Скрыть
50:5
50:7
50:9
50:10
50:12
50:14
50:16
50:21
50:22
50:24
50:26
50:28
50:33
50:34
50:35
50:36
50:38
50:42
Церковнославянский (рус)
Сло́во, е́же рече́ Госпо́дь на Вавило́нъ и на зе́млю Халде́йскую иеремі́ею проро́комъ.
Возвѣсти́те во язы́цѣхъ и слы́шано сотвори́те, воз­дви́гните зна́менiе, возопі́йте и не скрыва́йте, рцы́те: плѣне́нъ бы́сть Вавило́нъ, посрами́ся ви́лъ, побѣди́ся мерода́хъ, посрами́шася изва́янiя его́, сокруши́шася кумíры и́хъ.
Я́ко прiи́де на́нь язы́къ от­ сѣ́вера, то́й положи́тъ зе́млю его́ въ запустѣ́нiе, и не бу́детъ живя́й въ не́й от­ человѣ́ка да́же и до скота́: подви́гнушася, от­идо́ша.
Въ ты́я дни́ и въ то́ вре́мя, глаго́летъ Госпо́дь, прiи́дутъ сы́нове Изра́илевы, ті́и и сы́нове Иу́дины вку́пѣ ходя́ще и пла́чуще по́йдутъ и Го́спода Бо́га сво­его́ взы́щутъ.
Во Сiо́нъ испыта́ютъ стези́, та́мо бо обрати́в­ше ли́ца своя́ прiи́дутъ и при­­ложа́т­ся ко Го́споду завѣ́томъ вѣ́чнымъ, и́же забве́нiю не преда́ст­ся.
О́вцы поги́бшыя бы́ша лю́дiе мо­и́, па́стырiе и́хъ соврати́ша и́хъ и сотвори́ша я́ кры́тися по гора́мъ: съ горы́ на хо́лмъ ходи́ша.
Забы́ша ло́жа сво­его́, вси́ обрѣта́ющiи и́хъ снѣда́ху и́хъ, и врази́ и́хъ реко́ша: не пощади́мъ и́хъ, зане́ согрѣши́ша Го́споду, па́жить пра́вды, собира́ющему отце́въ и́хъ Го́споду.
Отиди́те от­ среды́ Вавило́на и от­ земли́ Халде́йски изыди́те, и бу́дите я́ко ко́злища предъ овца́ми.
Я́ко се́, а́зъ воз­дви́гну и при­­веду́ на Вавило́нъ собра́нiя язы́ковъ вели́кихъ от­ земли́ полу́нощныя, и ополча́т­ся на́нь: от­ту́ду плѣне́нъ бу́детъ, я́коже стрѣла́ му́жа си́льна иску́сна не воз­врати́т­ся пра́здна.
И бу́детъ земля́ Халде́йска въ разграбле́нiе, вси́ граби́теле ея́ напо́лнят­ся, глаго́летъ Госпо́дь:
зане́ веселистеся́ и велерѣ́чивасте, расхища́юще наслѣ́дiе мое́, скака́сте бо я́ко телцы́ на травѣ́ и бодо́сте я́коже волы́.
Пору́гана бы́сть ма́ти ва́ша зѣло́, и посрами́ся роди́в­шая ва́съ: се́, послѣ́дняя во язы́цѣхъ пуста́ и непрохо́дна и суха́.
От гнѣ́ва Госпо́дня не поживу́тъ во вѣ́къ: но бу́детъ ве́сь въ запустѣ́нiе, и вся́къ ходя́й сквоз­ѣ́ Вавило́нъ подиви́т­ся и позви́ждетъ надъ вся́кою я́звою его́.
Ополчи́теся на Вавило́нъ, вси́ окре́стнiи наляца́ющiи лу́къ, стрѣля́йте на́нь, не щади́те стрѣ́лъ ва́шихъ, поне́же предъ Го́сподемъ согрѣши́,
воз­ми́те его́: ослабѣ́ша ру́цѣ его́, падо́ша основа́нiя его́, сокруши́шася забра́ла его́, я́ко ме́сть Госпо́дня е́сть: от­мсти́те ему́, я́коже сотвори́, сотвори́те ему́:
потреби́те сѣ́мя от­ Вавило́на, и держа́щаго се́рпъ во вре́мя жа́твы от­ лица́ меча́ е́ллинска, кі́йждо къ лю́демъ сво­и́мъ обрати́т­ся, и кі́йждо въ зе́млю свою́ убѣжи́тъ.
Овча́ заблужда́ющее Изра́иль, льво́ве изнури́ша е́: пе́рвѣе яде́ его́ ца́рь Ассу́ръ, се́й же послѣ́днiй и ко́сти оглода́ ему́ Навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй.
Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель, Бо́гъ Изра́илевъ: се́, а́зъ посѣщу́ на царя́ Вавило́нска и на зе́млю его́, я́коже посѣти́хъ на царя́ Ассу́рска,
и воз­веду́ па́ки Изра́иля на па́жить его́, и упасе́т­ся въ карми́лѣ и Васа́нѣ, и въ горѣ́ Ефре́мли и въ Галаа́дѣ, и насы́тит­ся душа́ его́.
Въ ты́я дни́ и въ то́й ча́съ, глаго́летъ Госпо́дь, по­и́щутъ непра́вды Изра́илевы, и не бу́детъ, и грѣхо́въ Иу́диныхъ, и не обря́щут­ся: я́ко ми́лостивъ бу́ду и́мъ оста́в­шымся.
На зе́млю владѣ́ющихъ взы́ди и на живу́щихъ въ не́й посѣти́, разори́ и убі́й су́щыя по ни́хъ, глаго́летъ Госпо́дь: и сотвори́ вся́, ели́ка заповѣ́даю тебѣ́.
Гла́съ бра́ни и сотре́нiе вели́ко въ земли́ Халде́йстѣй.
Ка́ко сокруши́ся и сотре́ся мла́тъ всея́ земли́? ка́ко обрати́ся въ пусты́ню Вавило́нъ во язы́цѣхъ?
Взы́дутъ на тя́, и плѣне́нъ бу́деши, и не позна́еши, я́ко Вавило́нъ еси́: обрѣ́тенъ и я́тъ еси́, поне́же разгнѣ́валъ еси́ Го́спода.
Отве́рзе Госпо́дь сокро́вища своя́ и изнесе́ сосу́ды гнѣ́ва сво­его́, я́ко дѣ́ло е́сть Го́споду Вседержи́телю въ земли́ Халде́йстѣй:
я́ко прiидо́ша времена́ его́: от­ве́рзите храни́лища его́ и испыта́йте и́, а́ки верте́пъ, и погуби́те его́, да не бу́детъ оста́нка его́.
Изсуши́те вся́ плоды́ его́, и да сни́дутъ въ закла́нiе: го́ре и́мъ, я́ко прiи́де де́нь и́хъ и ча́съ от­мще́нiя и́хъ.
Гла́съ бѣжа́щихъ и избѣ́гшихъ от­ земли́ Вавило́нскiя, да воз­вѣстя́тъ въ Сiо́нѣ от­мще́нiе Го́спода Бо́га на́­шего, от­мще́нiе хра́ма его́.
Возвѣсти́те на Вавило́нъ мно́гимъ, всѣ́мъ наляца́ющымъ лу́къ, ополчи́теся на́нь о́крестъ: да не убѣжи́тъ ни еди́нъ изъ него́: воз­да́йте ему́ по дѣло́мъ его́, по всему́, ели́ка сотвори́, сотвори́те ему́, я́ко воста́ на Го́спода Бо́га свята́го Изра́илева.
Сего́ ра́ди паду́тъ ю́ноши его́ на сто́гнахъ его́, и вси́ му́жiе во́инстiи его́ низве́ржени бу́дутъ въ то́й де́нь, глаго́летъ Госпо́дь.
