и рече́ азарі́а сы́нъ маасе́евъ и Иоана́нъ сы́нъ карі́евъ и вси́ му́жiе презо́рливiи ко иеремі́и, глаго́люще: лже́ши, не посла́ тя къ на́мъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ глаго́лати: не входи́те во Еги́петъ жи́ти та́мо:
но Вару́хъ сы́нъ нирі́инъ подуща́етъ тя́ на на́съ, да на́съ вда́си въ ру́цѣ халде́йстѣ умори́ти на́съ и превести́ на́съ въ Вавило́нъ.
И не послу́ша Иоана́нъ и вси́ воево́ды си́лы и вси́ лю́дiе [не послу́шаша] гла́са Госпо́дня, е́же жи́ти на земли́ Иу́динѣ.
И взя́ Иоана́нъ и вси́ воево́ды си́лы вся́ оста́вшыя Иу́дины, возвраще́ныя от всѣ́хъ язы́ковъ, а́може разсѣ́яни бы́ша, е́же жи́ти на земли́ Иу́динѣ,
му́жы си́льныя и жены́, и младе́нцы и дще́ри царе́вы, и ду́шы, я́же оста́ви навузарда́нъ воево́да си́лы со годолі́емъ сы́номъ Ахика́мовымъ сы́на Сафа́нова, и иеремі́ю проро́ка, и Вару́ха сы́на нирі́ина,
и внидо́ша во Еги́петъ, я́ко не послу́шаша гла́са Госпо́дня, и внидо́ша во тафна́съ.
И бы́сть сло́во Госпо́дне ко иеремі́и во тафна́сѣ глаго́ля:
возми́ себѣ́ ка́мени вели́ки и скры́й я́ предъ враты́ до́му фарао́ня во тафна́сѣ предъ очи́ма муже́й Иу́диныхъ, и рече́ши къ ни́мъ:
та́ко глаго́летъ Госпо́дь си́лъ, Бо́гъ Изра́илевъ: се́, а́зъ послю́ и приведу́ навуходоно́сора царя́ Вавило́нска раба́ моего́, и поста́витъ престо́лъ сво́й на ка́менiихъ си́хъ, и́хже скры́лъ еси́, и воздви́гнетъ ору́жiе свое́ на ня́,
и вни́детъ и порази́тъ зе́млю Еги́петску: и́хже на сме́рть, на сме́рть, и и́хже на преселе́нiе, на преселе́нiе, а и́хже подъ ме́чь, подъ ме́чь:
и пожже́тъ огне́мъ до́мы бого́въ и́хъ, и пожже́тъ я́, и пресели́тъ я́, и покры́етъ зе́млю Еги́петскую, я́коже покрыва́ется пасту́хъ ри́зою свое́ю: и изы́детъ отту́ду съ ми́ромъ
и сокруши́тъ столпы́ илiупо́ля{со́лнечнаго гра́да}, и́же во Еги́птѣ, и до́мы бого́въ Еги́петскихъ пожже́тъ огне́мъ.
Когда Иеремия передал всему народу все слова Господа Бога их, все те слова, с которыми Господь, Бог их, послал его к ним,
тогда сказал Азария, сын Осаии, и Иоанан, сын Карея, и все дерзкие люди сказали Иеремии: неправду ты говоришь, не посылал тебя Господь Бог наш сказать: «не ходите в Египет, чтобы жить там»;
а Варух, сын Нирии, возбуждает тебя против нас, чтобы предать нас в руки Халдеев, чтобы они умертвили нас или отвели нас пленными в Вавилон.
И не послушал Иоанан, сын Карея, и все военные начальники и весь народ гласа Господа, чтобы остаться в земле Иудейской.
И взял Иоанан, сын Карея, и все военные начальники весь остаток Иудеев, которые возвратились из всех народов, куда они были изгнаны, чтобы жить в земле Иудейской,
мужей и жен, и детей, и дочерей царя, и всех тех, которых Навузардан, начальник телохранителей, оставил с Годолиею, сыном Ахикама, сына Сафанова, и Иеремию пророка, и Варуха, сына Нирии;
и пошли в землю Египетскую, ибо не послушали гласа Господня, и дошли до Тафниса.
И было слово Господне к Иеремии в Тафнисе:
возьми в руки свои большие камни и скрой их в смятой глине при входе в дом фараона в Тафнисе, пред глазами Иудеев,
и скажи им: так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: вот, Я пошлю и возьму Навуходоносора, царя Вавилонского, раба Моего, и поставлю престол его на этих камнях, скрытых Мною, и раскинет он над ним великолепный шатер свой
и придет, и поразит землю Египетскую: кто обречен на смерть, тот предан будет смерти; и кто в плен, пойдет в плен; и кто под меч, под меч.
И зажгу огонь в капищах богов Египтян; и он сожжет оные, а их пленит, и оденется в землю Египетскую, как пастух надевает на себя одежду свою, и выйдет оттуда спокойно,
и сокрушит статуи в Бефсамисе, что в земле Египетской, и капища богов Египетских сожжет огнем.
І сталося, як Єремія скінчив говорити до всього народу всі слова Господа, Бога їхнього, всі ті слова, з якими послав його до них Господь, Бог їхній,
то сказав Азарія, син Гошаїн, і Йоханан, син Кареахів, та всі бундючні люди, кажучи до Єремії: Брехню ти говориш! Не послав тебе Господь, Бог наш, сказати: Не входьте до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там,
то тебе намовив проти нас Барух, син Нерійїн, щоб віддати нас у руку халдеїв, щоб повбивати нас, і щоб вигнати нас до Вавилону…
І не послухався Йоханан, син Кареахів, і всі військові зверхники та ввесь народ Господнього голосу, щоб сидіти в Юдиному краї.
І взяв Йоханан, син Кареахів, та всі військові зверхники всю Юдину решту, що вернулися від усіх народів, куди були вигнані, щоб замешкати в Юдиному краї,
мужчин та жінок, і дітей та царських дочок, і всяку душу, що Невузар́адан, начальник царської сторожі, позоставив був із Ґедалією, сином Ахікама, сина Шафанового, і з пророком Єремією та з Барухом, сином Нерійїним,
і прийшли до єгипетського краю, бо не послухалися Господнього голосу, і прийшли до Тахпанхесу.
І було слово Господнє до Єремії в Тахпанхесі таке:
Візьми в свою руку великі каміння, і сховай їх у глині на цегляному майдані, що при вході до фараонового дому в Тахпанхесі, на очах юдейських людей.
І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я пошлю й візьму Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і поставлю його трона над тими каміннями, що Я поховав, і він своє царське шатро розтягне над ними.
І він прийде, і вдарить єгипетський край: що призначене на смерть піде на смерть, а що до полону до полону, а що на меча піде на меча…
І підпалю огонь у домах єгипетських богів, і він попалить їх, і забере їх у полон, і він очистить єгипетський край, як чистить пастух свою одіж, і вийде звідти в спокої…
І він поламає посвячені стовпи Бет-Шемеша, що в єгипетському краї, а доми єгипетських богів попалить огнем.
وكان لما فرغ ارميا من ان كلم كل الشعب بكل كلام الرب الههم الذي ارسله الرب الههم اليهم بكل هذا الكلام
ان عزريا بن هوشعيا ويوحانان بن قاريح وكل الرجال المتكبرين كلموا ارميا قائلين. انت متكلم بالكذب. لم يرسلك الرب الهنا لتقول لا تذهبوا الى مصر لتتغربوا هناك
بل باروخ بن نيريا مهيجك علينا لتدفعنا ليد الكلدانيين ليقتلونا وليسبونا الى بابل.
فلم يسمع يوحانان بن قاريح وكل رؤساء الجيوش وكل الشعب لصوت الرب بالاقامة في ارض يهوذا
بل اخذ يوحانان بن قاريح وكل رؤساء الجيوش كل بقية يهوذا الذين رجعوا من كل الامم الذين طوحوا اليهم ليتغربوا في ارض يهوذا.
الرجال والنساء والاطفال وبنات الملك وكل الانفس الذين تركهم نبوزرادان رئيس الشرط مع جدليا بن اخيقام بن شافان وارميا النبي وباروخ بن نيريا
فجاءوا الى ارض مصر لانهم لم يسمعوا لصوت الرب وأتوا الى تحفنحيس
ثم صارت كلمة الرب الى ارميا في تحفنحيس قائلة.
خذ بيدك حجارة كبيرة واطمرها في الملاط في الملبن الذي عند باب بيت فرعون في تحفنحيس امام رجال يهود
وقل لهم هكذا قال رب الجنود اله اسرائيل. هانذا ارسل وآخذ نبوخذراصر ملك بابل عبدي واضع كرسيه فوق هذه الحجارة التي طمرتها فيبسط ديباجه عليها.
ويأتي ويضرب ارض مصر الذي للموت فللموت والذي للسبي فللسبي والذي للسيف فللسيف.
واوقد نارا في بيوت آلهة مصر فيحرقها ويسبيها ويلبس ارض مصر كما يلبس الراعي رداءه ثم يخرج من هناك بسلام.
ويكسر انصاب بيت شمس التي في ارض مصر ويحرق بيوت آلهة مصر بالنار
