Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Иеремии

 
  • Грѣ́хъ Иу́динъ напи́санъ е́сть писа́ломъ желѣ́знымъ на но́гти адама́нтовѣ, начерта́нъ на скрижа́ли се́рдца и́хъ и на ро́зѣхъ олтаре́й и́хъ.
  • Егда́ воспомя́нутъ сы́нове и́хъ олтари́ своя́ и дубра́вы своя́ при­­ дре́вѣ ли́­с­т­вен­нѣ и на холмѣ́хъ высо́кихъ,
  • о, наго́рный [жи́телю]! крѣ́пость твою́ и сокро́вища твоя́ въ расхище́нiе да́мъ, и высо́кая твоя́, грѣ́хъ ра́ди тво­и́хъ, я́же во всѣ́хъ предѣ́лѣхъ тво­и́хъ,
  • и оста́нешися еди́нъ от­ наслѣ́дiя тво­его́, е́же да́хъ тебѣ́: и служи́ти тя́ сотворю́ враго́мъ тво­и́мъ въ земли́, ея́же не вѣ́си: я́ко о́гнь разже́глъ еси́ въ я́рости мо­е́й, да́же во вѣ́къ горѣ́ти бу́детъ. Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь:
  • про́клятъ человѣ́къ, и́же надѣ́ет­ся на человѣ́ка и утверди́тъ пло́ть мы́шцы сво­ея́ на не́мъ, и от­ Го́спода от­сту́питъ се́рдце его́:
  • и бу́детъ я́ко ди́вiя мири́ка въ пусты́ни и не у́зритъ, егда́ прiи́дутъ блага́я, и обита́ти бу́детъ въ сухотѣ́ и въ пусты́ни, въ земли́ сла́нѣй и необита́емѣй.
  • И благослове́нъ человѣ́къ, и́же надѣ́ет­ся на Го́спода, и бу́детъ Госпо́дь упова́нiе его́:
  • и бу́детъ я́ко дре́во насажде́н­ное при­ вода́хъ, и во вла́гѣ пу́ститъ коре́нiе свое́: не убо­и́т­ся, егда́ прiи́детъ зно́й, и бу́детъ на не́мъ сте́блiе зеле́но, и во вре́мя бездо́ждiя не устраши́т­ся и не преста́нетъ твори́ти плода́.
  • Глубоко́ се́рдце [человѣ́ку] па́че всѣ́хъ, и человѣ́къ е́сть, и кто́ позна́етъ его́?
  • А́зъ Госпо́дь испыту́яй сердца́ и искуша́яй утро́бы, е́же воз­да́ти кому́ждо по пути́ его́ по плодо́мъ изобрѣ́тенiй его́.
  • Возгласи́ ря́бъ, собра́, и́хже не роди́, творя́й бога́т­ст­во свое́ не съ судо́мъ: въ преполове́нiи дні́й сво­и́хъ оста́витъ е́ и на послѣ́докъ сво́й бу́детъ безу́менъ.
  • Престо́лъ сла́вы воз­выше́нъ от­ нача́ла, мѣ́сто святы́ни на́­шея.
  • Ча́янiе Изра́илево, Го́споди! вси́ оставля́ющiи тя́ да постыдя́т­ся, от­ступа́ющiи [от­ тебе́] на земли́ да напи́шут­ся, я́ко оста́виша исто́чникъ живы́хъ во́дъ, Го́спода.
  • Исцѣли́ мя, Го́споди, и исцѣлѣ́ю: спаси́ мя, и спасе́нъ бу́ду, я́ко хвала́ моя́ ты́ еси́.
  • Се́, ті́и глаго́лютъ ко мнѣ́: гдѣ́ е́сть сло́во Госпо́дне? да прiи́детъ.
  • А́зъ же не утруди́хся, тебѣ́ [па́стырю] послѣ́дуяй, и дне́ человѣ́ча не пожела́хъ: ты́ вѣ́си исходя́щая от­ усте́нъ мо­и́хъ, предъ лице́мъ тво­и́мъ су́ть:
  • не бу́ди ми́ во от­чужде́нiе, упова́нiе мое́ ты́ въ де́нь лю́тъ.
  • Да постыдя́т­ся гоня́щiи мя́, а́зъ же да не постыжду́ся: да устраша́т­ся ті́и, а́зъ же да не устрашу́ся: наведи́ на ни́хъ де́нь озлобле́нiя, сугу́бымъ сокруше́нiемъ сотри́ и́хъ.
  • Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь ко мнѣ́: иди́ и ста́ни во вратѣ́хъ сыно́въ люді́й тво­и́хъ, и́миже вхо́дятъ ца́рiе Иу́дины и исхо́дятъ, и во всѣ́хъ вратѣ́хъ Иерусали́мскихъ и рече́ши къ ни́мъ:
  • слы́шите сло́во Госпо́дне, ца́рiе Иу́дины и вся́ Иуде́а и ве́сь Иерусали́мъ, входя́щiи во врата́ сiя́.
  • Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: сохрани́те ду́шы ва́шя и не носи́те бреме́нъ въ де́нь суббо́тъ, и не исходи́те враты́ Иерусали́ма,
  • и не износи́те бреме́нъ изъ домо́въ ва́шихъ въ де́нь суббо́тный, и вся́каго дѣ́ла не твори́те: освяти́те де́нь суббо́тный, я́коже заповѣ́дахъ отце́мъ ва́шымъ:
  • и не услы́шаша, ни при­­клони́ша у́ха сво­его́, но ожесточи́ша вы́и своя́ па́че оте́цъ сво­и́хъ, да не услы́шатъ мя́ и да не прiи́мути наказа́нiя.
  • И бу́детъ, а́ще послу́шаете мене́, глаго́летъ Госпо́дь, е́же не вноси́ти бреме́нъ во врата́ гра́да сего́ въ де́нь суббо́тный, и святи́ти де́нь суббо́тный, не твори́ти въ о́нь вся́каго дѣ́ла,
  • и вни́дутъ во врата́ гра́да сего́ ца́рiе и нача́лницы, сѣдя́щiи на престо́лѣ дави́довѣ и восходя́щiи на колесни́цахъ и ко́нехъ сво­и́хъ, ті́и и нача́лницы и́хъ, му́жiе Иу́дины и обита́телiе Иерусали́ма: и обита́ти бу́дутъ во гра́дѣ се́мъ во вѣ́ки:
  • и прiи́дутъ от­ градо́въ Иу́диныхъ и от­ окре́стныхъ Иерусали́ма, и от­ земли́ Венiами́ни и от­ по́льныхъ, и от­ го́рнихъ и от­ ю́га, нося́ще всесожже́нiя и же́ртву, и ѳимiа́мъ и манау́ {да́ръ} и Лива́нъ, нося́ще хвалу́ въ до́мъ Госпо́день.
  • И бу́детъ, а́ще не послу́шаете мене́ е́же святи́ти де́нь суббо́тный и не носи́ти бреме́нъ, ниже́ входи́ти врата́ми Иерусали́ма въ де́нь суббо́тный, то́ зажгу́ о́гнь во вратѣ́хъ его́, и пожре́тъ до́мы Иерусали́мли и не уга́снетъ.
  • Грех Иуды написан железным резцом, алмазным острием начертан на скрижали сердца их и на рогах жертвенников их.
  • Как о сыновьях своих, воспоминают они о жертвенниках своих и дубравах своих у зеленых дерев, на высоких холмах.
  • Гору Мою в поле, имущество твое и все сокровища твои отдам на расхищение, и все высоты твои – за грехи во всех пределах твоих.
  • И ты чрез себя лишишься наследия твоего, которое Я дал тебе, и отдам тебя в рабство врагам твоим, в землю, которой ты не знаешь, потому что вы воспламенили огонь гнева Моего; он будет гореть во веки.
  • Так говорит Господь: проклят человек, который надеется на человека и плоть делает своею опорою, и которого сердце удаляется от Господа.
  • Он будет как вереск в пустыне и не увидит, когда придет доброе, и поселится в местах знойных в степи, на земле бесплодной, необитаемой.
  • Благословен человек, который надеется на Господа, и которого упование – Господь.
  • Ибо он будет как дерево, посаженное при водах и пускающее корни свои у потока; не знает оно, когда приходит зной; лист его зелен, и во время засухи оно не боится и не перестает приносить плод.
  • Лукаво сердце человеческое более всего и крайне испорчено; кто узнает его?
  • Я, Господь, проникаю сердце и испытываю внутренности, чтобы воздать каждому по пути его и по плодам дел его.
  • Куропатка садится на яйца, которых не несла; таков приобретающий богатство неправдою: он оставит его на половине дней своих, и глупцом останется при конце своем.
  • Престол славы, возвышенный от начала, есть место освящения нашего.
  • Ты, Господи, надежда Израилева; все, оставляющие Тебя, посрамятся. «Отступающие от Меня будут написаны на прахе, потому что оставили Господа, источник воды живой».
  • Исцели меня, Господи, и исцелен буду; спаси меня, и спасен буду; ибо Ты хвала моя.
  • Вот, они говорят мне: «где слово Господне? пусть оно придет!»
  • Я не спешил быть пастырем у Тебя и не желал бедственного дня, Ты это знаешь; что вышло из уст моих, открыто пред лицем Твоим.
  • Не будь страшен для меня, Ты – надежда моя в день бедствия.
  • Пусть постыдятся гонители мои, а я не буду постыжен; пусть они вострепещут, а я буду бестрепетен; наведи на них день бедствия и сокруши их сугубым сокрушением.
  • Так сказал мне Господь: пойди и стань в воротах сынов народа, которыми входят цари Иудейские и которыми они выходят, и во всех воротах Иерусалимских,
  • и говори им: слушайте слово Господне, цари Иудейские, и вся Иудея, и все жители Иерусалима, входящие сими воротами.
  • Так говорит Господь: берегите души свои и не носите нош в день субботний и не вносите их воротами Иерусалимскими,
  • и не выносите нош из домов ваших в день субботний, и не занимайтесь никакою работою, но святите день субботний так, как Я заповедал отцам вашим,
  • которые впрочем не послушались и не приклонили уха своего, но сделались жестоковыйными, чтобы не слушать и не принимать наставления.
  • И если вы послушаете Меня в том, говорит Господь, чтобы не носить нош воротами сего города в день субботний и чтобы святить субботу, не занимаясь в этот день никакою работою,
  • то воротами сего города будут входить цари и князья, сидящие на престоле Давида, ездящие на колесницах и на конях, они и князья их, Иудеи и жители Иерусалима, и город сей будет обитаем вечно.
  • И будут приходить из городов Иудейских, и из окрестностей Иерусалима, и из земли Вениаминовой, и с равнины и с гор и с юга, и приносить всесожжение и жертву, и хлебное приношение, и ливан, и благодарственные жертвы в дом Господень.
  • А если не послушаете Меня в том, чтобы святить день субботний и не носить нош, входя в ворота Иерусалима в день субботний, то возжгу огонь в воротах его, и он пожрет чертоги Иерусалима и не погаснет.
