Ветхий Завет:
Быт.
Исх.
Лев.
Числ.
Втор.
Нав.
Суд.
Руфь
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Ездр.
Неем.
2Ездр.
Тов.
Иудифь
Эсф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плач.
Посл.Иер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоиль.
Ам.
Авд.
Иона
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Агг.
Зах.
Мал.
1Макк.
2Макк.
3Макк.
3Ездр.
Новый Завет: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Новый Завет: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
1:2
см.:
3Цар.13:20;
2Пар.34:1-34:33;
4Цар.21:24-22:20;
4Цар.21:26;
Ос.1:1;
Иер.1:11;
Иер.1:4;
Иер.25:3;
Иер.36:2;
Ион.1:1;
Мих.1:1;
1:6
см.:
3Цар.3:7-3:9;
Исх.4:1;
Исх.4:10;
Исх.4:10-4:16;
Исх.6:12;
Исх.6:30;
Ис.6:5;
Иер.14:13;
Иер.32:17;
Иер.4:10;
1:8
см.:
2Кор.1:8-1:10;
2Тим.4:17-4:18;
Деян.18:10;
Деян.26:17;
Деян.4:13;
Деян.4:29;
Деян.7:9-7:10;
Втор.31:6;
Втор.31:6,8;
Втор.31:8;
Еф.6:20;
Исх.3:12;
Иез.2:6-2:7;
Иез.3:8-3:9;
Иез.3:9;
Евр.13:5-13:6;
Ис.43:2;
Ис.51:12;
Ис.51:7;
Иер.1:17;
Иер.15:20-15:21;
Иер.20:11;
Лк.12:4-12:5;
Мф.10:26;
Мф.28:20;
Нав.1:5;
Нав.1:9;
Нав.11:6;
1:16
см.:
2Пар.15:2;
2Пар.34:25;
2Пар.7:19;
4Цар.22:17;
Деян.7:41;
Втор.28:20;
Втор.31:16;
Иез.24:14;
Иез.8:9-8:11;
Ос.11:2;
Ос.8:6;
Ис.2:8;
Ис.37:19;
Ис.44:15;
Ис.65:3;
Иер.10:15;
Иер.10:8-10:9;
Иер.11:12;
Иер.11:17;
Иер.15:6;
Иер.16:11;
Иер.17:13;
Иер.19:4;
Иер.2:13;
Иер.2:17;
Иер.4:12;
Иер.4:28;
Иер.44:17;
Иер.5:29;
Иер.5:9;
Иер.51:17;
Иер.7:9;
Иоил.2:11;
Мф.23:35-23:36;
Нав.24:20;
1:17
см.:
1Пет.1:13;
1Фес.2:2;
4Цар.4:29;
4Цар.9:1;
Исх.3:12;
Исх.7:2;
Иез.3:10-3:11;
Иез.3:14-3:18;
Иер.1:7-1:8;
Иер.23:28;
Иов.38:3;
Лк.12:35;
Церковнославянский (рус)
Сло́во Бо́жiе, е́же бы́сть ко иеремі́и сы́ну хелкі́еву от свяще́нникъ, и́же обита́ше во Анаѳо́ѳѣ, въ земли́ Венiами́новѣ,
я́коже бы́сть сло́во Госпо́дне къ нему́, во дни́ Иосі́и сы́на Амо́са царя́ Иу́дина, въ третiена́десять лѣ́то ца́рства его́,
и бы́сть во дни́ Иоаки́ма сы́на Иосі́и царя́ Иу́дина, да́же до первагона́десять лѣ́та седекі́и сы́на Иосі́и царя́ Иу́дина, да́же до плѣне́нiя Иерусали́мскаго въ ме́сяцъ пя́тый.
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
пре́жде не́же мнѣ́ созда́ти тя́ во чре́вѣ, позна́хъ тя́, и пре́жде не́же изы́ти тебѣ́ изъ ложе́снъ, освяти́хъ тя́, проро́ка во язы́ки поста́вихъ тя́.
И реко́хъ: о, сы́й Влады́ко Го́споди, се́, не вѣ́мъ глаго́лати, я́ко о́трокъ а́зъ е́смь.
И рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: не глаго́ли, я́ко о́трокъ а́зъ е́смь, и́бо ко всѣ́мъ, къ ни́мже послю́ тя, по́йдеши, и вся́, ели́ка повелю́ тебѣ́, возглаго́леши:
не убо́йся от лица́ и́хъ, я́ко съ тобо́ю а́зъ е́смь, е́же изба́вити тя́, глаго́летъ Госпо́дь.
И простре́ Госпо́дь ру́ку свою́ ко мнѣ́ и прикосну́ся усто́мъ мои́мъ, и рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: се́, да́хъ словеса́ моя́ во уста́ твоя́:
се́, поста́вихъ тя́ дне́сь надъ язы́ки и надъ ца́рствы, да искорени́ши и разори́ши, и расточи́ши и разруши́ши, и па́ки сози́ждеши и насади́ши.
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля: что́ ты ви́диши, иеремі́е? И реко́хъ: же́злъ орѣ́ховый [а́зъ ви́жду].
И рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: бла́го ви́дѣлъ еси́, поне́же бдѣ́хъ а́зъ надъ словесы́ мои́ми, е́же сотвори́ти я́.
И бы́сть сло́во Госпо́дне втори́цею ко мнѣ́ глаго́ля: что́ ты ви́диши? И реко́хъ: коно́бъ поджига́емый [а́зъ ви́жду] и лице́ его́ от лица́ сѣ́вера.
И рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: от лица́ сѣ́вера возгоря́тся зла́я на всѣ́хъ обита́ющихъ на земли́,
зане́ се́, а́зъ созову́ вся́ ца́рства земна́я от сѣ́вера, рече́ Госпо́дь: и прiи́дутъ и поста́вятъ кі́йждо престо́лъ сво́й въ преддве́рiихъ вра́тъ Иерусали́мскихъ и на всѣ́хъ стѣна́хъ о́крестъ его́ и на всѣ́хъ градѣ́хъ Иу́диныхъ:
и возглаго́лю къ ни́мъ съ судо́мъ о вся́цѣй зло́бѣ и́хъ, ка́ко оста́виша мя́ и пожро́ша бого́мъ чужди́мъ и поклони́шася дѣло́мъ ру́къ свои́хъ.
Ты́ же препоя́ши чре́сла твоя́, и воста́ни и глаго́ли къ ни́мъ вся́, ели́ка заповѣ́даю тебѣ́: не убо́йся от лица́ и́хъ, ниже́ устраши́ся предъ ни́ми, я́ко съ тобо́ю е́смь, е́же изба́вити тя́, глаго́летъ Госпо́дь:
се́, положи́хъ тя́ дне́сь а́ки гра́дъ тве́рдъ и въ сто́лпъ желѣ́зный, и а́ки стѣ́ну мѣ́дяну, крѣ́пку всѣ́мъ царе́мъ Иу́динымъ и князе́мъ его́, и свяще́нникомъ его́ и лю́демъ земли́:
и ра́товати бу́дутъ на тя́ и не премо́гутъ тя́, поне́же съ тобо́ю а́зъ е́смь, да изба́влю тя́, рече́ Госпо́дь.
Синодальный
Слова Иеремии, сына Хелкиина, из священников в Анафофе, в земле Вениаминовой,
к которому было слово Господне во дни Иосии, сына Амонова, царя Иудейского, в тринадцатый год царствования его,
и также во дни Иоакима, сына Иосиина, царя Иудейского, до конца одиннадцатого года Седекии, сына Иосиина, царя Иудейского, до переселения Иерусалима в пятом месяце.
И было ко мне слово Господне:
прежде нежели Я образовал тебя во чреве, Я познал тебя, и прежде нежели ты вышел из утробы, Я освятил тебя: пророком для народов поставил тебя.
А я сказал: о, Господи Боже! я не умею говорить, ибо я еще молод.
Но Господь сказал мне: не говори: «я молод»; ибо ко всем, к кому пошлю тебя, пойдешь, и все, что повелю тебе, скажешь.
Не бойся их; ибо Я с тобою, чтобы избавлять тебя, сказал Господь.
И простер Господь руку Свою, и коснулся уст моих, и сказал мне Господь: вот, Я вложил слова Мои в уста твои.
Смотри, Я поставил тебя в сей день над народами и царствами, чтобы искоренять и разорять, губить и разрушать, созидать и насаждать.
И было слово Господне ко мне: что видишь ты, Иеремия? Я сказал: вижу жезл миндального дерева.
Господь сказал мне: ты верно видишь; ибо Я бодрствую над словом Моим, чтоб оно скоро исполнилось.
И было слово Господне ко мне в другой раз: что видишь ты? Я сказал: вижу поддуваемый ветром кипящий котел, и лицо его со стороны севера.
И сказал мне Господь: от севера откроется бедствие на всех обитателей сей земли.
Ибо вот, Я призову все племена царств северных, говорит Господь, и придут они, и поставят каждый престол свой при входе в ворота Иерусалима, и вокруг всех стен его, и во всех городах Иудейских.
И произнесу над ними суды Мои за все беззакония их, за то, что они оставили Меня, и воскуряли фимиам чужеземным богам и поклонялись делам рук своих.
А ты препояшь чресла твои, и встань, и скажи им все, что Я повелю тебе; не малодушествуй пред ними, чтобы Я не поразил тебя в глазах их.
И вот, Я поставил тебя ныне укрепленным городом и железным столбом и медною стеною на всей этой земле, против царей Иуды, против князей его, против священников его и против народа земли сей.
Они будут ратовать против тебя, но не превозмогут тебя; ибо Я с тобою, говорит Господь, чтобы избавлять тебя.
Цр҃ко́внослав
Сло́во бж҃їе, є҆́же бы́сть ко і҆еремі́и сы́нꙋ хелкі́евꙋ ѿ свѧщє́нникъ, и҆́же ѡ҆бита́ше во а҆наѳѡ́ѳѣ, въ землѝ венїамі́новѣ,
ꙗ҆́коже бы́сть сло́во гдⷭ҇не къ немꙋ̀, во дни̑ і҆ѡсі́и сы́на а҆мѡ́са царѧ̀ і҆ꙋ́дина, въ третїена́десѧть лѣ́то ца́рства є҆гѡ̀,
и҆ бы́сть во дни̑ і҆ѡакі́ма сы́на і҆ѡсі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина, да́же до первагѡна́десѧть лѣ́та седекі́и сы́на і҆ѡсі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина, да́же до плѣне́нїѧ і҆ерⷭ҇ли́мскагѡ въ мцⷭ҇ъ пѧ́тый.
И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ:
пре́жде не́же мнѣ̀ созда́ти тѧ̀ во чре́вѣ, позна́хъ тѧ̀, и҆ пре́жде не́же и҆зы́ти тебѣ̀ и҆з̾ ложе́снъ, ѡ҆ст҃и́хъ тѧ̀, прⷪ҇ро́ка во ꙗ҆зы́ки поста́вихъ тѧ̀.
И҆ реко́хъ: ѽ, сы́й влⷣко гдⷭ҇и, сѐ, не вѣ́мъ глаго́лати, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́трокъ а҆́зъ є҆́смь.
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: не глаго́ли, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́трокъ а҆́зъ є҆́смь, и҆́бо ко всѣ̑мъ, къ ни̑мже послю́ тѧ, по́йдеши, и҆ всѧ̑, є҆ли̑ка повелю̀ тебѣ̀, возглаго́леши:
не ᲂу҆бо́йсѧ ѿ лица̀ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ съ тобо́ю а҆́зъ є҆́смь, є҆́же и҆зба́вити тѧ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
И҆ прострѐ гдⷭ҇ь рꙋ́кꙋ свою̀ ко мнѣ̀ и҆ прикоснꙋ́сѧ ᲂу҆стѡ́мъ мои̑мъ, и҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: сѐ, да́хъ словеса̀ моѧ̑ во ᲂу҆ста̀ твоѧ̑:
сѐ, поста́вихъ тѧ̀ дне́сь над̾ ꙗ҆зы̑ки и҆ над̾ ца́рствы, да и҆скорени́ши и҆ разори́ши, и҆ расточи́ши и҆ разрꙋши́ши, и҆ па́ки сози́ждеши и҆ насади́ши.
И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: что́ ты ви́диши, і҆еремі́е; И҆ реко́хъ: же́злъ ѻ҆рѣ́ховый (а҆́зъ ви́ждꙋ).
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: бла́гѡ ви́дѣлъ є҆сѝ, поне́же бдѣ́хъ а҆́зъ над̾ словесы̀ мои́ми, є҆́же сотвори́ти ѧ҆̀.
И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не втори́цею ко мнѣ̀ гл҃ѧ: что́ ты ви́диши; И҆ реко́хъ: коно́бъ поджига́емый (а҆́зъ ви́ждꙋ) и҆ лицѐ є҆гѡ̀ ѿ лица̀ сѣ́вера.
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: ѿ лица̀ сѣ́вера возгорѧ́тсѧ ѕла̑ѧ на всѣ́хъ ѡ҆бита́ющихъ на землѝ,
занѐ сѐ, а҆́зъ созовꙋ̀ всѧ̑ ца̑рства зємна́ѧ ѿ сѣ́вера, речѐ гдⷭ҇ь: и҆ прїи́дꙋтъ и҆ поста́вѧтъ кі́йждо престо́лъ сво́й въ преддве́рїихъ вра́тъ і҆ерⷭ҇ли́мскихъ и҆ на всѣ́хъ стѣна́хъ ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀ и҆ на всѣ́хъ градѣ́хъ і҆ꙋ́диныхъ:
и҆ возгл҃ю къ ни̑мъ съ сꙋдо́мъ ѡ҆ всѧ́цѣй ѕло́бѣ и҆́хъ, ка́кѡ ѡ҆ста́виша мѧ̀ и҆ пожро́ша богѡ́мъ чꙋжди̑мъ и҆ поклони́шасѧ дѣлѡ́мъ рꙋ́къ свои́хъ.
Ты́ же препоѧ́ши чрє́сла твоѧ̑, и҆ воста́ни и҆ глаго́ли къ ни̑мъ всѧ̑, є҆ли̑ка заповѣ́даю тебѣ̀: не ᲂу҆бо́йсѧ ѿ лица̀ и҆́хъ, нижѐ ᲂу҆страши́сѧ пред̾ ни́ми, ꙗ҆́кѡ съ тобо́ю є҆́смь, є҆́же и҆зба́вити тѧ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь:
сѐ, положи́хъ тѧ̀ дне́сь а҆́ки гра́дъ тве́рдъ и҆ въ сто́лпъ желѣ́зный, и҆ а҆́ки стѣ́нꙋ мѣ́дѧнꙋ, крѣ́пкꙋ всѣ̑мъ царє́мъ і҆ꙋ̑динымъ и҆ кнѧзє́мъ є҆гѡ̀, и҆ свѧще́нникѡмъ є҆гѡ̀ и҆ лю́демъ землѝ:
и҆ ра́товати бꙋ́дꙋтъ на тѧ̀ и҆ не премо́гꙋтъ тѧ̀, поне́же съ тобо́ю а҆́зъ є҆́смь, да и҆зба́влю тѧ̀, речѐ гдⷭ҇ь.
Латинский
Verba Ieremiae filii Helciae de sacerdotibus, qui fuerunt in Anathoth in terra Beniamin.
Quod factum est verbum Domini ad eum in diebus Iosiae filii Amon regis Iudae, in tertio decimo anno regni eius.
Et factum est in diebus Ioachim filii Iosiae regis Iudae, usque ad consummationem undecimi anni Sedeciae filii Iosiae regis Iudae, usque ad transmigrationem Ierusalem in mense quinto.
Et factum est verbum Domini ad me dicens:
«Priusquam te formarem in utero, novi te et, antequam exires de vulva, sanctificavi te et prophetam gentibus dedi te».
Et dixi: «Heu, Domine Deus! Ecce nescio loqui, quia puer ego sum».
Et dixit Dominus ad me: «Noli dicere: "Puer sum", quoniam, ad quoscumque mittam te, ibis et universa, quaecumque mandavero tibi, loqueris.
Ne timeas a facie eorum, quia tecum ego sum, ut eruam te», dicit Dominus.
Et misit Dominus manum suam et tetigit os meum; et dixit Dominus ad me: «Ecce dedi verba mea in ore tuo;
ecce constitui te hodie super gentes et super regna, ut evellas et destruas et disperdas et dissipes et aedifices et plantes».
Et factum est verbum Domini ad me dicens: «Quid tu vides, Ieremia?». Et dixi: «Virgam amygdali vigilantis ego video».
Et dixit Dominus ad me: "Bene vidisti, quia vigilo ego super verbo meo, ut faciam illud».
Et factum est verbum Domini secundo ad me dicens: «Quid tu vides?». Et dixi: «Ollam succensam ego video; et facies eius a facie aquilonis».
Et dixit Dominus ad me: «Ab aquilone pandetur malum super omnes habitatores terrae;
quia ecce ego convocabo omnia regna aquilonis, ait Dominus, et venient et ponent unusquisque solium suum in introitu portarum Ierusalem et contra omnes muros eius in circuitu et contra universas urbes Iudae;
et loquar iudicia mea cum eis super omnem malitiam eorum, qui dereliquerunt me et incensum obtulerunt diis alienis et adoraverunt opus manuum suarum.
Tu ergo accinge lumbos tuos et surge et loquere ad eos omnia, quae ego praecipio tibi; ne timeas a facie eorum, alioquin timere te faciam vultum eorum.
Ego quippe dedi te hodie in civitatem munitam et in columnam ferream et in murum aereum contra omnem terram regibus Iudae, principibus eius et sacerdotibus et populo terrae;
et bellabunt adversum te et non praevalebunt, quia tecum ego sum, ait Dominus, ut eripiam te».