Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
42:1
42:3
42:4
42:6
42:7
42:8
42:9
42:12
42:13
42:14
42:15
42:19
42:20
42:21
42:22
И прiидо́ша вси́ воево́ды си́лы, и Иоана́нъ сы́нъ карі́евъ и Азарі́а сы́нъ маасе́евъ, и вси́ лю́дiе от ма́ла и до вели́ка
ко иеремі́и проро́ку и реко́ша ему́: да паде́тъ моли́тва на́ша предъ лице́мъ твои́мъ, и помоли́ся от на́съ ко Го́сподеви Бо́гу твоему́ о оста́вшихся си́хъ: я́ко оста́ся ма́ло на́съ от мно́гихъ, я́коже о́чи твои́ ви́дятъ:
и да возвѣсти́тъ на́мъ Госпо́дь Бо́гъ тво́й пу́ть, по нему́же по́йдемъ, и сло́во, е́же сотвори́мъ.
И рече́ и́мъ Иеремі́а проро́къ: слы́шахъ: се́, а́зъ помолю́ся о ва́съ Го́сподеви Бо́гу на́шему по словесе́мъ ва́шымъ: и бу́детъ, сло́во, е́же отвѣща́етъ Госпо́дь, повѣ́мъ ва́мъ и не потаю́ от ва́съ словесе́.
Ті́и же реко́ша иеремі́и: бу́ди Госпо́дь въ на́съ по́слухъ правди́въ и вѣ́ренъ, я́ко по всему́ сло́ву, е́же а́ще по́слетъ Госпо́дь къ на́мъ, та́ко сотвори́мъ:
а́ще добро́ и а́ще зло́, гла́са Го́спода на́шего, къ нему́же мы́ посыла́емъ тя́, послу́шаемъ, да лу́чше на́мъ бу́детъ, я́ко послу́шаемъ гла́са Го́спода Бо́га на́шего.
И егда́ сконча́шася де́сять дні́й, бы́сть сло́во Госпо́дне ко иеремі́и.
И призва́ Иоана́на сы́на карі́ева и воево́ды си́лы, и́же съ ни́мъ бы́ша, и вся́ лю́ди от ма́ла и до вели́ка,
и рече́ и́мъ: та́ко рече́ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ, къ нему́же посыла́сте мя́, да простру́ моли́твы ва́шя предъ ни́мъ:
а́ще сѣдя́ще ся́дете на земли́ се́й, то́ сози́жду ва́съ, а не разорю́, и насажду́ ва́съ, а не исто́ргну, я́ко преста́хъ от зо́лъ, я́же сотвори́хъ ва́мъ.
Не убо́йтеся от лица́ царя́ Вавило́нска, его́же вы́ боите́ся: от лица́ его́ не убо́йтеся, рече́ Госпо́дь: я́ко а́зъ съ ва́ми е́смь, е́же избавля́ти ва́съ и спаса́ти ва́съ от руки́ его́:
и да́мъ ва́мъ ми́лость и поми́лую ва́съ и возвращу́ ва́съ на зе́млю ва́шу.
А́ще же рече́те вы́: не ся́демъ на земли́ се́й, е́же не слы́шати гла́са Го́спода Бо́га на́шего,
глаго́люще: ника́ко, но въ зе́млю Еги́петску вни́демъ, и не у́зримъ ра́ти, и гла́са тру́бнаго не услы́шимъ, и о хлѣ́бѣхъ не вза́лчемъ, и та́мо всели́мся:
того́ ра́ди слы́шите сло́во Госпо́дне, оста́вшiи Иу́дины, та́ко рече́ Госпо́дь Вседержи́тель, Бо́гъ Изра́илевъ: а́ще вы́ дади́те лице́ ва́ше во Еги́петъ и вни́дете та́мо жи́ти,
и бу́детъ, ме́чь, его́же вы́ боите́ся от лица́ его́, обря́щетъ вы́ во Еги́птѣ, и гла́дъ, от него́же вы́ опасе́нiе и́мате от лица́ его́, пости́гнетъ вы́ вслѣ́дъ ва́съ во Еги́птѣ, и та́мо и́змрете вы́.
И бу́дутъ вси́ му́жiе и вси́ иноплеме́нницы положи́вшiи лице́ свое́ на зе́млю Еги́петску жи́ти та́мо, оскудѣ́ютъ гла́домъ и мече́мъ, и бу́детъ от ни́хъ ни еди́нъ спаса́емь от зо́лъ, я́же а́зъ наведу́ на ня́.
Я́ко та́ко рече́ Госпо́дь си́лъ, Бо́гъ Изра́илевъ: я́коже вска́па я́рость моя́ на живу́щыя во Иерусали́мѣ, та́ко вска́плетъ я́рость моя́ на ва́съ, вше́дшымъ ва́мъ во Еги́петъ: и бу́дете въ непроходи́мая и подру́чни, и въ кля́тву и во укори́зну, и не у́зрите ктому́ мѣ́ста сего́.
Сiя́ глаго́ла Госпо́дь на ва́съ оста́вшихся от Иу́ды: не входи́те во Еги́петъ. И ны́нѣ вѣ́дяще увѣ́даете, я́ко засвидѣ́телствовахъ ва́мъ дне́сь:
я́ко слука́вновасте въ душа́хъ ва́шихъ, посла́вше мя́ ко Го́споду Бо́гу ва́шему, глаго́люще: помоли́ся о на́съ Го́сподеви: и по всему́, ели́ко возглаго́летъ тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ, та́ко возвѣсти́ на́мъ, и сотвори́мъ.
И возвѣсти́хъ ва́мъ дне́сь, и не послу́шасте гла́са Го́спода Бо́га ва́шего во все́мъ, его́же посла́ къ ва́мъ:
и ны́нѣ вѣ́дуще вѣ́дайте, я́ко мече́мъ и гла́домъ и мо́ромъ исче́знете на мѣ́стѣ, на не́же хо́щете ити́ жи́ти та́мо.
49:1καὶ προσῆλθον πάντες οἱ ἡγεμόνες τῆς δυνάμεως καὶ Ιωαναν καὶ Αζαριας υἱὸς Μαασαιου καὶ πᾶς ὁ λαὸς ἀπὸ μικροῦ ἕως μεγάλου
49:2πρὸς Ιερεμιαν τὸν προφήτην καὶ εἶπαν αὐτῷ πεσέτω δὴ τὸ ἔλεος ἡμῶν κατὰ πρόσωπόν σου καὶ πρόσευξαι πρὸς κύριον τὸν θεόν σου περὶ τῶν καταλοίπων τούτων ὅτι κατελείφθημεν ὀλίγοι ἀπὸ πολλῶν καθὼς οἱ ὀφθαλμοί σου βλέπουσιν
49:3καὶ ἀναγγειλάτω ἡμῖν κύριος ὁ θεός σου τὴν ὁδόν ᾗ πορευσόμεθα ἐν αὐτῇ καὶ λόγον ὃν ποιήσομεν
49:4καὶ εἶπεν αὐτοῖς Ιερεμιας ἤκουσα ἰδοὺ ἐγὼ προσεύξομαι πρὸς κύριον τὸν θεὸν ἡμῶν κατὰ τοὺς λόγους ὑμῶν καὶ ἔσται ὁ λόγος ὃν ἂν ἀποκριθήσεται κύριος ἀναγγελῶ ὑμῖν οὐ μὴ κρύψω ἀφ᾿ ὑμῶν ῥῆμα
49:5καὶ αὐτοὶ εἶπαν τῷ Ιερεμια ἔστω κύριος ἐν ἡμῖν εἰς μάρτυρα δίκαιον καὶ πιστόν εἰ μὴ κατὰ πάντα τὸν λόγον ὃν ἂν ἀποστείλῃ σε κύριος πρὸς ἡμᾶς οὕτως ποιήσομεν
49:6καὶ ἐὰν ἀγαθὸν καὶ ἐὰν κακόν τὴν φωνὴν κυρίου τοῦ θεοῦ ἡμῶν οὗ ἡμεῖς ἀποστέλλομέν σε πρὸς αὐτόν ἀκουσόμεθα ἵνα βέλτιον ἡμῖν γένηται ὅτι ἀκουσόμεθα τῆς φωνῆς κυρίου τοῦ θεοῦ ἡμῶν
49:7καὶ ἐγενήθη μετὰ δέκα ἡμέρας ἐγενήθη λόγος κυρίου πρὸς Ιερεμιαν
49:8καὶ ἐκάλεσεν τὸν Ιωαναν καὶ τοὺς ἡγεμόνας τῆς δυνάμεως καὶ πάντα τὸν λαὸν ἀπὸ μικροῦ ἕως μεγάλου
49:9καὶ εἶπεν αὐτοῖς οὕτως εἶπεν κύριος
49:10ἐὰν καθίσαντες καθίσητε ἐν τῇ γῇ ταύτῃ οἰκοδομήσω ὑμᾶς καὶ οὐ μὴ καθέλω καὶ φυτεύσω ὑμᾶς καὶ οὐ μὴ ἐκτίλω ὅτι ἀναπέπαυμαι ἐπὶ τοῖς κακοῖς οἷς ἐποίησα ὑμῖν
49:11μὴ φοβηθῆτε ἀπὸ προσώπου βασιλέως Βαβυλῶνος οὗ ὑμεῖς φοβεῖσθε ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ μὴ φοβηθῆτε φησὶν κύριος ὅτι μεθ᾿ ὑμῶν ἐγώ εἰμι τοῦ ἐξαιρεῖσθαι ὑμᾶς καὶ σῴζειν ὑμᾶς ἐκ χειρὸς αὐτοῦ
49:12καὶ δώσω ὑμῖν ἔλεος καὶ ἐλεήσω ὑμᾶς καὶ ἐπιστρέψω ὑμᾶς εἰς τὴν γῆν ὑμῶν
49:13καὶ εἰ λέγετε ὑμεῖς οὐ μὴ καθίσωμεν ἐν τῇ γῇ ταύτῃ πρὸς τὸ μὴ ἀκοῦσαι φωνῆς κυρίου
49:14ὅτι εἰς γῆν Αἰγύπτου εἰσελευσόμεθα καὶ οὐ μὴ ἴδωμεν πόλεμον καὶ φωνὴν σάλπιγγος οὐ μὴ ἀκούσωμεν καὶ ἐν ἄρτοις οὐ μὴ πεινάσωμεν καὶ ἐκεῖ οἰκήσομεν
49:15διὰ τοῦτο ἀκούσατε λόγον κυρίου οὕτως εἶπεν κύριος ἐὰν ὑμεῖς δῶτε τὸ πρόσωπον ὑμῶν εἰς Αἴγυπτον καὶ εἰσέλθητε ἐκεῖ κατοικεῖν
49:16καὶ ἔσται ἡ ῥομφαία ἣν ὑμεῖς φοβεῖσθε ἀπὸ προσώπου αὐτῆς εὑρήσει ὑμᾶς ἐν γῇ Αἰγύπτου καὶ ὁ λιμός οὗ ὑμεῖς λόγον ἔχετε ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ καταλήμψσεται ὑμᾶς ὀπίσω ὑμῶν ἐν Αἰγύπτῳ καὶ ἐκεῖ ἀποθανεῖσθε
49:17καὶ ἔσονται πάντες οἱ ἄνθρωποι καὶ πάντες οἱ ἀλλογενεῖς οἱ θέντες τὸ πρόσωπον αὐτῶν εἰς γῆν Αἰγύπτου ἐνοικεῖν ἐκεῖ ἐκλείψουσιν ἐν τῇ ῥομφαίᾳ καὶ ἐν τῷ λιμῷ καὶ οὐκ ἔσται αὐτῶν οὐθεὶς σῳζόμενος ἀπὸ τῶν κακῶν ὧν ἐγὼ ἐπάγω ἐπ᾿ αὐτούς
49:18ὅτι οὕτως εἶπεν κύριος καθὼς ἔσταξεν ὁ θυμός μου ἐπὶ τοὺς κατοικοῦντας Ιερουσαλημ οὕτως στάξει ὁ θυμός μου ἐφ᾿ ὑμᾶς εἰσελθόντων ὑμῶν εἰς Αἴγυπτον καὶ ἔσεσθε εἰς ἄβατον καὶ ὑποχείριοι καὶ εἰς ἀρὰν καὶ εἰς ὀνειδισμὸν καὶ οὐ μὴ ἴδητε οὐκέτι τὸν τόπον τοῦτον
49:19ἃ ἐλάλησεν κύριος ἐφ᾿ ὑμᾶς τοὺς καταλοίπους Ιουδα μὴ εἰσέλθητε εἰς Αἴγυπτον καὶ νῦν γνόντες γνώσεσθε
49:20ὅτι ἐπονηρεύσασθε ἐν ψυχαῖς ὑμῶν ἀποστείλαντές με λέγοντες πρόσευξαι περὶ ἡμῶν πρὸς κύριον καὶ κατὰ πάντα ἃ ἐὰν λαλήσῃ σοι κύριος ποιήσομεν
49:21καὶ οὐκ ἠκούσατε τῆς φωνῆς κυρίου ἧς ἀπέστειλέν με πρὸς ὑμᾶς
49:22καὶ νῦν ἐν ῥομφαίᾳ καὶ ἐν λιμῷ ἐκλείψετε ἐν τῷ τόπῳ οὗ ὑμεῖς βούλεσθε εἰσελθεῖν κατοικεῖν ἐκεῖ
וַיִּגְּשׁוּ כָּל־שָׂרֵי הַחֲיָלִים, וְיוֹחָנָן בֶּן־קָרֵחַ, וִיזַנְיָה בֶּן־הוֹשַׁעְיָה; וְכָל־הָעָם מִקָּטֹן וְעַד־גָּדוֹל׃
וַיֹּאמְרוּ אֶל־יִרְמְיָהוּ הַנָּבִיא, תִּפָּל־נָא תְחִנָּתֵנוּ לְפָנֶיךָ, וְהִתְפַּלֵּל בַּעֲדֵנוּ אֶל־יְהוָה אֱלֹהֶיךָ, בְּעַד כָּל־הַשְּׁאֵרִית הַזֹּאת; כִּי־נִשְׁאַרְנוּ מְעַט מֵהַרְבֵּה, כַּאֲשֶׁר עֵינֶיךָ רֹאוֹת אֹתָנוּ׃
וְיַגֶּד־לָנוּ יְהוָה אֱלֹהֶיךָ, אֶת־הַדֶּרֶךְ אֲשֶׁר נֵלֶךְ־בָּהּ; וְאֶת־הַדָּבָר אֲשֶׁר נַעֲשֶׂה׃
וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם יִרְמְיָהוּ הַנָּבִיא שָׁמַעְתִּי, הִנְנִי מִתְפַּלֵּל אֶל־יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם כְּדִבְרֵיכֶם; וְהָיָה כָּל־הַדָּבָר אֲשֶׁר־יַעֲנֶה יְהוָה אֶתְכֶם אַגִּיד לָכֶם, לֹא־אֶמְנַע מִכֶּם דָּבָר׃
וְהֵמָּה אָמְרוּ אֶל־יִרְמְיָהוּ, יְהִי יְהוָה בָּנוּ, לְעֵד אֱמֶת וְנֶאֱמָן; אִם־לֹא כְּכָל־הַדָּבָר אֲשֶׁר יִשְׁלָחֲךָ יְהוָה אֱלֹהֶיךָ אֵלֵינוּ כֵּן נַעֲשֶׂה׃
אִם־טוֹב וְאִם־רָע, בְּקוֹל יְהוָה אֱלֹהֵינוּ, אֲשֶׁר אֲנוּ (אֲנַחְנוּ) שֹׁלְחִים אֹתְךָ אֵלָיו נִשְׁמָע; לְמַעַן אֲשֶׁר יִיטַב־לָנוּ, כִּי נִשְׁמַע, בְּקוֹל יְהוָה אֱלֹהֵינוּ׃ ס
וַיְהִי מִקֵּץ עֲשֶׂרֶת יָמִים; וַיְהִי דְבַר־יְהוָה אֶל־יִרְמְיָהוּ׃
וַיִּקְרָא, אֶל־יוֹחָנָן בֶּן־קָרֵחַ, וְאֶל כָּל־שָׂרֵי הַחֲיָלִים אֲשֶׁר אִתּוֹ; וּלְכָל־הָעָם, לְמִקָּטֹן וְעַד־גָּדוֹל׃
וַיֹּאמֶר אֲלֵיהֶם, כֹּה־אָמַר יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; אֲשֶׁר שְׁלַחְתֶּם אֹתִי אֵלָיו, לְהַפִּיל תְּחִנַּתְכֶם לְפָנָיו׃
אִם־שׁוֹב תֵּשְׁבוּ בָּאָרֶץ הַזֹּאת, וּבָנִיתִי אֶתְכֶם וְלֹא אֶהֱרֹס, וְנָטַעְתִּי אֶתְכֶם וְלֹא אֶתּוֹשׁ; כִּי נִחַמְתִּי אֶל־הָרָעָה, אֲשֶׁר עָשִׂיתִי לָכֶם׃
אַל־תִּירְאוּ, מִפְּנֵי מֶלֶךְ בָּבֶל, אֲשֶׁר־אַתֶּם יְרֵאִים מִפָּנָיו; אַל־תִּירְאוּ מִמֶּנּוּ נְאֻם־יְהוָה, כִּי־אִתְּכֶם אָנִי, לְהוֹשִׁיעַ אֶתְכֶם וּלְהַצִּיל אֶתְכֶם מִיָּדוֹ׃
וְאֶתֵּן לָכֶם רַחֲמִים וְרִחַם אֶתְכֶם; וְהֵשִׁיב אֶתְכֶם אֶל־אַדְמַתְכֶם׃
וְאִם־אֹמְרִים אַתֶּם, לֹא נֵשֵׁב בָּאָרֶץ הַזֹּאת; לְבִלְתִּי שְׁמֹעַ, בְּקוֹל יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם׃
לֵאמֹר, לֹא כִּי אֶרֶץ מִצְרַיִם נָבוֹא, אֲשֶׁר לֹא־נִרְאֶה מִלְחָמָה, וְקוֹל שׁוֹפָר לֹא נִשְׁמָע; וְלַלֶּחֶם לֹא־נִרְעָב וְשָׁם נֵשֵׁב׃
וְעַתָּה לָכֵן שִׁמְעוּ דְבַר־יְהוָה שְׁאֵרִית יְהוּדָה; כֹּה־אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, אִם־אַתֶּם שׂוֹם תְּשִׂמוּן פְּנֵיכֶם לָבֹא מִצְרַיִם, וּבָאתֶם לָגוּר שָׁם׃
וְהָיְתָה הַחֶרֶב, אֲשֶׁר אַתֶּם יְרֵאִים מִמֶּנָּה, שָׁם תַּשִּׂיג אֶתְכֶם בְּאֶרֶץ מִצְרָיִם; וְהָרָעָב אֲשֶׁר־אַתֶּם דֹּאֲגִים מִמֶּנּוּ, שָׁם יִדְבַּק אַחֲרֵיכֶם מִצְרַיִם וְשָׁם תָּמֻתוּ׃
וְיִהְיוּ כָל־הָאֲנָשִׁים, אֲשֶׁר־שָׂמוּ אֶת־פְּנֵיהֶם לָבוֹא מִצְרַיִם לָגוּר שָׁם, יָמוּתוּ בַּחֶרֶב בָּרָעָב וּבַדָּבֶר; וְלֹא־יִהְיֶה לָהֶם שָׂרִיד וּפָלִיט, מִפְּנֵי הָרָעָה, אֲשֶׁר אֲנִי מֵבִיא עֲלֵיהֶם׃ ס
כִּי כֹה אָמַר יְהוָה צְבָאוֹת אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, כַּאֲשֶׁר נִתַּךְ אַפִּי וַחֲמָתִי, עַל־יֹשְׁבֵי יְרוּשָׁלִַם, כֵּן תִּתַּךְ חֲמָתִי עֲלֵיכֶם, בְּבֹאֲכֶם מִצְרָיִם; וִהְיִיתֶם לְאָלָה וּלְשַׁמָּה וְלִקְלָלָה וּלְחֶרְפָּה, וְלֹא־תִרְאוּ עוֹד, אֶת־הַמָּקוֹם הַזֶּה׃
דִּבֶּר יְהוָה עֲלֵיכֶם שְׁאֵרִית יְהוּדָה, אַל־תָּבֹאוּ מִצְרָיִם; יָדֹעַ תֵּדְעוּ, כִּי־הַעִידֹתִי בָכֶם הַיּוֹם׃
כִּי הִתְעֵתֶים (הִתְעֵיתֶם) בְּנַפְשׁוֹתֵיכֶם, כִּי־אַתֶּם שְׁלַחְתֶּם אֹתִי, אֶל־יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם לֵאמֹר, הִתְפַּלֵּל בַּעֲדֵנוּ, אֶל־יְהוָה אֱלֹהֵינוּ; וּכְכֹל אֲשֶׁר יֹאמַר יְהוָה אֱלֹהֵינוּ כֵּן הַגֶּד־לָנוּ וְעָשִׂינוּ׃
וָאַגִּד לָכֶם הַיּוֹם; וְלֹא שְׁמַעְתֶּם, בְּקוֹל יְהוָה אֱלֹהֵיכֶם, וּלְכֹל אֲשֶׁר־שְׁלָחַנִי אֲלֵיכֶם׃
וְעַתָּה יָדֹעַ תֵּדְעוּ, כִּי, בַּחֶרֶב בָּרָעָב וּבַדֶּבֶר תָּמוּתוּ; בַּמָּקוֹם אֲשֶׁר חֲפַצְתֶּם, לָבוֹא לָגוּר שָׁם׃ ס
Синодальный
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
1 Иоанан и его люди просят Иеремию молиться о них и обещают слушаться голоса Господа. 7 Иеремия побуждает их не бояться и остаться в земле и предупреждает о гибели, если они уйдут в Египет.
И приступили все военные начальники, и Иоанан, сын Карея, и Иезания, сын Гошаии, и весь народ от малого до большого,
и сказали Иеремии пророку: да падет пред лице твое прошение наше, помолись о нас Господу Богу твоему обо всем этом остатке, ибо из многого осталось нас мало, как глаза твои видят нас,
чтобы Господь, Бог твой, указал нам путь, по которому нам идти, и то, что нам делать.
И сказал им Иеремия пророк: слышу, помолюсь Господу Богу вашему по словам вашим, и все, что ответит вам Господь, объявлю вам, не скрою от вас ни слова.
Они сказали Иеремии: Господь да будет между нами свидетелем верным и истинным в том, что мы точно выполним все то, с чем пришлет тебя к нам Господь Бог Твой:
хорошо ли, худо ли то будет, но гласа Господа Бога нашего, к Которому посылаем тебя, послушаемся, чтобы нам было хорошо, когда будем послушны гласу Господа Бога нашего.
По прошествии десяти дней было слово Господне к Иеремии.
Он позвал к себе Иоанана, сына Карея, и всех бывших с ним военных начальников и весь народ, от малого и до большого,
и сказал им: так говорит Господь, Бог Израилев, к Которому вы посылали меня, чтобы повергнуть пред Ним моление ваше:
если останетесь на земле сей, то Я устрою вас и не разорю, насажду вас и не искореню, ибо Я сожалею о том бедствии, какое сделал вам.
Не бойтесь царя Вавилонского, которого вы боитесь; не бойтесь его, говорит Господь, ибо Я с вами, чтобы спасать вас и избавлять вас от руки его.
И явлю к вам милость, и он умилостивится к вам и возвратит вас в землю вашу.
Если же вы скажете: «не хотим жить в этой земле», и не послушаетесь гласа Господа Бога вашего, говоря:
«нет, мы пойдем в землю Египетскую, где войны не увидим и трубного голоса не услышим, и голодать не будем, и там будем жить»;
то выслушайте ныне слово Господне, вы, остаток Иуды: так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: если вы решительно обратите лица ваши, чтобы идти в Египет, и пойдете, чтобы жить там,
то меч, которого вы боитесь, настигнет вас там, в земле Египетской, и голод, которого вы страшитесь, будет всегда следовать за вами там, в Египте, и там умрете.
И все, которые обратят лице свое, чтобы идти в Египет и там жить, умрут от меча, голода и моровой язвы, и ни один из них не останется и не избежит того бедствия, которое Я наведу на них.
Ибо так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: как излился гнев Мой и ярость Моя на жителей Иерусалима, так изольется ярость Моя на вас, когда войдете в Египет, и вы будете проклятием и ужасом, и поруганием и поношением, и не увидите более места сего.
К вам, остаток Иуды, изрек Господь: «не ходите в Египет»; твердо знайте, что я ныне предостерегал вас,
ибо вы погрешили против себя самих: вы послали меня к Господу Богу нашему сказав: «помолись о нас Господу Богу нашему и все, что скажет Господь Бог наш, объяви нам, и мы сделаем».
Я объявил вам ныне; но вы не послушали гласа Господа Бога нашего и всего того, с чем Он послал меня к вам.
Итак знайте, что вы умрете от меча, голода и моровой язвы в том месте, куда хотите идти, чтобы жить там.