Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Исаии
 

 
  • Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: небо престо́лъ мо́й, земля́ же подно́жiе ногу́ мое́ю: кі́й до́мъ сози́ждете ми́, и ко́е мѣ́сто поко́ища мо­его́?
  • Вся́ бо сiя́ сотвори́ рука́ моя́, и сiя́ су́ть вся́ моя́, глаго́летъ Госпо́дь. И на кого́ воз­зрю́, то́кмо на кро́ткаго и молчали́ваго и трепе́щущаго слове́съ мо­и́хъ?
  • Беззако́н­никъ же жря́й ми́ телца́, я́ко убива́яй пса́: и при­­нося́й семида́лъ, я́ко кро́вь свину́ю: дая́й Лива́нъ въ па́мять, а́ки ху́лникъ. И ті́и избра́ша пути́ своя́, и ме́рзости и́хъ, я́же душа́ и́хъ изво́ли.
  • И а́зъ изберу́ поруга́нiя и́хъ и грѣхи́ и́хъ воз­да́мъ и́мъ: я́ко зва́хъ и́хъ, и не послу́шаша мене́, глаго́лахъ, и преслу́шаша и сотвори́ша зло́е предо мно́ю, и я́же не хотѣ́хъ, избра́ша.
  • Услы́шите глаго́лъ Госпо́день, трепе́щущiи словесе́ его́: рцы́те, бра́тiя, ненави́дящымъ ва́съ и гнуша́ющымся, да и́мя Госпо́дне просла́вит­ся и яви́т­ся во весе́лiи и́хъ, и они́ посра́мят­ся.
  • Гла́съ во́пля от­ гра́да, гла́съ от­ хра́ма, гла́съ Го́спода воз­даю́щаго воз­дая́нiе сопроти́вящымся.
  • Пре́жде не́же чревоболѣ́ти е́й, роди́, пре́жде не́же прiити́ труду́ чревоболѣ́нiя, избѣже́ и породи́ му́жескъ по́лъ.
  • Кто́ слы́ша сицево́е, и кто́ ви́дѣ си́це? а́ще родила́ земля́ съ болѣ́знiю во еди́нъ де́нь? или́ и роди́ся язы́къ ве́сь ку́пно, я́ко поболѣ́ и роди́ Сiо́нъ дѣ́ти своя́?
  • А́зъ же да́хъ ча́янiе сiе́, и не помяну́лъ еси́ мене́, рече́ Госпо́дь. Не се́ ли, а́зъ родя́щую и непло́дную сотвори́хъ? рече́ Бо́гъ тво́й.
  • Весели́ся, Иерусали́ме, и торже­ст­ву́йте въ не́мъ, вси́ лю́бящiи его́ и живу́щiи въ не́мъ: ра́дуйтеся вку́пѣ съ ни́мъ ра́достiю, вси́ ели́цы пла́касте о не́мъ,
  • да ссе́те и насы́титеся от­ сосца́ утѣше́нiя его́, да сса́в­ше насладите́ся от­ вхо́да сла́вы его́.
  • Я́ко сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: се́, а́зъ укланя́ю на ня́ а́ки рѣку́ ми́ра, и а́ки пото́къ наводня́емый сла́ву язы́ковъ: дѣ́ти и́хъ на ра́мена взя́ты бу́дутъ и на колѣ́ну утѣ́шат­ся.
  • Я́коже а́ще кого́ ма́ти утѣша́етъ, та́ко и а́зъ утѣ́шу вы́, и во Иерусали́мѣ утѣ́шитеся
  • и у́зрите, и воз­ра́дует­ся се́рдце ва́­ше, и ко́сти ва́шя я́ко трава́ прозя́бнутъ: и позна́ет­ся рука́ Госпо́дня боя́щымся его́, и запрети́тъ непокаря́ющымся.
  • Се́ бо, Госпо́дь я́ко о́гнь прiи́детъ, и я́ко бу́ря колесни́цы его́, воз­да́ти я́ростiю от­мще́нiе свое́ и преще́нiе во пла́мени о́гнен­нѣ:
  • огне́мъ бо Госпо́днимъ суди́тися бу́детъ вся́ земля́, и мече́мъ его́ вся́ка пло́ть: мно́зи я́звени бу́дутъ от­ Го́спода.
  • Очища́ющiися и освяща́ющiися во вертогра́дѣхъ и въ преддве́рiихъ яду́щiи мя́со свино́е и ме́рзости и мы́шы вку́пѣ поги́бнутъ, рече́ Госпо́дь.
  • И а́зъ дѣла́ и́хъ и помышле́нiе и́хъ вѣ́мъ, и гряду́ собра́ти вся́ наро́ды и язы́ки, и прiи́дутъ и у́зрятъ сла́ву мою́:
  • и оста́влю на ни́хъ зна́менiе, и послю́ от­ ни́хъ спасе́ныхъ во язы́ки, во Ѳарси́съ и въ Фу́дъ, и въ Лу́дъ и въ Мосо́хъ, и въ Ѳове́ль и во Елла́ду, и во о́стровы да́льнiя, и́же не слы́шаша и́мене мо­его́, ниже́ ви́дѣша сла́ву мою́: и воз­вѣстя́тъ сла́ву мою́ во язы́цѣхъ,
  • и при­­веду́тъ бра́тiю ва́шу от­ всѣ́хъ язы́къ да́ръ Го́сподеви, съ ко́ньми и колесни́цами и съ носи́лами мско́въ, подъ сѣ́ньми во святы́й гра́дъ Иерусали́мъ, рече́ Госпо́дь, а́ки бы при­­несли́ сы́нове Изра́илевы же́ртвы своя́ мнѣ́ со псалмы́ въ до́мъ Госпо́день:
  • и от­ тѣ́хъ по­иму́ себѣ́ жерцы́ и леви́ты, рече́ Госпо́дь.
  • Я́коже бо не́бо но́во и земля́ нова́, я́же а́зъ творю́, пребыва́ютъ предо мно́ю, глаго́летъ Госпо́дь, та́ко ста́нетъ сѣ́мя ва́­ше и и́мя ва́­ше:
  • и бу́детъ ме́сяцъ от­ ме́сяца, и суббо́та от­ суббо́ты, прiи́детъ вся́ка пло́ть поклони́тися предо мно́ю во Иерусали́мъ, рече́ Госпо́дь:
  • и изы́дутъ и у́зрятъ тру́пы человѣ́ковъ преступи́в­шихъ мнѣ́: че́рвь бо и́хъ не сконча́ет­ся, и о́гнь и́хъ не уга́снетъ, и бу́дутъ въ позо́ръ вся́цѣй пло́ти.

    Коне́цъ кни́зѣ проро́ка Иса́iи: и́мать въ себѣ́ гла́въ 66.
  • Так говорит Господь: небо – престол Мой, а земля – подножие ног Моих; где же построите вы дом для Меня, и где место покоя Моего?
  • Ибо все это соделала рука Моя, и все сие было, говорит Господь. А вот на кого Я призрю: на смиренного и сокрушенного духом и на трепещущего пред словом Моим.
  • [Беззаконник же,] заколающий вола – то же, что убивающий человека; приносящий агнца в жертву – то же, что задушающий пса; приносящий семидал – то же, что приносящий свиную кровь; воскуряющий фимиам [в память] – то же, что молящийся идолу; и как они избрали собственные свои пути, и душа их находит удовольствие в мерзостях их, –
  • так и Я употреблю их обольщение и наведу на них ужасное для них: потому что Я звал, и не было отвечающего, говорил, и они не слушали, а делали злое в очах Моих и избирали то, что неугодно Мне.
  • Выслушайте слово Господа, трепещущие пред словом Его: ваши братья, ненавидящие вас и изгоняющие вас за имя Мое, говорят: «пусть явит Себя в славе Господь, и мы посмотрим на веселье ваше». Но они будут постыжены.
  • Вот, шум из города, голос из храма, голос Господа, воздающего возмездие врагам Своим.
  • Еще не мучилась родами, а родила; прежде нежели наступили боли ее, разрешилась сыном.
  • Кто слыхал таковое? кто видал подобное этому? возникала ли страна в один день? рождался ли народ в один раз, как Сион, едва начал родами мучиться, родил сынов своих?
  • Доведу ли Я до родов, и не дам родить? говорит Господь. Или, давая силу родить, заключу ли утробу? говорит Бог твой.
  • Возвеселитесь с Иерусалимом и радуйтесь о нем, все любящие его! возрадуйтесь с ним радостью, все сетовавшие о нем,
  • чтобы вам питаться и насыщаться от сосцов утешений его, упиваться и наслаждаться преизбытком славы его.
  • Ибо так говорит Господь: вот, Я направляю к нему мир как реку, и богатство народов – как разливающийся поток для наслаждения вашего; на руках будут носить вас и на коленях ласкать.
  • Как утешает кого-либо мать его, так утешу Я вас, и вы будете утешены в Иерусалиме.
  • И увидите это, и возрадуется сердце ваше, и кости ваши расцветут, как молодая зелень, и откроется рука Господа рабам Его, а на врагов Своих Он разгневается.
  • Ибо вот, придет Господь в огне, и колесницы Его – как вихрь, чтобы излить гнев Свой с яростью и прещение Свое с пылающим огнем.
  • Ибо Господь с огнем и мечом Своим произведет суд над всякою плотью, и много будет пораженных Господом.
  • Те, которые освящают и очищают себя в рощах, один за другим, едят свиное мясо и мерзость и мышей, – все погибнут, говорит Господь.
  • Ибо Я знаю деяния их и мысли их; и вот, приду собрать все народы и языки, и они придут и увидят славу Мою.
  • И положу на них знамение, и пошлю из спасенных от них к народам: в Фарсис, к Пулу и Луду, к натягивающим лук, к Тубалу и Явану, на дальние острова, которые не слышали обо Мне и не видели славы Моей: и они возвестят народам славу Мою
  • и представят всех братьев ваших от всех народов в дар Господу на конях и колесницах, и на носилках, и на мулах, и на быстрых верблюдах, на святую гору Мою, в Иерусалим, говорит Господь, – подобно тому, как сыны Израилевы приносят дар в дом Господа в чистом сосуде.
  • Из них буду брать также в священники и левиты, говорит Господь.
  • Ибо, как новое небо и новая земля, которые Я сотворю, всегда будут пред лицем Моим, говорит Господь, так будет и семя ваше и имя ваше.
  • Тогда из месяца в месяц и из субботы в субботу будет приходить всякая плоть пред лице Мое на поклонение, говорит Господь.
  • И будут выходить и увидят трупы людей, отступивших от Меня: ибо червь их не умрет, и огонь их не угаснет; и будут они мерзостью для всякой плоти.
  •  Jehová ha dicho:
    «El cielo es mi trono
    y la tierra el estrado de mis pies.
    ¿Dónde está la casa que me habréis de edificar?
    ¿Dónde el lugar de mi reposo?
  • Mi mano hizo todas estas cosas,
    así todas ellas llegaron a ser»,
    dice Jehová.
    «Pero yo miraré a aquel
    que es pobre y humilde de espíritu
    y que tiembla a mi palabra.
  • El que sacrifica buey es como si matara a un hombre;
    el que sacrifica oveja, como si degollara a un perro;
    el que hace ofrenda, como si ofreciera sangre de cerdo;
    el que quema incienso, como si bendijera a un ídolo.
    Pues porque escogieron sus propios caminos
    y su alma amó sus abominaciones,
  • también yo escogeré para ellos desgracias
    y traeré sobre ellos lo que temen;
    porque llamé, pero nadie respondió;
    hablé, pero no escucharon,
    sino que hicieron lo malo delante de mis ojos
    y escogieron lo que no me agrada.»

  • Oíd palabra de Jehová,
    vosotros los que tembláis a su palabra:
    «Vuestros hermanos que os aborrecen
    y os echan fuera por causa de mi nombre,
    dijeron:
    “¡Sea Jehová glorificado
    y veamos nosotros vuestra alegría!”
    Pero ellos serán avergonzados.
  • ¡Voz de alboroto de la ciudad,
    voz del Templo,
    voz de Jehová que da el pago a sus enemigos!

  • »¡Antes que estuviera de parto, dio a luz;
    antes que le vinieran dolores,
    dio a luz un hijo!
  • ¿Quién oyó cosa semejante?
    ¿quién vio tal cosa?
    ¿Concebirá la tierra en un día?
    ¿Nacerá una nación de una sola vez?
    Pues en cuanto Sión estuvo de parto,
    dio a luz a sus hijos.
  • Yo que hago dar a luz,
    ¿no haré nacer?», dice Jehová.
    «Yo que hago engendrar,
    ¿impediré el nacimiento?» dice tu Dios.

  • «Alegraos con Jerusalén,
    gozaos con ella todos los que la amáis;
    llenaos de gozo con ella
    todos los que os enlutáis por ella,
  • para que maméis y os saciéis
    de los pechos de sus consolaciones,
    para que bebáis y os deleitéis
    con la plenitud de su gloria.»
  • Porque así dice Jehová:
    «He aquí que yo extiendo sobre ella
    la paz como un río
    y las riquezas de las naciones
    como un torrente que se desborda;
    y mamaréis, en los brazos seréis traídos
    y sobre las rodillas seréis mimados.
  • Como aquel a quien consuela su madre,
    así os consolaré yo a vosotros,
    y en Jerusalén recibiréis consuelo.»

  • Lo veréis y se alegrará vuestro corazón,
    y vuestros huesos reverdecerán como la hierba.
    La mano de Jehová para con sus siervos se dará a conocer
    y se enojará contra sus enemigos.
  • Porque he aquí que Jehová vendrá con fuego
    y sus carros como un torbellino,
    para descargar su ira con furor
    y su reprensión con llama de fuego.
  • Porque Jehová juzgará
    con fuego y con su espada
    a todo hombre;
    y los muertos por Jehová serán multiplicados.

  • «Los que se santifican
    y los que se purifican en los huertos,
    unos tras otros,
    y los que comen carne de cerdo
    y abominación y ratón,
    juntamente serán talados»,
    ha dicho Jehová.

  • «Porque yo conozco sus obras y sus pensamientos; tiempo vendrá para juntar a todas las naciones y lenguas: vendrán y verán mi gloria.
  • Pondré entre ellos una señal y enviaré a los sobrevivientes de ellos a las naciones: a Tarsis, a Fut y a Lud que disparan arco, a Tubal y a Javán, a las costas lejanas que no han oído de mí ni han visto mi gloria. Y publicarán mi gloria entre las naciones.
  • »Y traerán a todos vuestros hermanos de entre todas las naciones, como una ofrenda para Jehová, en caballos, en carros, en literas, en mulos y en camellos, a mi santo monte de Jerusalén», dice Jehová, «al modo que los hijos de Israel traen la ofrenda en utensilios limpios a la casa de Jehová.
  • Y tomaré también de ellos para sacerdotes y levitas», dice Jehová.

  • «Porque como los cielos nuevos
    y la nueva tierra que yo hago
    permanecerán delante de mí»,
    dice Jehová,
    «así permanecerá
    vuestra descendencia y vuestro nombre.

  • »Y de mes en mes, y de sábado en sábado,
    vendrán todos a adorar delante de mí»,
    dice Jehová.
  • «Saldrán y verán los cadáveres de los hombres
    que se rebelaron contra mí;
    porque su gusano nunca morirá
    ni su fuego se apagará.
    Y serán abominables
    para todo ser humano.»



  • 耶 和 华 如 此 说 , 天 是 我 的 座 位 , 地 是 我 的 脚 凳 。 你 们 要 为 我 造 何 等 的 殿 宇 。 那 里 是 我 安 息 的 地 方 呢 。
  • 耶 和 华 说 , 这 一 切 都 是 我 手 所 造 的 , 所 以 就 都 有 了 。 但 我 所 看 顾 的 就 是 虚 心 痛 悔 因 我 话 而 战 兢 的 人 。 ( 虚 心 原 文 作 贫 穷 )
  • 假 冒 为 善 的 宰 牛 好 像 杀 人 。 献 羊 羔 好 像 打 折 狗 项 。 献 供 物 好 像 献 猪 血 。 烧 乳 香 好 像 称 颂 偶 像 。 这 等 人 拣 选 自 己 的 道 路 , 心 里 喜 悦 行 可 憎 恶 的 事 。
  • 我 也 必 拣 选 迷 惑 他 们 的 事 , 使 他 们 所 惧 怕 的 临 到 他 们 。 因 为 我 呼 唤 , 无 人 答 应 。 我 说 话 , 他 们 不 听 从 。 反 倒 行 我 眼 中 看 为 恶 的 , 拣 选 我 所 不 喜 悦 的 。
  • 你 们 因 耶 和 华 言 语 战 兢 的 人 , 当 听 他 的 话 。 你 们 的 弟 兄 , 就 是 恨 恶 你 们 , 因 我 名 赶 出 你 们 的 , 曾 说 , 愿 耶 和 华 得 荣 耀 , 使 我 们 得 见 你 们 的 喜 乐 。 但 蒙 羞 的 究 竟 是 他 们 。
  • 有 喧 哗 的 声 音 出 自 城 中 , 有 声 音 出 于 殿 中 , 是 耶 和 华 向 仇 敌 施 行 报 应 的 声 音 。
  • 锡 安 未 曾 劬 劳 , 就 生 产 。 未 觉 疼 痛 , 就 生 出 男 孩 。
  • 国 岂 能 一 日 而 生 。 民 岂 能 一 时 而 产 。 因 为 锡 安 一 劬 劳 , 便 生 下 儿 女 , 这 样 的 事 , 谁 曾 听 见 , 谁 曾 看 见 呢 。
  • 耶 和 华 说 , 我 既 使 他 临 产 , 岂 不 使 他 生 产 呢 。 你 的 神 说 , 我 既 使 他 生 产 , 岂 能 使 他 闭 胎 不 生 呢 。
  • 你 们 爱 慕 耶 路 撒 冷 的 , 都 要 与 他 一 同 欢 喜 快 乐 。 你 们 为 他 悲 哀 的 , 都 要 与 他 一 同 乐 上 加 乐 。
  • 使 你 们 在 他 安 慰 的 怀 中 吃 奶 得 饱 。 使 他 们 得 他 丰 盛 的 荣 耀 , 犹 如 挤 奶 , 满 心 喜 乐 。
  • 耶 和 华 如 此 说 , 我 要 使 平 安 延 及 他 , 好 像 江 河 , 使 列 国 的 荣 耀 延 及 他 , 如 同 涨 溢 的 河 , 你 们 要 从 中 享 受 。 ( 原 文 作 咂 ) 你 们 必 蒙 抱 在 肋 旁 , 摇 弄 在 膝 上 。
  • 母 亲 怎 样 安 慰 儿 子 , 我 就 照 样 安 慰 你 们 。 你 们 也 必 因 ( 或 作 在 ) 耶 路 撒 冷 得 安 慰 。
  • 你 们 看 见 , 就 心 中 快 乐 , 你 们 的 骨 头 必 得 滋 润 , 像 嫩 草 一 样 。 而 且 耶 和 华 的 手 向 他 仆 人 所 行 的 , 必 被 人 知 道 。 他 也 要 向 仇 敌 发 恼 恨 。
  • 看 哪 , 耶 和 华 必 在 火 中 降 临 , 他 的 车 辇 像 旋 风 , 以 烈 怒 施 行 报 应 , 以 火 焰 施 行 责 罚 。
  • 因 为 耶 和 华 在 一 切 有 血 气 的 人 身 上 , 必 以 火 与 刀 施 行 审 判 。 被 耶 和 华 所 杀 的 必 多 。
  • 那 些 分 别 为 圣 , 洁 净 自 己 的 , 进 入 园 内 跟 在 其 中 一 个 人 的 后 头 , 吃 猪 肉 和 仓 鼠 并 可 憎 之 物 , 他 们 必 一 同 灭 绝 。 这 是 耶 和 华 说 的 。
  • 我 知 道 他 们 的 行 为 和 他 们 的 意 念 。 时 候 将 到 , 我 必 将 万 民 万 族 ( 族 原 文 作 舌 ) 聚 来 。 看 见 我 的 荣 耀 。
  • 我 要 显 神 迹 ( 或 作 记 号 ) 在 他 们 中 间 , 逃 脱 的 我 要 差 到 列 国 去 , 就 是 到 他 施 , 普 勒 , 拉 弓 的 路 德 , 和 士 巴 , 雅 完 , 并 素 来 没 有 听 见 我 的 名 声 , 没 有 看 见 我 荣 耀 辽 远 的 海 岛 。 他 们 必 将 我 的 荣 耀 传 扬 在 列 国 中 。
  • 他 们 必 将 你 们 的 弟 兄 从 列 国 中 送 回 , 使 他 们 或 骑 马 , 或 坐 车 , 坐 轿 , 骑 骡 子 , 骑 独 峰 驼 , 到 我 的 圣 山 耶 路 撒 冷 , 作 为 供 物 献 给 耶 和 华 , 好 像 以 色 列 人 用 洁 净 的 器 皿 盛 供 物 奉 到 耶 和 华 的 殿 中 ; 这 是 耶 和 华 说 的 。
  • 耶 和 华 说 , 我 也 必 从 他 们 中 间 取 人 为 祭 司 , 为 利 未 人 。
  • 耶 和 华 说 , 我 所 要 造 的 新 天 新 地 , 怎 样 在 我 面 前 长 存 , 你 们 的 后 裔 和 你 们 的 名 字 , 也 必 照 样 长 存 。
  • 每 逢 月 朔 , 安 息 日 , 凡 有 血 气 的 必 来 在 我 面 前 下 拜 。 这 是 耶 和 华 说 的 。
  • 他 们 必 出 去 观 看 那 些 违 背 我 人 的 尸 首 。 因 为 他 们 的 虫 是 不 死 的 , 他 们 的 火 是 不 灭 的 。 凡 有 血 气 的 , 都 必 憎 恶 他 们 。
  • ПАРВАРДИГОР чунин мегӯяд: «Осмон курсии Ман аст, ва замин – қадамгоҳи Ман; чӣ гуна хонае барои Ман бино хоҳед кард, ва чӣ гуна маконе барои оромиши Ман?
  • Ва ҳамаи ин чизҳоро дасти Ман офаридааст, ва ҳамаи онҳо ба вуҷуд омадааст, – мегӯяд Парвардигор. – Ва Ман бар инҳо назар хоҳам кард: бар мискин ва шикастарӯҳ, ва бар касе ки пеши каломи Ман ба ларза меояд.
  • Касе ки гове мекушад, мисли одамкуш аст; касе ки баррае забҳ менамояд, мисли касест, ки гардани сагро шикаста бошад; касе ки ҳадияи ордӣ меоварад, мисли касест, ки хуни хукро оварда бошад; касе ки лебӯно месӯзонад, мисли касест, ки пеши буте дуо гуфта бошад; чунон ки онҳо роҳҳои худро ихтиёр кардаанд, ва ҷонашон корҳои зишташонро хостааст,
  • Ончунон Ман азиятҳои онҳоро ихтиёр хоҳам кард, ва бимҳои онҳоро бар сарашон хоҳам овард, зеро ки Ман даъват намудам, касе ҷавоб надод, Ман сухан рондам, онҳо нашниданд, балки он чи дар назари Ман бад буд, ба амал оварданд, ва он чи Ман нахостам, ихтиёр карданд».
  • Каломи Парвардигорро бишнавед, эй онҳое ки пеши каломи Ӯ меларзед! «Бародарони шумо, ки аз шумо нафрат доранд, ва шуморо ба хотири номи Ман рад кардаанд, мегӯянд: ́Бигзор Парвардигор ҷалоли Худро зоҳир намояд, ва мо шодмонии шуморо бинем́. Вале онҳо хиҷил хоҳанд шуд.
  • Овози ғулғула аз шаҳр, овозе аз маъбад меояд: овози Парвардигор аст, ки душманони Худро сазо медиҳад.
  • Пеш аз он ки дарди зоиш бикашад, зоидааст; пеш аз он ки дард вайро фаро гирад, писаре ба дунё овардааст.
  • Кист, ки чизеро мисли ин шунида бошад? Кист, ки чизҳоеро мисли ин дида бошад? Оё мамлакате дар як рӯз таваллуд меёбад? Оё халқе якбора зоида мешавад? Зеро ки Сион, дарди зоишро ҳис кардан замон, писарони худро зоидааст.
  • Оё Ман ба дами зоиш мерасонаму намезоёнам? – мегӯяд Парвардигор. – Оё Ман, ки Волид ҳастам, аз зоидан бозмедорам? – мегӯяд Худои ту.
  • Бо Ерусалим дилхушӣ кунед ва аз он ба ваҷд оед, эй ҳамаи онҳое ки онро дӯст медоред! Бо якҷоягии он шодии бисёр кунед, эй ҳамаи онҳое ки барояш мотам доштед,
  • То ки аз синаи тасаллиҳои он ғизо гиред ва сер шавед; то ки аз пистони ҷалоли он бимакед ва лаззат гиред».
  • Зеро ки Парвардигор чунин мегӯяд: «Инак, Ман осоиштагиро мисли наҳр, ва ҷалоли халқҳоро мисли селоби саршор сӯи он равона мекунам, ва шумо ғизо хоҳед гирифт; дар канор гирифта хоҳед шуд, ва бар зонуҳо навозиш хоҳед ёфт.
  • Чунон ки инсонро модараш тасаллӣ медиҳад, ончунон Ман шуморо тасаллӣ хоҳам дод, ва шумо дар Ерусалим тасаллӣ хоҳед ёфт».
  • Ва инро хоҳед дид, ва дили шумо шод хоҳад шуд, ва устухонҳои шумо мисли алаф сабз хоҳад шуд; ва дасти Парвардигор бар бандагони Ӯ зоҳир хоҳад гардид, ва Ӯ бар душманони Худ ғазаб хоҳад кард.
  • Зеро, инак, Парвардигор дар оташ хоҳад омад, ва аробаҳои Ӯ мисли тундбод хоҳад буд, то ки бо шиддати хашми Худ подош диҳад, ва итоби Худро бо шӯълаҳои оташ бишнавонад.
  • Зеро ки Парвардигор бо оташ ва шамшери Худ бар тамоми башар доварӣ хоҳад кард, ва мақтулони Парвардигор бисёр хоҳанд буд.
  • «Онҳое ки аз қафои як нафар, ки дар миёна бошад, ба боғот рафта, худро тақдис ва татҳир мекунанд, ва гӯшти хук ва ҳайвонҳои наҷис ва муш мехӯранд, якҷоя талаф хоҳанд шуд, – мегӯяд Парвардигор.
  • Ва Ман, ки аз аъмол ва фикрҳои онҳо воқиф ҳастам, хоҳам омад, то ки ҳамаи халқҳо ва забонҳоро фароҳам оварам, ва онҳо омада, ҷалоли Маро хоҳанд дид.
  • Ва Ман дар миёни онҳо аломате ба амал хоҳам овард, ва онҳоеро, ки аз байнашон растагор шуда бошанд, сӯи халқҳо: ба Таршиш, ба Фул ва Луд, ки камонгир ҳастанд, ба Тубол ва Юнон, ба ҷизираҳои дурдаст, ки овозаи Маро нашнидаанд ва ҷалоли Маро надидаанд, хоҳам фиристод, ва онҳо ҷалоли Маро дар миёни халқҳо хабар хоҳанд дод.
  • Ва ҳамаи бародарони шуморо аз ҷониби ҳамаи халқҳо бар аспон ва аробаҳо ва тахтҳои равон, ва бар хачирон ва шутурони бидав ба кӯҳи поки Ман – Ерусалим – барои Парвардигор ҳадия хоҳанд овард, – мегӯяд Парвардигор, – мисли он ки банӣ Исроил ҳадияро ба хонаи Парвардигор дар зарфи пок меоваранд.
  • Ва аз онҳо низ ба вазифаи коҳинон ва левизодагон хоҳам гирифт, – мегӯяд Парвардигор.
  • Зеро чунон ки осмони нав ва замини наве ки Ман меофарам, дар ҳузури Ман поянда хоҳад монд, – мегӯяд Парвардигор, – ончунон насли шумо ва номи шумо поянда хоҳад буд.
  • Ва воқеъ хоҳад шуд, ки дар ҳар навмоҳ ва дар ҳар шанбе ҳар башар хоҳад омад, то ки ба ҳузури Ман саҷда кунад, – мегӯяд Парвардигор.
  • Ва чун берун оянд, ҷасадҳои мардуми ба Ман осишударо хоҳанд дид: зеро кирми онҳо намемирад, ва оташи онҳо хомӯш намешавад, ва онҳо барои ҳар башар зишт хоҳанд буд».