Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Иеремии

 
  • Сло́во, е́же бы́сть ко иеремі́и от­ Го́спода, егда́ навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй и вси́ во́и его́, и вся́ земля́ вла́сти его́ и вси́ лю́дiе во­ева́ху на Иерусали́мъ и на вся́ гра́ды Иу́дины, глаго́ля:
  • та́ко рече́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ: иди́ ко седекі́и царю́ Иу́дину и рече́ши ему́: та́ко рече́ Госпо́дь: преда́нiемъ преда́ст­ся се́й гра́дъ въ ру́цѣ царя́ Вавило́нска, и во́зметъ его́ и пожже́тъ его́ огне́мъ:
  • и ты́ не уцѣлѣ́еши от­ руку́ его́, и я́тъ бу́деши, и въ ру́цѣ его́ преда́сися: и о́чи тво­и́ о́чи его́ у́зрятъ, и уста́ его́ со усты́ тво­и́ми соглаго́лютъ, и въ Вавило́нъ вни́деши.
  • Но оба́че слы́ши сло́во Госпо́дне, седекі́е, царю́ Иу́динъ! та́ко глаго́летъ Госпо́дь къ тебѣ́: не у́мреши от­ меча́, но въ ми́рѣ у́мреши:
  • и я́коже пла́каша отце́въ тво­и́хъ ца́р­ст­вовав­шихъ пре́жде тебе́, воспла́чут­ся и тебе́: увы́, го́споди, и́: увы́, го́споди! воспла́чут­ся и тебе́, я́ко сло́во а́зъ соглаго́лахъ, рече́ Госпо́дь.
  • И глаго́ла иеремі́а проро́къ ко седекі́и царю́ Иу́дину вся́ словеса́ сiя́ во Иерусали́мѣ.
  • И си́ла царя́ Вавило́нска во­ева́ на Иерусали́мъ и на гра́ды Иу́дины оста́в­шыяся: на лахи́съ и на ази́ку, я́ко ті́и оста́шася во градѣ́хъ Иу́диныхъ гра́ды тве́рды.
  • Сло́во бы́в­шее ко иеремі́и от­ Го́спода, повнегда́ сконча́ти царю́ седекі́и завѣ́тъ къ лю́демъ, и́же во Иерусали́мѣ, е́же нарещи́ и́мъ от­пуще́нiе,
  • е́же от­пусти́ти кому́ждо раба́ сво­его́ и кому́ждо рабы́ню свою́, Евре́анина и Евре́аныню, свобо́дны, да не рабо́таетъ му́жъ от­ Изра́иля.
  • И обрати́шася вси́ вельмо́жи и вси́ лю́дiе вступи́в­шiи въ завѣ́тъ, е́же от­пусти́ти кому́ждо раба́ сво­его́ и кому́ждо рабу́ свою́ свобо́дны и ктому́ не владѣ́ти и́ми. Слы́шаша у́бо и от­пусти́ша.
  • И обрати́шася по си́хъ вспя́ть и удержа́ша па́ки рабы́ и рабы́ни своя́, и́хже от­пусти́ша свобо́дныхъ, и взя́ша въ рабы́ и рабы́ни.
  • И бы́сть сло́во Госпо́дне ко иеремі́и от­ Го́спода глаго́ля:
  • та́ко рече́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ: а́зъ завѣща́хъ завѣ́тъ ко отце́мъ ва́шымъ въ де́нь, въ о́ньже изба́вихъ я́ от­ земли́ Еги́петскiя, изъ до́му рабо́ты, глаго́ля:
  • егда́ сконча́ют­ся ше́сть лѣ́тъ, да от­пу́стиши бра́та сво­его́ Евре́анина, и́же про́данъ е́сть тебѣ́: и да дѣ́лаетъ ти́ ше́сть лѣ́тъ, и да от­пу́стиши его́ свобо́дна от­ себе́. И не послу́шаша мене́ отцы́ ва́ши, ни при­­клони́ша у́ха сво­его́.
  • И обрати́стеся вы́ дне́сь сотвори́ти пра́вая предъ очи́ма мо­и́ма, е́же нарещи́ кому́ждо от­пуще́нiе бли́жняго сво­его́: и соверши́сте завѣ́тъ предъ лице́мъ мо­и́мъ въ дому́, идѣ́же нарѣче́ся и́мя мое́ въ не́мъ:
  • и от­врати́стеся, и оскверни́сте завѣ́тъ мо́й, е́же воз­врати́ти кому́ждо раба́ сво­его́ и кому́ждо рабу́ свою́, и́хже от­пусти́сте свобо́дны душе́ю и́хъ: и покори́сте и́хъ, я́коже бы́ти у ва́съ въ рабы́ и въ рабы́ни.
  • Того́ ра́ди си́це рече́ Госпо́дь: вы́ не послу́шасте мене́, нарещи́ от­пуще́нiя кі́йждо бра́ту сво­ему́ и кі́йждо бли́жнему сво­ему́: се́, а́зъ нарица́ю от­пуще́нiе ва́мъ на ме́чь и на сме́рть и на гла́дъ, и да́мъ вы́ на разсы́панiе всѣ́мъ ца́р­ст­вамъ земны́мъ:
  • и да́мъ му́жы преступи́в­шыя завѣ́тъ мо́й и не храня́щыя слове́съ завѣ́та мо­его́, ему́же со­изво́лиша предъ лице́мъ мо­и́мъ: телца́ его́же разсѣко́ша на двѣ́ ча́сти и ходи́ша между́ раздѣле́н­ными частьми́ его́:
  • кня́зи Иу́дины и кня́зи Иерусали́мли, и вельмо́жы и жерцы́ и вся́ лю́ди земли́ ходя́щыя между́ раздѣле́нымъ телце́мъ,
  • и да́мъ я́ въ ру́ки враго́мъ и́хъ и въ ру́ки и́щущихъ души́ и́хъ, и бу́дутъ тру́пи и́хъ въ я́дь пти́цамъ небе́снымъ и звѣре́мъ земны́мъ:
  • и седекі́ю царя́ Иуде́йска и кня́зи его́ да́мъ въ ру́цѣ враго́въ и́хъ и въ руку́ и́щущихъ души́ и́хъ и въ руку́ во́ин­ства царя́ Вавило́нска, от­бѣга́ющихъ от­ ни́хъ.
  • Се́, а́зъ завѣща́ю, рече́ Госпо́дь, и воз­вращу́ я́ въ зе́млю сiю́, и повою́ютъ на ню́, и во́змутъ ю́, и пожгу́тъ ю́ огне́мъ и гра́ды Иу́дины: и да́мъ я́ въ непрохо́дны от­ живу́щихъ.
  • Слово, которое было к Иеремии от Господа, когда Навуходоносор, царь Вавилонский, и все войско его и все царства земли, подвластные руке его, и все народы воевали против Иерусалима и против всех городов его:
  • так говорит Господь, Бог Израилев: иди и скажи Седекии, царю Иудейскому, и скажи ему: так говорит Господь: вот, Я отдаю город сей в руки царя Вавилонского, и он сожжет его огнем;
  • и ты не избежишь от руки его, но непременно будешь взят и предан в руки его, и глаза твои увидят глаза царя Вавилонского, и уста его будут говорить твоим устам, и пойдешь в Вавилон.
  • Впрочем слушай слово Господне, Седекия, царь Иудейский! так говорит Господь о тебе: ты не умрешь от меча;
  • ты умрешь в мире, и как для отцов твоих, прежних царей, которые были прежде тебя, сожигали при погребении благовония, так сожгут и для тебя и оплачут тебя: «увы, государь!», ибо Я изрек это слово, говорит Господь.
  • Иеремия пророк все слова сии пересказал Седекии, царю Иудейскому, в Иерусалиме.
  • Между тем войско царя Вавилонского воевало против Иерусалима и против всех городов Иудейских, которые еще оставались, против Лахиса и Азеки; ибо из городов Иудейских сии только оставались, как города укрепленные.
  • Слово, которое было к Иеремии от Господа после того, как царь Седекия заключил завет со всем народом, бывшим в Иерусалиме, чтобы объявить свободу,
  • чтобы каждый отпустил на волю раба своего и рабу свою, Еврея и Евреянку, чтобы никто из них не держал в рабстве Иудея, брата своего.
  • И послушались все князья и весь народ, которые вступили в завет, чтобы отпустить каждому раба своего и каждому рабу свою на волю, чтобы не держать их впредь в рабах, – и послушались и отпустили;
  • но после того, раздумавши, стали брать назад рабов и рабынь, которых отпустили на волю, и принудили их быть рабами и рабынями.
  • И было слово Господне к Иеремии от Господа:
  • так говорит Господь, Бог Израилев: Я заключил завет с отцами вашими, когда вывел их из земли Египетской, из дома рабства, и сказал:
  • «в конце седьмого года отпускайте каждый брата своего, Еврея, который продал себя тебе; пусть он работает тебе шесть лет, а потом отпусти его от себя на волю»; но отцы ваши не послушали Меня и не приклонили уха своего.
  • Вы ныне обратились и поступили справедливо пред очами Моими, объявив каждый свободу ближнему своему, и заключили предо Мною завет в доме, над которым наречено имя Мое;
  • но потом раздумали и обесславили имя Мое, и возвратили к себе каждый раба своего и каждый рабу свою, которых отпустили на волю, куда душе их угодно, и принуждаете их быть у вас рабами и рабынями.
  • Посему так говорит Господь: вы не послушались Меня в том, чтобы каждый объявил свободу брату своему и ближнему своему; за то вот Я, говорит Господь, объявляю вам свободу подвергнуться мечу, моровой язве и голоду, и отдам вас на озлобление во все царства земли;
  • и отдам преступивших завет Мой и не устоявших в словах завета, который они заключили пред лицем Моим, рассекши тельца надвое и пройдя между рассеченными частями его,
  • князей Иудейских и князей Иерусалимских, евнухов и священников и весь народ земли, проходивший между рассеченными частями тельца, –
  • отдам их в руки врагов их и в руки ищущих души́ их, и трупы их будут пищею птицам небесным и зверям земным.
  • И Седекию, царя Иудейского, и князей его отдам в руки врагов их и в руки ищущих души их и в руки войска царя Вавилонского, которое отступило от вас.
  • Вот, Я дам повеление, говорит Господь, и возвращу их к этому городу, и они нападут на него, и возьмут его, и сожгут его огнем, и города Иудеи сделаю пустынею необитаемою.
  • Palabra de Jehová que vino a Jeremías cuando Nabucodonosor, rey de Babilonia, con todo su ejército, todos los reinos de la tierra bajo el señorío de su mano y todos los pueblos peleaban contra Jerusalén y contra todas sus ciudades. Dijo así:
  • «Esto ha dicho Jehová, Dios de Israel: Ve y habla a Sedequías, rey de Judá, y dile que así ha dicho Jehová: Yo entregaré esta ciudad al rey de Babilonia, el cual la entregará al fuego.
  • Y tú no escaparás de su mano, sino que ciertamente serás apresado y en su mano serás entregado. Tus ojos verán los ojos del rey de Babilonia, que te hablará cara a cara, y entrarás en Babilonia.
  • Con todo, oye palabra de Jehová, Sedequías, rey de Judá, porque así ha dicho Jehová acerca de ti: No morirás a espada.
  • En paz morirás, y así como quemaron especias por tus padres, los reyes primeros que fueron antes de ti, las quemarán por ti, y te endecharán diciendo: “¡Ay, señor!”, porque yo he hablado la palabra, dice Jehová.»
  • Habló, pues, el profeta Jeremías a Sedequías, rey de Judá, todas estas palabras en Jerusalén.
  • Y el ejército del rey de Babilonia peleaba contra Jerusalén y contra todas las ciudades de Judá que habían quedado: contra Laquis y contra Azeca, porque de las ciudades fortificadas de Judá, sólo éstas habían quedado.

  • Palabra de Jehová que vino a Jeremías después que Sedequías hizo pacto con todo el pueblo en Jerusalén, para promulgarles libertad,
  • que cada uno dejara libre a su esclavo hebreo y a su esclava hebrea, y que nadie los usara más como esclavos.
  • Cuando oyeron todos los jefes y todo el pueblo que había convenido en el pacto de dejar libre cada uno a su esclavo y cada uno a su esclava, que nadie los usara más como esclavos, obedecieron y los dejaron libres.
  • Pero después se arrepintieron e hicieron volver a los esclavos y a las esclavas que habían dejado libres, y de nuevo los sujetaron como esclavos y esclavas.
  • Vino, pues, palabra de Jehová a Jeremías, diciendo:
  • «Así dice Jehová, Dios de Israel: Yo hice pacto con vuestros padres el día que los saqué de tierra de Egipto, de casa de servidumbre, diciendo:
  • Al cabo de siete años dejará cada uno a su hermano hebreo que le hubiera sido vendido; durante seis años le servirá, y luego lo dejará ir libre. Pero vuestros padres no me escucharon ni inclinaron su oído.
  • Vosotros os habíais hoy convertido y habíais hecho lo recto delante de mis ojos, anunciando cada uno libertad a su prójimo; y habíais hecho pacto en mi presencia, en la casa en la cual es invocado mi nombre.
  • Pero os habéis vuelto atrás y profanado mi nombre, y habéis vuelto a tomar cada uno a su esclavo y cada uno a su esclava, que habíais dejado libres a su voluntad, y los habéis sujetado para que os sean esclavos y esclavas.
  • Por tanto, así dice Jehová: Ya que vosotros no me habéis escuchado para promulgar cada uno libertad a su hermano y cada uno a su compañero, he aquí que yo promulgo libertad, dice Jehová, a la espada, a la pestilencia y al hambre; y os pondré por afrenta ante todos los reinos de la tierra.
  • Y entregaré a los hombres que quebrantaron mi pacto, que no han llevado a efecto las palabras del pacto que celebraron en mi presencia dividiendo en dos partes el becerro y pasando por medio de ellas;
  • a los jefes de Judá y a los jefes de Jerusalén, a los oficiales, a los sacerdotes y a todo el pueblo de la tierra, que pasaron entre las partes del becerro,
  • los entregaré en manos de sus enemigos y en manos de los que buscan su vida; y sus cadáveres serán comida para las aves del cielo y para las bestias de la tierra.
  • A Sedequías, rey de Judá, y a sus jefes los entregaré en manos de sus enemigos, en manos de los que buscan su vida y en manos del ejército del rey de Babilonia, que se ha retirado de vosotros.
  • Yo mandaré, dice Jehová, y los haré volver a esta ciudad. Pelearán contra ella, la tomarán y la entregarán al fuego. Y convertiré en desolación las ciudades de Judá, hasta no quedar habitante alguno.»


  • 巴 比 伦 王 尼 布 甲 尼 撒 率 领 他 的 全 军 和 地 上 属 他 的 各 国 各 邦 , 攻 打 耶 路 撒 冷 和 属 耶 路 撒 冷 所 有 的 城 邑 。 那 时 , 耶 和 华 的 话 临 到 耶 利 米 说 ,
  • 耶 和 华 以 色 列 的 神 说 , 你 去 告 诉 犹 大 王 西 底 家 , 耶 和 华 如 此 说 , 我 要 将 这 城 交 付 巴 比 伦 王 的 手 , 他 必 用 火 焚 烧 。
  • 你 必 不 能 逃 脱 他 的 手 , 定 被 拿 住 , 交 在 他 的 手 中 。 你 的 眼 要 见 巴 比 伦 王 的 眼 , 他 要 口 对 口 和 你 说 话 , 你 也 必 到 巴 比 伦 去 。
  • 犹 大 王 西 底 家 阿 , 你 还 要 听 耶 和 华 的 话 。 耶 和 华 论 到 你 如 此 说 , 你 必 不 被 刀 剑 杀 死 ,
  • 你 必 平 安 而 死 , 人 必 为 你 焚 烧 物 件 , 好 像 为 你 列 祖 , 就 是 在 你 以 前 的 先 王 焚 烧 一 般 。 人 必 为 你 举 哀 , 说 , 哀 哉 。 我 主 阿 。 耶 和 华 说 , 这 话 是 我 说 的 。
  • 于 是 , 先 知 耶 利 米 在 耶 路 撒 冷 将 这 一 切 话 告 诉 犹 大 王 西 底 家 。
  • 那 时 , 巴 比 伦 王 的 军 队 正 攻 打 耶 路 撒 冷 , 又 攻 打 犹 大 所 剩 下 的 城 邑 , 就 是 拉 吉 和 亚 西 加 。 原 来 犹 大 的 坚 固 城 只 剩 下 这 两 座 。
  • 西 底 家 王 与 耶 路 撒 冷 的 众 民 立 约 , 要 向 他 们 宣 告 自 由 , 叫 各 人 任 他 希 伯 来 的 仆 人 和 婢 女 自 由 出 去 , 谁 也 不 可 使 他 的 一 个 犹 大 弟 兄 作 奴 仆 。 ( 此 后 , 有 耶 和 华 的 话 临 到 耶 利 米 。 )
  • 所 有 立 约 的 首 领 和 众 民 就 任 他 的 仆 人 婢 女 自 由 出 去 , 谁 也 不 再 叫 他 们 作 奴 仆 。 大 家 都 顺 从 , 将 他 们 释 放 了 。
  • 后 来 却 又 反 悔 , 叫 所 任 去 自 由 的 仆 人 婢 女 回 来 , 勉 强 他 们 仍 为 仆 婢 。
  • 因 此 耶 和 华 的 话 临 到 耶 利 米 说 ,
  • 耶 和 华 以 色 列 的 神 如 此 说 , 我 将 你 们 的 列 祖 从 埃 及 地 为 奴 之 家 领 出 来 的 时 候 , 与 他 们 立 约 说 ,
  • 你 的 一 个 希 伯 来 弟 兄 若 卖 给 你 , 服 事 你 六 年 , 到 第 七 年 你 们 各 人 就 要 任 他 自 由 出 去 。 只 是 你 们 列 祖 不 听 从 我 , 也 不 侧 耳 而 听 。
  • 如 今 你 们 回 转 , 行 我 眼 中 看 为 正 的 事 , 各 人 向 邻 舍 宣 告 自 由 , 并 且 在 称 为 我 名 下 的 殿 中 , 在 我 面 前 立 约 。
  • 你 们 却 又 反 悔 , 亵 渎 我 的 名 , 各 人 叫 所 任 去 随 意 自 由 的 仆 人 婢 女 回 来 , 勉 强 他 们 仍 为 仆 婢 。
  • 所 以 耶 和 华 如 此 说 , 你 们 没 有 听 从 我 , 各 人 向 弟 兄 邻 舍 宣 告 自 由 。 看 哪 。 我 向 你 们 宣 告 一 样 自 由 , 就 是 使 你 们 自 由 于 刀 剑 , 饥 荒 , 瘟 疫 之 下 , 并 且 使 你 们 在 天 下 万 国 中 抛 来 抛 去 。 这 是 耶 和 华 的 话 。
  • 犹 大 的 首 领 , 耶 路 撒 冷 的 首 领 , 太 监 , 祭 司 , 和 国 中 的 众 民 曾 将 牛 犊 劈 开 , 分 成 两 半 , 从 其 中 经 过 , 在 我 面 前 立 约 。 后 来 又 违 背 我 的 约 , 不 遵 行 这 约 上 的 话 。
  • 我 必 将 他 们 交 在 仇 敌 和 寻 索 其 命 的 人 手 中 。 他 们 的 尸 首 必 给 空 中 的 飞 鸟 和 地 上 的 野 兽 作 食 物 。
  • 并 且 我 必 将 犹 大 王 西 底 家 和 他 的 首 领 交 在 他 们 仇 敌 和 寻 索 其 命 的 人 , 与 那 暂 离 你 们 而 去 巴 比 伦 王 军 队 的 手 中 。
  • 耶 和 华 说 , 我 必 吩 咐 他 们 回 到 这 城 , 攻 打 这 城 , 将 城 攻 取 , 用 火 焚 烧 。 我 也 要 使 犹 大 的 城 邑 变 为 荒 场 , 无 人 居 住 。