Скрыть
Церковнославянский (рус)
[Зач. 50Б.] Иа́ковъ, Бо́гу и Го́споду Иису́су Христу́ ра́бъ, обѣма­на́­де­ся­те колѣ́нома, и́же въ разсѣ́янiи, ра́доватися.
Вся́ку ра́дость имѣ́йте, бра́тiе моя́, егда́ во искуше́нiя впа́даете разли́чна,
вѣ́дяще, я́ко искуше́нiе ва́­шея вѣ́ры содѣ́ловаетъ терпѣ́нiе:
терпѣ́нiе же дѣ́ло соверше́н­но да и́мать, я́ко да бу́дете соверше́н­ни и всецѣ́ли, ни въ че́мже лише́ни.
А́ще же кто́ от­ ва́съ лише́нъ е́сть прему́дрости, да про́ситъ от­ даю́щаго Бо́га всѣ́мъ нелицепрiе́мнѣ и не поноша́ющаго, и да́ст­ся ему́.
Да про́ситъ же вѣ́рою, ничто́же сумня́ся: сумня́йся бо уподо́бися волне́нiю морско́му, вѣ́тры воз­мета́ему и развѣва́ему.
Да не мни́тъ бо человѣ́къ о́нъ, я́ко прiи́метъ что́ от­ Бо́га.
Му́жъ дво­еду́шенъ неустро́­енъ во всѣ́хъ путе́хъ сво­и́хъ.
Да хва́лит­ся же бра́тъ смире́н­ный въ высотѣ́ сво­е́й,
бога́тый же во смире́нiи сво­е́мъ, зане́ я́коже цвѣ́тъ тра́вный мимо­и́детъ:
воз­сiя́ бо со́лнце со зно́­емъ, и изсуши́ траву́, и цвѣ́тъ ея́ от­паде́, и благолѣ́пiе лица́ ея́ поги́бе: си́це и бога́тый въ хожде́нiи сво­е́мъ увяда́етъ.
Блаже́нъ му́жъ, и́же претерпи́тъ искуше́нiе: зане́ иску́сенъ бы́въ, прiи́метъ вѣне́цъ жи́зни, его́же обѣща́ Бо́гъ лю́бящымъ его́.
Никто́же искуша́емь да глаго́летъ, я́ко от­ Бо́га искуша́емь е́смь: Бо́гъ бо нѣ́сть искуси́тель злы́мъ {искуша́емь злы́ми}, не искуша́етъ же то́й никого́же,
кі́йждо же искуша́ет­ся, от­ сво­ея́ по́хоти влеко́мь и прельща́емь:
та́же по́хоть заче́нши ражда́етъ грѣ́хъ, грѣ́хъ же содѣ́янъ ражда́етъ сме́рть.
Не льсти́теся, бра́тiе моя́ воз­лю́блен­ная:
вся́ко дая́нiе благо и вся́къ да́ръ соверше́нъ свы́ше е́сть, сходя́й от­ Отца́ свѣ́товъ, у него́же нѣ́сть премѣне́нiе, или́ преложе́нiя стѣ́нь.
Восхотѣ́въ бо породи́ на́съ сло́вомъ и́стины, во е́же бы́ти на́мъ нача́токъ нѣ́кiй созда́ниемъ его́.
[Зач. 51Б.] Тѣ́мже, бра́тiе моя́ воз­лю́блен­ная, да бу́детъ вся́къ человѣ́къ ско́ръ услы́шати [и] ко́сенъ глаго́лати, ко́сенъ во гнѣ́въ,
гнѣ́въ бо му́жа, пра́вды Бо́жiя не содѣ́ловаетъ.
Сего́ ра́ди от­ло́жше вся́ку скве́рну и избы́токъ зло́бы, въ кро́тости прiими́те всажде́н­ное сло́во, могу́щее спасти́ ду́шы ва́шя.
Быва́йте же творцы́ сло́ва, а не то́чiю слы́шатели, прельща́юще себе́ самѣ́хъ.
Зане́ а́ще кто́ е́сть слы́шатель сло́ва, а не творе́цъ, таковы́й уподо́бися му́жу смотря́ющу лице́ бытiя́ сво­его́ въ зерца́лѣ:
усмотри́ бо себе́ и отъи́де, и а́бiе забы́, како́въ бѣ́.
Прини́кiй же въ зако́нъ соверше́нъ свобо́ды, и пребы́въ, се́й не слы́шатель забы́тливъ бы́въ, но творе́цъ дѣ́ла, се́й блаже́нъ въ дѣ́ланiи сво­е́мъ бу́детъ.
А́ще кто́ мни́т­ся вѣ́ренъ бы́ти въ ва́съ, и не обуздова́етъ язы́ка сво­его́, но льсти́тъ се́рдце свое́, сего́ су́етна [е́сть] вѣ́ра.
Вѣ́ра бо чи́ста́ и нескве́рна предъ Бо́гомъ и Отце́мъ сiя́ е́сть, е́же посѣща́ти си́рыхъ и вдови́цъ въ ско́рбѣхъ и́хъ, [и] нескве́рна себе́ блюсти́ от­ мíра.
Синодальный
[Зач. 50Б.] Иаков, раб Бога и Господа Иисуса Христа, двенадцати коленам, находящимся в рассеянии, – радоваться.
С великою радостью принимайте, братия мои, когда впадаете в различные искушения,
зная, что испытание вашей веры производит терпение;
терпение же должно иметь совершенное действие, чтобы вы были совершенны во всей полноте, без всякого недостатка.
Если же у кого из вас недостает мудрости, да просит у Бога, дающего всем просто и без упреков, – и дастся ему.
Но да просит с верою, нимало не сомневаясь, потому что сомневающийся подобен морской волне, ветром поднимаемой и развеваемой.
Да не думает такой человек получить что-нибудь от Господа.
Человек с двоящимися мыслями не тверд во всех путях своих.
Да хвалится брат униженный высотою своею,
а богатый – унижением своим, потому что он прейдет, как цвет на траве.
Восходит солнце, настает зной, и зноем иссушает траву, цвет ее опадает, исчезает красота вида ее; так увядает и богатый в путях своих.
Блажен человек, который переносит искушение, потому что, быв испытан, он получит венец жизни, который обещал Господь любящим Его.
В искушении никто не говори: Бог меня искушает; потому что Бог не искушается злом и Сам не искушает никого,
но каждый искушается, увлекаясь и обольщаясь собственною похотью;
похоть же, зачав, рождает грех, а сделанный грех рождает смерть.
Не обманывайтесь, братия мои возлюбленные.
Всякое даяние доброе и всякий дар совершенный нисходит свыше, от Отца светов, у Которого нет изменения и ни тени перемены.
Восхотев, родил Он нас словом истины, чтобы нам быть некоторым начатком Его созданий.
[Зач. 51Б.] Итак, братия мои возлюбленные, всякий человек да будет скор на слышание, медлен на слова, медлен на гнев,
ибо гнев человека не творит правды Божией.
Посему, отложив всякую нечистоту и остаток злобы, в кротости примите насаждаемое слово, могущее спасти ваши души.
Будьте же исполнители слова, а не слышатели только, обманывающие самих себя.
Ибо, кто слушает слово и не исполняет, тот подобен человеку, рассматривающему природные черты лица своего в зеркале:
он посмотрел на себя, отошел и тотчас забыл, каков он.
Но кто вникнет в закон совершенный, закон свободы, и пребудет в нем, тот, будучи не слушателем забывчивым, но исполнителем дела, блажен будет в своем действии.
Если кто из вас думает, что он благочестив, и не обуздывает своего языка, но обольщает свое сердце, у того пустое благочестие.
Чистое и непорочное благочестие пред Богом и Отцем есть то, чтобы призирать сирот и вдов в их скорбях и хранить себя неоскверненным от мира.
Арабский
.يعقوب عبد الله والرب يسوع المسيح يهدي السلام الى الاثني عشرسبطا الذين في الشتات

احسبوه كل فرح يا اخوتي حينما تقعون في تجارب متنوعة

عالمين ان امتحان ايمانكم ينشئ صبرا.

واما الصبر فليكن له عمل تام لكي تكونوا تامّين وكاملين غير ناقصين في شيء.

وانما ان كان احد تعوزه حكمة فليطلب من الله الذي يعطي الجميع بسخاء ولا يعيّر فسيعطى له.

ولكن ليطلب بايمان غير مرتاب البتة لان المرتاب يشبه موجا من البحر تخبطه الريح وتدفعه.

فلا يظن ذلك الانسان انه ينال شيئا من عند الرب.

رجل ذو رايين هو متقلقل في جميع طرقه.

وليفتخر الاخ المتضع بارتفاعه.

واما الغني فباتضاعه لانه كزهر العشب يزول.

لان الشمس اشرقت بالحرّ فيبّست العشب فسقط زهره وفني جمال منظره.هكذا يذبل الغني ايضا في طرقه.

طوبى للرجل الذي يحتمل التجربة.لانه اذا تزكى ينال اكليل الحياة الذي وعد به الرب للذين يحبونه

لا يقل احد اذا جرّب اني أجرّب من قبل الله.لان الله غير مجرّب بالشرور وهو لا يجرّب احدا.

ولكن كل واحد يجرّب اذا انجذب وانخدع من شهوته.

ثم الشهوة اذا حبلت تلد خطية والخطية اذا كملت تنتج موتا.

لا تضلّوا يا اخوتي الاحباء.

كل عطية صالحة وكل موهبة تامة هي من فوق نازلة من عند ابي الانوار الذي ليس عنده تغيير ولا ظل دوران.

شاء فولدنا بكلمة الحق لكي نكون باكورة من خلائقه

اذا يا اخوتي الاحباء ليكن كل انسان مسرعا في الاستماع مبطئا في التكلم مبطئا في الغضب.

لان غضب الانسان لا يصنع بر الله.

لذلك اطرحوا كل نجاسة وكثرة شر فاقبلوا بوداعة الكلمة المغروسة القادرة ان تخلّص نفوسكم.

ولكن كونوا عاملين بالكلمة لا سامعين فقط خادعين نفوسكم.

لانه ان كان احد سامعا للكلمة وليس عاملا فذاك يشبه رجلا ناظرا وجه خلقته في مرآة.

فانه نظر ذاته ومضى وللوقت نسي ما هو.

ولكن من اطّلع على الناموس الكامل ناموس الحرية وثبت وصار ليس سامعا ناسيا بل عاملا بالكلمة فهذا يكون مغبوطا في عمله.

ان كان احد فيكم يظن انه ديّن وليس يلجم لسانه بل يخدع قلبه فديانة هذا باطلة.

الديانة الطاهرة النقية عند الله الآب هي هذه افتقاد اليتامى والارامل في ضيقتهم وحفظ الانسان نفسه بلا دنس من العالم
Santiago, siervo de Dios y del Señor Jesucristo, a las doce tribus que están en la dispersión: Salud.

Hermanos míos, gozaos profundamente cuando os halléis en diversas pruebas,
sabiendo que la prueba de vuestra fe produce paciencia.
Pero tenga la paciencia su obra completa, para que seáis perfectos y cabales, sin que os falte cosa alguna.
Si alguno de vosotros tiene falta de sabiduría, pídala a Dios, el cual da a todos abundantemente y sin reproche, y le será dada.
Pero pida con fe, no dudando nada, porque el que duda es semejante a la onda del mar, que es arrastrada por el viento y echada de una parte a otra.
No piense, pues, quien tal haga, que recibirá cosa alguna del Señor,
ya que es persona de doble ánimo e inconstante en todos sus caminos.
El hermano que es de humilde condición, gloríese en su exaltación;
pero el que es rico, en su humillación, porque él pasará como la flor de la hierba.
Cuando sale el sol con calor abrasador, la hierba se seca, su flor se cae y perece su hermosa apariencia. Así también se marchitará el rico en todas sus empresas.

Bienaventurado el hombre que soporta la tentación, porque cuando haya resistido la prueba, recibirá la corona de vida que Dios ha prometido a los que lo aman.
Cuando alguno es tentado no diga que es tentado de parte de Dios, porque Dios no puede ser tentado por el mal ni él tienta a nadie;
sino que cada uno es tentado, cuando de su propia pasión es atraído y seducido.
Entonces la pasión, después que ha concebido, da a luz el pecado; y el pecado, siendo consumado, da a luz la muerte.
Amados hermanos míos, no erréis.
Toda buena dádiva y todo don perfecto desciende de lo alto, del Padre de las luces, en el cual no hay mudanza ni sombra de variación.
Él, de su voluntad, nos hizo nacer por la palabra de verdad, para que seamos primicias de sus criaturas.

Por esto, mis amados hermanos, todo hombre sea pronto para oír, tardo para hablar, tardo para airarse,
porque la ira del hombre no obra la justicia de Dios.
Por lo cual, desechando toda inmundicia y abundancia de malicia, recibid con mansedumbre la palabra implantada, la cual puede salvar vuestras almas.
Sed hacedores de la palabra y no tan solamente oidores, engañándoos a vosotros mismos.
Si alguno es oidor de la palabra pero no hacedor de ella, ése es semejante al hombre que considera en un espejo su rostro natural;
él se considera a sí mismo y se va, y pronto olvida cómo era.
Pero el que mira atentamente en la perfecta ley, la de la libertad, y persevera en ella, no siendo oidor olvidadizo sino hacedor de la obra, éste será bienaventurado en lo que hace.
Si alguno se cree religioso entre vosotros, pero no refrena su lengua, sino que engaña su corazón, la religión del tal es vana.
La religión pura y sin mancha delante de Dios el Padre es ésta: visitar a los huérfanos y a las viudas en sus tribulaciones y guardarse sin mancha del mundo.


Копировать текст Копировать ссылку Толкования стиха

Настройки