Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Иеремии

 
  • И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́лющее: иди́ и вопі́й во у́шы Иерусали́му, рекі́й: сiя́ глаго́летъ Госпо́дь:
  • помяну́хъ ми́лость ю́ности тво­ея́ и любо­́вь соверше́н­ства {Евр.: обруче́нiя.} тво­его́, егда́ послѣ́довалъ еси́ въ пусты́ни ненасѣ́ян­нѣй свято́му Изра́илеву, глаго́летъ Госпо́дь.
  • Святъ Изра́иль Го́сподеви, нача́токъ плодо́въ его́: вси́ пояда́ющiи его́ согрѣша́тъ, зла́я прiи́дутъ на ни́хъ, рече́ Госпо́дь.
  • Услы́шите сло́во Госпо́дне, до́ме Иа́ковль и вся́ племена́ до́му Изра́илева.
  • Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь: ко́е обрѣто́ша отцы́ ва́ши во мнѣ́ погрѣше́нiе, я́ко удали́шася от­ мене́ и ходи́ша вслѣ́дъ су́етныхъ и осуети́шася,
  • и не реко́ша: гдѣ́ есть Госпо́дь, изведы́й на́съ от­ земли́ Еги́петскiя, преведы́й на́съ по пусты́ни, по земли́ необита́н­нѣй и непрохо́днѣй, по земли́ безво́днѣй и непло́днѣй, по земли́, по не́йже не ходи́лъ му́жъ никогда́же и не обита́лъ человѣ́къ та́мо?
  • И введо́хъ ва́съ въ зе́млю карми́лъ, да снѣ́сте плоды́ его́ и блага́я того́: и внидо́сте, и оскверни́ли есте́ зе́млю мою́, и достоя́нiе мое́ поста́вили есте́ въ ме́рзость.
  • Свяще́н­ницы не реко́ша: гдѣ́ е́сть Госпо́дь? и держа́щiи зако́нъ не вѣ́дѣша мя́, и па́стырiе нече́­ст­воваша на мя́, и проро́цы проро́че­с­т­воваша въ Ваа́ла и и́доломъ послѣ́доваша.
  • Сего́ ра́ди еще́ судо́мъ прѣ́тися и́мамъ съ ва́ми, рече́ Госпо́дь, и съ сы́ны ва́шими препрю́ся.
  • Того́ ра́ди прiиди́те во о́стровы Хетти́мъ и ви́дите, и въ Кида́ръ посли́те и разсмотри́те при­­лѣ́жно и ви́дите, а́ще сотворе́на бы́ша такова́я?
  • а́ще премѣни́ша язы́цы бо́ги своя́, и ті́и не су́ть бо́зи? лю́дiе же мо­и́ премѣни́ша сла́ву свою́ на то́, от­ него́же не упо́льзуют­ся.
  • Ужасе́ся небо о се́мъ и вострепета́ попремно́гу зѣло́, глаго́летъ Госпо́дь.
  • Два́ бо зла́ сотвори́ша лю́дiе мо­и́: мене́ оста́виша исто́чника воды́ жи́вы, и ископа́ша себѣ́ кладенцы́ сокруше́ныя, и́же не воз­мо́гутъ воды́ содержа́ти.
  • Еда́ ра́бъ е́сть Изра́иль, или́ домоча́децъ е́сть? вску́ю бы́сть въ плѣне́нiе?
  • На него́ рыка́ша льво́ве и изда́ша гла́съ сво́й, и́же поста́виша зе́млю его́ въ пусты́ню, и гра́ды его́ сожже́ни су́ть, е́же не обита́ти въ ни́хъ.
  • И сы́нове мемфи́са и тафны́ позна́ша тя́ и поруга́шася тебѣ́.
  • Не сiя́ ли сотвори́ тебѣ́ то́, я́ко оста́вилъ еси́ мене́? глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й.
  • И ны́нѣ что́ тебѣ́ и пути́ Еги́петскому, е́же пи́ти во́ду гео́нскую {Евр.: му́тну.}, и что́ тебѣ́ и пути́ Ассирі́йскому, да пiе́ши во́ду рѣ́чную?
  • Нака́жетъ тя́ от­ступле́нiе твое́, и зло́ба твоя́ обличи́тъ тя́: и увѣ́ждь и ви́ждь, я́ко зло́ и го́рько ти́ е́сть, е́же оста́вити мя́, глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й: и не благоволи́хъ о тебѣ́, глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й.
  • Поне́же от­ вѣ́ка сокруши́лъ еси́ и́го твое́ и растерза́лъ еси́ у́зы твоя́ и ре́клъ еси́: не и́мамъ тебѣ́ служи́ти, но пойду́ на вся́кiй хо́лмъ высо́кiй и подъ вся́кимъ дре́вомъ ли́­с­т­вен­нымъ та́мо разлiю́ся въ блудѣ́ мо­е́мъ.
  • А́зъ же насади́хъ тя́ виногра́дъ плодоно́сенъ, ве́сь и́стиненъ: ка́ко преврати́л­ся еси́ въ го́ресть, виногра́дъ чужді́й?
  • А́ще умы́ешися ни́тромъ и умно́жиши себѣ́ травы́ бори́ѳовы, поро́ченъ еси́ во беззако́нiихъ тво­и́хъ предо мно́ю, рече́ Госпо́дь Бо́гъ.
  • Ка́ко рече́ши: не оскверни́хся и вслѣ́дъ Ваа́ла не ходи́хъ? ви́ждь пути́ твоя́ на мѣ́стѣ многогро́бищнѣмъ и увѣ́ждь, что́ сотвори́лъ еси́. Въ ве́черъ гла́съ его́ рыда́­ше,
  • пути́ своя́ разшири́ на во́ды пусты́н­ныя, въ по́хотехъ души́ сво­ея́ вѣ́тромъ ноша́­шеся, пре́данъ бы́сть, кто́ обрати́тъ его́? вси́ и́щущiи его́ не утрудя́т­ся, во смире́нiи его́ обря́щутъ его́.
  • Отврати́ но́гу твою́ от­ пути́ стро́потна и горта́нь тво́й от­ жа́жди. И рече́: воз­мужа́юся, я́ко воз­люби́ чужди́хъ и вслѣ́дъ и́хъ хожда́­ше.
  • Я́коже сты́дъ та́тю, егда́ я́тъ бу́детъ, та́ко постыдя́т­ся сы́нове Изра́илевы, ті́и и ца́рiе и́хъ, и нача́лницы и́хъ и свяще́н­ницы и́хъ и проро́цы и́хъ.
  • Дре́ву реко́ша: я́ко оте́цъ мо́й еси́ ты́: и ка́мени: ты́ мя роди́лъ еси́: и обрати́ша ко мнѣ́ хребты́, а не ли́ца своя́: и во вре́мя озлобле́нiя сво­его́ реку́тъ: воста́ни и изба́ви на́съ.
  • И гдѣ́ су́ть бо́зи тво­и́, я́же сотвори́лъ еси́ тебѣ́? да воста́нутъ и изба́вятъ тя́ во вре́мя озлобле́нiя тво­его́: по числу́ бо градо́въ тво­и́хъ бы́ша бо́зи тво­и́, Иу́до, и по числу́ путі́й Иерусали́мскихъ жря́ху Ваа́лу.
  • Вску́ю глаго́лете ко мнѣ́? вси́ вы́ нече́­ст­вовасте и вси́ вы́ беззако́н­новасте ко мнѣ́, глаго́летъ Госпо́дь.
  • Всу́е порази́хъ ча́да ва́ша, наказа́нiя не прiя́сте, ме́чь пояде́ проро́ки ва́шя, а́ки ле́въ погубля́яй, и не убоя́стеся.
  • Слы́шите сло́во Госпо́дне, та́ко глаго́летъ Госпо́дь: еда́ пусты́ня бы́хъ Изра́илю, или́ земля́ непло́дна? вску́ю рѣ́ша лю́дiе мо­и́: облада́еми не бу́демъ и пото́мъ не прiи́демъ къ тебѣ́?
  • Еда́ забу́детъ невѣ́ста красоту́ свою́, и дѣ́ва мони́ста пе́рсiй сво­и́хъ? лю́дiе же мо­и́ забы́ша мене́ дни́ безчи́слен­ны.
  • Что́ еще́ добро́ ухи́триши на путе́хъ тво­и́хъ, е́же взыска́ти любве́? Не та́ко: но и ты́ лука́вновала еси́, е́же оскверни́ти пути́ твоя́,
  • и въ рука́хъ тво­и́хъ обрѣ́теся кро́вь ду́шъ [убо́гихъ] непови́н­ныхъ: не въ ро́вѣхъ обрѣто́хъ и́хъ, но во вся́цѣй дубра́вѣ.
  • И рекла́ еси́: непови́н­на е́смь, но да от­врати́т­ся я́рость твоя́ от­ мене́. Се́, а́зъ сужду́ся съ тобо́ю, внегда́ рещи́ тебѣ́: не согрѣши́хъ:
  • поне́же презрѣ́ла еси́ зѣло́, е́же повтори́ти пути́ твоя́: и от­ Еги́пта постыди́шися, я́коже постыдѣ́на еси́ от­ Ассу́ра:
  • я́ко и от­ту́ду изы́деши, и ру́цѣ тво­и́ на главѣ́ тво­е́й: я́ко от­ри́ну Госпо́дь надѣ́янiе твое́, и не благопоспѣши́т­ся тебѣ́ въ не́мъ.
  • И было слово Господне ко мне:
  • иди и возгласи в уши дщери Иерусалима: так говорит Господь: Я вспоминаю о дружестве юности твоей, о любви твоей, когда ты была невестою, когда последовала за Мною в пустыню, в землю незасеянную.
  • Израиль был святынею Господа, начатком плодов Его; все поедавшие его были осуждаемы, бедствие постигало их, говорит Господь.
  • Выслушайте слово Господне, дом Иаковлев и все роды дома Израилева!
  • Так говорит Господь: какую неправду нашли во Мне отцы ваши, что удалились от Меня и пошли за суетою, и осуетились,
  • и не сказали: «где Господь, Который вывел нас из земли Египетской, вел нас по пустыне, по земле пустой и необитаемой, по земле сухой, по земле тени смертной, по которой никто не ходил и где не обитал человек?»
  • И Я ввел вас в землю плодоносную, чтобы вы питались плодами ее и добром ее; а вы вошли и осквернили землю Мою, и достояние Мое сделали мерзостью.
  • Священники не говорили: «где Господь?», и учители закона не знали Меня, и пастыри отпали от Меня, и пророки пророчествовали во имя Ваала и ходили во след тех, которые не помогают.
  • Поэтому Я еще буду судиться с вами, говорит Господь, и с сыновьями сыновей ваших буду судиться.
  • Ибо пойдите на острова Хиттимские и посмотрите, и пошлите в Кидар и разведайте прилежно, и рассмотрите: было ли там что-нибудь подобное сему?
  • переменил ли какой народ богов своих, хотя они и не боги? а Мой народ променял славу свою на то, что не помогает.
  • Подивитесь сему, небеса, и содрогнитесь, и ужаснитесь, говорит Господь.
  • Ибо два зла сделал народ Мой: Меня, источник воды живой, оставили, и высекли себе водоемы разбитые, которые не могут держать воды.
  • Разве Израиль раб? или он домочадец? почему он сделался добычею?
  • Зарыкали на него молодые львы, подали голос свой и сделали землю его пустынею; города его сожжены, без жителей.
  • И сыновья Мемфиса и Тафны объели темя твое.
  • Не причинил ли ты себе это тем, что оставил Господа Бога твоего в то время, когда Он путеводил тебя?
  • И ныне для чего тебе путь в Египет, чтобы пить воду из Нила? и для чего тебе путь в Ассирию, чтобы пить воду из реки ее?
  • Накажет тебя нечестие твое, и отступничество твое обличит тебя; итак познай и размысли, как худо и горько то, что ты оставил Господа Бога твоего и страха Моего нет в тебе, говорит Господь Бог Саваоф.
  • Ибо издавна Я сокрушил ярмо твое, разорвал узы твои, и ты говорил: «не буду служить идолам», а между тем на всяком высоком холме и под всяким ветвистым деревом ты блудодействовал.
  • Я насадил тебя как благородную лозу, – самое чистое семя; как же ты превратилась у Меня в дикую отрасль чужой лозы?
  • Посему, хотя бы ты умылся мылом и много употребил на себя щелоку, нечестие твое отмечено предо Мною, говорит Господь Бог.
  • Как можешь ты сказать: «я не осквернил себя, я не ходил во след Ваала?» Посмотри на поведение твое в долине, познай, что делала ты, резвая верблюдица, рыщущая по путям твоим?
  • Привыкшую к пустыне дикую ослицу, в страсти души своей глотающую воздух, кто может удержать? Все, ищущие ее, не утомятся: в ее месяце они найдут ее.
  • Не давай ногам твоим истаптывать обувь, и гортани твоей – томиться жаждою. Но ты сказал: «не надейся, нет! ибо люблю чужих и буду ходить во след их».
  • Как вор, когда поймают его, бывает осрамлен, так осрамил себя дом Израилев: они, цари их, князья их, и священники их, и пророки их, –
  • говоря дереву: «ты мой отец», и камню: «ты родил меня»; ибо они оборотили ко Мне спину, а не лице; а во время бедствия своего будут говорить: «встань и спаси нас!»
  • Где же боги твои, которых ты сделал себе? – пусть они встанут, если могут спасти тебя во время бедствия твоего; ибо сколько у тебя городов, столько и богов у тебя, Иуда.
  • Для чего вам состязаться со Мною? – все вы [нечестиво поступали и] согрешали против Меня, говорит Господь.
  • Вотще поражал Я детей ваших: они не приняли вразумления; пророков ваших поядал меч ваш, как истребляющий лев [, и вы не убоялись].
  • О, род! внемлите вы слову Господню: был ли Я пустынею для Израиля? был ли Я страною мрака? Зачем же народ Мой говорит: «мы сами себе господа; мы уже не придем к Тебе»?
  • Забывает ли девица украшение свое и невеста – наряд свой? а народ Мой забыл Меня, – нет числа дням.
  • Как искусно направляешь ты пути твои, чтобы снискать любовь! и для того даже к преступлениям приспособляла ты пути твои.
  • Даже на полах одежды твоей находится кровь людей бедных, невинных, которых ты не застала при взломе, и, несмотря на все это,
  • говоришь: «так как я невинна, то верно гнев Его отвратится от меня». Вот, Я буду судиться с тобою за то, что говоришь: «я не согрешила».
  • Зачем ты так много бродишь, меняя путь твой? Ты так же будешь посрамлена и Египтом, как была посрамлена Ассириею;
  • и от него ты выйдешь, положив руки на голову, потому что отверг Господь надежды твои, и не будешь иметь с ними успеха.
  • 耶 和 华 的 话 临 到 我 说 ,
  • 你 去 向 耶 路 撒 冷 人 的 耳 中 喊 叫 说 , 耶 和 华 如 此 说 , 你 幼 年 的 恩 爱 , 婚 姻 的 爱 情 , 你 怎 样 在 旷 野 , 在 未 曾 耕 种 之 地 跟 随 我 , 我 都 记 得 。
  • 那 时 以 色 列 归 耶 和 华 为 圣 , 作 为 土 产 初 熟 的 果 子 。 凡 吞 吃 它 的 必 算 为 有 罪 , 灾 祸 必 临 到 他 们 。 这 是 耶 和 华 说 的 。
  • 雅 各 家 , 以 色 列 家 的 各 族 阿 , 你 们 当 听 耶 和 华 的 话 。
  • 耶 和 华 如 此 说 , 你 们 的 列 祖 见 我 有 什 么 不 义 , 竟 远 离 我 , 随 从 虚 无 的 神 , 自 己 成 为 虚 妄 的 呢 。
  • 他 们 也 不 说 , 那 领 我 们 从 埃 及 地 上 来 , 引 导 我 们 经 过 旷 野 , 沙 漠 有 深 坑 之 地 , 和 乾 旱 死 荫 , 无 人 经 过 , 无 人 居 住 之 地 的 耶 和 华 在 哪 里 呢 。
  • 我 领 你 们 进 入 肥 美 之 地 , 使 你 们 得 吃 其 中 的 果 子 和 美 物 。 但 你 们 进 入 的 时 候 就 玷 污 我 的 地 , 使 我 的 产 业 成 为 可 憎 的 。
  • 祭 司 都 不 说 , 耶 和 华 在 哪 里 呢 。 传 讲 律 法 的 都 不 认 识 我 。 官 长 违 背 我 。 先 知 藉 巴 力 说 预 言 , 随 从 无 益 的 神 。
  • 耶 和 华 说 , 我 因 此 必 与 你 们 争 辩 , 也 必 与 你 们 的 子 孙 争 辩 。
  • 你 们 且 过 到 基 提 海 岛 去 察 看 , 打 发 人 往 基 达 去 留 心 查 考 , 看 曾 有 这 样 的 事 没 有 。
  • 岂 有 一 国 换 了 他 的 神 麽 。 其 实 这 不 是 神 。 但 我 的 百 姓 将 他 们 的 荣 耀 换 了 那 无 益 的 神 。
  • 诸 天 哪 , 要 因 此 惊 奇 , 极 其 恐 慌 , 甚 为 凄 凉 。 这 是 耶 和 华 说 的 。
  • 因 为 我 的 百 姓 作 了 两 件 恶 事 , 就 是 离 弃 我 这 活 水 的 泉 源 , 为 自 己 凿 出 池 子 , 是 破 裂 不 能 存 水 的 池 子 。
  • 以 色 列 是 仆 人 麽 。 是 家 中 生 的 奴 仆 麽 。 为 何 成 为 掠 物 呢 。
  • 少 壮 狮 子 向 他 咆 哮 , 大 声 吼 叫 , 使 他 的 地 荒 凉 。 城 邑 也 都 焚 烧 , 无 人 居 住 。
  • 挪 弗 人 和 答 比 匿 人 也 打 破 你 的 头 顶 。
  • 这 事 临 到 你 身 上 , 不 是 你 自 招 的 麽 。 不 是 因 耶 和 华 你 神 引 你 行 路 的 时 候 , 你 离 弃 他 麽 。
  • 现 今 你 为 何 在 埃 及 路 上 要 喝 西 曷 的 水 呢 。 你 为 何 在 亚 述 路 上 要 喝 大 河 的 水 呢 。
  • 你 自 己 的 恶 必 惩 治 你 。 你 背 道 的 事 必 责 备 你 。 由 此 可 知 可 见 , 你 离 弃 耶 和 华 你 的 神 , 不 存 敬 畏 我 的 心 , 乃 为 恶 事 , 为 苦 事 。 这 是 主 万 军 之 耶 和 华 说 的 。
  • 我 在 古 时 折 断 你 的 轭 , 解 开 你 的 绳 索 。 你 说 , 我 必 不 事 奉 耶 和 华 。 因 为 你 在 各 高 冈 上 , 各 青 翠 树 下 屈 身 行 淫 。
  • 然 而 , 我 栽 你 是 上 等 的 葡 萄 树 , 全 然 是 真 种 子 。 你 怎 麽 向 我 变 为 外 邦 葡 萄 树 的 坏 枝 子 呢 。
  • 你 虽 用 硷 , 多 用 肥 皂 洗 濯 , 你 罪 孽 的 痕 迹 仍 然 在 我 面 前 显 出 。 这 是 主 耶 和 华 说 的 。
  • 你 怎 能 说 , 我 没 有 玷 污 , 没 有 随 从 众 巴 力 。 你 看 你 谷 中 的 路 , 就 知 道 你 所 行 的 如 何 。 你 是 快 行 的 独 峰 驼 , 狂 奔 乱 走 。
  • 你 是 野 驴 , 惯 在 旷 野 , 欲 心 发 动 就 吸 风 。 起 性 的 时 候 谁 能 使 它 转 去 呢 。 凡 寻 梢 它 的 必 不 致 疲 乏 。 在 它 的 月 分 必 能 寻 见 。
  • 我 说 , 你 不 要 使 脚 上 无 鞋 , 喉 咙 乾 渴 。 你 倒 说 , 这 是 枉 然 。 我 喜 爱 别 神 , 我 必 随 从 他 们 。
  • 贼 被 捉 拿 , 怎 样 羞 愧 , 以 色 列 家 和 他 们 的 君 王 , 首 领 , 祭 司 , 先 知 也 都 照 样 羞 愧 。
  • 他 们 向 木 头 说 , 你 是 我 的 父 。 向 石 头 说 , 你 是 生 我 的 。 他 们 以 背 向 我 , 不 以 面 向 我 。 及 至 遭 遇 患 难 的 时 候 却 说 , 起 来 拯 救 我 们 。
  • 你 为 自 己 作 的 神 在 哪 里 呢 。 你 遭 遇 患 难 的 时 候 , 叫 他 们 起 来 拯 救 你 吧 。 犹 大 阿 , 你 神 的 数 目 与 你 城 的 数 目 相 等 。
  • 耶 和 华 说 , 你 们 为 何 与 我 争 辩 呢 。 你 们 都 违 背 了 我 。
  • 我 责 打 你 们 的 儿 女 是 徒 然 的 , 他 们 不 受 惩 治 。 你 们 自 己 的 刀 吞 灭 你 们 的 先 知 , 好 像 残 害 的 狮 子 。
  • 这 世 代 的 人 哪 , 你 们 要 看 明 耶 和 华 的 话 。 我 岂 向 以 色 列 作 旷 野 呢 。 或 作 幽 暗 之 地 呢 。 我 的 百 姓 为 何 说 , 我 们 脱 离 约 束 , 再 不 归 向 你 了 。
  • 处 女 岂 能 忘 记 她 的 妆 饰 呢 。 新 妇 岂 能 忘 记 她 的 美 衣 呢 。 我 的 百 姓 却 忘 记 了 我 无 数 的 日 子 。
  • 你 怎 麽 修 饰 你 的 道 路 要 求 爱 情 呢 。 就 是 恶 劣 的 妇 人 你 也 叫 她 们 行 你 的 路 。
  • 并 且 你 的 衣 襟 上 有 无 辜 穷 人 的 血 。 你 杀 他 们 并 不 是 遇 见 他 们 挖 窟 窿 , 乃 是 因 这 一 切 的 事 。
  • 你 还 说 , 我 无 辜 。 耶 和 华 的 怒 气 必 定 向 我 消 了 。 看 哪 , 我 必 审 问 你 。 因 你 自 说 , 我 没 有 犯 罪 。
  • 你 为 何 东 跑 西 奔 要 更 换 你 的 路 呢 。 你 必 因 埃 及 蒙 羞 , 像 从 前 因 亚 述 蒙 羞 一 样 。
  • 你 也 必 两 手 抱 头 从 埃 及 出 来 。 因 为 耶 和 华 已 经 弃 绝 你 所 倚 靠 的 , 你 必 不 因 他 们 得 顺 利 。