Возвѣсти́те во язы́цѣхъ и слы́шано сотвори́те, воздви́гните зна́менiе, возопі́йте и не скрыва́йте, рцы́те: плѣне́нъ бы́сть Вавило́нъ, посрами́ся ви́лъ, побѣди́ся мерода́хъ, посрами́шася изва́янiя его́, сокруши́шася кумíры и́хъ.

Я́ко прiи́де на́нь язы́къ от сѣ́вера, то́й положи́тъ зе́млю его́ въ запустѣ́нiе, и не бу́детъ живя́й въ не́й от человѣ́ка да́же и до скота́: подви́гнушася, отидо́ша.

Въ ты́я дни́ и въ то́ вре́мя, глаго́летъ Госпо́дь, прiи́дутъ сы́нове Изра́илевы, ті́и и сы́нове Иу́дины вку́пѣ ходя́ще и пла́чуще по́йдутъ и Го́спода Бо́га своего́ взы́щутъ.

Во Сiо́нъ испыта́ютъ стези́, та́мо бо обрати́вше ли́ца своя́ прiи́дутъ и приложа́тся ко Го́споду завѣ́томъ вѣ́чнымъ, и́же забве́нiю не преда́стся.

О́вцы поги́бшыя бы́ша лю́дiе мои́, па́стырiе и́хъ соврати́ша и́хъ и сотвори́ша я́ кры́тися по гора́мъ: съ горы́ на хо́лмъ ходи́ша.

Забы́ша ло́жа своего́, вси́ обрѣта́ющiи и́хъ снѣда́ху и́хъ, и врази́ и́хъ реко́ша: не пощади́мъ и́хъ, зане́ согрѣши́ша Го́споду, па́жить пра́вды, собира́ющему отце́въ и́хъ Го́споду.

Отиди́те от среды́ Вавило́на и от земли́ Халде́йски изыди́те, и бу́дите я́ко ко́злища предъ овца́ми.

Я́ко се́, а́зъ воздви́гну и приведу́ на Вавило́нъ собра́нiя язы́ковъ вели́кихъ от земли́ полу́нощныя, и ополча́тся на́нь: отту́ду плѣне́нъ бу́детъ, я́коже стрѣла́ му́жа си́льна иску́сна не возврати́тся пра́здна.

И бу́детъ земля́ Халде́йска въ разграбле́нiе, вси́ граби́теле ея́ напо́лнятся, глаго́летъ Госпо́дь:

зане́ веселистеся́ и велерѣ́чивасте, расхища́юще наслѣ́дiе мое́, скака́сте бо я́ко телцы́ на травѣ́ и бодо́сте я́коже волы́.

Пору́гана бы́сть ма́ти ва́ша зѣло́, и посрами́ся роди́вшая ва́съ: се́, послѣ́дняя во язы́цѣхъ пуста́ и непрохо́дна и суха́.

От гнѣ́ва Госпо́дня не поживу́тъ во вѣ́къ: но бу́детъ ве́сь въ запустѣ́нiе, и вся́къ ходя́й сквозѣ́ Вавило́нъ подиви́тся и позви́ждетъ надъ вся́кою я́звою его́.

Ополчи́теся на Вавило́нъ, вси́ окре́стнiи наляца́ющiи лу́къ, стрѣля́йте на́нь, не щади́те стрѣ́лъ ва́шихъ, поне́же предъ Го́сподемъ согрѣши́,

возми́те его́: ослабѣ́ша ру́цѣ его́, падо́ша основа́нiя его́, сокруши́шася забра́ла его́, я́ко ме́сть Госпо́дня е́сть: отмсти́те ему́, я́коже сотвори́, сотвори́те ему́:

потреби́те сѣ́мя от Вавило́на, и держа́щаго се́рпъ во вре́мя жа́твы от лица́ меча́ е́ллинска, кі́йждо къ лю́демъ свои́мъ обрати́тся, и кі́йждо въ зе́млю свою́ убѣжи́тъ.

Овча́ заблужда́ющее Изра́иль, льво́ве изнури́ша е́: пе́рвѣе яде́ его́ ца́рь Ассу́ръ, се́й же послѣ́днiй и ко́сти оглода́ ему́ Навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй.

Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель, Бо́гъ Изра́илевъ: се́, а́зъ посѣщу́ на царя́ Вавило́нска и на зе́млю его́, я́коже посѣти́хъ на царя́ Ассу́рска,

и возведу́ па́ки Изра́иля на па́жить его́, и упасе́тся въ карми́лѣ и Васа́нѣ, и въ горѣ́ Ефре́мли и въ Галаа́дѣ, и насы́тится душа́ его́.

Въ ты́я дни́ и въ то́й ча́съ, глаго́летъ Госпо́дь, пои́щутъ непра́вды Изра́илевы, и не бу́детъ, и грѣхо́въ Иу́диныхъ, и не обря́щутся: я́ко ми́лостивъ бу́ду и́мъ оста́вшымся.

На зе́млю владѣ́ющихъ взы́ди и на живу́щихъ въ не́й посѣти́, разори́ и убі́й су́щыя по ни́хъ, глаго́летъ Госпо́дь: и сотвори́ вся́, ели́ка заповѣ́даю тебѣ́.

Гла́съ бра́ни и сотре́нiе вели́ко въ земли́ Халде́йстѣй.

Ка́ко сокруши́ся и сотре́ся мла́тъ всея́ земли́? ка́ко обрати́ся въ пусты́ню Вавило́нъ во язы́цѣхъ?

Взы́дутъ на тя́, и плѣне́нъ бу́деши, и не позна́еши, я́ко Вавило́нъ еси́: обрѣ́тенъ и я́тъ еси́, поне́же разгнѣ́валъ еси́ Го́спода.

Отве́рзе Госпо́дь сокро́вища своя́ и изнесе́ сосу́ды гнѣ́ва своего́, я́ко дѣ́ло е́сть Го́споду Вседержи́телю въ земли́ Халде́йстѣй:

я́ко прiидо́ша времена́ его́: отве́рзите храни́лища его́ и испыта́йте и́, а́ки верте́пъ, и погуби́те его́, да не бу́детъ оста́нка его́.

Изсуши́те вся́ плоды́ его́, и да сни́дутъ въ закла́нiе: го́ре и́мъ, я́ко прiи́де де́нь и́хъ и ча́съ отмще́нiя и́хъ.

Гла́съ бѣжа́щихъ и избѣ́гшихъ от земли́ Вавило́нскiя, да возвѣстя́тъ въ Сiо́нѣ отмще́нiе Го́спода Бо́га на́шего, отмще́нiе хра́ма его́.

Возвѣсти́те на Вавило́нъ мно́гимъ, всѣ́мъ наляца́ющымъ лу́къ, ополчи́теся на́нь о́крестъ: да не убѣжи́тъ ни еди́нъ изъ него́: возда́йте ему́ по дѣло́мъ его́, по всему́, ели́ка сотвори́, сотвори́те ему́, я́ко воста́ на Го́спода Бо́га свята́го Изра́илева.

Сего́ ра́ди паду́тъ ю́ноши его́ на сто́гнахъ его́, и вси́ му́жiе во́инстiи его́ низве́ржени бу́дутъ въ то́й де́нь, глаго́летъ Госпо́дь.

Се́, а́зъ на тя́, го́рде, глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Вседержи́тель, я́ко прiи́де де́нь тво́й и ча́съ посѣще́нiя твоего́:

и паде́тъ горды́ня твоя́ и разруши́тся, и не бу́детъ возставля́яй ю́: и возжгу́ о́гнь въ дубра́вѣ его́, и поя́стъ вся́ окре́стная его́.

Та́ко глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель: порабоще́нiе терпя́тъ сы́нове Изра́илевы и сы́нове Иу́дины, вку́пѣ вси́ плѣни́вшiи и́хъ порабо́тиша и́хъ, не хо́щутъ бо отпусти́ти и́хъ.

Изба́витель же и́хъ си́льный, Госпо́дь Вседержи́тель и́мя ему́, судо́мъ суди́ти и́мать супоста́ты своя́, я́ко да изба́витъ зе́млю, и потрясе́тъ жи́тельми Вавило́нскими.

Ме́чь на халде́евъ, глаго́летъ Госпо́дь, и на жи́тели вавило́нскiя, и на кня́зи и на му́дрыя его́,

ме́чь на обая́тели его́, и бу́iи бу́дутъ, и ме́чь на си́льныя его́, и ослабѣ́ютъ:

ме́чь на ко́ни его́ и на колесни́цы его́, и на вся́ про́чыя лю́ди, и́же су́ть посредѣ́ его́, и бу́дутъ я́ко жены́: ме́чь на сокро́вища его́, и расхи́тятся:

ме́чь на во́ды его́, и постыдя́тся, я́ко земля́ изва́янныхъ е́сть, и во о́стровѣхъ хваля́хуся.

Сего́ ра́ди поживу́тъ мечты́ во о́стровѣхъ, и поживу́тъ въ не́мъ дще́ри Си́риновъ, и не бу́детъ живу́ща въ не́мъ ктому́ во вѣ́ки, ниже́ согради́тся от ро́да въ ро́дъ.

Я́коже преврати́ Госпо́дь Cодо́ма и Гомо́рра и окре́стныя гра́ды и́хъ, глаго́летъ Госпо́дь, не пребу́детъ та́мо му́жъ, ниже́ поживе́тъ въ не́мъ сы́нъ человѣ́чь.

Се́, лю́дiе и́дутъ от сѣ́вера, и язы́къ вели́къ, и ца́рiе мно́зи воста́нутъ от коне́цъ земли́,

лу́ки и щиты́ иму́ще, гро́зни су́ть и неми́лостиви: гла́съ и́хъ я́ко мо́ре возшуми́тъ, на ко́ни возся́дутъ, угото́вани я́коже о́гнь на бра́нь проти́ву тебе́, дщи́ Вавило́ня.

Услы́ша ца́рь Вавило́нскiй слу́хъ и́хъ, и ослабѣ́ша ру́цѣ его́, ско́рбь объя́тъ его́ и болѣ́зни, я́ко ражда́ющую.

Се́, я́ко ле́въ изы́детъ от рыка́нiя Иорда́нова на мѣ́сто еѳа́на, я́ко ско́ро отмщу́ и́хъ от него́, и вся́каго ю́ношу надъ ни́мъ поста́влю. Кто́ бо подо́бенъ мнѣ́? и кто́ мо́жетъ стоя́ти проти́ву мене́? и кто́ е́сть па́стырь се́й, и́же воспроти́вится лицу́ моему́?

Тѣ́мже слы́шите совѣ́тъ Госпо́день, его́же совѣща́ на Вавило́нъ, и умышле́нiя его́, я́же умы́сли на зе́млю Халде́йску: а́ще не исто́ргнутся а́гнцы ове́цъ и́хъ, а́ще не бу́детъ разме́тана [вку́пѣ съ ними́] па́жить и́хъ.

От гла́са бо плѣне́нiя Вавило́нскаго потрясе́тся земля́, и во́пль во язы́цѣхъ слы́шанъ бу́детъ.

Французский (LSG)

La parole que l'Éternel prononça sur Babylone, sur le pays des Chaldéens, par Jérémie, le prophète:

Annoncez-le parmi les nations, publiez-le, élevez une bannière! Publiez-le, ne cachez rien! Dites: Babylone est prise! Bel est confondu, Merodac est brisé! Ses idoles sont confondues, ses idoles sont brisées!

Car une nation monte contre elle du septentrion, Elle réduira son pays en désert, Il n'y aura plus d'habitants; Hommes et bêtes fuient, s'en vont.

En ces jours, en ce temps-là, dit l'Éternel, Les enfants d'Israël et les enfants de Juda reviendront ensemble; Ils marcheront en pleurant, Et ils chercheront l'Éternel, leur Dieu.

Ils s'informeront du chemin de Sion, Ils tourneront vers elle leurs regards: Venez, attachez-vous à l'Éternel, Par une alliance éternelle qui ne soit jamais oubliée!

Mon peuple était un troupeau de brebis perdues; Leurs bergers les égaraient, les faisaient errer par les montagnes; Elles allaient des montagnes sur les collines, Oubliant leur bercail.

Tous ceux qui les trouvaient les dévoraient, Et leurs ennemis disaient: Nous ne sommes point coupables, Puisqu'ils ont péché contre l'Éternel, la demeure de la justice, Contre l'Éternel, l'espérance de leurs pères.

Fuyez de Babylone, sortez du pays des Chaldéens, Et soyez comme des boucs à la tête du troupeau!

