Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
30:1
30:4
30:5
30:8
30:13
30:19
30:20
Сло́во бы́вшее ко иеремі́и от Го́спода глаго́ля:
та́ко рече́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ глаго́ля: впиши́ вся́ словеса́ въ кни́ги, я́же глаго́лахъ къ тебѣ́.
Я́ко се́, дні́е гряду́тъ, рече́ Госпо́дь, и возвращу́ преселе́нiе люді́й мои́хъ Изра́иля и Иу́ды, рече́ Госпо́дь Вседержи́тель, и возвращу́ я́ на зе́млю, ю́же да́хъ отце́мъ и́хъ, и овладѣ́ютъ е́ю.
И сiя́ словеса́, я́же глаго́ла Госпо́дь о Изра́или и о Иу́дѣ.
Та́ко рече́ Госпо́дь: гла́съ стра́ха услы́шите: стра́хъ, и нѣ́сть ми́ра.
Вопроси́те и ви́дите, а́ще ражда́етъ му́жескъ по́лъ? и о страсѣ́, въ не́мже имѣ́ти бу́дутъ чре́сла и спасе́нiе? поне́же ви́дѣхъ вся́каго человѣ́ка, и ру́цѣ его́ на чре́слѣхъ его́ а́ки ражда́ющiя: обрати́шася ли́ца въ же́лтую болѣ́знь.
О, лю́тѣ! я́ко бы́сть вели́къ де́нь то́й и нѣ́сть подо́бна ему́: и вре́мя тѣ́сно е́сть Иа́кову, и от того́ спасе́тся.
Въ то́й де́нь, рече́ Госпо́дь, сокрушу́ яре́мъ со вы́и и́хъ и у́зы и́хъ расто́ргну: и не послу́жатъ ті́и ктому́ чужди́мъ,
но послу́жатъ ті́и Го́споду Бо́гу своему́: и дави́да царя́ и́хъ возста́влю и́мъ.
Сего́ ра́ди ты́ не бо́йся, ра́бе мо́й Иа́кове, глаго́летъ Госпо́дь, ни устраша́йся, Изра́илю: я́ко се́, а́зъ спасу́ тя изъ земли́ да́льнiя и сѣ́мя твое́ изъ земли́ плѣне́нiя и́хъ: и возврати́тся па́ки Иа́ковъ и почі́етъ и вся́каго добра́ испо́лненъ бу́детъ, и не бу́детъ устраша́яй тя́.
Я́ко а́зъ съ тобо́ю е́смь, глаго́летъ Госпо́дь, спаса́яй тя́: я́ко сотворю́ сконча́нiе во всѣ́хъ язы́цѣхъ, въ ня́же разсѣ́яхъ тя́: тебе́ же не сотворю́ во сконча́нiе, но накажу́ тя въ судѣ́ и очища́я не очи́щу тя́.
Та́ко бо глаго́летъ Госпо́дь: возста́вихъ сокруше́нiе твое́, болѣ́зненна е́сть я́зва твоя́,
нѣ́сть судя́й суда́ твоего́, на болѣ́знь врачева́лся еси́, по́льзы нѣ́сть тебѣ́:
вси́ дру́зiе твои́ забы́ша тя́, ниже́ вопро́сятъ тя́, я́же о ми́рѣ твое́мъ: я́ко я́звою вра́жiею порази́хъ тя́, наказа́нiемъ тве́рдымъ: мно́жества ра́ди непра́вды твоея́ превозмого́ша грѣси́ твои́.
Что́ вопiе́ши о сокруше́нiи твое́мъ? неисцѣ́льна е́сть болѣ́знь твоя́ мно́жества ра́ди непра́вды твоея́, и тве́рдыхъ ра́ди грѣхо́въ твои́хъ сотвори́хъ ти́ сiя́ [вся́].
Того́ ра́ди вси́ яду́щiи тя́ изъяде́ни бу́дутъ, и вси́ врази́ твои́ пло́ть и́хъ всю́ изъядя́тъ: во мно́жествѣ непра́вды твоея́ умно́жишася грѣси́ твои́, сотвори́ша сiя́ тебѣ́: и бу́дутъ разграбля́ющiи тя́ въ разграбле́нiе, и всѣ́хъ плѣня́ющихъ тя́ да́мъ во плѣне́нiе.
Я́ко обяжу́ я́зву твою́ и от ра́нъ твои́хъ уврачу́ю тя́, рече́ Госпо́дь: я́ко расточе́ннымъ называ́ху тя́, Сiо́не лови́тва на́ша е́сть, я́ко нѣ́сть взыска́ющаго его́.
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: се́, а́зъ возвращу́ преселе́нiе Иа́ковле и плѣ́нники его́ поми́лую, и возгради́тся гра́дъ въ высоту́ свою́, и хра́мъ по чи́ну своему́ утверди́тся:
и изы́дутъ изъ него́ пою́щiи и гла́съ игра́ющихъ, и умно́жу я́, и не ума́лятся.
И вни́дутъ сы́нове и́хъ я́коже и пре́жде, и свидѣ́нiя и́хъ предъ лице́мъ мои́мъ испра́вятся: и посѣщу́ на вся́ стужа́ющыя и́мъ,
и бу́дутъ крѣ́пльшiи его́ на ня́, и кня́зь его́ изъ него́ изы́детъ: и соберу́ я́, и обратя́тся ко мнѣ́: кто́ бо е́сть то́й, и́же приложи́тъ се́рдце свое́ обрати́тися ко мнѣ́? рече́ Госпо́дь.
И бу́дете ми́ въ лю́ди, и а́зъ ва́мъ бу́ду въ Бо́га.
Я́ко гнѣ́въ Госпо́день изы́де я́ръ, изы́де гнѣ́въ обраща́емь, на нечести́выя прiи́детъ.
Не отврати́тся гнѣ́въ я́рости Госпо́дни, до́ндеже сотвори́тъ и до́ндеже испо́лнитъ умышле́нiе се́рдца своего́: въ послѣ́днiя дни́ позна́ете я́.
37:1ὁ λόγος ὁ γενόμενος πρὸς Ιερεμιαν παρὰ κυρίου εἰπεῖν
37:2οὕτως εἶπεν κύριος ὁ θεὸς Ισραηλ λέγων γράψον πάντας τοὺς λόγους οὓς ἐχρημάτισα πρὸς σέ ἐπὶ βιβλίου
37:3ὅτι ἰδοὺ ἡμέραι ἔρχονται φησὶν κύριος καὶ ἀποστρέψω τὴν ἀποικίαν λαοῦ μου Ισραηλ καὶ Ιουδα εἶπεν κύριος καὶ ἀποστρέψω αὐτοὺς εἰς τὴν γῆν ἣν ἔδωκα τοῖς πατράσιν αὐτῶν καὶ κυριεύσουσιν αὐτῆς
37:4καὶ οὗτοι οἱ λόγοι οὓς ἐλάλησεν κύριος ἐπὶ Ισραηλ καὶ Ιουδα
37:5οὕτως εἶπεν κύριος φωνὴν φόβου ἀκούσεσθε φόβος καὶ οὐκ ἔστιν εἰρήνη
37:6ἐρωτήσατε καὶ ἴδετε εἰ ἔτεκεν ἄρσεν καὶ περὶ φόβου ἐν ᾧ καθέξουσιν ὀσφὺν καὶ σωτηρίαν διότι ἑώρακα πάντα ἄνθρωπον καὶ αἱ χεῖρες αὐτοῦ ἐπὶ τῆς ὀσφύος αὐτοῦ ἐστράφησαν πρόσωπα εἰς ἴκτερον
37:7ἐγενήθη ὅτι μεγάλη ἡ ἡμέρα ἐκείνη καὶ οὐκ ἔστιν τοιαύτη καὶ χρόνος στενός ἐστιν τῷ Ιακωβ καὶ ἀπὸ τούτου σωθήσεται
37:8ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ εἶπεν κύριος συντρίψω τὸν ζυγὸν ἀπὸ τοῦ τραχήλου αὐτῶν καὶ τοὺς δεσμοὺς αὐτῶν διαρρήξω καὶ οὐκ ἐργῶνται αὐτοὶ ἔτι ἀλλοτρίοις
37:9καὶ ἐργῶνται τῷ κυρίῳ θεῷ αὐτῶν καὶ τὸν Δαυιδ βασιλέα αὐτῶν ἀναστήσω αὐτοῖς
37:12οὕτως εἶπεν κύριος ἀνέστησα σύντριμμα ἀλγηρὰ ἡ πληγή σου
37:13οὐκ ἔστιν κρίνων κρίσιν σου εἰς ἀλγηρὸν ἰατρεύθης ὠφέλεια οὐκ ἔστιν σοι
37:14πάντες οἱ φίλοι σου ἐπελάθοντό σου οὐ μὴ ἐπερωτήσουσιν ὅτι πληγὴν ἐχθροῦ ἔπαισά σε παιδείαν στερεάν ἐπὶ πᾶσαν ἀδικίαν σου ἐπλήθυναν αἱ ἁμαρτίαι σου
37:16διὰ τοῦτο πάντες οἱ ἔσθοντές σε βρωθήσονται καὶ πάντες οἱ ἐχθροί σου κρέας αὐτῶν πᾶν ἔδονται ἐπὶ πλῆθος ἀδικιῶν σου ἐπληθύνθησαν αἱ ἁμαρτίαι σου ἐποίησαν ταῦτά σοι καὶ ἔσονται οἱ διαφοροῦντές σε εἰς διαφόρημα καὶ πάντας τοὺς προνομεύοντάς σε δώσω εἰς προνομήν
37:17ὅτι ἀνάξω τὸ ἴαμά σου ἀπὸ πληγῆς ὀδυνηρᾶς ἰατρεύσω σε φησὶν κύριος ὅτι ἐσπαρμένη ἐκλήθης θήρευμα ὑμῶν ἐστιν ὅτι ζητῶν οὐκ ἔστιν αὐτήν
37:18οὕτως εἶπεν κύριος ἰδοὺ ἐγὼ ἀποστρέψω τὴν ἀποικίαν Ιακωβ καὶ αἰχμαλωσίαν αὐτοῦ ἐλεήσω καὶ οἰκοδομηθήσεται πόλις ἐπὶ τὸ ὕψος αὐτῆς καὶ ὁ ναὸς κατὰ τὸ κρίμα αὐτοῦ καθεδεῖται
37:19καὶ ἐξελεύσονται ἀπ᾿ αὐτῶν ᾄδοντες καὶ φωνὴ παιζόντων καὶ πλεονάσω αὐτούς καὶ οὐ μὴ ἐλαττωθῶσιν
37:20καὶ εἰσελεύσονται οἱ υἱοὶ αὐτῶν ὡς τὸ πρότερον καὶ τὰ μαρτύρια αὐτῶν κατὰ πρόσωπόν μου ὀρθωθήσεται καὶ ἐπισκέψομαι τοὺς θλίβοντας αὐτούς
37:21καὶ ἔσονται ἰσχυρότεροι αὐτοῦ ἐπ᾿ αὐτούς καὶ ὁ ἄρχων αὐτοῦ ἐξ αὐτοῦ ἐξελεύσεται καὶ συνάξω αὐτούς καὶ ἀποστρέψουσιν πρός με ὅτι τίς ἐστιν οὗτος ὃς ἔδωκεν τὴν καρδίαν αὐτοῦ ἀποστρέψαι πρός με φησὶν κύριος
37:23ὅτι ὀργὴ κυρίου ἐξῆλθεν θυμώδης ἐξῆλθεν ὀργὴ στρεφομένη ἐπ᾿ ἀσεβεῖς ἥξει
37:24οὐ μὴ ἀποστραφῇ ὀργὴ θυμοῦ κυρίου ἕως ποιήσῃ καὶ ἕως καταστήσῃ ἐγχείρημα καρδίας αὐτοῦ ἐπ᾿ ἐσχάτων τῶν ἡμερῶν γνώσεσθε αὐτά
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова, що тобі говорив Я, до книги.
Бо приходять ось дні, говорить Господь, і Я верну народ Мій Ізраїлів та Юдин, каже Господь, і верну їх до Краю, що їхнім батькам Я був дав, і вони посядуть його.
А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду:
Бо так промовляє Господь: Почули ми голос страху, переляку, й немає спокою…
Запитайте й побачте, чи родить мужчина?
Чому ж це Я бачу, що в кожного мужа он руки його на стегнах його, немов у породіллі, і всяке обличчя поблідло?
Чому ж це Я бачу, що в кожного мужа он руки його на стегнах його, немов у породіллі, і всяке обличчя поблідло?
Ой горе, бо це день великий, немає такого, як він!
А це час недолі для Якова, та з нього він буде врятований!
А це час недолі для Якова, та з нього він буде врятований!
І буде в той день, говорить Господь Саваот, поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пута твої розірву, і не будуть чужі поневолювати більше його!
І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своєму, і цареві своєму Давидові, якого поставлю Я їм.
А ти не лякайся, рабе Мій Якові, каже Господь, і не страшися, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого краю, і нащадків твоїх з краю їхнього полону!
І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив,
І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив,
бо Я із тобою, говорить Господь, щоб спасати тебе!
Бо зроблю Я кінець всім народам, між якими тебе розпорошив, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, бо не полишу тебе непокараним!
Бо зроблю Я кінець всім народам, між якими тебе розпорошив, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, бо не полишу тебе непокараним!
Бо так промовляє Господь: Невилічальна пораза твоя, рана твоя невигойна!
Немає того, хто б справу твою розсудив для твоєї болячки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м́ясо зросло!
Забули про тебе всі друзі твої, до тебе вони не звертаються, бо ворожим ударом Я вразив тебе, жорстокою карою за численні провини твої, за те, що зміцніли гріхи твої…
Чого ти кричиш про поразу свою, про свій біль невигойний?
За численні твої беззаконства, за те, що зміцніли гріхи твої, Я зробив тобі це…
За численні твої беззаконства, за те, що зміцніли гріхи твої, Я зробив тобі це…
Тому всі, що тебе поїдають, поїджені будуть, а всі вороги твої всі вони підуть в полон, і стануть здобиччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабунок віддам!
Бо вирощу шкурку на рані тобі, і з пораз тебе вилікую, говорить Господь, бо відкинута звано тебе, ти, Сіонська дочка, якої ніхто не шукає.
Так говорить Господь: Ось Я поверну з полону шатра Яковові, і змилуюся над місцями його пробування, і на пагірку своїм побудується місто, а палац осядеться на відповідному місці своїм.
І вийде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помножу, і не буде їх мало, і прославлю Я їх і не будуть принижені!
І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцний перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує!
І буде із нього Потужний його, і постане Володар його з-поміж нього, й Я наближу Його, й Він підійде до Мене!
Бо хто є такий, що наразить життя своє на небезпеку, щоб до Мене наблизитись?
каже Господь.
Бо хто є такий, що наразить життя своє на небезпеку, щоб до Мене наблизитись?
каже Господь.
І станете ви народом Мені, а Я буду вам Богом!
Ось буря Господня, лютість виходить, а вихор крутливий на голову безбожних упаде.
Не спиниться полум́я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не виконає замірів серця Свого, ви наприкінці днів зрозумієте це!