Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
30:1
30:4
30:5
30:8
30:13
30:19
30:20
Сло́во бы́вшее ко иеремі́и от Го́спода глаго́ля:
та́ко рече́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ глаго́ля: впиши́ вся́ словеса́ въ кни́ги, я́же глаго́лахъ къ тебѣ́.
Я́ко се́, дні́е гряду́тъ, рече́ Госпо́дь, и возвращу́ преселе́нiе люді́й мои́хъ Изра́иля и Иу́ды, рече́ Госпо́дь Вседержи́тель, и возвращу́ я́ на зе́млю, ю́же да́хъ отце́мъ и́хъ, и овладѣ́ютъ е́ю.
И сiя́ словеса́, я́же глаго́ла Госпо́дь о Изра́или и о Иу́дѣ.
Та́ко рече́ Госпо́дь: гла́съ стра́ха услы́шите: стра́хъ, и нѣ́сть ми́ра.
Вопроси́те и ви́дите, а́ще ражда́етъ му́жескъ по́лъ? и о страсѣ́, въ не́мже имѣ́ти бу́дутъ чре́сла и спасе́нiе? поне́же ви́дѣхъ вся́каго человѣ́ка, и ру́цѣ его́ на чре́слѣхъ его́ а́ки ражда́ющiя: обрати́шася ли́ца въ же́лтую болѣ́знь.
О, лю́тѣ! я́ко бы́сть вели́къ де́нь то́й и нѣ́сть подо́бна ему́: и вре́мя тѣ́сно е́сть Иа́кову, и от того́ спасе́тся.
Въ то́й де́нь, рече́ Госпо́дь, сокрушу́ яре́мъ со вы́и и́хъ и у́зы и́хъ расто́ргну: и не послу́жатъ ті́и ктому́ чужди́мъ,
но послу́жатъ ті́и Го́споду Бо́гу своему́: и дави́да царя́ и́хъ возста́влю и́мъ.
Сего́ ра́ди ты́ не бо́йся, ра́бе мо́й Иа́кове, глаго́летъ Госпо́дь, ни устраша́йся, Изра́илю: я́ко се́, а́зъ спасу́ тя изъ земли́ да́льнiя и сѣ́мя твое́ изъ земли́ плѣне́нiя и́хъ: и возврати́тся па́ки Иа́ковъ и почі́етъ и вся́каго добра́ испо́лненъ бу́детъ, и не бу́детъ устраша́яй тя́.
Я́ко а́зъ съ тобо́ю е́смь, глаго́летъ Госпо́дь, спаса́яй тя́: я́ко сотворю́ сконча́нiе во всѣ́хъ язы́цѣхъ, въ ня́же разсѣ́яхъ тя́: тебе́ же не сотворю́ во сконча́нiе, но накажу́ тя въ судѣ́ и очища́я не очи́щу тя́.
Та́ко бо глаго́летъ Госпо́дь: возста́вихъ сокруше́нiе твое́, болѣ́зненна е́сть я́зва твоя́,
нѣ́сть судя́й суда́ твоего́, на болѣ́знь врачева́лся еси́, по́льзы нѣ́сть тебѣ́:
вси́ дру́зiе твои́ забы́ша тя́, ниже́ вопро́сятъ тя́, я́же о ми́рѣ твое́мъ: я́ко я́звою вра́жiею порази́хъ тя́, наказа́нiемъ тве́рдымъ: мно́жества ра́ди непра́вды твоея́ превозмого́ша грѣси́ твои́.
Что́ вопiе́ши о сокруше́нiи твое́мъ? неисцѣ́льна е́сть болѣ́знь твоя́ мно́жества ра́ди непра́вды твоея́, и тве́рдыхъ ра́ди грѣхо́въ твои́хъ сотвори́хъ ти́ сiя́ [вся́].
Того́ ра́ди вси́ яду́щiи тя́ изъяде́ни бу́дутъ, и вси́ врази́ твои́ пло́ть и́хъ всю́ изъядя́тъ: во мно́жествѣ непра́вды твоея́ умно́жишася грѣси́ твои́, сотвори́ша сiя́ тебѣ́: и бу́дутъ разграбля́ющiи тя́ въ разграбле́нiе, и всѣ́хъ плѣня́ющихъ тя́ да́мъ во плѣне́нiе.
Я́ко обяжу́ я́зву твою́ и от ра́нъ твои́хъ уврачу́ю тя́, рече́ Госпо́дь: я́ко расточе́ннымъ называ́ху тя́, Сiо́не лови́тва на́ша е́сть, я́ко нѣ́сть взыска́ющаго его́.
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: се́, а́зъ возвращу́ преселе́нiе Иа́ковле и плѣ́нники его́ поми́лую, и возгради́тся гра́дъ въ высоту́ свою́, и хра́мъ по чи́ну своему́ утверди́тся:
и изы́дутъ изъ него́ пою́щiи и гла́съ игра́ющихъ, и умно́жу я́, и не ума́лятся.
И вни́дутъ сы́нове и́хъ я́коже и пре́жде, и свидѣ́нiя и́хъ предъ лице́мъ мои́мъ испра́вятся: и посѣщу́ на вся́ стужа́ющыя и́мъ,
и бу́дутъ крѣ́пльшiи его́ на ня́, и кня́зь его́ изъ него́ изы́детъ: и соберу́ я́, и обратя́тся ко мнѣ́: кто́ бо е́сть то́й, и́же приложи́тъ се́рдце свое́ обрати́тися ко мнѣ́? рече́ Госпо́дь.
И бу́дете ми́ въ лю́ди, и а́зъ ва́мъ бу́ду въ Бо́га.
Я́ко гнѣ́въ Госпо́день изы́де я́ръ, изы́де гнѣ́въ обраща́емь, на нечести́выя прiи́детъ.
Не отврати́тся гнѣ́въ я́рости Госпо́дни, до́ндеже сотвори́тъ и до́ндеже испо́лнитъ умышле́нiе се́рдца своего́: въ послѣ́днiя дни́ позна́ете я́.
Слово, которое было к Иеремии от Господа:
Так говорит Господь Бог Израилев: впиши все слова, которыя Я говорил тебе, в книгу.
Ибо вот наступают дни, говорит Господь, и Я возвращу переселенный народ Мой, Израиля и Иуду, говорит Господь Вседержитель, и возвращу их в ту землю, которую Я дал отцам их, и они будут владеть ею.
И вот те слова, которыя говорил Господь об Израиле и Иуде.
Так говорит. Господь: голос страха услышите, страха, а не мира.
Спросите и узнайте: раждает-ли мужеский пол? а также (спросите) и о страхе, при коем будут (люди) обнимать чресла и спасение, ибо я видел всякого человека: руки на чреслах его, как у раждающей, а лица изменились, как при желтой болезни.
О горе! ибо велик день тот, и нет подобного ему, и тесное время для Иакова, но от него он будет спасен.
В тот день, говорит Господь, сокрушу ярмо с выи их, и узы их разорву, и не будут они более служить чужеземцам.
Но послужат они Господу Богу своему, и Давида, царя их, Я возставлю им.
(Посему), ты не бойся, раб Мой Иаков, говорит Господь, и не страшись, Израиль; ибо вот Я спасу тебя из земли дальней и племя твое из земли пленения их, и снова возвратится Иаков и успокоится и всяким добром наполнится, и никто не будет устрашать тебя.
Ибо Я с тобою, говорит Господь, чтобы спасать тебя, ибо Я совершенно истреблю все народы, среди которых Я разсеял тебя, а тебя не истреблю до конца, но накажу тебя по правосудию, и очищая не очищу тебя.
Ибо так говорит Господь: Я возстановил поражение твое, болезненна рана твоя,
Никто не разбирает суда твоего, для болезни врачевался ты, пользы нет тебе.
Все друзья твои забыли тебя и не спрашивают тебя о мире твоем, ибо Я поразил тебя язвою вражескою, жестоким наказанием, (ибо) по множеству неправды твоей умножились грехи твои.
Что вопиешь о поражении твоем? неисцельна болезнь твоя, по множеству неправды твоей и по закоренелости грехов твоих, Я сделал тебе это (все).
Посему, все поедающие тебя будут поедены, и все враги твои плоть свою всю поедят, – по множеству неправды твоей умножились грехи твои: они сделали тебе это, – и будут грабители твои ограблены, и всех пленителей твоих Я отдам в плен.
Ибо Я обвяжу язву твою, и от ран твоих исцелю тебя, говорит Господь, ибо разсеянным называли тебя, Сион, это – „наша добыча, которой никто не ищетъ“.
Так говорит Господь: вот Я возвращу переселенных Иакова и пленников его помилую, и построится город на высоте своей, и храм по чину своему устроится.
И вознесутся из него голоса поющих и веселящихся, и умножу их, и не умалятся.
И войдут сыновья их, как прежде, и собрания их пред Лицем Моим будут правильно устрояться, и накажу всех притеснителей их.
И крепчайшие его будут против них, и Князь его выйдет из среды его, и соберу их, и обратятся ко Мне, ибо кто отважится в сердце своем обратиться ко Мне? говорит Господь.
И будете Мне народом и Я буду вам Богом.
Ибо гнев Господень яростный вышел, гнев стремительный вышел, пойдет на нечестивых.
Не возвратится гнев ярости Господней, пока Он не совершит и не исполнит помысла сердца Своего. В последние дни уразумеете сие.
