Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Исаии

 
  • Ви́дите, ка́ко пра́ведный поги́бе, и никто́же не прiе́млетъ се́рдцемъ, и му́жiе пра́веднiи взе́млют­ся, и никто́же разумѣ́етъ: от­ лица́ бо непра́вды взя́ся пра́ведный.
  • Бу́детъ съ ми́ромъ погребе́нiе его́, взя́ся от­ среды́.
  • Вы́ же прiиди́те сѣ́мо, сы́нове беззако́н­нiи, сѣ́мя прелюбо­дѣ́евъ и блудни́цы:
  • въ че́мъ услажда́стеся и на кого́ от­верзо́сте уста́ ва́ша? и на кого́ изсу́нусте язы́къ ва́шъ? не вы́ ли есте́ ча́да па́губы, сѣ́мя беззако́н­но,
  • моля́щiися кумíромъ подъ дре́вiемъ ча́стымъ, закала́юще ча́да своя́ въ де́брехъ посредѣ́ ка́менiя?
  • То́ твоя́ ча́сть, се́й тво́й жре́бiй, и тѣ́мъ пролiя́лъ еси́ воз­лiя́нiя, и тѣ́мъ при­­не́слъ еси́ же́ртвы: от­ си́хъ у́бо не разгнѣ́ваюся ли?
  • На горѣ́ высо́цѣ и превоз­несе́н­нѣ, та́мо твое́ ло́же, и та́мо воз­не́слъ еси́ тре́бы твоя́:
  • и за подво́ями две́рiй тво­и́хъ положи́лъ еси́ па́мять твою́: мы́слилъ еси́, я́ко а́ще от­ мене́ от­ступи́ши, бо́лѣе нѣ́что воз­ъимѣ́еши: воз­люби́лъ еси́ спя́щыя съ тобо́ю,
  • и умно́жилъ еси́ блуже́нiе твое́ съ ни́ми, и мно́ги сотвори́лъ, и́же дале́че от­ тебе́, и посла́лъ еси́ послы́ за предѣ́лы твоя́, и смири́л­ся еси́ да́же до а́да.
  • Мно́гими путьми́ тво­и́ми труди́л­ся еси́, и не ре́клъ еси́: преста́ну крѣпя́щься, я́ко сотвори́лъ еси́ сiя́, сего́ ра́ди не помоли́л­ся ми́ еси́ ты́.
  • Кого́ благопоче́тъ убоя́л­ся еси́, и солга́лъ ми́, и не помяну́лъ еси́ мене́, ниже́ прiя́лъ мя́ еси́ во у́мъ, ниже́ въ се́рдце твое́? и а́зъ тя́ ви́дя, презира́ю, и не убоя́л­ся еси́ мене́.
  • И а́зъ воз­вѣщу́ пра́вду твою́ и зло́бы твоя́, я́же не успѣ́ютъ тебѣ́:
  • егда́ возопiе́ши, да изба́вятъ тя́ во печа́лехъ тво­и́хъ: сiя́ бо вся́ вѣ́тръ во́зметъ, и от­несе́тъ бу́ря: а держа́щiися мене́ стя́жутъ зе́млю и наслѣ́дятъ го́ру святу́ю мою́.
  • И реку́тъ: очи́стите предъ лице́мъ его́ пути́ и от­ими́те претыка́нiя от­ пути́ люді́й мо­и́хъ.
  • Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь вы́шнiй, и́же живе́тъ во высо́кихъ во вѣ́къ, святы́й во святы́хъ и́мя ему́, вы́шнiй, во святы́хъ почива́яй, и малоду́шнымъ дая́й долготерпѣ́нiе и дая́й живо́тъ сокруше́нымъ се́рдцемъ:
  • не во вѣ́къ от­мщу́ ва́мъ, ни всегда́ гнѣ́ватися бу́ду на вы́: Ду́хъ бо от­ мене́ изы́детъ, и вся́кое дыха́нiе а́зъ сотвори́хъ.
  • За грѣ́хъ ма́ло что́ опеча́лихъ его́ и порази́хъ его́ и от­врати́хъ лице́ мое́ от­ него́: и опеча́лися и по́йде дря́хлъ во путе́хъ сво­и́хъ.
  • Пути́ его́ ви́дѣхъ и исцѣли́хъ его́, и утѣ́шихъ его́ и да́хъ ему́ утѣше́нiе и́стин­но,
  • ми́ръ на ми́ръ дале́че и бли́зъ су́щымъ: и рече́ Госпо́дь: исцѣлю́ я́.
  • Непра́веднiи же воз­волну́ют­ся и почи́ти не воз­мо́гутъ.
  • Нѣ́сть ра́доватися нечести́вымъ, рече́ Госпо́дь Бо́гъ.
  • Праведник умирает, и никто не принимает этого к сердцу; и мужи благочестивые восхищаются от земли, и никто не помыслит, что праведник восхищается от зла.
  • Он отходит к миру; ходящие прямым путем будут покоиться на ложах своих.
  • Но приблизьтесь сюда вы, сыновья чародейки, семя прелюбодея и блудницы!
  • Над кем вы глумитесь? против кого расширяете рот, высовываете язык? не дети ли вы преступления, семя лжи,
  • разжигаемые похотью к идолам под каждым ветвистым деревом, заколающие детей при ручьях, между расселинами скал?
  • В гладких камнях ручьев доля твоя; они, они жребий твой; им ты делаешь возлияние и приносишь жертвы: могу ли Я быть доволен этим?
  • На высокой и выдающейся горе ты ставишь ложе твое и туда восходишь приносить жертву.
  • За дверью также и за косяками ставишь памяти твои; ибо, отвратившись от Меня, ты обнажаешься и восходишь; распространяешь ложе твое и договариваешься с теми из них, с которыми любишь лежать, высматриваешь место.
  • Ты ходила также к царю с благовонною мастью и умножила масти твои, и далеко посылала послов твоих, и унижалась до преисподней.
  • От долгого пути твоего утомлялась, но не говорила: «надежда потеряна!»; все еще находила живость в руке твоей, и потому не чувствовала ослабления.
  • Кого же ты испугалась и устрашилась, что сделалась неверною и Меня перестала помнить и хранить в твоем сердце? не оттого ли, что Я молчал, и притом долго, ты перестала бояться Меня?
  • Я покажу правду твою и дела твои, – и они будут не в пользу тебе.
  • Когда ты будешь вопить, спасет ли тебя сборище твое? – всех их унесет ветер, развеет дуновение; а надеющийся на Меня наследует землю и будет владеть святою горою Моею.
  • И сказал: поднимайте, поднимайте, ровняйте путь, убирайте преграду с пути народа Моего.
  • Ибо так говорит Высокий и Превознесенный, вечно Живущий, – Святый имя Его: Я живу на высоте небес и во святилище, и также с сокрушенными и смиренными духом, чтобы оживлять дух смиренных и оживлять сердца сокрушенных.
  • Ибо не вечно буду Я вести тяжбу и не до конца гневаться; иначе изнеможет предо Мною дух и всякое дыхание, Мною сотворенное.
  • За грех корыстолюбия его Я гневался и поражал его, скрывал лице и негодовал; но он, отвратившись, пошел по пути своего сердца.
  • Я видел пути его, и исцелю его, и буду водить его и утешать его и сетующих его.
  • Я исполню слово: мир, мир дальнему и ближнему, говорит Господь, и исцелю его.
  • А нечестивые – как море взволнованное, которое не может успокоиться и которого во́ды выбрасывают ил и грязь.
  • Нет мира нечестивым, говорит Бог мой.
  •  Perece el justo, pero no hay quien piense en ello.
    Los piadosos mueren,
    pero no hay quien comprenda
    que por la maldad es quitado el justo;
  • pero él entrará en la paz.
    Descansarán en sus lechos
    todos los que andan delante de Dios.

  • «¡En cuanto a vosotros, llegaos acá,
    hijos de la hechicera,
    generación del adúltero y la fornicaria!
  • ¿De quién os habéis burlado?
    ¿Contra quién ensanchasteis la boca
    y sacasteis la lengua?
    ¿No sois vosotros hijos rebeldes,
    generación mentirosa,
  • que ardéis en lujuria entre encinas,
    debajo de cualquier árbol frondoso,
    y sacrificáis los hijos en los valles,
    debajo de los peñascos?

  • »En las piedras lisas del valle está tu parte;
    ellas, ellas son tu suerte;
    a ellas derramaste libación
    y ofreciste presente.
    ¿No habré de castigar estas cosas?
  • Sobre un monte alto y empinado
    pusiste tu cama;
    allí también subiste a hacer sacrificios.
  • Tras la puerta y el umbral
    pusiste tu recuerdo.
    Ante otro, y no ante mí, te desnudaste;
    subiste y tendiste tu amplia cama,
    e hiciste alianza con ellos.
    Amabas su cama dondequiera que la veías.

  • »Fuiste al rey con ungüento,
    multiplicaste tus perfumes,
    enviaste tus embajadores lejos
    y descendiste hasta la profundidad del seol.
  • En la multitud de tus caminos te cansaste,
    pero no dijiste: “No hay remedio”,
    sino que hallaste nuevo vigor en tu mano,
    y por tanto no te desalentaste.
  • ¿De quién te asustaste y temiste,
    que has faltado a la fe, y no te has acordado de mí
    ni te vino al pensamiento?
    ¿No he guardado silencio desde tiempos antiguos,
    y nunca me has temido?
  • Yo publicaré tu justicia y tus obras,
    que no te aprovecharán.
  • ¡Que te libren tus ídolos cuando clames!,
    pero a todos ellos se los llevará el viento,
    un soplo los arrebatará;
    mas el que en mí confía tendrá la tierra por heredad
    y poseerá mi santo monte.
  • Y dirá: “¡Allanad, allanad; barred el camino,
    quitad los tropiezos del camino de mi pueblo!”»

  • Porque así dijo el Alto y Sublime,
    el que habita la eternidad
    y cuyo nombre es el Santo:
    «Yo habito en la altura y la santidad,
    pero habito también con el quebrantado y humilde de espíritu,
    para reavivar el espíritu de los humildes
    y para vivificar el corazón de los quebrantados.
  • Porque no contenderé para siempre,
    ni por siempre estaré enojado,
    pues decaerían ante mí
    el espíritu y las almas que yo he creado.
  • Por la iniquidad de su codicia me enojé
    y lo herí,
    escondí mi rostro y me indigné;
    pero él, rebelde, siguió por el camino de su corazón.
  • He visto sus caminos, pero lo sanaré
    y lo pastorearé;
    le daré consuelo a él y a sus enlutados.
  • Produciré fruto de labios:
    Paz, paz para el que está lejos y para el que está cerca»,
    dice Jehová. «Yo lo sanaré.»

  • Pero los impíos son como el mar en tempestad,
    que no puede estarse quieto
    y sus aguas arrojan cieno y lodo.
  • «¡No hay paz para los impíos!»,
    ha dicho mi Dios.


