Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Иеремии

 
  • И ца́р­ст­вова седекі́а сы́нъ Иосі́инъ вмѣ́сто Иехоні́и сы́на Иоаки́мова, его́же поста́ви навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй ца́р­ст­вовати во Иуде́и.
  • И не послу́ша то́й и о́троцы его́ и лю́дiе земли́ слове́съ Госпо́днихъ, я́же глаго́ла руко́ю иеремі́иною.
  • И посла́ ца́рь седекі́а Иоаха́ла сы́на селемі́ина и софо́нiю сы́на Массе́а жерца́ ко иеремі́и проро́ку, глаго́ля: моли́ся за ны́ ко Го́споду Бо́гу на́­шему.
  • Иеремі́а же свобо́денъ при­­хожда́­ше и прохожда́­ше средѣ́ гра́да, не введо́ша бо его́ во хра́мину темни́чную.
  • И си́ла фарао́ня изы́де изъ Еги́пта, слы́шав­ше халде́е обле́гшiи Иерусали́мъ слу́хъ и́хъ, от­ступи́ша от­ Иерусали́ма.
  • И бы́сть сло́во Госпо́дне ко иеремі́и глаго́ля:
  • та́ко рече́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ: та́ко рече́ши царю́ Иу́дину, посла́в­шему къ тебѣ́ вопроси́ти мя́: се́, си́ла фарао́ня, изше́дшая ва́мъ на по́мощь, воз­врати́т­ся па́ки до земли́ Еги́петскiя,
  • и воз­вратя́т­ся халде́е и повою́ютъ гра́дъ се́й, и во́змутъ его́ и пожгу́тъ его́ огне́мъ.
  • Я́ко та́ко рече́ Госпо́дь: не прельща́йте ду́шъ сво­и́хъ, глаго́люще: от­ходя́ще от­и́дутъ от­ на́съ халде́е: я́ко не от­и́дутъ.
  • И а́ще побiе́те всю́ си́лу халде́евъ вою́ющихъ на вы́, и оста́нутъ нѣ́цыи я́звени, кі́йждо на мѣ́стѣ сво­е́мъ, сі́и воста́нутъ и пожгу́тъ гра́дъ се́й огне́мъ.
  • И бы́сть егда́ взы́де си́ла Халде́йска от­ Иерусали́ма, от­ лица́ си́лы фарао́ни,
  • изы́де иеремі́а изъ Иерусали́ма ити́ въ зе́млю Венiами́ню, е́же купи́ти от­ту́ду посредѣ́ люді́й.
  • Внегда́ же бы́ти ему́ во вратѣ́хъ Венiами́нихъ, и [бы́сть] та́мо человѣ́къ, у него́же обита́ саруі́а сы́нъ селемі́инъ, сы́на Ана́нiина, и взя́ иеремі́ю, глаго́ля: ко халде́емъ ты́ бѣжи́ши.
  • И рече́ иеремі́а: лжа́, не ко халде́емъ а́зъ бѣгу́. И не послу́ша его́. И взя́ саруі́а иеремі́ю и при­­веде́ его́ ко князе́мъ.
  • И разгнѣ́вашася кня́зи на иеремі́ю и би́ша его́, и посла́ша его́ въ до́мъ Ионаѳа́на книго́чiя, я́ко то́й сотвори́ша хра́миною темни́чною.
  • И прiи́де иеремі́а въ до́мъ рва́ и въ хере́тъ {узи́лище}, и сѣ́де ту́ дни́ мно́ги.
  • И посла́ седекі́а ца́рь и при­­зва́ его́, и вопроша́­ше его́ ца́рь о́тай, а́ще е́сть сло́во от­ Го́спода? И рече́ ему́ иеремі́а: е́сть. И рече́: въ ру́цѣ царя́ Вавило́нска пре́данъ бу́деши.
  • И рече́ иеремі́а царю́: чи́мъ преоби́дѣхъ тя́ и о́троки твоя́ и лю́ди сiя́, я́ко ты́ вдае́ши мя́ въ до́мъ темни́чный?
  • и гдѣ́ су́ть проро́цы ва́ши прорица́в­шiи ва́мъ, глаго́люще, я́ко не прiи́детъ ца́рь Вавило́нскiй на ва́съ и на зе́млю сiю́?
  • ны́нѣ же послу́шай, молю́тися, го́споди мо́й, царю́, да паде́тъ моле́нiе мое́ предъ лице́мъ тво­и́мъ: и не посыла́й мя́ па́ки въ до́мъ Ионаѳа́на книго́чiя, да не умру́ та́мо.
  • И повелѣ́ ца́рь, и вверго́ша его́ во хра́мину темни́чную, и дая́ху ему́ хлѣ́бъ еди́нъ на де́нь извнѣ́, идѣ́же пеку́тъ, до́ндеже сконча́шася хлѣ́бы изъ гра́да. И сѣдя́ше иеремі́а во дворѣ́ темни́чнѣмъ.
  • Вместо Иехонии, сына Иоакима, царствовал Седекия, сын Иосии, которого Навуходоносор, царь Вавилонский, поставил царем в земле Иудейской.
  • Ни он, ни слуги его, ни народ страны не слушали слов Господа, которые говорил Он чрез Иеремию пророка.
  • Царь Седекия послал Иегухала, сына Селемии, и Софонию, сына Маасеи, священника, к Иеремии пророку сказать: помолись о нас Господу Богу нашему.
  • Иеремия тогда еще свободно входил и выходил среди народа, потому что не заключили его в дом темничный.
  • Между тем войско фараоново выступило из Египта, и Халдеи, осаждавшие Иерусалим, услышав весть о том, отступили от Иерусалима.
  • И было слово Господне к Иеремии пророку:
  • так говорит Господь, Бог Израилев: так скажите царю Иудейскому, пославшему вас ко Мне вопросить Меня: вот, войско фараоново, которое шло к вам на помощь, возвратится в землю свою, в Египет;
  • а Халдеи снова придут и будут воевать против города сего, и возьмут его и сожгут его огнем.
  • Так говорит Господь: не обманывайте себя, говоря: «непременно отойдут от нас Халдеи», ибо они не отойдут;
  • если бы вы даже разбили все войско Халдеев, воюющих против вас, и остались бы у них только раненые, то и те встали бы, каждый из палатки своей, и сожгли бы город сей огнем.
  • В то время, как войско Халдейское отступило от Иерусалима, по причине войска фараонова,
  • Иеремия пошел из Иерусалима, чтобы уйти в землю Вениаминову, скрываясь оттуда среди народа.
  • Но когда он был в воротах Вениаминовых, бывший там начальник стражи, по имени Иреия, сын Селемии, сына Анании, задержал Иеремию пророка, сказав: ты хочешь перебежать к Халдеям?
  • Иеремия сказал: это ложь; я не хочу перебежать к Халдеям. Но он не послушал его, и взял Иреия Иеремию и привел его к князьям.
  • Князья озлобились на Иеремию и били его, и заключили его в темницу, в дом Ионафана писца, потому что сделали его темницею.
  • Когда Иеремия вошел в темницу и подвал, и пробыл там Иеремия много дней, –
  • царь Седекия послал и взял его. И спрашивал его царь в доме своем тайно и сказал: нет ли слова от Господа? Иеремия сказал: есть; и сказал: ты будешь предан в руки царя Вавилонского.
  • И сказал Иеремия царю Седекии: чем я согрешил перед тобою и перед слугами твоими, и перед народом сим, что вы посадили меня в темницу?
  • и где ваши пророки, которые пророчествовали вам, говоря: «царь Вавилонский не пойдет против вас и против земли сей»?
  • И ныне послушай, государь мой царь, да падет прошение мое пред лице твое; не возвращай меня в дом Ионафана писца, чтобы мне не умереть там.
  • И дал повеление царь Седекия, чтобы заключили Иеремию во дворе стражи и давали ему по куску хлеба на день из улицы хлебопеков, доколе не истощился весь хлеб в городе; и так оставался Иеремия во дворе стражи.
  • En lugar de Conías hijo de Joacim reinó el rey Sedequías hijo de Josías, al cual Nabucodonosor, rey de Babilonia, constituyó por rey en la tierra de Judá.
  • Pero no obedecieron ni él ni sus siervos ni el pueblo de la tierra a las palabras de Jehová, las cuales dijo por medio del profeta Jeremías.
  • Envió el rey Sedequías a Jucal hijo de Selemías y al sacerdote Sofonías hijo de Maasías para que dijeran al profeta Jeremías: «Ruega ahora por nosotros a Jehová, nuestro Dios.»
  • Y Jeremías entraba y salía en medio del pueblo, porque todavía no lo habían puesto en la cárcel.
  • Cuando ya el ejército del faraón había salido de Egipto y llegó la noticia de ello a oídos de los caldeos que tenían sitiada a Jerusalén, se retiraron de Jerusalén.
  • Entonces vino palabra de Jehová al profeta Jeremías, diciendo:
  • «Así ha dicho Jehová, Dios de Israel, que digáis al rey de Judá, que os envió a mí para que me consultarais: “El ejército del faraón, que había salido en vuestro socorro, se ha vuelto a la tierra de Egipto.
  • Por eso, los caldeos vendrán de nuevo, atacarán esta ciudad, la tomarán y le prenderán fuego.
  • Así dice Jehová: No os engañéis a vosotros mismos, diciendo: ‘Sin duda, los caldeos se irán ya de aquí’, porque no se irán,
  • porque aun cuando derrotarais a todo el ejército de los caldeos que pelean contra vosotros, y solamente quedaran de ellos algunos hombres heridos, cada uno se levantaría de su tienda para prender fuego a esta ciudad.”»
  • Aconteció que cuando el ejército de los caldeos se retiró de Jerusalén a causa del ejército del faraón,
  • Jeremías salía de Jerusalén para irse a tierra de Benjamín, para apartarse de en medio del pueblo.
  • Y cuando llegó a la puerta de Benjamín, estaba allí un capitán que se llamaba Irías hijo de Selemías hijo de Hananías, el cual apresó al profeta Jeremías, diciendo: «¡Tú te pasas a los caldeos!»
  • Jeremías dijo: «¡Falso, no me paso a los caldeos!» Pero él no le escuchó, sino que prendió Irías a Jeremías y lo llevó delante de sus jefes.
  • Los jefes se airaron contra Jeremías. Lo azotaron y lo pusieron en prisión en la casa del escriba Jonatán, la cual habían convertido en cárcel.
  • Entró, pues, Jeremías en la casa de la cisterna y en las bóvedas. Y habiendo estado allá Jeremías por muchos días,
  • el rey Sedequías envió y lo sacó; y le preguntó el rey secretamente en su casa, diciendo: «¿Hay palabra de Jehová?» Jeremías dijo: «Hay»; y agregó: «En manos del rey de Babilonia serás entregado.»
  • Dijo también Jeremías al rey Sedequías: «¿En qué pequé contra ti, contra tus siervos y contra este pueblo, para que me pusierais en la cárcel?
  • ¿Dónde están vuestros profetas que os profetizaban diciendo: “No vendrá el rey de Babilonia contra vosotros ni contra esta tierra”?
  • Escucha, pues, te ruego, mi señor, el rey, atiende ahora mi súplica que traigo delante de ti: ¡No me hagas volver a casa del escriba Jonatán, para que no me muera allí!»
  • Entonces dio orden el rey Sedequías, y custodiaron a Jeremías en el patio de la cárcel, haciéndole dar una torta de pan al día, de la calle de los Panaderos, hasta que todo el pan de la ciudad se agotara. Y quedó Jeremías en el patio de la cárcel.


  • І зацарював цар Седекія, син Йосійїн, замість Конії, сина Єгоякимового, якого зробив царем Навуходоносор, цар вавилонський, в Юдиному краї.
  • Та не послухався ані він, ані його раби, ані народ Краю слів Господа, які Він говорив через пророка Єремію.
  • І послав цар Седекія Єгухала, сина Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії, говорячи: Помолися за нас до Господа, Бога нашого!
  • А Єремія тоді ще вільно ходив серед народу, бо не дали його ще до в́язниці.
  • А фараонове військо вийшло з Єгипту.
    І почули вістку про них халдеї, що облягали Єрусалим, і відійшли від Єрусалиму.
  • І було слово Господнє до пророка Єремії, говорячи:
  • Так промовив Господь, Бог Ізраїлів: Так скажете до Юдиного царя, що послав вас до мене поспитати мене: Ось фараонове військо, що вийшло вам на поміч, вернеться до свого краю, до Єгипту.
  • А халдеї знову вернуться, і будуть воювати з цим містом, і здобудуть його, та й спалять його огнем.
  • Так говорить Господь: Не обманюйте своїх душ, говорячи: Халдеї конче підуть від нас, бо не підуть вони.
  • Бо якщо б ви побили все халдейське військо, що з вами воює, а з них залишилися б тільки ранені, то встане кожен із намету свого, і спалять це місто огнем…
  • І сталося, коли халдейське військо відступило від Єрусалиму перед фараоновим військом,
  • то вийшов Єремія з Єрусалиму, щоб піти до Веніяминового краю, і щоб сховатися там серед народу.
  • Та коли він був біля Веніяминової брами, то був там начальник сторожі, а ім́я йому Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїного.
    І схопив він пророка Єремію, говорячи: Ти переходиш до халдеїв!
  • А Єремія відказав: Неправда, я не переходжу до халдеїв!
    Та не послухав той його;
    і схопив Їрійя Єремію, і попровадив його до зверхників.
  • І розгнівалися зверхники на Єремію, і побили його, та й віддали його до в́язниці в домі писаря Єгонатана, бо його зробили за в́язничний дім.
  • І зійшов Єремія до темничної ями та до підвалу, і сидів там Єремія багато днів…
  • І послав цар Седекія, і взяв його.
    І спитав його цар у своїм домі таємно й сказав: Чи є слово від Господа?
    І Єремія відказав: Є.
    І далі сказав: Ти будеш відданий в руку вавилонського царя…
  • І сказав Єремія до царя Седекії: Що я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому народові, що ви віддали мене до в́язниці?
  • І де ваші пророки, що вам пророкували, говорячи: Цар вавилонський не прийде на вас та на Край цей?
  • А тепер послухай, пане мій царю: хай упаде моє благання перед обличчя твоє, і не вертай мене до дому писаря Єгонатана, щоб не помер я там!…
  • І наказав цар Седекія, й Єремію вмістили в подвір́ї в́язниці, і давали йому буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не скінчився ввесь хліб у місті.
    І сидів Єремія в подвір́ї в́язниці.