Скрыть
66:5
66:7
66:13
Церковнославянский (рус)
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: небо престо́лъ мо́й, земля́ же подно́жiе ногу́ мое́ю: кі́й до́мъ сози́ждете ми́, и ко́е мѣ́сто поко́ища мо­его́?
Вся́ бо сiя́ сотвори́ рука́ моя́, и сiя́ су́ть вся́ моя́, глаго́летъ Госпо́дь. И на кого́ воз­зрю́, то́кмо на кро́ткаго и молчали́ваго и трепе́щущаго слове́съ мо­и́хъ?
Беззако́н­никъ же жря́й ми́ телца́, я́ко убива́яй пса́: и при­­нося́й семида́лъ, я́ко кро́вь свину́ю: дая́й Лива́нъ въ па́мять, а́ки ху́лникъ. И ті́и избра́ша пути́ своя́, и ме́рзости и́хъ, я́же душа́ и́хъ изво́ли.
И а́зъ изберу́ поруга́нiя и́хъ и грѣхи́ и́хъ воз­да́мъ и́мъ: я́ко зва́хъ и́хъ, и не послу́шаша мене́, глаго́лахъ, и преслу́шаша и сотвори́ша зло́е предо мно́ю, и я́же не хотѣ́хъ, избра́ша.
Услы́шите глаго́лъ Госпо́день, трепе́щущiи словесе́ его́: рцы́те, бра́тiя, ненави́дящымъ ва́съ и гнуша́ющымся, да и́мя Госпо́дне просла́вит­ся и яви́т­ся во весе́лiи и́хъ, и они́ посра́мят­ся.
Гла́съ во́пля от­ гра́да, гла́съ от­ хра́ма, гла́съ Го́спода воз­даю́щаго воз­дая́нiе сопроти́вящымся.
Пре́жде не́же чревоболѣ́ти е́й, роди́, пре́жде не́же прiити́ труду́ чревоболѣ́нiя, избѣже́ и породи́ му́жескъ по́лъ.
Кто́ слы́ша сицево́е, и кто́ ви́дѣ си́це? а́ще родила́ земля́ съ болѣ́знiю во еди́нъ де́нь? или́ и роди́ся язы́къ ве́сь ку́пно, я́ко поболѣ́ и роди́ Сiо́нъ дѣ́ти своя́?
А́зъ же да́хъ ча́янiе сiе́, и не помяну́лъ еси́ мене́, рече́ Госпо́дь. Не се́ ли, а́зъ родя́щую и непло́дную сотвори́хъ? рече́ Бо́гъ тво́й.
Весели́ся, Иерусали́ме, и торже­ст­ву́йте въ не́мъ, вси́ лю́бящiи его́ и живу́щiи въ не́мъ: ра́дуйтеся вку́пѣ съ ни́мъ ра́достiю, вси́ ели́цы пла́касте о не́мъ,
да ссе́те и насы́титеся от­ сосца́ утѣше́нiя его́, да сса́в­ше насладите́ся от­ вхо́да сла́вы его́.
Я́ко сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: се́, а́зъ укланя́ю на ня́ а́ки рѣку́ ми́ра, и а́ки пото́къ наводня́емый сла́ву язы́ковъ: дѣ́ти и́хъ на ра́мена взя́ты бу́дутъ и на колѣ́ну утѣ́шат­ся.
Я́коже а́ще кого́ ма́ти утѣша́етъ, та́ко и а́зъ утѣ́шу вы́, и во Иерусали́мѣ утѣ́шитеся
и у́зрите, и воз­ра́дует­ся се́рдце ва́­ше, и ко́сти ва́шя я́ко трава́ прозя́бнутъ: и позна́ет­ся рука́ Госпо́дня боя́щымся его́, и запрети́тъ непокаря́ющымся.
Се́ бо, Госпо́дь я́ко о́гнь прiи́детъ, и я́ко бу́ря колесни́цы его́, воз­да́ти я́ростiю от­мще́нiе свое́ и преще́нiе во пла́мени о́гнен­нѣ:
огне́мъ бо Госпо́днимъ суди́тися бу́детъ вся́ земля́, и мече́мъ его́ вся́ка пло́ть: мно́зи я́звени бу́дутъ от­ Го́спода.
Очища́ющiися и освяща́ющiися во вертогра́дѣхъ и въ преддве́рiихъ яду́щiи мя́со свино́е и ме́рзости и мы́шы вку́пѣ поги́бнутъ, рече́ Госпо́дь.
И а́зъ дѣла́ и́хъ и помышле́нiе и́хъ вѣ́мъ, и гряду́ собра́ти вся́ наро́ды и язы́ки, и прiи́дутъ и у́зрятъ сла́ву мою́:
и оста́влю на ни́хъ зна́менiе, и послю́ от­ ни́хъ спасе́ныхъ во язы́ки, во Ѳарси́съ и въ Фу́дъ, и въ Лу́дъ и въ Мосо́хъ, и въ Ѳове́ль и во Елла́ду, и во о́стровы да́льнiя, и́же не слы́шаша и́мене мо­его́, ниже́ ви́дѣша сла́ву мою́: и воз­вѣстя́тъ сла́ву мою́ во язы́цѣхъ,
и при­­веду́тъ бра́тiю ва́шу от­ всѣ́хъ язы́къ да́ръ Го́сподеви, съ ко́ньми и колесни́цами и съ носи́лами мско́въ, подъ сѣ́ньми во святы́й гра́дъ Иерусали́мъ, рече́ Госпо́дь, а́ки бы при­­несли́ сы́нове Изра́илевы же́ртвы своя́ мнѣ́ со псалмы́ въ до́мъ Госпо́день:
и от­ тѣ́хъ по­иму́ себѣ́ жерцы́ и леви́ты, рече́ Госпо́дь.
Я́коже бо не́бо но́во и земля́ нова́, я́же а́зъ творю́, пребыва́ютъ предо мно́ю, глаго́летъ Госпо́дь, та́ко ста́нетъ сѣ́мя ва́­ше и и́мя ва́­ше:
и бу́детъ ме́сяцъ от­ ме́сяца, и суббо́та от­ суббо́ты, прiи́детъ вся́ка пло́ть поклони́тися предо мно́ю во Иерусали́мъ, рече́ Госпо́дь:
и изы́дутъ и у́зрятъ тру́пы человѣ́ковъ преступи́в­шихъ мнѣ́: че́рвь бо и́хъ не сконча́ет­ся, и о́гнь и́хъ не уга́снетъ, и бу́дутъ въ позо́ръ вся́цѣй пло́ти.

Коне́цъ кни́зѣ проро́ка Иса́iи: и́мать въ себѣ́ гла́въ 66.
Украинский (Огієнко)
Так говорить Господь: Небеса Мій престол, а земля то підніжок для ніг Моїх: який же то храм, що для Мене збудуєте ви, і яке ото місце Його відпочинку?
Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь!
І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом.
Інакше хто ріже вола одночасно вбиває людину, приносить у жертву ягня переломлює шию собаці, дарунка приносить вживає свинячої крови, складає з кадила частину пригадувальну, одночасно божка благословить…
Отак як дороги свої вони повибирали, і до гидот тих своїх уподобання чує душа їхня,
так виберу й Я їх на зведення, і предмета їхнього страху на них наведу, за те, що Я кликав і ніхто відповіді не давав, говорив Я й не чули вони, та чинили лихе в Моїх очах, і вибрали те, чого Я не жадав!…
Послухайте слова Господнього ті, що на слово Його тремтите: Кажуть ваші брати, що ненавидять вас, що вас ради Ймення Мого виганяють: Хай прославлений буде Господь, і ми вашу радість побачимо!
Та будуть вони посоромлені!
Голос гомону з міста, голос із храму, це голос Господа, що заплату дає для Своїх ворогів!
Поки зазнала дрижання породу, вона породила, і поки прийшов її біль, то сина легенько вона привела…
Хто таке коли чув, і хто бачив таке?
Чи зроджена буде земля в один день, чи народжений буде народ за одним разом?
Бо як тільки зазнала Сіонська дочка породові дрижання, то синів своїх вже породила…
Чи Я допроваджу до породу, і не вчиню, щоб вона породила?
говорить Господь.
Чи Я, що чиню, щоб родила, і стримаю?
каже твій Бог.
Радійте із Єрусалимом і тіштеся всі ним, хто його покохав!
Втішайтесь ним радістю всі, що з-за нього в жалобі були!
Щоб ви ссали й наситилися з перс потіхи його, щоб ви ссали та розкошували із перс його слави!
Бо Господь каже так: Ось керую до нього Я мир, немов річку, і славу народів, немов той потік заливний: і ви будете ссати, і на руках вас носитимуть, і бавитимуть на колінах!
Як когось його ненька втішає, так вас Я потішу, і ви втішені будете Єрусалимом.
І побачите це, й серце ваше радітиме, й як трава молода, розцвітуть ваші кості!
І в рабах Його пізнана буде Господня рука, і буде Він гніватися на Своїх ворогів.
Бо ось прийде Господь ув огні, а Його колесниці мов буря, щоб відплатити жаром гніву Свого, а погрози Свої полум́яним огнем!
Бо огнем та мечем Своїм буде судитись Господь з кожним тілом, і буде багато побитих від Господа…
А ті, хто освячується й очищає себе у поганських садках, один по одному, всередині, їдять м́ясо свиняче й гидоти та мишу, вони разом загинуть, говорить Господь!…
І Я знаю їхні вчинки та їхні думки, і прийду, щоб зібрати всі народи й язики, і прийдуть вони й Мою славу побачать!
І знака на них покладу, і пошлю урятованих з них до народів, у Таршіш, Пул, і Лул, в Мешех і Кос, у Тувал та Яван, в острови предалекі, що звістки про Мене не чули й не бачили слави Моєї, і звістять мою славу вони між народами!
І вони приведуть усіх ваших братів із народів усіх у дарунок для Господа на конях та на колесницях, і на фурах та мулах, та на верблюдах, на гору святу Мою, до Єрусалиму, говорить Господь, як приносять синове Ізраїлеві дарунка в посудині чистій до дому Господнього.
І візьму Я із них за священиків та за Левитів, говорить Господь.
Бо як небо нове та нова та земля, що вчиню, стануть перед обличчям Моїм, говорить Господь, так стоятимуть ваші нащадки та ваше ім́я!
І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь.
І вийдуть вони та й побачать ті трупи людей, що відпали від Мене, бо їхня черва не помре й не погасне огонь їхній, і стануть вони за гидоту для кожного тіла!
Haec dicit Dominus: «Caelum thronus meus, terra autem scabellum pedum meorum. Quae ista domus, quam aedificabitis mihi, et quis iste locus quietis meae?
Omnia haec manus mea fecit, et mea sunt universa ista, dicit Dominus. Ad hunc autem respiciam, ad pauperculum et contritum spiritu et trementem sermones meos.
Qui immolat bovem, interficit virum; qui sacrificat ovem, excerebrat canem; qui offert oblationem, idemque sanguinem suillum; qui adolet incensum, benedicit idolo. Sicut isti elegerunt vias suas, et in abominationibus suis anima eorum delectatur,
sic ego eligam malam sortem eorum et, quae timebant, adducam eis; quia vocavi, et non erat qui responderet, locutus sum, et non audierunt feceruntque malum in oculis meis et, quod displicet mihi, elegerunt».
Audite verbum Domini, qui tremitis ad verbum eius. Dixerunt fratres vestri odientes vos et abicientes vos propter nomen meum: «Gloriam suam manifestet Dominus, ut videamus laetitiam vestram"; ipsi autem confundentur.
Vox clamoris de civitate, vox de templo, vox Domini reddentis retributionem inimicis suis.
Antequam parturiret, peperit; antequam veniret partus eius, peperit masculum.
Quis audivit umquam tale? Et quis vidit huic simile? Numquid oritur terra in die una, aut parietur gens in momento? Quia parturivit, iam peperit Sion filios suos.
«Numquid aperiam uterum et parere non faciam?», dicit Dominus. «Aut ego, qui parere facio, uterum claudam?», ait Deus tuus.
Laetamini cum Ierusalem et exsultate in ea, omnes, qui diligitis eam; gaudete cum ea gaudio, universi, qui lugebatis super eam,
ut sugatis et repleamini ab ubere consolationis eius, ut mulgeatis et deliciis affluatis ex uberibus gloriae eius.
Quia haec dicit Dominus: «Ecce ego dirigam ad eam quasi fluvium pacem et quasi torrentem inundantem gloriam gentium. Sugetis, in ulnis portabimini, et super genua blandientur vobis.
Quomodo si quem mater consolatur, ita ego consolabor vos; et in Ierusalem consolabimini.
Videbitis, et gaudebit cor vestrum, et ossa vestra quasi herba germinabunt, et manifestabitur manus Domini in servis eius, et indignabitur inimicis suis.
Quia ecce Dominus in igne veniet, et quasi turbo quadrigae eius, reddere in indignatione furorem suum et increpationem suam in flamma ignis;
quia in igne Dominus diiudicabit et in gladio suo omnem carnem, et multiplicabuntur interfecti a Domino.
Qui sanctificantur et purificantur, ut ingrediantur in hortos post aliquem stantem in medio, qui comedunt carnem suillam et abominationem et murem, simul consumentur, dicit Dominus.
Ego autem cognoscens opera eorum et cogitationes eorum veniam, ut congregem omnes gentes et linguas; et venient et videbunt gloriam meam.
Et ponam in eis signum et mittam ex eis, qui salvati fuerint, ad gentes in Tharsis, Phut, Lud, Mosoch, Ros, Thubal et Iavan, ad insulas longinquas, ad eos, qui non audierunt de me et non viderunt gloriam meam, et annuntiabunt gloriam meam gentibus;
et adducent omnes fratres vestros de cunctis gentibus oblationem Domino, in equis et in quadrigis et in lecticis et in mulis et in dromedariis, ad montem sanctum meum Ierusalem, dicit Dominus: quomodo si inferant filii Israel oblationem in vase mundo in domum Domini.
Et assumam ex eis in sacerdotes et Levitas, dicit Dominus.
Quia sicut caeli novi et terra nova, quae ego faciam, stabunt coram me, dicit Dominus, sic stabit semen vestrum et nomen vestrum.
Et erit: unoquoque novilunio et quovis sabbato veniet omnis caro, ut adoret coram facie mea, dicit Dominus.
Et egredientur et videbunt cadavera virorum, qui praevaricati sunt in me; nam vermis eorum non morietur, et ignis eorum non exstinguetur, et erunt abominationi omni carni».
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible