И бы́сть въ четве́ртое лѣ́то, ца́рствующу седекі́и царю́ Иу́дину, въ пя́тый ме́сяцъ, рече́ ми Ана́нiа сы́нъ азо́ровъ лжи́вый проро́къ гаваони́тскiй въ дому́ Госпо́дни, предъ очи́ма жерце́въ и всѣ́хъ люді́й, глаго́ля:

та́ко рече́ Госпо́дь Вседержи́тель Бо́гъ Изра́илевъ: сокруши́хъ яре́мъ царя́ Вавило́нска:

еще́ два́ лѣ́та дні́й, возвращу́ а́зъ на мѣ́сто сiе́ вся́ сосу́ды до́му Госпо́дня, я́же взя́ Навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй от мѣ́ста сего́ и пренесе́ я́ до Вавило́на,

и Иехоні́ю сы́на Иоаки́мова царя́ Иу́дина, и все́ преселе́нiе Иу́дино вше́дшее въ Вавило́нъ возвращу́ въ мѣ́сто сiе́, глаго́летъ Госпо́дь, я́ко сокрушу́ яре́мъ царя́ Вавило́нска.

И рече́ Иеремі́а проро́къ ко Ана́нiи лжепроро́ку предъ очи́ма жерце́въ и предъ очи́ма всѣ́хъ люді́й стоя́щихъ въ дому́ Госпо́дни,

и рече́ Иеремі́а: пои́стиннѣ та́ко да сотвори́тъ Госпо́дь, да утверди́тъ Госпо́дь сло́во твое́, е́же ты́ прорица́еши, е́же возврати́ти сосу́ды до́му Госпо́дня и вся́ преселе́нныя изъ Вавило́на на мѣ́сто сiе́:

оба́че слы́шите сло́во сiе́, е́же а́зъ глаго́лю во у́шы ва́ши и во у́шы всѣ́хъ люді́й:

проро́цы, бы́вшiи пре́жде мене́ и пре́жде ва́съ от вѣ́ка, прореко́ша на мно́ги зе́мли и на ца́рства вели́ка о ра́ти и о погубле́нiи и о гла́дѣ:

проро́къ прорекі́й ми́ръ, прише́дшу сло́ву позна́ютъ проро́ка, его́же посла́ и́мъ Госпо́дь въ вѣ́рѣ.

И взя́ Ана́нiа предъ очи́ма всѣ́хъ люді́й кла́ды от вы́и иеремі́ины и сокруши́ я́.

И рече́ Ана́нiа предъ очи́ма всѣ́хъ люді́й глаго́ля: си́це рече́ Госпо́дь: та́ко сокрушу́ яре́мъ Навуходоно́сора царя́ Вавило́нска еще́ два́ лѣ́та дні́й со вы́и всѣ́хъ язы́ковъ. И отъи́де Иеремі́а на пу́ть сво́й.

И бы́сть сло́во Госпо́дне ко иеремі́и, по сокруше́нiи Ана́нiинѣ кла́дъ со вы́и его́, глаго́ля:

иди́ и рцы́ ко Ана́нiи глаго́ля: та́ко рече́ Госпо́дь: кла́ды древя́ныя сокруши́лъ еси́ и сотвори́ши вмѣ́сто тѣ́хъ кла́ды желѣ́зны,

я́ко та́ко рече́ Госпо́дь: яре́мъ желѣ́зенъ возложи́хъ на вы́и всѣ́хъ язы́ковъ, служи́ти Навуходоно́сору царю́ Вавило́нску, и послу́жатъ ему́: ктому́ и звѣ́ри земны́я да́хъ ему́.

И рече́ Иеремі́а проро́къ ко Ана́нiи: слы́ши, Ана́нiе: не посла́ тебе́ Госпо́дь, ты́ же сотвори́лъ еси́ люді́й си́хъ упова́ти на непра́вду.

Того́ ра́ди си́це рече́ Госпо́дь: се́, а́зъ отпущу́ тя от лица́ земли́, въ се́мъ лѣ́тѣ у́мреши, я́ко на Го́спода [Бо́га] глаго́лалъ еси́.

И у́мре Ана́нiа лжепроро́къ въ се́мъ лѣ́тѣ ме́сяца седма́го.

Синодальный

1 Анания пророчествует о сокрушении ярма Вавилонского и о восстановлении в течение двух лет. 5 Ответ Иеремии. 10 Анания сокрушает деревянное ярмо, которое носил Иеремия. 12 Иеремия объявляет, что ярмо будет железное, 15 и предсказывает смерть Анании как лжепророка.

В тот же год, в начале царствования Седекии, царя Иудейского, в четвертый год, в пятый месяц, Анания, сын Азура, пророк из Гаваона, говорил мне в доме Господнем пред глазами священников и всего народа и сказал:

так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: сокрушу ярмо царя Вавилонского;

через два года Я возвращу на место сие все сосуды дома Господня, которые Навуходоносор, царь Вавилонский, взял из сего места и перенес их в Вавилон;

и Иехонию, сына Иоакима, царя Иудейского, и всех пленных Иудеев, пришедших в Вавилон, Я возвращу на место сие, говорит Господь; ибо сокрушу ярмо царя Вавилонского.

И сказал Иеремия пророк пророку Анании пред глазами священников и пред глазами всего народа, стоявших в доме Господнем, –

и сказал Иеремия пророк: да будет так, да сотворит сие Господь! да исполнит Господь слова твои, какие ты произнес о возвращении из Вавилона сосудов дома Господня и всех пленников на место сие!

Только выслушай слово сие, которое я скажу вслух тебе и вслух всего народа:

пророки, которые издавна были прежде меня и прежде тебя, предсказывали многим землям и великим царствам войну и бедствие и мор.

Если какой пророк предсказывал мир, то тогда только он признаваем был за пророка, которого истинно послал Господь, когда сбывалось слово того пророка.

Тогда пророк Анания взял ярмо с выи Иеремии пророка и сокрушил его.

И сказал Анания пред глазами всего народа сии слова: так говорит Господь: так сокрушу ярмо Навуходоносора, царя Вавилонского, через два года, сняв его с выи всех народов. И пошел Иеремия своею дорогою.

И было слово Господне к Иеремии после того, как пророк Анания сокрушил ярмо с выи пророка Иеремии:

иди и скажи Анании: так говорит Господь: ты сокрушил ярмо деревянное, и сделаешь вместо него ярмо железное.

Ибо так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: железное ярмо возложу на выю всех этих народов, чтобы они работали Навуходоносору, царю Вавилонскому, и они будут служить ему, и даже зверей полевых Я отдал ему.

И сказал пророк Иеремия пророку Анании: послушай, Анания, Господь тебя не посылал, и ты обнадеживаешь народ сей ложно.

Посему так говорит Господь: вот, Я сброшу тебя с лица земли; в этом же году ты умрешь, потому что ты говорил вопреки Господу.

И умер пророк Анания в том же году, в седьмом месяце.

Украинский (Огієнко)

І сталося того року на початку царювання Седекії, царя Юди, четвертого року, п́ятого місяця, сказав до мене Ананія, син Аззурів, пророк, що з Ґів́ону, у Господньому домі, на очах священиків та всього народу, говорячи:

Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Зламаю ярмо царя вавилонського!

За два роки часу Я верну до цього місця ввесь посуд Господнього дому, що забрав був Навуходоносор, цар вавилонський, з цього місця, і спровадив його до Вавилону.

І Єхонію, Єгоякимового сина, царя Юди, і всіх Юдиних вигнанців, що прийшли до Вавилону, Я верну до цього місця, говорить Господь, бо зламаю ярмо царя вавилонського!

І говорив пророк Єремія до пророка Ананії на очах священиків і на очах усього народу, що стояли в Господньому домі.

І сказав пророк Єремія: Амінь!
Нехай так зробить Господь, нехай виконає Господь слова твої, що ти пророкував про поворот посуду Господнього дому та всього вигнання в неволю з Вавилону до цього місця.

Тільки послухай це слово, що я говорю в вуха твої та в вуха всього народу:

Ті пророки, що від віків були передо мною і перед тобою, пророкували про численні краї та про царства великі, про війни, і про голод та про моровицю.

Пророк, що пророкує про мир, коли справдиться слово пророче, буде пізнаний цей пророк, що його справді послав Господь.

І взяв пророк Ананія ярмо з шиї пророка Єремії, і поламав його.

І сказав Ананія на очах усього народу, говорячи: Так говорить Господь: Отак поламаю ярмо Навуходоносора, царя вавилонського, за два роки часу, з шиї всіх народів!
І пішов пророк Єремія своєю дорогою.

І було слово Господнє до Єремії по тому, як пророк Ананія поламав ярмо з шиї пророка Єремії, говорячи:

Іди, і скажеш до Ананії, говорячи: Так говорить Господь: Ти поламав дерев́яне ярмо, але Я зроблю замість нього ярмо залізне.

Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Я дав на шию всіх цих народів залізне ярмо, щоб вони служили Навуходоносорові, цареві вавилонському, і вони будуть служити йому, і навіть польову звірину віддам Я йому!

І сказав пророк Єремія до пророка Ананії: Послухай же, Ананіє: Не посилав тебе Господь, але ти доводиш, що народ цей довіряє неправді.

Тому так промовляє Господь: Ось Я викидаю тебе з поверхні землі, цього року ти помреш, бо про відступство від Господа говорив ти!…

І помер пророк Ананія того року сьомого місяця…

Арабский (Arabic Van Dyke)

Языки

وَحَدَثَ فِي تِلْكَ السَّنَةِ فِي ابْتِدَاءِ مُلْكِ صِدْقِيَّا مَلِكِ يَهُوذَا، فِي السَّنَةِ الرَّابِعَةِ، فِي الشَّهْرِ الْخَامِسِ، أَنَّ حَنَنِيَّا بْنَ عَزُورَ النَّبِيَّ الَّذِي مِنْ جِبْعُونَ: كَلَّمَنِي فِي بَيْتِ الرَّبِّ أَمَامَ الْكَهَنَةِ وَكُلِّ الشَّعْبِ قَائِلاً:

«هكَذَا تَكَلَّمَ رَبُّ الْجُنُودِ إِلهُ إِسْرَائِيلَ قَائِلاً: قَدْ كَسَرْتُ نِيرَ مَلِكِ بَابِلَ.

فِي سَنَتَيْنِ مِنَ الزَّمَانِ أَرُدُّ إِلَى هذَا الْمَوْضِعِ كُلَّ آنِيَةِ بَيْتِ الرَّبِّ الَّتِي أَخَذَهَا نَبُوخَذْنَاصَّرُ مَلِكُ بَابِلَ مِنْ هذَا الْمَوْضِعِ، وَذَهَبَ بِهَا إِلَى بَابِلَ.

وَأَرُدُّ إِلَى هذَا الْمَوْضِعِ يَكُنْيَا بْنَ يَهُويَاقِيمَ مَلِكَ يَهُوذَا وَكُلَّ سَبْيِ يَهُوذَا الَّذِينَ ذَهَبُوا إِلَى بَابِلَ، يَقُولُ الرَّبُّ، لأَنِّي أَكْسِرُ نِيرَ مَلِكِ بَابِلَ».

فَكَلَّمَ إِرْمِيَا النَّبِيُّ حَنَنِيَّا النَّبِيَّ أَمَامَ الْكَهَنَةِ وَأَمَامَ كُلِّ الشَّعْبِ الْوَاقِفِينَ فِي بَيْتِ الرَّبِّ،

وَقَالَ إِرْمِيَا النَّبِيُّ: «آمِينَ. هكَذَا لِيَصْنَعِ الرَّبُّ. لِيُقِمِ الرَّبُّ كَلاَمَكَ الَّذِي تَنَبَّأْتَ بِهِ، فَيَرُدَّ آنِيَةَ بَيْتِ الرَّبِّ وَكُلَّ السَّبْيِ مِنْ بَابِلَ إِلَى هذَا الْمَوْضِعِ.

وَلكِنِ اسْمَعْ هذِهِ الْكَلِمَةَ الَّتِي أَتَكَلَّمُ أَنَا بِهَا فِي أُذُنَيْكَ وَفِي آذَانِ كُلِّ الشَّعْبِ.

إِنَّ الأَنْبِيَاءَ الَّذِينَ كَانُوا قَبْلِي وَقَبْلَكَ مُنْذُ الْقَدِيمِ وَتَنَبَّأُوا عَلَى أَرَاضٍ كَثِيرَةٍ وَعَلَى مَمَالِكَ عَظِيمَةٍ بِالْحَرْبِ وَالشَّرِّ وَالْوَبَإِ.

النَّبِيُّ الَّذِي تَنَبَّأَ بِالسَّلاَمِ، فَعِنْدَ حُصُولِ كَلِمَةِ النَّبِيِّ عُرِفَ ذلِكَ النَّبِيُّ أَنَّ الرَّبَّ قَدْ أَرْسَلَهُ حَقًّا».

ثُمَّ أَخَذَ حَنَنِيَّا النَّبِيُّ النِّيرَ عَنْ عُنُقِ إِرْمِيَا النَّبِيِّ وَكَسَرَهُ.

وَتَكَلَّمَ حَنَنِيَّا أَمَامَ كُلِّ الشَّعْبِ قَائِلاً: «هكَذَا قَالَ الرَّبُّ: هكَذَا أَكْسِرُ نِيرَ نَبُوخَذْنَاصَّرَ مَلِكِ بَابِلَ فِي سَنَتَيْنِ مِنَ الزَّمَانِ عَنْ عُنُقِ كُلِّ الشُّعُوبِ». وَانْطَلَقَ إِرْمِيَا النَّبِيُّ فِي سَبِيلِهِ.

ثُمَّ صَارَ كَلاَمُ الرَّبِّ إِلَى إِرْمِيَا النَّبِيِّ، بَعْدَ مَا كَسَرَ حَنَنِيَّا النَّبِيُّ النِّيرَ عَنْ عُنُقِ إِرْمِيَا النَّبِيِّ، قَائِلاً:

«اذْهَبْ وَكَلِّمْ حَنَنِيَّا قَائِلاً: هكَذَا قَالَ الرَّبُّ: قَدْ كَسَرْتَ أَنْيَارَ الْخَشَبِ وَعَمِلْتَ عِوَضًا عَنْهَا أَنْيَارًا مِنْ حَدِيدٍ.

لأَنَّهُ هكَذَا قَالَ رَبُّ الْجُنُودِ إِلهُ إِسْرَائِيلَ: قَدْ جَعَلْتُ نِيرًا مِنْ حَدِيدٍ عَلَى عُنُقِ كُلِّ هؤُلاَءِ الشُّعُوبِ لِيَخْدِمُوا نَبُوخَذْنَاصَّرَ مَلِكَ بَابِلَ، فَيَخْدِمُونَهُ وَقَدْ أَعْطَيْتُهُ أَيْضًا حَيَوَانَ الْحَقْلِ».

فَقَالَ إِرْمِيَا النَّبِيُّ لِحَنَنِيَّا النَّبِيِّ: «اسْمَعْ يَا حَنَنِيَّا. إِنَّ الرَّبَّ لَمْ يُرْسِلْكَ، وَأَنْتَ قَدْ جَعَلْتَ هذَا الشَّعْبَ يَتَّكِلُ عَلَى الْكَذِبِ.

لِذلِكَ هكَذَا قَالَ الرَّبُّ: هأَنَذَا طَارِدُكَ عَنْ وَجْهِ الأَرْضِ. هذِهِ السَّنَةَ تَمُوتُ، لأَنَّكَ تَكَلَّمْتَ بِعِصْيَانٍ عَلَى الرَّبِّ».

فَمَاتَ حَنَنِيَّا النَّبِيُّ فِي تِلْكَ السَّنَةِ فِي الشَّهْرِ السَّابعِ.