Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Иеремии

 
  • Сло́во, є҆́же бы́сть ко і҆еремі́и ѿ гдⷭ҇а, є҆гда̀ навꙋходоно́соръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй и҆ всѝ вѡ́и є҆гѡ̀, и҆ всѧ̀ землѧ̀ вла́сти є҆гѡ̀ и҆ всѝ лю́дїе воева́хꙋ на і҆ерⷭ҇ли́мъ и҆ на всѧ̑ гра́ды і҆ꙋ̑дины, гл҃ѧ:
  • та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: и҆дѝ ко седекі́и царю̀ і҆ꙋ́динꙋ и҆ рече́ши є҆мꙋ̀: та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь: преда́нїемъ преда́стсѧ се́й гра́дъ въ рꙋ́цѣ царѧ̀ вавѷлѡ́нска, и҆ во́зметъ є҆го̀ и҆ пожже́тъ є҆го̀ ѻ҆гне́мъ:
  • и҆ ты̀ не ᲂу҆цѣлѣ́еши ѿ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ ꙗ҆́тъ бꙋ́деши, и҆ въ рꙋ́цѣ є҆гѡ̀ преда́сисѧ: и҆ ѻ҆́чи твоѝ ѻ҆́чи є҆гѡ̀ ᲂу҆́зрѧтъ, и҆ ᲂу҆ста̀ є҆гѡ̀ со ᲂу҆сты̑ твои́ми соглаго́лютъ, и҆ въ вавѷлѡ́нъ вни́деши.
  • Но ѻ҆ба́че слы́ши сло́во гдⷭ҇не, седекі́е, царю̀ і҆ꙋ́динъ! та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь къ тебѣ̀: не ᲂу҆́мреши ѿ меча̀, но въ ми́рѣ ᲂу҆́мреши:
  • и҆ ꙗ҆́коже пла́каша ѻ҆тцє́въ твои́хъ ца́рствовавшихъ пре́жде тебє̀, воспла́чꙋтсѧ и҆ тебє̀: ᲂу҆вы̀, го́споди, и҆: ᲂу҆вы̀, го́споди! воспла́чꙋтсѧ и҆ тебє̀, ꙗ҆́кѡ сло́во а҆́зъ согл҃ахъ, речѐ гдⷭ҇ь.
  • И҆ глаго́ла і҆еремі́а прⷪ҇ро́къ ко седекі́и царю̀ і҆ꙋ́динꙋ всѧ̑ словеса̀ сїѧ̑ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
  • И҆ си́ла царѧ̀ вавѷлѡ́нска воева̀ на і҆ерⷭ҇ли́мъ и҆ на гра́ды і҆ꙋ̑дины ѡ҆ста́вшыѧсѧ: на лахі́съ и҆ на а҆зи́кꙋ, ꙗ҆́кѡ ті́и ѡ҆ста́шасѧ во градѣ́хъ і҆ꙋ́диныхъ гра́ды твє́рды.
  • Сло́во бы́вшее ко і҆еремі́и ѿ гдⷭ҇а, повнегда̀ сконча́ти царю̀ седекі́и завѣ́тъ къ лю́демъ, и҆̀же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, є҆́же нарещѝ и҆̀мъ ѿпꙋще́нїе,
  • є҆́же ѿпꙋсти́ти комꙋ́ждо раба̀ своего̀ и҆ комꙋ́ждо рабы́ню свою̀, є҆вре́анина и҆ є҆вре́аныню, свобѡ́дны, да не рабо́таетъ мꙋ́жъ ѿ і҆и҃лѧ.
  • И҆ ѡ҆брати́шасѧ всѝ вельмѡ́жи и҆ всѝ лю́дїе встꙋпи́вшїи въ завѣ́тъ, є҆́же ѿпꙋсти́ти комꙋ́ждо раба̀ своего̀ и҆ комꙋ́ждо рабꙋ̀ свою̀ свобѡ́дны и҆ ктомꙋ̀ не владѣ́ти и҆́ми. Слы́шаша ᲂу҆̀бо и҆ ѿпꙋсти́ша.
  • И҆ ѡ҆брати́шасѧ по си́хъ вспѧ́ть и҆ ᲂу҆держа́ша па́ки рабы̑ и҆ рабы̑ни своѧ̑, и҆̀хже ѿпꙋсти́ша свобо́дныхъ, и҆ взѧ́ша въ рабы̑ и҆ рабы̑ни.
  • И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко і҆еремі́и ѿ гдⷭ҇а гл҃ѧ:
  • та́кѡ речѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: а҆́зъ завѣща́хъ завѣ́тъ ко ѻ҆тцє́мъ ва́шымъ въ де́нь, во́ньже и҆зба́вихъ ѧ҆̀ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ, и҆з̾ до́мꙋ рабо́ты, гл҃ѧ:
  • є҆гда̀ сконча́ютсѧ ше́сть лѣ́тъ, да ѿпꙋ́стиши бра́та своего̀ є҆вре́анина, и҆́же про́данъ є҆́сть тебѣ̀: и҆ да дѣ́лаетъ тѝ ше́сть лѣ́тъ, и҆ да ѿпꙋ́стиши є҆го̀ свобо́дна ѿ себє̀. И҆ не послꙋ́шаша менѐ ѻ҆тцы̀ ва́ши, ни приклони́ша ᲂу҆́ха своегѡ̀.
  • И҆ ѡ҆брати́стесѧ вы̀ дне́сь сотвори́ти пра̑ваѧ пред̾ ѻ҆чи́ма мои́ма, є҆́же нарещѝ комꙋ́ждо ѿпꙋще́нїе бли́жнѧгѡ своегѡ̀: и҆ соверши́сте завѣ́тъ пред̾ лице́мъ мои́мъ въ домꙋ̀, и҆дѣ́же нарече́сѧ и҆́мѧ моѐ въ не́мъ:
  • и҆ ѿврати́стесѧ, и҆ ѡ҆скверни́сте завѣ́тъ мо́й, є҆́же возврати́ти комꙋ́ждо раба̀ своего̀ и҆ комꙋ́ждо рабꙋ̀ свою̀, и҆̀хже ѿпꙋсти́сте свобѡ́дны дꙋше́ю и҆́хъ: и҆ покори́сте и҆̀хъ, ꙗ҆́коже бы́ти ᲂу҆ ва́съ въ рабы̑ и҆ въ рабы̑ни.
  • Тогѡ̀ ра́ди си́це речѐ гдⷭ҇ь: вы̀ не послꙋ́шасте менѐ, нарещѝ ѿпꙋще́нїѧ кі́йждо бра́тꙋ своемꙋ̀ и҆ кі́йждо бли́жнемꙋ своемꙋ̀: сѐ, а҆́зъ нарица́ю ѿпꙋще́нїе ва́мъ на ме́чь и҆ на сме́рть и҆ на гла́дъ, и҆ да́мъ вы̀ на разсы́панїе всѣ̑мъ ца́рствамъ зємны́мъ:
  • и҆ да́мъ мꙋ́жы престꙋпи́вшыѧ завѣ́тъ мо́й и҆ не хранѧ́щыѧ слове́съ завѣ́та моегѡ̀, є҆мꙋ́же соизво́лиша пред̾ лице́мъ мои́мъ: тельца̀ є҆го́же разсѣко́ша на двѣ̀ ча̑сти и҆ ходи́ша междꙋ̀ раздѣле́нными частьмѝ є҆гѡ̀:
  • кнѧ̑зи і҆ꙋ̑дины и҆ кнѧ̑зи і҆ерⷭ҇ли̑мли, и҆ вельмо́жы и҆ жерцы̀ и҆ всѧ̑ лю́ди землѝ ходѧ́щыѧ междꙋ̀ раздѣле́нымъ тельце́мъ,
  • и҆ да́мъ ѧ҆̀ въ рꙋ́ки врагѡ́мъ и҆́хъ и҆ въ рꙋ́ки и҆́щꙋщихъ дꙋшѝ и҆́хъ, и҆ бꙋ́дꙋтъ трꙋ́пи и҆́хъ въ ꙗ҆́дь пти́цамъ небє́снымъ и҆ ѕвѣрє́мъ зємны́мъ:
  • и҆ седекі́ю царѧ̀ і҆ꙋде́йска и҆ кнѧ̑зи є҆гѡ̀ да́мъ въ рꙋ́цѣ врагѡ́въ и҆́хъ и҆ въ рꙋкꙋ̀ и҆́щꙋщихъ дꙋшѝ и҆́хъ и҆ въ рꙋкꙋ̀ во́инства царѧ̀ вавѷлѡ́нска, ѿбѣга́ющихъ ѿ ни́хъ.
  • Сѐ, а҆́зъ завѣща́ю, речѐ гдⷭ҇ь, и҆ возвращꙋ̀ ѧ҆̀ въ зе́млю сїю̀, и҆ повою́ютъ на ню̀, и҆ во́змꙋтъ ю҆̀, и҆ пожгꙋ́тъ ю҆̀ ѻ҆гне́мъ и҆ гра́ды і҆ꙋ̑дины: и҆ да́мъ ѧ҆̀ въ непрохѡ́дны ѿ живꙋ́щихъ.
  • Слово, которое было к Иеремии от Господа, когда Навуходоносор, царь Вавилонский, и все войско его и все царства земли, подвластные руке его, и все народы воевали против Иерусалима и против всех городов его:
  • так говорит Господь, Бог Израилев: иди и скажи Седекии, царю Иудейскому, и скажи ему: так говорит Господь: вот, Я отдаю город сей в руки царя Вавилонского, и он сожжет его огнем;
  • и ты не избежишь от руки его, но непременно будешь взят и предан в руки его, и глаза твои увидят глаза царя Вавилонского, и уста его будут говорить твоим устам, и пойдешь в Вавилон.
  • Впрочем слушай слово Господне, Седекия, царь Иудейский! так говорит Господь о тебе: ты не умрешь от меча;
  • ты умрешь в мире, и как для отцов твоих, прежних царей, которые были прежде тебя, сожигали при погребении благовония, так сожгут и для тебя и оплачут тебя: «увы, государь!», ибо Я изрек это слово, говорит Господь.
  • Иеремия пророк все слова сии пересказал Седекии, царю Иудейскому, в Иерусалиме.
  • Между тем войско царя Вавилонского воевало против Иерусалима и против всех городов Иудейских, которые еще оставались, против Лахиса и Азеки; ибо из городов Иудейских сии только оставались, как города укрепленные.
  • Слово, которое было к Иеремии от Господа после того, как царь Седекия заключил завет со всем народом, бывшим в Иерусалиме, чтобы объявить свободу,
  • чтобы каждый отпустил на волю раба своего и рабу свою, Еврея и Евреянку, чтобы никто из них не держал в рабстве Иудея, брата своего.
  • И послушались все князья и весь народ, которые вступили в завет, чтобы отпустить каждому раба своего и каждому рабу свою на волю, чтобы не держать их впредь в рабах, – и послушались и отпустили;
  • но после того, раздумавши, стали брать назад рабов и рабынь, которых отпустили на волю, и принудили их быть рабами и рабынями.
  • И было слово Господне к Иеремии от Господа:
  • так говорит Господь, Бог Израилев: Я заключил завет с отцами вашими, когда вывел их из земли Египетской, из дома рабства, и сказал:
  • «в конце седьмого года отпускайте каждый брата своего, Еврея, который продал себя тебе; пусть он работает тебе шесть лет, а потом отпусти его от себя на волю»; но отцы ваши не послушали Меня и не приклонили уха своего.
  • Вы ныне обратились и поступили справедливо пред очами Моими, объявив каждый свободу ближнему своему, и заключили предо Мною завет в доме, над которым наречено имя Мое;
  • но потом раздумали и обесславили имя Мое, и возвратили к себе каждый раба своего и каждый рабу свою, которых отпустили на волю, куда душе их угодно, и принуждаете их быть у вас рабами и рабынями.
  • Посему так говорит Господь: вы не послушались Меня в том, чтобы каждый объявил свободу брату своему и ближнему своему; за то вот Я, говорит Господь, объявляю вам свободу подвергнуться мечу, моровой язве и голоду, и отдам вас на озлобление во все царства земли;
  • и отдам преступивших завет Мой и не устоявших в словах завета, который они заключили пред лицем Моим, рассекши тельца надвое и пройдя между рассеченными частями его,
  • князей Иудейских и князей Иерусалимских, евнухов и священников и весь народ земли, проходивший между рассеченными частями тельца, –
  • отдам их в руки врагов их и в руки ищущих души́ их, и трупы их будут пищею птицам небесным и зверям земным.
  • И Седекию, царя Иудейского, и князей его отдам в руки врагов их и в руки ищущих души их и в руки войска царя Вавилонского, которое отступило от вас.
  • Вот, Я дам повеление, говорит Господь, и возвращу их к этому городу, и они нападут на него, и возьмут его, и сожгут его огнем, и города Иудеи сделаю пустынею необитаемою.
  • Verbum, quod factum est ad Ieremiam a Domino, quando Nabuchodonosor rex Babylonis et omnis exercitus eius universaque regna terrae, quae erant sub potestate manus eius, et omnes populi bellabant contra Ierusalem et contra omnes urbes eius, dicens:
  • «Haec dicit Dominus, Deus Israel: Vade et loquere ad Sedeciam regem Iudae et dices ad eum: Haec dicit Dominus: Ecce ego tradam civitatem hanc in manus regis Babylonis, et succendet eam igni;
  • et tu non effugies de manu eius, sed comprehensione capieris et in manu eius traderis, et oculi tui oculos regis Babylonis videbunt, et os eius cum ore tuo loquetur, et Babylonem introibis.
  • Attamen audi verbum Domini, Sedecia rex Iudae. Haec dicit Dominus ad te: Non morieris in gladio,
  • sed in pace morieris et secundum combustiones patrum tuorum regum priorum, qui fuerunt ante te, sic comburent tibi et "Vae, domine!" plangent te, quia verbum ego locutus sum», dicit Dominus.
  • Et locutus est Ieremias propheta ad Sedeciam regem Iudae universa verba haec in Ierusalem;
  • et exercitus regis Babylonis pugnabat contra Ierusalem et contra omnes civitates Iudae, quae reliquae erant, contra Lachis et contra Azeca: hae enim supererant de civitatibus Iudae urbes munitae.
  • Verbum, quod factum est ad Ieremiam a Domino, postquam percussit rex Sedecias foedus cum omni populo in Ierusalem praedicans eis libertatem,
  • ut dimitteret unusquisque servum suum et unusquisque ancillam suam, Hebraeum et Hebraeam, liberos et nequaquam dominarentur eis, id est in Iudaeo et fratre suo.
  • Audierunt ergo omnes principes et universus populus, qui inierant pactum, ut dimitteret unusquisque servum suum et unusquisque ancillam suam liberos et ultra non dominarentur eis; audierunt igitur et dimiserunt.
  • Et conversi sunt deinceps et retraxerunt servos et ancillas suas, quos dimiserant liberos, et subiugaverunt in famulos et in famulas.
  • Et factum est verbum Domini ad Ieremiam a Domino dicens:
  • «Haec dicit Dominus, Deus Israel: Ego percussi foedus cum patribus vestris in die, qua eduxi eos de terra Aegypti de domo servitutis, dicens:
  • Cum completi fuerint septem anni, dimittat unusquisque fratrem suum Hebraeum, qui venditus est ei, et serviet tibi sex annis, et dimittes eum a te liberum, et non audierunt patres vestri me nec inclinaverunt aurem suam.
  • Et conversi estis vos hodie et fecistis, quod rectum est in oculis meis, ut praedicaretis libertatem unusquisque ad proximum suum; et inistis pactum in conspectu meo in domo, super quam invocatum est nomen meum.
  • Et reversi estis et commaculastis nomen meum et reduxistis unusquisque servum suum et unusquisque ancillam suam, quos dimiseratis, ut essent liberi et suae potestatis, et subiugastis eos, ut sint vobis servi et ancillae.
  • Propterea haec dicit Dominus: Vos non audistis me, ut praedicaretis libertatem unusquisque fratri suo et unusquisque amico suo; ecce ego praedico vobis libertatem, ait Dominus, ad gladium et pestem et famem et dabo vos in commotionem cunctis regnis terrae.
  • Et dabo viros, qui praevaricantur foedus meum et non observaverunt verba foederis, quibus assensi sunt in conspectu meo, sicut vitulum, quem conciderunt in duas partes et transierunt inter divisiones eius,
  • principes Iudae et principes Ierusalem, eunuchi et sacerdotes et omnis populus terrae, qui transierunt inter divisiones vituli;
  • et dabo eos in manu inimicorum suorum et in manu quaerentium animam eorum, et erit morticinum eorum in escam volatilibus caeli et bestiis terrae.
  • Et Sedeciam regem Iudae et principes eius dabo in manus inimicorum suorum et in manus quaerentium animas eorum et in manus exercituum regis Babylonis, qui recesserunt a vobis.
  • Ecce ego praecipio, dicit Dominus, et reducam eos in civitatem hanc; et proeliabuntur adversus eam et capient eam et incendent igni; et civitates Iudae dabo in solitudinem, eo quod non sit habitator».
  • 巴 比 伦 王 尼 布 甲 尼 撒 率 领 他 的 全 军 和 地 上 属 他 的 各 国 各 邦 , 攻 打 耶 路 撒 冷 和 属 耶 路 撒 冷 所 有 的 城 邑 。 那 时 , 耶 和 华 的 话 临 到 耶 利 米 说 ,
  • 耶 和 华 以 色 列 的 神 说 , 你 去 告 诉 犹 大 王 西 底 家 , 耶 和 华 如 此 说 , 我 要 将 这 城 交 付 巴 比 伦 王 的 手 , 他 必 用 火 焚 烧 。
  • 你 必 不 能 逃 脱 他 的 手 , 定 被 拿 住 , 交 在 他 的 手 中 。 你 的 眼 要 见 巴 比 伦 王 的 眼 , 他 要 口 对 口 和 你 说 话 , 你 也 必 到 巴 比 伦 去 。
  • 犹 大 王 西 底 家 阿 , 你 还 要 听 耶 和 华 的 话 。 耶 和 华 论 到 你 如 此 说 , 你 必 不 被 刀 剑 杀 死 ,
  • 你 必 平 安 而 死 , 人 必 为 你 焚 烧 物 件 , 好 像 为 你 列 祖 , 就 是 在 你 以 前 的 先 王 焚 烧 一 般 。 人 必 为 你 举 哀 , 说 , 哀 哉 。 我 主 阿 。 耶 和 华 说 , 这 话 是 我 说 的 。
  • 于 是 , 先 知 耶 利 米 在 耶 路 撒 冷 将 这 一 切 话 告 诉 犹 大 王 西 底 家 。
  • 那 时 , 巴 比 伦 王 的 军 队 正 攻 打 耶 路 撒 冷 , 又 攻 打 犹 大 所 剩 下 的 城 邑 , 就 是 拉 吉 和 亚 西 加 。 原 来 犹 大 的 坚 固 城 只 剩 下 这 两 座 。
  • 西 底 家 王 与 耶 路 撒 冷 的 众 民 立 约 , 要 向 他 们 宣 告 自 由 , 叫 各 人 任 他 希 伯 来 的 仆 人 和 婢 女 自 由 出 去 , 谁 也 不 可 使 他 的 一 个 犹 大 弟 兄 作 奴 仆 。 ( 此 后 , 有 耶 和 华 的 话 临 到 耶 利 米 。 )
  • 所 有 立 约 的 首 领 和 众 民 就 任 他 的 仆 人 婢 女 自 由 出 去 , 谁 也 不 再 叫 他 们 作 奴 仆 。 大 家 都 顺 从 , 将 他 们 释 放 了 。
  • 后 来 却 又 反 悔 , 叫 所 任 去 自 由 的 仆 人 婢 女 回 来 , 勉 强 他 们 仍 为 仆 婢 。
  • 因 此 耶 和 华 的 话 临 到 耶 利 米 说 ,
  • 耶 和 华 以 色 列 的 神 如 此 说 , 我 将 你 们 的 列 祖 从 埃 及 地 为 奴 之 家 领 出 来 的 时 候 , 与 他 们 立 约 说 ,
  • 你 的 一 个 希 伯 来 弟 兄 若 卖 给 你 , 服 事 你 六 年 , 到 第 七 年 你 们 各 人 就 要 任 他 自 由 出 去 。 只 是 你 们 列 祖 不 听 从 我 , 也 不 侧 耳 而 听 。
  • 如 今 你 们 回 转 , 行 我 眼 中 看 为 正 的 事 , 各 人 向 邻 舍 宣 告 自 由 , 并 且 在 称 为 我 名 下 的 殿 中 , 在 我 面 前 立 约 。
  • 你 们 却 又 反 悔 , 亵 渎 我 的 名 , 各 人 叫 所 任 去 随 意 自 由 的 仆 人 婢 女 回 来 , 勉 强 他 们 仍 为 仆 婢 。
  • 所 以 耶 和 华 如 此 说 , 你 们 没 有 听 从 我 , 各 人 向 弟 兄 邻 舍 宣 告 自 由 。 看 哪 。 我 向 你 们 宣 告 一 样 自 由 , 就 是 使 你 们 自 由 于 刀 剑 , 饥 荒 , 瘟 疫 之 下 , 并 且 使 你 们 在 天 下 万 国 中 抛 来 抛 去 。 这 是 耶 和 华 的 话 。
  • 犹 大 的 首 领 , 耶 路 撒 冷 的 首 领 , 太 监 , 祭 司 , 和 国 中 的 众 民 曾 将 牛 犊 劈 开 , 分 成 两 半 , 从 其 中 经 过 , 在 我 面 前 立 约 。 后 来 又 违 背 我 的 约 , 不 遵 行 这 约 上 的 话 。
  • 我 必 将 他 们 交 在 仇 敌 和 寻 索 其 命 的 人 手 中 。 他 们 的 尸 首 必 给 空 中 的 飞 鸟 和 地 上 的 野 兽 作 食 物 。
  • 并 且 我 必 将 犹 大 王 西 底 家 和 他 的 首 领 交 在 他 们 仇 敌 和 寻 索 其 命 的 人 , 与 那 暂 离 你 们 而 去 巴 比 伦 王 军 队 的 手 中 。
  • 耶 和 华 说 , 我 必 吩 咐 他 们 回 到 这 城 , 攻 打 这 城 , 将 城 攻 取 , 用 火 焚 烧 。 我 也 要 使 犹 大 的 城 邑 变 为 荒 场 , 无 人 居 住 。