Скрыть
32:1
32:6
32:9
32:10
32:11
32:13
32:14
32:16
32:23
32:24
32:25
32:26
32:28
32:31
32:32
32:36
Церковнославянский (рус)
Сло́во бы́в­шее от­ Го́спода ко иеремі́и въ деся́тое лѣ́то седекі́и, царя́ Иу́дина, то́ лѣ́то осмо­е­на́­де­сять Навуходоно́сору царю́ Вавило́нску.
И тогда́ си́ла царя́ Вавило́нска остро́гъ обложи́ о́крестъ Иерусали́ма, Иеремі́а же стрего́мь бя́ше во дворѣ́ темни́чнѣмъ, и́же е́сть во дворѣ́ царя́ Иу́дина,
въ не́йже заключи́ его́ седекі́а ца́рь, глаго́ля: почто́ ты прорица́еши, глаго́ля: та́ко рече́ Госпо́дь: се́, а́зъ даю́ се́й гра́дъ въ ру́цѣ царя́ Вавило́нска, и во́зметъ его́,
и седекі́а ца́рь Иу́динъ не спасе́т­ся от­ руки́ Халде́йски, я́ко преда́нiемъ преда́ст­ся въ ру́цѣ царя́ Вавило́нска, и соглаго́летъ усты́ сво­и́ми ко усто́мъ его́, и о́чи его́ о́чи его́ у́зрятъ,
и въ Вавило́нъ вни́детъ седекі́а и ту́ бу́детъ, до́ндеже посѣщу́ его́, глаго́летъ Госпо́дь: а́ще же во­ева́ти бу́дете на халде́и, ничесо́же успѣ́ете?
И рече́ Иеремі́а: бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
се́, Анамеи́лъ, сы́нъ Сало́мль, бра́та отца́ тво­его́, и́детъ къ тебѣ́, глаго́ля: при­­купи́ себѣ́ село́ мое́, е́же во Анаѳо́ѳѣ, я́ко тебѣ́ су́дъ у́жиче­ст­ва прiя́ти во при­­тяжа́нiе.
И прiи́де ко мнѣ́ Анамеи́лъ, сы́нъ Сало́мль, бра́та отца́ мо­его́, по словеси́ Госпо́дню во дво́ръ темни́чный и рече́ ми: при­­купи́ себѣ́ село́ мое́, е́же во Анаѳо́ѳѣ въ земли́ Венiами́ни: я́ко тебѣ́ су́дъ при­­купи́ти е́, ты́ бо ста́рѣй. И разумѣ́хъ, я́ко сло́во Госпо́дне е́сть,
и при­­купи́хъ село́ Анамеи́ле, сы́на бра́та отца́ мо­его́, от­ Анаѳо́ѳа, и поста́вихъ ему́ седмь­на́­де­сять Си́кль сребра́,
и вписа́хъ въ кни́гу и запеча́тахъ, и засвидѣ́тел­ст­вовахъ по́слухи и поста́вихъ сребро́ на вѣса́хъ.
И взя́хъ кни́гу купле́нiя прочте́ну и запеча́тану.
И да́хъ кни́гу купле́нiя Вару́хови сы́ну нирі́ину, сы́на маассе́ова, предъ очи́ма Анамеи́ла сы́на бра́та отца́ мо­его́, и предъ очи́ма стоя́щихъ по́слухъ и вписа́в­шихъ въ кни́ги купле́нiя, и предъ очи́ма всѣ́хъ Иуде́овъ, сѣдя́щихъ во дворѣ́ темни́чнѣмъ.
И завѣща́хъ Вару́ху предъ очи́ма и́хъ, глаго́ля:
та́ко рече́ Госпо́дь Вседержи́тель Бо́гъ Изра́илевъ: воз­ми́ кни́гу сiю́ купле́нiя запечатлѣ́н­ну и кни́гу прочте́ную и вложи́ ю́ въ сосу́дъ гли́нянъ, да пребу́детъ дни́ мно́жайшыя.
Я́ко та́ко рече́ Госпо́дь Вседержи́тель Бо́гъ Изра́илевъ: еще́ при­­тя́жут­ся хра́мины и се́ла и виногра́ды на се́й земли́.
