И рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: прiими́ себѣ́ сви́токъ но́въ вели́къ и напиши́ въ не́мъ писа́ломъ человѣ́чимъ, е́же ско́ро плѣне́нiе сотвори́ти коры́стей, приспѣ́ бо:

и свидѣ́тели мнѣ́ сотвори́ вѣ́рны человѣ́ки, урі́ю иере́а и Заха́рiю сы́на Варахі́ина.

И приступи́хъ ко проро́чицѣ, и во чре́вѣ зача́тъ и роди́ сы́на. И рече́ Госпо́дь мнѣ́: нарцы́ и́мя ему́: ско́ро плѣни́, на́гло расхи́ти,

зане́ пре́жде не́же разумѣ́ти отроча́ти назва́ти отца́ или́ ма́терь, прiи́метъ си́лу Дама́скову, и коры́сти самари́йскiя предъ царе́мъ Ассирі́йскимъ.

И приложи́ Госпо́дь глаго́лати ко мнѣ́ еще́, глаго́ля:

поне́же не восхотѣ́ша лю́дiе сі́и воды́ Силоа́мли теку́щiя ти́сѣ, но восхотѣ́ша имѣ́ти рассо́на и сы́на ромелі́ева царя́ надъ ва́ми,

сего́ ра́ди се́, возво́дитъ Госпо́дь на вы́ во́ду рѣки́ си́льну и мно́гу, царя́ Ассирі́йска и сла́ву его́: и взы́детъ на вся́ку де́брь ва́шу, и обы́детъ вся́ку стѣ́ну ва́шу,

и отъи́метъ от Иуде́и человѣ́ка, и́же возмо́жетъ главу́ воздви́гнути, или́ могу́щаго что́ соверши́ти: и бу́детъ по́лкъ его́, во е́же напо́лнити ширину́ страны́ твоея́, съ на́ми Бо́гъ!

Разумѣ́йте, язы́цы, и покаря́йтеся, услы́шите да́же до послѣ́днихъ земли́: могу́щiи, покаря́йтеся: а́ще бо па́ки возмо́жете, па́ки побѣ́ждени бу́дете,

и и́же а́ще совѣ́тъ совѣща́ете, разори́тъ Госпо́дь, и сло́во, е́же а́ще возглаго́лете, не пребу́детъ въ ва́съ, я́ко съ на́ми Бо́гъ.

Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: крѣ́пкою руко́ю не покаря́ются хожде́нiю пути́ люді́й си́хъ, глаго́люще:

да не когда́ реку́тъ: же́стоко: все́ бо, е́же а́ще реку́тъ лю́дiе сі́и, же́стоко е́сть: стра́ха же и́хъ не убо́йтеся, ниже́ возмяти́теся.

Го́спода си́лъ, того́ освяти́те, и то́й бу́детъ тебѣ́ въ стра́хъ.

И а́ще бу́деши упова́я на него́, бу́детъ тебѣ́ во освяще́нiе, а не я́коже о ка́мень претыка́нiя преткне́шися, ниже́ я́ко о ка́мень паде́нiя: до́мове же Иа́ковли въ пру́глѣ, и въ раздо́лiи сѣдя́щiи во Иерусали́мѣ.

Сего́ ра́ди изнемо́гутъ въ ни́хъ мно́зи, и паду́тъ, и сокруша́тся, и прибли́жатся, и я́ти бу́дутъ человѣ́цы въ тверды́ни су́ще.

Тогда́ явле́ни бу́дутъ печатлѣ́ющiи зако́нъ, е́же не учи́тися.

И рече́тъ: пожду́ Бо́га отвра́щшаго лице́ свое́ от до́му Иа́ковля и упова́я бу́ду на́нь.

Се́, а́зъ и дѣ́ти, я́же ми́ даде́ Бо́гъ: и бу́дутъ зна́менiя и чудеса́ въ дому́ Изра́илевѣ от Го́спода Савао́ѳа, и́же обита́етъ на горѣ́ Сiо́нъ.

И а́ще реку́тъ къ ва́мъ: изыщи́те чревоволше́бниковъ и от земли́ возглаша́ющихъ, тщесло́вующихъ, и́же от чре́ва глаша́ютъ, не язы́къ ли къ Бо́гу своему́ взы́щетъ? что́ испыту́ютъ ме́ртвыя о живы́хъ?

Зако́нъ бо въ по́мощь даде́, да реку́тъ не я́коже сло́во сiе́, за́ньже не лѣ́ть да́ры дая́ти.

И прiи́детъ на вы́ же́стокъ гла́дъ, и бу́детъ, егда́ вза́лчете, ско́рбни бу́дете и зло́ рече́те кня́зю и оте́честву:

и воззря́тъ на не́бо горѣ́, и на зе́млю ни́зу при́зрятъ, и се́, ску́дость тѣ́сна и тма́, ско́рбь и тѣснота́ и тма́, я́коже не ви́дѣти: и не оскудѣ́етъ въ тѣ́снотѣ сы́й да́же до вре́мене.

Украинский (Огієнко)

І промовив до мене Господь: Візьми собі велику таблицю, і напиши на ній людським письмом: Квапиться здобич, скорий грабіж.

І взяв я за свідків собі свідків вірних, священика Урію та Захарія, Єверехіїного сина.

І зблизився я до пророчиці, і вона зачала, і породила сина.
Господь же до мене промовив: Назви ім́я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж.

Бо поки юнак той умітиме кликати Батьку мій, та: Мамо моя, понесеться багатство Дамаску та здобич Самарії перед обличчя царя асирійського.

І Господь ще далі говорив до мене й казав:

За те, що народ цей знехтував воду Сілоамську, яка тихо пливе, і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним,

то тому ось Господь піднесе на них воду ріки, сильну й велику, царя асирійського та всю славу його.
І підійметься вона понад усі свої річища, і піде понад усі береги свої.

І перейде по Юді вона, заллє та затопить, аж до шиї досягне, і розтягне вона свої крила на всю широчінь твого краю, о Еммануїле!

Озлобляйтесь народи, й збентежені будете, почуй, уся земле далека!
Озбройтесь, і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете!

Радьте раду і буде вона поруйнована, слово кажіть і не збудеться, бо з нами Бог!

Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:

Не кажіть змова на все, на що каже змова цей народ, і не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтеся!

Господа Саваота Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!

І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.

І спіткнуться об них багатохто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.

Зв́яжи свідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнями.

І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.

Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.

А коли вам скажуть: Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають, то відповісте: Чи ж народ не звертається до свого Бога?
За живих питатися мертвих?

До Закону й свідоцтва!
Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!

І буде блукати утискуваний та голодний.
І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,

і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, і він буде пхнутий у темність…

Бо не буде темноти для того, хто утискуваний.
Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.

Арабский (Arabic Van Dyke)

وَقَالَ لِي الرَّبُّ: «خُذْ لِنَفْسِكَ لَوْحًا كَبِيرًا، وَاكْتُبْ عَلَيْهِ بِقَلَمِ إِنْسَانٍ: لِمَهَيْرَ شَلاَلَ حَاشَ بَزَ.

وَأَنْ أُشْهِدَ لِنَفْسِي شَاهِدَيْنِ أَمِينَيْنِ: أُورِيَّا الْكَاهِنَ، وَزكَرِيَّا بْنَ يَبْرَخْيَا».

فَاقْتَرَبْتُ إِلَى النَّبِيَّةِ فَحَبِلَتْ وَوَلَدَتِ ابْنًا. فَقَالَ لِي الرَّبُّ: «ادْعُ اسْمَهُ مَهَيْرَ شَلاَلَ حَاشَ بَزَ.

لأَنَّهُ قَبْلَ أَنْ يَعْرِفَ الصَّبِيُّ أَنْ يَدْعُوَ: يَا أَبِي وَيَا أُمِّي، تُحْمَلُ ثَرْوَةُ دِمَشْقَ وَغَنِيمَةُ السَّامِرَةِ قُدَّامَ مَلِكِ أَشُّورَ».

ثُمَّ عَادَ الرَّبُّ يُكَلِّمُنِي أَيْضًا قَائِلاً:

«لأَنَّ هذَا الشَّعْبَ رَذَلَ مِيَاهَ شِيلُوهَ الْجَارِيَةَ بِسُكُوتٍ، وَسُرَّ بِرَصِينَ وَابْنِ رَمَلْيَا.

لِذلِكَ هُوَذَا السَّيِّدُ يُصْعِدُ عَلَيْهِمْ مِيَاهَ النَّهْرِ الْقَوِيَّةَ وَالْكَثِيرَةَ، مَلِكَ أَشُّورَ وَكُلَّ مَجْدِهِ، فَيَصْعَدُ فَوْقَ جَمِيعِ مَجَارِيهِ وَيَجْرِي فَوْقَ جَمِيعِ شُطُوطِهِ،

وَيَنْدَفِقُ إِلَى يَهُوذَا. يَفِيضُ وَيَعْبُرُ. يَبْلُغُ الْعُنُقَ. وَيَكُونُ بَسْطُ جَنَاحَيْهِ مِلْءَ عَرْضِ بِلاَدِكَ يَا عِمَّانُوئِيلُ».

هِيجُوا أَيُّهَا الشُّعُوبُ وَانْكَسِرُوا، وَأَصْغِي يَا جَمِيعَ أَقَاصِي الأَرْضِ. احْتَزِمُوا وَانْكَسِرُوا! احْتَزِمُوا وَانْكَسِرُوا!

تَشَاوَرُوا مَشُورَةً فَتَبْطُلَ. تَكَلَّمُوا كَلِمَةً فَلاَ تَقُومُ، لأَنَّ اللهَ مَعَنَا.

فَإِنَّهُ هكَذَا قَالَ لِي الرَّبُّ بِشِدَّةِ الْيَدِ، وَأَنْذَرَنِي أَنْ لاَ أَسْلُكَ فِي طَرِيقِ هذَا الشَّعْبِ قَائِلاً:

«لاَ تَقُولُوا: فِتْنَةً لِكُلِّ مَا يَقُولُ لَهُ هذَا الشَّعْبُ فِتْنَةً، وَلاَ تَخَافُوا خَوْفَهُ وَلاَ تَرْهَبُوا.

قَدِّسُوا رَبَّ الْجُنُودِ فَهُوَ خَوْفُكُمْ وَهُوَ رَهْبَتُكُمْ.

وَيَكُونُ مَقْدِسًا وَحَجَرَ صَدْمَةٍ وَصَخْرَةَ عَثْرَةٍ لِبَيْتَيْ إِسْرَائِيلَ، وَفَخًّا وَشَرَكًا لِسُكَّانِ أُورُشَلِيمَ.

فَيَعْثُرُ بِهَا كَثِيرُونَ وَيَسْقُطُونَ، فَيَنْكَسِرُونَ وَيَعْلَقُونَ فَيُلْقَطُونَ».

صُرَّ الشِّهَادَةَ. اخْتِمِ الشَّرِيعَةَ بِتَلاَمِيذِي.

فَأَصْطَبِرُ لِلرَّبِّ السَّاتِرِ وَجْهَهُ عَنْ بَيْتِ يَعْقُوبَ وَأَنْتَظِرُهُ.

هأَنَذَا وَالأَوْلاَدُ الَّذِينَ أَعْطَانِيهِمُ الرَّبُّ آيَاتٍ، وَعَجَائِبَ فِي إِسْرَائِيلَ مِنْ عِنْدِ رَبِّ الْجُنُودِ السَّاكِنِ فِي جَبَلِ صِهْيَوْنَ.

وَإِذَا قَالُوا لَكُمُ: «اطْلُبُوا إِلَى أَصْحَابِ التَّوَابعِ وَالْعَرَّافِينَ الْمُشَقْشِقِينَ وَالْهَامِسِينَ». «أَلاَ يَسْأَلُ شَعْبٌ إِلهَهُ؟ أَيُسْأَلُ الْمَوْتَى لأَجْلِ الأَحْيَاءِ؟»

إِلَى الشَّرِيعَةِ وَإِلَى الشَّهَادَةِ. إِنْ لَمْ يَقُولُوا مِثْلَ هذَا الْقَوْلِ فَلَيْسَ لَهُمْ فَجْرٌ!

فَيَعْبُرُونَ فِيهَا مُضَايَقِينَ وَجَائِعِينَ. وَيَكُونُ حِينَمَا يَجُوعُونَ أَنَّهُمْ يَحْنَقُونَ وَيَسُبُّونَ مَلِكَهُمْ وَإِلهَهُمْ وَيَلْتَفِتُونَ إِلَى فَوْقُ.

وَيَنْظُرُونَ إِلَى الأَرْضِ وَإِذَا شِدَّةٌ وَظُلْمَةٌ، قَتَامُ الضِّيقِ، وَإِلَى الظَّلاَمِ هُمْ مَطْرُودُونَ.

Синодальный

Языки

1 Пророчество об имени Магер — шелал — хаш — баз. 5 Не союзники, а Господь Саваоф; 19 не чародеи, а Бог.

И сказал мне Господь: возьми себе большой свиток и начертай на нем человеческим письмом: Магер-шелал-хаш-баз*. //*Спешит грабеж, ускоряет добыча.

И я взял себе верных свидетелей: Урию священника и Захарию, сына Варахиина, –

и приступил я к пророчице, и она зачала и родила сына. И сказал мне Господь: нареки ему имя: Магер-шелал-хаш-баз,

ибо прежде нежели дитя будет уметь выговорить: отец мой, мать моя, – богатства Дамаска и добычи Самарийские понесут перед царем Ассирийским.

И продолжал Господь говорить ко мне и сказал еще:

за то, что этот народ пренебрегает водами Силоама, текущими тихо, и восхищается Рецином и сыном Ремалииным,

наведет на него Господь воды реки бурные и большие – царя Ассирийского со всею славою его; и поднимется она во всех протоках своих и выступит из всех берегов своих;

и пойдет по Иудее, наводнит ее и высоко поднимется – дойдет до шеи; и распростертие крыльев ее будет во всю широту земли Твоей, Еммануил!

Враждуйте, народы, но трепещите, и внимайте, все отдаленные земли! Вооружайтесь, но трепещите; вооружайтесь, но трепещите!

Замышляйте замыслы, но они рушатся; говорите слово, но оно не состоится: ибо с нами Бог!

Ибо так говорил мне Господь, держа на мне крепкую руку и внушая мне не ходить путем сего народа, и сказал:

«Не называйте заговором всего того, что народ сей называет заговором; и не бойтесь того, чего он боится, и не страшитесь.

Господа Саваофа – Его чтите свято, и Он – страх ваш, и Он – трепет ваш!

И будет Он освящением и камнем преткновения, и скалою соблазна для обоих домов Израиля, петлею и сетью для жителей Иерусалима.

И многие из них преткнутся и упадут, и разобьются, и запутаются в сети, и будут уловлены.

Завяжи свидетельство, и запечатай откровение при учениках Моих».

Итак я надеюсь на Господа, сокрывшего лице Свое от дома Иаковлева, и уповаю на Него.

Вот я и дети, которых дал мне Господь, как указания и предзнаменования в Израиле от Господа Саваофа, живущего на горе Сионе.

И когда скажут вам: обратитесь к вызывателям умерших и к чародеям, к шептунам и чревовещателям, – тогда отвечайте: не должен ли народ обращаться к своему Богу? спрашивают ли мертвых о живых?

Обращайтесь к закону и откровению. Если они не говорят, как это слово, то нет в них света.

И будут они бродить по земле, жестоко угнетенные и голодные; и во время голода будут злиться, хулить царя своего и Бога своего.

И взглянут вверх, и посмотрят на землю; и вот – горе и мрак, густая тьма, и будут повержены во тьму. Но не всегда будет мрак там, где теперь он сгустел.