Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Исаии

 
  • Возопі́й крѣ́постiю и не пощади́: я́ко трубу́ воз­вы́си гла́съ тво́й и воз­вѣсти́ лю́демъ мо­и́мъ грѣхи́ и́хъ и до́му Иа́ковлю беззако́нiя и́хъ.
  • Мене́ де́нь от­ дне́ и́щутъ и разумѣ́ти пути́ моя́ жела́ютъ, я́ко лю́дiе пра́вду сотвори́в­шiи и суда́ Бо́га сво­его́ не оста́вив­шiи: про́сятъ ны́нѣ у мене́ суда́ пра́ведна и при­­бли́житися ко Го́споду жела́ютъ, глаго́люще:
  • что́ я́ко пости́хомся, и не уви́дѣлъ еси́? смири́хомъ ду́шы на́шя, и не увѣ́дѣлъ еси́? Во дни́ бо поще́нiй ва́шихъ обрѣта́ете во́ли ва́шя, и вся́ подру́чныя ва́шя томите́:
  • а́ще въ судѣ́хъ и сва́рѣхъ постите́ся и бiе́те пястьми́ смире́н­наго, вску́ю мнѣ́ постите́ся я́коже дне́сь, е́же услы́шану бы́ти съ во́племъ гла́су ва́­шему?
  • Не сицева́го поста́ а́зъ избра́хъ, и дне́, е́же смири́ти человѣ́ку ду́шу свою́: ниже́ а́ще сляче́ши я́ко се́рпъ вы́ю твою́, и вре́тище и пе́пелъ посте́леши, ниже́ та́ко нарече́те по́стъ прiя́тенъ.
  • Не такова́го [бо] поста́ а́зъ избра́хъ, глаго́летъ Госпо́дь: но разрѣша́й вся́къ со­у́зъ непра́вды, разруша́й обдолже́нiя наси́льныхъ писа́нiй, от­пусти́ сокруше́н­ныя во свобо́ду и вся́кое писа́нiе непра́ведное раздери́:
  • раздробля́й а́лчущымъ хлѣ́бъ тво́й и ни́щыя безкро́вныя введи́ въ до́мъ тво́й: а́ще ви́диши на́га, одѣ́й, и от­ сво́й­с­т­вен­ныхъ пле́мене тво­его́ не пре́зри.
  • Тогда́ разве́рзет­ся ра́но свѣ́тъ тво́й, и исцѣле́нiя твоя́ ско́ро воз­сiя́ютъ, и предъи́детъ предъ тобо́ю пра́вда твоя́, и сла́ва Бо́жiя объи́метъ тя́.
  • Тогда́ воз­зове́ши, и Бо́гъ услы́шитъ тя́, и еще́ глаго́лющу ти́, рече́тъ: се́, прiидо́хъ. А́ще отъ­и́меши от­ себе́ со­у́зъ и рукобiе́нiе и глаго́лъ ропта́нiя
  • и да́си а́лчущему хлѣ́бъ от­ души́ тво­ея́ и ду́шу смире́н­ную насы́тиши, тогда́ воз­сiя́етъ во тмѣ́ свѣ́тъ тво́й, и тма́ твоя́ бу́детъ я́ко полу́дне,
  • и бу́детъ Бо́гъ тво́й съ тобо́ю при́сно: и насы́тишися, я́коже жела́етъ душа́ твоя́, и ко́сти твоя́ утучнѣ́ютъ, и бу́дутъ я́ко вертогра́дъ напо­е́нъ, и я́ко исто́чникъ, ему́же не оскудѣ́ вода́: и ко́сти твоя́ прозя́бнутъ я́ко трава́, и разботѣ́ютъ, и наслѣ́дятъ ро́ды родо́въ.
  • И сози́ждут­ся пусты́ни твоя́ вѣ́чныя, и бу́дутъ основа́нiя твоя́ вѣ́чная родо́мъ родо́въ: и прозове́шися зда́тель огра́дъ, и стези́ твоя́ посредѣ́ упоко́иши.
  • А́ще от­врати́ши но́гу твою́ от­ суббо́тъ, е́же не твори́ти хотѣ́нiй тво­и́хъ въ де́нь святы́й, и прозове́ши суббо́ты сла́достны, свя́ты богови тво­ему́: не воз­дви́гнеши ноги́ сво­ея́ на дѣ́ло, ниже́ воз­глаго́леши словесе́ во гнѣ́вѣ изъ у́стъ тво­и́хъ,
  • и бу́деши упова́я на Го́спода, и воз­веде́тъ тя́ на благоты́ земны́я, и ухлѣ́битъ тя́ наслѣ́дiемъ Иа́кова отца́ тво­его́: уста́ бо Госпо́дня глаго́лаша сiя́.
  • Взывай громко, не удерживайся; возвысь голос твой, подобно трубе, и укажи народу Моему на беззакония его, и дому Иаковлеву – на грехи его.
  • Они каждый день ищут Меня и хотят знать пути Мои, как бы народ, поступающий праведно и не оставляющий законов Бога своего; они вопрошают Меня о судах правды, желают приближения к Богу:
  • «Почему мы постимся, а Ты не видишь? смиряем души свои, а Ты не знаешь?» – Вот, в день поста вашего вы исполняете волю вашу и требуете тяжких трудов от других.
  • Вот, вы поститесь для ссор и распрей и для того, чтобы дерзкою рукою бить других; вы не поститесь в это время так, чтобы голос ваш был услышан на высоте.
  • Таков ли тот пост, который Я избрал, день, в который томит человек душу свою, когда гнет голову свою, как тростник, и подстилает под себя рубище и пепел? Это ли назовешь постом и днем, угодным Господу?
  • Вот пост, который Я избрал: разреши оковы неправды, развяжи узы ярма, и угнетенных отпусти на свободу, и расторгни всякое ярмо;
  • раздели с голодным хлеб твой, и скитающихся бедных введи в дом; когда увидишь нагого, одень его, и от единокровного твоего не укрывайся.
  • Тогда откроется, как заря, свет твой, и исцеление твое скоро возрастет, и правда твоя пойдет пред тобою, и слава Господня будет сопровождать тебя.
  • Тогда ты воззовешь, и Господь услышит; возопиешь, и Он скажет: «вот Я!» Когда ты удалишь из среды твоей ярмо, перестанешь поднимать перст и говорить оскорбительное,
  • и отдашь голодному душу твою и напитаешь душу страдальца: тогда свет твой взойдет во тьме, и мрак твой будет как полдень;
  • и будет Господь вождем твоим всегда, и во время засухи будет насыщать душу твою и утучнять кости твои, и ты будешь, как напоенный водою сад и как источник, которого воды никогда не иссякают.
  • И застроятся потомками твоими пустыни вековые: ты восстановишь основания многих поколений, и будут называть тебя восстановителем развалин, возобновителем путей для населения.
  • Если ты удержишь ногу твою ради субботы от исполнения прихотей твоих во святый день Мой, и будешь называть субботу отрадою, святым днем Господним, чествуемым, и почтишь ее тем, что не будешь заниматься обычными твоими делами, угождать твоей прихоти и пустословить, –
  • то будешь иметь радость в Господе, и Я возведу тебя на высоты земли и дам вкусить тебе наследие Иакова, отца твоего: уста Господни изрекли это.
  •  «¡Clama a voz en cuello, no te detengas,
    alza tu voz como una trompeta!
    ¡Anuncia a mi pueblo su rebelión
    y a la casa de Jacob su pecado!
  • Ellos me buscan cada día
    y quieren saber mis caminos,
    como gente que hubiera hecho justicia
    y que no hubiera dejado el derecho de su Dios.
    Me piden justos juicios
    y quieren acercarse a Dios.
  • Dicen: “¿Por qué ayunamos y no hiciste caso,
    humillamos nuestras almas y no te diste por entendido?”
    He aquí que en el día de vuestro ayuno
    buscáis vuestro propio interés y oprimís a todos vuestros trabajadores.
  • He aquí que para contiendas y debates ayunáis,
    y para herir con el puño inicuamente;
    no ayunéis como lo hacéis hoy,
    para que vuestra voz sea oída en lo alto.
  • ¿Es éste el ayuno que yo escogí:
    que de día aflija el hombre su alma,
    que incline su cabeza como un junco
    y haga cama de telas ásperas y de ceniza?
    ¿Llamaréis a esto ayuno y día agradable a Jehová?
  • El ayuno que yo escogí,
    ¿no es más bien desatar las ligaduras de impiedad,
    soltar las cargas de opresión,
    dejar ir libres a los quebrantados
    y romper todo yugo?
  • ¿No es que compartas tu pan con el hambriento,
    que a los pobres errantes albergues en casa,
    que cuando veas al desnudo lo cubras
    y que no te escondas de tu hermano?
  • Entonces nacerá tu luz como el alba
    y tu sanidad se dejará ver en seguida;
    tu justicia irá delante de ti
    y la gloria de Jehová será tu retaguardia.
  • Entonces invocarás, y te oirá Jehová;
    clamarás, y dirá él: “¡Heme aquí!
    Si quitas de en medio de ti el yugo,
    el dedo amenazador y el hablar vanidad,
  • si das tu pan al hambriento
    y sacias al alma afligida,
    en las tinieblas nacerá tu luz
    y tu oscuridad será como el mediodía.”
  • Jehová te pastoreará siempre,
    en las sequías saciará tu alma
    y dará vigor a tus huesos.
    Serás como un huerto de riego,
    como un manantial de aguas,
    cuyas aguas nunca se agotan.
  • Y los tuyos edificarán las ruinas antiguas;
    los cimientos de generación y generación levantarás,
    y serás llamado “reparador de portillos”,
    “restaurador de viviendas en ruinas.”

  • »Si retraes del sábado tu pie,
    de hacer tu voluntad en mi día santo,
    y lo llamas “delicia”,
    “santo”, “glorioso de Jehová”,
    y lo veneras, no andando en tus propios caminos
    ni buscando tu voluntad ni hablando tus propias palabras,
  • entonces te deleitarás en Jehová.
    Yo te haré subir sobre las alturas de la tierra
    y te daré a comer la heredad de tu padre Jacob.
    La boca de Jehová lo ha hablado.»


  • 你 要 大 声 喊 叫 , 不 可 止 息 , 扬 起 声 来 好 像 吹 角 , 向 我 百 姓 说 明 他 们 的 过 犯 , 向 雅 各 家 说 明 他 们 的 罪 恶 。
  • 他 们 天 天 寻 求 我 , 乐 意 明 白 我 的 道 。 好 像 行 义 的 国 民 , 不 离 弃 他 们 神 的 典 章 , 向 我 求 问 公 义 的 判 语 , 喜 悦 亲 近 神 。
  • 他 们 说 , 我 们 禁 食 , 你 为 何 不 看 见 呢 。 我 们 刻 苦 己 心 , 你 为 何 不 理 会 呢 。 看 哪 , 你 们 禁 食 的 日 子 , 仍 求 利 益 , 勒 逼 人 为 你 们 作 苦 工 。
  • 你 们 禁 食 , 却 互 相 争 竞 , 以 凶 恶 的 拳 头 打 人 。 你 们 今 日 禁 食 , 不 得 使 你 们 的 声 音 听 闻 于 上 。
  • 这 样 禁 食 , 岂 是 我 所 拣 选 使 人 刻 苦 己 心 的 日 子 麽 。 岂 是 叫 人 垂 头 像 苇 子 , 用 麻 布 和 炉 灰 铺 在 他 以 下 麽 。 你 这 可 称 为 禁 食 为 耶 和 华 所 悦 纳 的 日 子 麽 。
  • 我 所 拣 选 的 禁 食 , 不 是 要 松 开 凶 恶 的 绳 , 解 下 轭 上 的 索 , 使 被 欺 压 的 得 自 由 , 折 断 一 切 的 轭 麽 。
  • 不 是 要 把 你 的 饼 , 分 给 饥 饿 的 人 。 将 飘 流 的 穷 人 , 接 到 你 家 中 。 见 赤 身 的 , 给 他 衣 服 遮 体 。 顾 恤 自 己 的 骨 肉 而 不 掩 藏 麽 。
  • 这 样 你 的 光 就 必 发 现 如 早 晨 的 光 。 你 所 得 的 医 治 , 要 速 速 发 明 。 你 的 公 义 , 必 在 你 面 前 行 。 耶 和 华 的 荣 光 , 必 作 你 的 后 盾 。
  • 那 时 你 求 告 , 耶 和 华 必 应 允 。 你 呼 求 , 他 必 说 , 我 在 这 里 。 你 若 从 你 中 间 除 掉 重 轭 , 和 指 摘 人 的 指 头 , 并 发 恶 言 的 事 。
  • 你 心 若 向 饥 饿 的 人 发 怜 悯 , 使 困 苦 的 人 得 满 足 。 你 的 光 就 必 在 黑 暗 中 发 现 , 你 的 幽 暗 必 变 如 正 午 。
  • 耶 和 华 也 必 时 常 引 导 你 , 在 乾 旱 之 地 , 使 你 心 满 意 足 , 骨 头 强 壮 。 你 必 像 浇 灌 的 园 子 , 又 像 水 流 不 绝 的 泉 源 。
  • 那 些 出 于 你 的 人 , 必 修 造 久 已 荒 废 之 处 。 你 要 建 立 拆 毁 累 代 的 根 基 。 你 必 称 为 补 破 口 的 , 和 重 修 路 径 与 人 居 住 的 。
  • 你 若 在 安 息 日 掉 转 ( 或 作 谨 慎 ) 你 的 脚 步 , 在 我 圣 日 不 以 操 作 为 喜 乐 , 称 安 息 日 为 可 喜 乐 的 , 称 耶 和 华 的 圣 日 为 可 尊 重 的 。 而 且 尊 敬 这 日 , 不 办 自 己 的 私 事 , 不 随 自 己 的 私 意 , 不 说 自 己 的 私 话 。
  • 你 就 以 耶 和 华 为 乐 。 耶 和 华 要 使 你 乘 驾 地 的 高 处 。 又 以 你 祖 雅 各 的 产 业 养 育 你 。 这 是 耶 和 华 亲 口 说 的 。