Car voici, je vais susciter et faire monter contre Babylone Une multitude de grandes nations du pays du septentrion; Elles se rangeront en bataille contre elle, et s'en empareront; Leurs flèches sont comme un habile guerrier, Qui ne revient pas à vide.

Et la Chaldée sera livrée au pillage; Tous ceux qui la pilleront seront rassasiés, dit l'Éternel.

Oui, soyez dans la joie, dans l'allégresse, Vous qui avez pillé mon héritage! Oui, bondissez comme une génisse dans l'herbe, Hennissez comme des chevaux fougueux!

Votre mère est couverte de confusion, Celle qui vous a enfantés rougit de honte; Voici, elle est la dernière des nations, C'est un désert, une terre sèche et aride.

A cause de la colère de l'Éternel, elle ne sera plus habitée, Elle ne sera plus qu'une solitude. Tous ceux qui passeront près de Babylone Seront dans l'étonnement et siffleront sur toutes ses plaies.

Rangez-vous en bataille autour de Babylone, vous tous, archers! Tirez contre elle, n'épargnez pas les flèches! Car elle a péché contre l'Éternel.

Poussez de tous côtés contre elle un cri de guerre! Elle tend les mains; Ses fondements s'écroulent; Ses murs sont renversés. Car c'est la vengeance de l'Éternel. Vengez-vous sur elle! Faites-lui comme elle a fait!

Exterminez de Babylone celui qui sème, Et celui qui manie la faucille au temps de la moisson! Devant le glaive destructeur, Que chacun se tourne vers son peuple, Que chacun fuie vers son pays.

Israël est une brebis égarée, que les lions ont chassée; Le roi d'Assyrie l'a dévorée le premier; Et ce dernier lui a brisé les os, Nebucadnetsar, roi de Babylone.

C'est pourquoi ainsi parle l'Éternel des armées, le Dieu d'Israël: Voici, je châtierai le roi de Babylone et son pays, Comme j'ai châtié le roi d'Assyrie.

Je ramènerai Israël dans sa demeure; Il aura ses pâturages du Carmel et du Basan, Et son âme se rassasiera sur la montagne d'Éphraïm et dans Galaad.

En ces jours, en ce temps-là, dit l'Éternel, On cherchera l'iniquité d'Israël, et elle n'existera plus, Le péché de Juda, et il ne se trouvera plus; Car je pardonnerai au reste que j'aurai laissé.

Monte contre le pays doublement rebelle, Contre ses habitants, et châtie-les! Poursuis, massacre, extermine-les! dit l'Éternel, Exécute entièrement mes ordres!

Des cris de guerre retentissent dans le pays, Et le désastre est grand.

Eh quoi! il est rompu, brisé, le marteau de toute la terre! Babylone est détruite au milieu des nations!

Je t'ai tendu un piège, et tu as été prise, Babylone, A l'improviste; Tu as été atteinte, saisie, Parce que tu as lutté contre l'Éternel.

L'Éternel a ouvert son arsenal, Et il en a tiré les armes de sa colère; Car c'est là une oeuvre du Seigneur, de l'Éternel des armées, Dans le pays des Chaldéens.

Pénétrez de toutes parts dans Babylone, ouvrez ses greniers, Faites-y des monceaux comme des tas de gerbes, Et détruisez-la! Qu'il ne reste plus rien d'elle!

Tuez tous ses taureaux, qu'on les égorge! Malheur à eux! car leur jour est arrivé, Le temps de leur châtiment.

Écoutez les cris des fuyards, de ceux qui se sauvent du pays de Babylone Pour annoncer dans Sion la vengeance de l'Éternel, notre Dieu, La vengeance de son temple!

Appelez contre Babylone les archers, vous tous qui maniez l'arc! Campez autour d'elle, que personne n'échappe, Rendez-lui selon ses oeuvres, Faites-lui entièrement comme elle a fait! Car elle s'est élevée avec fierté contre l'Éternel, Contre le Saint d'Israël.

C'est pourquoi ses jeunes gens tomberont dans les rues, Et tous ses hommes de guerre périront en ce jour, Dit l'Éternel.

Voici, j'en veux à toi, orgueilleuse! Dit le Seigneur, l'Éternel des armées; Car ton jour est arrivé, Le temps de ton châtiment.

L'orgueilleuse chancellera et tombera, Et personne ne la relèvera; Je mettrai le feu à ses villes, Et il en dévorera tous les alentours.

Ainsi parle l'Éternel des armées: Les enfants d'Israël et les enfants de Juda sont ensemble opprimés; Tous ceux qui les ont emmenés captifs les retiennent, Et refusent de les relâcher.

Mais leur vengeur est puissant, Lui dont l'Éternel des armées est le nom; Il défendra leur cause, Afin de donner le repos au pays, Et de faire trembler les habitants de Babylone.

L'épée contre les Chaldéens! dit l'Éternel, Contre les habitants de Babylone, ses chefs et ses sages!

L'épée contre les prophètes de mensonge! qu'ils soient comme des insensés! L'épée contre ses vaillants hommes! qu'ils soient consternés!

L'épée contre ses chevaux et ses chars! Contre les gens de toute espèce qui sont au milieu d'elle! Qu'ils deviennent semblables à des femmes! L'épée contre ses trésors! qu'ils soient pillés!

La sécheresse contre ses eaux! qu'elles tarissent! Car c'est un pays d'idoles; Ils sont fous de leurs idoles.

C'est pourquoi les animaux du désert s'y établiront avec les chacals, Et les autruches y feront leur demeure; Elle ne sera plus jamais habitée, Elle ne sera plus jamais peuplée.

Comme Sodome et Gomorrhe, et les villes voisines, que Dieu détruisit, Dit l'Éternel, Elle ne sera plus habitée, Elle ne sera le séjour d'aucun homme.

Voici, un peuple vient du septentrion, Une grande nation et des rois puissants Se lèvent des extrémités de la terre.

Ils portent l'arc et le javelot; Ils sont cruels, sans miséricorde; Leur voix mugit comme la mer; Ils sont montés sur des chevaux, Prêts à combattre comme un seul homme, Contre toi, fille de Babylone!

Le roi de Babylone apprend la nouvelle, Et ses mains s'affaiblissent, L'angoisse le saisit, Comme la douleur d'une femme qui accouche...

Voici, tel qu'un lion, il monte des rives orgueilleuses du Jourdain Contre la demeure forte; Soudain je les en chasserai, Et j'établirai sur elle celui que j'ai choisi. Car qui est semblable à moi? qui me donnera des ordres? Et quel est le chef qui me résistera?

C'est pourquoi écoutez la résolution que l'Éternel a prise contre Babylone, Et les desseins qu'il a conçus contre le pays des Chaldéens! Certainement on les traînera comme de faibles brebis, Certainement on ravagera leur demeure.

Au bruit de la prise de Babylone la terre tremble, Et un cri se fait entendre parmi les nations.

Украинский (Огієнко)

Языки

Слово, що Господь говорив на Вавилон, на землю халдеїв через пророка Єремію:

Звістіть між народами й розголосіть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавилон, засоромлений Бел, зламаний Меродах, боввани його посоромлені, порозбивані всі його божища!

Бо на нього із півночі вийшов народ, що оберне в спустошення землю його, і не буде мешканця у нім: від людини та аж до скотини, усі помандрують та підуть!…

За тих днів і того часу, говорить Господь, поприходять сини Ізраїлеві, разом вони й сини Юди, усе плачучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати…

Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя повернені, щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забудеться!

Мій народ це отара загинула: пастирі їхні вчинили блудячими їх, їх загнали на гори, й ходили вони від гори до підгір́я, забули про ложе своє…

Усі, що знаходили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: Не завинимо за те, бо вони прогрішилися Господу, Пасовиську правди й надії батьків їхніх, Господеві.

Біжіть з Вавилону, і виходьте із краю халдеїв, і будьте, як козлята ті перед отарою!

Бо ось Я позбуджую, і на Вавилон наведу збір великих народів з північного краю, і вони проти нього шикуються, звідти здобутий він буде!
Його стріли, мов лицар, якому щастить, не вертаються дармо,

і здобиччю стане Халдея, наситяться всі, хто пустошить її, промовляє Господь…

Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спадщину Мою розграбовуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та іржете, немов румаки…

Збентежилася ваша мати занадто, застидалась родителька ваша…
Оце для народів кінець: пустиня, сухоземля й степ!

Від Господнього гніву вона незамешкана буде та стане спустошенням уся…
Кожен, хто буде проходити повз Вавилон, остовпіє й засвище, як побачить усі ці порази його!

Ушикуйтеся на Вавилон навкруги, всі, хто лука натягує!
Стріляйте на нього, стріли не шкодуйте, бо він Господеві згрішив!

Здійміть крик проти нього навколо!
Він дав руку піддатись, стовпи його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня…
Помстіться над ним: як зробив він зробіть так йому!

Повигублюйте і сівача з Вавилону, і того, хто хапає серпа в часі жнив!
Через меч переслідника вернуться всі до народу свого, і кожен до краю свого втече.

Ізраїль вівця розпорошена, що леви погнали її: перший жер його цар асирійський, а останній цей Навуходоносор, цар вавилонський, розтрощив йому кості…

Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.

І верну Я Ізраїля на пасовисько його, і він пастися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його ситою буде.

За тих днів й того часу говорить Господь будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і прогріхи Юди, одначе не знайдені будуть вони, бо пробачу тому, кого Я позоставлю!

На край Чварів подвійних, на нього піди й на мешканців Покарання!
Поруйнуй і прокляттям вчини все за ними, говорить Господь, і зроби так усе, як тобі наказав!

Гуркіт бою в краю та велике спустошення!

Як побитий й поламаний молот всієї землі!
Яким жахом зробивсь Вавилон для народів!

Я пастку поставив на тебе, і схоплений ти, Вавилоне, хоча ти й не знав!
Ти знайдений й схоплений був, бо ставав ти на прю проти Господа!

Господь відчинив Своє сховище, і вийняв ізвідти знаряддя гніву Свого, це бо зайняття для Господа, Бога Саваота в халдейському краї.

Ідіть ви на нього із краю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи, і вчиніте закляттям його, хай не буде йому позосталого!

Його всіх волів повбивайте, хай підуть вони на заріз!
Горе їм, бо настав їхній день, час навіщення їх!

Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського краю, щоб звістити на Сіоні про помсту Господа, нашого Бога, про помсту за храма Його.

Скличте на Вавилона стрільців, усіх, хто лука натягує, табором станьте при ньому навколо, нехай йому втечі не буде!
Відплатіте йому згідно з чином його, як зробив він зробіть так йому, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!

Тому то його юнаки всі поляжуть на площах його, а військові його того дня всі погинуть, говорить Господь.

Ось Я проти тебе, о пихо, говорить Господь, Бог Саваот, бо день твій прийшов, час тебе покарати!

І спіткнеться пиха й упаде, і не буде того, хто б підніс її.
І огонь по містах його Я запалю, і він пожере всі довкілля його…

Так говорить Господь Саваот: Сини Ізраїлеві й сини Юдині разом утискувані, і всі, що в полон їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх випустити.

Але Викупитель їх сильний, Господь Саваот Йому Ймення!
Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспокоїти, а вавилонських мешканців стривожити.

Меч на халдеїв, говорить Господь, і на мешканців Вавилону, і на князів його, і на його мудреців!

Меч на ворожбитів і безглуздими стануть, меч на лицарство його і вони полякаються!

Меч на коні його й на його колесниці, та на всю мішанину народів, яка серед нього, і стануть вони як жінки!
Меч на скарби його й пограбовані будуть!

Посуха на води його, й вони повисихають, бо це край божків, і шаліють вони від бовванів…

Тому звірі пустинні там будуть сидіти з шакалами, і струсі будуть у ньому сидіти, і не буде заселений він вже навіки, і не буде замешканий він з роду в рід…

Як Содом та Гоморру й сусідів її Бог був поруйнував, говорить Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський!

Ось із півночі прийде народ, і люд великий, і численні царі, вони збуджені будуть із кінців землі:

Лук та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, вони їдуть на конях, на тебе вони вшикувались, як муж на війну, вавилонськая дочко!

Почув цар вавилонський відомість про них, й опустилися руки йому, обхопив його страх і тремтіння, немов породіллю!…

Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними!
Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм він устоїть?

Тому то послухайте задум Господній, що на Вавилон Він задумав, і думки Його ті, що на землю халдейську замислив: Поправді кажу вам, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!

Від розголосу про взяття Вавилону земля задрижить, і почується крик між народами!…