  • 义 人 死 亡 , 无 人 放 在 心 上 。 虔 诚 人 被 收 去 , 无 人 思 念 。 这 义 人 被 收 去 是 免 了 将 来 的 祸 患 。
  • 他 们 得 享 ( 原 文 作 进 入 ) 平 安 , 素 行 正 直 的 人 , 各 人 在 坟 里 ( 原 文 作 床 上 ) 安 歇 。
  • 你 们 这 些 巫 婆 的 儿 子 , 奸 夫 和 妓 女 的 种 子 , 都 要 前 来 。
  • 你 们 向 谁 戏 笑 , 向 谁 张 口 吐 舌 呢 。 你 们 岂 不 是 悖 逆 的 儿 女 , 虚 谎 的 种 类 呢 。
  • 你 们 在 橡 树 中 间 , 在 各 青 翠 树 下 欲 火 攻 心 。 在 山 谷 间 , 在 石 穴 下 杀 了 儿 女 。
  • 在 谷 中 光 滑 石 头 里 有 你 的 分 。 这 些 就 是 你 所 得 的 分 。 你 也 向 他 浇 了 奠 祭 , 献 了 供 物 。 因 这 事 我 岂 能 容 忍 麽 。
  • 你 在 高 而 又 高 的 山 上 安 设 床 榻 , 也 上 那 里 去 献 祭 。
  • 你 在 门 后 , 在 门 框 后 , 立 起 你 的 记 念 , 向 外 人 赤 露 。 又 上 去 扩 张 床 榻 , 与 他 们 立 约 。 你 在 那 里 看 见 他 们 的 床 , 就 甚 喜 爱 。
  • 你 把 油 带 到 王 那 里 , 又 多 加 香 料 , 打 发 使 者 往 远 方 去 , 自 卑 自 贱 直 到 阴 间 。
  • 你 因 路 远 疲 倦 , 却 不 说 , 这 是 枉 然 。 你 以 为 有 复 兴 之 力 , 所 以 不 觉 疲 惫 。
  • 你 怕 谁 , 因 谁 恐 惧 , 竟 说 谎 , 不 记 念 我 , 又 不 将 这 事 放 在 心 上 。 我 不 是 许 久 闭 口 不 言 , 你 仍 不 怕 我 麽 。
  • 我 要 指 明 你 的 公 义 。 至 于 你 所 行 的 , 都 必 与 你 无 益 。
  • 你 哀 求 的 时 候 , 让 你 所 聚 集 的 拯 救 你 吧 。 风 要 把 他 们 刮 散 。 一 口 气 要 把 他 们 都 吹 去 。 但 那 投 靠 我 的 必 得 地 土 , 必 承 受 我 的 圣 山 为 业 。
  • 耶 和 华 要 说 , 你 们 修 筑 修 筑 , 豫 备 道 路 , 将 绊 脚 石 从 我 百 姓 的 路 中 除 掉 。
  • 因 为 那 至 高 至 上 , 永 远 常 存 , ( 原 文 作 住 在 永 远 ) 名 为 圣 者 的 如 此 说 , 我 住 在 至 高 至 圣 的 所 在 , 也 与 心 灵 痛 悔 谦 卑 的 人 同 居 , 要 使 谦 卑 人 的 灵 苏 醒 , 也 使 痛 悔 人 的 心 苏 醒 。
  • 我 必 不 永 远 相 争 , 也 不 长 久 发 怒 。 恐 怕 我 所 造 的 人 与 灵 性 , 都 必 发 昏 。
  • 因 他 贪 婪 的 罪 孽 , 我 就 发 怒 击 打 他 。 我 向 他 掩 面 发 怒 , 他 却 仍 然 随 心 背 道 。
  • 我 看 见 他 所 行 的 道 , 也 要 医 治 他 。 又 要 引 导 他 , 使 他 和 那 一 同 伤 心 的 人 , 再 得 安 慰 。
  • 我 造 就 嘴 唇 的 果 子 。 愿 平 安 康 泰 归 与 远 处 的 人 , 也 归 与 近 处 的 人 , 并 且 我 要 医 治 他 。 这 是 耶 和 华 说 的 。
  • 惟 独 恶 人 , 好 像 翻 腾 的 海 , 不 得 平 静 , 其 中 的 水 , 常 涌 出 污 秽 和 淤 泥 来 。
  • 我 的 神 说 , 恶 人 必 不 得 平 安 。