Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Исаии

 
  • Явле́нъ бы́хъ не и́щущымъ мене́, обрѣто́хся не вопроша́ющымъ о мнѣ́, реко́хъ: се́, е́смь: язы́ку, и́же не при­­зва́ша и́мене мо­его́.
  • Простро́хъ ру́цѣ мо­и́ ве́сь де́нь къ лю́демъ не покаря́ющымся и проти́ву глаго́лющымъ, и́же не ходи́ша путе́мъ и́стин­нымъ, но вслѣ́дъ грѣхо́въ сво­и́хъ.
  • Лю́дiе сі́и разгнѣвля́ющiи мя́ предъ лице́мъ мо­и́мъ при́сно: ті́и же́ртвы при­­но́сятъ въ вертогра́дѣхъ и кадя́тъ во чре́пѣхъ бѣсо́мъ, и́же не су́ть,
  • и во гробѣ́хъ и во пеще́рахъ лежа́тъ со́нiй ра́ди, и́же ядя́тъ мяса́ свина́я и юху́ тре́бъ, оскверне́ни сосу́ди и́хъ вси́:
  • и́же глаго́лютъ: от­иди́ от­ мене́, не при­­косни́ся мнѣ́, я́ко чи́стъ е́смь. Се́й ды́мъ я́рости мо­ея́, о́гнь гори́тъ въ не́мъ вся́ дни́.
  • Се́, написа́ся предо мно́ю: не умолчу́, до́ндеже от­да́мъ въ нѣ́дра и́мъ грѣхи́ и́хъ и грѣхи́ оте́цъ и́хъ, глаго́летъ Госпо́дь:
  • и́же кадя́ху на гора́хъ и на хо́лмѣхъ укори́ша мя́, от­да́мъ дѣла́ и́хъ въ нѣ́дра и́мъ.
  • Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: и́мже о́бразомъ обрѣта́ет­ся я́года на гре́знѣ, и реку́тъ: не погуби́ его́, я́ко благослове́нiе е́сть въ не́мъ: та́ко сотворю́ служа́щаго ми́ ра́ди, не и́мамъ всѣ́хъ погуби́ти ра́ди его́:
  • и изведу́ изъ Иа́кова сѣ́мя и изъ Иу́ды, и наслѣ́дитъ го́ру святу́ю мою́, и наслѣ́дятъ избра́н­нiи мо­и́ и раби́ мо­и́ и вселя́т­ся та́мо.
  • И бу́дутъ во дубра́вѣ огра́ды стадо́мъ, и юдо́ль Ахо́рская въ поко́ище говя́довъ лю́демъ мо­и́мъ, и́же взыска́ша мене́.
  • Вы́ же, оста́вив­шiи мя́ и забыва́ющiи го́ру святу́ю мою́, и уготовля́ющiи де́мону трапе́зу и исполня́ющiи ща́стiю ра­ст­воре́нiе,
  • а́зъ преда́мъ ва́съ подъ ме́чь, вси́ закла́нiемъ паде́те: я́ко зва́хъ ва́съ, и не послу́шасте, глаго́лахъ, и преслу́шасте и сотвори́сте лука́вое предо мно́ю, и я́же не хотѣ́хъ, избра́сте.
  • Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь: се́, рабо́та­ю­щiи ми́ я́сти бу́дутъ, вы́ же вза́лчете: се́, рабо́та­ю­щiи ми́ пи́ти бу́дутъ, вы́ же воз­жа́ждете:
  • се́, рабо́та­ю­щiи ми́ воз­ра́дуют­ся, вы́ же посрамите́ся: се́, рабо́та­ю­щiи ми́ воз­веселя́т­ся въ весе́лiи се́рдца, вы́ же возопiе́те въ болѣ́зни се́рдца ва́­шего и от­ сокруше́нiя ду́ха воспла́четеся.
  • Оста́вите бо и́мя ва́­ше въ насыще́нiе избра́н­нымъ мо­и́мъ, ва́съ же избiе́тъ Госпо́дь: рабо́та­ю­щымъ же мнѣ́ нарече́т­ся и́мя но́вое,
  • е́же благослови́т­ся на земли́, благословя́тъ бо Бо́га и́стин­наго: и клену́щiися на земли́ кля́тися бу́дутъ Бо́гомъ и́стин­нымъ, забу́дутъ бо печа́ль свою́ пе́рвую, и не взы́детъ и́мъ на се́рдце.
  • Бу́детъ бо не́бо но́во и земля́ нова́, и не помяну́тъ пре́жнихъ, ниже́ взы́дутъ на се́рдце и́хъ,
  • но ра́дость и весе́лiе обря́щутъ на не́й, я́ко се́, а́зъ творю́ весе́лiе Иерусали́му и лю́демъ мо­и́мъ ра́дость.
  • И воз­веселю́ся о Иерусали́мѣ и воз­ра́дуюся о лю́дехъ мо­и́хъ, и ксему́ не услы́шит­ся въ не́мъ гла́съ пла́ча, ни гла́съ во́пля,
  • ниже́ бу́детъ та́мо младе́нецъ, ни ста́рецъ, и́же не испо́лнитъ лѣ́тъ сво­и́хъ: бу́детъ бо ю́ный ста́ лѣ́тъ, умира́яй же грѣ́шникъ ста́ лѣ́тъ и про́клятъ бу́детъ.
  • И сози́ждутъ до́мы и са́ми вселя́т­ся, и насадя́тъ виногра́ды и са́ми снѣдя́тъ плоды́ и́хъ.
  • Не сози́ждутъ, да ині́и вселя́т­ся, и не насадя́тъ, да ині́и снѣдя́тъ: я́коже бо дні́е дре́ва жи́зни, бу́дутъ дні́е люді́й мо­и́хъ: дѣла́ бо трудо́въ и́хъ обетша́ютъ.
  • Избра́н­нiи же мо­и́ не и́мутъ труди́тися вотще́, ниже́ породя́тъ ча́дъ на прокля́тiе, я́ко сѣ́мя благослове́но е́сть Бо́гомъ, и вну́цы и́хъ съ ни́ми бу́дутъ.
  • И бу́детъ, пре́жде не́же воз­зва́ти и́мъ, а́зъ услы́шу и́хъ, еще́ глаго́лющымъ и́мъ, реку́: что́ есть?
  • Тогда́ во́лцы и а́гнцы и́мутъ пасти́ся вку́пѣ, и ле́въ я́ко во́лъ снѣ́сть пле́вы, и змiя́ зе́млю я́ко хлѣ́бъ: не повредя́тъ, ниже́ погубя́тъ на горѣ́ святѣ́й мо­е́й, глаго́летъ Госпо́дь.
  • Я открылся не вопрошавшим обо Мне; Меня нашли не искавшие Меня. «Вот Я! вот Я!» – говорил Я народу, не именовавшемуся именем Моим.
  • Всякий день простирал Я руки Мои к народу непокорному, ходившему путем недобрым, по своим помышлениям, –
  • к народу, который постоянно оскорбляет Меня в лице, приносит жертвы в рощах и сожигает фимиам на черепках,
  • сидит в гробах и ночует в пещерах; ест свиное мясо, и мерзкое варево в сосудах у него;
  • который говорит: «остановись, не подходи ко мне, потому что я свят для тебя». Они – дым для обоняния Моего, огонь, горящий всякий день.
  • Вот что написано пред лицем Моим: не умолчу, но воздам, воздам в недро их
  • беззакония ваши, говорит Господь, и вместе беззакония отцов ваших, которые воскуряли фимиам на горах, и на холмах поносили Меня; и отмерю в недра их прежние деяния их.
  • Так говорит Господь: когда в виноградной кисти находится сок, тогда говорят: «не повреди ее, ибо в ней благословение»; то же сделаю Я и ради рабов Моих, чтобы не всех погубить.
  • И произведу от Иакова семя, и от Иуды наследника гор Моих, и наследуют это избранные Мои, и рабы Мои будут жить там.
  • И будет Сарон пастбищем для овец и долина Ахор – местом отдыха для волов народа Моего, который взыскал Меня.
  • А вас, которые оставили Господа, забыли святую гору Мою, приготовляете трапезу для Гада* и растворяете полную чашу для Мени*, – //*Гад (или Ваал-Гад) и Мени (Мануфи) – имена божеств солнца и луны.
  • вас обрекаю Я мечу, и все вы прекло́нитесь на заклание: потому что Я звал, и вы не отвечали; говорил, и вы не слушали, но делали злое в очах Моих и избирали то, что было неугодно Мне.
  • Посему так говорит Господь Бог: вот, рабы Мои будут есть, а вы будете голодать; рабы Мои будут пить, а вы будете томиться жаждою;
  • рабы Мои будут веселиться, а вы будете в стыде; рабы Мои будут петь от сердечной радости, а вы будете кричать от сердечной скорби и рыдать от сокрушения духа.
  • И оставите имя ваше избранным Моим для проклятия; и убьет тебя Господь Бог, а рабов Своих назовет иным именем,
  • которым кто будет благословлять себя на земле, будет благословляться Богом истины; и кто будет клясться на земле, будет клясться Богом истины, – потому что прежние скорби будут забыты и сокрыты от очей Моих.
  • Ибо вот, Я творю новое небо и новую землю, и прежние уже не будут воспоминаемы и не придут на сердце.
  • А вы будете веселиться и радоваться вовеки о том, что Я творю: ибо вот, Я творю Иерусалим весельем и народ его радостью.
  • И буду радоваться о Иерусалиме и веселиться о народе Моем; и не услышится в нем более голос плача и голос вопля.
  • Там не будет более малолетнего и старца, который не достигал бы полноты дней своих; ибо столетний будет умирать юношею, но столетний грешник будет проклинаем.
  • И буду строить домы и жить в них, и насаждать виноградники и есть плоды их.
  • Не будут строить, чтобы другой жил, не будут насаждать, чтобы другой ел; ибо дни народа Моего будут, как дни дерева, и избранные Мои долго будут пользоваться изделием рук своих.
  • Не будут трудиться напрасно и рождать детей на го́ре; ибо будут семенем, благословенным от Господа, и потомки их с ними.
  • И будет, прежде нежели они воззовут, Я отвечу; они еще будут говорить, и Я уже услышу.
  • Волк и ягненок будут пастись вместе, и лев, как вол, будет есть солому, а для змея прах будет пищею: они не будут причинять зла и вреда на всей святой горе Моей, говорит Господь.
  • נִדְרַשְׁתִּי לְלוֹא שָׁאָלוּ, נִמְצֵאתִי לְלֹא בִקְשֻׁנִי; אָמַרְתִּי הִנֵּנִי הִנֵּנִי, אֶל־גּוֹי לֹא־קֹרָא בִשְׁמִי׃
  • פֵּרַשְׂתִּי יָדַי כָּל־הַיּוֹם אֶל־עַם סוֹרֵר; הַהֹלְכִים הַדֶּרֶךְ לֹא־טוֹב, אַחַר מַחְשְׁבֹתֵיהֶם׃
  • הָעָם, הַמַּכְעִיסִים אוֹתִי עַל־פָּנַי תָּמִיד; זֹבְחִים בַּגַּנּוֹת, וּמְקַטְּרִים עַל־הַלְּבֵנִים׃
  • הַיֹּשְׁבִים בַּקְּבָרִים, וּבַנְּצוּרִים יָלִינוּ; הָאֹכְלִים בְּשַׂר הַחֲזִיר, וּפְרַק (וּמְרַק) פִּגֻּלִים כְּלֵיהֶם׃
  • הָאֹמְרִים קְרַב אֵלֶיךָ, אַל־תִּגַּשׁ־בִּי כִּי קְדַשְׁתִּיךָ; אֵלֶּה עָשָׁן בְּאַפִּי, אֵשׁ יֹקֶדֶת כָּל־הַיּוֹם׃
  • הִנֵּה כְתוּבָה לְפָנָי; לֹא אֶחֱשֶׂה כִּי אִם־שִׁלַּמְתִּי, וְשִׁלַּמְתִּי עַל־חֵיקָם׃
  • עֲוֹנֹתֵיכֶם וַעֲוֹנֹת אֲבוֹתֵיכֶם יַחְדָּו אָמַר יְהוָה, אֲשֶׁר קִטְּרוּ עַל־הֶהָרִים, וְעַל־הַגְּבָעוֹת חֵרְפוּנִי; וּמַדֹּתִי פְעֻלָּתָם רִאשֹׁנָה עַל־ (אֶל־) חֵיקָם׃ ס
  • כֹּה אָמַר יְהוָה, כַּאֲשֶׁר יִמָּצֵא הַתִּירוֹשׁ בָּאֶשְׁכּוֹל, וְאָמַר אַל־תַּשְׁחִיתֵהוּ, כִּי בְרָכָה בּוֹ; כֵּן אֶעֱשֶׂה לְמַעַן עֲבָדַי, לְבִלְתִּי הַשְׁחִית הַכֹּל׃
  • וְהוֹצֵאתִי מִיַּעֲקֹב זֶרַע, וּמִיהוּדָה יוֹרֵשׁ הָרָי; וִירֵשׁוּהָ בְחִירַי, וַעֲבָדַי יִשְׁכְּנוּ־שָׁמָּה׃
  • וְהָיָה הַשָּׁרוֹן לִנְוֵה־צֹאן, וְעֵמֶק עָכוֹר לְרֵבֶץ בָּקָר; לְעַמִּי אֲשֶׁר דְּרָשׁוּנִי׃
  • וְאַתֶּם עֹזְבֵי יְהוָה, הַשְּׁכֵחִים אֶת־הַר קָדְשִׁי; הַעֹרְכִים לַגַּד שֻׁלְחָן, וְהַמְמַלְאִים לַמְנִי מִמְסָךְ׃
  • וּמָנִיתִי אֶתְכֶם לַחֶרֶב, וְכֻלְּכֶם לַטֶּבַח תִּכְרָעוּ, יַעַן קָרָאתִי וְלֹא עֲנִיתֶם, דִּבַּרְתִּי וְלֹא שְׁמַעְתֶּם; וַתַּעֲשׂוּ הָרַע בְּעֵינַי, וּבַאֲשֶׁר לֹא־חָפַצְתִּי בְּחַרְתֶּם׃ פ
  • לָכֵן כֹּה־אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, הִנֵּה עֲבָדַי יֹאכֵלוּ וְאַתֶּם תִּרְעָבוּ, הִנֵּה עֲבָדַי יִשְׁתּוּ וְאַתֶּם תִּצְמָאוּ; הִנֵּה עֲבָדַי יִשְׂמָחוּ וְאַתֶּם תֵּבֹשׁוּ׃
  • הִנֵּה עֲבָדַי יָרֹנּוּ מִטּוּב לֵב; וְאַתֶּם תִּצְעֲקוּ מִכְּאֵב לֵב, וּמִשֵּׁבֶר רוּחַ תְּיֵלִילוּ׃
  • וְהִנַּחְתֶּם שִׁמְכֶם לִשְׁבוּעָה לִבְחִירַי, וֶהֱמִיתְךָ אֲדֹנָי יְהוִה; וְלַעֲבָדָיו יִקְרָא שֵׁם אַחֵר׃
  • אֲשֶׁר הַמִּתְבָּרֵךְ בָּאָרֶץ, יִתְבָּרֵךְ בֵּאלֹהֵי אָמֵן, וְהַנִּשְׁבָּע בָּאָרֶץ, יִשָּׁבַע בֵּאלֹהֵי אָמֵן; כִּי נִשְׁכְּחוּ, הַצָּרוֹת הָרִאשֹׁנוֹת, וְכִי נִסְתְּרוּ מֵעֵינָי׃
  • כִּי־הִנְנִי בוֹרֵא שָׁמַיִם חֲדָשִׁים וָאָרֶץ חֲדָשָׁה; וְלֹא תִזָּכַרְנָה הָרִאשֹׁנוֹת, וְלֹא תַעֲלֶינָה עַל־לֵב׃
  • כִּי־אִם־שִׂישׂוּ וְגִילוּ עֲדֵי־עַד, אֲשֶׁר אֲנִי בוֹרֵא; כִּי הִנְנִי בוֹרֵא אֶת־יְרוּשָׁלִַם גִּילָה וְעַמָּהּ מָשׂוֹשׂ׃
  • וְגַלְתִּי בִירוּשָׁלִַם וְשַׂשְׂתִּי בְעַמִּי; וְלֹא־יִשָּׁמַע בָּהּ עוֹד, קוֹל בְּכִי וְקוֹל זְעָקָה׃
  • לֹא־יִהְיֶה מִשָּׁם עוֹד, עוּל יָמִים וְזָקֵן, אֲשֶׁר לֹא־יְמַלֵּא אֶת־יָמָיו; כִּי הַנַּעַר, בֶּן־מֵאָה שָׁנָה יָמוּת, וְהַחוֹטֶא, בֶּן־מֵאָה שָׁנָה יְקֻלָּל׃
  • וּבָנוּ בָתִּים וְיָשָׁבוּ; וְנָטְעוּ כְרָמִים, וְאָכְלוּ פִּרְיָם׃
  • לֹא יִבְנוּ וְאַחֵר יֵשֵׁב, לֹא יִטְּעוּ וְאַחֵר יֹאכֵל; כִּי־כִימֵי הָעֵץ יְמֵי עַמִּי, וּמַעֲשֵׂה יְדֵיהֶם יְבַלּוּ בְחִירָי׃
  • לֹא יִיגְעוּ לָרִיק, וְלֹא יֵלְדוּ לַבֶּהָלָה; כִּי זֶרַע בְּרוּכֵי יְהוָה הֵמָּה, וְצֶאֱצָאֵיהֶם אִתָּם׃
  • וְהָיָה טֶרֶם־יִקְרָאוּ וַאֲנִי אֶעֱנֶה; עוֹד הֵם מְדַבְּרִים וַאֲנִי אֶשְׁמָע׃
  • זְאֵב וְטָלֶה יִרְעוּ כְאֶחָד, וְאַרְיֵה כַּבָּקָר יֹאכַל־תֶּבֶן, וְנָחָשׁ עָפָר לַחְמוֹ; לֹא־יָרֵעוּ וְלֹא־יַשְׁחִיתוּ בְּכָל־הַר קָדְשִׁי אָמַר יְהוָה׃ ס
  • 素 来 没 有 访 问 我 的 , 现 在 求 问 我 。 没 有 寻 梢 我 的 , 我 叫 他 们 遇 见 。 没 有 称 为 我 名 下 的 , 我 对 他 们 说 , 我 在 这 里 , 我 在 这 里 。
  • 我 整 天 伸 手 招 呼 那 悖 逆 的 百 姓 , 他 们 随 自 己 的 意 念 行 不 善 之 道 。
  • 这 百 姓 时 常 当 面 惹 我 发 怒 , 在 园 中 献 祭 , 在 坛 ( 原 文 作 砖 ) 上 烧 香 。
  • 在 坟 墓 间 坐 着 , 在 隐 密 处 住 宿 , 吃 猪 肉 , 他 们 器 皿 中 有 可 憎 之 物 作 的 汤 。
  • 且 对 人 说 , 你 站 开 吧 , 不 要 挨 近 我 , 因 为 我 比 你 圣 洁 。 主 说 , 这 些 人 是 我 鼻 中 的 烟 , 是 整 天 烧 着 的 火 。
  • 看 哪 , 这 都 写 在 我 面 前 , 我 必 不 静 默 , 必 施 行 报 应 , 必 将 你 们 的 罪 孽 , 和 你 们 列 祖 的 罪 孽 , 就 是 在 山 上 烧 香 , 在 冈 上 亵 渎 我 的 罪 孽 ,
  • 一 同 报 应 在 他 们 后 人 怀 中 。 我 先 要 把 他 们 所 行 的 量 给 他 们 。 这 是 耶 和 华 说 的 。
  • 耶 和 华 如 此 说 , 葡 萄 中 寻 得 新 酒 , 人 就 说 , 不 要 毁 坏 , 因 为 福 在 其 中 。 我 因 我 仆 人 的 缘 故 也 必 照 样 而 行 , 不 将 他 们 全 然 毁 灭 。
  • 我 必 从 雅 各 中 领 出 后 裔 , 从 犹 大 中 领 出 承 受 我 众 山 的 。 我 的 选 民 必 承 受 , 我 的 仆 人 要 在 那 里 居 住 。
  • 沙 仑 平 原 必 成 为 羊 群 的 圈 , 亚 割 古 必 成 为 牛 群 躺 卧 之 处 。 都 为 寻 求 我 的 民 所 得 。
  • 但 你 们 这 些 离 弃 耶 和 华 , 忘 记 我 的 圣 山 , 给 时 运 摆 筵 席 , ( 原 文 作 桌 子 ) 给 天 命 盛 满 调 和 酒 的 。
  • 我 要 命 定 你 们 归 在 刀 下 , 都 必 屈 身 被 杀 , 因 为 我 呼 唤 , 你 们 没 有 答 应 。 我 说 话 , 你 们 没 有 听 从 。 反 倒 行 我 眼 中 看 为 恶 的 , 拣 选 我 所 不 喜 悦 的 。
  • 所 以 主 耶 和 华 如 此 说 , 我 的 仆 人 必 得 吃 , 你 们 却 饥 饿 。 我 的 仆 人 必 得 喝 , 你 们 却 乾 渴 。 我 的 仆 人 必 欢 喜 , 你 们 却 蒙 羞 。
  • 我 的 仆 人 因 心 中 高 兴 欢 呼 , 你 们 却 因 心 中 忧 愁 哀 哭 , 又 因 心 里 忧 伤 哀 号 。
  • 你 们 必 留 下 自 己 的 名 , 为 我 选 民 指 着 赌 咒 。 主 耶 和 华 必 杀 你 们 , 另 起 别 名 称 呼 他 的 仆 人 。
  • 这 样 , 在 地 上 为 自 己 求 福 的 , 必 凭 真 实 的 神 求 福 。 在 地 上 起 誓 的 , 必 指 真 实 的 神 起 誓 。 因 为 从 前 的 患 难 已 经 忘 记 , 也 从 我 眼 前 隐 藏 了 。
  • 看 哪 , 我 造 新 天 新 地 , 从 前 的 事 不 再 被 记 念 , 也 不 再 追 想 。
  • 你 们 当 因 我 所 造 的 永 远 欢 喜 快 乐 。 因 我 造 耶 路 撒 冷 为 人 所 喜 , 造 其 中 的 居 民 为 人 所 乐 。
  • 我 必 因 耶 路 撒 冷 欢 喜 , 因 我 的 百 姓 快 乐 。 其 中 必 不 再 听 见 哭 泣 的 声 音 , 和 哀 号 的 声 音 。
  • 其 中 必 没 有 数 日 夭 亡 的 婴 孩 , 也 没 有 寿 数 不 满 的 老 者 。 因 为 百 岁 死 的 仍 算 孩 童 , 有 百 岁 死 的 罪 人 算 被 咒 诅 。
  • 他 们 要 建 造 房 屋 , 自 己 居 住 。 栽 种 葡 萄 园 , 吃 其 中 的 果 子 。
  • 他 们 建 造 的 , 别 人 不 得 住 。 他 们 栽 种 的 , 别 人 不 得 吃 。 因 为 我 民 的 日 子 必 像 树 木 的 日 子 。 我 选 民 亲 手 劳 碌 得 来 的 必 长 久 享 用 。
  • 他 们 必 不 徒 然 劳 碌 , 所 生 产 的 , 也 不 遭 灾 害 。 因 为 都 是 蒙 耶 和 华 赐 福 的 后 裔 , 他 们 的 子 孙 也 是 如 此 。
  • 他 们 尚 未 求 告 , 我 就 应 允 。 正 说 话 的 时 候 , 我 就 垂 听 。
  • 豺 狼 必 与 羊 羔 同 食 , 狮 子 必 吃 草 与 牛 一 样 。 尘 土 必 作 蛇 的 食 物 。 在 我 圣 山 的 遍 处 , 这 一 切 都 不 伤 人 不 害 物 , 这 是 耶 和 华 说 的 。