Скрыть
22:1
22:2
22:6
22:9
22:10
22:14
22:15
22:25
22:29
22:30
Английский (NKJV)
Thus says the LORD: «Go down to the house of the king of Judah, and there speak this word,
and say, «Hear the word of the LORD, O king of Judah, you who sit on the throne of David, you and your servants and your people who enter these gates!
Thus says the LORD: «Execute judgment and righteousness, and deliver the plundered out of the hand of the oppressor. Do no wrong and do no violence to the stranger, the fatherless, or the widow, nor shed innocent blood in this place.
For if you indeed do this thing, then shall enter the gates of this house, riding on horses and in chariots, accompanied by servants and people, kings who sit on the throne of David.
But if you will not hear these words, I swear by Myself,» says the LORD, «that this house shall become a desolation.»»́
For thus says the LORD to the house of the king of Judah: «You are Gilead to Me, The head of Lebanon; Yet I surely will make you a wilderness, Cities which are not inhabited.
I will prepare destroyers against you, Everyone with his weapons; They shall cut down your choice cedars And cast them into the fire.
And many nations will pass by this city; and everyone will say to his neighbor, «Why has the LORD done so to this great city?́
Then they will answer, «Because they have forsaken the covenant of the LORD their God, and worshiped other gods and served them.»́
Weep not for the dead, nor bemoan him; Weep bitterly for him who goes away, For he shall return no more, Nor see his native country.
For thus says the LORD concerning Shallum the son of Josiah, king of Judah, who reigned instead of Josiah his father, who went from this place: «He shall not return here anymore,
but he shall die in the place where they have led him captive, and shall see this land no more.
«Woe to him who builds his house by unrighteousness And his chambers by injustice, Who uses his neighboŕs service without wages And gives him nothing for his work,
Who says, «I will build myself a wide house with spacious chambers, And cut out windows for it, Paneling it with cedar And painting it with vermilion.́
«Shall you reign because you enclose yourself in cedar? Did not your father eat and drink, And do justice and righteousness? Then it was well with him.
He judged the cause of the poor and needy; Then it was well. Was not this knowing Me?» says the LORD.
«Yet your eyes and your heart are for nothing but your covetousness, For shedding innocent blood, And practicing oppression and violence.»
Therefore thus says the LORD concerning Jehoiakim the son of Josiah, king of Judah: «They shall not lament for him, Saying, «Alas, my brother!́ or «Alas, my sister!́ They shall not lament for him, Saying, «Alas, master!́ or «Alas, his glory!́
He shall be buried with the burial of a donkey, Dragged and cast out beyond the gates of Jerusalem.
«Go up to Lebanon, and cry out, And lift up your voice in Bashan; Cry from Abarim, For all your lovers are destroyed.
I spoke to you in your prosperity, But you said, «I will not hear.́ This has been your manner from your youth, That you did not obey My voice.
The wind shall eat up all your rulers, And your lovers shall go into captivity; Surely then you will be ashamed and humiliated For all your wickedness.
O inhabitant of Lebanon, Making your nest in the cedars, How gracious will you be when pangs come upon you, Like the pain of a woman in labor?
«As I live,» says the LORD, «though Coniah the son of Jehoiakim, king of Judah, were the signet on My right hand, yet I would pluck you off;
and I will give you into the hand of those who seek your life, and into the hand of those whose face you fear--the hand of Nebuchadnezzar king of Babylon and the hand of the Chaldeans.
So I will cast you out, and your mother who bore you, into another country where you were not born; and there you shall die.
But to the land to which they desire to return, there they shall not return.
«Is this man Coniah a despised, broken idol-- A vessel in which is no pleasure? Why are they cast out, he and his descendants, And cast into a land which they do not know?
O earth, earth, earth, Hear the word of the LORD!
