Скрыть
56:2
Церковнославянский (рус)
Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: сохрани́те су́дъ и сотвори́те пра́вду, при­­бли́жися бо спасе́нiе мое́ прiити́ и ми́лость моя́ от­кры́тися.
Блаже́нъ му́жъ творя́й сiя́, и человѣ́къ держа́йся и́хъ, и храня́й суббо́ты не оскверня́ти, и блюды́й ру́цѣ сво­и́ не твори́ти непра́вды.
Да не глаго́летъ иноплеме́н­никъ при­­ложи́выйся ко Го́сподеви: еда́ от­лучи́тъ мя́ Госпо́дь от­ люді́й сво­и́хъ? и да не глаго́летъ ка́женикъ, я́ко а́зъ е́смь дре́во су́хо.
Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь ка́женикомъ: ели́цы сохраня́тъ суббо́ты моя́ и изберу́тъ, я́же а́зъ хощу́, и содержа́тъ завѣ́тъ мо́й,
да́мъ и́мъ въ дому́ мо­е́мъ и во огра́дѣ мо­е́й мѣ́сто имени́то, лу́чшее от­ сыно́въ и дще́рей, и́мя вѣ́чно да́мъ и́мъ, и не оскудѣ́етъ:
и иноплеме́н­никомъ при­­ложи́в­шымся Го́сподеви рабо́тати ему́ и люби́ти и́мя Госпо́дне, е́же бы́ти ему́ въ рабы́ и рабы́ни, и вся́ снабдя́щыя суббо́ты моя́ не оскверня́ти и держа́щыя завѣ́тъ мо́й,
введу́ я́ въ го́ру святу́ю мою́ и воз­веселю́ я́ въ дому́ моли́твы мо­ея́: всесожже́нiя и́хъ и же́ртвы и́хъ бу́дутъ прiя́тны на тре́бницѣ мо­е́мъ: до́мъ бо мо́й до́мъ моли́твы нарече́т­ся всѣ́мъ язы́комъ,
глаго́летъ Госпо́дь, собира́яй разсѣ́яныя Изра́илевы, я́ко соберу́ къ нему́ собо́ръ.
Вси́ звѣ́рiе ди́вiи, прiиди́те, яди́те, вси́ звѣ́рiе дубра́внiи.
Ви́дите, я́ко вси́ ослѣпо́ша, не разумѣ́ша смы́слити, вси́ пси́ нѣмі́и не воз­мо́гутъ ла́яти, ви́дяще сны́ на ло́жи, лю́бяще дрема́ти,
и пси́ безсту́днiи душе́ю, не вѣ́дяще сы́тости: и су́ть лука́ви, не вѣ́дяще смы́сла, вси́ путе́мъ сво­и́мъ послѣ́доваша, кі́йждо уклони́шася въ лихо­и́м­ст­во свое́, от­ пе́рваго и до послѣ́дняго.
Прiиди́те, да во́змемъ вино́ и напо́лнимся пiя́н­ства, и бу́детъ я́ко дне́сь, та́ко и зау́тра, и мно́го мно́жае.
Украинский (Огієнко)
Так говорить Господь: Бережіть правосуддя й чиніть справедливість, незабаром бо прийде спасіння Моє, і появиться правда Моя.
Блаженна людина, що робить таке, і син людський, що міцно тримається цього, що хоронить суботу, щоб її не безчестити, та береже свою руку, щоб жодного зла не вчинити!
І нехай не повість чужинець, який прилучився до Господа, кажучи: Насправді мене відділив від народу Свого Господь, і скопець хай не скаже: Таж я сухе дерево!
Бо так каже Господь про скопців, що суботи Мої бережуть, і вибирають завгодне Мені, і що тримаються міцно Мого заповіту:
Я їм дам у Своїм домі та в мурах Своїх місце і ймення, що краще воно за синів та дочок, Я дам йому вічне ім́я, яке не понищиться!
А тих чужинців, що пристали до Господа, щоб служити Йому та любити Господнє Ім́я, щоб бути Йому за рабів, усіх, хто хоронить суботу, щоб її не збезчестити, і тих, що тримаються міцно Мого заповіту,
їх спроваджу на гору святую Мою та потішу їх в домі молитви Моєї!
Цілопалення їхні та їхні жертви будуть Мені до вподоби на Моїм жертівнику, бо Мій дім буде названий домом молитви для всіх народів!
Слово Господа Бога, що збирає вигнанців Ізраїля: Я ще позбираю до нього, до його зібраних!
Польова вся звірино, прибудьте спожити, також лісова вся звірино!
Його вартівники всі сліпі, не знають нічого, всі вони пси німі, які гавкати не можуть, мрійники, лежні, що люблять дрімати!
І це пси ненажери, що не знають насичення, і це пастирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця до своєї здобичі…
Прийдіть но, говорять, візьму я вина, та напою п́янкого нажлуктимось, і буде і цей день, і завтрішній день далеко щедріший!…
ПАРВАРДИГОР чунин мегӯяд: «Инсофро нигоҳ доред ва адолатро ба амал оваред, зеро ки наҷоти Ман ба зудӣ хоҳад омад, ва адолати Ман зоҳир хоҳад шуд.
Хушо касе ки инро ба ҷо меоварад, ва одаме ки ба ин пайравӣ менамояд, шанберо нигоҳ дошта, палид намекунад ва дасти худро аз ҳар бадкирдорӣ бозмедорад».
Ва бигзор аҷнабие ки ба Парвардигор ҳамроҳ шуда бошад, нагӯяд: «Парвардигор маро аз қавми Худ тамоман ҷудо кардааст», ва хоҷасарой нагӯяд: «Ман, охир, дарахти хушк ҳастам».
Зеро ки Парвардигор дар бораи хоҷасароён чунин мегӯяд: «Онҳое ки шанбеҳои Маро нигоҳ медоранд, ва он чиро, ки дилхоҳи Ман аст, интихоб мекунанд, ва ба паймони Ман пайравӣ менамоянд, –
Ба онҳо дар хонаи Худ ва андаруни деворҳои Худ ёдгорӣ ва номе беҳтар аз писарон ва духтарон хоҳам дод; номи ҷовидоние ки нобуднопазир аст, ба онҳо хоҳам дод.
Ва аҷнабиёне ки ба Парвардигор ҳамроҳ шуда бошанд, то ки ба Ӯ хизмат кунанд ва номи Парвардигорро дӯст дошта, бандагони Ӯ гарданд, яъне ҳамаи онҳое ки шанберо нигоҳ дошта, палид намекунанд ва ба паймони Ман пайравӣ менамоянд, –
Онҳоро Ман ба кӯҳи поки Худ хоҳам овард, ва онҳоро дар хонаи ибодати Худ шод хоҳам кард; қурбониҳои сӯхтанӣ ва забҳҳои онҳо бар қурбонгоҳи Ман мақбул хоҳад буд, зеро ки хонаи Ман хонаи ибодат барои ҳамаи қавмҳо хонда хоҳад шуд».
Парвардигор Худо, ки рондашудагони Исроилро ҷамъ меоварад, мегӯяд: «Ба замми онҳое ки ҷамъ омадаанд, Ман боз ҷамъ хоҳам овард».
Эй тамоми ҳайвоноти саҳро, омада бихӯред! Эй тамоми ҳайвоноти ҷангал!
Посбонони вай ҳамаашон кӯр ҳастанд ва нодон; ҳамаашон сагони гунг ҳастанд, ки наметавонанд ак-ак кунанд; хобида сафсата мегӯянд, пинак рафтанро дӯст медоранд.
Ва инҳо сагони ҳарисанд, ки сериро намедонанд; ва онҳо чӯпононанд, ки наметавонанд фаҳм кунанд; ҳамаашон ба роҳи худ мераванд, ҳар яке, саросар, фоидаи худро хоҳон аст.
Мегӯянд: «Биёед! Шароб биёрам, ва мо арақ нӯшида маст шавем; ва фардо мисли имрӯз, балки боз ҳам зиёдтар хоҳад буд».

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible