Ду́хъ Госпо́день на мнѣ́, его́же ра́ди пома́за мя́, благовѣсти́ти ни́щымъ посла́ мя, исцѣли́ти сокруше́нныя се́рдцемъ, проповѣ́дати плѣ́нникомъ отпуще́нiе и слѣпы́мъ прозрѣ́нiе,

нарещи́ лѣ́то Госпо́дне прiя́тно и де́нь воздая́нiя, утѣ́шити вся́ пла́чущыя,

да́ти пла́чущымъ Сiо́на сла́ву вмѣ́сто пе́пела, пома́занiе весе́лiя пла́чущымъ, украше́нiе сла́вы вмѣ́сто ду́ха уны́нiя: и нареку́тся ро́дове пра́вды, насажде́нiе Госпо́дне во сла́ву.

И сози́ждутъ пусты́ни вѣ́чныя, запустѣ́вшыя пре́жде воздви́гнутъ: и обновя́тъ гра́ды пусты́я, опустоше́нныя въ ро́ды.

И прiи́дутъ иноро́днiи, пасу́щiи о́вцы твоя́, и иноплеме́нницы ора́телiе и виногра́дарiе ва́ши:

вы́ же свяще́нницы Госпо́дни нарече́теся, служи́телiе Бо́га ва́шего, рече́тся ва́мъ: крѣ́пость язы́къ снѣ́сте и въ бога́тствѣ и́хъ чу́дни бу́дете.

Си́це зе́млю свою́ втори́цею наслѣ́дятъ, и весе́лiе вѣ́чное надъ главо́ю и́хъ.

А́зъ бо е́смь Госпо́дь любя́й пра́вду и ненави́дяй грабле́нiя от непра́вды: и да́мъ тру́дъ и́хъ пра́ведникомъ и завѣ́тъ вѣ́ченъ завѣща́ю и́мъ.

И позна́ется во язы́цѣхъ сѣ́мя и́хъ, и вну́цы и́хъ посредѣ́ люді́й: вся́къ ви́дяй я́ позна́етъ я́, я́ко сі́и су́ть сѣ́мя благослове́но от Бо́га, и ра́достiю возра́дуются о Го́сподѣ.

Да возра́дуется душа́ моя́ о Го́сподѣ: облече́ бо мя́ въ ри́зу спасе́нiя и оде́ждею весе́лiя [одѣ́я мя́]: я́ко на жениха́ возложи́ на мя́ вѣне́цъ, и я́ко невѣ́сту украси́ мя красото́ю.

И я́ко земля́ растя́щая цвѣ́тъ сво́й, и я́ко вертогра́дъ сѣ́мена своя́ прозяба́етъ: та́ко возрасти́тъ Госпо́дь Госпо́дь пра́вду и весе́лiе предъ всѣ́ми язы́ки.

Украинский (Огієнко)

Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев́язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в́язням відчинити в́язницю,

щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі,

щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного духа!
І будуть їх звати дубами праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь!

І вони забудують руїни відвічні, відбудують спустошення давні і відновлять міста поруйновані, з роду в рід попустошені.

І встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями!

І будуть вас кликати: Господні, священики будуть казати на вас: слуги нашого Бога!
Ви будете їсти багатство народів, і їхньою славою будете славитись.

За ваш сором подвійний і за ганьбу та смуток, ваш уділ, тому то посядуть вони в своїм краї подвійне, радість вічна їм буде!

Бо Господь Я, і правосуддя кохаю, і ненавиджу розбій та кривду, і дам їм заплату за чин їхній поправді, і з ними складу заповіта довічного!

І буде насіння їхнє знане між людами, і між народами їхні нащадки, усі, хто бачити їх буде, пізнають їх, що вони те насіння, яке благословив був Господь!

Я радісно буду втішатися Господом, нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння, і в одежу праведности мене вбрав, немов молодому, поклав Він на мене вінця, і мов молоду, приоздобив красою мене!

Бо так як земля та виводить рослинність свою, й як насіння своє родить сад, так Господь Бог учинить, що виросте правда й хвала перед усіма народами!

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

رُوحُ السَّيِّدِ الرَّبِّ عَلَيَّ، لأَنَّ الرَّبَّ مَسَحَنِي لأُبَشِّرَ الْمَسَاكِينَ، أَرْسَلَنِي لأَعْصِبَ مُنْكَسِرِي الْقَلْبِ، لأُنَادِيَ لِلْمَسْبِيِّينَ بِالْعِتْقِ، وَلِلْمَأْسُورِينَ بِالإِطْلاَقِ.

لأُنَادِيَ بِسَنَةٍ مَقْبُولَةٍ لِلرَّبِّ، وَبِيَوْمِ انْتِقَامٍ لإِلَهِنَا. لأُعَزِّيَ كُلَّ النَّائِحِينَ.

لأَجْعَلَ لِنَائِحِي صِهْيَوْنَ، لأُعْطِيَهُمْ جَمَالاً عِوَضًا عَنِ الرَّمَادِ، وَدُهْنَ فَرَحٍ عِوَضًا عَنِ النَّوْحِ، وَرِدَاءَ تَسْبِيحٍ عِوَضًا عَنِ الرُّوحِ الْيَائِسَةِ، فَيُدْعَوْنَ أَشْجَارَ الْبِرِّ، غَرْسَ الرَّبِّ لِلتَّمْجِيدِ.

وَيَبْنُونَ الْخِرَبَ الْقَدِيمَةَ. يُقِيمُونَ الْمُوحِشَاتِ الأُوَلَ، وَيُجَدِّدُونَ الْمُدُنَ الْخَرِبَةَ، مُوحِشَاتِ دَوْرٍ فَدَوْرٍ.

وَيَقِفُ الأَجَانِبُ وَيَرْعَوْنَ غَنَمَكُمْ، وَيَكُونُ بَنُو الْغَرِيبِ حَرَّاثِيكُمْ وَكَرَّامِيكُمْ.

أَمَّا أَنْتُمْ فَتُدْعَوْنَ كَهَنَةَ الرَّبِّ، تُسَمَّوْنَ خُدَّامَ إِلهِنَا. تَأْكُلُونَ ثَرْوَةَ الأُمَمِ، وَعَلَى مَجْدِهِمْ تَتَأَمَّرُونَ.

عِوَضًا عَنْ خِزْيِكُمْ ضِعْفَانِ، وَعِوَضًا عَنِ الْخَجَلِ يَبْتَهِجُونَ بِنَصِيبِهِمْ. لِذلِكَ يَرِثُونَ فِي أَرْضِهِمْ ضِعْفَيْنِ. بَهْجَةٌ أَبَدِيَّةٌ تَكُونُ لَهُمْ.

«لأَنِّي أَنَا الرَّبُّ مُحِبُّ الْعَدْلِ، مُبْغِضُ الْمُخْتَلِسِ بِالظُّلْمِ. وَأَجْعَلُ أُجْرَتَهُمْ أَمِينَةً، وَأَقْطَعُ لَهُمْ عَهْدًا أَبَدِيًّا.

وَيُعْرَفُ بَيْنَ الأُمَمِ نَسْلُهُمْ، وَذُرِّيَّتُهُمْ فِي وَسَطِ الشُّعُوبِ. كُلُّ الَّذِينَ يَرَوْنَهُمْ يَعْرِفُونَهُمْ أَنَّهُمْ نَسْلٌ بَارَكَهُ الرَّبُّ».

فَرَحًا أَفْرَحُ بِالرَّبِّ. تَبْتَهِجُ نَفْسِي بِإِلهِي، لأَنَّهُ قَدْ أَلْبَسَنِي ثِيَابَ الْخَلاَصِ. كَسَانِي رِدَاءَ الْبِرِّ، مِثْلَ عَرِيسٍ يَتَزَيَّنُ بِعِمَامَةٍ، وَمِثْلَ عَرُوسٍ تَتَزَيَّنُ بِحُلِيِّهَا.

لأَنَّهُ كَمَا أَنَّ الأَرْضَ تُخْرِجُ نَبَاتَهَا، وَكَمَا أَنَّ الْجَنَّةَ تُنْبِتُ مَزْرُوعَاتِهَا، هكَذَا السَّيِّدُ الرَّبُّ يُنْبِتُ بِرًّا وَتَسْبِيحًا أَمَامَ كُلِّ الأُمَمِ.