Скрыть
Церковнославянский (рус)
Возопі́й крѣ́постiю и не пощади́: я́ко трубу́ воз­вы́си гла́съ тво́й и воз­вѣсти́ лю́демъ мо­и́мъ грѣхи́ и́хъ и до́му Иа́ковлю беззако́нiя и́хъ.
Мене́ де́нь от­ дне́ и́щутъ и разумѣ́ти пути́ моя́ жела́ютъ, я́ко лю́дiе пра́вду сотвори́в­шiи и суда́ Бо́га сво­его́ не оста́вив­шiи: про́сятъ ны́нѣ у мене́ суда́ пра́ведна и при­­бли́житися ко Го́споду жела́ютъ, глаго́люще:
что́ я́ко пости́хомся, и не уви́дѣлъ еси́? смири́хомъ ду́шы на́шя, и не увѣ́дѣлъ еси́? Во дни́ бо поще́нiй ва́шихъ обрѣта́ете во́ли ва́шя, и вся́ подру́чныя ва́шя томите́:
а́ще въ судѣ́хъ и сва́рѣхъ постите́ся и бiе́те пястьми́ смире́н­наго, вску́ю мнѣ́ постите́ся я́коже дне́сь, е́же услы́шану бы́ти съ во́племъ гла́су ва́­шему?
Не сицева́го поста́ а́зъ избра́хъ, и дне́, е́же смири́ти человѣ́ку ду́шу свою́: ниже́ а́ще сляче́ши я́ко се́рпъ вы́ю твою́, и вре́тище и пе́пелъ посте́леши, ниже́ та́ко нарече́те по́стъ прiя́тенъ.
Не такова́го [бо] поста́ а́зъ избра́хъ, глаго́летъ Госпо́дь: но разрѣша́й вся́къ со­у́зъ непра́вды, разруша́й обдолже́нiя наси́льныхъ писа́нiй, от­пусти́ сокруше́н­ныя во свобо́ду и вся́кое писа́нiе непра́ведное раздери́:
раздробля́й а́лчущымъ хлѣ́бъ тво́й и ни́щыя безкро́вныя введи́ въ до́мъ тво́й: а́ще ви́диши на́га, одѣ́й, и от­ сво́й­с­т­вен­ныхъ пле́мене тво­его́ не пре́зри.
Тогда́ разве́рзет­ся ра́но свѣ́тъ тво́й, и исцѣле́нiя твоя́ ско́ро воз­сiя́ютъ, и предъи́детъ предъ тобо́ю пра́вда твоя́, и сла́ва Бо́жiя объи́метъ тя́.
Тогда́ воз­зове́ши, и Бо́гъ услы́шитъ тя́, и еще́ глаго́лющу ти́, рече́тъ: се́, прiидо́хъ. А́ще отъ­и́меши от­ себе́ со­у́зъ и рукобiе́нiе и глаго́лъ ропта́нiя
и да́си а́лчущему хлѣ́бъ от­ души́ тво­ея́ и ду́шу смире́н­ную насы́тиши, тогда́ воз­сiя́етъ во тмѣ́ свѣ́тъ тво́й, и тма́ твоя́ бу́детъ я́ко полу́дне,
и бу́детъ Бо́гъ тво́й съ тобо́ю при́сно: и насы́тишися, я́коже жела́етъ душа́ твоя́, и ко́сти твоя́ утучнѣ́ютъ, и бу́дутъ я́ко вертогра́дъ напо­е́нъ, и я́ко исто́чникъ, ему́же не оскудѣ́ вода́: и ко́сти твоя́ прозя́бнутъ я́ко трава́, и разботѣ́ютъ, и наслѣ́дятъ ро́ды родо́въ.
И сози́ждут­ся пусты́ни твоя́ вѣ́чныя, и бу́дутъ основа́нiя твоя́ вѣ́чная родо́мъ родо́въ: и прозове́шися зда́тель огра́дъ, и стези́ твоя́ посредѣ́ упоко́иши.
А́ще от­врати́ши но́гу твою́ от­ суббо́тъ, е́же не твори́ти хотѣ́нiй тво­и́хъ въ де́нь святы́й, и прозове́ши суббо́ты сла́достны, свя́ты богови тво­ему́: не воз­дви́гнеши ноги́ сво­ея́ на дѣ́ло, ниже́ воз­глаго́леши словесе́ во гнѣ́вѣ изъ у́стъ тво­и́хъ,
и бу́деши упова́я на Го́спода, и воз­веде́тъ тя́ на благоты́ земны́я, и ухлѣ́битъ тя́ наслѣ́дiемъ Иа́кова отца́ тво­его́: уста́ бо Госпо́дня глаго́лаша сiя́.
Греческий [Greek (Koine)]
ἀναβόησον ἐν ἰσχύι καὶ μὴ φείσῃ ὡς σάλπιγγα ὕψωσον τὴν φωνήν σου καὶ ἀνάγγειλον τῷ λαῷ μου τὰ ἁμαρτήματα αὐτῶν καὶ τῷ οἴκῳ Ιακωβ τὰς ἀνομίας αὐτῶν
ἐμὲ ἡμέραν ἐξ ἡμέρας ζητοῦσιν καὶ γνῶναί μου τὰς ὁδοὺς ἐπι­θυμοῦσιν ὡς λαὸς δικαιοσύνην πεποιηκὼς καὶ κρίσιν θεοῦ αὐτοῦ μὴ ἐγκατα­λελοιπὼς αἰτοῦσίν με νῦν κρίσιν δικαίαν καὶ ἐγγίζειν θεῷ ἐπι­θυμοῦσιν
λέγον­τες τί ὅτι ἐνηστεύ­σαμεν καὶ οὐκ εἶδες ἐταπεινώσαμεν τὰς ψυχὰς ἡμῶν καὶ οὐκ ἔγνως ἐν γὰρ ταῖς ἡμέραις τῶν νηστειῶν ὑμῶν εὑρίσκετε τὰ θελήματα ὑμῶν καὶ πάν­τας τοὺς ὑποχειρίους ὑμῶν ὑπονύσ­σετε
εἰ εἰς κρίσεις καὶ μάχας νηστεύ­ετε καὶ τύπτετε πυγμαῖς ταπεινόν ἵνα τί μοι νηστεύ­ετε ὡς σήμερον ἀκουσθῆναι ἐν κραυγῇ τὴν φωνὴν ὑμῶν
οὐ ταύτην τὴν νηστείαν ἐξελεξάμην καὶ ἡμέραν ταπεινοῦν ἄνθρωπον τὴν ψυχὴν αὐτοῦ οὐδ᾿ ἂν κάμψῃς ὡς κρίκον τὸν τράχηλόν σου καὶ σάκκον καὶ σποδὸν ὑποστρώσῃ οὐδ᾿ οὕτως καλέσετε νηστείαν δεκτήν
οὐχὶ τοιαύτην νηστείαν ἐγὼ ἐξελεξάμην λέγει κύριος ἀλλὰ λῦε πάν­τα σύνδεσμον ἀδικίας δια­́λυε στραγγαλιὰς βιαίων συν­αλλαγμάτων ἀπό­στελλε τεθραυσ­μέ­νους ἐν ἀφέσει καὶ πᾶσαν συγγραφὴν ἄδικον δια­́σπα
δια­́θρυπτε πεινῶν­τι τὸν ἄρτον σου καὶ πτωχοὺς ἀστέγους εἴσαγε εἰς τὸν οἶκόν σου ἐὰν ἴδῃς γυμνόν περίβαλε καὶ ἀπο­̀ τῶν οἰκείων τοῦ σπέρματός σου οὐχ ὑπερόψῃ
τότε ῥαγή­σε­ται προ­́ιμον τὸ φῶς σου καὶ τὰ ἰάματά σου ταχὺ ἀνατελεῖ καὶ προ­πορεύ­­σε­ται ἔμπρο­σθέν σου ἡ δικαιοσύνη σου καὶ ἡ δόξα τοῦ θεοῦ περιστελεῖ σε
τότε βοήσῃ καὶ ὁ θεὸς εἰσακού­σε­ταί σου ἔτι λαλοῦν­τός σου ἐρεῖ ἰδοὺ πάρειμι ἐὰν ἀφέλῃς ἀπο­̀ σοῦ σύνδεσμον καὶ χειροτονίαν καὶ ῥῆμα γογγυσμοῦ
καὶ δῷς πεινῶν­τι τὸν ἄρτον ἐκ ψυχῆς σου καὶ ψυχὴν τεταπεινωμένην ἐμπλή­σῃς τότε ἀνατελεῖ ἐν τῷ σκότει τὸ φῶς σου καὶ τὸ σκότος σου ὡς μεσημβρία
καὶ ἔσται ὁ θεός σου μετὰ σοῦ δια­̀ παν­τός καὶ ἐμπλη­σθήσῃ καθάπερ ἐπι­θυμεῖ ἡ ψυχή σου καὶ τὰ ὀστᾶ σου πιανθή­σε­ται καὶ ἔσῃ ὡς κῆπος μεθύων καὶ ὡς πηγὴ ἣν μὴ ἐξέλιπεν ὕδωρ καὶ τὰ ὀστᾶ σου ὡς βοτάνη ἀνατελεῖ καὶ πιανθή­σε­ται καὶ κληρο­νο­μήσουσι γενεὰς γενεῶν
καὶ οἰκοδομηθήσον­ταί σου αἱ ἔρημοι αἰώνιοι καὶ ἔσται σου τὰ θεμέλια αἰώνια γενεῶν γενεαῖς καὶ κληθήσῃ οἰκοδόμος φραγμῶν καὶ τοὺς τρίβους τοὺς ἀνὰ μέσον παύσεις
ἐὰν ἀπο­στρέψῃς τὸν πόδα σου ἀπο­̀ τῶν σαββάτων τοῦ μὴ ποιεῖν τὰ θελήματά σου ἐν τῇ ἡμέρᾳ τῇ ἁγίᾳ καὶ καλέσεις τὰ σάββατα τρυφερά ἅγια τῷ θεῷ σου οὐκ ἀρεῖς τὸν πόδα σου ἐπ᾿ ἔργῳ οὐδὲ λαλήσεις λόγον ἐν ὀργῇ ἐκ τοῦ στόματός σου
καὶ ἔσῃ πεποιθὼς ἐπι­̀ κύριον καὶ ἀναβιβάσει σε ἐπι­̀ τὰ ἀγαθὰ τῆς γῆς καὶ ψωμιεῖ σε τὴν κληρο­νο­μίαν Ιακωβ τοῦ πατρός σου τὸ γὰρ στόμα κυρίου ἐλάλησεν ταῦτα
Украинский (Огієнко)
Кричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об́яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова їхні гріхи!
Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, і права свого Бога не кидає.
Питаються в Мене вони про права справедливости, жадають наближення Бога:
Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того?
Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете!
Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно…
Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині!
Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл?
Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа?
Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв́язати кайдани безбожности, пута ярма розв́язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?
Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити?
Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?
Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!
Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я!
Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого,
і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане,
і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають!
І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення!
Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова,
тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце!
«БО тамоми овоз хитоб намо, худдорӣ накун! Овози худро мисли шох баланд карда, ба қавми Ман ҷинояташонро, ва ба хонадони Яъқуб гуноҳашонро эълон намо.
Ба яқин, онҳо Маро ҳар рӯз меҷӯянд, ва роҳҳои Маро зоҳиран мехоҳанд, мисли халқе ки адолатро риоя намудаанд, ва шариати Худои худро тарк накардаанд; аҳкоми адолатро аз Ман пурсида, гӯё мехоҳанд ба Худо наздик бошанд:
́Чаро рӯза доштем, вале Ту намебинӣ? Ҷонҳои худро азоб додем, вале Ту намедонӣ?́ Шумо, охир, дар рӯзи рӯзаи худ низ корубори худро меёбед, ва ҳамаи коргарони худро ба танг меоваред.
Шумо, охир, барои низоъ ва нифоқ рӯза медоред, ва барои он ки бо мушти шарорат бизанед; имрӯз шумо тавре рӯза намедоред, ки овозатон дар афроз шунида шавад.
Оё чунин аст рӯзае ки гузидаи Ман бошад, – рӯзе ки одамизод ҷонашро азоб медиҳад? Оё ин барои он аст, ки кас сари худро мисли най хам созад, ва палосу хокистар зери худ андозад? Оё инро рӯза ва рӯзи писандидаи Парвардигор мехонӣ?
Охир, рӯзае ки гузидаи Ман бошад, чунин аст: завлонаҳои шароратро бикшо, гиреҳҳои юғро воз кун, ва мазлумонро озод намо, ва ҳар юғро бишкан;
Нони худро ба гуруснагон тақсим кун, ва бенавоёни оворагардро ба хонаи худ биёр; вақте ки бараҳнаро бинӣ, ӯро либос пӯшон, ва аз ақрабои худ пинҳон нашав.
Он гоҳ нури ту мисли шафақ ҷило хоҳад дод, ва шифои ту ба зудӣ фаро хоҳад расид, ва адолати ту пешопеши ту хоҳад рафт, ва ҷалоли Парвардигор соқаи ту хоҳад буд.
Он гоҳ ту дуо хоҳӣ гуфт, ва Парвардигор иҷобат хоҳад намуд; ту истиғоса хоҳӣ кард, ва Ӯ хоҳад гуфт: ́Инак, Ман ҳозирам!́ Агар юғ, ишорати ангушт ва бадгапиро аз миёни худ дур созӣ,
Ва ҷони худро ба гуруснае бидиҳӣ, ва ҷони ситамкашеро сер кунӣ – он гоҳ нури ту дар зулмот хоҳад дурахшид, ва торикии ту мисли нимирӯзӣ хоҳад буд;
Ва Парвардигор туро ҳамеша ҳидоят хоҳад намуд, ва дар хушксолиҳо туро сер хоҳад кард, ва ба устухонҳои ту қувват хоҳад дод, ва ту мисли боғи сероб хоҳӣ буд, ва мисли чашмае ки обаш ҳаргиз адо намешавад.
Ва онҳое ки аз ту ба вуҷуд меоянд, харобаҳои қадимро бино хоҳанд кард, ва ту асосҳои чандин асрро барпо хоҳӣ намуд, ва туро таъмиркунандаи рахнаҳо, ободкунандаи роҳҳо барои сукунат хоҳанд номид.
Агар пои худро ба хотири шанбе аз иҷрои корубори худ дар рӯзи поки Ман боздорӣ, ва шанберо ҳаловат, ва рӯзи поки Парвардигорро мӯҳтарам бихонӣ, ва онро эҳтиром намоӣ бе он ки ба роҳҳои худ равона шавӣ, коруборе барои худ пайдо кунӣ ва дар ин хусус суханони беҳуда ронӣ, –
Он гоҳ дар Парвардигор ҳаловат хоҳӣ бурд, ва туро бар баландиҳои замин хоҳам баровард, ва ирси падарат Яъқубро ба ту хоҳам чашонид, зеро ки даҳони Парвардигор инро гуфтааст»,.

Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible