Простро́хъ ру́цѣ мои́ ве́сь де́нь къ лю́демъ не покаря́ющымся и проти́ву глаго́лющымъ, и́же не ходи́ша путе́мъ и́стиннымъ, но вслѣ́дъ грѣхо́въ свои́хъ.

Лю́дiе сі́и разгнѣвля́ющiи мя́ предъ лице́мъ мои́мъ при́сно: ті́и же́ртвы прино́сятъ въ вертогра́дѣхъ и кадя́тъ во чре́пѣхъ бѣсо́мъ, и́же не су́ть,

и во гробѣ́хъ и во пеще́рахъ лежа́тъ со́нiй ра́ди, и́же ядя́тъ мяса́ свина́я и юху́ тре́бъ, оскверне́ни сосу́ди и́хъ вси́:

и́же глаго́лютъ: отиди́ от мене́, не прикосни́ся мнѣ́, я́ко чи́стъ е́смь. Се́й ды́мъ я́рости моея́, о́гнь гори́тъ въ не́мъ вся́ дни́.

Се́, написа́ся предо мно́ю: не умолчу́, до́ндеже отда́мъ въ нѣ́дра и́мъ грѣхи́ и́хъ и грѣхи́ оте́цъ и́хъ, глаго́летъ Госпо́дь:

и́же кадя́ху на гора́хъ и на хо́лмѣхъ укори́ша мя́, отда́мъ дѣла́ и́хъ въ нѣ́дра и́мъ.

Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: и́мже о́бразомъ обрѣта́ется я́года на гре́знѣ, и реку́тъ: не погуби́ его́, я́ко благослове́нiе е́сть въ не́мъ: та́ко сотворю́ служа́щаго ми́ ра́ди, не и́мамъ всѣ́хъ погуби́ти ра́ди его́:

и изведу́ изъ Иа́кова сѣ́мя и изъ Иу́ды, и наслѣ́дитъ го́ру святу́ю мою́, и наслѣ́дятъ избра́ннiи мои́ и раби́ мои́ и вселя́тся та́мо.

И бу́дутъ во дубра́вѣ огра́ды стадо́мъ, и юдо́ль Ахо́рская въ поко́ище говя́довъ лю́демъ мои́мъ, и́же взыска́ша мене́.

Вы́ же, оста́вившiи мя́ и забыва́ющiи го́ру святу́ю мою́, и уготовля́ющiи де́мону трапе́зу и исполня́ющiи ща́стiю растворе́нiе,

а́зъ преда́мъ ва́съ подъ ме́чь, вси́ закла́нiемъ паде́те: я́ко зва́хъ ва́съ, и не послу́шасте, глаго́лахъ, и преслу́шасте и сотвори́сте лука́вое предо мно́ю, и я́же не хотѣ́хъ, избра́сте.

Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь: се́, рабо́тающiи ми́ я́сти бу́дутъ, вы́ же вза́лчете: се́, рабо́тающiи ми́ пи́ти бу́дутъ, вы́ же возжа́ждете:

се́, рабо́тающiи ми́ возра́дуются, вы́ же посрамите́ся: се́, рабо́тающiи ми́ возвеселя́тся въ весе́лiи се́рдца, вы́ же возопiе́те въ болѣ́зни се́рдца ва́шего и от сокруше́нiя ду́ха воспла́четеся.

Оста́вите бо и́мя ва́ше въ насыще́нiе избра́ннымъ мои́мъ, ва́съ же избiе́тъ Госпо́дь: рабо́тающымъ же мнѣ́ нарече́тся и́мя но́вое,

е́же благослови́тся на земли́, благословя́тъ бо Бо́га и́стиннаго: и клену́щiися на земли́ кля́тися бу́дутъ Бо́гомъ и́стиннымъ, забу́дутъ бо печа́ль свою́ пе́рвую, и не взы́детъ и́мъ на се́рдце.

Бу́детъ бо не́бо но́во и земля́ нова́, и не помяну́тъ пре́жнихъ, ниже́ взы́дутъ на се́рдце и́хъ,

но ра́дость и весе́лiе обря́щутъ на не́й, я́ко се́, а́зъ творю́ весе́лiе Иерусали́му и лю́демъ мои́мъ ра́дость.

И возвеселю́ся о Иерусали́мѣ и возра́дуюся о лю́дехъ мои́хъ, и ксему́ не услы́шится въ не́мъ гла́съ пла́ча, ни гла́съ во́пля,

ниже́ бу́детъ та́мо младе́нецъ, ни ста́рецъ, и́же не испо́лнитъ лѣ́тъ свои́хъ: бу́детъ бо ю́ный ста́ лѣ́тъ, умира́яй же грѣ́шникъ ста́ лѣ́тъ и про́клятъ бу́детъ.

И сози́ждутъ до́мы и са́ми вселя́тся, и насадя́тъ виногра́ды и са́ми снѣдя́тъ плоды́ и́хъ.

Не сози́ждутъ, да ині́и вселя́тся, и не насадя́тъ, да ині́и снѣдя́тъ: я́коже бо дні́е дре́ва жи́зни, бу́дутъ дні́е люді́й мои́хъ: дѣла́ бо трудо́въ и́хъ обетша́ютъ.

Избра́ннiи же мои́ не и́мутъ труди́тися вотще́, ниже́ породя́тъ ча́дъ на прокля́тiе, я́ко сѣ́мя благослове́но е́сть Бо́гомъ, и вну́цы и́хъ съ ни́ми бу́дутъ.

И бу́детъ, пре́жде не́же воззва́ти и́мъ, а́зъ услы́шу и́хъ, еще́ глаго́лющымъ и́мъ, реку́: что́ есть?

Тогда́ во́лцы и а́гнцы и́мутъ пасти́ся вку́пѣ, и ле́въ я́ко во́лъ снѣ́сть пле́вы, и змiя́ зе́млю я́ко хлѣ́бъ: не повредя́тъ, ниже́ погубя́тъ на горѣ́ святѣ́й мое́й, глаго́летъ Госпо́дь.

Французский (LSG)

J'ai exaucé ceux qui ne demandaient rien, Je me suis laissé trouver par ceux qui ne me cherchaient pas; J'ai dit: Me voici, me voici! A une nation qui ne s'appelait pas de mon nom.

J'ai tendu mes mains tous les jours vers un peuple rebelle, Qui marche dans une voie mauvaise, Au gré de ses pensées;

Vers un peuple qui ne cesse de m'irriter en face, Sacrifiant dans les jardins, Et brûlant de l'encens sur les briques:

Qui fait des sépulcres sa demeure, Et passe la nuit dans les cavernes, Mangeant de la chair de porc, Et ayant dans ses vases des mets impurs;

Qui dit: Retire-toi, Ne m'approche pas, car je suis saint!... De pareilles choses, c'est une fumée dans mes narines, C'est un feu qui brûle toujours.

Voici ce que j'ai résolu par devers moi: Loin de me taire, je leur ferai porter la peine, Oui, je leur ferai porter la peine

De vos crimes, dit l'Éternel, et des crimes de vos pères, Qui ont brûlé de l'encens sur les montagnes, Et qui m'ont outragé sur les collines; Je leur mesurerai le salaire de leurs actions passées.

Ainsi parle l'Éternel: Quand il se trouve du jus dans une grappe, On dit: Ne la détruis pas, Car il y a là une bénédiction! J'agirai de même, pour l'amour de mes serviteurs, Afin de ne pas tout détruire.

Je ferai sortir de Jacob une postérité, Et de Juda un héritier de mes montagnes; Mes élus posséderont le pays, Et mes serviteurs y habiteront.

Le Saron servira de pâturage au menu bétail, Et la vallée d'Acor servira de gîte au gros bétail, Pour mon peuple qui m'aura cherché.

Mais vous, qui abandonnez l'Éternel, Qui oubliez ma montagne sainte, Qui dressez une table pour Gad, Et remplissez une coupe pour Meni,

Je vous destine au glaive, Et vous fléchirez tous le genou pour être égorgés; Car j'ai appelé, et vous n'avez point répondu, J'ai parlé, et vous n'avez point écouté; Mais vous avez fait ce qui est mal à mes yeux, Et vous avez choisi ce qui me déplaît.

C'est pourquoi ainsi parle le Seigneur, l'Éternel: Voici, mes serviteurs mangeront, et vous aurez faim; Voici, mes serviteurs boiront, et vous aurez soif; Voici, mes serviteurs se réjouiront, et vous serez confondus;

Voici, mes serviteurs chanteront dans la joie de leur coeur; Mais vous, vous crierez dans la douleur de votre âme, Et vous vous lamenterez dans l'abattement de votre esprit.

Vous laisserez votre nom en imprécation à mes élus; Le Seigneur, l'Éternel, vous fera mourir, Et il donnera à ses serviteurs un autre nom.

Celui qui voudra être béni dans le pays Voudra l'être par le Dieu de vérité, Et celui qui jurera dans le pays Jurera par le Dieu de vérité; Car les anciennes souffrances seront oubliées, Elles seront cachées à mes yeux.

Car je vais créer de nouveaux cieux Et une nouvelle terre; On ne se rappellera plus les choses passées, Elles ne reviendront plus à l'esprit.

Réjouissez-vous plutôt et soyez à toujours dans l'allégresse, A cause de ce que je vais créer; Car je vais créer Jérusalem pour l'allégresse, Et son peuple pour la joie.

Je ferai de Jérusalem mon allégresse, Et de mon peuple ma joie; On n'y entendra plus Le bruit des pleurs et le bruit des cris.

Il n'y aura plus ni enfants ni vieillards Qui n'accomplissent leurs jours; Car celui qui mourra à cent ans sera jeune, Et le pécheur âgé de cent ans sera maudit.

Ils bâtiront des maisons et les habiteront; Ils planteront des vignes et en mangeront le fruit.

Ils ne bâtiront pas des maisons pour qu'un autre les habite, Ils ne planteront pas des vignes pour qu'un autre en mange le fruit; Car les jours de mon peuple seront comme les jours des arbres, Et mes élus jouiront de l'oeuvre de leurs mains.

Ils ne travailleront pas en vain, Et ils n'auront pas des enfants pour les voir périr; Car ils formeront une race bénie de l'Éternel, Et leurs enfants seront avec eux.

Avant qu'ils m'invoquent, je répondrai; Avant qu'ils aient cessé de parler, j'exaucerai.

Le loup et l'agneau paîtront ensemble, Le lion, comme le boeuf, mangera de la paille, Et le serpent aura la poussière pour nourriture. Il ne se fera ni tort ni dommage Sur toute ma montagne sainte, Dit l'Éternel.

Украинский (Огієнко)

Языки

Я прихилявся до тих, що Мене не питали, Я знайдений тими, що Мене не шукали.
Я казав: Оце Я, оце Я!
до народу, що Йменням Моїм не був званий.

Я ввесь день простягав Свої руки до люду запеклого, що він, за своїми думками, дорогою ходить недоброю,

до народу, що в очі Мене прогнівляє постійно, що жертви приносить в садках та що палить кадило на цеглах,

що сидить у гробах та ночує по ямах, їсть свинину, і в їхньому посуді юшка нечиста,

що говорить: Спинись, не зближайся до мене, бо святий я для тебе!
Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввесь день!

Ось написане перед обличчям Моїм: Я не буду мовчати, але відплачу, і надолужу на їхньому лоні!

Укупі переступи ваші й переступи ваших батьків, говорить Господь, що кадили на горах і на взгір́ях Мене зневажали, і заплату їм виміряю Я найперше до їхнього лоня!…

Так говорить Господь: Коли в гроні знаходиться сік виноградний, і хтось скаже: Не псуй ти його, бо благословення у ньому, отак Я зроблю ради рабів Своїх, щоб усього не нищити!

І насіння Я виведу з Якова, а з Юди спадкоємця гір Моїх, і вибранці Мої одідичать її, і раби Мої житимуть там.

І стане Шарон пасовиськом отари, а долина Ахор за ліжницю худоби великої, для народу Мого, що шукали Мене.

А ви, що Господа кидаєте, забуваєте гору святу Мою, що ставите Ґаду трапезу, а для Мені виповнюєте жертву литу,

то вас відраховую Я для меча, й на коліна впадете ви всі на заріз, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали, говорив був, але ви не чули й робили лихе в Моїх очах, і чого не хотів, вибирали собі!…

Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви будете голодувати, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спрагнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоромлені будете…

Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж кричатимете від сердечного болю, і від скрушення духа заводити будете…

І ви своє ймення дасте на прокляття вибранцям Моїм, і Господь Бог тебе вб́є, а рабам Своїм дасть інше ймення,

так що хто на землі благословлений буде, буде поблагословлений він вірним Богом, а хто на землі присягає, вірним Богом присягне, бо забудуться утиски давні і заховані будуть вони від очей Моїх!

Бо ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!

Тож навіки радійте та тіштеся тим, що творю Я, бо ось Я створю Єрусалима на радість, а народа його на веселість!

І буду Я Єрусалимом радіти, і втішатися буду народом Своїм, і не почується в ньому вже голос плачу й голос зойку!

З цього часу не буде вже юного днями й старого, який своїх днів не поповнить, бо сторокий помре як юнак, а грішник і в віці ста літ буде проклятий!

І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати.

Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив, дні бо народу Мого як дні дерева, і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук!

Не будуть вони працювати надармо, і не будуть родити на страх, вони бо насіння, благословлене Господом, і нащадки їхні з ними.

І станеться, поки покличуть, то Я відповім, вони будуть іще говорити, а Я вже почую!

Вовк та вівця будуть пастися разом, і лев буде їсти солому, немов та худоба, а гадові хлібом його буде порох!…
Вони не чинитимуть зла й вигубляти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Господь.