Се́, а́зъ на тя́, го́рде, глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Вседержи́тель, я́ко прiи́де де́нь тво́й и ча́съ посѣще́нiя тво­его́:
и паде́тъ горды́ня твоя́ и разруши́т­ся, и не бу́детъ воз­ставля́яй ю́: и воз­жгу́ о́гнь въ дубра́вѣ его́, и поя́стъ вся́ окре́стная его́.
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель: порабоще́нiе терпя́тъ сы́нове Изра́илевы и сы́нове Иу́дины, вку́пѣ вси́ плѣни́в­шiи и́хъ порабо́тиша и́хъ, не хо́щутъ бо от­пусти́ти и́хъ.
Изба́витель же и́хъ си́льный, Госпо́дь Вседержи́тель и́мя ему́, судо́мъ суди́ти и́мать супоста́ты своя́, я́ко да изба́витъ зе́млю, и потрясе́тъ жи́тельми Вавило́нскими.
Ме́чь на халде́евъ, глаго́летъ Госпо́дь, и на жи́тели вавило́нскiя, и на кня́зи и на му́дрыя его́,
ме́чь на обая́тели его́, и бу́iи бу́дутъ, и ме́чь на си́льныя его́, и ослабѣ́ютъ:
ме́чь на ко́ни его́ и на колесни́цы его́, и на вся́ про́чыя лю́ди, и́же су́ть посредѣ́ его́, и бу́дутъ я́ко жены́: ме́чь на сокро́вища его́, и расхи́тят­ся:
ме́чь на во́ды его́, и постыдя́т­ся, я́ко земля́ изва́ян­ныхъ е́сть, и во о́стровѣхъ хваля́хуся.
Сего́ ра́ди поживу́тъ мечты́ во о́стровѣхъ, и поживу́тъ въ не́мъ дще́ри Си́риновъ, и не бу́детъ живу́ща въ не́мъ ктому́ во вѣ́ки, ниже́ согради́т­ся от­ ро́да въ ро́дъ.
Я́коже преврати́ Госпо́дь Cодо́ма и Гомо́рра и окре́стныя гра́ды и́хъ, глаго́летъ Госпо́дь, не пребу́детъ та́мо му́жъ, ниже́ поживе́тъ въ не́мъ сы́нъ человѣ́чь.
Се́, лю́дiе и́дутъ от­ сѣ́вера, и язы́къ вели́къ, и ца́рiе мно́зи воста́нутъ от­ коне́цъ земли́,
лу́ки и щиты́ иму́ще, гро́зни су́ть и неми́лостиви: гла́съ и́хъ я́ко мо́ре воз­шуми́тъ, на ко́ни воз­ся́дутъ, угото́вани я́коже о́гнь на бра́нь проти́ву тебе́, дщи́ Вавило́ня.
Услы́ша ца́рь Вавило́нскiй слу́хъ и́хъ, и ослабѣ́ша ру́цѣ его́, ско́рбь объя́тъ его́ и болѣ́зни, я́ко ражда́ющую.
Се́, я́ко ле́въ изы́детъ от­ рыка́нiя Иорда́нова на мѣ́сто еѳа́на, я́ко ско́ро от­мщу́ и́хъ от­ него́, и вся́каго ю́ношу надъ ни́мъ поста́влю. Кто́ бо подо́бенъ мнѣ́? и кто́ мо́жетъ стоя́ти проти́ву мене́? и кто́ е́сть па́стырь се́й, и́же воспроти́вит­ся лицу́ мо­ему́?
Тѣ́мже слы́шите совѣ́тъ Госпо́день, его́же совѣща́ на Вавило́нъ, и умышле́нiя его́, я́же умы́сли на зе́млю Халде́йску: а́ще не исто́ргнут­ся а́гнцы ове́цъ и́хъ, а́ще не бу́детъ разме́тана [вку́пѣ съ ними́] па́жить и́хъ.
От гла́са бо плѣне́нiя Вавило́нскаго потрясе́т­ся земля́, и во́пль во язы́цѣхъ слы́шанъ бу́детъ.
Украинский (Огієнко)
Слово, що Господь говорив на Вавилон, на землю халдеїв через пророка Єремію:
Звістіть між народами й розголосіть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавилон, засоромлений Бел, зламаний Меродах, боввани його посоромлені, порозбивані всі його божища!
Бо на нього із півночі вийшов народ, що оберне в спустошення землю його, і не буде мешканця у нім: від людини та аж до скотини, усі помандрують та підуть!…
За тих днів і того часу, говорить Господь, поприходять сини Ізраїлеві, разом вони й сини Юди, усе плачучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати…
Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя повернені, щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забудеться!
Мій народ це отара загинула: пастирі їхні вчинили блудячими їх, їх загнали на гори, й ходили вони від гори до підгір́я, забули про ложе своє…
Усі, що знаходили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: Не завинимо за те, бо вони прогрішилися Господу, Пасовиську правди й надії батьків їхніх, Господеві.
Біжіть з Вавилону, і виходьте із краю халдеїв, і будьте, як козлята ті перед отарою!
Бо ось Я позбуджую, і на Вавилон наведу збір великих народів з північного краю, і вони проти нього шикуються, звідти здобутий він буде!
Його стріли, мов лицар, якому щастить, не вертаються дармо,
і здобиччю стане Халдея, наситяться всі, хто пустошить її, промовляє Господь…
Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спадщину Мою розграбовуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та іржете, немов румаки…
Збентежилася ваша мати занадто, застидалась родителька ваша…
Оце для народів кінець: пустиня, сухоземля й степ!
Від Господнього гніву вона незамешкана буде та стане спустошенням уся…
Кожен, хто буде проходити повз Вавилон, остовпіє й засвище, як побачить усі ці порази його!
Ушикуйтеся на Вавилон навкруги, всі, хто лука натягує!
Стріляйте на нього, стріли не шкодуйте, бо він Господеві згрішив!
Здійміть крик проти нього навколо!
Він дав руку піддатись, стовпи його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня…
Помстіться над ним: як зробив він зробіть так йому!
Повигублюйте і сівача з Вавилону, і того, хто хапає серпа в часі жнив!
Через меч переслідника вернуться всі до народу свого, і кожен до краю свого втече.
Ізраїль вівця розпорошена, що леви погнали її: перший жер його цар асирійський, а останній цей Навуходоносор, цар вавилонський, розтрощив йому кості…
Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.
І верну Я Ізраїля на пасовисько його, і він пастися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його ситою буде.
За тих днів й того часу говорить Господь будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і прогріхи Юди, одначе не знайдені будуть вони, бо пробачу тому, кого Я позоставлю!
На край Чварів подвійних, на нього піди й на мешканців Покарання!
Поруйнуй і прокляттям вчини все за ними, говорить Господь, і зроби так усе, як тобі наказав!
Гуркіт бою в краю та велике спустошення!
Як побитий й поламаний молот всієї землі!
Яким жахом зробивсь Вавилон для народів!
Я пастку поставив на тебе, і схоплений ти, Вавилоне, хоча ти й не знав!
Ти знайдений й схоплений був, бо ставав ти на прю проти Господа!
Господь відчинив Своє сховище, і вийняв ізвідти знаряддя гніву Свого, це бо зайняття для Господа, Бога Саваота в халдейському краї.
Ідіть ви на нього із краю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи, і вчиніте закляттям його, хай не буде йому позосталого!
Його всіх волів повбивайте, хай підуть вони на заріз!
Горе їм, бо настав їхній день, час навіщення їх!
Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського краю, щоб звістити на Сіоні про помсту Господа, нашого Бога, про помсту за храма Його.
Скличте на Вавилона стрільців, усіх, хто лука натягує, табором станьте при ньому навколо, нехай йому втечі не буде!
Відплатіте йому згідно з чином його, як зробив він зробіть так йому, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!
Тому то його юнаки всі поляжуть на площах його, а військові його того дня всі погинуть, говорить Господь.
Ось Я проти тебе, о пихо, говорить Господь, Бог Саваот, бо день твій прийшов, час тебе покарати!
І спіткнеться пиха й упаде, і не буде того, хто б підніс її.
І огонь по містах його Я запалю, і він пожере всі довкілля його…
Так говорить Господь Саваот: Сини Ізраїлеві й сини Юдині разом утискувані, і всі, що в полон їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх випустити.
Але Викупитель їх сильний, Господь Саваот Йому Ймення!
Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспокоїти, а вавилонських мешканців стривожити.
Меч на халдеїв, говорить Господь, і на мешканців Вавилону, і на князів його, і на його мудреців!
Меч на ворожбитів і безглуздими стануть, меч на лицарство його і вони полякаються!
Меч на коні його й на його колесниці, та на всю мішанину народів, яка серед нього, і стануть вони як жінки!
Меч на скарби його й пограбовані будуть!
Посуха на води його, й вони повисихають, бо це край божків, і шаліють вони від бовванів…
Тому звірі пустинні там будуть сидіти з шакалами, і струсі будуть у ньому сидіти, і не буде заселений він вже навіки, і не буде замешканий він з роду в рід…
Як Содом та Гоморру й сусідів її Бог був поруйнував, говорить Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський!
Ось із півночі прийде народ, і люд великий, і численні царі, вони збуджені будуть із кінців землі:
Лук та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, вони їдуть на конях, на тебе вони вшикувались, як муж на війну, вавилонськая дочко!
Почув цар вавилонський відомість про них, й опустилися руки йому, обхопив його страх і тремтіння, немов породіллю!…
Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними!
Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм він устоїть?
Тому то послухайте задум Господній, що на Вавилон Він задумав, і думки Його ті, що на землю халдейську замислив: Поправді кажу вам, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!
Від розголосу про взяття Вавилону земля задрижить, і почується крик між народами!…
Латинский (Nova Vulgata)
Verbum, quod locutus est Dominus de Babylone et de terra Chaldaeorum in manu Ieremiae prophetae:
«Annuntiate in gentibus et auditum facite, levate signum; praedicate et nolite celare, dicite: "Capta est Babylon, confusus est Bel, victus est Merodach. Confusa sunt sculptilia eius, superata sunt idola eorum".
Quoniam ascendit contra eam gens ab aquilone, quae ponet terram eius in solitudinem, et non erit qui habitet in ea ab homine usque ad pecus: et moti sunt et abierunt.
In diebus illis et in tempore illo, ait Dominus, venient filii Israel ipsi et filii Iudae simul; ambulantes et flentes properabunt et Dominum Deum suum quaerent.
De Sion interrogabunt, ad cuius viam facies eorum: "Venite, et apponamur ad Dominum foedere sempiterno, quod nulla oblivione delebitur".
Grex perditus factus est populus meus, pastores eorum seduxerunt eos feceruntque vagari in montibus; de monte in collem transierunt, obliti sunt cubilis sui.
Omnes, qui invenerunt, comederunt eos, et hostes eorum dixerunt: "Non delinquimus, pro eo quod peccaverunt Domino, habitaculo iustitiae et exspectationi patrum eorum Domino".
Recedite de medio Babylonis et de terra Chaldaeorum egredimini; et estote quasi haedi ante gregem.
Quoniam ecce ego suscito et adducam in Babylonem congregationem gentium magnarum de terra aquilonis; et praeparabuntur adversus eam, et inde capietur: sagitta eorum quasi bellatoris electi non revertetur vacua.
Et erit Chaldaea in praedam; omnes vastantes eam replebuntur», ait Dominus.
Dum exsultatis et magna loquimini diripientes hereditatem meam dum effusi estis sicut vituli super herbam et hinnitis sicut equi fortes,
confusa est mater vestra nimis, et in opprobrium facta est, quae genuit vos; ecce novissima erit in gentibus, deserta, invia et arens.
Ab ira Domini non habitabitur, sed redigetur tota in solitudinem; omnis, qui transibit per Babylonem, stupebit et sibilabit super universis plagis eius.
Praeparamini contra Babylonem per circuitum omnes, qui tenditis arcum; debellate eam, non parcatis iaculis, quia Domino peccavit.
Clamate adversus eam; ubique dedit manum, ceciderunt fundamenta eius, destructi sunt muri eius, quoniam ultio Domini est; ultionem accipite de ea: sicut fecit, facite ei.
Disperdite satorem de Babylone et tenentem falcem in tempore messis; a facie gladii saevientis unusquisque ad populum suum convertetur, et singuli ad terram suam fugient.
Ovis dispersa Israel; leones eiecerunt eum. Primus comedit eum rex Assyriae; iste novissimus exossavit eum Nabuchodonosor rex Babylonis.
Propterea haec dicit Dominus exercituum, Deus Israel: «Ecce ego visitabo regem Babylonis et terram eius, sicut visitavi regem Assyriae;
et reducam Israel ad pascua sua, et pascetur Carmelum et Basan, et in monte Ephraim et Galaad saturabitur anima eius.
In diebus illis et in tempore illo, ait Dominus, quaeretur iniquitas Israel et non erit, et peccatum Iudae et non invenietur, quoniam propitius ero eis, quos reliquero.
Super terram Merataim ascende et super habitatores Phacud. Dissipa et interfice persequens eos, ait Dominus, et fac iuxta omnia, quae praecepi tibi».
Vox belli in terra et contritio magna.
Quomodo confractus est et contritus malleus universae terrae? Quomodo versa est in desolationem Babylon in gentibus?
Illaqueavi te, et capta es, Babylon, et nesciebas; inventa es et apprehensa, quoniam Dominum provocasti.
Aperuit Dominus thesaurum suum et protulit vasa irae suae, quoniam opus est Domino Deo exercituum in terra Chaldaeorum.
Venite ad eam ab extremis finibus, aperite horrea eius; redigite eam in acervos lapidum quasi manipulos et interficite eam, nec sit quidquam reliquum.
Dissipate universos tauros eius, descendant in occisionem. Vae eis, quia venit dies eorum, tempus visitationis eorum!
Vox fugientium et eorum, qui evaserunt de terra Babylonis, ut annuntient in Sion ultionem Domini Dei nostri, ultionem templi eius.
Convocate in Babylonem sagittarios, omnes, qui tendunt arcum; consistite adversus eam per gyrum, et nullus evadat: reddite ei secundum opus suum, iuxta omnia, quae fecit, facite illi, quia contra Dominum erecta est, adversum Sanctum Israel.
«Idcirco cadent iuvenes eius in plateis eius, et omnes viri bellatores eius conticescent in die illa, ait Dominus.
Ecce ego ad te, Superbia, dicit Dominus, Deus exercituum, quia venit dies tuus, tempus visitationis tuae.
Et cadet Superbia et corruet, et non erit qui suscitet eam; et succendam ignem in urbibus eius, et devorabit omnia in circuitu eius».
Haec dicit Dominus exercituum: «Calumniam sustinent filii Israel et filii Iudae simul; omnes, qui ceperunt eos, tenent, nolunt dimittere eos.
Redemptor eorum fortis, Dominus exercituum nomen eius, iudicio defendet causam eorum, ut quietem det terrae et conturbet habitatores Babylonis.
Gladius ad Chaldaeos, ait Dominus, et ad habitatores Babylonis et ad principes et ad sapientes eius!
Gladius ad divinos eius, qui stulti erunt! Gladius ad fortes illius, qui timebunt!
Gladius ad equos eius et ad currus eius et ad omne vulgus, quod est in medio eius; et erunt quasi mulieres! Gladius ad thesauros eius, qui diripientur!
Siccitas super aquas eius erit, et arescent, quia terra sculptilium est, et in portentis insaniunt.
Propterea habitabunt dracones cum thoibus, et habitabunt in ea struthiones; et non inhabitabitur ultra usque in sempiternum nec exstruetur usque ad generationem et generationem.
Sicut subvertit Deus Sodomam et Gomorram et vicinas eius, ait Dominus, non habitabit ibi vir, et non peregrinabitur in ea filius hominis.
Ecce populus venit ab aquilone, et gens magna et reges multi consurgent a finibus terrae.
Arcum et acinacem apprehendent, crudeles sunt et immisericordes; vox eorum quasi mare sonabit, et super equos ascendent sicut vir paratus ad proelium contra te, filia Babylon.
Audivit rex Babylonis famam eorum, et dissolutae sunt manus eius; angustia apprehendit eum, dolor quasi parturientem.
Ecce quasi leo ascendet de silva condensa Iordanis ad prata semper virentia, quia subito currere faciam eos ex illa et, qui erit electus, illum praeponam ei. Quis enim similis mei? Et quis vocabit me in iudicium? Et quis est iste pastor, qui resistat vultui meo?».
Propterea audite consilium Domini, quod mente concepit adversum Babylonem, et cogitationes eius, quas cogitavit super terram Chaldaeorum: certe abstrahent parvulos gregis, certe desolabuntur super eos pascua eorum.
A voce captivitatis Babylonis commota est terra, et clamor inter gentes auditus est.
1 Пророчество о падении Вавилона. Израиль и Иуда вместе взыщут Господа. 17 Израиль, рассеянное стадо, будет восстановлен. 21 Опустошение Вавилона, «молота всей земли». 33 Господь Искупитель. 35 Меч и засуха; народ с севера низвергнет Халдеев.
Слово, которое изрек Господь о Вавилоне и о земле Халдеев чрез Иеремию пророка:
возвестите и разгласите между народами, и поднимите знамя, объявите, не скрывайте, говорите: «Вавилон взят, Вил посрамлен, Меродах сокрушен, истуканы его посрамлены, идолы его сокрушены».
Ибо от севера поднялся против него народ, который сделает землю его пустынею, и никто не будет жить там, от человека до скота, все двинутся и уйдут.
В те дни и в то время, говорит Господь, придут сыновья Израилевы, они и сыновья Иудины вместе, будут ходить и плакать, и взыщут Господа Бога своего.
Будут спрашивать о пути к Сиону, и, обращая к нему лица, будут говорить: «идите и присоединитесь к Господу союзом вечным, который не забудется».
Народ Мой был как погибшие овцы; пастыри их совратили их с пути, разогнали их по горам; скитались они с горы на холм, забыли ложе свое.
Все, которые находили их, пожирали их, и притеснители их говорили: «мы не виноваты, потому что они согрешили пред Господом, пред жилищем правды и пред Господом, надеждою отцов их».
Бегите из среды Вавилона, и уходите из Халдейской земли, и будьте как козлы впереди стада овец.
Ибо вот, Я подниму и приведу на Вавилон сборище великих народов от земли северной, и расположатся против него, и он будет взят; стрелы у них, как у искусного воина, не возвращаются даром.
И Халдея сделается добычею их; и опустошители ее насытятся, говорит Господь.
Ибо вы веселились, вы торжествовали, расхитители наследия Моего; прыгали от радости, как телица на траве, и ржали, как боевые кони.
В большом стыде будет мать ваша, покраснеет родившая вас; вот будущность тех народов – пустыня, сухая земля и степь.
От гнева Господа она сделается необитаемою, и вся она будет пуста; всякий проходящий чрез Вавилон изумится и посвищет, смотря на все язвы его.
Выстройтесь в боевой порядок вокруг Вавилона; все, натягивающие лук, стреляйте в него, не жалейте стрел, ибо он согрешил против Господа.
Поднимите крик против него со всех сторон; он подал руку свою; пали твердыни его, рушились стены его, ибо это – возмездие Господа; отмщайте ему; как он поступал, так и вы поступайте с ним.
Истребите в Вавилоне и сеющего и действующего серпом во время жатвы; от страха губительного меча пусть каждый возвратится к народу своему, и каждый пусть бежит в землю свою.
Израиль – рассеянное стадо; львы разогнали его; прежде объедал его царь Ассирийский, а сей последний, Навуходоносор, царь Вавилонский, и кости его сокрушил.
Посему так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: вот, Я посещу царя Вавилонского и землю его, как посетил царя Ассирийского.
И возвращу Израиля на пажить его, и будет он пастись на Кармиле и Васане, и душа его насытится на горе Ефремовой и в Галааде.
В те дни и в то время, говорит Господь, будут искать неправды Израилевой, и не будет ее, и грехов Иуды, и не найдется их; ибо прощу тех, которых оставлю в живых.
Иди на нее, на землю возмутительную, и накажи жителей ее; опустошай и истребляй всё за ними, говорит Господь, и сделай всё, что Я повелел тебе.
Шум брани на земле и великое разрушение!
Как разбит и сокрушен молот всей земли! Как Вавилон сделался ужасом между народами!
Я расставил сети для тебя, и ты пойман, Вавилон, не предвидя того; ты найден и схвачен, потому что восстал против Господа.
Господь открыл хранилище Свое и взял из него сосуды гнева Своего, потому что у Господа Бога Саваофа есть дело в земле Халдейской.
Идите на нее со всех краев, растворяйте житницы ее, топчите ее как снопы, совсем истребите ее, чтобы ничего от нее не осталось.
Убивайте всех волов ее, пусть идут на заклание; горе им! ибо пришел день их, время посещения их.
Слышен голос бегущих и спасающихся из земли Вавилонской, чтобы возвестить на Сионе о мщении Господа Бога нашего, о мщении за храм Его.
Созовите против Вавилона стрельцов; все, напрягающие лук, расположитесь станом вокруг него, чтобы никто не спасся из него; воздайте ему по делам его; как он поступал, так поступите и с ним, ибо он вознесся против Господа, против Святаго Израилева.
За то падут юноши его на улицах его, и все воины его истреблены будут в тот день, говорит Господь.
Вот, Я – на тебя, гордыня, говорит Господь Бог Саваоф; ибо пришел день твой, время посещения твоего.
И споткнется гордыня, и упадет, и никто не поднимет его; и зажгу огонь в городах его, и пожрет все вокруг него.
Так говорит Господь Саваоф: угнетены сыновья Израиля, как и сыновья Иуды, и все, пленившие их, крепко держат их и не хотят отпустить их.
Но Искупитель их силен, Господь Саваоф имя Его; Он разберет дело их, чтобы успокоить землю и привести в трепет жителей Вавилона.
Меч на Халдеев, говорит Господь, и на жителей Вавилона, и на князей его, и на мудрых его;
меч на обаятелей, и они обезумеют; меч на воинов его, и они оробеют;
меч на коней его и на колесницы его и на все разноплеменные народы среди него, и они будут как женщины; меч на сокровища его, и они будут расхищены;
засуха на воды его, и они иссякнут; ибо это земля истуканов, и они обезумеют от идольских страшилищ.
И поселятся там степные звери с шакалами, и будут жить на ней страусы, и не будет обитаема во веки и населяема в роды родов.
Как ниспровержены Богом Содом и Гоморра и соседние города их, говорит Господь, так и тут ни один человек не будет жить, и сын человеческий не будет останавливаться.
Вот, идет народ от севера, и народ великий, и многие цари поднимаются от краев земли;
держат в руках лук и копье; они жестоки и немилосерды; голос их шумен, как море; несутся на конях, выстроились как один человек, чтобы сразиться с тобою, дочь Вавилона.
Услышал царь Вавилонский весть о них, и руки у него опустились; скорбь объяла его, муки, как женщину в родах.
Вот, восходит он, как лев, от возвышения Иордана на укрепленные жилища; но Я заставлю их поспешно уйти из него, и, кто избран, тому вверю его. Ибо кто подобен Мне? и кто потребует от Меня ответа? И какой пастырь противостанет Мне?
Итак выслушайте определение Господа, какое Он постановил о Вавилоне, и намерения Его, какие Он имеет о земле Халдейской: истинно, самые малые из стад повлекут их; истинно, он опустошит жилища их с ними.
От шума взятия Вавилона потрясется земля, и вопль будет слышен между народами.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible