Скрыть
29:1
29:3
29:4
29:5
29:6
29:11
29:15
29:16
29:20
29:23
29:24
29:25
29:26
29:27
29:29
29:30
Церковнославянский (рус)
И сiя́ словеса́ кни́ги, ю́же посла́ Иеремі́а изъ Иерусали́ма ко старѣ́йшинамъ преселе́нымъ и ко жерце́мъ и лжи́вымъ проро́комъ и всѣ́мъ лю́демъ, и́хже пресели́ Навуходоно́соръ изъ Иерусали́ма до Вавило́на,
послѣди́ изше́дшу Иехоні́и царю́ и цари́цѣ, и ка́женикомъ и вся́кому свобо́дну, и худо́жнику и ю́знику изъ Иерусали́ма,
руко́ю Елеа́са сы́на Сафа́ня и гамарі́а сы́на хелкі́ина, его́же посла́ седекі́а ца́рь Иу́динъ ко царю́ Вавило́нску въ Вавило́нъ, глаго́ля:
та́ко рече́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ о преселе́ныхъ, и́хже пресели́ изъ Иерусали́ма въ Вавило́нъ:
согради́те хра́мины и всели́теся, и насади́те вертогра́ды и яди́те плоды́ и́хъ,
и по­ими́те жены́ и чадотвори́те сы́ны и дще́ри, и при­­веди́те сыно́мъ ва́шымъ жены́ и дще́ри ва́шя дади́те за му́жы, и да ражда́ютъ сы́ны и дще́ри, и умножа́йтеся, а не умаля́йтеся:
и взыщи́те ми́ра земли́, на ню́же пресели́хъ ва́съ та́мо, и моли́те Го́спода за ня́, я́ко въ ми́рѣ и́хъ бу́детъ ми́ръ ва́мъ.
Я́ко та́ко рече́ Госпо́дь си́лъ, Бо́гъ Изра́илевъ: да не препира́ютъ ва́съ лжи́вiи проро́цы, и́же въ ва́съ, и да не препира́ютъ ва́съ волсви́ ва́ши, и не послу́шайте со́нiй сво­и́хъ, я́же вы́ ви́дите во снѣ́,
я́ко непра́веднѣ ті́и прорица́ютъ ва́мъ во и́мя мое́, а не посла́хъ и́хъ, рече́ Госпо́дь.
Я́ко та́ко рече́ Госпо́дь: егда́ испо́лнят­ся въ Вавило́нѣ се́дмьдесятъ лѣ́тъ, посѣщу́ ва́съ и уста́влю словеса́ моя́ на ва́съ, е́же воз­врати́ти лю́ди моя́ на мѣ́сто сiе́:
и помы́шлю на вы́ помышле́нiе ми́ра, а не зла́я, е́же да́ти ва́мъ сiя́:
и помо́литеся ко мнѣ́, и послу́шаю ва́съ,
и взы́щете мене́, и обря́щете мя́: и егда́ взы́щете мене́ всѣ́мъ се́рдцемъ ва́шимъ,
и явлю́ся ва́мъ, глаго́летъ Госпо́дь, и воз­вращу́ у́зники ва́шя и соберу́ ва́съ от­ всѣ́хъ стра́нъ и от­ всѣ́хъ градо́въ, въ ня́же изгна́хъ ва́съ, глаго́летъ Госпо́дь: и воз­врати́тися повелю́ ва́мъ на мѣ́сто, от­ку́ду превести́ ва́съ повелѣ́хъ.
Поне́же реко́сте: воз­ста́ви на́мъ Госпо́дь проро́ки въ Вавило́нѣ.
Та́ко бо рече́ Госпо́дь ко царю́ сѣдя́щу на престо́лѣ дави́довѣ и ко всѣ́мъ лю́демъ живу́щымъ во гра́дѣ то́мъ, и бра́тiямъ ва́шымъ, не изше́дшымъ съ ва́ми въ плѣ́нъ,
та́ко глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель: се́, а́зъ послю́ на ня́ ме́чь и гла́дъ и мо́ръ, и положу́ я́ я́ко смо́квы худы́я, и́хже немо́щно я́сти, поне́же зѣло́ ху́ды бы́ша:
и сотру́ я́ мече́мъ и гла́домъ и мо́ромъ, и да́мъ я́ въ погубле́нiе всѣ́мъ ца́р­ст­вамъ земны́мъ и въ прокля́тiе, и во удивле́нiе и въ посмѣ́хъ и въ поруга́нiе всѣ́мъ язы́комъ, къ ни́мже изверго́хъ я́:
зане́же не послу́шаша слове́съ мо­и́хъ, глаго́летъ Госпо́дь, я́же посла́хъ къ ни́мъ рабы́ мо­и́ми проро́ки, ра́но востая́ и посыла́я, и не послу́шасте, глаго́летъ Госпо́дь.
Вы́ у́бо слы́шите сло́во Госпо́дне, все́ преселе́нiе, е́же вы́слахъ изъ Иерусали́ма въ Вавило́нъ.
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель Бо́гъ Изра́илевъ на Ахiа́ва сы́на колі́ева и на седекі́ю сы́на маасі́ева, и́же прорица́ютъ ва́мъ во и́мя мое́ лжи́во: се́, а́зъ предаю́ я́ въ ру́цѣ Навуходоно́сора царя́ Вавило́нска, и побiе́тъ я́ предъ очи́ма ва́шима:
и во́змет­ся от­ ни́хъ прокля́тiе всему́ преселе́нiю Иу́дину, е́же въ Вавило́нѣ, глаго́люще: да сотвори́тъ ти́ Госпо́дь я́коже седекі́и сотвори́ и я́коже Ахiа́ву, и́хже сожже́ ца́рь Вавило́нскiй во огни́,
беззако́нiя ра́ди, е́же сотвори́ша во Иерусали́мѣ, и любо­дѣ́яху съ жена́ми гра́жданъ сво­и́хъ и сло́во глаго́лаша во и́мя мое́ лжи́во, его́же не повелѣ́хъ и́мъ, а́зъ же е́смь судiя́ и по́слухъ, глаго́летъ Госпо́дь.
И къ саме́и Елами́тину рече́ши:
та́ко глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель, Бо́гъ Изра́илевъ: поне́же посла́лъ еси́ во и́мя твое́ посла́нiя ко всѣ́мъ лю́демъ, и́же во Иерусали́мѣ, и ко софо́нiи сы́ну маасе́ову жерцу́ и ко всѣ́мъ жерце́мъ, глаго́ля:
Госпо́дь даде́ тя жерца́ вмѣ́сто Иода́а жерца́, бы́ти при­­ста́внику въ дому́ Госпо́дни, вся́кому человѣ́ку прорица́ющу и вся́кому человѣ́ку неи́стову­ю­щу, и вда́си его́ въ затво́ръ и въ кла́ду.
И ны́нѣ почто́ не запрети́сте иеремі́и, и́же от­ Анаѳо́ѳа, прорица́ющему ва́мъ?
Я́ко того́ ра́ди посла́ къ на́мъ въ Вавило́нъ, глаго́ля: до́лгое е́сть вре́мя, согради́те хра́мины и всели́теся, и насади́те вертогра́ды и яди́те плоды́ и́хъ.
И прочте́ кни́гу сiю́ софо́нiа во у́шы иеремі́и проро́ка.
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко иеремі́и глаго́ля:
посли́ ко пресе́лникомъ глаго́ля: та́ко рече́ Госпо́дь на саме́ю Елами́тина: поне́же прорече́ ва́мъ саме́а, а́зъ же не посла́хъ его́, и сотвори́ ва́съ упова́ти на непра́вду:
того́ ра́ди си́це рече́ Госпо́дь: се́, а́зъ посѣщу́ на саме́ю и на ро́дъ его́, и не бу́детъ ему́ человѣ́ка посредѣ́ ва́съ, е́же ви́дѣти блага́я, я́же а́зъ сотворю́ ва́мъ, глаго́летъ Госпо́дь, зане́ от­ступле́нiе глаго́ла на Го́спода.
Греческий [Greek (Koine)]
36:1καὶ οὗτοι οἱ λόγοι τῆς βίβλου οὓς ἀπέστειλεν Ιερεμιας ἐξ Ιερουσαλημ προ­̀ς τοὺς πρεσβυτέρους τῆς ἀπο­ικίας καὶ προ­̀ς τοὺς ἱερεῖς καὶ προ­̀ς τοὺς ψευδο­προ­φήτας ἐπι­στολὴν εἰς Βαβυλῶνα τῇ ἀπο­ικίᾳ καὶ προ­̀ς ἅπαν­τα τὸν λαὸν
36:2ὕστερον ἐξελθόν­τος Ιεχονιου τοῦ βασιλέως καὶ τῆς βασιλίσ­σης καὶ τῶν εὐνούχων καὶ παν­τὸς ἐλευθέρου καὶ δεσμώτου καὶ τεχνίτου ἐξ Ιερουσαλημ
36:3ἐν χειρὶ Ελεασα υἱοῦ Σαφαν καὶ Γαμαριου υἱοῦ Χελκιου ὃν ἀπέστειλεν Σεδεκιας βασιλεὺς Ιουδα προ­̀ς βασιλέα Βαβυλῶνος εἰς Βαβυλῶνα λέγων
36:4οὕτως εἶπεν κύριος ὁ θεὸς Ισραηλ ἐπι­̀ τὴν ἀπο­ικίαν ἣν ἀπῴκισα ἀπο­̀ Ιερουσαλημ
36:5οἰκοδομήσατε οἴκους καὶ κατοικήσατε καὶ φυτεύ­σατε παρα­δείσους καὶ φάγετε τοὺς καρποὺς αὐτῶν
36:6καὶ λάβετε γυναῖκας καὶ τεκνοποιήσατε υἱοὺς καὶ θυγατέρας καὶ λάβετε τοῖς υἱοῖς ὑμῶν γυναῖκας καὶ τὰς θυγατέρας ὑμῶν ἀνδράσιν δότε καὶ πλη­θύνεσθε καὶ μὴ σμικρυνθῆτε
36:7καὶ ζητήσατε εἰς εἰρήνην τῆς γῆς εἰς ἣν ἀπῴκισα ὑμᾶς ἐκεῖ καὶ προ­σεύξασθε περὶ αὐτῶν προ­̀ς κύριον ὅτι ἐν εἰρήνῃ αὐτῆς ἔσται εἰρήνη ὑμῖν
36:8ὅτι οὕτως εἶπεν κύριος μὴ ἀναπειθέτωσαν ὑμᾶς οἱ ψευδο­προ­φῆται οἱ ἐν ὑμῖν καὶ μὴ ἀναπειθέτωσαν ὑμᾶς οἱ μάν­τεις ὑμῶν καὶ μὴ ἀκούετε εἰς τὰ ἐνύπνια ὑμῶν ἃ ὑμεῖς ἐνυπνιάζεσθε
36:9ὅτι ἄδικα αὐτοὶ προ­φητεύ­ουσιν ὑμῖν ἐπι­̀ τῷ ὀνόματί μου καὶ οὐκ ἀπέστειλα αὐτούς
36:10ὅτι οὕτως εἶπεν κύριος ὅταν μέλλῃ πλη­ροῦσθαι Βαβυλῶνι ἑβδομήκον­τα ἔτη ἐπι­σκέψομαι ὑμᾶς καὶ ἐπι­στήσω τοὺς λόγους μου ἐφ᾿ ὑμᾶς τοῦ τὸν λαὸν ὑμῶν ἀπο­στρέψαι εἰς τὸν τόπον τοῦτον
36:11καὶ λογιοῦμαι ἐφ᾿ ὑμᾶς λογισμὸν εἰρήνης καὶ οὐ κακὰ τοῦ δοῦναι ὑμῖν ταῦτα
36:12καὶ προ­σεύξασθε προ­́ς με καὶ εἰσακούσομαι ὑμῶν
36:13καὶ ἐκζητήσατέ με καὶ εὑρήσετέ με ὅτι ζητήσετέ με ἐν ὅλῃ καρδίᾳ ὑμῶν
36:14καὶ ἐπι­φανοῦμαι ὑμῖν
36:15ὅτι εἴπατε κατέστησεν ἡμῖν κύριος προ­φήτας ἐν Βαβυλῶνι
36:21οὕτως εἶπεν κύριος ἐπι­̀ Αχιαβ καὶ ἐπι­̀ Σεδεκιαν ἰδοὺ ἐγὼ δίδωμι αὐτοὺς εἰς χεῖρας βασιλέως Βαβυλῶνος καὶ πατάξει αὐτοὺς κατ᾿ ὀφθαλμοὺς ὑμῶν
36:22καὶ λήμψον­ται ἀπ᾿ αὐτῶν κατα­́ραν ἐν πάσῃ τῇ ἀπο­ικίᾳ Ιουδα ἐν Βαβυλῶνι λέγον­τες ποιήσαι σε κύριος ὡς Σεδεκιαν ἐποίησεν καὶ ὡς Αχιαβ οὓς ἀπετηγάνισεν βασιλεὺς Βαβυλῶνος ἐν πυρὶ
36:23δι᾿ ἣν ἐποίησαν ἀνομίαν ἐν Ισραηλ καὶ ἐμοιχῶν­το τὰς γυναῖκας τῶν πολιτῶν αὐτῶν καὶ λόγον ἐχρημάτισαν ἐν τῷ ὀνόματί μου ὃν οὐ συν­έταξα αὐτοῖς καὶ ἐγὼ μάρτυς φησὶν κύριος
36:24καὶ προ­̀ς Σαμαιαν τὸν Νελαμίτην ἐρεῖς
36:25οὐκ ἀπέστειλά σε τῷ ὀνόματί μου καὶ προ­̀ς Σοφονιαν υἱὸν Μαασαιου τὸν ἱερέα εἰπέ
36:26κύριος ἔδωκέν σε εἰς ἱερέα ἀν­τὶ Ιωδαε τοῦ ἱερέως γενέσθαι ἐπι­στάτην ἐν τῷ οἴκῳ κυρίου παν­τὶ ἀνθρώπῳ προ­φητεύ­ον­τι καὶ παν­τὶ ἀνθρώπῳ μαινομένῳ καὶ δώσεις αὐτὸν εἰς τὸ ἀπό­κλεισμα καὶ εἰς τὸν καταρράκτην
36:27καὶ νῦν δια­̀ τί συν­ελοιδορήσατε Ιερεμιαν τὸν ἐξ Αναθωθ τὸν προ­φητεύ­σαν­τα ὑμῖν
36:28οὐ δια­̀ τοῦτο ἀπέστειλεν προ­̀ς ὑμᾶς εἰς Βαβυλῶνα λέγων μακράν ἐστιν οἰκοδομήσατε οἰκίας καὶ κατοικήσατε καὶ φυτεύ­σατε κήπους καὶ φάγεσθε τὸν καρπὸν αὐτῶν
36:29καὶ ἀνέγνω Σοφονιας τὸ βιβλίον εἰς τὰ ὦτα Ιερεμιου
36:30καὶ ἐγένετο λόγος κυρίου προ­̀ς Ιερεμιαν λέγων
36:31ἀπό­στειλον προ­̀ς τὴν ἀπο­ικίαν λέγων οὕτως εἶπεν κύριος ἐπι­̀ Σαμαιαν τὸν Νελαμίτην ἐπειδὴ ἐπρο­φήτευσεν ὑμῖν Σαμαιας καὶ ἐγὼ οὐκ ἀπέστειλα αὐτόν καὶ πεποιθέναι ἐποίησεν ὑμᾶς ἐπ᾿ ἀδίκοις