  • 犹 大 的 罪 是 用 铁 笔 , 用 金 钢 钻 记 录 的 , 铭 刻 在 他 们 的 心 版 上 和 坛 角 上 。
  • 他 们 的 儿 女 记 念 他 们 高 冈 上 , 青 翠 树 旁 的 坛 和 木 偶 。
  • 我 田 野 的 山 哪 , 我 必 因 你 在 四 境 之 内 所 犯 的 罪 , 把 你 的 货 物 , 财 宝 , 并 邱 坛 当 掠 物 交 给 仇 敌 。
  • 并 且 你 因 自 己 的 罪 必 失 去 我 所 赐 给 你 的 产 业 。 我 也 必 使 你 在 你 所 不 认 识 的 地 上 服 事 你 的 仇 敌 。 因 为 你 使 我 怒 中 起 火 , 直 烧 到 永 远 。
  • 耶 和 华 如 此 说 , 倚 靠 人 血 肉 的 膀 臂 , 心 中 离 弃 耶 和 华 的 , 那 人 有 祸 了 。
  • 因 他 必 像 沙 漠 的 杜 松 , 不 见 福 乐 来 到 , 却 要 住 旷 野 乾 旱 之 处 , 无 人 居 住 的 硷 地 。
  • 倚 靠 耶 和 华 , 以 耶 和 华 为 可 靠 的 , 那 人 有 福 了 。
  • 他 必 像 树 栽 于 水 旁 , 在 河 边 扎 根 , 炎 热 来 到 , 并 不 惧 怕 , 叶 子 仍 必 青 翠 , 在 乾 旱 之 年 毫 无 挂 虑 , 而 且 结 果 不 止 。
  • 人 心 比 万 物 都 诡 诈 , 坏 到 极 处 , 谁 能 识 透 呢 。
  • 我 耶 和 华 是 鉴 察 人 心 , 试 验 人 肺 腑 的 , 要 照 各 人 所 行 的 和 他 作 事 的 结 果 报 应 他 。
  • 那 不 按 正 道 得 财 的 , 好 像 鹧 鸪 ? ? 不 是 自 己 下 的 蛋 。 到 了 中 年 , 那 财 都 必 离 开 他 , 他 终 久 成 为 愚 顽 人 。
  • 我 们 的 圣 所 是 荣 耀 的 宝 座 , 从 太 初 安 置 在 高 处 。
  • 耶 和 华 以 色 列 的 盼 望 阿 , 凡 离 弃 你 的 必 致 蒙 羞 。 耶 和 华 说 , 离 开 我 的 , 他 们 的 名 字 必 写 在 土 里 , 因 为 他 们 离 弃 我 这 活 水 的 泉 源 。
  • 耶 和 华 阿 , 求 你 医 治 我 , 我 便 痊 愈 , 拯 救 我 , 我 便 得 救 。 因 你 是 我 所 赞 美 的 。
  • 他 们 对 我 说 , 耶 和 华 的 话 在 哪 里 呢 。 叫 这 话 应 验 吧 。
  • 至 于 我 , 那 跟 从 你 作 牧 人 的 职 分 , 我 并 没 有 急 忙 离 弃 , 也 没 有 想 那 灾 殃 的 日 子 。 这 是 你 知 道 的 。 我 口 中 所 出 的 言 语 都 在 你 面 前 。
  • 不 要 使 我 因 你 惊 恐 。 当 灾 祸 的 日 子 , 你 是 我 的 避 难 所 。
  • 愿 那 些 逼 迫 我 的 蒙 羞 , 却 不 要 使 我 蒙 羞 。 使 他 们 惊 惶 , 却 不 要 使 我 惊 惶 。 使 灾 祸 的 日 子 临 到 他 们 , 以 加 倍 的 毁 坏 毁 坏 他 们 。
  • 耶 和 华 对 我 如 此 说 , 你 去 站 在 平 民 的 门 口 , 就 是 犹 大 君 王 出 入 的 门 , 又 站 在 耶 路 撒 冷 的 各 门 口 ,
  • 对 他 们 说 , 你 们 这 犹 大 君 王 和 犹 大 众 人 , 并 耶 路 撒 冷 的 一 切 居 民 , 凡 从 这 些 门 进 入 的 都 当 听 耶 和 华 的 话 。
  • 耶 和 华 如 此 说 , 你 们 要 谨 慎 , 不 要 在 安 息 日 担 什 么 担 子 进 入 耶 路 撒 冷 的 各 门 。
  • 也 不 要 在 安 息 日 从 家 中 担 出 担 子 去 。 无 论 何 工 都 不 可 作 , 只 要 以 安 息 日 为 圣 日 , 正 如 我 所 吩 咐 你 们 列 祖 的 。
  • 他 们 却 不 听 从 , 不 侧 耳 而 听 , 竟 硬 着 颈 项 不 听 , 不 受 教 训 。
  • 耶 和 华 说 , 你 们 若 留 意 听 从 我 , 在 安 息 日 不 担 什 么 担 子 进 入 这 城 的 各 门 , 只 以 安 息 日 为 圣 日 , 在 那 日 无 论 何 工 都 不 作 。
  • 那 时 就 有 坐 大 卫 宝 座 的 君 王 和 首 领 , 他 们 与 犹 大 人 , 并 耶 路 撒 冷 的 居 民 , 或 坐 车 , 或 骑 马 , 进 入 这 城 的 各 门 , 而 且 这 城 必 存 到 永 远 。
  • 也 必 有 人 从 犹 大 城 邑 和 耶 路 撒 冷 四 围 的 各 处 , 从 便 雅 悯 地 , 高 原 , 山 地 , 并 南 地 而 来 , 都 带 燔 祭 , 平 安 祭 , 素 祭 , 和 乳 香 , 并 感 谢 祭 , 到 耶 和 华 的 殿 去 。
  • 你 们 若 不 听 从 我 , 不 以 安 息 日 为 圣 日 , 仍 在 安 息 日 担 担 子 , 进 入 耶 路 撒 冷 的 各 门 , 我 必 在 各 门 中 点 火 。 这 火 也 必 烧 毁 耶 路 撒 冷 的 宫 殿 , 不 能 熄 灭 。