Скрыть
42:1
42:3
42:4
42:6
42:7
42:8
42:9
42:12
42:13
42:14
42:15
42:19
42:20
42:21
42:22
Церковнославянский (рус)
И прiидо́ша вси́ во­ево́ды си́лы, и Иоана́нъ сы́нъ карі́евъ и Азарі́а сы́нъ маасе́евъ, и вси́ лю́дiе от­ ма́ла и до вели́ка
ко иеремі́и проро́ку и реко́ша ему́: да паде́тъ моли́тва на́ша предъ лице́мъ тво­и́мъ, и помоли́ся от­ на́съ ко Го́сподеви Бо́гу тво­ему́ о оста́в­шихся си́хъ: я́ко оста́ся ма́ло на́съ от­ мно́гихъ, я́коже о́чи тво­и́ ви́дятъ:
и да воз­вѣсти́тъ на́мъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й пу́ть, по нему́же по́йдемъ, и сло́во, е́же сотвори́мъ.
И рече́ и́мъ Иеремі́а проро́къ: слы́шахъ: се́, а́зъ помолю́ся о ва́съ Го́сподеви Бо́гу на́­шему по словесе́мъ ва́шымъ: и бу́детъ, сло́во, е́же от­вѣща́етъ Госпо́дь, повѣ́мъ ва́мъ и не потаю́ от­ ва́съ словесе́.
Ті́и же реко́ша иеремі́и: бу́ди Госпо́дь въ на́съ по́слухъ правди́въ и вѣ́ренъ, я́ко по всему́ сло́ву, е́же а́ще по́слетъ Госпо́дь къ на́мъ, та́ко сотвори́мъ:
а́ще добро́ и а́ще зло́, гла́са Го́спода на́­шего, къ нему́же мы́ посыла́емъ тя́, послу́шаемъ, да лу́чше на́мъ бу́детъ, я́ко послу́шаемъ гла́са Го́спода Бо́га на́­шего.
И егда́ сконча́шася де́сять дні́й, бы́сть сло́во Госпо́дне ко иеремі́и.
И при­­зва́ Иоана́на сы́на карі́ева и во­ево́ды си́лы, и́же съ ни́мъ бы́ша, и вся́ лю́ди от­ ма́ла и до вели́ка,
и рече́ и́мъ: та́ко рече́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ, къ нему́же посыла́сте мя́, да простру́ моли́твы ва́шя предъ ни́мъ:
а́ще сѣдя́ще ся́дете на земли́ се́й, то́ сози́жду ва́съ, а не разорю́, и насажду́ ва́съ, а не исто́ргну, я́ко преста́хъ от­ зо́лъ, я́же сотвори́хъ ва́мъ.
Не убо́йтеся от­ лица́ царя́ Вавило́нска, его́же вы́ бо­ите́ся: от­ лица́ его́ не убо́йтеся, рече́ Госпо́дь: я́ко а́зъ съ ва́ми е́смь, е́же избавля́ти ва́съ и спаса́ти ва́съ от­ руки́ его́:
и да́мъ ва́мъ ми́лость и поми́лую ва́съ и воз­вращу́ ва́съ на зе́млю ва́шу.
А́ще же рече́те вы́: не ся́демъ на земли́ се́й, е́же не слы́шати гла́са Го́спода Бо́га на́­шего,
глаго́люще: ника́ко, но въ зе́млю Еги́петску вни́демъ, и не у́зримъ ра́ти, и гла́са тру́бнаго не услы́шимъ, и о хлѣ́бѣхъ не вза́лчемъ, и та́мо всели́мся:
того́ ра́ди слы́шите сло́во Госпо́дне, оста́в­шiи Иу́дины, та́ко рече́ Госпо́дь Вседержи́тель, Бо́гъ Изра́илевъ: а́ще вы́ дади́те лице́ ва́­ше во Еги́петъ и вни́дете та́мо жи́ти,
и бу́детъ, ме́чь, его́же вы́ бо­ите́ся от­ лица́ его́, обря́щетъ вы́ во Еги́птѣ, и гла́дъ, от­ него́же вы́ опасе́нiе и́мате от­ лица́ его́, пости́гнетъ вы́ вслѣ́дъ ва́съ во Еги́птѣ, и та́мо и́змрете вы́.
И бу́дутъ вси́ му́жiе и вси́ иноплеме́н­ницы положи́в­шiи лице́ свое́ на зе́млю Еги́петску жи́ти та́мо, оскудѣ́ютъ гла́домъ и мече́мъ, и бу́детъ от­ ни́хъ ни еди́нъ спаса́емь от­ зо́лъ, я́же а́зъ наведу́ на ня́.
Я́ко та́ко рече́ Госпо́дь си́лъ, Бо́гъ Изра́илевъ: я́коже вска́па я́рость моя́ на живу́щыя во Иерусали́мѣ, та́ко вска́плетъ я́рость моя́ на ва́съ, в­ше́дшымъ ва́мъ во Еги́петъ: и бу́дете въ непроходи́мая и подру́чни, и въ кля́тву и во укори́зну, и не у́зрите ктому́ мѣ́ста сего́.
Сiя́ глаго́ла Госпо́дь на ва́съ оста́в­шихся от­ Иу́ды: не входи́те во Еги́петъ. И ны́нѣ вѣ́дяще увѣ́даете, я́ко засвидѣ́тел­ст­вовахъ ва́мъ дне́сь:
я́ко слука́вновасте въ душа́хъ ва́шихъ, посла́в­ше мя́ ко Го́споду Бо́гу ва́­шему, глаго́люще: помоли́ся о на́съ Го́сподеви: и по всему́, ели́ко воз­глаго́летъ тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ, та́ко воз­вѣсти́ на́мъ, и сотвори́мъ.
И воз­вѣсти́хъ ва́мъ дне́сь, и не послу́шасте гла́са Го́спода Бо́га ва́­шего во все́мъ, его́же посла́ къ ва́мъ:
и ны́нѣ вѣ́дуще вѣ́дайте, я́ко мече́мъ и гла́домъ и мо́ромъ исче́знете на мѣ́стѣ, на не́же хо́щете ити́ жи́ти та́мо.
Рус. (Юнгеров)
И пришли все военачальники, и Иоанан, сын Кария, и Азария, сын Маасеи, и весь народ, от малого до большого,
К Иеремии пророку и сказали ему: да падет прошение наше пред лицем твоим: помолись о нас Господу Богу твоему, об этом остатке, ибо осталось нас мало из многого, как глаза твои видят,
И да возвестит нам Господь Бог твой путь, по которому нам идти, и слово, которые мы исполним.
И сказал им Иеремия пророк: слышу, вот я помолюсь о вас Господу Богу нашему, по словам вашим, и слово, которое откроет Господь, я объявлю вам, не скрою от вас ни слова.
И сказали они Иеремии: Господь да будет нам свидетелем истинным и верным в том, что мы поступим сообразно со всем тем, что Господь откроет нам.
Хорошо-ли, худо-ли, но гласа Господа нашего, к Которому мы посылаем тебя, послушаемся, чтобы лучше нам было, когда будем послушны гласу Господа Бога нашего.
И по прошествии десяти дней было слово Господне к Иеремии.
И он призвал Иоанана, сына Кария, и военачальников, которые были с ним, и весь народ, от малого до большого,
И сказал им: так говорит Господь Бог Израилев, к Которому вы посылали меня, чтобы повергнуть молитвы ваши пред Ним:
Если будете спокойно жить на земле сей, то устрою вас, а не разорю, и насажу вас, а не исторгну, ибо Я прекратил бедствия, которыя Я делал вам.
Не бойтесь царя Вавилонского, которого вы боитесь; не бойтесь его, говорит Господь, ибо Я с вами, чтобы избавлять вас и спасать вас от руки его.
И явлю вам милость, и помилую вас, и возвращу вас в землю вашу.
Если же вы скажете: „не будем жить в земле этой“, и не послушаетесь голоса Господа Бога нашего,
Говоря: „нет, но пойдем в землю Египетскую, и не увидим войны, не услышим трубного голоса, не будем голодать, и там поселимся“,
То выслушайте слово Господне, оставшиеся Иудеи: так говорит Господь Вседержитель, Бог Израилев: если вы обратите лице ваше в Египет и уйдете, чтобы там жить,
То меч, которого вы боитесь, настигнет вас в Египте, и голод, которого вы опасаетесь, настигнет вас тотчас в Египте, и там вы умрете.
И все мужи и все иноплеменники, которые обратили лице свое на Египетскую землю, чтобы жить там, погибнут от голода и меча, и никто из них не спасется от бедствий, которыя Я наведу на них.
Ибо так говорит Господь сил, Бог Израилев: как излилась ярость Моя на жителей Иерусалима, так изольется ярость Моя на вас, когда вы войдете в Египет, и будете пустынею, и подручными, и проклятием, и позором, и не увидите более места сего.
Так говорит Господь о вас, остатке от Иуды: не уходите в Египет, и теперь твердо знайте, что Я возвестил вам сегодня.
Ибо вы оказали лукавство в душах ваших, послав меня к Господу Богу вашему и сказав: помолись о нас Господу, и все, что Господь Бог наш скажет тебе, то объяви нам, и мы исполним.
И я возвестил вам ныне, а вы не послушали голоса Господа Бога вашего во всем, с чем Он послал меня к вам.
И ныне твердо знайте, что от меча, и голода, и моровой язвы погибнете в том месте, куда хотите идти, чтобы жить там.
Греческий [Greek (Koine)]
49:1καὶ προ­σῆλθον πάν­τες οἱ ἡγεμόνες τῆς δυνάμεως καὶ Ιωαναν καὶ Αζαριας υἱὸς Μαασαιου καὶ πᾶς ὁ λαὸς ἀπο­̀ μικροῦ ἕως μεγά­λου
49:2προ­̀ς Ιερεμιαν τὸν προ­φήτην καὶ εἶπαν αὐτῷ πεσέτω δὴ τὸ ἔλεος ἡμῶν κατα­̀ προ­́σωπόν σου καὶ προ­́σευξαι προ­̀ς κύριον τὸν θεόν σου περὶ τῶν κατα­λοίπων τούτων ὅτι κατελείφθημεν ὀλίγοι ἀπο­̀ πολλῶν καθὼς οἱ ὀφθαλμοί σου βλέπουσιν
49:3καὶ ἀναγγειλάτω ἡμῖν κύριος ὁ θεός σου τὴν ὁδόν ᾗ πορευσόμεθα ἐν αὐτῇ καὶ λόγον ὃν ποιήσομεν
49:4καὶ εἶπεν αὐτοῖς Ιερεμιας ἤκουσα ἰδοὺ ἐγὼ προ­σεύξομαι προ­̀ς κύριον τὸν θεὸν ἡμῶν κατα­̀ τοὺς λόγους ὑμῶν καὶ ἔσται ὁ λόγος ὃν ἂν ἀπο­κριθή­σε­ται κύριος ἀναγγελῶ ὑμῖν οὐ μὴ κρύψω ἀφ᾿ ὑμῶν ῥῆμα
49:5καὶ αὐτοὶ εἶπαν τῷ Ιερεμια ἔστω κύριος ἐν ἡμῖν εἰς μάρτυρα δίκαιον καὶ πιστόν εἰ μὴ κατα­̀ πάν­τα τὸν λόγον ὃν ἂν ἀπο­στείλῃ σε κύριος προ­̀ς ἡμᾶς οὕτως ποιήσομεν
49:6καὶ ἐὰν ἀγαθὸν καὶ ἐὰν κακόν τὴν φωνὴν κυρίου τοῦ θεοῦ ἡμῶν οὗ ἡμεῖς ἀπο­στέλλομέν σε προ­̀ς αὐτόν ἀκουσόμεθα ἵνα βέλτιον ἡμῖν γένηται ὅτι ἀκουσόμεθα τῆς φωνῆς κυρίου τοῦ θεοῦ ἡμῶν
49:7καὶ ἐγενήθη μετὰ δέκα ἡμέρας ἐγενήθη λόγος κυρίου προ­̀ς Ιερεμιαν
49:8καὶ ἐκάλεσεν τὸν Ιωαναν καὶ τοὺς ἡγεμόνας τῆς δυνάμεως καὶ πάν­τα τὸν λαὸν ἀπο­̀ μικροῦ ἕως μεγά­λου
49:9καὶ εἶπεν αὐτοῖς οὕτως εἶπεν κύριος
49:10ἐὰν καθίσαν­τες καθίσητε ἐν τῇ γῇ ταύτῃ οἰκοδομήσω ὑμᾶς καὶ οὐ μὴ καθέλω καὶ φυτεύ­σω ὑμᾶς καὶ οὐ μὴ ἐκτίλω ὅτι ἀναπέπαυμαι ἐπι­̀ τοῖς κακοῖς οἷς ἐποίησα ὑμῖν
49:11μὴ φοβηθῆτε ἀπο­̀ προ­σώπου βασιλέως Βαβυλῶνος οὗ ὑμεῖς φοβεῖσθε ἀπο­̀ προ­σώπου αὐτοῦ μὴ φοβηθῆτε φησὶν κύριος ὅτι μεθ᾿ ὑμῶν ἐγώ εἰμι τοῦ ἐξαιρεῖσθαι ὑμᾶς καὶ σῴζειν ὑμᾶς ἐκ χειρὸς αὐτοῦ
49:12καὶ δώσω ὑμῖν ἔλεος καὶ ἐλεήσω ὑμᾶς καὶ ἐπι­στρέψω ὑμᾶς εἰς τὴν γῆν ὑμῶν
49:13καὶ εἰ λέγετε ὑμεῖς οὐ μὴ καθίσωμεν ἐν τῇ γῇ ταύτῃ προ­̀ς τὸ μὴ ἀκοῦσαι φωνῆς κυρίου
49:14ὅτι εἰς γῆν Αἰγύπτου εἰσελευσόμεθα καὶ οὐ μὴ ἴδωμεν πόλεμον καὶ φωνὴν σάλπιγγος οὐ μὴ ἀκούσωμεν καὶ ἐν ἄρτοις οὐ μὴ πεινάσωμεν καὶ ἐκεῖ οἰκήσομεν
49:15δια­̀ τοῦτο ἀκούσατε λόγον κυρίου οὕτως εἶπεν κύριος ἐὰν ὑμεῖς δῶτε τὸ προ­́σωπον ὑμῶν εἰς Αἴγυπτον καὶ εἰσέλθητε ἐκεῖ κατοικεῖν
49:16καὶ ἔσται ἡ ῥομφαία ἣν ὑμεῖς φοβεῖσθε ἀπο­̀ προ­σώπου αὐτῆς εὑρήσει ὑμᾶς ἐν γῇ Αἰγύπτου καὶ ὁ λιμός οὗ ὑμεῖς λόγον ἔχετε ἀπο­̀ προ­σώπου αὐτοῦ κατα­λήμψ­σε­ται ὑμᾶς ὀπίσω ὑμῶν ἐν Αἰγύπτῳ καὶ ἐκεῖ ἀπο­θανεῖσθε
49:17καὶ ἔσον­ται πάν­τες οἱ ἄνθρωποι καὶ πάν­τες οἱ ἀλλογενεῖς οἱ θέν­τες τὸ προ­́σωπον αὐτῶν εἰς γῆν Αἰγύπτου ἐνοικεῖν ἐκεῖ ἐκλείψουσιν ἐν τῇ ῥομφαίᾳ καὶ ἐν τῷ λιμῷ καὶ οὐκ ἔσται αὐτῶν οὐθεὶς σῳζό­με­νος ἀπο­̀ τῶν κακῶν ὧν ἐγὼ ἐπάγω ἐπ᾿ αὐτούς
49:18ὅτι οὕτως εἶπεν κύριος καθὼς ἔσταξεν ὁ θυμός μου ἐπι­̀ τοὺς κατοικοῦν­τας Ιερουσαλημ οὕτως στάξει ὁ θυμός μου ἐφ᾿ ὑμᾶς εἰσελθόν­των ὑμῶν εἰς Αἴγυπτον καὶ ἔσεσθε εἰς ἄβατον καὶ ὑποχείριοι καὶ εἰς ἀρὰν καὶ εἰς ὀνειδισμὸν καὶ οὐ μὴ ἴδητε οὐκέτι τὸν τόπον τοῦτον
49:19ἃ ἐλάλησεν κύριος ἐφ᾿ ὑμᾶς τοὺς κατα­λοίπους Ιουδα μὴ εἰσέλθητε εἰς Αἴγυπτον καὶ νῦν γνόν­τες γνώσεσθε
49:20ὅτι ἐπονηρεύ­σασθε ἐν ψυχαῖς ὑμῶν ἀπο­στείλαν­τές με λέγον­τες προ­́σευξαι περὶ ἡμῶν προ­̀ς κύριον καὶ κατα­̀ πάν­τα ἃ ἐὰν λαλήσῃ σοι κύριος ποιήσομεν
49:21καὶ οὐκ ἠκούσατε τῆς φωνῆς κυρίου ἧς ἀπέστειλέν με προ­̀ς ὑμᾶς
49:22καὶ νῦν ἐν ῥομφαίᾳ καὶ ἐν λιμῷ ἐκλείψετε ἐν τῷ τόπῳ οὗ ὑμεῖς βούλεσθε εἰσελθεῖν κατοικεῖν ἐκεῖ
І підійшли всі військові зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь народ від малого й аж до великого,
та й сказали до пророка Єремії: Нехай упаде наше благання перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залишилося нас мало з багатьох, як бачать твої очі нас…
І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми підемо, та те діло, яке ми зробимо.
І промовив до них пророк Єремія: Чую я!
Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами.
І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу вам, нічого не затаю від вас.
А вони сказали до Єремії: Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.
Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли будемо слухатися голосу Господа, Бога нашого.
І сталося з кінцем десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.
І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових зверхників, що були з ним, та ввесь народ від малого й аж до великого,
та й сказав до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше благання перед Його лице:
Якщо ви будете сидіти в цьому Краї, то збудую вас, а не розіб́ю, і засаджу вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.
Не бійтеся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, говорить Господь, бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!
І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він верне вас до вашої землі.
А якщо ви скажете: Не будемо сидіти в цьому Краї, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,
кажучи: Ні, ми підемо до єгипетського краю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми, і на хліб не будемо голодні, і там будемо сидіти,
то тому послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина!
Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеруєте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і ввійдете, щоб чужинцями замешкати там,
то станеться: той меч, що ви боїтеся його, досягне вас там, ув єгипетськім краї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, і там ви повмираєте…
І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від моровиці, і жоден з них не позостанеться й не втече через те зло, що Я спроваджу на них…
Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на мешканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви прийдете до Єгипту, і будете там на клятьбу, і на застрашення, і на прокляття, і на ганьбу, і ви вже не побачите цього місця…
Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту!
Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!
Бо ви зблудилися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, і ми зробимо.
І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.
А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужинцями…
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible