Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Иеремии

 
  • И бы́сть, егда́ преста́ иеремі́а глаго́ля къ лю́демъ вся́ словеса́ Госпо́дня, я́же посла́ Госпо́дь къ ни́мъ,
  • и рече́ азарі́а сы́нъ маасе́евъ и Иоана́нъ сы́нъ карі́евъ и вси́ му́жiе презо́рливiи ко иеремі́и, глаго́люще: лже́ши, не посла́ тя къ на́мъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ глаго́лати: не входи́те во Еги́петъ жи́ти та́мо:
  • но Вару́хъ сы́нъ нирі́инъ подуща́етъ тя́ на на́съ, да на́съ вда́си въ ру́цѣ халде́йстѣ умори́ти на́съ и превести́ на́съ въ Вавило́нъ.
  • И не послу́ша Иоана́нъ и вси́ во­ево́ды си́лы и вси́ лю́дiе [не послу́шаша] гла́са Госпо́дня, е́же жи́ти на земли́ Иу́динѣ.
  • И взя́ Иоана́нъ и вси́ во­ево́ды си́лы вся́ оста́в­шыя Иу́дины, воз­враще́ныя от­ всѣ́хъ язы́ковъ, а́може разсѣ́яни бы́ша, е́же жи́ти на земли́ Иу́динѣ,
  • му́жы си́льныя и жены́, и младе́нцы и дще́ри царе́вы, и ду́шы, я́же оста́ви навузарда́нъ во­ево́да си́лы со годолі́емъ сы́номъ Ахика́мовымъ сы́на Сафа́нова, и иеремі́ю проро́ка, и Вару́ха сы́на нирі́ина,
  • и внидо́ша во Еги́петъ, я́ко не послу́шаша гла́са Госпо́дня, и внидо́ша во тафна́съ.
  • И бы́сть сло́во Госпо́дне ко иеремі́и во тафна́сѣ глаго́ля:
  • воз­ми́ себѣ́ ка́мени вели́ки и скры́й я́ предъ враты́ до́му фарао́ня во тафна́сѣ предъ очи́ма муже́й Иу́диныхъ, и рече́ши къ ни́мъ:
  • та́ко глаго́летъ Госпо́дь си́лъ, Бо́гъ Изра́илевъ: се́, а́зъ послю́ и при­­веду́ навуходоно́сора царя́ Вавило́нска раба́ мо­его́, и поста́витъ престо́лъ сво́й на ка́менiихъ си́хъ, и́хже скры́лъ еси́, и воз­дви́гнетъ ору́жiе свое́ на ня́,
  • и вни́детъ и порази́тъ зе́млю Еги́петску: и́хже на сме́рть, на сме́рть, и и́хже на преселе́нiе, на преселе́нiе, а и́хже подъ ме́чь, подъ ме́чь:
  • и пожже́тъ огне́мъ до́мы бого́въ и́хъ, и пожже́тъ я́, и пресели́тъ я́, и покры́етъ зе́млю Еги́петскую, я́коже покрыва́ет­ся пасту́хъ ри́зою сво­е́ю: и изы́детъ от­ту́ду съ ми́ромъ
  • и сокруши́тъ столпы́ илiупо́ля {со́лнечнаго гра́да}, и́же во Еги́птѣ, и до́мы бого́въ Еги́петскихъ пожже́тъ огне́мъ.
  • Когда Иеремия передал всему народу все слова Господа Бога их, все те слова, с которыми Господь, Бог их, послал его к ним,
  • тогда сказал Азария, сын Осаии, и Иоанан, сын Карея, и все дерзкие люди сказали Иеремии: неправду ты говоришь, не посылал тебя Господь Бог наш сказать: «не ходите в Египет, чтобы жить там»;
  • а Варух, сын Нирии, возбуждает тебя против нас, чтобы предать нас в руки Халдеев, чтобы они умертвили нас или отвели нас пленными в Вавилон.
  • И не послушал Иоанан, сын Карея, и все военные начальники и весь народ гласа Господа, чтобы остаться в земле Иудейской.
  • И взял Иоанан, сын Карея, и все военные начальники весь остаток Иудеев, которые возвратились из всех народов, куда они были изгнаны, чтобы жить в земле Иудейской,
  • мужей и жен, и детей, и дочерей царя, и всех тех, которых Навузардан, начальник телохранителей, оставил с Годолиею, сыном Ахикама, сына Сафанова, и Иеремию пророка, и Варуха, сына Нирии;
  • и пошли в землю Египетскую, ибо не послушали гласа Господня, и дошли до Тафниса.
  • И было слово Господне к Иеремии в Тафнисе:
  • возьми в руки свои большие камни и скрой их в смятой глине при входе в дом фараона в Тафнисе, пред глазами Иудеев,
  • и скажи им: так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: вот, Я пошлю и возьму Навуходоносора, царя Вавилонского, раба Моего, и поставлю престол его на этих камнях, скрытых Мною, и раскинет он над ним великолепный шатер свой
  • и придет, и поразит землю Египетскую: кто обречен на смерть, тот предан будет смерти; и кто в плен, пойдет в плен; и кто под меч, под меч.
  • И зажгу огонь в капищах богов Египтян; и он сожжет оные, а их пленит, и оденется в землю Египетскую, как пастух надевает на себя одежду свою, и выйдет оттуда спокойно,
  • и сокрушит статуи в Бефсамисе, что в земле Египетской, и капища богов Египетских сожжет огнем.
  • І сталося, як Єремія скінчив говорити до всього народу всі слова Господа, Бога їхнього, всі ті слова, з якими послав його до них Господь, Бог їхній,
  • то сказав Азарія, син Гошаїн, і Йоханан, син Кареахів, та всі бундючні люди, кажучи до Єремії: Брехню ти говориш!
    Не послав тебе Господь, Бог наш, сказати: Не входьте до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там,
  • то тебе намовив проти нас Барух, син Нерійїн, щоб віддати нас у руку халдеїв, щоб повбивати нас, і щоб вигнати нас до Вавилону…
  • І не послухався Йоханан, син Кареахів, і всі військові зверхники та ввесь народ Господнього голосу, щоб сидіти в Юдиному краї.
  • І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники всю Юдину решту, що вернулися від усіх народів, куди були вигнані, щоб замешкати в Юдиному краї,
  • мужчин та жінок, і дітей та царських дочок, і всяку душу, що Невузар́адан, начальник царської сторожі, позоставив був із Ґедалією, сином Ахікама, сина Шафанового, і з пророком Єремією та з Барухом, сином Нерійїним,
  • і прийшли до єгипетського краю, бо не послухалися Господнього голосу, і прийшли до Тахпанхесу.
  • І було слово Господнє до Єремії в Тахпанхесі таке:
  • Візьми в свою руку великі каміння, і сховай їх у глині на цегляному майдані, що при вході до фараонового дому в Тахпанхесі, на очах юдейських людей.
  • І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я пошлю й візьму Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і поставлю його трона над тими каміннями, що Я поховав, і він своє царське шатро розтягне над ними.
  • І він прийде, і вдарить єгипетський край: що призначене на смерть піде на смерть, а що до полону до полону, а що на меча піде на меча…
  • І підпалю огонь у домах єгипетських богів, і він попалить їх, і забере їх у полон, і він очистить єгипетський край, як чистить пастух свою одіж, і вийде звідти в спокої…
  • І він поламає посвячені стовпи Бет-Шемеша, що в єгипетському краї, а доми єгипетських богів попалить огнем.
  • وكان لما فرغ ارميا من ان كلم كل الشعب بكل كلام الرب الههم الذي ارسله الرب الههم اليهم بكل هذا الكلام

  • ان عزريا بن هوشعيا ويوحانان بن قاريح وكل الرجال المتكبرين كلموا ارميا قائلين. انت متكلم بالكذب. لم يرسلك الرب الهنا لتقول لا تذهبوا الى مصر لتتغربوا هناك

  • بل باروخ بن نيريا مهيجك علينا لتدفعنا ليد الكلدانيين ليقتلونا وليسبونا الى بابل.

  • فلم يسمع يوحانان بن قاريح وكل رؤساء الجيوش وكل الشعب لصوت الرب بالاقامة في ارض يهوذا

  • بل اخذ يوحانان بن قاريح وكل رؤساء الجيوش كل بقية يهوذا الذين رجعوا من كل الامم الذين طوحوا اليهم ليتغربوا في ارض يهوذا.

  • الرجال والنساء والاطفال وبنات الملك وكل الانفس الذين تركهم نبوزرادان رئيس الشرط مع جدليا بن اخيقام بن شافان وارميا النبي وباروخ بن نيريا

  • فجاءوا الى ارض مصر لانهم لم يسمعوا لصوت الرب وأتوا الى تحفنحيس

  • ثم صارت كلمة الرب الى ارميا في تحفنحيس قائلة.

  • خذ بيدك حجارة كبيرة واطمرها في الملاط في الملبن الذي عند باب بيت فرعون في تحفنحيس امام رجال يهود

  • وقل لهم هكذا قال رب الجنود اله اسرائيل. هانذا ارسل وآخذ نبوخذراصر ملك بابل عبدي واضع كرسيه فوق هذه الحجارة التي طمرتها فيبسط ديباجه عليها.

  • ويأتي ويضرب ارض مصر الذي للموت فللموت والذي للسبي فللسبي والذي للسيف فللسيف.

  • واوقد نارا في بيوت آلهة مصر فيحرقها ويسبيها ويلبس ارض مصر كما يلبس الراعي رداءه ثم يخرج من هناك بسلام.

  • ويكسر انصاب بيت شمس التي في ارض مصر ويحرق بيوت آلهة مصر بالنار