Скрыть
9:8
9:9
9:10
9:11
9:20
Церковнославянский (рус)
Сiе́ пре́жде испі́й, ско́ро твори́, страно́ Завуло́ня и земле́ Нефѳали́мля, и про́чiи при­­ мо́ри живу́щiи, и объ ону́ страну́ Иорда́на, Галиле́а язы́ковъ.
Лю́дiе ходя́щiи во тмѣ́ ви́дѣша свѣ́тъ ве́лiй: живу́щiи во странѣ́ и сѣ́ни сме́ртнѣй, свѣ́тъ воз­сiя́етъ на вы́.
Мно́жайшiи лю́дiе, я́же изве́лъ еси́, въ весе́лiи тво­е́мъ: и воз­веселя́т­ся предъ тобо́ю, я́коже веселя́щiися въ жа́тву, и я́коже веселя́т­ся дѣля́щiи коры́сти.
Зане́ отъ­я́т­ся яре́мъ лежа́й на ни́хъ, и же́злъ, и́же на вы́и и́хъ: же́злъ бо истязу́ющихъ разсы́па Госпо́дь, я́коже въ де́нь, и́же на Мадiа́ма.
Я́ко вся́кую оде́жду со́бран­ну ле́стiю и ри́зу съ при­­мире́нiемъ от­даду́тъ, и восхотя́тъ, да бы́ша огне́мъ сожже́ны бы́ли.
Я́ко отроча́ роди́ся на́мъ, Сы́нъ, и даде́ся на́мъ, его́же нача́л­ст­во бы́сть на ра́мѣ его́: и нарица́ет­ся и́мя его́: вели́ка совѣ́та а́нгелъ, чу́денъ, совѣ́тникъ, Бо́гъ крѣ́пкiй, властели́нъ, кня́зь ми́ра, Оте́цъ бу́дущаго вѣ́ка: при­­веду́ бо ми́ръ на кня́зи, ми́ръ и здра́вiе ему́.
И ве́лiе нача́л­ст­во его́, и ми́ра его́ нѣ́сть предѣ́ла на престо́лѣ Дави́довѣ и на ца́р­ст­вѣ его́, испра́вити е́ и заступи́ти его́ въ судѣ́ и пра́вдѣ, от­ны́нѣ и до вѣ́ка: ре́вность Го́спода Савао́ѳа сотвори́тъ сiя́.
Сме́рть {Евр.: сло́во.} посла́ Госпо́дь на Иа́кова, и прiи́де на Изра́иля:
и уразумѣ́ютъ вси́ лю́дiе Ефре́мовы и живу́щiи въ самарі́и, въ досажде́нiи и высо́цѣмъ се́рдцы глаго́люще:
пли́нѳы падо́ша, но прiиди́те, изсѣче́мъ ка́менiе и посѣче́мъ черни́чiе и ке́дры, и сози́ждемъ себѣ́ сто́лпъ.
И разруши́тъ Бо́гъ востаю́щыя на го́ру Сiо́ню, и враги́ его́ разсы́плетъ:
сирі́ю от­ восто́къ со́лнца и е́ллины от­ за́пада со́лнца, пояда́ющыя Изра́иля всѣ́ми усты́. Во всѣ́хъ си́хъ не от­врати́ся я́рость его́, но еще́ рука́ его́ высока́.
И лю́дiе не обрати́шася, до́ндеже я́звени бы́ша, и Го́спода не взыска́ша.
И отъ­я́тъ Госпо́дь от­ Изра́иля главу́ и о́шибъ, вели́ка и ма́ла, во еди́нъ де́нь:
ста́рца и чудя́щихся ли́цамъ, сiе́ нача́ло: и проро́ка уча́ща беззако́н­ная, се́й о́шибъ.
И бу́дутъ блажа́щiи люді́й си́хъ льстя́ше, и льстя́тъ, я́ко да поглотя́тъ я́.
Сего́ ра́ди о ю́ношахъ и́хъ не воз­весели́т­ся Госпо́дь, и сиро́тъ и́хъ и вдови́цъ и́хъ не поми́луетъ: я́ко вси́ беззако́н­нiи и лука́вiи, и вся́кая уста́ глаго́лютъ непра́вду. Во всѣ́хъ си́хъ не от­врати́ся я́рость его́, но еще́ рука́ его́ высока́.
И разгори́т­ся я́ко о́гнь беззако́нiе, и я́ко тро́скотъ сухі́й пояде́нъ бу́детъ огне́мъ, и разгори́т­ся въ ча́щахъ дубра́вныхъ и поя́стъ, я́же о́крестъ холмо́въ вся́.
За я́рость гнѣ́ва Госпо́дня сгорѣ́ вся́ земля́, и бу́дутъ лю́дiе я́ко огне́мъ пожже́ни: человѣ́къ бра́та сво­его́ не поми́луетъ,
но уклони́т­ся на де́сно, я́ко вза́лчетъ, и снѣ́сть от­ шу́iихъ, и не насы́тит­ся человѣ́къ яды́й пло́ти мы́шцы сво­ея́:
снѣ́сть бо Манассі́й Ефре́мово, и Ефре́мъ Манассі́ино, я́ко вку́пѣ повою́ютъ Иу́ду. 21Во всѣ́хъ си́хъ не от­врати́ся я́рость [его́], но еще́ рука́ его́ высока́.
Рус. (Юнгеров)
Сие прежде испей, скоро делай, страна Завулона, земля Неффалима и прочие живущие при море и по ту сторону Иордана, Галилея языческая:
Народ, ходящий во тьме! Ты увидишь свет великий; живущие в стране и тени смертной, — свет воссияет на вас!
Большая часть народа, которую Ты вывел в веселии Твоем, возвеселится пред Тобою, как веселятся во время жатвы и как веселятся при разделе добычи;
Потому что снято ярмо, лежавшее на них, и жезл на вые их, ибо жезл притеснителей Господь сокрушил, как в день Мадиама.
Ибо всякую одежду, собранную коварно, и одеяние мирно отдадут и пожелают, дабы огнем сожжены были.
Ибо Отрок родился нам, и Сын дан нам, у Которого владычество на раменах Его, и нарицается имя Его: великого совета Ангел, Чудный, Советник, Бог крепкий, Властелин, Князь мира, Отец будущего века; ибо Я низведу мир на князей, мир и здравие Ему.
Велико владычество Его, и миру Его нет предела на престоле Давида и в царстве его, чтобы исправить его и владеть им с судом и правдой отныне и до века. Ревность Господа Саваофа соделает это.
Смерть послал Господь на Иакова, и пришла она на Израиля.
И уразумеют весь народ Ефрема и живущие в Самарии, гордо и с надменным сердцем говорящие:
Кирпичи пали, но придите, вытешем камни, и порубим сикоморы и кедры, и построим себе башню.
И сокрушит Господь восстающих на гору Сион и врагов Своих рассеет:
Сирию с восхода солнца и эллинов с запада солнца, пожирающих Израиля полным ртом. При всем этом не отвратится ярость Его, но рука Его еще высока.
И народ не обратился, пока был поражен, и Господа не взыскал.
И отнял Господь у Израиля голову и хвост, великого и малого, в один день:
Старца и почтительных к (высокопоставленным) лицам, — это голова, и пророка, учащего беззаконию, — это хвост.
И будут ублажающие народ сей льстецами и обольстят, чтобы поглотить его.
Посему о юношах их не порадуется Господь и сирот их и вдов их не помилует, потому что все они беззаконны и лукавы и уста всех говорят неправду. При всем этом не отвратится ярость Его, но рука Его еще высока.
И разгорится, как огонь, беззаконие, и, как сухой тростник, будет пожран огнем, и разгорится в чащах леса, и все, что в окрестности холмов, истребит.
Яростию гнева Господня сожжена вся земля, и народ будет как бы пожжен огнем; не пощадит человек брата своего:
Но наклонится направо, потому что голоден, и будет есть и по левую сторону и не насытится человек, поедая плоть мышцы своей; ибо Манассия будет поедать Ефрема, и Ефрем — Манассию, и оба вместе будут воевать против Иуды.
При всем этом не отвратится ярость Его, но рука Его еще высока.
Греческий [Greek (Koine)]
8:23καὶ οὐκ ἀπο­ρηθή­σε­ται ὁ ἐν στενοχωρίᾳ ὢν ἕως καιροῦ τοῦτο πρῶτον ποίει ταχὺ ποίει χώρα Ζαβουλων ἡ γῆ Νεφθαλιμ ὁδὸν θαλάσ­σης καὶ οἱ λοιποὶ οἱ τὴν παρα­λίαν κατοικοῦν­τες καὶ πέραν τοῦ Ιορδάνου Γαλιλαία τῶν ἐθνῶν τὰ μέρη τῆς Ιουδαίας
1ὁ λαὸς ὁ πορευό­με­νος ἐν σκότει ἴδετε φῶς μέγα οἱ κατοικοῦν­τες ἐν χώρᾳ καὶ σκιᾷ θανάτου φῶς λάμψει ἐφ᾿ ὑμᾶς
2τὸ πλεῖστον τοῦ λαοῦ ὃ κατήγαγες ἐν εὐφροσύνῃ σου καὶ εὐφρανθήσον­ται ἐνώπιόν σου ὡς οἱ εὐφραινόμενοι ἐν ἀμήτῳ καὶ ὃν τρόπον οἱ δια­ιρούμενοι σκῦλα
3διότι ἀφῄρηται ὁ ζυγὸς ὁ ἐπ᾿ αὐτῶν κεί­με­νος καὶ ἡ ῥάβδος ἡ ἐπι­̀ τοῦ τραχήλου αὐτῶν τὴν γὰρ ῥάβδον τῶν ἀπαιτούν­των διεσκέδασεν κύριος ὡς τῇ ἡμέρᾳ τῇ ἐπι­̀ Μαδια­μ
4ὅτι πᾶσαν στολὴν ἐπι­συν­ηγμένην δόλῳ καὶ ἱμάτιον μετὰ κατα­λλαγῆς ἀπο­τείσουσιν καὶ θελήσουσιν εἰ ἐγενήθησαν πυρίκαυστοι
5ὅτι παιδίον ἐγεννήθη ἡμῖν υἱὸς καὶ ἐδόθη ἡμῖν οὗ ἡ ἀρχὴ ἐγενήθη ἐπι­̀ τοῦ ὤμου αὐτοῦ καὶ καλεῖται τὸ ὄνομα αὐτοῦ μεγά­λης βουλῆς ἄγγελος ἐγὼ γὰρ ἄξω εἰρήνην ἐπι­̀ τοὺς ἄρχον­τας εἰρήνην καὶ ὑγίειαν αὐτῷ
6μεγά­λη ἡ ἀρχὴ αὐτοῦ καὶ τῆς εἰρήνης αὐτοῦ οὐκ ἔστιν ὅριον ἐπι­̀ τὸν θρόνον Δαυιδ καὶ τὴν βασιλείαν αὐτοῦ κατορθῶσαι αὐτὴν καὶ ἀν­τιλαβέσθαι αὐτῆς ἐν δικαιοσύνῃ καὶ ἐν κρίματι ἀπο­̀ τοῦ νῦν καὶ εἰς τὸν αἰῶνα χρόνον ὁ ζῆλος κυρίου σαβαωθ ποιήσει ταῦτα
7θάνατον ἀπέστειλεν κύριος ἐπι­̀ Ιακωβ καὶ ἦλθεν ἐπι­̀ Ισραηλ
8καὶ γνώσον­ται πᾶς ὁ λαὸς τοῦ Εφραιμ καὶ οἱ ἐγκαθήμενοι ἐν Σαμαρείᾳ ἐφ᾿ ὕβρει καὶ ὑψηλῇ καρδίᾳ λέγον­τες
9πλίνθοι πεπτώκασιν ἀλλὰ δεῦτε λαξεύ­σωμεν λίθους καὶ ἐκκόψωμεν συκαμίνους καὶ κέδρους καὶ οἰκοδομήσωμεν ἑαυτοῖς πύργον
10καὶ ῥάξει ὁ θεὸς τοὺς ἐπανιστανο­μέ­νους ἐπ᾿ ὄρος Σιων ἐπ᾿ αὐτοὺς καὶ τοὺς ἐχθροὺς αὐτῶν δια­σκεδάσει
11Συρίαν ἀφ᾿ ἡλίου ἀνατολῶν καὶ τοὺς ᾿Ἐλληνας ἀφ᾿ ἡλίου δυσμῶν τοὺς κατεσθίον­τας τὸν Ισραηλ ὅλῳ τῷ στόματι ἐπι­̀ τούτοις πᾶσιν οὐκ ἀπεστράφη ὁ θυμός ἀλλ᾿ ἔτι ἡ χεὶρ ὑψηλή
12καὶ ὁ λαὸς οὐκ ἀπεστράφη ἕως ἐπλή­γη καὶ τὸν κύριον οὐκ ἐξεζήτησαν
13καὶ ἀφεῖλεν κύριος ἀπο­̀ Ισραηλ κεφαλὴν καὶ οὐράν μέγαν καὶ μικρὸν ἐν μιᾷ ἡμέρᾳ
14πρεσβύτην καὶ τοὺς τὰ προ­́σωπα θαυμάζον­τας αὕτη ἡ ἀρχή καὶ προ­φήτην διδάσκον­τα ἄνομα οὗτος ἡ οὐρά
15καὶ ἔσον­ται οἱ μακαρίζον­τες τὸν λαὸν τοῦτον πλανῶν­τες καὶ πλανῶσιν ὅπως κατα­πίωσιν αὐτούς
16δια­̀ τοῦτο ἐπι­̀ τοὺς νεανίσκους αὐτῶν οὐκ εὐφρανθή­σε­ται ὁ θεὸς καὶ τοὺς ὀρφανοὺς αὐτῶν καὶ τὰς χήρας αὐτῶν οὐκ ἐλεήσει ὅτι πάν­τες ἄνομοι καὶ πονηροί καὶ πᾶν στόμα λαλεῖ ἄδικα ἐπι­̀ πᾶσιν τούτοις οὐκ ἀπεστράφη ὁ θυμός ἀλλ᾿ ἔτι ἡ χεὶρ ὑψηλή
17καὶ καυθή­σε­ται ὡς πῦρ ἡ ἀνομία καὶ ὡς ἄγρωστις ξηρὰ βρωθή­σε­ται ὑπὸ πυρός καὶ καυθή­σε­ται ἐν τοῖς δάσεσι τοῦ δρυμοῦ καὶ συγκατα­φάγεται τὰ κύκλῳ τῶν βουνῶν πάν­τα
18δια­̀ θυμὸν ὀργῆς κυρίου συγκέκαυται ἡ γῆ ὅλη καὶ ἔσται ὁ λαὸς ὡς ὑπὸ πυρὸς κατα­κεκαυμένος ἄνθρωπος τὸν ἀδελφὸν αὐτοῦ οὐκ ἐλεήσει
19ἀλλὰ ἐκκλινεῖ εἰς τὰ δεξιά ὅτι πεινάσει καὶ φάγεται ἐκ τῶν ἀριστερῶν καὶ οὐ μὴ ἐμπλη­σθῇ ἄνθρωπος ἔσθων τὰς σάρκας τοῦ βραχίονος αὐτοῦ
20φάγεται γὰρ Μανασ­ση τοῦ Εφραιμ καὶ Εφραιμ τοῦ Μανασ­ση ὅτι ἅμα πολιορκήσουσιν τὸν Ιουδαν ἐπι­̀ τούτοις πᾶσιν οὐκ ἀπεστράφη ὁ θυμός ἀλλ᾿ ἔτι ἡ χεὶρ ὑψηλή
Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!
Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість.
Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!
Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.
Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров́ю, стане все це пожежею, за їжу огню!
Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім́я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.
Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!
Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,
і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця:
Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, та замінимо їх кедрами!
Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:
Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею…
При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота…
Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня.
Старий та поважаний це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.
І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними.
Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять.
При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!…
Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму…
Від лютости Господа Саваота земля загориться, і стане народ, як пожива огню, і не пощадить жоден брата свого!…
І різати буде праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло рамена свого:
Манасія Єфрема, а Єфрем Манасію, разом обоє на Юду…
При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!…
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible