Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Иеремии

 
  • Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь ко мнѣ́: иди́ и стяжи́ себѣ́ чре́сленикъ льня́ный и препоя́ши того́ на чре́слѣхъ тво­и́хъ, и въ во́ду да не внесе́ши того́.
  • И стяжа́хъ чре́сленикъ по словеси́ Госпо́дню и обложи́хъ о́крестъ чре́слъ мо­и́хъ.
  • И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ втори́цею, реку́щее:
  • воз­ми́ чре́сленикъ, его́же стяжа́лъ еси́, и́же е́сть о́крестъ чре́слъ тво­и́хъ, и воста́ни и иди́ ко Евфра́ту, и скры́й того́ та́мо во разсѣ́линѣ ка́мен­нѣ.
  • И идо́хъ и скры́хъ того́ во Евфра́тѣ, я́коже заповѣ́да мнѣ́ Госпо́дь.
  • И бы́сть по дне́хъ мно́зѣхъ, и рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: воста́ни и иди́ ко Евфра́ту, и воз­ми́ от­ту́ду чре́сленикъ, его́же заповѣ́дахъ тебѣ́ скры́ти та́мо.
  • И идо́хъ ко Евфра́ту и раскопа́хъ, и взя́хъ чре́сленикъ от­ мѣ́ста, идѣ́же скры́хъ его́, и се́, изгни́лъ бѣ́ [чре́сленикъ], я́ко ни на что́же бы́ти потре́бну ему́.
  • И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́, реку́щее: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь:
  • та́ко согни́ти сотворю́ горды́ню Иу́дину и горды́ню Иерусали́млю, мно́гую горды́ню сiю́ люді́й си́хъ стропти́выхъ,
  • и́же не хотя́тъ послу́шати слове́съ мо­и́хъ, ходя́щихъ во стропти́в­ст­вѣ се́рдца сво­его́ и ше́дшихъ вслѣ́дъ бого́въ чужди́хъ, да слу́жатъ и́мъ и да покланя́ют­ся и́мъ: и бу́дутъ я́коже чре́сленикъ то́й, и́же ни къ чему́ потре́бенъ.
  • Зане́, я́коже при­­держи́т­ся чре́сленикъ ко чресло́мъ му́жа, та́ко при­­лѣпи́хъ мнѣ́ [ве́сь] до́мъ Изра́илевъ и ве́сь до́мъ Иу́динъ, рече́ Госпо́дь: да бу́дутъ мнѣ́ въ лю́ди имени́ты, и въ хвалу́ и въ сла́ву, и не послу́шаша мене́.
  • И рече́ши къ лю́демъ си́мъ словеса́ сiя́: та́ко рече́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ: вся́къ мѣ́хъ испо́лнит­ся вина́. И бу́детъ, а́ще реку́тъ къ тебѣ́: еда́ вѣ́дяще не увѣ́мы, я́ко вся́къ мѣ́хъ испо́лнит­ся вина́?
  • и рече́ши къ ни́мъ: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: се́, а́зъ испо́лню всѣ́хъ обита́телей земли́ сея́, и царе́й и́хъ сѣдя́щихъ от­ колѣ́на дави́дова на престо́лѣ и́хъ, и свяще́н­ники и проро́ки, и Иу́ду и всѣ́хъ обита́ющихъ во Иерусали́мѣ пiя́н­ствомъ,
  • и расточу́ и́хъ, му́жа и бра́та его́, и отцы́ и́хъ и сы́ны и́хъ вку́пѣ: не пожела́ю, рече́ Госпо́дь, не пощажу́, и не умилосе́рдюся, е́же не погуби́ти и́хъ.
  • Слы́шите и внемли́те, и не воз­носи́теся, я́ко Госпо́дь глаго́лалъ е́сть.
  • Дади́те Го́споду Бо́гу ва́­шему сла́ву пре́жде да́же не сме́ркнет­ся и пре́жде да́же не пре́ткнут­ся но́зѣ ва́ши ко гора́мъ те́мнымъ: и пождете́ свѣ́та, и та́мо сѣ́нь сме́ртная, и положе́ни бу́дутъ во мра́къ.
  • А́ще же не послу́шаете, въ та́йнѣ воспла́чет­ся душа́ ва́ша от­ лица́ горды́ни и пла́чя воспла́четъ, и изведу́тъ о́чи ва́ши сле́зы, я́ко сотре́но е́сть ста́до Госпо́дне.
  • Рцы́те царю́ и влады́камъ: смири́теся, ся́дите, я́ко взя́т­ся от­ главы́ ва́­шея вѣне́цъ сла́вы ва́­шея.
  • Гра́ды ю́жнiи затворе́ни су́ть, и нѣ́сть от­верза́яй: преведе́нъ е́сть ве́сь Иу́да, соверши́ша преселе́нiе соверше́н­ное.
  • Воздви́гни о́чи тво­и́, Иерусали́ме, и ви́ждь при­­ходя́щыя от­ сѣ́вера: гдѣ́ ста́до да́ное тебѣ́, о́вцы сла́вы тво­ея́?
  • Что́ рече́ши, егда́ посѣтя́тъ тя́? и ты́ научи́лъ еси́ и́хъ на тя́ уче́нiемъ въ нача́л­ст­во: еда́ не объи́мутъ тя́ болѣ́зни я́ко жену́ родя́щую?
  • А́ще же рече́ши въ се́рдцы тво­е́мъ: почто́ прiидо́ша ми́ сiя́? за мно́же­с­т­во беззако́нiя тво­его́ от­крове́на су́ть за́дняя твоя́, да обру́ганы бу́дутъ стопы́ твоя́.
  • А́ще премѣни́тъ еѳiо́плянинъ ко́жу свою́, и ры́сь пестроты́ своя́, и вы́ мо́жете благотвори́ти научи́в­шеся злу́.
  • И развѣ́ю и́хъ, я́ко сте́блiе носи́мое вѣ́тромъ въ пусты́ню.
  • Се́й жре́бiй тво́й и ча́сть непоко́р­ст­ва тво­его́ на мя́, глаго́летъ Госпо́дь, я́ко забы́лъ еси́ мя́ и надѣ́ял­ся на лжу́:
  • тѣ́мже и а́зъ обнажу́ бе́дры твоя́ проти́ву лица́ тво­его́, и яви́т­ся срамота́ твоя́
  • и прелюбо­дѣ́й­ст­во твое́, и ржа́нiе твое́ и от­чужде́нiе блуда́ тво­его́: на гора́хъ и на се́лѣхъ ви́дѣхъ ме́рзости твоя́. Го́ре тебѣ́, Иерусали́ме, я́ко не очи́стил­ся еси́, послѣ́дуя мнѣ́. Доко́лѣ еще́?
  • Так сказал мне Господь: пойди, купи себе льняной пояс и положи его на чресла твои, но в воду не клади его.
  • И я купил пояс, по слову Господню, и положил его на чресла мои.
  • И было ко мне слово Господне в другой раз, и сказано:
  • возьми пояс, который ты купил, который на чреслах твоих, и встань, пойди к Евфрату и спрячь его там в расселине скалы.
  • Я пошел и спрятал его у Евфрата, как повелел мне Господь.
  • По прошествии же многих дней сказал мне Господь: встань, пойди к Евфрату и возьми оттуда пояс, который Я велел тебе спрятать там.
  • И я пришел к Евфрату, выкопал и взял пояс из того места, где спрятал его, и вот, пояс был испорчен, ни к чему стал не годен.
  • И было ко мне слово Господне:
  • так говорит Господь: так сокрушу Я гордость Иуды и великую гордость Иерусалима.
  • Этот негодный народ, который не хочет слушать слов Моих, живет по упорству сердца своего и ходит во след иных богов, чтобы служить им и поклоняться им, будет как этот пояс, который ни к чему не годен.
  • Ибо, как пояс близко лежит к чреслам человека, так Я приблизил к Себе весь дом Израилев и весь дом Иудин, говорит Господь, чтобы они были Моим народом и Моею славою, хвалою и украшением; но они не послушались.
  • Посему скажи им слово сие: так говорит Господь, Бог Израилев: всякий винный мех наполняется вином. Они скажут тебе: «разве мы не знаем, что всякий винный мех наполняется вином?»
  • А ты скажи им: так говорит Господь: вот, Я наполню вином до опьянения всех жителей сей земли и царей, сидящих на престоле Давида, и священников, и пророков и всех жителей Иерусалима,
  • и сокрушу их друг о друга, и отцов и сыновей вместе, говорит Господь; не пощажу и не помилую, и не пожалею истребить их.
  • Слушайте и внимайте; не будьте горды, ибо Господь говорит.
  • Воздайте славу Господу Богу вашему, доколе Он еще не навел темноты, и доколе еще ноги ваши не спотыкаются на горах мрака: тогда вы будете ожидать света, а Он обратит его в тень смерти и сделает тьмою.
  • Если же вы не послушаете сего, то душа моя в сокровенных местах будет оплакивать гордость вашу, будет плакать горько, и глаза мои будут изливаться в слезах; потому что стадо Господне отведено будет в плен.
  • Скажи царю и царице: смиритесь, сядьте пониже, ибо упал с головы вашей венец славы вашей.
  • Южные города заперты, и некому отворять их; Иуда весь отводится в плен, отводится в плен весь совершенно.
  • Поднимите глаза ваши и посмотрите на идущих от севера: где стадо, которое дано было тебе, прекрасное стадо твое?
  • Что скажешь, дочь Сиона, когда Он посетит тебя? Ты сама приучила их начальствовать над тобою; не схватят ли тебя боли, как рождающую женщину?
  • И если скажешь в сердце твоем: «за что постигло меня это?» – За множество беззаконий твоих открыт подол у тебя, обнажены пяты твои.
  • Может ли Ефиоплянин переменить кожу свою и барс – пятна свои? так и вы можете ли делать доброе, привыкнув делать злое?
  • Поэтому развею их, как прах, разносимый ветром пустынным.
  • Вот жребий твой, отмеренная тебе от Меня часть, говорит Господь, потому что ты забыла Меня и надеялась на ложь.
  • За то будет поднят подол твой на лице твое, чтобы открылся срам твой.
  • Видел Я прелюбодейство твое и неистовые похотения твои, твои непотребства и твои мерзости на холмах в поле. Горе тебе, Иерусалим! ты и после сего не очистишься. Доколе же?
  • Así me dijo Jehová: «Ve y cómprate un cinto de lino. Cíñelo a tu cintura, pero no lo metas en agua.»
  • Compré el cinto, conforme a la palabra de Jehová, y lo ceñí a mi cintura.
  • Vino a mí por segunda vez palabra de Jehová, diciendo:
  • «Toma el cinto que compraste, el cual ciñe tu cintura, levántate, ve al Éufrates y escóndelo allí, en la hendidura de una peña.»
  • Fui, pues, al Éufrates y lo escondí, como Jehová me había mandado.
  • Después de muchos días me dijo Jehová: «Levántate, ve al Éufrates y toma el cinto que te mandé esconder allí.»
  • Entonces fui al Éufrates, cavé y tomé el cinto del lugar donde lo había escondido, pero el cinto se había podrido y ya no servía para nada.
  • Y vino a mí palabra de Jehová, diciendo:
  • «Así ha dicho Jehová: Así haré podrir la soberbia de Judá y la mucha soberbia de Jerusalén.
  • Este pueblo malo, que no quiere escuchar mis palabras, que anda en las imaginaciones de su corazón y que va en pos de dioses ajenos para servirlos y para postrarse ante ellos, vendrá a ser como este cinto, que ya no sirve para nada.
  • Porque como el cinto se ajusta a la cintura del hombre, así hice que se ajustara a mí toda la casa de Israel y toda la casa de Judá, dice Jehová, para que fueran mi pueblo, y para renombre, para alabanza y para honra; pero no escucharon.

  • »Les dirás, pues, esta palabra: “Así ha dicho Jehová, Dios de Israel: Toda tinaja se llenará de vino.” Y ellos te dirán: “¿No sabemos que toda tinaja se llenará de vino?”
  • Entonces les dirás: Así ha dicho Jehová: “Yo lleno de embriaguez a todos los habitantes de esta tierra, a los reyes de la estirpe de David que se sientan sobre su trono, a los sacerdotes y profetas y a todos los habitantes de Jerusalén.
  • Y los quebrantaré, a los unos contra los otros, juntamente a los padres y a los hijos, dice Jehová. No perdonaré, ni tendré piedad ni misericordia, sino que los destruiré.”»

  • Oíd y prestad atención:
    no os envanezcáis, pues Jehová ha hablado.
  • Dad gloria a Jehová, vuestro Dios,
    antes que haga venir tinieblas,
    antes que vuestros pies tropiecen en montes de oscuridad,
    y que, esperando vosotros la luz,
    él os la vuelva en sombra de muerte y tinieblas.
  • Mas si no escucháis esto,
    en secreto llorará mi alma a causa de vuestra soberbia;
    y llorando amargamente, se desharán mis ojos en lágrimas,
    porque el rebaño de Jehová fue hecho cautivo.

  • «Di al rey y a la reina:
    “Humillaos, sentaos en tierra,
    porque la corona de vuestra gloria ha caído de vuestras cabezas.”
  • Las ciudades del Neguev fueron cerradas
    y no hubo quien las abriera;
    toda Judá fue deportada,
    llevada en cautiverio fue toda ella.
  • Alzad vuestros ojos
    y ved a los que vienen del norte.
    ¿Dónde está el rebaño que te fue dado,
    tu hermosa grey?

  • »¿Qué dirás cuando él ponga como cabeza sobre ti
    a aquellos a quienes tú enseñaste a ser tus amigos?
    ¿No te darán dolores
    como los de una mujer que está de parto?
  • Quizá digas en tu corazón:
    “¿Por qué me ha sobrevenido esto?”
    ¡Por la enormidad de tu maldad
    fueron alzadas tus faldas,
    fueron desnudados tus calcañares!
  • ¿Podrá cambiar el etíope su piel
    y el leopardo sus manchas?
    Así también,
    ¿podréis vosotros hacer el bien,
    estando habituados a hacer lo malo?
  • Por tanto, yo los esparciré al viento del desierto,
    como tamo que pasa.
  • Ésta es tu suerte,
    la porción que yo he medido para ti,
    dice Jehová,
    porque te olvidaste de mí y confiaste en la mentira.
  • Yo, pues, te alzaré también las faldas hasta el rostro,
    y se verá tu vergüenza:
  • tus adulterios, tus relinchos,
    la maldad de tu fornicación sobre los collados.
    En el campo he visto tus abominaciones.
    ¡Ay de ti, Jerusalén!
    ¿No serás al fin limpia?
    ¿Cuánto tardarás en purificarte?»


  • Так промовив до мене Господь: Іди й купи собі льняного пояса, і підпережи ним свої стегна, але в воду не клади його.
  • І купив я того пояса за Господнім словом, та й підперезав свої стегна.
  • І було мені слово Господнє удруге, говорячи:
  • Візьми того пояса, якого купив, що на стегнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщілині скелі.
  • І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.
  • І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там.
  • І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, аж ось той пояс нездатний!
  • І було мені слово Господнє, говорячи:
  • Так говорить Господь: Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,
  • цього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого!
    І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм.
    І станеться він, як цей пояс, до нічого нездатний!…
  • Бо як прилягає цей пояс до стегон чоловіка, так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, говорить Господь, щоб стали народом Мені і йменням, і хвалою та пишнотою, та вони не послухались!
  • І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдюк вином наповняється.
    І відкажуть тобі: Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдюк вином наповняється?
  • І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось наповню Я п́янством усіх мешканців Краю цього, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму.
  • І розіб́ю їх одного об одного, разом батьків та синів, говорить Господь, Не змилуюся, і не змилосерджусь, і не пожалію, щоб їх не понищити!
  • Послухайте ви та візьміть до ушей, не вивищуйтеся, бо Господь це сказав!
  • Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він темно, і поки на темних горах не спіткнуться вам ноги!
    І будете ви сподіватися світла, а Він зробить це темрявою та вчинить імлою…
  • А коли ви цього не послухаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої гордости, й око моє проливатиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнє займуть у полон!…
  • Скажіть до царя й до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!
  • Південні міста позамикані будуть, і не буде, хто б їх відчинив, вигнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілком!
  • Зведіть ваші очі, й побачте отих, що приходять із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоєї?
  • Що ти скажеш, о дочко Сіону, як Він над тобою панами поставить отих, яких ти навчила була за довірених бути, чи ж муки не схоплять тебе, немов ту породіллю?
  • коли ж скажеш у серці своєму: Чому такі речі спіткали мене?
    за численні провини твої відкриті подолки твої, оголені ноги твої силоміць!
  • Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера ті плями свої?
    Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!
  • Тому розпорошу їх, мов ту полову, що з вітром з пустині летить:
  • Оце жеребок твій, це уділ, який Я відміряв тобі, говорить Господь, бо забула Мене та надіялася на неправду!
  • І закочу теж подолки твої над обличчя твоє, і покажеться ганьба твоя:
  • твої перелюбства й іржання твої, сором блуду твого на полі на пагірках, Я бачив гидоти твої…
    Горе тобі, Єрусалиме, що не очистишся!
    Доки ж іще?