36:32δια­̀ τοῦτο οὕτως εἶπεν κύριος ἰδοὺ ἐγὼ ἐπι­σκέψομαι ἐπι­̀ Σαμαιαν καὶ ἐπι­̀ τὸ γένος αὐτοῦ καὶ οὐκ ἔσται αὐτῶν ἄνθρωπος ἐν μέσῳ ὑμῶν τοῦ ἰδεῖν τὰ ἀγαθά ἃ ἐγὼ ποιήσω ὑμῖν οὐκ ὄψον­ται
וְאֵלֶּה דִּבְרֵי הַסֵּפֶר, אֲשֶׁר שָׁלַח יִרְמְיָה הַנָּבִיא מִירוּשָׁלִָם; אֶל־יֶתֶר זִקְנֵי הַגּוֹלָה, וְאֶל־הַכֹּהֲנִים וְאֶל־הַנְּבִיאִים וְאֶל־כָּל־הָעָם, אֲשֶׁר הֶגְלָה נְבוּכַדְנֶאצַּר מִירוּשָׁלִַם בָּבֶלָה׃
אַחֲרֵי צֵאת יְכָנְיָה־הַמֶּלֶךְ וְהַגְּבִירָה וְהַסָּרִיסִים שָׂרֵי יְהוּדָה וִירוּשָׁלִַם וְהֶחָרָשׁ וְהַמַּסְגֵּר מִירוּשָׁלִָם׃
בְּיַד אֶלְעָשָׂה בֶן־שָׁפָן, וּגְמַרְיָה בֶּן־חִלְקִיָּה; אֲשֶׁר שָׁלַח צִדְקִיָּה מֶלֶךְ־יְהוּדָה, אֶל־נְבוּכַדְנֶאצַּר מֶלֶךְ בָּבֶל בָּבֶלָה לֵאמֹר׃ ס
כֹּה אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; לְכָל־הַגּוֹלָה, אֲשֶׁר־הִגְלֵיתִי מִירוּשָׁלִַם בָּבֶלָה׃
בְּנוּ בָתִּים וְשֵׁבוּ; וְנִטְעוּ גַנּוֹת, וְאִכְלוּ אֶת־פִּרְיָן׃
קְחוּ נָשִׁים, וְהוֹלִידוּ בָּנִים וּבָנוֹת, וּקְחוּ לִבְנֵיכֶם נָשִׁים, וְאֶת־בְּנוֹתֵיכֶם תְּנוּ לַאֲנָשִׁים, וְתֵלַדְנָה בָּנִים וּבָנוֹת; וּרְבוּ־שָׁם וְאַל־תִּמְעָטוּ׃
וְדִרְשׁוּ אֶת־שְׁלוֹם הָעִיר, אֲשֶׁר הִגְלֵיתִי אֶתְכֶם שָׁמָּה, וְהִתְפַּלְלוּ בַעֲדָהּ אֶל־יְהוָה; כִּי בִשְׁלוֹמָהּ, יִהְיֶה לָכֶם שָׁלוֹם׃ פ
כִּי כֹה אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, אַל־יַשִּׁיאוּ לָכֶם נְבִיאֵיכֶם אֲשֶׁר־בְּקִרְבְּכֶם וְקֹסְמֵיכֶם; וְאַל־תִּשְׁמְעוּ אֶל־חֲלֹמֹתֵיכֶם, אֲשֶׁר אַתֶּם מַחְלְמִים׃
כִּי בְשֶׁקֶר, הֵם נִבְּאִים לָכֶם בִּשְׁמִי; לֹא שְׁלַחְתִּים נְאֻם־יְהוָה׃ ס
כִּי־כֹה אָמַר יְהוָה, כִּי לְפִי מְלֹאת לְבָבֶל שִׁבְעִים שָׁנָה אֶפְקֹד אֶתְכֶם; וַהֲקִמֹתִי עֲלֵיכֶם אֶת־דְּבָרִי הַטּוֹב, לְהָשִׁיב אֶתְכֶם, אֶל־הַמָּקוֹם הַזֶּה׃
כִּי אָנֹכִי יָדַעְתִּי אֶת־הַמַּחֲשָׁבֹת, אֲשֶׁר אָנֹכִי חֹשֵׁב עֲלֵיכֶם נְאֻם־יְהוָה; מַחְשְׁבוֹת שָׁלוֹם וְלֹא לְרָעָה, לָתֵת לָכֶם אַחֲרִית וְתִקְוָה׃
וּקְרָאתֶם אֹתִי וַהֲלַכְתֶּם, וְהִתְפַּלַּלְתֶּם אֵלָי; וְשָׁמַעְתִּי אֲלֵיכֶם׃
וּבִקַּשְׁתֶּם אֹתִי וּמְצָאתֶם; כִּי תִדְרְשֻׁנִי בְּכָל־לְבַבְכֶם׃
וְנִמְצֵאתִי לָכֶם נְאֻם־יְהוָה, וְשַׁבְתִּי אֶת־שְׁבִיתְכֶם (שְׁבוּתְכֶם), וְקִבַּצְתִּי אֶתְכֶם מִכָּל־הַגּוֹיִם וּמִכָּל־הַמְּקוֹמוֹת, אֲשֶׁר הִדַּחְתִּי אֶתְכֶם שָׁם נְאֻם־יְהוָה; וַהֲשִׁבֹתִי אֶתְכֶם, אֶל־הַמָּקוֹם, אֲשֶׁר־הִגְלֵיתִי אֶתְכֶם מִשָּׁם׃
כִּי אֲמַרְתֶּם; הֵקִים לָנוּ יְהוָה נְבִאִים בָּבֶלָה׃ ס
כִּי־כֹה אָמַר יְהוָה, אֶל־הַמֶּלֶךְ הַיּוֹשֵׁב אֶל־כִּסֵּא דָוִד, וְאֶל־כָּל־הָעָם, הַיּוֹשֵׁב בָּעִיר הַזֹּאת; אֲחֵיכֶם אֲשֶׁר לֹא־יָצְאוּ אִתְּכֶם בַּגּוֹלָה׃
כֹּה אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת, הִנְנִי מְשַׁלֵּחַ בָּם, אֶת־הַחֶרֶב אֶת־הָרָעָב וְאֶת־הַדָּבֶר; וְנָתַתִּי אוֹתָם, כַּתְּאֵנִים הַשֹּׁעָרִים, אֲשֶׁר לֹא־תֵאָכַלְנָה מֵרֹעַ׃
וְרָדַפְתִּי אַחֲרֵיהֶם, בַּחֶרֶב בָּרָעָב וּבַדָּבֶר; וּנְתַתִּים לִזְוָעָה (לְזַעֲוָה) לְכֹל מַמְלְכוֹת הָאָרֶץ, לְאָלָה וּלְשַׁמָּה וְלִשְׁרֵקָה וּלְחֶרְפָּה, בְּכָל־הַגּוֹיִם אֲשֶׁר־הִדַּחְתִּים שָׁם׃
תַּחַת אֲשֶׁר־לֹא־שָׁמְעוּ אֶל־דְּבָרַי נְאֻם־יְהוָה; אֲשֶׁר שָׁלַחְתִּי אֲלֵיהֶם אֶת־עֲבָדַי הַנְּבִאִים הַשְׁכֵּם וְשָׁלֹחַ, וְלֹא שְׁמַעְתֶּם נְאֻם־יְהוָה׃
וְאַתֶּם שִׁמְעוּ דְבַר־יְהוָה; כָּל־הַגּוֹלָה, אֲשֶׁר־שִׁלַּחְתִּי מִירוּשָׁלִַם בָּבֶלָה׃ ס
כֹּה־אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, אֶל־אַחְאָב בֶּן־קוֹלָיָה וְאֶל־צִדְקִיָּהוּ בֶן־מַעֲשֵׂיָה, הַנִּבְּאִים לָכֶם בִּשְׁמִי שָׁקֶר; הִנְנִי נֹתֵן אֹתָם, בְּיַד נְבוּכַדְרֶאצַּר מֶלֶךְ־בָּבֶל, וְהִכָּם לְעֵינֵיכֶם׃
וְלֻקַּח מֵהֶם קְלָלָה, לְכֹל גָּלוּת יְהוּדָה, אֲשֶׁר בְּבָבֶל לֵאמֹר; יְשִׂמְךָ יְהוָה כְּצִדְקִיָּהוּ וּכְאֶחָב, אֲשֶׁר־קָלָם מֶלֶךְ־בָּבֶל בָּאֵשׁ׃
יַעַן אֲשֶׁר עָשׂוּ נְבָלָה בְּיִשְׂרָאֵל, וַיְנַאֲפוּ אֶת־נְשֵׁי רֵעֵיהֶם, וַיְדַבְּרוּ דָבָר בִּשְׁמִי שֶׁקֶר, אֲשֶׁר לוֹא צִוִּיתִם; וְאָנֹכִי הוּיֹדֵעַ (הַיּוֹדֵעַ) וָעֵד נְאֻם־יְהוָה׃ ס
וְאֶל־שְׁמַעְיָהוּ הַנֶּחֱלָמִי תֹּאמַר לֵאמֹר׃
כֹּה־אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל לֵאמֹר; יַעַן אֲשֶׁר אַתָּה שָׁלַחְתָּ בְשִׁמְכָה סְפָרִים, אֶל־כָּל־הָעָם אֲשֶׁר בִּירוּשָׁלִַם, וְאֶל־צְפַנְיָה בֶן־מַעֲשֵׂיָה הַכֹּהֵן, וְאֶל כָּל־הַכֹּהֲנִים לֵאמֹר׃
יְהוָה נְתָנְךָ כֹהֵן, תַּחַת יְהוֹיָדָע הַכֹּהֵן, לִהְיוֹת פְּקִדִים בֵּית יְהוָה, לְכָל־אִישׁ מְשֻׁגָּע וּמִתְנַבֵּא; וְנָתַתָּה אֹתוֹ אֶל־הַמַּהְפֶּכֶת וְאֶל־הַצִּינֹק׃
וְעַתָּה, לָמָּה לֹא גָעַרְתָּ, בְּיִרְמְיָהוּ הָעֲנְּתֹתִי; הַמִּתְנַבֵּא לָכֶם׃
כִּי עַל־כֵּן שָׁלַח אֵלֵינוּ בָּבֶל לֵאמֹר אֲרֻכָּה הִיא; בְּנוּ בָתִּים וְשֵׁבוּ, וְנִטְעוּ גַנּוֹת, וְאִכְלוּ אֶת־פְּרִיהֶן׃
וַיִּקְרָא צְפַנְיָה הַכֹּהֵן אֶת־הַסֵּפֶר הַזֶּה; בְּאָזְנֵי יִרְמְיָהוּ הַנָּבִיא׃ פ
וַיְהִי דְּבַר־יְהוָה, אֶל־יִרְמְיָהוּ לֵאמֹר׃
שְׁלַח עַל־כָּל־הַגּוֹלָה לֵאמֹר, כֹּה אָמַר יְהוָה, אֶל־שְׁמַעְיָה הַנֶּחֱלָמִי; יַעַן אֲשֶׁר נִבָּא לָכֶם שְׁמַעְיָה, וַאֲנִי לֹא שְׁלַחְתִּיו, וַיַּבְטַח אֶתְכֶם עַל־שָׁקֶר׃
לָכֵן כֹּה־אָמַר יְהוָה, הִנְנִי פֹקֵד עַל־שְׁמַעְיָה הַנֶּחֱלָמִי וְעַל־זַרְעוֹ, לֹא־יִהְיֶה לוֹ אִישׁ יוֹשֵׁב בְּתוֹךְ־הָעָם הַזֶּה, וְלֹא־יִרְאֶה בַטּוֹב אֲשֶׁר־אֲנִי עֹשֶׂה־לְעַמִּי נְאֻם־יְהוָה; כִּי־סָרָה דִבֶּר עַל־יְהוָה׃ ס
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible