Скрыть
60:8
60:9
60:14
60:18
Церковнославянский (рус)
Свѣти́ся, свѣти́ся, Иерусали́ме, прiи́де бо тво́й свѣ́тъ, и сла́ва Госпо́дня на тебѣ́ воз­сiя́.
Се́, тма́ покры́етъ зе́млю, и мра́къ на язы́ки, на тебѣ́ же яви́т­ся Госпо́дь, и сла́ва его́ на тебѣ́ у́зрит­ся.
И по́йдутъ ца́рiе свѣ́томъ тво­и́мъ, и язы́цы свѣ́тлостiю тво­е́ю.
Возведи́ о́крестъ о́чи тво­и́ и ви́ждь собра́ная ча́да твоя́: се́, прiидо́ша вси́ сы́нове тво­и́ издале́ча, и дще́ри твоя́ на ра́мѣхъ во́змут­ся.
Тогда́ у́зриши и воз­ра́дуешися, и убо­и́шися и ужа́снешися се́рдцемъ, я́ко преложи́т­ся къ тебѣ́ бога́т­ст­во морско́е и язы́ковъ и люді́й:
и прiи́дутъ къ тебѣ́ стада́ велблю́дъ, и покры́ютъ тя́ велблю́ди Мадiа́мстiи и гефа́рстiи: вси́ от­ Савы́ прiи́дутъ, нося́ще зла́то, и Лива́нъ при­­несу́тъ и ка́мень че́стенъ, и спасе́нiе Госпо́дне благовоз­вѣстя́тъ:
и вся́ о́вцы Кида́рскiя соберу́т­ся тебѣ́, и овни́ Навео́ѳстiи прiи́дутъ къ тебѣ́, и воз­несу́т­ся прiя́тная на же́ртвен­никъ мо́й, и до́мъ моли́твы мо­ея́ просла́вит­ся.
Кі́и су́ть, и́же я́ко о́блацы летя́тъ, и я́ко го́лубiе со птенцы́ ко мнѣ́?
Мене́ о́строви жда́ша, и корабли́ Ѳарсі́йстiи во пе́рвыхъ, при­­вести́ ча́да твоя́ издале́ча, и сребро́ и зла́то и́хъ съ ни́ми, и́мене ра́ди Госпо́дня свята́го, и за е́же свято́му Изра́илеву сла́вну бы́ти.
И сози́ждутъ сы́нове иноро́днiи стѣ́ны твоя́, и ца́рiе и́хъ предстоя́ти бу́дутъ тебѣ́: за гнѣ́въ бо мо́й порази́хъ тя́ и за ми́лость мою́ воз­люби́хъ тя́.
И от­ве́рзут­ся врата́ твоя́ при́сно, де́нь и но́щь не затворя́т­ся, ввести́ къ тебѣ́ си́лу язы́къ и цари́ и́хъ ведо́мыя.
Язы́цы бо и ца́рiе, и́же не порабо́таютъ ти́, поги́бнутъ, и язы́цы запустѣ́нiемъ запустѣ́ютъ.
И сла́ва Лива́нова къ тебѣ́ прiи́детъ, кипари́сомъ и пе́вгомъ и ке́дромъ вку́пѣ, просла́вити мѣ́сто свято́е мое́, и мѣ́сто ногу́ мое́ю просла́влю.
И по́йдутъ къ тебѣ́ боя́щеся сы́нове смири́в­шихъ тя́ и раздражи́в­шихъ тя́, и покло́нят­ся слѣда́мъ ногу́ твое́ю вси́ прогнѣ́вав­шiи тя́, и нарече́шися гра́дъ Госпо́день, Сiо́нъ свята́го Изра́илева.
За сiе́, я́ко бы́лъ еси́ оста́вленъ и воз­ненави́дѣнъ и не бѣ́ помага́ющаго ти́, положу́ тя́ въ ра́дость вѣ́чную, весе́лiе родо́мъ родо́въ.
И изссе́ши млеко́ язы́ковъ и бога́т­ст­во царе́й снѣ́си, и уразумѣ́еши, я́ко а́зъ Госпо́дь спаса́яй тя́ и избавля́яй тя́ Бо́гъ Изра́илевъ.
И вмѣ́сто мѣ́ди при­­несу́ ти́ зла́то, и вмѣ́сто желѣ́за при­­несу́ ти́ сребро́, и вмѣ́сто древе́съ при­­несу́ ти́ мѣ́дь, и вмѣ́сто ка́менiя желѣ́зо: и вда́мъ кня́зи твоя́ въ ми́ръ и надзира́тели твоя́ въ пра́вду.
И не услы́шит­ся посе́мъ непра́вда въ земли́ тво­е́й, ни сокруше́нiе, ни бѣ́дность во предѣ́лѣхъ тво­и́хъ, но прозове́т­ся спасе́нiе забра́ла твоя́ и врата́ твоя́ хвала́.
И не бу́детъ тебѣ́ ктому́ со́лнце во свѣ́тъ дне́, ниже́ восхо́дъ луны́ просвѣти́тъ твою́ но́щь, но бу́детъ тебѣ́ Госпо́дь свѣ́тъ вѣ́чный и Бо́гъ сла́ва твоя́.
Не за́йдетъ бо со́лнце тебѣ́, и луна́ не оскудѣ́етъ тебѣ́: бу́детъ бо Госпо́дь тебѣ́ свѣ́тъ вѣ́чный, и испо́лнят­ся дні́е рыда́нiя тво­его́.
И лю́дiе тво­и́ вси́ пра́веднiи во вѣ́къ наслѣ́дятъ зе́млю, храня́ще са́дъ, дѣла́ руку́ его́ въ сла́ву.
Ма́лый бу́детъ въ ты́сящы, а малѣ́йшiй во язы́къ вели́къ: а́зъ Госпо́дь по вре́мени соберу́ и́хъ.
Греческий [Greek (Koine)]
φωτίζου φωτίζου Ιερουσαλημ ἥκει γάρ σου τὸ φῶς καὶ ἡ δόξα κυρίου ἐπι­̀ σὲ ἀνατέταλκεν
ἰδοὺ σκότος καὶ γνόφος καλύψει γῆν ἐπ᾿ ἔθνη ἐπι­̀ δὲ σὲ φανή­σε­ται κύριος καὶ ἡ δόξα αὐτοῦ ἐπι­̀ σὲ ὀφθή­σε­ται
καὶ πορεύ­σον­ται βασιλεῖς τῷ φωτί σου καὶ ἔθνη τῇ λαμπρο­́τητί σου
ἆρον κύκλῳ τοὺς ὀφθαλμούς σου καὶ ἰδὲ συν­ηγμένα τὰ τέκνα σου ἰδοὺ ἥκασιν πάν­τες οἱ υἱοί σου μακρόθεν καὶ αἱ θυγατέρες σου ἐπ᾿ ὤμων ἀρθήσον­ται
τότε ὄψῃ καὶ φοβηθήσῃ καὶ ἐκστήσῃ τῇ καρδίᾳ ὅτι μεταβαλεῖ εἰς σὲ πλοῦτος θαλάσ­σης καὶ ἐθνῶν καὶ λαῶν καὶ ἥξουσίν σοι
ἀγέλαι καμήλων καὶ καλύψουσίν σε κάμηλοι Μαδια­μ καὶ Γαιφα πάν­τες ἐκ Σαβα ἥξουσιν φέρον­τες χρυσίον καὶ λίβανον οἴσουσιν καὶ τὸ σωτήριον κυρίου εὐαγγελιοῦν­ται
καὶ πάν­τα τὰ προ­́βατα Κηδαρ συν­αχθήσον­ταί σοι καὶ κριοὶ Ναβαιωθ ἥξουσίν σοι καὶ ἀνενεχθή­σε­ται δεκτὰ ἐπι­̀ τὸ θυσιαστήριόν μου καὶ ὁ οἶκος τῆς προ­σευχῆς μου δοξασθή­σε­ται
τίνες οἵδε ὡς νεφέλαι πέταν­ται καὶ ὡς περιστεραὶ σὺν νεοσ­σοῖς
ἐμὲ νῆσοι ὑπέμειναν καὶ πλοῖα Θαρσις ἐν πρώτοις ἀγαγεῖν τὰ τέκνα σου μακρόθεν καὶ τὸν ἄργυρον καὶ τὸν χρυσὸν μετ᾿ αὐτῶν δια­̀ τὸ ὄνομα κυρίου τὸ ἅγιον καὶ δια­̀ τὸ τὸν ἅγιον τοῦ Ισραηλ ἔνδοξον εἶναι
καὶ οἰκοδομήσουσιν ἀλλογενεῖς τὰ τείχη σου καὶ οἱ βασιλεῖς αὐτῶν παρα­στήσον­ταί σοι δια­̀ γὰρ ὀργήν μου ἐπάταξά σε καὶ δια­̀ ἔλεον ἠγάπησά σε
καὶ ἀνοιχθήσον­ται αἱ πύλαι σου δια­̀ παν­τός ἡμέρας καὶ νυκτὸς οὐ κλεισθήσον­ται εἰσαγαγεῖν προ­̀ς σὲ δύναμιν ἐθνῶν καὶ βασιλεῖς ἀγο­μέ­νους
τὰ γὰρ ἔθνη καὶ οἱ βασιλεῖς οἵτινες οὐ δουλεύ­σουσίν σοι ἀπο­λοῦν­ται καὶ τὰ ἔθνη ἐρημίᾳ ἐρημωθήσον­ται
καὶ ἡ δόξα τοῦ Λιβάνου προ­̀ς σὲ ἥξει ἐν κυπαρίσ­σῳ καὶ πεύ­κῃ καὶ κέδρῳ ἅμα δοξάσαι τὸν τόπον τὸν ἅγιόν μου
καὶ πορεύ­σον­ται προ­̀ς σὲ δεδοικότες υἱοὶ ταπεινωσάν­των σε καὶ παροξυν­άν­των σε καὶ κληθήσῃ πόλις κυρίου Σιων ἁγίου Ισραηλ
δια­̀ τὸ γεγενῆσθαί σε ἐγκατα­λελειμμένην καὶ μεμισημένην καὶ οὐκ ἦν ὁ βοηθῶν καὶ θήσω σε ἀγαλλίαμα αἰώνιον εὐφροσύνην γενεῶν γενεαῖς
καὶ θηλάσεις γάλα ἐθνῶν καὶ πλοῦτον βασιλέων φάγεσαι καὶ γνώσῃ ὅτι ἐγὼ κύριος ὁ σῴζων σε καὶ ἐξαιρούμενός σε θεὸς Ισραηλ
καὶ ἀν­τὶ χαλκοῦ οἴσω σοι χρυσίον ἀν­τὶ δὲ σιδήρου οἴσω σοι ἀργύριον ἀν­τὶ δὲ ξύλων οἴσω σοι χαλκόν ἀν­τὶ δὲ λίθων σίδηρον καὶ δώσω τοὺς ἄρχον­τάς σου ἐν εἰρήνῃ καὶ τοὺς ἐπι­σκόπους σου ἐν δικαιοσύνῃ
καὶ οὐκ ἀκουσθή­σε­ται ἔτι ἀδικία ἐν τῇ γῇ σου οὐδὲ σύν­τριμμα οὐδὲ ταλαιπωρία ἐν τοῖς ὁρίοις σου ἀλλὰ κληθή­σε­ται σωτήριον τὰ τείχη σου καὶ αἱ πύλαι σου γλύμμα
καὶ οὐκ ἔσται σοι ὁ ἥλιος εἰς φῶς ἡμέρας οὐδὲ ἀνατολὴ σελήνης φωτιεῖ σοι τὴν νύκτα ἀλλ᾿ ἔσται σοι κύριος φῶς αἰώνιον καὶ ὁ θεὸς δόξα σου
οὐ γὰρ δύ­σε­ται ὁ ἥλιός σοι καὶ ἡ σελήνη σοι οὐκ ἐκλείψει ἔσται γὰρ κύριός σοι φῶς αἰώνιον καὶ ἀναπλη­ρωθήσον­ται αἱ ἡμέραι τοῦ πένθους σου
καὶ ὁ λαός σου πᾶς δίκαιος καὶ δι᾿ αἰῶνος κληρο­νο­μήσουσιν τὴν γῆν φυλάσ­σων τὸ φύτευμα ἔργα χειρῶν αὐτοῦ εἰς δόξαν
ὁ ὀλιγοστὸς ἔσται εἰς χιλιάδας καὶ ὁ ἐλάχιστος εἰς ἔθνος μέγα ἐγὼ κύριος κατα­̀ καιρὸν συν­άξω αὐτούς
Украинский (Огієнко)
Уставай, світися, Єрусалиме, бо прийшло твоє світло, а слава Господня над тобою засяла!
Бо темрява землю вкриває, а морок народи, та сяє Господь над тобою, і слава Його над тобою з́являється!
І підуть народи за світлом твоїм, а царі за ясністю сяйва твого.
Здійми свої очі навколо й побач: усі вони зібрані, і до тебе ідуть;
сини твої йдуть іздалека, а дочок твоїх на руках он несуть!
Побачиш тоді і роз́яснишся ти, сполохнеться й поширшає серце твоє, бо звернеться морське багатство до тебе, і прийде до тебе багатство народів!
Безліч верблюдів закриє тебе, молоді ті верблюди з Мідіяну й Ефи, усі вони прийдуть із Шеви, носитимуть золото й ладан та хвали Господні звіщатимуть.
Всі отари кедарські зберуться до тебе, барани невайотські послужать тобі, вони підуть усі на Мій вівтар, як жертва приємна, і Я прославлю дім слави Своєї!
Хто вони, що летять, як та хмара, і немов голуби до своїх голубників?
Бо до Мене збираються мореплавці, і найперше пливуть кораблі із Таршішу, щоб привести синів твоїх здалека, з ними їхнє срібло та їхнє золото для Імені Господа, Бога твого, і для Святого Ізраїля, Він бо прославив тебе.
І мури твої побудують чужинці, а їхні царі тобі будуть служити, бо в запалі гніву Свого Я був уразив тебе, а в Своїм уподобанні змилуюся над тобою!
І будуть постійно відкритими брами твої, ані вдень, ні вночі не замкнуться вони, щоб приносити до тебе багатство народів, і їхні царі щоб були припроваджені.
Бо погинуть народ та те царство, що не схочуть служити тобі, і ці народи понищені будуть зовсім!
Слава ліванська прибуде до тебе, кипарис, сосна й бук будуть разом, щоб приоздобити місце святині Моєї, і місце ніг Своїх Я пошаную.
І зігнуті прийдуть до тебе сини твоїх кривдників, і кланятись будуть до стіп твоїх ніг усі ненависники, і тебе будуть кликати: Місто Господнє, Сіон Святого Ізраїлевого!
За те, що була ти покинута та осоружна, о дочко Сіону, і через тебе ніхто не ходив, то вчиню тебе славою вічною, радістю з роду в рід!
І будеш ти ссати молоко із народів, і груди царів будеш ссати, і пізнаєш, що Я то Господь, твій Спаситель, а твій Викупитель Потужний Яковів!
Замість міді впроваджу Я золото, і замість заліза впроваджу срібло, і замість дерева мідь, а замість каміння залізо, і дозором твоїм зроблю мир, твоїми ж начальниками справедливість!
В твоїм краї не буде вже чуте насилля, руїна й спустошення в межах твоїх, і назвеш свої мури спасінням, а брами свої похвалою!
Удень сонце не буде тобі вже за світло, і не буде світити тобі місяць за сяйво, бо буде тобі вічним світлом Господь, а твій Бог за окрасу твою!
Не зайде вже сонце твоє, і місяць твій вже не сховається, бо буде тобі вічним світлом Господь, і дні жалоби твоєї покінчаться!
А народ твій усі справедливі вони, землю вспадкують навіки, парость Моїх саджанців, чин Моїх рук на прославлення!
Цей малий стане тисячею, і наймолодший народом міцним!
Я, Господь, цього часу оце приспішу!
Surge, illuminare, quia venit lumen tuum, et gloria Domini super te orta est.
Quia ecce tenebrae operient terram et caligo populos; super te autem orietur Dominus, et gloria eius in te videbitur.
Et ambulabunt gentes in lumine tuo, et reges in splendore ortus tui.
Leva in circuitu oculos tuos et vide: omnes isti congregati sunt, venerunt tibi; filii tui de longe veniunt, et filiae tuae in ulnis gestantur.
Tunc videbis et illuminaberis, et palpitabit et dilatabitur cor tuum, quia confluet ad te multitudo maris, fortitudo gentium veniet tibi;
inundatio camelorum operiet te, dromedarii Madian et Epha; omnes de Saba venient, aurum et tus deferentes et laudem Domini annuntiantes.
Omne pecus Cedar congregabitur tibi, arietes Nabaioth ministrabunt tibi; offerentur super placabili altari meo, et domum gloriae meae glorificabo.
Quae sunt istae, quae ut nubes volant, et quasi columbae ad fenestras suas?
Me enim insulae exspectabunt, et in principio naves Tharsis, ut adducant filios tuos de longe, argentum eorum et aurum eorum cum eis, nomini Domini Dei tui et Sancto Israel, quia glorificavit te.
Et aedificabunt filii peregrinorum muros tuos, et reges eorum ministrabunt tibi; in indignatione enim mea percussi te, sed in beneplacito meo misertus sum tui.
Et aperientur portae tuae iugiter, die ac nocte non claudentur, ut afferatur ad te fortitudo gentium, et reges earum adducantur.
Gens enim et regnum, quae non servierint tibi, peribunt, et gentes vastitate vastabuntur.
Gloria Libani ad te veniet, cupressus, ulmus et abies simul, ad ornandum locum sanctuarii mei; et locum pedum meorum glorificabo.
Et venient ad te curvi filii eorum, qui humiliaverunt te, et adorabunt vestigia pedum tuorum omnes, qui detrahebant tibi, et vocabunt te Civitatem Domini, Sion Sancti Israel.
Pro eo quod fuisti derelicta et odio habita, et non erat qui per te transiret, ponam te in superbiam saeculorum, gaudium in generationem et generationem;
et suges lac gentium et mamilla regum lactaberis et scies quia ego Dominus salvator tuus, et redemptor tuus Fortis Iacob.
Pro aere afferam aurum et pro ferro afferam argentum et pro lignis aes et pro lapidibus ferrum; et ponam custodes tuos pacem et praepositos tuos iustitiam.
Non audietur ultra violentia in terra tua, vastitas et contritio in terminis tuis; et vocabis Salutem muros tuos et portas tuas Laudem.
Non erit tibi amplius sol ad lucendum per diem, nec splendor lunae illuminabit te, sed erit tibi Dominus in lucem sempiternam, et Deus tuus in gloriam tuam.
Non occidet ultra sol tuus, et luna tua non minuetur, quia erit tibi Dominus in lucem sempiternam, et complebuntur dies luctus tui.
Populus autem tuus omnes iusti; in perpetuum hereditabunt terram, germen plantationis meae, opus manus meae ad glorificandum.
Minimus erit in mille, et parvulus in gentem fortem. Ego Dominus in tempore eius subito faciam istud.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible