Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Иеремии

 
  • И бы́сть въ лѣ́то четве́ртое Иоаки́ма, сы́на Иосі́ина, царя́ Иу́дина, бы́сть сло́во Госпо́дне ко иеремі́и глаго́ля:
  • воз­ми́ себѣ́ сви́токъ кни́жный и напиши́ въ не́мъ вся́ словеса́, я́же соглаго́лахъ къ тебѣ́ на Изра́иля и на Иу́ду и на вся́ язы́ки, от­ него́же дне́ глаго́лахъ къ тебѣ́, от­ дне́ Иосі́и царя́ Иу́дина и до сего́ дне́:
  • не́гли услы́шитъ до́мъ Иу́динъ вся́ зла́я, я́же а́зъ помышля́ю сотвори́ти и́мъ, да от­вратя́т­ся от­ пути́ сво­его́ зла́го, и ми́лостивъ бу́ду непра́вдамъ и́хъ и грѣхо́мъ и́хъ.
  • И при­­зва́ иеремі́а Вару́ха, сы́на нирі́ина: и вписа́ Вару́хъ от­ у́стъ иеремі́иныхъ вся́ словеса́ Госпо́дня, я́же соглаго́ла къ нему́, во сви́токъ кни́жный.
  • И заповѣ́да иеремі́а Вару́ху глаго́ля: мене́ стрегу́тъ, и не могу́ вни́ти въ до́мъ Госпо́день,
  • ты́ у́бо вни́ди и прочти́ во сви́тцѣ се́мъ, въ не́мже написа́лъ еси́ от­ у́стъ мо­и́хъ словеса́ Госпо́дня, во у́шы люді́й въ дому́ Госпо́дни въ де́нь поста́ и во у́шы всему́ до́му Иу́дину, при­­ходя́щымъ от­ градо́въ сво­и́хъ, да прочте́ши и́мъ:
  • не́гли паде́тъ моли́тва и́хъ предъ лице́мъ Госпо́днимъ, и от­вратя́т­ся от­ пути́ сво­его́ зла́го: я́ко вели́ка я́рость и гнѣ́въ Госпо́день, его́же соглаго́ла на лю́ди сiя́.
  • И сотвори́ Вару́хъ сы́нъ нирі́инъ по всему́, ели́ка заповѣ́да ему́ иеремі́а проро́къ прочести́ во кни́зѣ словеса́ Госпо́дня въ дому́ Госпо́дни.
  • И бы́сть въ пя́тое лѣ́то Иоаки́ма царя́ Иу́дина, въ девя́тый ме́сяцъ, заповѣ́даша по́стъ предъ лице́мъ Госпо́днимъ всѣ́мъ лю́демъ во Иерусали́мѣ и всему́ мно́же­ст­ву, е́же сни́деся от­ градо́въ Иу́диныхъ во Иерусали́мъ.
  • И прочте́ Вару́хъ во кни́зѣ словеса́ иеремі́ина въ дому́ Госпо́дни, въ дому́ гамарі́евѣ, сы́на Сафа́ня книго́чiя, во дворѣ́ вы́шнемъ, во преддве́рiи вра́тъ до́му Госпо́дня но́выхъ, во у́шы всѣ́хъ люді́й.
  • И слы́ша Михе́й сы́нъ гамарі́евъ, сы́на Сафа́ня, вся́ словеса́ Госпо́дня от­ кни́ги.
  • И сни́де въ до́мъ царе́въ, въ до́мъ кни́жника, и се́, та́мо вси́ кня́зи сѣдя́ху, Елиса́мъ книго́чiй и дале́а сы́нъ селемі́евъ, и наѳа́нъ сы́нъ Ахово́ровъ и гамарі́а сы́нъ Сафа́нь, и седекі́а сы́нъ Ана́нiинъ и вси́ кня́зи,
  • и воз­вѣсти́ и́мъ Михе́й вся́ словеса́, я́же слы́ша чту́ща Вару́ха во у́шы лю́демъ.
  • И посла́ша вси́ кня́зи ко Вару́ху сы́ну нирі́ину, Иуди́ну сы́ну наѳані́ину, сы́на селемі́ина, сы́на хусі́ина, глаго́люще: кни́гу, ю́же ты́ чте́ши во у́шы лю́демъ, воз­ми́ ю́ въ ру́ку свою́ и прiиди́. И взя́ Вару́хъ сы́нъ нирі́инъ кни́гу въ ру́ку свою́ и сни́де къ ни́мъ.
  • И реко́ша ему́: па́ки прочти́ во у́шы на́ши. И прочте́ Вару́хъ во у́шы и́хъ.
  • И бы́сть я́ко услы́шаша вся́ словеса́, совѣща́шася кі́йждо со бли́жнимъ сво­и́мъ и рѣ́ша Вару́ху: воз­вѣща́юще воз­вѣсти́мъ царю́ вся́ словеса́ сiя́.
  • И вопроси́ша Вару́ха, глаго́люще: от­ку́ду еси́ вписа́лъ вся́ словеса́ сiя́?
  • И рече́ Вару́хъ: от­ у́стъ сво­и́хъ повѣ́да ми́ иеремі́а вся́ словеса́ сiя́, а́зъ же писа́хъ въ кни́гу.
  • И реко́ша кня́зи Вару́ху: иди́ и скры́йся ты́ и иеремі́а, и человѣ́къ да не увѣ́сть, гдѣ́ вы́.
  • И внидо́ша ко царю́ во дво́ръ, кни́гу же вда́ша храни́ти въ дому́ Елиса́ма книго́чiя, и воз­вѣсти́ша царю́ вся́ словеса́ сiя́.
  • И посла́ ца́рь Иуди́на взя́ти кни́гу. И взя́ ю́ от­ до́му Елиса́мы книго́чiя, и прочте́ Иуди́нъ во у́шы царе́вы и во у́шы всѣ́хъ князе́й стоя́щихъ о́крестъ царя́.
  • Ца́рь же сѣдя́ше во хра́минѣ зи́мнѣй, въ девя́тый ме́сяцъ, и поста́влено бѣ́ предъ ни́мъ огни́ще со огне́мъ.
  • И бы́сть чту́щу Иуди́ну тре́тiй ли́стъ и четве́ртый, раздроби́ я́ бри́твою книго́чiя и воз­мета́­ше на о́гнен­ное огни́ще, до́ндеже сконча́ся ве́сь сви́токъ на о́гнен­нѣмъ огни́щи.
  • И не ужасо́шася и не растерза́ша ри́зъ сво­и́хъ ца́рь и вси́ о́троцы его́, слы́шав­шiи вся́ словеса́ сiя́.
  • Елнаѳа́нъ же и дале́а, и гамарі́а и годолі́а глаго́лаша царю́, е́же бы не сожещи́ сви́тка. И не послу́ша и́хъ.
  • И повелѣ́ ца́рь иеремеи́лу сы́ну царе́ву и сара́еви сы́ну езрiи́леву и селемі́ю сы́ну Авдеи́леву, да изыма́ютъ Вару́ха книго́чiя и иеремі́ю проро́ка. Но сокры́ я́ Госпо́дь.
  • И бы́сть сло́во Госпо́дне ко иеремі́и, егда́ сожже́ ца́рь сви́токъ, вся́ словеса́, я́же вписа́ Вару́хъ от­ у́стъ иеремі́иныхъ, глаго́ля:
  • па́ки воз­ми́ ты́ сви́токъ другі́й и впиши́ вся́ словеса́ бы́в­шая во сви́тцѣ, я́же сожже́ ца́рь Иоаки́мъ:
  • и ко Иоаки́му царю́ Иу́дину рече́ши: та́ко рече́ Госпо́дь: ты́ соже́глъ еси́ сiю́ кни́гу, глаго́ля: почто́ вписа́лъ еси́ въ не́й, глаго́ля: входя́ вни́детъ ца́рь Вавило́нскiй и потреби́тъ зе́млю сiю́, и потребя́т­ся от­ нея́ человѣ́цы и ско́ти?
  • Того́ ра́ди си́це рече́ Госпо́дь на Иоаки́ма царя́ Иу́дина: не бу́детъ ему́ сѣдя́щаго на престо́лѣ дави́довѣ, и бу́детъ тѣ́ло его́ ме́ртвое пове́ржено на зно­и́ дневнѣ́мъ и на мра́зѣ нощнѣ́мъ:
  • и посѣщу́ на́нь и на его́ ро́дъ и на о́троки его́, и наведу́ на́нь и на живу́щыя во Иерусали́мѣ и на зе́млю Иу́дину вся́ зла́я, я́же соглаго́лахъ на ня́, и не послу́шаша.
  • И взя́ Вару́хъ сви́токъ другі́й и вписа́ въ не́мъ от­ у́стъ иеремі́иныхъ вся́ словеса́ кни́ги, я́же сожже́ Иоаки́мъ ца́рь Иу́динъ: и еще́ при­­ложи́шася ему́ словеса́ мно́жайша не́же пе́рвая.
  • В четвертый год Иоакима, сына Иосии, царя Иудейского, было такое слово к Иеремии от Господа:
  • возьми себе книжный свиток и напиши в нем все слова, которые Я говорил тебе об Израиле и об Иуде и о всех народах с того дня, как Я начал говорить тебе, от дней Иосии до сего дня;
  • может быть, дом Иудин услышит о всех бедствиях, какие Я помышляю сделать им, чтобы они обратились каждый от злого пути своего, чтобы Я простил неправду их и грех их.
  • И призвал Иеремия Варуха, сына Нирии, и написал Варух в книжный свиток из уст Иеремии все слова Господа, которые Он говорил ему.
  • И приказал Иеремия Варуху и сказал: я заключен и не могу идти в дом Господень;
  • итак иди ты и прочитай написанные тобою в свитке с уст моих слова Господни вслух народа в доме Господнем в день поста, также и вслух всех Иудеев, пришедших из городов своих, прочитай их;
  • может быть, они вознесут смиренное моление пред лице Господа и обратятся каждый от злого пути своего; ибо велик гнев и негодование, которое объявил Господь на народ сей.
  • Варух, сын Нирии, сделал все, что приказал ему пророк Иеремия, чтобы слова Господни, написанные в свитке, прочитать в доме Господнем.
  • В пятый год Иоакима, сына Иосии, царя Иудейского, в девятом месяце объявили пост пред лицем Господа всему народу в Иерусалиме и всему народу, пришедшему в Иерусалим из городов Иудейских.
  • И прочитал Варух написанные в свитке слова Иеремии в доме Господнем, в комнате Гемарии, сына Сафанова, писца, на верхнем дворе, у входа в новые ворота дома Господня, вслух всего народа.
  • Михей, сын Гемарии, сына Сафанова, слышал все слова Господни, написанные в свитке,
  • и сошел в дом царя, в комнату царского писца, и вот, там сидели все князья: Елисам, царский писец, и Делаия, сын Семаия, и Елнафан, сын Ахбора, и Гемария, сын Сафана, и Седекия, сын Анании, и все князья;
  • и пересказал им Михей все слова, которые он слышал, когда Варух читал свиток вслух народа.
  • Тогда все князья послали к Варуху Иегудия, сына Нафании, сына Селемии, сына Хусии, сказать ему: свиток, который ты читал вслух народа, возьми в руку твою и приди. И взял Варух, сын Нирии, свиток в руку свою и пришел к ним.
  • Они сказали ему: сядь, и прочитай нам вслух. И прочитал Варух вслух им.
  • Когда они выслушали все слова, то с ужасом посмотрели друг на друга и сказали Варуху: мы непременно перескажем все сии слова царю.
  • И спросили Варуха: скажи же нам, как ты написал все слова сии из уст его?
  • И сказал им Варух: он произносил мне устами своими все сии слова, а я чернилами писал их в этот свиток.
  • Тогда сказали князья Варуху: пойди, скройся, ты и Иеремия, чтобы никто не знал, где вы.
  • И пошли они к царю во дворец, а свиток оставили в комнате Елисама, царского писца, и пересказали вслух царя все слова сии.
  • Царь послал Иегудия принести свиток, и он взял его из комнаты Елисама, царского писца; и читал его Иегудий вслух царя и вслух всех князей, стоявших подле царя.
  • Царь в то время, в девятом месяце, сидел в зимнем доме, и перед ним горела жаровня.
  • Когда Иегудий прочитывал три или четыре столбца, царь отрезывал их писцовым ножичком и бросал на огонь в жаровне, доколе не уничтожен был весь свиток на огне, который был в жаровне.
  • И не убоялись, и не разодрали одежд своих ни царь, ни все слуги его, слышавшие все слова сии.
  • Хотя Елнафан и Делаия и Гемария упрашивали царя не сожигать свитка, но он не послушал их.
  • И приказал царь Иерамеилу, сыну царя, и Сераии, сыну Азриилову, и Селемии, сыну Авдиилову, взять Варуха писца и Иеремию пророка; но Господь сокрыл их.
  • И было слово Господне к Иеремии, после того как царь сожег свиток и слова, которые Варух написал из уст Иеремии, и сказано ему:
  • возьми себе опять другой свиток и напиши в нем все прежние слова, какие были в первом свитке, который сожег Иоаким, царь Иудейский;
  • а царю Иудейскому Иоакиму скажи: так говорит Господь: ты сожег свиток сей, сказав: «зачем ты написал в нем: непременно придет царь Вавилонский и разорит землю сию, и истребит на ней людей и скот?»
  • за это, так говорит Господь об Иоакиме, царе Иудейском: не будет от него сидящего на престоле Давидовом, и труп его будет брошен на зной дневной и на холод ночной;
  • и посещу его и племя его и слуг его за неправду их, и наведу на них и на жителей Иерусалима и на мужей Иуды все зло, которое Я изрек на них, а они не слушали.
  • И взял Иеремия другой свиток и отдал его Варуху писцу, сыну Нирии, и он написал в нем из уст Иеремии все слова того свитка, который сожег Иоаким, царь Иудейский, на огне; и еще прибавлено к ним много подобных тем слов.
  • وكان في السنة الرابعة ليهوياقيم بن يوشيا ملك يهوذا ان هذه الكلمة صارت الى ارميا من قبل الرب قائلة.

  • خذ لنفسك درج سفر واكتب فيه كل الكلام الذي كلمتك به على اسرائيل وعلى يهوذا وعلى كل الشعوب من اليوم الذي كلمتك فيه من ايام يوشيا الى هذا اليوم.

  • لعل بيت يهوذا يسمعون كل الشر الذي انا مفكر ان اصنعه بهم فيرجعوا كل واحد عن طريقه الرديء فاغفر ذنبهم وخطيتهم.

  • فدعا ارميا باروخ بن نيريا فكتب باروخ عن فم ارميا كل كلام الرب الذي كلمه به في درج السفر.

  • واوصى ارميا باروخ قائلا. انا محبوس لا اقدر ان ادخل بيت الرب

  • فادخل انت واقرأ في الدرج الذي كتبت عن فمي كل كلام الرب في آذان الشعب في بيت الرب في يوم الصوم واقرأه ايضا في آذان كل يهوذا القادمين من مدنهم.

  • لعل تضرعهم يقع امام الرب فيرجعوا كل واحد عن طريقه الرديء لانه عظيم الغضب والغيظ اللذان تكلم بهما الرب على هذا الشعب.

  • ففعل باروخ بن نيريا حسب كل ما اوصاه به ارميا النبي بقراءته في السفر كلام الرب في بيت الرب

  • وكان في السنة الخامسة ليهوياقيم بن يوشيا ملك يهوذا في الشهر التاسع انهم نادوا لصوم امام الرب كل الشعب في اورشليم وكل الشعب القادمين من مدن يهوذا الى اورشليم.

  • فقرأ باروخ في السفر كلام ارميا في بيت الرب في مخدع جمريا بن شافان الكاتب في الدار العليا في مدخل باب بيت الرب الجديد في آذان كل الشعب

  • فلما سمع ميخايا بن جمريا بن شافان كل كلام الرب من السفر

  • نزل الى بيت الملك الى مخدع الكاتب واذا كل الرؤساء جلوس هناك. اليشاماع الكاتب ودلايا بن شمعيا والناثان بن عكبور وجمريا بن شافان وصدقيا بن حننيا وكل الرؤساء.

  • واخبرهم ميخايا بكل الكلام الذي سمعه عندما قرأ باروخ السفر في آذان الشعب.

  • فارسل كل الرؤساء الى باروخ يهودي بن نثنيا بن شلميا بن كوشي قائلين. الدرج الذي قرأت فيه في آذان الشعب خذه بيدك وتعال. فاخذ باروخ بن نيريا الدرج بيده واتى اليهم.

  • فقالوا له اجلس واقرأه في آذاننا. فقرأ باروخ في آذانهم.

  • فكان لما سمعوا كل الكلام انهم خافوا ناظرين بعضهم الى بعض وقالوا لباروخ إخبارا نخبر الملك بكل هذا الكلام.

  • ثم سألوا باروخ قائلين اخبرنا كيف كتبت كل هذا الكلام عن فمه.

  • فقال لهم باروخ بفمه كان يقرأ لي كل هذا الكلام وانا كنت اكتب في السفر بالحبر.

  • فقال الرؤساء لباروخ اذهب واختبئ انت وارميا ولا يعلم انسان اين انتما

  • ثم دخلوا الى الملك الى الدار واودعوا الدرج في مخدع اليشاماع الكاتب واخبروا في اذني الملك بكل الكلام.

  • فارسل الملك يهودي لياخذ الدرج فاخذه من مخدع اليشاماع الكاتب وقرأه يهودي في اذني الملك وفي آذان كل الرؤساء الواقفين لدى الملك.

  • وكان الملك جالسا في بيت الشتاء في الشهر التاسع. والكانون قدامه متقد.

  • وكان لما قرأ يهودي ثلاثة شطور او اربعة انه شقه بمبراة الكاتب والقاه الى النار التي في الكانون حتى فني كل الدرج في النار التي في الكانون.

  • ولم يخف الملك ولا كل عبيده السامعين كل هذا الكلام ولا شققوا ثيابهم.

  • ولكن الناثان ودلايا وجمريا ترجوا الملك ان لا يحرق الدرج فلم يسمع لهم.

  • بل أمر الملك يرحمئيل ابن الملك وسرايا بن عزرئيل وشلميا بن عبدئيل ان يقبضوا على باروخ الكاتب وارميا النبي ولكن الرب خبأهما

  • ثم صارت كلمة الرب الى ارميا بعد احراق الملك الدرج والكلام الذي كتبه باروخ عن فم ارميا قائلة

  • عد فخذ لنفسك درجا آخر واكتب فيه كل الكلام الاول الذي كان في الدرج الاول الذي احرقه يهوياقيم ملك يهوذا.

  • وقل ليهوياقيم ملك يهوذا. هكذا قال الرب. انت قد احرقت ذلك الدرج قائلا لماذا كتبت فيه قائلا مجيئا يجيء ملك بابل ويهلك هذه الارض ويلاشي منها الانسان والحيوان.

  • لذلك هكذا قال الرب عن يهوياقيم ملك يهوذا. لا يكون له جالس على كرسي داود وتكون جثته مطروحة للحر نهارا وللبرد ليلا.

  • واعاقبه ونسله وعبيده على اثمهم واجلب عليهم وعلى سكان اورشليم وعلى رجال يهوذا كل الشر الذي كلمتهم عنه ولم يسمعوا

  • فاخذ ارميا درجا آخر ودفعه لباروخ بن نيريا الكاتب فكتب فيه عن فم ارميا كل كلام السفر الذي احرقه يهوياقيم ملك يهوذا بالنار وزيد عليه ايضا كلام كثير مثله

  • Aconteció en el cuarto año de Joacim hijo de Josías, rey de Judá, que vino esta palabra de Jehová a Jeremías, diciendo:
  • «Toma un rollo en blanco y escribe en él todas las palabras que te he hablado contra Israel, contra Judá y contra todas las naciones, desde el día en que comencé a hablarte, desde los días de Josías hasta hoy.
  • Quizá oiga la casa de Judá todo el mal que yo pienso hacerles para que se arrepienta cada uno de su mal camino. Entonces yo perdonaré su maldad y su pecado.»
  • Llamó Jeremías a Baruc hijo de Nerías, y escribió Baruc en un rollo en blanco, dictadas por Jeremías, todas las palabras que Jehová le había hablado.
  • Después mandó Jeremías a Baruc, diciendo:

    «A mí se me ha prohibido entrar en la casa de Jehová.

  • Entra tú, pues, y de este rollo que escribiste dictado por mí, lee las palabras de Jehová a los oídos del pueblo en la casa de Jehová, el día del ayuno. Y las leerás también a oídos de todos los de Judá que vienen de sus ciudades.
  • Quizá llegue la oración de ellos a la presencia de Jehová, y se vuelva cada uno de su mal camino; porque grande es el furor y la ira que ha expresado Jehová contra este pueblo.»
  • Y Baruc hijo de Nerías hizo conforme a todas las cosas que le mandó el profeta Jeremías, leyendo del libro las palabras de Jehová en la casa de Jehová.
  • Aconteció en el año quinto de Joacim hijo de Josías, rey de Judá, en el mes noveno, que en la presencia de Jehová promulgaron ayuno a todo el pueblo de Jerusalén y a todo el pueblo que venía de las ciudades de Judá a Jerusalén.
  • Y Baruc leyó del libro las palabras de Jeremías en la casa de Jehová, en el aposento de Gemarías hijo de Safán, escriba, en el atrio de arriba, a la entrada de la puerta nueva de la casa de Jehová, a oídos del pueblo.
  • Micaías hijo de Gemarías hijo de Safán, habiendo oído del libro todas las palabras de Jehová,
  • descendió a la casa del rey, al aposento del secretario, y encontró que todos los jefes estaban allí sentados: Elisama, el secretario, Delaía hijo de Semaías, Elnatán hijo de Acbor, Gemarías hijo de Safán, Sedequías hijo de Ananías, y todos los demás jefes.
  • Y les contó Micaías todas las palabras que había oído cuando Baruc leyó del libro a oídos del pueblo.
  • Entonces enviaron todos los jefes a Jehudí hijo de Netanías hijo de Selemías, hijo de Cusi, a decirle a Baruc: «Toma el rollo en el que leíste a oídos del pueblo, y ven.» Y Baruc hijo de Nerías tomó el rollo en su mano y fue a ellos.
  • Le dijeron: «Siéntate ahora y léenoslo a nosotros.» Y Baruc se lo leyó.
  • Cuando oyeron todas aquellas palabras, cada uno se volvió espantado a su compañero, y dijeron a Baruc: «¡Sin duda, le contaremos al rey todas estas palabras!»
  • Preguntaron luego a Baruc, diciendo:

    —Cuéntanos ahora cómo escribiste de boca de Jeremías todas estas palabras.

  • Baruc les dijo:

    —Él me dictaba en voz alta todas estas palabras y yo las escribía con tinta en el libro.

  • Entonces dijeron los príncipes a Baruc:

    —Vete, y escondeos tú y Jeremías, y que nadie sepa dónde estáis.

  • Entraron luego a donde estaba el rey, al atrio, habiendo depositado el rollo en el aposento de Elisama, el secretario; y contaron a oídos del rey todas estas palabras.
  • Envió el rey a Jehudí a que tomara el rollo, y él lo tomó del aposento de Elisama, el secretario. Y leyó Jehudí del rollo a oídos del rey y a oídos de todos los jefes que se hallaban junto al rey.
  • Estaba entonces el rey en la casa de invierno, en el mes noveno, y había un brasero encendido delante de él.
  • Y cuando Jehudí había leído tres o cuatro planas, el rey las rasgaba con un cortaplumas de escriba y las arrojaba al fuego que había en el brasero. Así hasta que todo el rollo se consumió en el fuego del brasero.
  • No tuvieron temor ni rasgaron sus vestidos, ni el rey ni ninguno de sus siervos que oyeron todas estas palabras.
  • Y aunque Elnatán, Delaía y Gemarías rogaron al rey que no quemara aquel rollo, no los quiso escuchar.
  • También mandó el rey a Jerameel hijo de Hamelec, a Seraías hijo de Azriel y a Selemías hijo de Abdeel, que apresaran a Baruc, el escriba, y al profeta Jeremías. Pero Jehová los escondió.
  • Después que el rey quemó el rollo que contenía las palabras escritas por Baruc al dictado de Jeremías, vino palabra de Jehová a Jeremías, diciendo:
  • «Vuelve a tomar otro rollo y escribe en él todas las palabras primeras que estaban en el primer rollo que quemó Joacim, rey de Judá.
  • Y dirás a Joacim, rey de Judá: “Así ha dicho Jehová: Tú quemaste este rollo, diciendo: ‘¿Por qué escribiste en él que de cierto vendrá el rey de Babilonia, y que destruirá esta tierra y hará que no queden en ella ni hombres ni animales?’
  • Por tanto, esto ha dicho Jehová acerca de Joacim, rey de Judá: No tendrá quien se siente sobre el trono de David, y su cuerpo será echado al calor del día y al hielo de la noche.
  • Castigaré su maldad en él, en su descendencia y en sus siervos. Traeré sobre ellos, sobre los habitantes de Jerusalén y sobre los hombres de Judá, todo el mal que les he anunciado y que no quisieron escuchar.”»
  • Tomó, pues, Jeremías otro rollo y lo dio a Baruc hijo de Nerías, escriba; y escribió en él, dictadas por Jeremías, todas las palabras del libro que quemó en el fuego Joacim, rey de Judá. Y aun fueron añadidas sobre ellas muchas otras palabras semejantes.