Thus says the LORD: «Write this man down as childless, A man who shall not prosper in his days; For none of his descendants shall prosper, Sitting on the throne of David, And ruling anymore in Judah.»́
Церковнославянский (рус)
Сiя́ рече́ Госпо́дь: иди́ и вни́ди въ до́мъ царя́ Иу́дина и рцы́ та́мо сло́во сiе́,
и рече́ши: слы́ши сло́во Госпо́дне, царю́ Иу́динъ, и́же сѣди́ши на престо́лѣ дави́довѣ, ты́ и до́мъ тво́й, и раби́ тво­и́ и лю́дiе тво­и́ и входя́щiи две́рьми си́ми:
сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: твори́те су́дъ и пра́вду, и изба́вите си́лою угнете́на от­ руку́ оби́дящаго и́, и при­­ше́лца и си́ра и вдови́цы не оскорбля́йте, не угнета́йте беззако́н­но, и кро́ве непови́н­ныя не излива́йте на мѣ́стѣ се́мъ.
А́ще бо творя́ще сотворите́ сло́во сiе́, то́ вни́дутъ врата́ми до́му сего́ ца́рiе сѣдя́щiи на престо́лѣ дави́довѣ и всѣда́ющiи на колесни́цы и на ко́ни, ті́и и раби́ и́хъ и лю́дiе и́хъ.
А́ще же не послу́шаете слове́съ си́хъ, са́мъ собо́ю закля́хся, рече́ Госпо́дь, я́ко въ пусты́ню бу́детъ до́мъ се́й.
Поне́же та́ко глаго́летъ Госпо́дь на до́мъ царя́ Иу́дина: Галаа́дъ ты́ мнѣ́, глава́ Лива́нская, а́ще не поста́влю тебе́ въ пусты́ню, во гра́ды необита́н­ны,
и наведу́ на тя́ убива́юща му́жа и сѣки́ру его́, и посѣку́тъ избра́н­ныя ке́дры твоя́ и ве́ргутъ на о́гнь.
И про́йдутъ язы́цы мно́зи сквоз­ѣ́ гра́дъ се́й, и рече́тъ кі́йждо и́скрен­нему сво­ему́: вску́ю сотвори́ Госпо́дь та́ко гра́ду сему́ вели́кому?
И от­вѣща́ютъ: сего́ ра́ди, я́ко оста́виша завѣ́тъ Го́спода Бо́га сво­его́ и поклони́шася бого́мъ чужди́мъ и послужи́ша и́мъ.
Не пла́чите ме́ртваго, ниже́ рыда́йте о не́мъ: пла́чите пла́чемъ о исходя́щемъ, я́ко не воз­врати́т­ся ктому́, ниже́ уви́дитъ земли́ рожде́нiя сво­его́.
Поне́же сiя́ рече́ Госпо́дь къ Селли́му сы́ну Иосі́ину царю́ Иу́дину ца́р­ст­ву­ю­щему вмѣ́сто Иосі́и отца́ сво­его́, и́же изше́лъ е́сть от­ мѣ́ста сего́: не воз­врати́т­ся ктому́ сѣ́мо,
но на мѣ́стѣ то́мъ, а́може преведо́хъ его́, та́мо у́мретъ и земли́ сея́ не у́зритъ ктому́.
Го́ре созида́ющему до́мъ сво́й съ непра́вдою и го́рницы своя́ не въ судѣ́, у него́же бли́жнiй его́ дѣ́лаетъ ту́не, и мзды́ его́ не воз­да́стъ ему́:
и́же рече́: сози́жду себѣ́ до́мъ простра́ненъ, и го́рницы широ́ки со от­ве́рстыми о́кнами и сво́ды ке́дровыми, и распи́саны че́рвленцемъ.
Еда́ ца́р­ст­вовати бу́деши, я́ко ты́ поощря́ешися о Аха́зѣ отцѣ́ тво­е́мъ? не ядя́тъ, ниже́ пiю́тъ: лу́чше тебѣ́ бы́ло твори́ти су́дъ и пра́вду бла́гу.