И моли́хся ко Го́сподеви по от­да́нiи кни́ги при­­купле́нiя Вару́ху сы́ну нирі́ину, глаго́ля:
о, сы́й Го́споди Бо́же! ты́ сотвори́лъ еси́ не́бо и зе́млю крѣ́постiю тво­е́ю вели́кою и мы́шцею тво­е́ю высо́кою, не утаи́т­ся от­ тебе́ ничто́же,
творя́й ми́лость въ ты́сящы и от­дая́й грѣхи́ о́тчи въ нѣ́дра ча́дъ и́хъ по ни́хъ: Бо́гъ вели́кiй и крѣ́пкiй,
Бо́гъ вели́ка совѣ́та и си́ленъ дѣлесы́, Бо́гъ вели́кiй Вседержи́тель и велико­имени́тъ Госпо́дь: о́чи тво­и́ от­ве́рсты на вся́ пути́ сыно́въ человѣ́ческихъ, да́ти кому́ждо по пути́ его́ и по плоду́ начина́нiй его́:
и́же сотвори́лъ еси́ зна́менiя и чудеса́ во земли́ Еги́петстѣй, да́же до сего́ дне́ и во Изра́или и въ лю́дехъ, и сотвори́лъ еси́ и́мя себѣ́, я́коже де́нь се́й,
и изве́лъ еси́ лю́ди твоя́ Изра́иля изъ земли́ Еги́петскiя зна́менiи и чудесы́, руко́ю крѣ́пкою и мы́шцею высо́кою и видѣ́нiи вели́кими,
и да́лъ еси́ и́мъ сiю́ зе́млю, е́юже кля́л­ся еси́ отце́мъ и́хъ, зе́млю кипя́щую ме́домъ и млеко́мъ.
И внидо́ша и прiя́ша ю́, и не послу́шаша гла́са тво­его́ и въ за́повѣдехъ тво­и́хъ не ходи́ша: вся́, я́же заповѣ́далъ еси́ и́мъ [твори́ти], не сотвори́ша, и сотвори́ша, да сбу́дут­ся и́мъ вся́ зла́я сiя́.
Се́, наро́дъ и́детъ на се́й гра́дъ взя́ти его́, и гра́дъ пре́данъ е́сть въ ру́цѣ халде́евъ вою́ющихъ на́нь от­ лица́ меча́ и гла́да и мо́ра. Я́коже глаго́лалъ еси́, та́ко и бы́сть: и се́, ты́ зри́ши.
А ты́ ко мнѣ́ глаго́леши: при­­тяжи́ себѣ́ село́ сребро́мъ: и вписа́хъ въ кни́гу, и запеча́тахъ, и засвидѣ́тел­ст­вовахъ по́слухи, гра́дъ же преда́ст­ся въ ру́цѣ халде́йстѣ.
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко мнѣ́ глаго́ля:
а́зъ Госпо́дь Бо́гъ всея́ пло́ти, еда́ от­ мене́ утаи́т­ся что́?
Сего́ ра́ди та́ко рече́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ: от­да́нъ преда́ст­ся се́й гра́дъ въ ру́цѣ царя́ Вавило́нска, и во́зметъ его́,
и прiи́дутъ халде́е вою́ющiи на се́й гра́дъ, и пожгу́тъ его́ огне́мъ, и хра́мины сожгу́тъ, въ ни́хже кади́ша на кро́вѣхъ сво­и́хъ Ваа́лу и воз­лива́ша воз­лiя́нiя бого́мъ инѣ́мъ, ко е́же разгнѣ́вати мя́.
Поне́же бѣ́ша сы́нове Изра́илевы и сы́нове Иу́дины еди́ни творя́ще зло́ предъ очи́ма мо­и́ма от­ ю́ности сво­ея́, сы́нове Изра́илевы подвиза́ютъ мя́ на гнѣ́въ въ дѣ́лѣхъ ру́къ сво­и́хъ, рече́ Госпо́дь.
Я́ко на гнѣ́въ мо́й и на я́рость мою́ бѣ́ гра́дъ се́й, от­ него́же дне́ согради́ша его́ и да́же до сего́ дне́, я́ко от­ста́вити его́ от­ лица́ мо­его́,
зло́бы ра́ди вся́кiя сыно́въ Изра́илевыхъ и Иу́диныхъ, я́ко сотвори́ша разгнѣ́вати мя́ ті́и и ца́рiе и́хъ, и кня́зи и́хъ и вельмо́жи и́хъ, и жерцы́ и́хъ и проро́цы и́хъ, му́жiе Иу́дины и живу́щiи во Иерусали́мѣ,
и обрати́ша хребе́тъ ко мнѣ́, а не лице́: и наказа́хъ я́ изъ у́тра, и не послу́шаша прiя́ти наказа́нiя,
и положи́ша оскверне́нiя своя́ въ дому́, идѣ́же нарѣче́ся и́мя мое́, въ нечисто́тахъ сво­и́хъ:
и согради́ша тре́бища Ваа́лу, я́же въ де́бри сы́на ен­но́мля, е́же воз­носи́ти сы́ны своя́ и дще́ри своя́ моло́ху, и́хже не заповѣ́дахъ и́мъ, и не взы́де на се́рдце мое́, е́же сотвори́ти ме́рзость сiю́ на согрѣше́нiе Иу́дѣ.
И ны́нѣ та́ко рече́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ ко гра́ду, о не́мже ты́ глаго́леши: пре́данъ бу́детъ въ ру́цѣ царя́ Вавило́нска мече́мъ и гла́домъ и мо́ромъ.
Се́, а́зъ соберу́ я́ от­ всея́ земли́, идѣ́же разсѣ́яхъ я́ во гнѣ́вѣ мо­е́мъ и я́рости мо­е́й и въ преогорче́нiи ве́лiемъ, и обращу́ я́ на сiе́ мѣ́сто, и посажду́ я́ во упова́нiи,
и бу́дутъ ми́ въ лю́ди, и а́зъ бу́ду и́мъ въ Бо́га:
и да́мъ и́мъ пу́ть и́нъ и се́рдце и́но, боя́тися мене́ вся́ дни́, на благоту́ и́мъ и ча́домъ и́хъ по ни́хъ:
и завѣща́ю и́мъ завѣ́тъ вѣ́чный, его́же не от­вращу́ послѣди́ и́хъ, и стра́хъ мо́й да́мъ въ се́рдце и́хъ, ко е́же не от­ступи́ти и́мъ от­ мене́:
и посѣщу́ е́же ублажи́ти я́ и насажду́ я́ въ се́й земли́ съ вѣ́рою и со всѣ́мъ се́рдцемъ мо­и́мъ и со все́ю душе́ю мо­е́ю.
Я́ко та́ко рече́ Госпо́дь: я́коже наведо́хъ на лю́ди сiя́ вся́ зла́я сiя́ вели́кая, та́ко а́зъ наведу́ на ни́хъ вся́ благоты́, я́же а́зъ глаго́лахъ къ ни́мъ.
И воз­облада́ютъ па́ки се́лы на земли́, о не́йже ты́ глаго́леши: непрохо́дна бу́детъ от­ человѣ́къ и скота́, и преда́шася въ ру́цѣ халде́йстѣ.
И при­­тя́жутъ се́ла сребро́мъ: и впи́шеши въ кни́ги, и запеча́таеши, и опослуши́ши по́слухи въ земли́ Венiами́ни и о́крестъ Иерусали́ма, и во градѣ́хъ Иу́диныхъ и во градѣ́хъ го́рнихъ, и во градѣ́хъ по́льныхъ и во градѣ́хъ наге́въ {ю́жныхъ}: я́ко воз­вращу́ преселе́нiя и́хъ, глаго́летъ Госпо́дь.
Рус. (Юнгеров)
Слово, бывшее от Господа к Иеремии в десятый год Седекии, царя Иудейского, это – восемнадцатый год Навуходоносору, царю Вавилонскому.
Тогда войско царя Вавилонского окружило Иерусалим, а Иеремия содержался во дворе темницы, которая находилась во дворе царя Иудейского.
В нее заключил его Седекия царь, сказав: „зачем ты пророчествуешь, говоря: так говорит Господь: вот Я предаю город сей в руки царя Вавилонского, и он возьмет его,
И Седекия, царь Иудейский, не спасется от руки Халдеев, ибо непременно предан будет в руки царя Вавилонского, и будет говорить своими устами к устам его и глаза его увидят глаза его.
И войдет в Вавилон Седекия и там будет, доколе Я не посещу его, говорит Господь; еслиже воевать будете против Халдеев, то никакого успеха не будете иметь“.
И сказал Иеремия: было слово Господне ко мне такое:
Вот Анамеил, сын Салома, дяди твоего, идет к тебе сказать: купи себе поле мое, что в Анафофе, потому что по праву ужичества тебе должно взять его во владение.
И пришел ко мне Анамеил, сын Салома, дяди моего, по слову Господню, во двор темницы, и сказал мне: купи себе поле мое, что в Анафофе, в земле Вениаминовой, ибо у тебя право приобрести его, так как ты старший. И я понял, что это – слово Господне.
И купил я поле Анамеила, сына дяди моего, что в Анафофе, и отвесил ему семнадцать сиклей серебра.
И вписал я в книгу, и запечатал, и подтвердил свидетелями, и отвесил серебро на весах.
И взял я купчую книгу, прочтенную и запечатанную.
И отдал я купчую книгу Варуху, сыну Нирии, сына Маасеи, пред глазами Анамеила, сына дяди моего, и пред глазами стоявших свидетелей и вписавших в купчую книгу, и пред глазами всех Иудеев, сидевших во дворе темничном.
И заповедал я Варуху при них так:
Так говорит Господь Вседержитель, Бог Израилев: возьми эту купчую книгу запечатанную и эту книгу прочитанную, и положи их в глиняный сосуд, чтобы сохранялись на очень многие дни.
Ибо так говорит Господь Вседержитель, Бог Израилев: снова будут покупать дома, и поля, и виноградники в земле сей.
И молился я Господу, после того как я отдал купчую книгу Варуху, сыну Нирии, и сказал:
О Сущий, Господи Боже! Ты сотворил небо и землю силою Твоею великою и мышцею Твоею высокою, ничто не утаится от Тебя.
Ты являешь милость тысячам, и воздаешь за грехи отцов в недра детям их после них, Бог великий и крепкий!
Бог великого совета и Сильный делами, Бог великий, Вседержитель, и великоименитый Господь! очи Твои отверсты на все пути сынов человеческих, воздать каждому но пути его и по плодам дел его.
Ты, Который сотворил знамения и чудеса в земле Египетской, (памятныя) даже до сегодня, и во Израиле и между (всеми) людьми, и соделал Себе имя, как (это видно) ныне,
И извел народ Твой, Израиля, из земли Египетской знамениями и чудесами, рукою сильною, и мышцею высокою, и чудными видениями.
И дал им землю сию, о которой Ты клялся отцам их, землю, текущую молоком и медом.
И вошли они и овладели ею, и не послушали гласа Твоего, и по заповедям Твоим не поступали, все, что им заповедал Ты (делать), они не делали, и поступали так, чтобы постигли их все эти бедствия.
Вот идет народ на этот город, чтобы взять его, и город от меча, голода и моровой язвы, предан в руки Халдеев, воюющих против него. Как Ты говорил, так и сбылось, и вот Ты видишь (это).
А Ты говоришь мне: „купи себе поле за серебро“, и я вписал в книгу, и запечатал, и подтвердил свидетелями, а город предан в руки Халдеев.
И было слово Господне ко мне такое:
Я – Господь Бог всякой плоти, может ли от Меня что утаиться?
Посему так говорит Господь Бог Израилев: непременно предан будет город этот в руки царя Вавилонского, и возьмет его.
И придут Халдеи, воюющие против сего города, и сожгут его огнем, и сожгут дома, в которых возносили курения на кровлях своих Ваалу и возливали возлияния богам чужим, чтобы разгневлять Меня.
Ибо сыны Израилевы и сыны Иудины за одно делали зло пред очами Моими от юности своей, сыновья Израилевы возбуждают Мой гнев делами рук своих, говорит Господь.
Ибо для гнева Моего и ярости Моей был город сей, с тех пор как построили его и даже до сего дня, чтобы Я отверг его от лица Моего,
За все зло сынов Израилевых и Иудиных, какое они делали, чтобы прогневлять Меня: они, и цари их, и князья их, и вельможи их, и священники их, и пророки их, и мужи Иуды и жители Иерусалима.
И обратились ко Мне спиною, а не лицем, и учил Я их с утра, но не хотели принять наставления,
И поставили нечистыя мерзости свои в доме, на котором наречено имя Мое.
И построили жертвенники Ваалу в долине сына Енномова, чтобы приносить сыновей своих и дочерей своих в жертву Молоху, чего Я не заповедал им и не входило на сердце Мне, чтобы совершали они эту мерзость, на грех Иуде.
И ныне так говорит Господь Бог Израилев о городе, о котором ты говоришь: „предан будет в руки царя Вавилонского мечем, и голодом, и моровою язвою“.
Вот Я соберу их со всей земли, – куда Я разсеял их во гневе Моем, и в ярости Моей, и в великом негодовании, - и возвращу их на это место, и поселю их в покое.
И будут они Моим народом, а Я буду им Богом.
И дам им иной путь и иное сердце – бояться Меня во все дни, ко благу им и детям их после них.
И завещаю им завет вечный, по которому Я не отвращусь от них, и страх Мой вложу в сердце их, чтобы они не отступали от Меня.
И посещу, чтобы благотворить им, и насажду их в сей земле твердо, – от всего сердца Моего и от всей души Моей.
Ибо так говорит Господь: как Я навел на народ сей все это великое зло, так Я наведу на них все благо, какое Я изрек о них.
И будут опять покупать поля на земле, о которой ты говоришь: „она не проходима будет ни людьми, ни скотом, и предана в руки Халдеевъ“.
И будут покупать поля за серебро. И впишешь в книгу, и запечатаешь, и подтвердишь свидетелями: в земле Вениаминовой, и вокруг Иерусалима, и в городах Иуды, и в городах нагорных, и в городах низменных, и в городах южных, ибо возвращу переселенцев их, говорит Господь.
Украинский (Огієнко)
Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, це вісімнадцятий рік Навуходоносора.
А тоді військо вавилонського царя облягало Єрусалим, а пророк Єремія був ув́язнений в подвір́ї в́язниці, що була при домі царя Юдиного,
що ув́язнив його Седекія, цар Юдин, говорячи: Нащо ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я видам це місто в руку вавилонського царя, і він здобуде його…
А Седекія, цар Юдин, не втече від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя, і будуть говорити уста його з його устами, а очі його будуть бачити очі його…
І заведе він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відвідаю його, говорить Господь.
Коли ж будете воювати з халдеями, не пощаститься вам…
А Єремія відказав: Було мені слово Господнє таке:
Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне право купити.
І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подвір́я в́язниці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спадщини й твій викуп, купи собі!
І пізнав я, що це слово Господнє.
І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім шеклів срібла.
А написав я купчу, і запечатав, і засвідчив свідками, та й зважив срібло вагою.
І взяв я купчого листа запечатаного, за законом та уставами, і відкритого.
І дав я купчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір́ї в́язниці.
І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:
Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього купчого листа, і запечатаного, і того листа відкритого, і даси його в глиняний посуд, щоб заховались на довгий час.
Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому Краї!
І молився я до Господа потому, як дав був купчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:
О Господи, Боже!
Ти небо та землю створив Своєю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого!
Милість Ти тисячам чиниш, і за провину батьків після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могутній, Господь Саваот Йому Ймення!
Великий в пораді й могутній у чинах, що очі Твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів,
що знаки та чуда чинив Ти в єгипетськім краї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між народом, і зробив Собі Ймення, як цього дня!
І Ти вивів народ Свій Ізраїля з краю єгипетського знаками та чудами, і рукою потужною, і раменом витягненим та страхом великим.
І дав Ти їм Край цей, який їхнім батькам заприсяг був, щоб дати їм Край цей, що тече молоком він та медом.
І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Законом Твоїм не ходили;
усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спіткало їх все оце лихо…
Ось доходять до міста вали, щоб здобути його, й місто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і моровицю…
І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.
А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срібло, і засвідч купівлю свідками.
ось місто віддане буде у руку халдеїв…
І було Господнє слово до Єремії, говорячи:
Ось Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе?
Тому так промовляє Господь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його!
І прийдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпалять це місто огнем, та й спалять його й ті доми, що приносились жертви Ваалові на їхніх дахах, і лилися литі жертви для інших богів, щоб Мене прогнівити…
Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиняли на очах Моїх від юнацтва свого, сини бо Ізраїлеві лиш гнівили Мене чином рук своїх, каже Господь…
Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лютість Мою з того дня, як його збудували, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця
за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учинили, щоб гнівити Мене, вони, їхні царі, князі, їхні священики й їхні пророки, і юдеяни й мешканці Єрусалиму…
І вони обернулись до Мене потилицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, та не слухалися, щоб прийняти науку…
І поклали гидоти свої в тому храмі, в якому Ім́я Моє кликалося, щоб його занечистити…
І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в серце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх.
Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно віддане буде у руку царя вавилонського мечем, і голодом, і моровицею:
Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди вигнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересердям, і верну їх до місця цього, і посаджу їх безпечно,
і вони Мені стануть народом, а Я буду їм Богом!
І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро собі й синам їхнім по них.
І складу з ними вічного заповіта, що не відвернуся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!
І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.
Бо так промовляє Господь: Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них!
І купуватимуть поле в цім Краї, про якого ви кажете: Він спустошення, так що немає людини й скотини, він відданий в руку халдеїв.
І будуть вони купувати поля за срібло, і писати про це у листі, й запечатувати, і свідчити свідками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірських, і в містах долішніх, і в містах південних, бо верну їх із полону, говорить Господь!
Verbum, quod factum est ad Ieremiam a Domino in anno decimo Sedeciae regis Iudae; ipse est annus decimus octavus Nabuchodonosor.
Tunc exercitus regis Babylonis obsidebat Ierusalem, et Ieremias propheta erat clausus in atrio custodiae, qui erat in domo regis Iudae.
Clauserat enim eum Sedecias rex Iudae dicens: «Quare vaticinaris dicens: "Haec dicit Dominus: Ecce ego dabo civitatem istam in manu regis Babylonis, et capiet eam;
et Sedecias rex Iudae non effugiet de manu Chaldaeorum, sed tradetur in manus regis Babylonis, et loquetur os eius cum ore illius, et oculi eius oculos illius videbunt;
et in Babylonem ducet Sedeciam, et ibi erit, donec visitem eum, ait Dominus; si autem dimicaveritis adversum Chaldaeos, nihil prosperum habebitis"?».
Et dixit Ieremias: «Factum est verbum Domini ad me dicens:
Ecce Hanameel filius Sellum patruelis tuus veniet ad te dicens: "Eme tibi agrum meum, qui est in Anathoth; tibi enim competit ex propinquitate, ut emas".
Et venit ad me Hanameel filius patrui mei secundum verbum Domini ad vestibulum custodiae et ait ad me: "Posside agrum meum, qui est in Anathoth in terra Beniamin, quia tibi competit hereditas, et tu propinquus es, ut possideas". Intellexi autem quod verbum Domini esset
et emi agrum ab Hanameel filio patrui mei, qui est in Anathoth, et appendi ei argentum: septem et decem siclos argenteos.
Et scripsi in libro et signavi et adhibui testes et appendi argentum in statera.
Et accepi librum possessionis signatum, continentem stipulationes et rata, et apertum;
et dedi librum possessionis Baruch filio Neriae filii Maasiae in oculis Hanameel patruelis mei et in oculis testium, qui obsignaverant in libro emptionis, et in oculis omnium Iudaeorum, qui sedebant in atrio custodiae.
Et praecepi Baruch coram eis dicens:
Haec dicit Dominus exercituum, Deus Israel: Sume libros istos, librum emptionis hunc signatum et librum hunc, qui apertus est; et pones illos in vase fictili, ut permanere possint diebus multis.
Haec enim dicit Dominus exercituum, Deus Israel: Adhuc possidebuntur domus et agri et vineae in terra ista.
Et oravi ad Dominum, postquam tradidi librum possessionis Baruch filio Neriae, dicens:
Heu, Domine Deus, ecce tu fecisti caelum et terram in fortitudine tua magna et in brachio tuo extento; non erit tibi difficile omne verbum,
qui facis misericordiam in milibus et reddis iniquitatem patrum in sinum filiorum eorum post eos; Deus magne, potens, Dominus exercituum nomen eius:
magnus consilio et potens in operibus, cuius oculi aperti sunt super omnes vias filiorum Adam, ut reddas unicuique secundum vias suas et secundum fructum operum eius.
Qui posuisti signa et portenta in terra Aegypti usque ad diem hanc et in Israel et in hominibus; et fecisti tibi nomen, sicut est dies haec.
Et eduxisti populum tuum Israel de terra Aegypti in signis et in portentis et in manu robusta et in brachio extento et in terrore magno.
Et dedisti eis terram hanc, quam iurasti patribus eorum, ut dares eis, terram fluentem lacte et melle.
Et ingressi sunt et possederunt eam; et non oboedierunt voci tuae et in lege tua non ambulaverunt: omnia, quae mandasti eis, ut facerent, non fecerunt; et occurrere fecisti eis omnia mala haec.
Ecce munitiones exstructae sunt adversum civitatem, ut capiatur, et urbs data est in manu Chaldaeorum, qui proeliantur adversus eam, in gladio et fame et pestilentia; et quaecumque locutus es, acciderunt, ut tu ipse cernis.
Et tu dicis mihi, Domine Deus: Eme agrum argento et adhibe testes, cum urbs data sit in manu Chaldaeorum».
Et factum est verbum Domini ad Ieremiam dicens:
«Ecce ego Dominus, Deus universae carnis; numquid mihi difficile erit omne verbum?
Propterea haec dicit Dominus: Ecce ego tradam civitatem istam in manus Chaldaeorum et in manus regis Babylonis, et capiet eam.
Et venient Chaldaei proeliantes adversum urbem hanc et succendent eam igni et comburent eam et domos, in quarum domatibus sacrificabant Baal et libabant diis alienis libamina ad irritandum me.
Erant enim filii Israel et filii Iudae iugiter facientes malum in oculis meis ab adulescentia sua, filii Israel, qui usque nunc exacerbant me in opere manuum suarum, dicit Dominus.
Quia in furorem et in indignationem meam facta est mihi civitas haec a die, qua aedificaverunt eam, usque ad diem istam, qua auferetur de conspectu meo
propter omnem malitiam filiorum Israel et filiorum Iudae, quam fecerunt, ad iracundiam me provocantes, ipsi et reges eorum, principes eorum et sacerdotes eorum et prophetae eorum, viri Iudae et habitatores Ierusalem.
Et verterunt ad me terga et non facies, cum docerem eos diluculo consurgens et erudiens, et nollent audire, ut acciperent disciplinam.
Et posuerunt idola sua in domo, super quam invocatum est nomen meum, ut polluerent eam;
et aedificaverunt excelsa Baal, quae sunt in valle Benennom, ut initiarent filios suos et filias suas Moloch; quod non mandavi eis, nec ascendit in cor meum, ut facerent abominationem hanc et in peccatum deducerent Iudam».
Et nunc propter ista, haec dicit Dominus, Deus Israel, ad civitatem hanc, de qua vos dicitis quod tradatur in manus regis Babylonis in gladio et in fame et in peste:
«Ecce ego congregabo eos de universis terris, ad quas eieci eos in furore meo et in ira mea et in indignatione grandi; et reducam eos ad locum istum et habitare eos faciam confidenter.
Et erunt mihi in populum, et ego ero eis in Deum.
Et dabo eis cor unum et viam unam, ut timeant me universis diebus, et bene sit eis et filiis eorum post eos.
Et feriam eis pactum sempiternum et non desinam eis benefacere et timorem meum dabo in corde eorum, ut non recedant a me.
Et laetabor super eis, cum bene eis fecero, et plantabo eos in terra ista in veritate, in toto corde meo et in tota anima mea.
Quia haec dicit Dominus: Sicut adduxi super populum istum omne malum hoc grande, sic adducam super eos omne bonum, quod ego loquor ad eos,
et possidebuntur agri in terra ista, de qua vos dicitis quod deserta sit, eo quod non remanserit homo et iumentum, et data sit in manu Chaldaeorum.
Agri ementur pecunia et scribentur in libro, et imprimetur signum, et testes adhibebuntur in terra Beniamin et in circuitu Ierusalem, in civitatibus Iudae et in civitatibus montanis et in civitatibus Sephelae et in civitatibus, quae ad austrum sunt, quia convertam sortem eorum», ait Dominus.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible