Скрыть
12:2
12:5
12:11
12:12
12:15
Церковнославянский (рус)
Пра́веднъ еси́, Го́споди, я́ко от­вѣща́ю къ тебѣ́: оба́че судьбы́ воз­глаго́лю къ тебѣ́: что́, я́ко пу́ть нечести́выхъ спѣ́ет­ся, угобзи́шася вси́ творя́щiи беззако́нiя?
Насади́лъ еси́ и́хъ, и укорени́шася, ча́да сотвори́ша и сотвори́ша пло́дъ: бли́зъ еси́ ты́ у́стъ и́хъ, дале́че же от­ утро́бъ и́хъ.
И ты́, Го́споди, разумѣ́еши мя́, ви́дѣлъ мя́ еси́ и искуси́лъ еси́ се́рдце мое́ предъ тобо́ю: собери́ и́хъ я́ко о́вцы на заколе́нiе и очи́сти и́хъ въ де́нь заколе́нiя и́хъ.
Доко́лѣ пла́кати и́мать земля́, и трава́ вся́ се́лная и́зсхнетъ от­ зло́бы живу́щихъ на не́й? Погибо́ша ско́ти и пти́цы, я́ко реко́ша: не у́зритъ Бо́гъ путі́й на́шихъ.
Но́зѣ тво­и́ теку́тъ и разсла́бляютъ тя́: ка́ко угото́вишися съ ко́ньми? и въ земли́ ми́ра тво­его́ упова́лъ еси́, ка́ко сотвори́ши въ шу́мѣ Иорда́нстѣмъ?
Поне́же и бра́тiя твоя́ и до́мъ отца́ тво­его́, и сі́и от­верго́шася тебе́ и ті́и возопи́ша, созади́ тебе́ собра́шася: не вѣ́руй и́мъ, егда́ глаго́лати бу́дутъ тебѣ́ блага́я.
Оста́вихъ до́мъ мо́й, оста́вихъ достоя́нiе мое́, да́хъ воз­лю́блен­ную ду́шу мою́ въ ру́ки враго́въ ея́:
бы́сть мнѣ́ достоя́нiе мое́ я́ко ле́въ въ дубра́вѣ, даде́ проти́ву мене́ гла́съ сво́й: сего́ ра́ди воз­ненави́дѣхъ е́.
Не верте́пъ ли ве́нинъ достоя́нiе мое́ мнѣ́, или́ пеще́ра о́крестъ его́? Иди́те, собери́те вся́ звѣ́ри се́лныя, и да прiи́дутъ снѣ́сти е́.
Па́стырiе мно́зи растли́ша виногра́дъ мо́й, оскверни́ша ча́сть мою́, да́ша ча́сть жела́емую мою́ въ пусты́ню непрохо́дную,
положи́ша въ потребле́нiе па́губы: мене́ ра́ди разоре́нiемъ разоре́на е́сть вся́ земля́, я́ко ни еди́нъ е́сть, и́же размышля́етъ се́рдцемъ.
Во вся́кiй пу́ть пусты́ни прiидо́ша опустоша́ющiи, я́ко ме́чь Госпо́день поя́стъ от­ кра́я земли́ да́же до кра́я ея́: нѣ́сть ми́ра вся́цѣй пло́ти.
Посѣ́ясте пшени́цу, а те́рнiе пожа́сте: достоя́нiя и́хъ не поле́зна бу́дутъ и́мъ: постыди́теся стыдѣ́нiемъ от­ похвале́нiя ва́­шего, от­ поноше́нiя предъ Го́сподемъ.
Я́ко сiя́ глаго́летъ Госпо́дь о всѣ́хъ сосѣ́дѣхъ лука́выхъ, при­­каса́ющихся наслѣ́дiю мо­ему́, е́же раздѣли́хъ лю́демъ мо­и́мъ Изра́илю: се́, а́зъ исто́ргну и́хъ от­ земли́ и́хъ и до́мъ Иу́динъ изве́ргну от­ среды́ и́хъ:
и бу́детъ, егда́ исто́ргну и́хъ, обращу́ся и поми́лую и́хъ, и вселю́ и́хъ кого́ждо въ достоя́нiе свое́ и кого́ждо въ зе́млю свою́:
и бу́детъ, а́ще уча́щеся науча́т­ся путе́мъ люді́й мо­и́хъ, е́же кля́тися и́менемъ мо­и́мъ, жи́въ Госпо́дь, я́коже научи́ша люді́й мо­и́хъ кля́тися Ваа́ломъ, и сози́ждут­ся посредѣ́ люді́й мо­и́хъ:
а́ще же не послу́шаютъ, исто́ргну язы́къ о́ный исторга́нiемъ и погубле́нiемъ, рече́ Госпо́дь.
Рус. (Юнгеров)
Ты праведен, Господи, когда я буду оправдываться пред Тобою, (однако) я буду говорить с Тобою о правде. Почему путь нечестивых благоуспешен, все делающие беззаконие благоденствуют?
Ты насадил их, и они укоренились: народили детей и принесли плод. Ты близок в устах их, а далек от сердца их.
А Ты, Господи, знаешь меня, видел меня и испытал, каково пред Тобою сердце мое. Собери их, как овец на заклание, и приготовь их на день убиения их.
Доколе будет плакать земля и вся полевая трава сохнуть от злобы жителей ея? Погибли скот и птицы, ибо они сказали: не увидит Бог путей наших.
Ты бежал на своих ногах и обезсилел, как же ты сравняешься (бегом) с конями? в земле мирной ты был покоен, а что будешь делать в наводнение Иордана?
Ибо и братья твои, и дом отца твоего, и они презрели тебя, и те, которые позади тебя, собрались, кричали: не верь им, если они будут говорить тебе доброе.
Я оставил дом Мой, Я оставил удел Мой и предал возлюбленную душу Мою в руки врагов ея.
Удел Мой сделался для Меня, как лев в дубраве, возвысил на Меня голос свой, за то Я возненавидел его.
Не норой-ли гиены или пещерой вокруг ея стал для Меня удел Мой? идите, собирайте всех полевых зверей, пусть приходят пожирать его.
Множество пастырей испортили виноградник Мой, осквернили удел Мой, обратили любимую Мою часть в непроходимую пустыню.
Совершенно опустошили и погубили. Ради Меня совершенно опустошена вся земля, потому что никто не прилагает (этого) к сердцу.
Во всякое ущелье в пустыни пришли опустошители, ибо меч Господень пожирает от одного до другого края земли; нет мира ни для какой плоти.
Вы сеяли пшеницу, а жали терны, – владения их безполезны будут им, – сильно устыдитесь хвастовства вашего и посрамлены будете Господом.
Ибо так говорит Господь о всех соседях лукавых, касающихся удела Моего, который Я отделил народу Моему, Израилю: вот Я исторгну их из земли их и дом Иудин исторгну из среды их.
И когда исторгну их, обращусь и помилую их, и поселю их, каждого в удел его и каждого в землю его.
И если прилежно обучатся путям народа Моего, чтобы клясться именем Моим: „жив Господь“, как они научили народ Мой клясться Ваалом, то так же водворятся среди народа Моего.
Если-же не послушают, то совершенно исторгну и погублю народ тот, говорит Господь.
Украинский (Огієнко)
Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правуватися буду з Тобою: чому то дорога безбожним щаститься, чому то спокійні всі зрадники?
Ти їх посадив і вони вкоренились, ростуть і приносять плоди.
Ти близький в устах їхніх, та далекий від їхніх сердець.
А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно.
Відлучи їх, немов на заріз ту отару, і признач їх на день побиття!
Аж доки в жалобі земля пробуватиме, і сохнути буде трава всього поля за зло її мешканців?
Гине худоба та птаство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить!
Як ти з пішими бігав, і вони тебе змучили, то як будеш змагатися з кіньми?
Ти в спокійному краї безпечний, та що будеш робити в повідді Йордану?
Бо також твої браття та дім твого батька і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, не вір їм, коли й добре тобі говоритимуть!
Покинув Я Свій дім, залишив спадок Свій;
миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів.
Спадок Мій Мені став, мов лев той у лісі, свій голос дав проти Мене, тому то його Я зненавидив…
Чи для Мене спадок Мій, хижий птах різнобарвний, що хижі птахи позлітались круг нього?
Ідіть, позбирайте усю польову звірину, спровадьте, щоб жерли!
Численні пастирі попсували Мого виноградника, потоптали Мій уділ, Мій улюблений уділ вони обернули на голу пустиню!
Обернули його на спустошення, він при Мені у жалобі, спустошений, увесь Край опустілий, бо нікого нема, хто б поклав це на серце собі!
Поприходять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжирає від краю землі й аж до краю землі, миру не буде для всякого тіла!…
Пшеницю посіяли, терня ж пожали, намучилися, та не мали користи…
І буде вам сором за ваші плоди через лютість Господнього гніву!
Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотикаються того спадку, що Я дав на спадщину народу Моєму Ізраїлеві: Ось Я повириваю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з середини їхньої.
І станеться, як Я їх повириваю, то вернуся й помилую їх, і кожного з них приверну до спадщини його, і кожного до краю його.
І буде, якщо вони справді навчаться доріг народу Мого, щоб присягатися Йменням Моїм: Як живий Господь, як вони присягати навчили народ Мій Ваалом, то збудуються серед народу Мого!
А якщо не послухають, то вирву народ цей, вириваючи та вигубляючи, каже Господь!
Iustus quidem tu es, Domine, si disputem tecum; verumtamen de iudiciis loquar ad te. Quare via impiorum prosperatur? Bene est omnibus, qui praevaricantur et inique agunt.
Plantasti eos, et radicem miserunt, proficiunt et faciunt fructum; prope es tu ori eorum et longe a renibus eorum.
Et tu, Domine, nosti me, vidisti me et probasti cor meum tecum; segrega eos quasi gregem ad victimam et sanctifica eos in diem occisionis.
Usquequo lugebit terra, et herba omnis regionis siccabitur propter malitiam habitantium in ea? Consumptum est animal et volucre, quoniam dixerunt: "Non videbit novissima nostra".
«Si cum peditibus currens laborasti, quomodo contendere poteris cum equis? Cum autem in terra pacis securus fueris, quid facies in silva condensa Iordanis?
Nam et fratres tui et domus patris tui, etiam ipsi fraudulenter egerunt adversum te et clamaverunt post te plena voce; ne credas eis, cum locuti fuerint tibi bona».
«Reliqui domum meam, dimisi hereditatem meam; dedi dilectam animae meae in manu inimicorum eius.
Facta est mihi hereditas mea quasi leo in silva; dedit contra me vocem, ideo odivi eam.
Numquid avis discolor hereditas mea mihi? Numquid aves in circuitu contra eam? Venite, congregamini, omnes bestiae campi, properate ad devorandum.
Pastores multi demoliti sunt vineam meam, conculcaverunt partem meam; dederunt portionem meam desiderabilem in desertum solitudinis.
Posuerunt eam in dissipationem; lugetque coram me desolata, vastata est omnis terra, quia nullus est qui recogitet corde».
Super omnes colles in deserto venerunt vastatores, quia gladius Domini devorat ab extremo terrae usque ad extremum eius; non est pax universae carni.
Seminaverunt triticum et spinas messuerunt, laboraverunt, et non eis proderit; confundemini a fructibus vestris propter iram furoris Domini.
Haec dicit Dominus adversum omnes vicinos meos pessimos, qui tangunt hereditatem, quam distribui populo meo Israel: "Ecce ego evellam eos de terra sua et domum Iudae evellam de medio eorum.
Et erit: cum evulsero eos, convertar et miserebor eorum et reducam eos, virum ad hereditatem suam et virum in terram suam.
Et erit: si eruditi didicerint vias populi mei, ut iurent in nomine meo: "Vivit Dominus!", sicut docuerunt populum meum iurare in Baal, aedificabuntur in medio populi mei.
Quod si non audierint, evellam gentem illam evulsione et perditione», ait Dominus.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible