Простро́хъ ру́цѣ мои́ ве́сь де́нь къ лю́демъ не покаря́ющымся и проти́ву глаго́лющымъ, и́же не ходи́ша путе́мъ и́стиннымъ, но вслѣ́дъ грѣхо́въ свои́хъ.

Лю́дiе сі́и разгнѣвля́ющiи мя́ предъ лице́мъ мои́мъ при́сно: ті́и же́ртвы прино́сятъ въ вертогра́дѣхъ и кадя́тъ во чре́пѣхъ бѣсо́мъ, и́же не су́ть,

и во гробѣ́хъ и во пеще́рахъ лежа́тъ со́нiй ра́ди, и́же ядя́тъ мяса́ свина́я и юху́ тре́бъ, оскверне́ни сосу́ди и́хъ вси́:

и́же глаго́лютъ: отиди́ от мене́, не прикосни́ся мнѣ́, я́ко чи́стъ е́смь. Се́й ды́мъ я́рости моея́, о́гнь гори́тъ въ не́мъ вся́ дни́.

Се́, написа́ся предо мно́ю: не умолчу́, до́ндеже отда́мъ въ нѣ́дра и́мъ грѣхи́ и́хъ и грѣхи́ оте́цъ и́хъ, глаго́летъ Госпо́дь:

и́же кадя́ху на гора́хъ и на хо́лмѣхъ укори́ша мя́, отда́мъ дѣла́ и́хъ въ нѣ́дра и́мъ.

Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: и́мже о́бразомъ обрѣта́ется я́года на гре́знѣ, и реку́тъ: не погуби́ его́, я́ко благослове́нiе е́сть въ не́мъ: та́ко сотворю́ служа́щаго ми́ ра́ди, не и́мамъ всѣ́хъ погуби́ти ра́ди его́:

и изведу́ изъ Иа́кова сѣ́мя и изъ Иу́ды, и наслѣ́дитъ го́ру святу́ю мою́, и наслѣ́дятъ избра́ннiи мои́ и раби́ мои́ и вселя́тся та́мо.

И бу́дутъ во дубра́вѣ огра́ды стадо́мъ, и юдо́ль Ахо́рская въ поко́ище говя́довъ лю́демъ мои́мъ, и́же взыска́ша мене́.

Вы́ же, оста́вившiи мя́ и забыва́ющiи го́ру святу́ю мою́, и уготовля́ющiи де́мону трапе́зу и исполня́ющiи ща́стiю растворе́нiе,

а́зъ преда́мъ ва́съ подъ ме́чь, вси́ закла́нiемъ паде́те: я́ко зва́хъ ва́съ, и не послу́шасте, глаго́лахъ, и преслу́шасте и сотвори́сте лука́вое предо мно́ю, и я́же не хотѣ́хъ, избра́сте.

Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь: се́, рабо́тающiи ми́ я́сти бу́дутъ, вы́ же вза́лчете: се́, рабо́тающiи ми́ пи́ти бу́дутъ, вы́ же возжа́ждете:

се́, рабо́тающiи ми́ возра́дуются, вы́ же посрамите́ся: се́, рабо́тающiи ми́ возвеселя́тся въ весе́лiи се́рдца, вы́ же возопiе́те въ болѣ́зни се́рдца ва́шего и от сокруше́нiя ду́ха воспла́четеся.

Оста́вите бо и́мя ва́ше въ насыще́нiе избра́ннымъ мои́мъ, ва́съ же избiе́тъ Госпо́дь: рабо́тающымъ же мнѣ́ нарече́тся и́мя но́вое,

е́же благослови́тся на земли́, благословя́тъ бо Бо́га и́стиннаго: и клену́щiися на земли́ кля́тися бу́дутъ Бо́гомъ и́стиннымъ, забу́дутъ бо печа́ль свою́ пе́рвую, и не взы́детъ и́мъ на се́рдце.

Бу́детъ бо не́бо но́во и земля́ нова́, и не помяну́тъ пре́жнихъ, ниже́ взы́дутъ на се́рдце и́хъ,

но ра́дость и весе́лiе обря́щутъ на не́й, я́ко се́, а́зъ творю́ весе́лiе Иерусали́му и лю́демъ мои́мъ ра́дость.

И возвеселю́ся о Иерусали́мѣ и возра́дуюся о лю́дехъ мои́хъ, и ксему́ не услы́шится въ не́мъ гла́съ пла́ча, ни гла́съ во́пля,

ниже́ бу́детъ та́мо младе́нецъ, ни ста́рецъ, и́же не испо́лнитъ лѣ́тъ свои́хъ: бу́детъ бо ю́ный ста́ лѣ́тъ, умира́яй же грѣ́шникъ ста́ лѣ́тъ и про́клятъ бу́детъ.

И сози́ждутъ до́мы и са́ми вселя́тся, и насадя́тъ виногра́ды и са́ми снѣдя́тъ плоды́ и́хъ.

Не сози́ждутъ, да ині́и вселя́тся, и не насадя́тъ, да ині́и снѣдя́тъ: я́коже бо дні́е дре́ва жи́зни, бу́дутъ дні́е люді́й мои́хъ: дѣла́ бо трудо́въ и́хъ обетша́ютъ.

Избра́ннiи же мои́ не и́мутъ труди́тися вотще́, ниже́ породя́тъ ча́дъ на прокля́тiе, я́ко сѣ́мя благослове́но е́сть Бо́гомъ, и вну́цы и́хъ съ ни́ми бу́дутъ.

И бу́детъ, пре́жде не́же воззва́ти и́мъ, а́зъ услы́шу и́хъ, еще́ глаго́лющымъ и́мъ, реку́: что́ есть?

Тогда́ во́лцы и а́гнцы и́мутъ пасти́ся вку́пѣ, и ле́въ я́ко во́лъ снѣ́сть пле́вы, и змiя́ зе́млю я́ко хлѣ́бъ: не повредя́тъ, ниже́ погубя́тъ на горѣ́ святѣ́й мое́й, глаго́летъ Госпо́дь.

Украинский (Огієнко)

Я прихилявся до тих, що Мене не питали, Я знайдений тими, що Мене не шукали.
Я казав: Оце Я, оце Я!
до народу, що Йменням Моїм не був званий.

Я ввесь день простягав Свої руки до люду запеклого, що він, за своїми думками, дорогою ходить недоброю,

до народу, що в очі Мене прогнівляє постійно, що жертви приносить в садках та що палить кадило на цеглах,

що сидить у гробах та ночує по ямах, їсть свинину, і в їхньому посуді юшка нечиста,

що говорить: Спинись, не зближайся до мене, бо святий я для тебе!
Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввесь день!

Ось написане перед обличчям Моїм: Я не буду мовчати, але відплачу, і надолужу на їхньому лоні!

Укупі переступи ваші й переступи ваших батьків, говорить Господь, що кадили на горах і на взгір́ях Мене зневажали, і заплату їм виміряю Я найперше до їхнього лоня!…

Так говорить Господь: Коли в гроні знаходиться сік виноградний, і хтось скаже: Не псуй ти його, бо благословення у ньому, отак Я зроблю ради рабів Своїх, щоб усього не нищити!

І насіння Я виведу з Якова, а з Юди спадкоємця гір Моїх, і вибранці Мої одідичать її, і раби Мої житимуть там.

І стане Шарон пасовиськом отари, а долина Ахор за ліжницю худоби великої, для народу Мого, що шукали Мене.

А ви, що Господа кидаєте, забуваєте гору святу Мою, що ставите Ґаду трапезу, а для Мені виповнюєте жертву литу,

то вас відраховую Я для меча, й на коліна впадете ви всі на заріз, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали, говорив був, але ви не чули й робили лихе в Моїх очах, і чого не хотів, вибирали собі!…

Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви будете голодувати, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спрагнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоромлені будете…

Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж кричатимете від сердечного болю, і від скрушення духа заводити будете…

І ви своє ймення дасте на прокляття вибранцям Моїм, і Господь Бог тебе вб́є, а рабам Своїм дасть інше ймення,

так що хто на землі благословлений буде, буде поблагословлений він вірним Богом, а хто на землі присягає, вірним Богом присягне, бо забудуться утиски давні і заховані будуть вони від очей Моїх!

Бо ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце!

Тож навіки радійте та тіштеся тим, що творю Я, бо ось Я створю Єрусалима на радість, а народа його на веселість!

І буду Я Єрусалимом радіти, і втішатися буду народом Своїм, і не почується в ньому вже голос плачу й голос зойку!

З цього часу не буде вже юного днями й старого, який своїх днів не поповнить, бо сторокий помре як юнак, а грішник і в віці ста літ буде проклятий!

І доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати.

Не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив, дні бо народу Мого як дні дерева, і вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук!

Не будуть вони працювати надармо, і не будуть родити на страх, вони бо насіння, благословлене Господом, і нащадки їхні з ними.

І станеться, поки покличуть, то Я відповім, вони будуть іще говорити, а Я вже почую!

Вовк та вівця будуть пастися разом, і лев буде їсти солому, немов та худоба, а гадові хлібом його буде порох!…
Вони не чинитимуть зла й вигубляти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Господь.

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

«Quaesitus sum ab his, qui non consulebant me, inventus sum ab his, qui non quaerebant me. Dixi: "Ecce ego, ecce ego!" ad gentem, quae non invocabat nomen meum.

Expandi manus meas tota die ad populum rebellem, qui graditur in via non bona post cogitationes suas;

populus, qui ad iracundiam provocat me ante faciem meam semper, qui immolant in hortis et sacrificant super lateres,

qui morantur in sepulcris et in locis occultis pernoctant, qui comedunt carnem suillam et ius abominabile in vasis eorum,

qui dicunt: "Recede! Non appropinques mihi, quia sanctificarem te". Isti fumus sunt in naribus meis, ignis ardens tota die.

Ecce scriptum est coram me; non tacebo, sed retribuam, et retribuam in sinum eorum

iniquitates vestras et iniquitates patrum vestrorum simul, dicit Dominus, qui sacrificaverunt super montes et super colles exprobraverunt mihi; et remetiar opus eorum primo in sinu eorum».

Haec dicit Dominus: «Quomodo si inveniatur mustum in botro et dicatur: "Ne dissipes illud, quoniam benedictio est in eo", sic faciam propter servos meos, ut non disperdam totum.

Et educam de Iacob semen et de Iuda possidentem montes meos; et hereditabunt terram electi mei, et servi mei habitabunt ibi.

Et erit Saron in pascua gregum, et vallis Achor in cubile armentorum populo meo, qui quaesierunt me.

Vos autem, qui derelinquitis Dominum, qui obliviscimini montem sanctum meum, qui ponitis Gad mensam et amphoram impletis Meni,

numerabo vos in gladio, et omnes in caede corruetis; pro eo quod vocavi, et non respondistis, locutus sum, et non audistis, sed fecistis malum in oculis meis et, quod displicet mihi, elegistis».

Propter hoc haec dicit Dominus Deus: «Ecce servi mei comedent, et vos esurietis; ecce servi mei bibent, et vos sitietis; ecce servi mei laetabuntur, et vos confundemini;

ecce servi mei laudabunt in exsultatione cordis, et vos clamabitis prae dolore cordis et prae contritione spiritus ululabitis.

Et relinquetis nomen vestrum in iuramentum electis meis: "Interficiat te Dominus Deus"; et servos suos vocabit nomine alio.

Quicumque benedicit sibi in terra, benedicet sibi in Deo Amen; et, quicumque iurat in terra, iurabit in Deo Amen; quia oblivioni tradentur angustiae priores, et quia abscondentur ab oculis meis.

Ecce enim ego creo caelos novos et terram novam, et non erunt in memoria priora et non ascendent super cor.

Sed gaudebunt et exsultabunt usque in sempiternum in his, quae ego creo, quia ecce ego creo Ierusalem exsultationem et populum eius gaudium.

Et exsultabo in Ierusalem et gaudebo in populo meo, et non audietur in ea ultra vox fletus et vox clamoris.

Non erit ibi amplius infans dierum et senex, qui non impleat dies suos. Quoniam puer erit, qui centenarius moriatur; et, qui non attingat centum annos, maledictus erit.

Et aedificabunt domos et habitabunt et plantabunt vineas et comedent fructus earum.

Non aedificabunt, ut alius habitet, non plantabunt, ut alius comedat: secundum enim dies ligni erunt dies populi mei, et operibus manuum suarum diu fruentur electi mei.

Non laborabunt frustra neque generabunt in interitum repentinum, quia semen benedictorum erunt Domini, et nepotes eorum cum eis.

Eritque: antequam clament, ego respondebo; adhuc illis loquentibus, ego exaudiam.

Lupus et agnus pascentur simul, et leo sicut bos comedet paleas, et serpenti pulvis panis eius. Non nocebunt neque occident in omni monte sancto meo», dicit Dominus.