Не позна́ша, не суди́ша суда́ смире́н­ныхъ, ниже́ суда́ ни́ща: не сiе́ ли тебѣ́ е́сть, е́же не зна́ти тебѣ́ мене́, рече́ Госпо́дь?
Се́, не су́ть о́чи тво­и́, ниже́ се́рдце твое́ бла́го, но къ сребролю́бiю тво­ему́ и кро́ве непови́н­ныя пролiя́нiю, и ко оби́дамъ и ко убі́й­ст­ву, е́же твори́ти я́.
Сего́ ра́ди сiя́ рече́ Госпо́дь ко Иоаки́му сы́ну Иосі́ину царю́ Иу́дину: го́ре му́жу сему́, не опла́чутъ его́: го́ре, бра́те! ниже́ воз­рыда́ютъ о не́мъ: увы́ мнѣ́, господи́не!
Погребе́нiемъ о́слимъ погребе́т­ся, влачи́мь изве́рженъ бу́детъ внѣ́ вра́тъ Иерусали́ма.
Взы́ди на Лива́нъ и возопі́й, и въ Васа́нъ да́ждь гла́съ тво́й, и возопі́й на о́нъ по́лъ мо́ря, я́ко сотре́ни су́ть вси́ любо­́внiи тво­и́.
Глаго́лахъ къ тебѣ́ въ паде́нiи тво­е́мъ, и ре́клъ еси́: не услы́шу. Се́й пу́ть тво́й от­ ю́ности тво­ея́, я́ко не послу́шалъ еси́ гла́са мо­его́.
Всѣ́хъ па́стырей тво­и́хъ упасе́тъ вѣ́тръ, и любо­́внiи тво­и́ во плѣне́нiе по́йдутъ, и тогда́ постыди́шися и посрами́шися от­ всѣ́хъ лю́бящихъ тя́:
и́же сѣди́ши въ Лива́нѣ и гнѣзди́шися въ ке́дрѣхъ, воз­стене́ши, егда́ прiи́дутъ къ тебѣ́ болѣ́зни, я́ко ражда́ющiя.
Живу́ а́зъ, рече́ Госпо́дь, а́ще бу́детъ Иехоні́а сы́нъ Иоаки́ма ца́рь Иу́динъ, пе́рстень на руцѣ́ деснѣ́й мо­е́й, от­ту́ду исто́ргну тя́
и преда́мъ тя́ въ ру́ки и́щущихъ души́ тво­ея́ и въ ру́ки, и́хже ты́ бо­и́шися лица́, и въ ру́ки Навуходоно́сора царя́ Вавило́нска и въ ру́ки халде́омъ,
и от­ве́ргу тя́ и ма́терь твою́, я́же роди́ тя, въ зе́млю чу́жду, въ не́йже нѣ́сте рожде́ни, и та́мо у́мрете:
а въ зе́млю, въ ню́же ті́и жела́ютъ душа́ми сво­и́ми воз­врати́тися, не воз­вратя́т­ся.
Обезче́стися Иехоні́а, а́ки сосу́дъ непотре́бенъ, я́ко от­ринове́нъ бы́сть то́й и сѣ́мя его́, и изве́рженъ въ зе́млю, ея́же не вѣ́дяше.
Земле́, земле́, земле́, слы́ши сло́во Госпо́дне!
Сiя́ рече́ Госпо́дь: напиши́ му́жа сего́ от­ве́ржена, му́жа, и́же во дне́хъ сво­и́хъ не предуспѣ́етъ: ниже́ бо бу́детъ от­ сѣ́мене его́ му́жъ, и́же ся́детъ на престо́лѣ дави́довѣ, и вла́сть имѣ́яй ктому́ во Иу́дѣ.
Украинский (Огієнко)
Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,
та й промовиш: Послухай Господнього слова, о царю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та народ твій, що входите в брами оці.
Так говорить Господь: Чиніть правосуддя та правду, і рятуйте грабованого від руки гнобителя, чужинця ж, сироту та вдову не гнобіть, не грабуйте, і крови невинної не проливайте на місці цьому!
Бо коли оце слово насправді ви виконаєте, то ходитимуть брамами дому оцього царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити будуть колесницями й кіньми, він і раб його та народ його.
А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою говорить Господь: руїною станеться дім цей!
Бо так промовляє Господь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеад, щит Лівану, та поправді кажу Я, тебе оберну на пустиню, на міста незаселені!
І приготую на тебе отих, що руйнують людину та зброю її, і вони твої кедри добірні зітнуть і їх повкидають в огонь!
І люди численні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одного: Защо Господь зробив так цьому місту великому?
І відкажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.
Не плачте за вмерлим, і не жалкуйте за ним, але плакати плачте за тим, хто відходить в полон, бо вже не повернеться, і не побачить землі, де він народився…
Бо так промовляє Господь до Шаллума, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосії, свого батька, що вийшов із місця цього: Він сюди вже не вернеться!
Бо помре він у місці, куди його полонили, Краю ж цього не побачить уже…
Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімнати безправ́ям, хто каже своєму ближньому працювати даремно, і платні його йому не дає,
що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімнати широкі!
І вікна собі повирубує, й криє кедриною, і малює червоною фарбою.
Чи ти зацарюєш тому, що в кедрах ти мешкаєш?
Чи ж твій батько не їв та не пив?
І коли правосуддя та правду чинив він, тоді було добре йому,
він розсуджував справу нужденного й бідного, й тоді добре було!
Чи не це Мене знати?
говорить Господь.
Хіба твої очі та серце твоє не обернені тільки на користь свою, та щоб проливати кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?…
Тому так промовляє Господь про Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: О мій брате!
й О сестро!
Не будуть за ним голосити: О пане й О величносте його!
Поховають його, немов того осла, волочачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму…
Зійди на Ливан та й кричи, і в Башані свій голос подай, і кричи з Аваріму, бо понищені всі твої друзі…
Говорив Я тобі в час гаразду твого, але ти казала: Не слухатиму!
Це дорога твоя від юнацтва твого, бо не слухалась ти Мого голосу…
Усіх твоїх пастирів буря розкидає, а коханці твої підуть до полону, справді, тоді посоромлена та побентежена будеш за все своє зло!…
О ти, що сидиш на Ливані, що кублишся в кедрах, як ти будеш стогнати, як болі й дрижання на тебе спадуть, мов на ту породіллю!
Як живий Я, говорить Господь, коли б був Конія, син Єгоякимів, цар Юдин, печаткою-перснем на правій руці Моїй, справді Я й звідти тебе зірву!
І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і в руку халдеїв…
І кину тебе й твою матір, яка породила тебе, до іншого краю, де ви не зродились, і там ви повмираєте!
А до Краю, куди вони прагнуть душею своєю вернутись, туди не повернуться!
Чи муж цей, Конія, це глиняний посуд, погорджений та розпорошений?
Хіба він посудина та непотрібна?
Чом відкинені він та насіння його, та й закинені в землю, якої не знають?
О Краю, мій Краю, о Краю, послухай Господнього слова:
Так говорить Господь: Запишіть людину оцю самітною, мужем, якому не буде щаститись у днях його, бо нікому з насіння його не пощаститься сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!
1 Иеремия призывает царя и его слуг поступать справедливо с пришельцем. 10 Cаллум умрет в плену. 13 «Горе тому, кто строит дом свой неправдою», пророчество против Иоакима. 20 Горе живущему на Ливане. 24 Суд над Иехонией; «перстень на правой руке Моей, но и отсюда Я сорву тебя».
Так сказал Господь: сойди в дом царя Иудейского и произнеси слово сие
и скажи: выслушай слово Господне, царь Иудейский, сидящий на престоле Давидовом, ты, и слуги твои, и народ твой, входящие сими воротами.
Так говорит Господь: производите суд и правду и спасайте обижаемого от руки притеснителя, не обижайте и не тесните пришельца, сироты и вдовы, и невинной крови не проливайте на месте сем.
Ибо если вы будете исполнять слово сие, то будут входить воротами дома сего цари, сидящие вместо Давида на престоле его, ездящие на колеснице и на конях, сами и слуги их и народ их.
А если не послушаете слов сих, то Мною клянусь, говорит Господь, что дом сей сделается пустым.
Ибо так говорит Господь дому царя Иудейского: Галаад ты у Меня, вершина Ливана; но Я сделаю тебя пустынею и города необитаемыми
и приготовлю против тебя истребителей, каждого со своими орудиями, и срубят лучшие кедры твои и бросят в огонь.
И многие народы будут проходить через город сей и говорить друг другу: «за что Господь так поступил с этим великим городом?»
И скажут в ответ: «за то, что они оставили завет Господа Бога своего и поклонялись иным богам и служили им».
Не плачьте об умершем и не жалейте о нем; но горько плачьте об отходящем в плен, ибо он уже не возвратится и не увидит родной страны своей.
Ибо так говорит Господь о Саллуме, сыне Иосии, царе Иудейском, который царствовал после отца своего, Иосии, и который вышел из сего места: он уже не возвратится сюда,
но умрет в том месте, куда отвели его пленным, и более не увидит земли сей.
Горе тому, кто строит дом свой неправдою и горницы свои беззаконием, кто заставляет ближнего своего работать даром и не отдает ему платы его,
кто говорит: «построю себе дом обширный и горницы просторные», – и прорубает себе окна, и обшивает кедром, и красит красною краскою.
Думаешь ли ты быть царем, потому что заключил себя в кедр? отец твой ел и пил, но производил суд и правду, и потому ему было хорошо.
Он разбирал дело бедного и нищего, и потому ему хорошо было. Не это ли значит знать Меня? говорит Господь.
Но твои глаза и твое сердце обращены только к твоей корысти и к пролитию невинной крови, к тому, чтобы делать притеснение и насилие.
Посему так говорит Господь о Иоакиме, сыне Иосии, царе Иудейском: не будут оплакивать его: «увы, брат мой!» и: «увы, сестра!» Не будут оплакивать его: «увы, государь!» и: «увы, его величие!»
Ослиным погребением будет он погребен; вытащат его и бросят далеко за ворота Иерусалима.
Взойди на Ливан и кричи, и на Васане возвысь голос твой и кричи с Аварима, ибо сокрушены все друзья твои.
Я говорил тебе во время благоденствия твоего; но ты сказал: «не послушаю». Таково было поведение твое с самой юности твоей, что ты не слушал гласа Моего.
Всех пастырей твоих унесет ветер, и друзья твои пойдут в плен; и тогда ты будешь постыжен и посрамлен за все злодеяния твои.
Живущий на Ливане, гнездящийся на кедрах! как жалок будешь ты, когда постигнут тебя муки, как боли женщины в родах!
Живу Я, сказал Господь: если бы Иехония, сын Иоакима, царь Иудейский, был перстнем на правой руке Моей, то и отсюда Я сорву тебя
и отдам тебя в руки ищущих души твоей и в руки тех, которых ты боишься, в руки Навуходоносора, царя Вавилонского, и в руки Халдеев,
и выброшу тебя и твою мать, которая родила тебя, в чужую страну, где вы не родились, и там умрете;
а в землю, куда душа их будет желать возвратиться, туда не возвратятся.
«Неужели этот человек, Иехония, есть создание презренное, отверженное? или он – сосуд непотребный? за что они выброшены – он и племя его, и брошены в страну, которой не знали?»
О, земля, земля, земля! слушай слово Господне.
Так говорит Господь: запишите человека сего лишенным детей, человеком злополучным во дни свои, потому что никто уже из племени его не будет сидеть на престоле Давидовом и владычествовать в Иудее.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible