ко иеремі́и проро́ку и реко́ша ему́: да паде́тъ моли́тва на́ша предъ лице́мъ твои́мъ, и помоли́ся от на́съ ко Го́сподеви Бо́гу твоему́ о оста́вшихся си́хъ: я́ко оста́ся ма́ло на́съ от мно́гихъ, я́коже о́чи твои́ ви́дятъ:

и да возвѣсти́тъ на́мъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й пу́ть, по нему́же по́йдемъ, и сло́во, е́же сотвори́мъ.

И рече́ и́мъ Иеремі́а проро́къ: слы́шахъ: се́, а́зъ помолю́ся о ва́съ Го́сподеви Бо́гу на́шему по словесе́мъ ва́шымъ: и бу́детъ, сло́во, е́же отвѣща́етъ Госпо́дь, повѣ́мъ ва́мъ и не потаю́ от ва́съ словесе́.

Ті́и же реко́ша иеремі́и: бу́ди Госпо́дь въ на́съ по́слухъ правди́въ и вѣ́ренъ, я́ко по всему́ сло́ву, е́же а́ще по́слетъ Госпо́дь къ на́мъ, та́ко сотвори́мъ:

а́ще добро́ и а́ще зло́, гла́са Го́спода на́шего, къ нему́же мы́ посыла́емъ тя́, послу́шаемъ, да лу́чше на́мъ бу́детъ, я́ко послу́шаемъ гла́са Го́спода Бо́га на́шего.

И егда́ сконча́шася де́сять дні́й, бы́сть сло́во Госпо́дне ко иеремі́и.

И призва́ Иоана́на сы́на карі́ева и воево́ды си́лы, и́же съ ни́мъ бы́ша, и вся́ лю́ди от ма́ла и до вели́ка,

и рече́ и́мъ: та́ко рече́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ, къ нему́же посыла́сте мя́, да простру́ моли́твы ва́шя предъ ни́мъ:

а́ще сѣдя́ще ся́дете на земли́ се́й, то́ сози́жду ва́съ, а не разорю́, и насажду́ ва́съ, а не исто́ргну, я́ко преста́хъ от зо́лъ, я́же сотвори́хъ ва́мъ.

Не убо́йтеся от лица́ царя́ Вавило́нска, его́же вы́ боите́ся: от лица́ его́ не убо́йтеся, рече́ Госпо́дь: я́ко а́зъ съ ва́ми е́смь, е́же избавля́ти ва́съ и спаса́ти ва́съ от руки́ его́:

и да́мъ ва́мъ ми́лость и поми́лую ва́съ и возвращу́ ва́съ на зе́млю ва́шу.

А́ще же рече́те вы́: не ся́демъ на земли́ се́й, е́же не слы́шати гла́са Го́спода Бо́га на́шего,

глаго́люще: ника́ко, но въ зе́млю Еги́петску вни́демъ, и не у́зримъ ра́ти, и гла́са тру́бнаго не услы́шимъ, и о хлѣ́бѣхъ не вза́лчемъ, и та́мо всели́мся:

того́ ра́ди слы́шите сло́во Госпо́дне, оста́вшiи Иу́дины, та́ко рече́ Госпо́дь Вседержи́тель, Бо́гъ Изра́илевъ: а́ще вы́ дади́те лице́ ва́ше во Еги́петъ и вни́дете та́мо жи́ти,

и бу́детъ, ме́чь, его́же вы́ боите́ся от лица́ его́, обря́щетъ вы́ во Еги́птѣ, и гла́дъ, от него́же вы́ опасе́нiе и́мате от лица́ его́, пости́гнетъ вы́ вслѣ́дъ ва́съ во Еги́птѣ, и та́мо и́змрете вы́.

И бу́дутъ вси́ му́жiе и вси́ иноплеме́нницы положи́вшiи лице́ свое́ на зе́млю Еги́петску жи́ти та́мо, оскудѣ́ютъ гла́домъ и мече́мъ, и бу́детъ от ни́хъ ни еди́нъ спаса́емь от зо́лъ, я́же а́зъ наведу́ на ня́.

Я́ко та́ко рече́ Госпо́дь си́лъ, Бо́гъ Изра́илевъ: я́коже вска́па я́рость моя́ на живу́щыя во Иерусали́мѣ, та́ко вска́плетъ я́рость моя́ на ва́съ, вше́дшымъ ва́мъ во Еги́петъ: и бу́дете въ непроходи́мая и подру́чни, и въ кля́тву и во укори́зну, и не у́зрите ктому́ мѣ́ста сего́.

Сiя́ глаго́ла Госпо́дь на ва́съ оста́вшихся от Иу́ды: не входи́те во Еги́петъ. И ны́нѣ вѣ́дяще увѣ́даете, я́ко засвидѣ́телствовахъ ва́мъ дне́сь:

я́ко слука́вновасте въ душа́хъ ва́шихъ, посла́вше мя́ ко Го́споду Бо́гу ва́шему, глаго́люще: помоли́ся о на́съ Го́сподеви: и по всему́, ели́ко возглаго́летъ тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ, та́ко возвѣсти́ на́мъ, и сотвори́мъ.

И возвѣсти́хъ ва́мъ дне́сь, и не послу́шасте гла́са Го́спода Бо́га ва́шего во все́мъ, его́же посла́ къ ва́мъ:

и ны́нѣ вѣ́дуще вѣ́дайте, я́ко мече́мъ и гла́домъ и мо́ромъ исче́знете на мѣ́стѣ, на не́же хо́щете ити́ жи́ти та́мо.

Еврейский

וַיִּגְּשׁוּ כָּל־שָׂרֵי הַחֲיָלִים, וְיוֹחָנָן בֶּן־קָרֵחַ, וִיזַנְיָה בֶּן־הוֹשַׁעְיָה; וְכָל־הָעָם מִקָּטֹן וְעַד־גָּדוֹל׃

וַיֹּאמְרוּ אֶל־יִרְמְיָהוּ הַנָּבִיא, תִּפָּל־נָא תְחִנָּתֵנוּ לְפָנֶיךָ, וְהִתְפַּלֵּל בַּעֲדֵנוּ אֶל־יְהוָה אֱלֹהֶיךָ, בְּעַד כָּל־הַשְּׁאֵרִית הַזֹּאת; כִּי־נִשְׁאַרְנוּ מְעַט מֵהַרְבֵּה, כַּאֲשֶׁר עֵינֶיךָ רֹאוֹת אֹתָנוּ׃

וְיַגֶּד־לָנוּ יְהוָה אֱלֹהֶיךָ, אֶת־הַדֶּרֶךְ אֲשֶׁר נֵלֶךְ־בָּהּ; וְאֶת־הַדָּבָר אֲשֶׁר נַעֲשֶׂה׃

וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם יִרְמְיָהוּ הַנָּבִיא שָׁמַעְתִּי, הִנְנִי מִתְפַּלֵּל אֶל־יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם כְּדִבְרֵיכֶם; וְהָיָה כָּל־הַדָּבָר אֲשֶׁר־יַעֲנֶה יְהוָה אֶתְכֶם אַגִּיד לָכֶם, לֹא־אֶמְנַע מִכֶּם דָּבָר׃

וְהֵמָּה אָמְרוּ אֶל־יִרְמְיָהוּ, יְהִי יְהוָה בָּנוּ, לְעֵד אֱמֶת וְנֶאֱמָן; אִם־לֹא כְּכָל־הַדָּבָר אֲשֶׁר יִשְׁלָחֲךָ יְהוָה אֱלֹהֶיךָ אֵלֵינוּ כֵּן נַעֲשֶׂה׃

אִם־טוֹב וְאִם־רָע, בְּקוֹל יְהוָה אֱלֹהֵינוּ, אֲשֶׁר אֲנוּ (אֲנַחְנוּ) שֹׁלְחִים אֹתְךָ אֵלָיו נִשְׁמָע; לְמַעַן אֲשֶׁר יִיטַב־לָנוּ, כִּי נִשְׁמַע, בְּקוֹל יְהוָה אֱלֹהֵינוּ׃ ס

וַיְהִי מִקֵּץ עֲשֶׂרֶת יָמִים; וַיְהִי דְבַר־יְהוָה אֶל־יִרְמְיָהוּ׃

וַיִּקְרָא, אֶל־יוֹחָנָן בֶּן־קָרֵחַ, וְאֶל כָּל־שָׂרֵי הַחֲיָלִים אֲשֶׁר אִתּוֹ; וּלְכָל־הָעָם, לְמִקָּטֹן וְעַד־גָּדוֹל׃

וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם, כֹּה־אָמַר יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; אֲשֶׁר שְׁלַחְתֶּם אֹתִי אֵלָיו, לְהַפִּיל תְּחִנַּתְכֶם לְפָנָיו׃

אִם־שׁוֹב תֵּשְׁבוּ בָּאָרֶץ הַזֹּאת, וּבָנִיתִי אֶתְכֶם וְלֹא אֶהֱרֹס, וְנָטַעְתִּי אֶתְכֶם וְלֹא אֶתּוֹשׁ; כִּי נִחַמְתִּי אֶל־הָרָעָה, אֲשֶׁר עָשִׂיתִי לָכֶם׃

אַל־תִּירְאוּ, מִפְּנֵי מֶלֶךְ בָּבֶל, אֲשֶׁר־אַתֶּם יְרֵאִים מִפָּנָיו; אַל־תִּירְאוּ מִמֶּנּוּ נְאֻם־יְהוָה, כִּי־אִתְּכֶם אָנִי, לְהוֹשִׁיעַ אֶתְכֶם וּלְהַצִּיל אֶתְכֶם מִיָּדוֹ׃

וְאֶתֵּן לָכֶם רַחֲמִים וְרִחַם אֶתְכֶם; וְהֵשִׁיב אֶתְכֶם אֶל־אַדְמַתְכֶם׃

וְאִם־אֹמְרִים אַתֶּם, לֹא נֵשֵׁב בָּאָרֶץ הַזֹּאת; לְבִלְתִּי שְׁמֹעַ, בְּקוֹל יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם׃

לֵאמֹר, לֹא כִּי אֶרֶץ מִצְרַיִם נָבוֹא, אֲשֶׁר לֹא־נִרְאֶה מִלְחָמָה, וְקוֹל שׁוֹפָר לֹא נִשְׁמָע; וְלַלֶּחֶם לֹא־נִרְעָב וְשָׁם נֵשֵׁב׃

וְעַתָּה לָכֵן שִׁמְעוּ דְבַר־יְהוָה שְׁאֵרִית יְהוּדָה; כֹּה־אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, אִם־אַתֶּם שׂוֹם תְּשִׂמוּן פְּנֵיכֶם לָבֹא מִצְרַיִם, וּבָאתֶם לָגוּר שָׁם׃

וְהָיְתָה הַחֶרֶב, אֲשֶׁר אַתֶּם יְרֵאִים מִמֶּנָּה, שָׁם תַּשִּׂיג אֶתְכֶם בְּאֶרֶץ מִצְרָיִם; וְהָרָעָב אֲשֶׁר־אַתֶּם דֹּאֲגִים מִמֶּנּוּ, שָׁם יִדְבַּק אַחֲרֵיכֶם מִצְרַיִם וְשָׁם תָּמֻתוּ׃

וְיִהְיוּ כָל־הָאֲנָשִׁים, אֲשֶׁר־שָׂמוּ אֶת־פְּנֵיהֶם לָבוֹא מִצְרַיִם לָגוּר שָׁם, יָמוּתוּ בַּחֶרֶב בָּרָעָב וּבַדָּבֶר; וְלֹא־יִהְיֶה לָהֶם שָׂרִיד וּפָלִיט, מִפְּנֵי הָרָעָה, אֲשֶׁר אֲנִי מֵבִיא עֲלֵיהֶם׃ ס

כִּי כֹה אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, כַּאֲשֶׁר נִתַּךְ אַפִּי וַחֲמָתִי, עַל־יֹשְׁבֵי יְרוּשָׁלִַם, כֵּן תִּתַּךְ חֲמָתִי עֲלֵיכֶם, בְּבֹאֲכֶם מִצְרָיִם; וִהְיִיתֶם לְאָלָה וּלְשַׁמָּה וְלִקְלָלָה וּלְחֶרְפָּה, וְלֹא־תִרְאוּ עוֹד, אֶת־הַמָּקוֹם הַזֶּה׃

דִּבֶּר יְהוָה עֲלֵיכֶם שְׁאֵרִית יְהוּדָה, אַל־תָּבֹאוּ מִצְרָיִם; יָדֹעַ תֵּדְעוּ, כִּי־הַעִידֹתִי בָכֶם הַיּוֹם׃

כִּי הִתְעֵתֶים (הִתְעֵיתֶם) בְּנַפְשׁוֹתֵיכֶם, כִּי־אַתֶּם שְׁלַחְתֶּם אֹתִי, אֶל־יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם לֵאמֹר, הִתְפַּלֵּל בַּעֲדֵנוּ, אֶל־יְהוָה אֱלֹהֵינוּ; וּכְכֹל אֲשֶׁר יֹאמַר יְהוָה אֱלֹהֵינוּ כֵּן הַגֶּד־לָנוּ וְעָשִׂינוּ׃

וָאַגִּד לָכֶם הַיּוֹם; וְלֹא שְׁמַעְתֶּם, בְּקוֹל יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם, וּלְכֹל אֲשֶׁר־שְׁלָחַנִי אֲלֵיכֶם׃

וְעַתָּה יָדֹעַ תֵּדְעוּ, כִּי, בַּחֶרֶב בָּרָעָב וּבַדֶּבֶר תָּמוּתוּ; בַּמָּקוֹם אֲשֶׁר חֲפַצְתֶּם, לָבוֹא לָגוּר שָׁם׃ ס

Украинский (Огієнко)

І підійшли всі військові зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь народ від малого й аж до великого,

та й сказали до пророка Єремії: Нехай упаде наше благання перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залишилося нас мало з багатьох, як бачать твої очі нас…

І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми підемо, та те діло, яке ми зробимо.

І промовив до них пророк Єремія: Чую я!
Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами.
І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу вам, нічого не затаю від вас.

А вони сказали до Єремії: Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.

Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли будемо слухатися голосу Господа, Бога нашого.

І сталося з кінцем десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.

І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військових зверхників, що були з ним, та ввесь народ від малого й аж до великого,

та й сказав до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше благання перед Його лице:

Якщо ви будете сидіти в цьому Краї, то збудую вас, а не розіб́ю, і засаджу вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.

Не бійтеся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, говорить Господь, бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!

І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він верне вас до вашої землі.

А якщо ви скажете: Не будемо сидіти в цьому Краї, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,

кажучи: Ні, ми підемо до єгипетського краю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми, і на хліб не будемо голодні, і там будемо сидіти,

то тому послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина!
Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеруєте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і ввійдете, щоб чужинцями замешкати там,

то станеться: той меч, що ви боїтеся його, досягне вас там, ув єгипетськім краї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, і там ви повмираєте…

І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від моровиці, і жоден з них не позостанеться й не втече через те зло, що Я спроваджу на них…

Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на мешканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви прийдете до Єгипту, і будете там на клятьбу, і на застрашення, і на прокляття, і на ганьбу, і ви вже не побачите цього місця…

Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту!
Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!

Бо ви зблудилися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, і ми зробимо.

І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.

А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужинцями…

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

Et accesserunt omnes princi pes bellatorum, scilicet Iohanan filius Caree et Iezonias filius Osaiae et universum vulgus, a parvo usque ad magnum,

dixeruntque ad Ieremiam prophetam: «Cadat oratio nostra in conspectu tuo, et ora pro nobis ad Dominum Deum tuum pro universis reliquiis istis, quia derelicti sumus pauci de pluribus, sicut oculi tui nos intuentur;

et annuntiet nobis Dominus Deus tuus viam, per quam pergamus, et verbum, quod faciamus».

Dixit autem ad eos Ieremias propheta: «Audivi. Ecce ego oro ad Dominum Deum vestrum secundum verba vestra; omne verbum, quodcumque responderit pro vobis, indicabo vobis nec celabo vos quidquam».

Et illi dixerunt ad Ieremiam: «Sit Dominus inter nos testis verax et fidelis, si non iuxta omne verbum, in quo miserit te Dominus Deus tuus ad nos, sic faciemus.

Sive bonum est sive malum, voci Domini Dei nostri, ad quem mittimus te, oboediemus, ut bene sit nobis, cum audierimus vocem Domini Dei nostri».

Cum autem completi essent decem dies, factum est verbum Domini ad Ieremiam;

vocavitque Iohanan filium Caree et omnes principes bellatorum, qui erant cum eo, et universum populum a minimo usque ad magnum

et dixit ad eos: «Haec dicit Dominus, Deus Israel, ad quem misistis me, ut prosternerem preces vestras in conspectu eius:

Si quiescentes manseritis in terra hac, aedificabo vos et non destruam, plantabo et non evellam; iam enim placatus sum super malo, quod feci vobis.

Nolite timere a facie regis Babylonis, quem vos pavidi formidatis; nolite metuere eum, dicit Dominus, quia vobiscum sum ego, ut salvos vos faciam et eruam de manu eius;

et dabo vobis, ut misericordiam inveniatis, et ipse miserebitur vestri et habitare vos faciet in terra vestra.

Si autem dixeritis vos: "Non habitabimus in terra ista", nec audieritis vocem Domini Dei vestri

dicentes: "Nequaquam, sed ad terram Aegypti pergemus, ubi non videbimus bellum et clangorem tubae non audiemus et famem non sustinebimus et ibi habitabimus",

propter hoc nunc audite verbum Domini, reliquiae Iudae: Haec dicit Dominus exercituum, Deus Israel: Si posueritis faciem vestram, ut ingrediamini Aegyptum, et intraveritis, ut ibi peregrinemini,

gladius, quem vos formidatis, ibi comprehendet vos in terra Aegypti, et fames, pro qua estis solliciti, adhaerebit vobis in Aegypto, et ibi moriemini.

Omnesque viri, qui posuerunt faciem suam, ut ingrediantur Aegyptum et peregrinentur ibi, morientur gladio et fame et peste: nullus de eis remanebit nec effugiet a facie mali, quod ego afferam super eos.

Quia haec dicit Dominus exercituum, Deus Israel: Sicut effusus est furor meus et indignatio mea super habitatores Ierusalem, sic effundetur indignatio mea super vos, cum ingressi fueritis Aegyptum, et eritis in exsecrationem et in stuporem et in maledictum et in opprobrium et nequaquam ultra videbitis locum istum».

Verbum Domini super vos, reliquiae Iudae: «Nolite intrare Aegyptum; scientes scietis quia obtestatus sum vos hodie,

quia decepistis animas vestras. Vos enim misistis me ad Dominum Deum nostrum dicentes: "Ora pro nobis ad Dominum Deum nostrum et iuxta omnia, quaecumque dixerit tibi Dominus Deus noster, sic annuntia nobis, et faciemus".

Et annuntiavi vobis hodie, et non audistis vocem Domini Dei vestri super universis, pro quibus misit me ad vos.

Nunc ergo scientes scietis quia gladio et fame et peste moriemini in loco, ad quem voluistis intrare et ibi peregrinari».