Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Прит.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
49:1
см.:Иез.25:2-3;
49:5
49:10
49:11
49:20
49:25
49:29
49:30
49:31
49:33
49:36
49:37
49:38
Къ сыно́мъ Аммо́нимъ та́ко глаго́летъ Госпо́дь: еда́ не су́ть сы́нове Изра́илевы, или́ наслѣ́дника нѣ́сть и́мъ? почто́ у́бо прiя́ наслѣ́дiе мелхо́мъ {ца́рь и́хъ} га́да, и лю́дiе его́ во градѣ́хъ его́ живя́ху?
Сего́ ра́ди, се́, дні́е гряду́тъ, глаго́летъ Госпо́дь, и оглашу́ на равва́ѳъ сыно́въ Аммо́нихъ ра́тный зву́къ, и бу́детъ въ непрохо́дная и въ па́губу, и тре́бища его́ огне́мъ сожже́на бу́дутъ, и воспрiи́метъ Изра́иль вла́сть свою́, глаго́летъ Госпо́дь.
Возопі́й, есево́не, я́ко поги́бе га́й: возопі́йте, дще́ри равва́ѳски, препоя́шитеся вре́тищами, рыда́йте и бѣ́гайте по забра́ломъ, я́ко Мелхо́мъ во плѣ́нъ отведе́тся, свяще́нницы и кня́зи его́ вку́пѣ.
Что́ хва́лишися во удо́лiихъ? стече́ удо́лiе твое́, дщи́ безсту́дная, упова́ющая на бога́тства своя́, глаго́лющи: кто́ прiи́детъ на мя́?
Се́, а́зъ наведу́ на тя́ стра́хъ, глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель, от всѣ́хъ су́щихъ о́крестъ тебе́: и разсѣ́етеся вси́ от лица́ его́, и не бу́детъ собира́ющаго бѣжа́щихъ.
И посе́мъ возвращу́ плѣ́нники сыно́въ Аммо́нихъ, глаго́летъ Госпо́дь.
Ко Идуме́и сiя́ глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель: еда́ е́сть ктому́ му́дрость во Ѳема́нѣ? поги́бе совѣ́тъ от разу́мныхъ, непотре́бна бы́сть му́дрость и́хъ,
попра́но бы́сть мѣ́сто и́хъ: сни́дите въ про́пасть къ сѣдѣ́нiю, живу́щiи во Деда́нѣ: я́ко же́стокая сотвори́: [поги́бель Иса́влю] наведо́хъ на́нь во вре́мя, въ не́же посѣти́хъ его́.
Я́ко объима́телiе вина́ прiидо́ша на тя́, не оста́вятъ тебѣ́ оста́нковъ: а́ки та́тiе въ нощи́ возложа́тъ ру́ки своя́.
Я́ко [а́зъ] обнажи́хъ Иса́ва, откры́хъ та́йная его́, не возмо́жетъ утаи́тися, поги́бе руко́ю бра́та своего́ и сосѣ́да своего́,
и нѣ́сть оста́тися сиротѣ́ твое́й, да живе́тъ: а́зъ же сотворю́ жи́ти, и вдови́цы на мя́ упова́ша.
Та́ко бо глаго́летъ Госпо́дь: се́, и́мже не бѣ́ зако́на пи́ти ча́шу, пiю́ще испiю́тъ: и ты́ ли а́ки непови́нный оста́нешися? не бу́деши непови́ненъ, но пiя́ испiе́ши.
Собо́ю бо кля́хся, глаго́летъ Госпо́дь, я́ко въ пусты́ню и въ поруга́нiе и въ посмѣ́хъ и въ прокля́тiе бу́деши посредѣ́ его́, и вси́ гра́ди его́ бу́дутъ въ пусты́ню вѣ́чную.
Слу́хъ слы́шахъ от Го́спода, и посло́въ во язы́ки посла́: собери́теся и иди́те проти́ву ему́ и воста́ните на ополче́нiе.
Се́, ма́ла да́хъ тя́ во язы́цѣхъ и поруга́ема въ лю́дехъ.
Игра́нiе твое́ прельсти́ тя, безсту́дiе се́рдца твоего́ обита́ше въ разсѣ́линахъ ка́менныхъ, похи́ти крѣ́пость хо́лма высо́каго: егда́ вознесе́ши я́ко оре́лъ гнѣздо́ свое́, отто́лѣ све́ргу тя́, глаго́летъ Госпо́дь.
И бу́детъ Идуме́а въ запустѣ́нiе, вся́къ ходя́й чрезъ ню́ подиви́тся и позви́ждетъ надъ вся́кою я́звою ея́.
Я́коже превраще́на е́сть Cодо́ма и Гомо́рра и сосѣ́ди ея́, глаго́летъ Госпо́дь, не поживе́тъ та́мо му́жъ, ниже́ пребу́детъ та́мо сы́нъ человѣ́чь.
Се́, я́коже ле́въ изы́детъ от среды́ Иорда́на на мѣ́сто си́льнаго, я́ко ско́ро сотворю́ и́мъ бѣжа́ти от него́, и кто́ бу́детъ избра́нъ, его́же поста́влю надъ ни́мъ? кто́ бо подо́бенъ мнѣ́? и кто́ противоста́нетъ ми́? и кто́ е́сть се́й па́стырь, и́же сопроти́вится лицу́ моему́?
Сего́ ра́ди слы́шите совѣ́тъ Госпо́день, его́же совѣща́ на Едо́ма, и умышле́нiе его́, е́же умы́сли на живу́щихъ во Ѳема́нѣ, не све́ргутъ ли и́хъ ма́лая от ста́дъ, и не разме́тано ли бу́детъ на ни́хъ жили́ще и́хъ?
От гла́са бо паде́нiя и́хъ потрясе́ся земля́, и во́пль на мо́ри чермнѣ́мъ слы́шася гла́са и́хъ.
Се́, я́ко оре́лъ взы́детъ и возлети́тъ и простре́тъ крилѣ́ свои́ надъ тверды́ньми его́: и бу́детъ се́рдце си́льныхъ Идуме́йскихъ въ то́й де́нь, я́ко се́рдце жены́ родя́щiя.
Къ Дама́ску: посрами́ся Ема́ѳъ и Арфа́ѳъ, я́ко слу́хъ зо́лъ слы́шаша, ужасо́шася, возмути́шася на мо́ри, [за попече́нiе] упоко́итися не мо́гутъ.
Расто́ржеся Дама́скъ, обрати́ся на бѣжа́нiе, тре́петъ объя́тъ и́, ско́рбь и болѣ́знь одержа́ша его́ я́ко ражда́ющую.
Ка́ко не оста́виша гра́да сла́внаго, крѣ́пости любе́зныя?
Сего́ ра́ди паду́тъ ю́ноши на сто́гнахъ твои́хъ, и вси́ му́жiе во́инстiи паду́тъ въ то́й де́нь, глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель.
И возжгу́ о́гнь на стѣнѣ́ Дама́ска, и пожже́тъ стѣ́ны сы́на Аде́рова.
Къ Кида́ру, цари́цѣ двора́, его́же порази́ Навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй, та́ко глаго́летъ Госпо́дь: воста́ните и взы́дите на Кида́ръ и погуби́те сы́ны восто́чныя.
Селе́нiя и́хъ и стада́ и́хъ во́змутъ: оде́жды и́хъ и вся́ сосу́ды и́хъ и велблю́ды и́хъ во́змутъ себѣ́, и призову́тъ на ня́ стра́хъ о́крестъ.
Бѣжи́те и отиди́те вско́рѣ, въ про́пастехъ ся́дите, живу́щiи во дворѣ́, глаго́летъ Госпо́дь: я́ко совѣща́ на вы́ Навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй совѣ́тъ и помы́сли на ва́съ умышле́нiе.
Воста́ните и вни́дите къ лю́демъ упоко́енымъ, живу́щымъ въ прохла́дѣ, глаго́летъ Госпо́дь: и́же ни две́рiй, ниже́ заво́ровъ и́мутъ, еди́ни обита́ютъ.
И бу́дутъ велблю́ды и́хъ въ расхище́нiе и мно́жество скота́ и́хъ въ разграбле́нiе, и развѣ́ю я́ вся́кимъ вѣ́тромъ остри́женыхъ о́крестъ, и от всѣ́хъ окре́стныхъ и́хъ приведу́ на ня́ поги́бель, глаго́летъ Госпо́дь.
И бу́детъ дво́ръ въ жили́ще змие́мъ и пу́стъ да́же до вѣ́ка, не поживе́тъ та́мо му́жъ, ниже́ бу́детъ живя́й въ не́мъ сы́нъ человѣ́чь.
Сло́во Госпо́дне, е́же бы́сть ко иеремі́и проро́ку на Ела́мъ, въ нача́лѣ ца́рства седекі́и царя́ Иу́дина, глаго́ля:
та́ко глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель: се́, а́зъ сокрушу́ лу́къ Ела́мль, нача́ло си́лы и́хъ,
и наведу́ на Ела́мъ четы́ри вѣ́тры от четы́рехъ стра́нъ небе́сныхъ и развѣ́ю я́ во вся́ вѣ́тры ты́я, и не бу́детъ язы́ка, въ о́ньже бы не пришли́ бѣжа́щiи Елами́тяне.
И устрашу́ и́хъ предъ враги́ и́хъ и предъ лице́мъ и́щущихъ души́ и́хъ, и наведу́ на ня́ зла́я, по гнѣ́ву я́рости моея́, глаго́летъ Госпо́дь: и послю́ вслѣ́дъ и́хъ ме́чь мо́й, до́ндеже сотру́ и́хъ:
и поста́влю престо́лъ мо́й во Ела́мѣ, и иждену́ отту́ду царя́ и кня́зи, глаго́летъ Госпо́дь:
и бу́детъ въ послѣ́днiя дни́, возвращу́ плѣ́нъ Ела́мль, глаго́летъ Госпо́дь.
30:17τοῖς υἱοῖς Αμμων οὕτως εἶπεν κύριος μὴ υἱοὶ οὔκ εἰσιν ἐν Ισραηλ ἢ παραλημψόμενος οὐκ ἔστιν αὐτοῖς διὰ τί παρέλαβεν Μελχομ τὸν Γαδ καὶ ὁ λαὸς αὐτῶν ἐν πόλεσιν αὐτῶν ἐνοικήσει
30:18διὰ τοῦτο ἰδοὺ ἡμέραι ἔρχονται φησὶν κύριος καὶ ἀκουτιῶ ἐπὶ Рαββαθ θόρυβον πολέμων καὶ ἔσονται εἰς ἄβατον καὶ εἰς ἀπώλειαν καὶ βωμοὶ αὐτῆς ἐν πυρὶ κατακαυθήσονται καὶ παραλήμψσεται Ισραηλ τὴν ἀρχὴν αὐτοῦ
30:19ἀλάλαξον Εσεβων ὅτι ὤλετο Γαι κεκράξατε θυγατέρες Рαββαθ περιζώσασθε σάκκους καὶ ἐπιλημπτεύσασθε καὶ κόψασθε ἐπὶ Μελχομ ὅτι ἐν ἀποικίᾳ βαδιεῖται οἱ ἱερεῖς αὐτοῦ καὶ οἱ ἄρχοντες αὐτοῦ ἅμα
30:20τί ἀγαλλιάσῃ ἐν τοῖς πεδίοις Ενακιμ θύγατερ ἰταμίας ἡ πεποιθυῖα ἐπὶ θησαυροῖς αὐτῆς ἡ λέγουσα τίς εἰσελεύσεται ἐπ᾿ ἐμέ
30:21ἰδοὺ ἐγὼ φέρω φόβον ἐπὶ σέ εἶπεν κύριος ἀπὸ πάσης τῆς περιοίκου σου καὶ διασπαρήσεσθε ἕκαστος εἰς πρόσωπον αὐτοῦ καὶ οὐκ ἔσται ὁ συνάγων
30:1τῇ Ιδουμαίᾳ τάδε λέγει κύριος οὐκ ἔστιν ἔτι σοφία ἐν Θαιμαν ἀπώλετο βουλὴ ἐκ συνετῶν ὤχετο σοφία αὐτῶν
30:2ἠπατήθη ὁ τόπος αὐτῶν βαθύνατε εἰς κάθισιν οἱ κατοικοῦντες ἐν Δαιδαν ὅτι δύσκολα ἐποίησεν ἤγαγον ἐπ᾿ αὐτὸν ἐν χρόνῳ ᾧ ἐπεσκεψάμην ἐπ᾿ αὐτόν
30:3ὅτι τρυγηταὶ ἦλθόν σοι οὐ καταλείψουσίν σοι καταλείμματα ὡς κλέπται ἐν νυκτὶ ἐπιθήσουσιν χεῖρα αὐτῶν
30:4ὅτι ἐγὼ κατέσυρα τὸν Ησαυ ἀνεκάλυψα τὰ κρυπτὰ αὐτῶν κρυβῆναι οὐ μὴ δύνωνται ὤλοντο διὰ χεῖρα ἀδελφοῦ αὐτοῦ καὶ γείτονος αὐτοῦ καὶ οὐκ ἔστιν
30:5ὑπολείπεσθαι ὀρφανόν σου ἵνα ζήσηται καὶ ἐγὼ ζήσομαι καὶ χῆραι ἐπ᾿ ἐμὲ πεποίθασιν
30:6ὅτι τάδε εἶπεν κύριος οἷς οὐκ ἦν νόμος πιεῖν τὸ ποτήριον ἔπιον καὶ σὺ ἀθῳωμένη οὐ μὴ ἀθῳωθῇς ὅτι πίνων πίεσαι
30:7ὅτι κατ᾿ ἐμαυτοῦ ὤμοσα λέγει κύριος ὅτι εἰς ἄβατον καὶ εἰς ὀνειδισμὸν καὶ εἰς κατάρασιν ἔσῃ ἐν μέσῳ αὐτῆς καὶ πᾶσαι αἱ πόλεις αὐτῆς ἔσονται ἔρημοι εἰς αἰῶνα
30:8ἀκοὴν ἤκουσα παρὰ κυρίου καὶ ἀγγέλους εἰς ἔθνη ἀπέστειλεν συνάχθητε καὶ παραγένεσθε εἰς αὐτήν ἀνάστητε εἰς πόλεμον
30:9μικρὸν ἔδωκά σε ἐν ἔθνεσιν εὐκαταφρόνητον ἐν ἀνθρώποις
30:10ἡ παιγνία σου ἐνεχείρησέν σοι ἰταμία καρδίας σου κατέλυσεν τρυμαλιὰς πετρῶν συνέλαβεν ἰσχὺν βουνοῦ ὑψηλοῦ ὅτι ὕψωσεν ὥσπερ ἀετὸς νοσσιὰν αὐτοῦ ἐκεῖθεν καθελῶ σε
30:11καὶ ἔσται ἡ Ιδουμαία εἰς ἄβατον πᾶς ὁ παραπορευόμενος ἐπ᾿ αὐτὴν συριεῖ
30:12ὥσπερ κατεστράφη Σοδομα καὶ Γομορρα καὶ αἱ πάροικοι αὐτῆς εἶπεν κύριος παντοκράτωρ οὐ μὴ καθίσῃ ἐκεῖ ἄνθρωπος καὶ οὐ μὴ ἐνοικήσῃ ἐκεῖ υἱὸς ἀνθρώπου
30:13ἰδοὺ ὥσπερ λέων ἀναβήσεται ἐκ μέσου τοῦ Ιορδάνου εἰς τόπον Αιθαμ ὅτι ταχὺ ἐκδιώξω αὐτοὺς ἀπ᾿ αὐτῆς καὶ τοὺς νεανίσκους ἐπ᾿ αὐτὴν ἐπιστήσατε ὅτι τίς ὥσπερ ἐγώ καὶ τίς ἀντιστήσεταί μοι καὶ τίς οὗτος ποιμήν ὃς στήσεται κατὰ πρόσωπόν μου
30:14διὰ τοῦτο ἀκούσατε βουλὴν κυρίου ἣν ἐβουλεύσατο ἐπὶ τὴν Ιδουμαίαν καὶ λογισμὸν αὐτοῦ ὃν ἐλογίσατο ἐπὶ τοὺς κατοικοῦντας Θαιμαν ἐὰν μὴ συμψησθῶσιν τὰ ἐλάχιστα τῶν προβάτων ἐὰν μὴ ἀβατωθῇ ἐπ᾿ αὐτὴν κατάλυσις αὐτῶν
30:15ὅτι ἀπὸ φωνῆς πτώσεως αὐτῶν ἐσείσθη ἡ γῆ καὶ κραυγή σου ἐν θαλάσσῃ ἠκούσθη
30:16ἰδοὺ ὥσπερ ἀετὸς ὄψσεται καὶ ἐκτενεῖ τὰς πτέρυγας ἐπ᾿ ὀχυρώματα αὐτῆς καὶ ἔσται ἡ καρδία τῶν ἰσχυρῶν τῆς Ιδουμαίας ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ὡς καρδία γυναικὸς ὠδινούσης
30:28τῇ Δαμασκῷ κατῃσχύνθη Ημαθ καὶ Αρφαδ ὅτι ἤκουσαν ἀκοὴν πονηράν ἐξέστησαν ἐθυμώθησαν ἀναπαύσασθαι οὐ μὴ δύνωνται
30:29ἐξελύθη Δαμασκός ἀπεστράφη εἰς φυγήν τρόμος ἐπελάβετο αὐτῆς
30:30πῶς οὐχὶ ἐγκατέλιπεν πόλιν ἐμήν κώμην ἠγάπησαν
30:31διὰ τοῦτο πεσοῦνται νεανίσκοι ἐν πλατείαις σου καὶ πάντες οἱ ἄνδρες οἱ πολεμισταί σου πεσοῦνται φησὶν κύριος
30:32καὶ καύσω πῦρ ἐν τείχει Δαμασκοῦ καὶ καταφάγεται ἄμφοδα υἱοῦ Αδερ
30:22τῇ Κηδαρ βασιλίσσῃ τῆς αὐλῆς ἣν ἐπάταξεν Ναβουχοδονοσορ βασιλεὺς Βαβυλῶνος οὕτως εἶπεν κύριος ἀνάστητε καὶ ἀνάβητε ἐπὶ Κηδαρ καὶ πλήσατε τοὺς υἱοὺς Κεδεμ
30:23σκηνὰς αὐτῶν καὶ πρόβατα αὐτῶν λήμψονται ἱμάτια αὐτῶν καὶ πάντα τὰ σκεύη αὐτῶν καὶ καμήλους αὐτῶν λήμψονται ἑαυτοῖς καὶ καλέσατε ἐπ᾿ αὐτοὺς ἀπώλειαν κυκλόθεν
30:24φεύγετε λίαν βαθύνατε εἰς κάθισιν καθήμενοι ἐν τῇ αὐλῇ ὅτι ἐβουλεύσατο ἐφ᾿ ὑμᾶς βασιλεὺς Βαβυλῶνος βουλὴν καὶ ἐλογίσατο ἐφ᾿ ὑμᾶς λογισμόν
30:25ἀνάστηθι καὶ ἀνάβηθι ἐπ᾿ ἔθνος εὐσταθοῦν καθήμενον εἰς ἀναψυχήν οἷς οὔκ εἰσιν θύραι οὐ βάλανοι οὐ μοχλοί μόνοι καταλύουσιν
30:26καὶ ἔσονται κάμηλοι αὐτῶν εἰς προνομὴν καὶ πλῆθος κτηνῶν αὐτῶν εἰς ἀπώλειαν καὶ λικμήσω αὐτοὺς παντὶ πνεύματι κεκαρμένους πρὸ προσώπου αὐτῶν ἐκ παντὸς πέραν αὐτῶν οἴσω τὴν τροπὴν αὐτῶν εἶπεν κύριος
30:27καὶ ἔσται ἡ αὐλὴ διατριβὴ στρουθῶν καὶ ἄβατος ἕως αἰῶνος οὐ μὴ καθίσῃ ἐκεῖ ἄνθρωπος καὶ οὐ μὴ κατοικήσῃ ἐκεῖ υἱὸς ἀνθρώπου
25:20ἐν ἀρχῇ βασιλεύοντος Σεδεκιου τοῦ βασιλέως ἐγένετο ὁ λόγος οὗτος περὶ Αιλαμ
25:14ἃ ἐπροφήτευσεν Ιερεμιας ἐπὶ τὰ ἔθνη τὰ Αιλαμ
25:14ἃ ἐπροφήτευσεν Ιερεμιας ἐπὶ τὰ ἔθνη τὰ Αιλαμ
25:15τάδε λέγει κύριος συντριβήτω τὸ τόξον Αιλαμ ἀρχὴ δυναστείας αὐτῶν
25:16καὶ ἐπάξω ἐπὶ Αιλαμ τέσσαρας ἀνέμους ἐκ τῶν τεσσάρων ἄκρων τοῦ οὐρανοῦ καὶ διασπερῶ αὐτοὺς ἐν πᾶσιν τοῖς ἀνέμοις τούτοις καὶ οὐκ ἔσται ἔθνος ὃ οὐχ ἥξει ἐκεῖ οἱ ἐξωσμένοι Αιλαμ
25:17καὶ πτοήσω αὐτοὺς ἐναντίον τῶν ἐχθρῶν αὐτῶν τῶν ζητούντων τὴν ψυχὴν αὐτῶν καὶ ἐπάξω ἐπ᾿ αὐτοὺς κακὰ κατὰ τὴν ὀργὴν τοῦ θυμοῦ μου καὶ ἐπαποστελῶ ὀπίσω αὐτῶν τὴν μάχαιράν μου ἕως τοῦ ἐξαναλῶσαι αὐτούς
25:18καὶ θήσω τὸν θρόνον μου ἐν Αιλαμ καὶ ἐξαποστελῶ ἐκεῖθεν βασιλέα καὶ μεγιστᾶνας
25:19καὶ ἔσται ἐπ᾿ ἐσχάτου τῶν ἡμερῶν ἀποστρέψω τὴν αἰχμαλωσίαν Αιλαμ λέγει κύριος
На Аммонових синів.
Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля?
Чи немає спадкоємця в нього?
Чому Ґада Мілком одідичив й осівся народ його по містах його?
Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля?
Чи немає спадкоємця в нього?
Чому Ґада Мілком одідичив й осівся народ його по містах його?
Тому настають ось дні, говорить Господь, і Я розголошу крик військовий на Раббу Аммонових синів, і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спалені будуть огнем, і знов одідичить Ізраїль спадок свій, говорить Господь.
Ридай, о Хешбоне, бо місто зруйноване!
Кричіть, дочки Рабби, опережіться веретою, лементуйте й блукайте по обійстях, бо Мілком до полону іде, його священики й його зверхники разом!
Кричіть, дочки Рабби, опережіться веретою, лементуйте й блукайте по обійстях, бо Мілком до полону іде, його священики й його зверхники разом!
Чого ти долинами хвалишся?
Долина твоя розпливається кров́ю, о дочко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: Хто прийде до мене?
Долина твоя розпливається кров́ю, о дочко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: Хто прийде до мене?
Ось Я страх припроваджу на тебе, говорить Господь, Бог Саваот, із усього довкілля твого, і ви повтікаєте кожен наперед себе, і не буде кому втікачів позбирати!…
А потім верну Я долю Аммонових синів, говорить Господь.
На Едома.
Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости?
Чи згинула рада розумних?
Хіба зіпсувалась їхня мудрість?
Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости?
Чи згинула рада розумних?
Хіба зіпсувалась їхня мудрість?
Утікайте, оберніться плечима, сядьте глибше, мешканці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, той час, коли покараю його!
Якщо прийдуть до тебе збирачі винограду, вони не полишать останків, якщо ж прийдуть злодії вночі, напсують, скільки схочуть.
Бо обнажив Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, спустошене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, і не буде його!
Залиши свої сироти, Я утримаю їх при житті, а вдови твої хай надію на Мене кладуть!
Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші цієї, пити будуть напевне, а ти непокараним будеш?
Не будеш без кари, бо справді ти питимеш чашу!
Не будеш без кари, бо справді ти питимеш чашу!
Бо Собою присяг Я, говорить Господь, що Боцра за спустошення стане, за ганьбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста її всі!
Я звістку від Господа чув, і відправлений вісник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,
бо тебе Я зробив ось малим між народами, погордженим серед людей!
Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщілинах скелі живеш, що високих підгірків тримаєшся.
Та коли б ти кубло своє й високо звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.
Та коли б ти кубло своє й високо звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.
І стане Едом за страхіття, кожен, хто буде проходити ним, остовпіє й засвище, як порази його всі побачить…
Як Содом та Гоморру й сусідів її поруйновано, каже Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський.
Ось підійметься він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними.
Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?
Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?
Тому то послухайте задум Господній, що Він на Едома задумав, і думки Його ті, які Він на мешканців Теману замислив: Направду, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!
Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.
Ось підійметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцрою розгорне: і стане серце хоробрих едомлян в той день, немов серце жони-породіллі…
На Дамаск.
Засоромивсь Хамаш та Арпад, бо злу звістку почули;
в неспокої тривожнім вони, як те море, що не може вспокоїтись.
Засоромивсь Хамаш та Арпад, бо злу звістку почули;
в неспокої тривожнім вони, як те море, що не може вспокоїтись.
Дамаск сторопів, обернувся втікати, і страх його міцно охопив, біль та муки його обгорнули, немов породіллю…
Як спорожніло славне це місто, місто втіхи Моєї!
Тому юнаки його падати будуть на площах його, і всі військові погинуть того дня, говорить Господь Саваот.
І під муром Дамаску огонь запалю, і він пожере Бен-Гададські палаци!…
На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський.
Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кедар, і нехай попустошать війська синів сходу!
Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кедар, і нехай попустошать війська синів сходу!
Заберуть їхні намети та їхню отару, їхні покрови та всі їхні речі, та їхніх верблюдів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусіль!
Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешканці Хацору, говорить Господь, бо раду нарадив на вас Навуходоносор, цар вавилонський, і задум задумав на вас!
Уставайте, ідіть на народ, що спокійно, безпечно живе, промовляє Господь, немає воріт, і нема в нього засувів, самітно живуть.
І стануть верблюди їхні здобиччю, а їхні череда грабежем, і на всі вітри розвію Я їх, хто волосся довкола стриже, і зо всіх їхніх сторін припроваджу на них їхню погибіль, говорить Господь…
І стане Хацор за мешкання шакалів, за вічне спустошення, не замешкає там людина, і син людський не спиниться в ньому!…
Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царювання Седекії, Юдиного царя, таке:
Так говорить Господь Саваот: Ось Я зламаю еламського лука, головну їхню силу!
І з чотирьох кінців неба спроваджу чотири вітри до Еламу, і їх розпорошу на всі ці вітри, і не буде такого народу, куди б не прийшли ці вигнанці з Еламу…
І настрашу Елам перед їхніми ворогами та перед всіма, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу, лютість гніву Мого, говорить Господь, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!
І поставлю Престола Свого в Еламі, і вигублю звідти царя й його зверхників, каже Господь…
Але буде наприкінці днів, поверну Я Еламові долю, говорить Господь.
Синодальный
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
1 О сыновьях Аммоновых. 7 Об Едоме. 23 О Дамаске. 28 О Кидаре и Асоре. 34 Против Елама
О сыновьях Аммоновых так говорит Господь: разве нет сыновей у Израиля? разве нет у него наследника? Почему же Малхом завладел Гадом, и народ его живет в городах его?
Посему вот, наступают дни, говорит Господь, когда в Равве сыновей Аммоновых слышен будет крик брани, и сделается она грудою развалин, и города ее будут сожжены огнем, и овладеет Израиль теми, которые владели им, говорит Господь.
Рыдай, Есевон, ибо опустошен Гай; кричите, дочери Раввы, опояшьтесь вретищем, плачьте и скитайтесь по огородам, ибо Малхом пойдет в плен вместе со священниками и князьями своими.
Что хвалишься долинами? Потечет долина твоя кровью, вероломная дочь, надеющаяся на сокровища свои, говорящая: «кто придет ко мне?»
Вот, Я наведу на тебя ужас со всех окрестностей твоих, говорит Господь Бог Саваоф; разбежитесь, кто куда, и никто не соберет разбежавшихся.
Но после того Я возвращу плен сыновей Аммоновых, говорит Господь.
О Едоме так говорит Господь Саваоф: разве нет более мудрости в Фемане? разве не стало совета у разумных? разве оскудела мудрость их?
Бегите, обратив тыл, скрывайтесь в пещерах, жители Дедана, ибо погибель Исава Я наведу на него, – время посещения Моего.
Если бы обиратели винограда пришли к тебе, то верно оставили бы несколько недобранных ягод. И если бы воры пришли ночью, то они похитили бы, сколько им нужно.
А Я донага оберу Исава, открою потаенные места его, и скрыться он не может. Истреблено будет племя его, и братья его и соседи его; и не будет его.
Оставь сирот твоих, Я поддержу жизнь их, и вдовы твои пусть надеются на Меня.
Ибо так говорит Господь: вот и те, которым не суждено было пить чашу, непременно будут пить ее, и ты ли останешься ненаказанным? Нет, не останешься ненаказанным, но непременно будешь пить чашу.
Ибо Мною клянусь, говорит Господь, что ужасом, посмеянием, пустынею и проклятием будет Восор, и все города его сделаются вечными пустынями.
Я слышал слух от Господа, и посол послан к народам сказать: соберитесь и идите против него, и поднимайтесь на войну.
Ибо вот, Я сделаю тебя малым между народами, презренным между людьми.
Грозное положение твое и надменность сердца твоего обольстили тебя, живущего в расселинах скал и занимающего вершины холмов. Но, хотя бы ты, как орел, высоко свил гнездо твое, и оттуда низрину тебя, говорит Господь.
И будет Едом ужасом; всякий, проходящий мимо, изумится и посвищет, смотря на все язвы его.
Как ниспровергнуты Содом и Гоморра и соседние города их, говорит Господь, так и там ни один человек не будет жить, и сын человеческий не остановится в нем.
Вот, восходит он, как лев, от возвышения Иордана на укрепленные жилища; но Я заставлю их поспешно уйти из Идумеи, и кто избран, того поставлю над нею. Ибо кто подобен Мне? и кто потребует ответа от Меня? и какой пастырь противостанет Мне?
Итак выслушайте определение Господа, какое Он поставил об Едоме, и намерения Его, какие Он имеет о жителях Фемана: истинно, самые малые из стад повлекут их и опустошат жилища их.
От шума падения их потрясется земля, и отголосок крика их слышен будет у Чермного моря.
Вот, как орел поднимется он, и полетит, и распустит крылья свои над Восором; и сердце храбрых Идумеян будет в тот день, как сердце женщины в родах.
О Дамаске.- Посрамлены Емаф и Арпад, ибо, услышав скорбную весть, они уныли; тревога на море, успокоиться не могут.
Оробел Дамаск и обратился в бегство; страх овладел им; боль и муки схватили его, как женщину в родах.
Как не уцелел город славы, город радости моей?
Итак падут юноши его на улицах его, и все воины погибнут в тот день, говорит Господь Саваоф.
И зажгу огонь в стенах Дамаска, и истребит чертоги Венадада.
О Кидаре и о царствах Асорских, которые поразил Навуходоносор, царь Вавилонский, так говорит Господь: вставайте, выступайте против Кидара, и опустошайте сыновей востока!
Шатры их и овец их возьмут себе, и покровы их и всю утварь их, и верблюдов их возьмут, и будут кричать им: «ужас отовсюду!»
Бегите, уходите скорее, сокройтесь в пропасти, жители Асора, говорит Господь, ибо Навуходоносор, царь Вавилонский, сделал решение о вас и составил против вас замысел.
Вставайте, выступайте против народа мирного, живущего беспечно, говорит Господь; ни дверей, ни запоров нет у него, живут поодиночке.
Верблюды их отданы будут в добычу, и множество стад их – на расхищение; и рассею их по всем ветрам, этих стригущих волосы на висках, и со всех сторон их наведу на них гибель, говорит Господь.
И будет Асор жилищем шакалов, вечною пустынею; человек не будет жить там, и сын человеческий не будет останавливаться в нем.
Слово Господа, которое было к Иеремии пророку против Елама, в начале царствования Седекии, царя Иудейского:
так говорит Господь Саваоф: вот, Я сокрушу лук Елама, главную силу их.
И наведу на Елам четыре ветра от четырех краев неба и развею их по всем этим ветрам, и не будет народа, к которому не пришли бы изгнанные Еламиты.
И поражу Еламитян страхом пред врагами их и пред ищущими души их; и наведу на них бедствие, гнев Мой, говорит Господь, и пошлю вслед их меч, доколе не истреблю их.
И поставлю престол Мой в Еламе, и истреблю там царя и князей, говорит Господь.
Но в последние дни возвращу плен Елама, говорит Господь.