Кни̑ги Ве́тхагѡ Завѣ́та:Быт.Исх.Лев.Чис.Втор.Нав.Суд.Руф.1Цар.2Цар.3Цар.4Цар.1Пар.2Пар.1Езд.2Езд.Неем.Тов.Иудиф.Есф.1Мак.2Мак.3Мак.Иов.Пс.Прит.Еккл.Песн.Прем.Сир.Ис.Иер.Плч.ПослИер.Вар.Иез.Дан.Ос.Иоил.Ам.Авд.Ион.Мих.Наум.Авв.Соф.Аг.Зах.Мал.3Ездр.
Кни̑ги Но́вагѡ Завѣ́та:Мф.Мк.Лк.Ин.Деян.Иак.1Пет.2Пет.1Ин.2Ин.3Ин.Иуд.Рим.1Кор.2Кор.Гал.Еф.Флп.Кол.1Фес.2Фес.1Тим.2Тим.Тит.Флм.Евр.Откр.
1:4
1:7
1:11
1:13
1:16
1:19
Цр҃ко́внослав
Сло́во бж҃їе, є҆́же бы́сть ко і҆еремі́и сы́нꙋ хелкі́евꙋ ѿ свѧщє́нникъ, и҆́же ѡ҆бита́ше во а҆наѳѡ́ѳѣ, въ землѝ венїамі́новѣ,
ꙗ҆́коже бы́сть сло́во гдⷭ҇не къ немꙋ̀, во дни̑ і҆ѡсі́и сы́на а҆мѡ́са царѧ̀ і҆ꙋ́дина, въ третїена́десѧть лѣ́то ца́рства є҆гѡ̀,
и҆ бы́сть во дни̑ і҆ѡакі́ма сы́на і҆ѡсі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина, да́же до первагѡна́десѧть лѣ́та седекі́и сы́на і҆ѡсі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина, да́же до плѣне́нїѧ і҆ерⷭ҇ли́мскагѡ въ мцⷭ҇ъ пѧ́тый.
И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ:
пре́жде не́же мнѣ̀ созда́ти тѧ̀ во чре́вѣ, позна́хъ тѧ̀, и҆ пре́жде не́же и҆зы́ти тебѣ̀ и҆з̾ ложе́снъ, ѡ҆ст҃и́хъ тѧ̀, прⷪ҇ро́ка во ꙗ҆зы́ки поста́вихъ тѧ̀.
И҆ реко́хъ: ѽ, сы́й влⷣко гдⷭ҇и, сѐ, не вѣ́мъ глаго́лати, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́трокъ а҆́зъ є҆́смь.
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: не глаго́ли, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́трокъ а҆́зъ є҆́смь, и҆́бо ко всѣ̑мъ, къ ни̑мже послю́ тѧ, по́йдеши, и҆ всѧ̑, є҆ли̑ка повелю̀ тебѣ̀, возглаго́леши:
не ᲂу҆бо́йсѧ ѿ лица̀ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ съ тобо́ю а҆́зъ є҆́смь, є҆́же и҆зба́вити тѧ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь.
И҆ прострѐ гдⷭ҇ь рꙋ́кꙋ свою̀ ко мнѣ̀ и҆ прикоснꙋ́сѧ ᲂу҆стѡ́мъ мои̑мъ, и҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: сѐ, да́хъ словеса̀ моѧ̑ во ᲂу҆ста̀ твоѧ̑:
сѐ, поста́вихъ тѧ̀ дне́сь над̾ ꙗ҆зы̑ки и҆ над̾ ца́рствы, да и҆скорени́ши и҆ разори́ши, и҆ расточи́ши и҆ разрꙋши́ши, и҆ па́ки сози́ждеши и҆ насади́ши.
И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: что́ ты ви́диши, і҆еремі́е; И҆ реко́хъ: же́злъ ѻ҆рѣ́ховый (а҆́зъ ви́ждꙋ).
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: бла́гѡ ви́дѣлъ є҆сѝ, поне́же бдѣ́хъ а҆́зъ над̾ словесы̀ мои́ми, є҆́же сотвори́ти ѧ҆̀.
И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не втори́цею ко мнѣ̀ гл҃ѧ: что́ ты ви́диши; И҆ реко́хъ: коно́бъ поджига́емый (а҆́зъ ви́ждꙋ) и҆ лицѐ є҆гѡ̀ ѿ лица̀ сѣ́вера.
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: ѿ лица̀ сѣ́вера возгорѧ́тсѧ ѕла̑ѧ на всѣ́хъ ѡ҆бита́ющихъ на землѝ,
занѐ сѐ, а҆́зъ созовꙋ̀ всѧ̑ ца̑рства зємна́ѧ ѿ сѣ́вера, речѐ гдⷭ҇ь: и҆ прїи́дꙋтъ и҆ поста́вѧтъ кі́йждо престо́лъ сво́й въ преддве́рїихъ вра́тъ і҆ерⷭ҇ли́мскихъ и҆ на всѣ́хъ стѣна́хъ ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀ и҆ на всѣ́хъ градѣ́хъ і҆ꙋ́диныхъ:
и҆ возгл҃ю къ ни̑мъ съ сꙋдо́мъ ѡ҆ всѧ́цѣй ѕло́бѣ и҆́хъ, ка́кѡ ѡ҆ста́виша мѧ̀ и҆ пожро́ша богѡ́мъ чꙋжди̑мъ и҆ поклони́шасѧ дѣлѡ́мъ рꙋ́къ свои́хъ.
Ты́ же препоѧ́ши чрє́сла твоѧ̑, и҆ воста́ни и҆ глаго́ли къ ни̑мъ всѧ̑, є҆ли̑ка заповѣ́даю тебѣ̀: не ᲂу҆бо́йсѧ ѿ лица̀ и҆́хъ, нижѐ ᲂу҆страши́сѧ пред̾ ни́ми, ꙗ҆́кѡ съ тобо́ю є҆́смь, є҆́же и҆зба́вити тѧ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь:
сѐ, положи́хъ тѧ̀ дне́сь а҆́ки гра́дъ тве́рдъ и҆ въ сто́лпъ желѣ́зный, и҆ а҆́ки стѣ́нꙋ мѣ́дѧнꙋ, крѣ́пкꙋ всѣ̑мъ царє́мъ і҆ꙋ̑динымъ и҆ кнѧзє́мъ є҆гѡ̀, и҆ свѧще́нникѡмъ є҆гѡ̀ и҆ лю́демъ землѝ:
и҆ ра́товати бꙋ́дꙋтъ на тѧ̀ и҆ не премо́гꙋтъ тѧ̀, поне́же съ тобо́ю а҆́зъ є҆́смь, да и҆зба́влю тѧ̀, речѐ гдⷭ҇ь.
Синодальный
1 Господь призывает Иеремию и ставит его пророком. 11 Господь показывает Иеремии жезл миндального дерева и кипящий котел; обещает Иеремии защиту.
Слова Иеремии, сына Хелкиина, из священников в Анафофе, в земле Вениаминовой,
к которому было слово Господне во дни Иосии, сына Амонова, царя Иудейского, в тринадцатый год царствования его,
и также во дни Иоакима, сына Иосиина, царя Иудейского, до конца одиннадцатого года Седекии, сына Иосиина, царя Иудейского, до переселения Иерусалима в пятом месяце.
И было ко мне слово Господне:
прежде нежели Я образовал тебя во чреве, Я познал тебя, и прежде нежели ты вышел из утробы, Я освятил тебя: пророком для народов поставил тебя.
А я сказал: о, Господи Боже! я не умею говорить, ибо я еще молод.
Но Господь сказал мне: не говори: «я молод»; ибо ко всем, к кому пошлю тебя, пойдешь, и все, что повелю тебе, скажешь.
Не бойся их; ибо Я с тобою, чтобы избавлять тебя, сказал Господь.
И простер Господь руку Свою, и коснулся уст моих, и сказал мне Господь: вот, Я вложил слова Мои в уста твои.
Смотри, Я поставил тебя в сей день над народами и царствами, чтобы искоренять и разорять, губить и разрушать, созидать и насаждать.
И было слово Господне ко мне: что видишь ты, Иеремия? Я сказал: вижу жезл миндального дерева.
Господь сказал мне: ты верно видишь; ибо Я бодрствую над словом Моим, чтоб оно скоро исполнилось.
И было слово Господне ко мне в другой раз: что видишь ты? Я сказал: вижу поддуваемый ветром кипящий котел, и лицо его со стороны севера.
И сказал мне Господь: от севера откроется бедствие на всех обитателей сей земли.
Ибо вот, Я призову все племена царств северных, говорит Господь, и придут они, и поставят каждый престол свой при входе в ворота Иерусалима, и вокруг всех стен его, и во всех городах Иудейских.
И произнесу над ними суды Мои за все беззакония их, за то, что они оставили Меня, и воскуряли фимиам чужеземным богам и поклонялись делам рук своих.
А ты препояшь чресла твои, и встань, и скажи им все, что Я повелю тебе; не малодушествуй пред ними, чтобы Я не поразил тебя в глазах их.
И вот, Я поставил тебя ныне укрепленным городом и железным столбом и медною стеною на всей этой земле, против царей Иуды, против князей его, против священников его и против народа земли сей.
Они будут ратовать против тебя, но не превозмогут тебя; ибо Я с тобою, говорит Господь, чтобы избавлять тебя.
Греческий [Greek (NT Byz)]
І҆еремі́ѧ в Греческий [Greek (NT Byz)] переводе отсутствует

Доступные переводы:

Verba Ieremiae filii Helciae de sacerdotibus, qui fuerunt in Anathoth in terra Beniamin.
Quod factum est verbum Domini ad eum in diebus Iosiae filii Amon regis Iudae, in tertio decimo anno regni eius.
Et factum est in diebus Ioachim filii Iosiae regis Iudae, usque ad consummationem undecimi anni Sedeciae filii Iosiae regis Iudae, usque ad transmigrationem Ierusalem in mense quinto.
Et factum est verbum Domini ad me dicens:
«Priusquam te formarem in utero, novi te et, antequam exires de vulva, sanctificavi te et prophetam gentibus dedi te».
Et dixi: «Heu, Domine Deus! Ecce nescio loqui, quia puer ego sum».
Et dixit Dominus ad me: «Noli dicere: "Puer sum", quoniam, ad quoscumque mittam te, ibis et universa, quaecumque mandavero tibi, loqueris.
Ne timeas a facie eorum, quia tecum ego sum, ut eruam te», dicit Dominus.
Et misit Dominus manum suam et tetigit os meum; et dixit Dominus ad me: «Ecce dedi verba mea in ore tuo;
ecce constitui te hodie super gentes et super regna, ut evellas et destruas et disperdas et dissipes et aedifices et plantes».
Et factum est verbum Domini ad me dicens: «Quid tu vides, Ieremia?». Et dixi: «Virgam amygdali vigilantis ego video».
Et dixit Dominus ad me: "Bene vidisti, quia vigilo ego super verbo meo, ut faciam illud».
Et factum est verbum Domini secundo ad me dicens: «Quid tu vides?». Et dixi: «Ollam succensam ego video; et facies eius a facie aquilonis».
Et dixit Dominus ad me: «Ab aquilone pandetur malum super omnes habitatores terrae;
quia ecce ego convocabo omnia regna aquilonis, ait Dominus, et venient et ponent unusquisque solium suum in introitu portarum Ierusalem et contra omnes muros eius in circuitu et contra universas urbes Iudae;
et loquar iudicia mea cum eis super omnem malitiam eorum, qui dereliquerunt me et incensum obtulerunt diis alienis et adoraverunt opus manuum suarum.
Tu ergo accinge lumbos tuos et surge et loquere ad eos omnia, quae ego praecipio tibi; ne timeas a facie eorum, alioquin timere te faciam vultum eorum.
Ego quippe dedi te hodie in civitatem munitam et in columnam ferream et in murum aereum contra omnem terram regibus Iudae, principibus eius et sacerdotibus et populo terrae;
et bellabunt adversum te et non praevalebunt, quia tecum ego sum, ait Dominus, ut eripiam te».
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст В избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро: t.me/azbyka