Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
8:2
8:3
8:5
8:9
8:17
8:23
И рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: прiими́ себѣ́ сви́токъ но́въ вели́къ и напиши́ въ не́мъ писа́ломъ человѣ́чимъ, е́же ско́ро плѣне́нiе сотвори́ти коры́стей, приспѣ́ бо:
и свидѣ́тели мнѣ́ сотвори́ вѣ́рны человѣ́ки, урі́ю иере́а и Заха́рiю сы́на Варахі́ина.
И приступи́хъ ко проро́чицѣ, и во чре́вѣ зача́тъ и роди́ сы́на. И рече́ Госпо́дь мнѣ́: нарцы́ и́мя ему́: ско́ро плѣни́, на́гло расхи́ти,
зане́ пре́жде не́же разумѣ́ти отроча́ти назва́ти отца́ или́ ма́терь, прiи́метъ си́лу Дама́скову, и коры́сти самари́йскiя предъ царе́мъ Ассирі́йскимъ.
И приложи́ Госпо́дь глаго́лати ко мнѣ́ еще́, глаго́ля:
поне́же не восхотѣ́ша лю́дiе сі́и воды́ Силоа́мли теку́щiя ти́сѣ, но восхотѣ́ша имѣ́ти рассо́на и сы́на ромелі́ева царя́ надъ ва́ми,
сего́ ра́ди се́, возво́дитъ Госпо́дь на вы́ во́ду рѣки́ си́льну и мно́гу, царя́ Ассирі́йска и сла́ву его́: и взы́детъ на вся́ку де́брь ва́шу, и обы́детъ вся́ку стѣ́ну ва́шу,
и отъи́метъ от Иуде́и человѣ́ка, и́же возмо́жетъ главу́ воздви́гнути, или́ могу́щаго что́ соверши́ти: и бу́детъ по́лкъ его́, во е́же напо́лнити ширину́ страны́ твоея́, съ на́ми Бо́гъ!
Разумѣ́йте, язы́цы, и покаря́йтеся, услы́шите да́же до послѣ́днихъ земли́: могу́щiи, покаря́йтеся: а́ще бо па́ки возмо́жете, па́ки побѣ́ждени бу́дете,
и и́же а́ще совѣ́тъ совѣща́ете, разори́тъ Госпо́дь, и сло́во, е́же а́ще возглаго́лете, не пребу́детъ въ ва́съ, я́ко съ на́ми Бо́гъ.
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: крѣ́пкою руко́ю не покаря́ются хожде́нiю пути́ люді́й си́хъ, глаго́люще:
да не когда́ реку́тъ: же́стоко: все́ бо, е́же а́ще реку́тъ лю́дiе сі́и, же́стоко е́сть: стра́ха же и́хъ не убо́йтеся, ниже́ возмяти́теся.
Го́спода си́лъ, того́ освяти́те, и то́й бу́детъ тебѣ́ въ стра́хъ.
И а́ще бу́деши упова́я на него́, бу́детъ тебѣ́ во освяще́нiе, а не я́коже о ка́мень претыка́нiя преткне́шися, ниже́ я́ко о ка́мень паде́нiя: до́мове же Иа́ковли въ пру́глѣ, и въ раздо́лiи сѣдя́щiи во Иерусали́мѣ.
Сего́ ра́ди изнемо́гутъ въ ни́хъ мно́зи, и паду́тъ, и сокруша́тся, и прибли́жатся, и я́ти бу́дутъ человѣ́цы въ тверды́ни су́ще.
Тогда́ явле́ни бу́дутъ печатлѣ́ющiи зако́нъ, е́же не учи́тися.
И рече́тъ: пожду́ Бо́га отвра́щшаго лице́ свое́ от до́му Иа́ковля и упова́я бу́ду на́нь.
Се́, а́зъ и дѣ́ти, я́же ми́ даде́ Бо́гъ: и бу́дутъ зна́менiя и чудеса́ въ дому́ Изра́илевѣ от Го́спода Савао́ѳа, и́же обита́етъ на горѣ́ Сiо́нъ.
И а́ще реку́тъ къ ва́мъ: изыщи́те чревоволше́бниковъ и от земли́ возглаша́ющихъ, тщесло́вующихъ, и́же от чре́ва глаша́ютъ, не язы́къ ли къ Бо́гу своему́ взы́щетъ? что́ испыту́ютъ ме́ртвыя о живы́хъ?
Зако́нъ бо въ по́мощь даде́, да реку́тъ не я́коже сло́во сiе́, за́ньже не лѣ́ть да́ры дая́ти.
И прiи́детъ на вы́ же́стокъ гла́дъ, и бу́детъ, егда́ вза́лчете, ско́рбни бу́дете и зло́ рече́те кня́зю и оте́честву:
и воззря́тъ на не́бо горѣ́, и на зе́млю ни́зу при́зрятъ, и се́, ску́дость тѣ́сна и тма́, ско́рбь и тѣснота́ и тма́, я́коже не ви́дѣти: и не оскудѣ́етъ въ тѣ́снотѣ сы́й да́же до вре́мене.
καὶ εἶπεν κύριος πρός με λαβὲ σεαυτῷ τόμον καινοῦ μεγάλου καὶ γράψον εἰς αὐτὸν γραφίδι ἀνθρώπου τοῦ ὀξέως προνομὴν ποιῆσαι σκύλων πάρεστιν γάρ
καὶ μάρτυράς μοι ποίησον πιστοὺς ἀνθρώπους τὸν Ουριαν καὶ τὸν Ζαχαριαν υἱὸν Βαραχιου
καὶ προσῆλθον πρὸς τὴν προφῆτιν καὶ ἐν γαστρὶ ἔλαβεν καὶ ἔτεκεν υἱόν καὶ εἶπεν κύριός μοι κάλεσον τὸ ὄνομα αὐτοῦ ταχέως σκύλευσον ὀξέως προνόμευσον
διότι πρὶν ἢ γνῶναι τὸ παιδίον καλεῖν πατέρα ἢ μητέρα λήμψσεται δύναμιν Δαμασκοῦ καὶ τὰ σκῦλα Σαμαρείας ἔναντι βασιλέως ᾿Ασσυρίων
καὶ προσέθετο κύριος λαλῆσαί μοι ἔτι
διὰ τὸ μὴ βούλεσθαι τὸν λαὸν τοῦτον τὸ ὕδωρ τοῦ Σιλωαμ τὸ πορευόμενον ἡσυχῇ ἀλλὰ βούλεσθαι ἔχειν τὸν Рαασσων καὶ τὸν υἱὸν Рομελιου βασιλέα ἐφ᾿ ὑμῶν
διὰ τοῦτο ἰδοὺ ἀνάγει κύριος ἐφ᾿ ὑμᾶς τὸ ὕδωρ τοῦ ποταμοῦ τὸ ἰσχυρὸν καὶ τὸ πολύ τὸν βασιλέα τῶν ᾿Ασσυρίων καὶ τὴν δόξαν αὐτοῦ καὶ ἀναβήσεται ἐπὶ πᾶσαν φάραγγα ὑμῶν καὶ περιπατήσει ἐπὶ πᾶν τεῖχος ὑμῶν
καὶ ἀφελεῖ ἀπὸ τῆς Ιουδαίας ἄνθρωπον ὃς δυνήσεται κεφαλὴν ἆραι ἢ δυνατὸν συντελέσασθαί τι καὶ ἔσται ἡ παρεμβολὴ αὐτοῦ ὥστε πληρῶσαι τὸ πλάτος τῆς χώρας σου μεθ᾿ ἡμῶν ὁ θεός
γνῶτε ἔθνη καὶ ἡττᾶσθε ἐπακούσατε ἕως ἐσχάτου τῆς γῆς ἰσχυκότες ἡττᾶσθε ἐὰν γὰρ πάλιν ἰσχύσητε πάλιν ἡττηθήσεσθε
καὶ ἣν ἂν βουλεύσησθε βουλήν διασκεδάσει κύριος καὶ λόγον ὃν ἐὰν λαλήσητε οὐ μὴ ἐμμείνῃ ὑμῖν ὅτι μεθ᾿ ἡμῶν κύριος ὁ θεός
οὕτως λέγει κύριος τῇ ἰσχυρᾷ χειρὶ ἀπειθοῦσιν τῇ πορείᾳ τῆς ὁδοῦ τοῦ λαοῦ τούτου λέγοντες
μήποτε εἴπητε σκληρόν πᾶν γάρ ὃ ἐὰν εἴπῃ ὁ λαὸς οὗτος σκληρόν ἐστιν τὸν δὲ φόβον αὐτοῦ οὐ μὴ φοβηθῆτε οὐδὲ μὴ ταραχθῆτε
κύριον αὐτὸν ἁγιάσατε καὶ αὐτὸς ἔσται σου φόβος
καὶ ἐὰν ἐπ᾿ αὐτῷ πεποιθὼς ᾖς ἔσται σοι εἰς ἁγίασμα καὶ οὐχ ὡς λίθου προσκόμματι συναντήσεσθε αὐτῷ οὐδὲ ὡς πέτρας πτώματι ὁ δὲ οἶκος Ιακωβ ἐν παγίδι καὶ ἐν κοιλάσματι ἐγκαθήμενοι ἐν Ιερουσαλημ
διὰ τοῦτο ἀδυνατήσουσιν ἐν αὐτοῖς πολλοὶ καὶ πεσοῦνται καὶ συντριβήσονται καὶ ἐγγιοῦσιν καὶ ἁλώσονται ἄνθρωποι ἐν ἀσφαλείᾳ ὄντες
τότε φανεροὶ ἔσονται οἱ σφραγιζόμενοι τὸν νόμον τοῦ μὴ μαθεῖν
καὶ ἐρεῖ μενῶ τὸν θεὸν τὸν ἀποστρέψαντα τὸ πρόσωπον αὐτοῦ ἀπὸ τοῦ οἴκου Ιακωβ καὶ πεποιθὼς ἔσομαι ἐπ᾿ αὐτῷ
ἰδοὺ ἐγὼ καὶ τὰ παιδία ἅ μοι ἔδωκεν ὁ θεός καὶ ἔσται εἰς σημεῖα καὶ τέρατα ἐν τῷ οἴκῳ Ισραηλ παρὰ κυρίου σαβαωθ ὃς κατοικεῖ ἐν τῷ ὄρει Σιων
καὶ ἐὰν εἴπωσιν πρὸς ὑμᾶς ζητήσατε τοὺς ἀπὸ τῆς γῆς φωνοῦντας καὶ τοὺς ἐγγαστριμύθους τοὺς κενολογοῦντας οἳ ἐκ τῆς κοιλίας φωνοῦσιν οὐκ ἔθνος πρὸς θεὸν αὐτοῦ τί ἐκζητοῦσιν περὶ τῶν ζώντων τοὺς νεκρούς
νόμον γὰρ εἰς βοήθειαν ἔδωκεν ἵνα εἴπωσιν οὐχ ὡς τὸ ῥῆμα τοῦτο περὶ οὗ οὐκ ἔστιν δῶρα δοῦναι περὶ αὐτοῦ
καὶ ἥξει ἐφ᾿ ὑμᾶς σκληρὰ λιμός καὶ ἔσται ὡς ἂν πεινάσητε λυπηθήσεσθε καὶ κακῶς ἐρεῖτε τὸν ἄρχοντα καὶ τὰ παταχρα–
–καὶ ἀναβλέψονται εἰς τὸν οὐρανὸν ἄνω 22καὶ εἰς τὴν γῆν κάτω ἐμβλέψονται καὶ ἰδοὺ θλῖψις καὶ στενοχωρία καὶ σκότος ἀπορία στενὴ καὶ σκότος ὥστε μὴ βλέπειν
І промовив до мене Господь: Візьми собі велику таблицю, і напиши на ній людським письмом: Квапиться здобич, скорий грабіж.
І взяв я за свідків собі свідків вірних, священика Урію та Захарія, Єверехіїного сина.
І зблизився я до пророчиці, і вона зачала, і породила сина.
Господь же до мене промовив: Назви ім́я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж.
Господь же до мене промовив: Назви ім́я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж.
Бо поки юнак той умітиме кликати Батьку мій, та: Мамо моя, понесеться багатство Дамаску та здобич Самарії перед обличчя царя асирійського.
І Господь ще далі говорив до мене й казав:
За те, що народ цей знехтував воду Сілоамську, яка тихо пливе, і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним,
то тому ось Господь піднесе на них воду ріки, сильну й велику, царя асирійського та всю славу його.
І підійметься вона понад усі свої річища, і піде понад усі береги свої.
І підійметься вона понад усі свої річища, і піде понад усі береги свої.
І перейде по Юді вона, заллє та затопить, аж до шиї досягне, і розтягне вона свої крила на всю широчінь твого краю, о Еммануїле!
Озлобляйтесь народи, й збентежені будете, почуй, уся земле далека!
Озбройтесь, і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете!
Озбройтесь, і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете!
Радьте раду і буде вона поруйнована, слово кажіть і не збудеться, бо з нами Бог!
Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:
Не кажіть змова на все, на що каже змова цей народ, і не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтеся!
Господа Саваота Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!
І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.
І спіткнуться об них багатохто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.
Зв́яжи свідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнями.
І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.
Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.
А коли вам скажуть: Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають, то відповісте: Чи ж народ не звертається до свого Бога?
За живих питатися мертвих?
За живих питатися мертвих?
До Закону й свідоцтва!
Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!
Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!
І буде блукати утискуваний та голодний.
І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,
І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,
і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, і він буде пхнутий у темність…
Бо не буде темноти для того, хто утискуваний.
Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.
Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.
Латинский (Nova Vulgata)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Et dixit Dominus ad me: «Sume tibi tabulam grandem et scribe in ea stilo hominis: Maher Salal Has Baz (id est Velociter spolia detrahe, cito praedare).
Et adhibui mihi testes fideles, Uriam sacerdotem et Zachariam filium Barachiae;
et accessi ad prophetissam, et concepit et peperit filium. Et dixit Dominus ad me: «Voca nomen eius Maher Salal Has Baz,
quia antequam sciat puer clamare: "Pater mi" et "Mater mea", afferentur opes Damasci et spolia Samariae coram rege Assyriorum».
Et adiecit Dominus loqui ad me adhuc dicens:
«Pro eo quod abiecit populus iste aquas Siloae, quae vadunt cum silentio, et defecit coram Rasin et filio Romeliae,
propter hoc ecce Dominus adducet super eos aquas Fluminis fortes et multas, regem Assyriorum et omnem gloriam eius, et ascendet super omnes rivos eius et fluet super universas ripas eius;
et ibit per Iudam inundans et diffluens, usque ad collum veniet. Et erit extensio alarum eius implens latitudinem terrae tuae, o Emmanuel».
Clamorem tollite, populi, et consternemini; et audite, universae procul terrae: accingimini et perterremini, accingimini et perterremini.
Inite consilium, et dissipabitur; loquimini verbum, et non fiet, quia nobiscum Deus.
Haec enim ait Dominus ad me, cum apprehendit me manu et monuit, ne irem in via populi huius, dicens:
«Ne vocetis coniurationem, quodcumque populus iste vocat coniurationem, et timorem eius ne timeatis neque paveatis».
Dominum exercituum ipsum sanctificate: ipse pavor vester, et ipse terror vester;
et erit in sanctuarium, in lapidem offensionis et in petram scandali duabus domibus Israel, in laqueum et in insidias habitantibus Ierusalem.
Et offendent ex eis plurimi et cadent et conterentur et irretientur et capientur.
Liga testimonium, signa legem in discipulis meis.
Et exspectabo Dominum, qui abscondit faciem suam a domo Iacob, et praestolabor eum.
Ecce ego et pueri, quos dedit mihi Dominus in signum et in portentum Israel a Domino exercituum, qui habitat in monte Sion.
Et cum dixerint ad vos: «Quaerite a pythonibus et a divinis, qui susurrant et murmurant; numquid non populus a deo suo requiret, pro vivis a mortuis?».
Ad legem et ad testimonium! Quod si non dixerint iuxta verbum hoc, non erit eis matutina lux.
Et transibit per eam afflictus et esuriens; et, cum esurierit, irascetur et maledicet regi suo et deo suo et suspiciet sursum
et ad terram intuebitur: et ecce tribulatio et tenebrae, caligo opprimens et obscuritas diffusa.
Non erit enim amplius caligo, ubi erat oppressio. Primo tempore contemptibilem reddidit terram Zabulon et terram Nephthali; et novissimo glorificavit viam maris, trans Iordanem, Galilaeam gentium.