Сло́во, е́же бы́сть от Го́спода ко иеремі́и, егда́ посла́ къ нему́ ца́рь седекі́а пасхо́ра сы́на Мелхі́ина и софо́нiю сы́на Васаі́ева, свяще́нника, глаго́ля:

вопроси́ о на́съ Го́спода, я́ко Навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй воста́ на на́съ: сотвори́тъ ли Госпо́дь съ на́ми по всѣ́мъ чудесе́мъ свои́мъ, и отъи́детъ от на́съ?

И рече́ Иеремі́а къ ни́мъ: та́ко рцы́те седекі́и: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ:

се́, а́зъ обраща́ю ору́жiя бра́нная, я́же су́ть въ рука́хъ ва́шихъ, и́миже вы́ ополча́етеся на царя́ Вавило́нска и Халде́йска, и́же обстоя́тъ ва́съ о́крестъ внѣ́ стѣ́нъ: и соберу́ та́ посредѣ́ гра́да сего́,

и поборю́ а́зъ по ва́съ руко́ю просте́ртою и мы́шцею крѣ́пкою съ я́ростiю и гнѣ́вомъ вели́кимъ,

и побiю́ всѣ́хъ обита́ющихъ во гра́дѣ се́мъ, человѣ́ки и скоты́, губи́телствомъ вели́кимъ, и и́змрутъ.

И по си́хъ, та́ко глаго́летъ Госпо́дь, да́мъ седекі́ю царя́ Иу́дина и рабы́ его́, и лю́ди его́ и оста́вльшыяся во гра́дѣ се́мъ от губи́телства и гла́да и меча́, въ руку́ Навуходоно́сора царя́ Вавило́нска и въ руку́ враго́въ и́хъ и въ руку́ и́щущихъ ду́шъ и́хъ, и побiе́тъ и́хъ о́стрiемъ меча́: и не пощажу́ и́хъ, ниже́ ми́лостивъ бу́ду и́мъ.

И къ лю́демъ си́мъ рече́ши: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: се́, а́зъ даю́ предъ ва́ми пу́ть живота́ и пу́ть сме́рти:

и́же обита́етъ во гра́дѣ се́мъ, у́мретъ мече́мъ и гла́домъ и губи́телствомъ, а исходя́й, и́же прибѣжи́тъ ко халде́омъ обстоя́щымъ ва́съ, жи́въ бу́детъ, и бу́детъ душа́ его́ въ плѣ́нъ, и жи́въ бу́детъ.

Утверди́хъ бо лице́ мое́ на гра́дъ се́й во зла́я, а не во блага́я, рече́ Госпо́дь: въ ру́ки царя́ Вавило́нска преда́стся, и сожже́тъ его́ огне́мъ.

До́ме царя́ Иу́дина, слы́шите сло́во Госпо́дне:

до́ме дави́довъ, сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: суди́те зау́тра су́дъ и испра́вите, и изба́вите си́лою угнете́наго от руки́ оби́дящаго и́, да не зажже́тся я́ко о́гнь я́рость моя́ и возгори́тся, и не бу́детъ угаша́ющаго, ра́ди лука́выхъ умышле́нiй ва́шихъ.

Се́, а́зъ къ тебѣ́ обита́ющему во крѣ́пцѣ и по́льнѣ удо́лiи, рече́ Госпо́дь, и́же глаго́лете: кто́ побiе́тъ на́съ? или́ кто́ вни́детъ въ до́мы на́шя?

И посѣщу́ на ва́съ по лука́вымъ начина́ниемъ ва́шымъ, рече́ Госпо́дь, и возжгу́ о́гнь въ лѣ́сѣ его́, и поя́стъ вся́, я́же о́крестъ его́.

Еврейский

הַדָּבָר אֲשֶׁר־הָיָה אֶל־יִרְמְיָהוּ מֵאֵת יְהוָה; בִּשְׁלֹחַ אֵלָיו הַמֶּלֶךְ צִדְקִיָּהוּ, אֶת־פַּשְׁחוּר בֶּן־מַלְכִּיָּה, וְאֶת־צְפַנְיָה בֶן־מַעֲשֵׂיָה הַכֹּהֵן לֵאמֹר׃

דְּרָשׁ־נָא בַעֲדֵנוּ אֶת־יְהוָה, כִּי נְבוּכַדְרֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל נִלְחָם עָלֵינוּ; אוּלַי יַעֲשֶׂה יְהוָה אוֹתָנוּ כְּכָל־נִפְלְאֹתָיו, וְיַעֲלֶה מֵעָלֵינוּ׃ ס

וַיֹּאמֶר יִרְמְיָהוּ אֲלֵיהֶם; כֹּה תֹאמְרֻן אֶל־צִדְקִיָּהוּ׃

כֹּה־אָמַר יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, הִנְנִי מֵסֵב אֶת־כְּלֵי הַמִּלְחָמָה אֲשֶׁר בְּיֶדְכֶם, אֲשֶׁר אַתֶּם נִלְחָמִים בָּם, אֶת־מֶלֶךְ בָּבֶל וְאֶת־הַכַּשְׂדִּים, הַצָּרִים עֲלֵיכֶם, מִחוּץ לַחוֹמָה; וְאָסַפְתִּי אוֹתָם, אֶל־תּוֹךְ הָעִיר הַזֹּאת׃

וְנִלְחַמְתִּי אֲנִי אִתְּכֶם, בְּיָד נְטוּיָה וּבִזְרוֹעַ חֲזָקָה; וּבְאַף וּבְחֵמָה וּבְקֶצֶף גָּדוֹל׃

וְהִכֵּיתִי, אֶת־יוֹשְׁבֵי הָעִיר הַזֹּאת, וְאֶת־הָאָדָם וְאֶת־הַבְּהֵמָה; בְּדֶבֶר גָּדוֹל יָמֻתוּ׃

וְאַחֲרֵי־כֵן נְאֻם־יְהוָה אֶתֵּן אֶת־צִדְקִיָּהוּ מֶלֶךְ־יְהוּדָה וְאֶת־עֲבָדָיו וְאֶת־הָעָם וְאֶת־הַנִּשְׁאָרִים בָּעִיר הַזֹּאת מִן־הַדֶּבֶר מִן־הַחֶרֶב וּמִן־הָרָעָב, בְּיַד נְבוּכַדְרֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל, וּבְיַד אֹיְבֵיהֶם, וּבְיַד מְבַקְשֵׁי נַפְשָׁם; וְהִכָּם לְפִי־חֶרֶב, לֹא־יָחוּס עֲלֵיהֶם, וְלֹא יַחְמֹל וְלֹא יְרַחֵם׃

וְאֶל־הָעָם הַזֶּה תֹּאמַר, כֹּה אָמַר יְהוָה; הִנְנִי נֹתֵן לִפְנֵיכֶם, אֶת־דֶּרֶךְ הַחַיִּים וְאֶת־דֶּרֶךְ הַמָּוֶת׃

הַיֹּשֵׁב בָּעִיר הַזֹּאת, יָמוּת בַּחֶרֶב וּבָרָעָב וּבַדָּבֶר; וְהַיּוֹצֵא וְנָפַל עַל־הַכַּשְׂדִּים הַצָּרִים עֲלֵיכֶם יִחְיֶה (וְחָיָה), וְהָיְתָה־לּוֹ נַפְשׁוֹ לְשָׁלָל׃

כִּי שַׂמְתִּי פָנַי בָּעִיר הַזֹּאת לְרָעָה וְלֹא לְטוֹבָה נְאֻם־יְהוָה; בְּיַד־מֶלֶךְ בָּבֶל תִּנָּתֵן, וּשְׂרָפָהּ בָּאֵשׁ׃ ס

וּלְבֵית מֶלֶךְ יְהוּדָה, שִׁמְעוּ דְּבַר־יְהוָה׃

בֵּית דָּוִד, כֹּה אָמַר יְהוָה, דִּינוּ לַבֹּקֶר מִשְׁפָּט, וְהַצִּילוּ גָזוּל מִיַּד עוֹשֵׁק; פֶּן־תֵּצֵא כָאֵשׁ חֲמָתִי, וּבָעֲרָה וְאֵין מְכַבֶּה, מִפְּנֵי רֹעַ מַעַלְלֵיהֶם (מַעַלְלֵיכֶם)׃

הִנְנִי אֵלַיִךְ יֹשֶׁבֶת הָעֵמֶק צוּר הַמִּישֹׁר נְאֻם־יְהוָה; הָאֹמְרִים מִי־יֵחַת עָלֵינוּ, וּמִי יָבוֹא בִּמְעוֹנוֹתֵינוּ׃

וּפָקַדְתִּי עֲלֵיכֶם כִּפְרִי מַעַלְלֵיכֶם נְאֻם־יְהוָה; וְהִצַּתִּי אֵשׁ בְּיַעְרָהּ, וְאָכְלָה כָּל־סְבִיבֶיהָ׃ ס

Украинский (Огієнко)

Слово, що було до Єремії від Господа, коли цар Седекія послав був до нього Пашхура, сина Малкійїного, та священика Цефанію, сина Маасеїного, говорячи:

Звернися, за нас до Господа, бо Навуходоносор, цар вавилонський, воює проти нас.
Може Господь зробить з нами за всіма Своїми чудами, і той відійде від нас!

І сказав Єремія до них: Так скажіть до Седекії:

Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Ось Я назад оберну військові знаряддя, що в вашій руці, що ви воюєте ними поза муром з вавилонським царем та з халдеями, які облягають вас, і позбираю їх до середини цього міста.

І буду Я воювати з вами рукою витягненою та сильним раменом, і в гніві, і в люті, і в великому пересерді!

І вражу мешканців цього міста, і чоловіка, і худобу, від великої моровиці повмирають вони!

А потому говорить Господь Я віддам Седекію, Юдиного царя, і його рабів, і народ, і врятованих у цьому місті від моровиці, від меча та від голоду в руку Навуходоносора, царя вавилонського, та в руку ворогів їхніх, що шукають їхньої душі, і він ударить їх вістрям меча, не змилується над ними й не змилосердиться, і не матиме любови!

А цьому народові скажеш: Так говорить Господь: Ось Я даю перед вами дорогу життя й дорогу смерти.

Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, і від голоду та від моровиці;
а той, хто перейде і прийде до халдеїв, що вас облягають, буде жити, і стане йому душа його за здобич.

Бо Я обернув лице Своє на це місто на зле, а не на добре, говорить Господь, воно буде дане в руку царя вавилонського, а він спалить його огнем!…

А домові царя Юди скажи так: Послухайте слова Господнього:

Доме Давидів, отак промовляє Господь: Судіть вранці суд і рятуйте грабованого від руки переслідника, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лють, і вона запалає за зло ваших учинків, і не буде кому погасити!

Ось Я проти тебе, мешканко долини, о скеле рівнини, говорить Господь, на вас, що говорите: Хто прийде на нас і хто ввійде в помешкання наші?

Бо Я покараю вас згідно із плодом ваших учинків, говорить Господь, і огонь запалю в його лісі, і він пожере всі довкілля його!

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

Verbum, quod factum est ad Ieremiam a Domino, quando misit ad eum rex Sedecias Phassur filium Melchiae et Sophoniam filium Maasiae sacerdotem dicens:

«Interroga pro nobis Dominum, quia Nabuchodonosor rex Babylonis proeliatur adversum nos; si forte faciat Dominus nobiscum secundum omnia mirabilia sua, et recedat a nobis».

Et dixit Ieremias ad eos: «Sic dicetis Sedeciae:

Haec dicit Dominus, Deus Israel: Ecce ego convertam vasa belli, quae in manibus vestris sunt et quibus vos pugnatis adversum regem Babylonis et Chaldaeos, qui obsident vos in circuitu murorum; et congregabo eos in medio civitatis huius.

Et debellabo ego vos in manu extenta et in brachio forti et in furore et in indignatione et in ira grandi

et percutiam habitatores civitatis huius, homines et bestias: pestilentia magna morientur.

Et post haec, ait Dominus, dabo Sedeciam regem Iudae et servos eius et populum eius, qui derelicti sunt in civitate hac a peste et gladio et fame, in manu Nabuchodonosor regis Babylonis et in manu inimicorum eorum et in manu quaerentium animam eorum; et percutiet eos in ore gladii et non flectetur neque parcet nec miserebitur.

Et ad populum hunc dices: Haec dicit Dominus: Ecce ego do coram vobis viam vitae et viam mortis:

qui habitaverit in urbe hac, morietur gladio et fame et peste; qui autem egressus fuerit et transfugerit ad Chaldaeos, qui obsident vos, vivet, et erit ei anima sua quasi spolium.

Posui enim faciem meam super civitatem hanc in malum et non in bonum, ait Dominus: in manu regis Babylonis dabitur, et exuret eam igni.

Et domui regis Iudae: Audite verbum Domini,

domus David. Haec dicit Dominus: Iudicate mane iudicium et eruite vi oppressum de manu expoliantis, ne forte egrediatur ut ignis indignatio mea et succendatur, et non sit qui exstinguat, propter malitiam operum vestrorum.

Ecce ego ad te, habitatricem vallis, petram in planitie, ait Dominus; qui dicitis: "Quis invadet nos? Et quis ingredietur domos nostras?".

Et visitabo super vos iuxta fructum operum vestrorum, dicit Dominus; et succendam ignem in saltu eius, et devorabit omnia in circuitu eius».