37:1ὁ λόγος ὁ γενόμενος πρὸς Ιερεμιαν παρὰ κυρίου εἰπεῖν
37:2οὕτως εἶπεν κύριος ὁ θεὸς Ισραηλ λέγων γράψον πάντας τοὺς λόγους οὓς ἐχρημάτισα πρὸς σέ ἐπὶ βιβλίου
37:3ὅτι ἰδοὺ ἡμέραι ἔρχονται φησὶν κύριος καὶ ἀποστρέψω τὴν ἀποικίαν λαοῦ μου Ισραηλ καὶ Ιουδα εἶπεν κύριος καὶ ἀποστρέψω αὐτοὺς εἰς τὴν γῆν ἣν ἔδωκα τοῖς πατράσιν αὐτῶν καὶ κυριεύσουσιν αὐτῆς
37:4καὶ οὗτοι οἱ λόγοι οὓς ἐλάλησεν κύριος ἐπὶ Ισραηλ καὶ Ιουδα
37:5οὕτως εἶπεν κύριος φωνὴν φόβου ἀκούσεσθε φόβος καὶ οὐκ ἔστιν εἰρήνη
37:6ἐρωτήσατε καὶ ἴδετε εἰ ἔτεκεν ἄρσεν καὶ περὶ φόβου ἐν ᾧ καθέξουσιν ὀσφὺν καὶ σωτηρίαν διότι ἑώρακα πάντα ἄνθρωπον καὶ αἱ χεῖρες αὐτοῦ ἐπὶ τῆς ὀσφύος αὐτοῦ ἐστράφησαν πρόσωπα εἰς ἴκτερον
37:7ἐγενήθη ὅτι μεγάλη ἡ ἡμέρα ἐκείνη καὶ οὐκ ἔστιν τοιαύτη καὶ χρόνος στενός ἐστιν τῷ Ιακωβ καὶ ἀπὸ τούτου σωθήσεται
37:8ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ εἶπεν κύριος συντρίψω τὸν ζυγὸν ἀπὸ τοῦ τραχήλου αὐτῶν καὶ τοὺς δεσμοὺς αὐτῶν διαρρήξω καὶ οὐκ ἐργῶνται αὐτοὶ ἔτι ἀλλοτρίοις
37:9καὶ ἐργῶνται τῷ κυρίῳ θεῷ αὐτῶν καὶ τὸν Δαυιδ βασιλέα αὐτῶν ἀναστήσω αὐτοῖς
37:12οὕτως εἶπεν κύριος ἀνέστησα σύντριμμα ἀλγηρὰ ἡ πληγή σου
37:13οὐκ ἔστιν κρίνων κρίσιν σου εἰς ἀλγηρὸν ἰατρεύθης ὠφέλεια οὐκ ἔστιν σοι
37:14πάντες οἱ φίλοι σου ἐπελάθοντό σου οὐ μὴ ἐπερωτήσουσιν ὅτι πληγὴν ἐχθροῦ ἔπαισά σε παιδείαν στερεάν ἐπὶ πᾶσαν ἀδικίαν σου ἐπλήθυναν αἱ ἁμαρτίαι σου
37:16διὰ τοῦτο πάντες οἱ ἔσθοντές σε βρωθήσονται καὶ πάντες οἱ ἐχθροί σου κρέας αὐτῶν πᾶν ἔδονται ἐπὶ πλῆθος ἀδικιῶν σου ἐπληθύνθησαν αἱ ἁμαρτίαι σου ἐποίησαν ταῦτά σοι καὶ ἔσονται οἱ διαφοροῦντές σε εἰς διαφόρημα καὶ πάντας τοὺς προνομεύοντάς σε δώσω εἰς προνομήν
37:17ὅτι ἀνάξω τὸ ἴαμά σου ἀπὸ πληγῆς ὀδυνηρᾶς ἰατρεύσω σε φησὶν κύριος ὅτι ἐσπαρμένη ἐκλήθης θήρευμα ὑμῶν ἐστιν ὅτι ζητῶν οὐκ ἔστιν αὐτήν
37:18οὕτως εἶπεν κύριος ἰδοὺ ἐγὼ ἀποστρέψω τὴν ἀποικίαν Ιακωβ καὶ αἰχμαλωσίαν αὐτοῦ ἐλεήσω καὶ οἰκοδομηθήσεται πόλις ἐπὶ τὸ ὕψος αὐτῆς καὶ ὁ ναὸς κατὰ τὸ κρίμα αὐτοῦ καθεδεῖται
37:19καὶ ἐξελεύσονται ἀπ᾿ αὐτῶν ᾄδοντες καὶ φωνὴ παιζόντων καὶ πλεονάσω αὐτούς καὶ οὐ μὴ ἐλαττωθῶσιν
37:20καὶ εἰσελεύσονται οἱ υἱοὶ αὐτῶν ὡς τὸ πρότερον καὶ τὰ μαρτύρια αὐτῶν κατὰ πρόσωπόν μου ὀρθωθήσεται καὶ ἐπισκέψομαι τοὺς θλίβοντας αὐτούς
37:21καὶ ἔσονται ἰσχυρότεροι αὐτοῦ ἐπ᾿ αὐτούς καὶ ὁ ἄρχων αὐτοῦ ἐξ αὐτοῦ ἐξελεύσεται καὶ συνάξω αὐτούς καὶ ἀποστρέψουσιν πρός με ὅτι τίς ἐστιν οὗτος ὃς ἔδωκεν τὴν καρδίαν αὐτοῦ ἀποστρέψαι πρός με φησὶν κύριος
37:23ὅτι ὀργὴ κυρίου ἐξῆλθεν θυμώδης ἐξῆλθεν ὀργὴ στρεφομένη ἐπ᾿ ἀσεβεῖς ἥξει
37:24οὐ μὴ ἀποστραφῇ ὀργὴ θυμοῦ κυρίου ἕως ποιήσῃ καὶ ἕως καταστήσῃ ἐγχείρημα καρδίας αὐτοῦ ἐπ᾿ ἐσχάτων τῶν ἡμερῶν γνώσεσθε αὐτά
Латинский (Nova Vulgata)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
Verbum, quod factum est ad Ieremiam a Domino dicens:
«Haec dicit Dominus, Deus Israel, dicens: Scribe tibi omnia verba, quae locutus sum ad te, in libro;
ecce enim dies veniunt, dicit Dominus, et convertam sortem populi mei Israel et Iudae, ait Dominus, et convertam eos ad terram, quam dedi patribus eorum, et possidebunt eam».
Et haec verba, quae locutus est Dominus ad Israel et ad Iudam:
«Quoniam haec dicit Dominus: Vocem terroris audivimus, formido et non est pax.
Interrogate et videte, si generat masculus; quare ergo vidi omnis viri manum super lumbum suum quasi parturientis, et conversae sunt universae facies in auruginem?
Vae, quia magna dies illa, nec est similis eius, tempusque tribulationis est Iacob, et ex ipso salvabitur.
Et erit: in die illa, ait Dominus exercituum, conteram iugum eius de collo tuo et vincula tua dirumpam; et non dominabuntur ei amplius alieni,
sed servient Domino Deo suo et David regi suo, quem suscitabo eis.
Tu ergo ne timeas, serve meus Iacob, ait Dominus, neque paveas, Israel, quia ecce ego salvabo te de terra longinqua et semen tuum de terra captivitatis eorum; et revertetur Iacob et quiescet et securus erit, et non erit quem formidet;
quoniam tecum ego sum, ait Dominus, ut salvem te. Faciam enim consummationem in cunctis gentibus, in quibus dispersi te; te autem non faciam in consummationem, sed castigabo te in iudicio nec quasi innocenti parcam tibi.
Quia haec dicit Dominus: Insanabilis fractura tua, pessima plaga tua;
non est qui iudicet iudicium tuum; sunt ulceri medicamina, tibi vero cicatrix non obducitur.
Omnes amatores tui obliti sunt tui, te non quaerunt; plaga enim inimici percussi te castigatione crudeli: propter multitudinem iniquitatis tuae dura facta sunt peccata tua.
Quid clamas super contritione tua? Insanabilis est dolor tuus. Propter multitudinem iniquitatis tuae et propter dura peccata tua feci haec tibi.
Propterea omnes, qui comedunt te, devorabuntur, et universi hostes tui in captivitatem ducentur, et, qui te vastant, vastabuntur, cunctosque praedatores tuos dabo in praedam.
Obducam enim cicatricem tibi et a vulneribus tuis sanabo te, dicit Dominus, quia Eiectam vocaverunt te, Sion haec, quae non habebat requirentem.
Haec dicit Dominus: Ecce ego convertam sortem tabernaculorum Iacob et tectis eius miserebor, et aedificabitur civitas in ruinis suis, et arx in loco suo fundabitur;
et egredietur de eis laus voxque ludentium. Et multiplicabo eos, et non imminuentur, et glorificabo eos, et non attenuabuntur.
Et erunt filii eius sicut a principio, et coetus eius coram me permanebit, et visitabo adversum omnes, qui tribulant eum.
Et erit dux eius ex eo, et princeps de medio eius procedet; et applicabo eum, et accedet ad me. Quis enim iste est, qui pignori dabit cor suum, ut appropinquet mihi?, ait Dominus.
Et eritis mihi in populum, et ego ero vobis in Deum.
Ecce turbo Domini, furor egrediens, procella ruens; in capite impiorum conquiescet.
Non cessabit ab ira indignationis Dominus, donec faciat et compleat cogitationes cordis sui; in novissimo dierum intellegetis ea.