Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Иеремии

 
  • Сло́во, е́же рече́ Госпо́дь на Вавило́нъ и на зе́млю Халде́йскую иеремі́ею проро́комъ.
  • Возвѣсти́те во язы́цѣхъ и слы́шано сотвори́те, воз­дви́гните зна́менiе, возопі́йте и не скрыва́йте, рцы́те: плѣне́нъ бы́сть Вавило́нъ, посрами́ся ви́лъ, побѣди́ся мерода́хъ, посрами́шася изва́янiя его́, сокруши́шася кумíры и́хъ.
  • Я́ко прiи́де на́нь язы́къ от­ сѣ́вера, то́й положи́тъ зе́млю его́ въ запустѣ́нiе, и не бу́детъ живя́й въ не́й от­ человѣ́ка да́же и до скота́: подви́гнушася, от­идо́ша.
  • Въ ты́я дни́ и въ то́ вре́мя, глаго́летъ Госпо́дь, прiи́дутъ сы́нове Изра́илевы, ті́и и сы́нове Иу́дины вку́пѣ ходя́ще и пла́чуще по́йдутъ и Го́спода Бо́га сво­его́ взы́щутъ.
  • Во Сiо́нъ испыта́ютъ стези́, та́мо бо обрати́в­ше ли́ца своя́ прiи́дутъ и при­­ложа́т­ся ко Го́споду завѣ́томъ вѣ́чнымъ, и́же забве́нiю не преда́ст­ся.
  • О́вцы поги́бшыя бы́ша лю́дiе мо­и́, па́стырiе и́хъ соврати́ша и́хъ и сотвори́ша я́ кры́тися по гора́мъ: съ горы́ на хо́лмъ ходи́ша.
  • Забы́ша ло́жа сво­его́, вси́ обрѣта́ющiи и́хъ снѣда́ху и́хъ, и врази́ и́хъ реко́ша: не пощади́мъ и́хъ, зане́ согрѣши́ша Го́споду, па́жить пра́вды, собира́ющему отце́въ и́хъ Го́споду.
  • Отиди́те от­ среды́ Вавило́на и от­ земли́ Халде́йски изыди́те, и бу́дите я́ко ко́злища предъ овца́ми.
  • Я́ко се́, а́зъ воз­дви́гну и при­­веду́ на Вавило́нъ собра́нiя язы́ковъ вели́кихъ от­ земли́ полу́нощныя, и ополча́т­ся на́нь: от­ту́ду плѣне́нъ бу́детъ, я́коже стрѣла́ му́жа си́льна иску́сна не воз­врати́т­ся пра́здна.
  • И бу́детъ земля́ Халде́йска въ разграбле́нiе, вси́ граби́теле ея́ напо́лнят­ся, глаго́летъ Госпо́дь:
  • зане́ веселистеся́ и велерѣ́чивасте, расхища́юще наслѣ́дiе мое́, скака́сте бо я́ко телцы́ на травѣ́ и бодо́сте я́коже волы́.
  • Пору́гана бы́сть ма́ти ва́ша зѣло́, и посрами́ся роди́в­шая ва́съ: се́, послѣ́дняя во язы́цѣхъ пуста́ и непрохо́дна и суха́.
  • От гнѣ́ва Госпо́дня не поживу́тъ во вѣ́къ: но бу́детъ ве́сь въ запустѣ́нiе, и вся́къ ходя́й сквоз­ѣ́ Вавило́нъ подиви́т­ся и позви́ждетъ надъ вся́кою я́звою его́.
  • Ополчи́теся на Вавило́нъ, вси́ окре́стнiи наляца́ющiи лу́къ, стрѣля́йте на́нь, не щади́те стрѣ́лъ ва́шихъ, поне́же предъ Го́сподемъ согрѣши́,
  • воз­ми́те его́: ослабѣ́ша ру́цѣ его́, падо́ша основа́нiя его́, сокруши́шася забра́ла его́, я́ко ме́сть Госпо́дня е́сть: от­мсти́те ему́, я́коже сотвори́, сотвори́те ему́:
  • потреби́те сѣ́мя от­ Вавило́на, и держа́щаго се́рпъ во вре́мя жа́твы от­ лица́ меча́ е́ллинска, кі́йждо къ лю́демъ сво­и́мъ обрати́т­ся, и кі́йждо въ зе́млю свою́ убѣжи́тъ.
  • Овча́ заблужда́ющее Изра́иль, льво́ве изнури́ша е́: пе́рвѣе яде́ его́ ца́рь Ассу́ръ, се́й же послѣ́днiй и ко́сти оглода́ ему́ навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй.
  • Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель, Бо́гъ Изра́илевъ: се́, а́зъ посѣщу́ на царя́ Вавило́нска и на зе́млю его́, я́коже посѣти́хъ на царя́ Ассу́рска,
  • и воз­веду́ па́ки Изра́иля на па́жить его́, и упасе́т­ся въ карми́лѣ и Васа́нѣ, и въ горѣ́ Ефре́мли и въ Галаа́дѣ, и насы́тит­ся душа́ его́.
  • Въ ты́я дни́ и въ то́й ча́съ, глаго́летъ Госпо́дь, по­и́щутъ непра́вды Изра́илевы, и не бу́детъ, и грѣхо́въ Иу́диныхъ, и не обря́щут­ся: я́ко ми́лостивъ бу́ду и́мъ оста́в­шымся.
  • На зе́млю владѣ́ющихъ взы́ди и на живу́щихъ въ не́й посѣти́, разори́ и убі́й су́щыя по ни́хъ, глаго́летъ Госпо́дь: и сотвори́ вся́, ели́ка заповѣ́даю тебѣ́.
  • Гла́съ бра́ни и сотре́нiе вели́ко въ земли́ Халде́йстѣй.
  • Ка́ко сокруши́ся и сотре́ся мла́тъ всея́ земли́? ка́ко обрати́ся въ пусты́ню Вавило́нъ во язы́цѣхъ?
  • Взы́дутъ на тя́, и плѣне́нъ бу́деши, и не позна́еши, я́ко Вавило́нъ еси́: обрѣ́тенъ и я́тъ еси́, поне́же разгнѣ́валъ еси́ Го́спода.
  • Отве́рзе Госпо́дь сокро́вища своя́ и изнесе́ сосу́ды гнѣ́ва сво­его́, я́ко дѣ́ло е́сть Го́споду Вседержи́телю въ земли́ Халде́йстѣй:
  • я́ко прiидо́ша времена́ его́: от­ве́рзите храни́лища его́ и испыта́йте и́, а́ки верте́пъ, и погуби́те его́, да не бу́детъ оста́нка его́.
  • Изсуши́те вся́ плоды́ его́, и да сни́дутъ въ закла́нiе: го́ре и́мъ, я́ко прiи́де де́нь и́хъ и ча́съ от­мще́нiя и́хъ.
  • Гла́съ бѣжа́щихъ и избѣ́гшихъ от­ земли́ Вавило́нскiя, да воз­вѣстя́тъ въ Сiо́нѣ от­мще́нiе Го́спода Бо́га на́­шего, от­мще́нiе хра́ма его́.
  • Возвѣсти́те на Вавило́нъ мно́гимъ, всѣ́мъ наляца́ющымъ лу́къ, ополчи́теся на́нь о́крестъ: да не убѣжи́тъ ни еди́нъ изъ него́: воз­да́йте ему́ по дѣло́мъ его́, по всему́, ели́ка сотвори́, сотвори́те ему́, я́ко воста́ на Го́спода Бо́га свята́го Изра́илева.
  • Сего́ ра́ди паду́тъ ю́ноши его́ на сто́гнахъ его́, и вси́ му́жiе во́инстiи его́ низве́ржени бу́дутъ въ то́й де́нь, глаго́летъ Госпо́дь.
  • Се́, а́зъ на тя́, го́рде, глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Вседержи́тель, я́ко прiи́де де́нь тво́й и ча́съ посѣще́нiя тво­его́:
  • и паде́тъ горды́ня твоя́ и разруши́т­ся, и не бу́детъ воз­ставля́яй ю́: и воз­жгу́ о́гнь въ дубра́вѣ его́, и поя́стъ вся́ окре́стная его́.
  • Та́ко глаго́летъ Госпо́дь Вседержи́тель: порабоще́нiе терпя́тъ сы́нове Изра́илевы и сы́нове Иу́дины, вку́пѣ вси́ плѣни́в­шiи и́хъ порабо́тиша и́хъ, не хо́щутъ бо от­пусти́ти и́хъ.
  • Изба́витель же и́хъ си́льный, Госпо́дь Вседержи́тель и́мя ему́, судо́мъ суди́ти и́мать супоста́ты своя́, я́ко да изба́витъ зе́млю, и потрясе́тъ жи́тельми Вавило́нскими.
  • Ме́чь на халде́евъ, глаго́летъ Госпо́дь, и на жи́тели вавило́нскiя, и на кня́зи и на му́дрыя его́,
  • ме́чь на обая́тели его́, и бу́iи бу́дутъ, и ме́чь на си́льныя его́, и ослабѣ́ютъ:
  • ме́чь на ко́ни его́ и на колесни́цы его́, и на вся́ про́чыя лю́ди, и́же су́ть посредѣ́ его́, и бу́дутъ я́ко жены́: ме́чь на сокро́вища его́, и расхи́тят­ся:
  • ме́чь на во́ды его́, и постыдя́т­ся, я́ко земля́ изва́ян­ныхъ е́сть, и во о́стровѣхъ хваля́хуся.
  • Сего́ ра́ди поживу́тъ мечты́ во о́стровѣхъ, и поживу́тъ въ не́мъ дще́ри Си́риновъ, и не бу́детъ живу́ща въ не́мъ ктому́ во вѣ́ки, ниже́ согради́т­ся от­ ро́да въ ро́дъ.
  • Я́коже преврати́ Госпо́дь Cодо́ма и Гомо́рра и окре́стныя гра́ды и́хъ, глаго́летъ Госпо́дь, не пребу́детъ та́мо му́жъ, ниже́ поживе́тъ въ не́мъ сы́нъ человѣ́чь.
  • Се́, лю́дiе и́дутъ от­ сѣ́вера, и язы́къ вели́къ, и ца́рiе мно́зи воста́нутъ от­ коне́цъ земли́,
  • лу́ки и щиты́ иму́ще, гро́зни су́ть и неми́лостиви: гла́съ и́хъ я́ко мо́ре воз­шуми́тъ, на ко́ни воз­ся́дутъ, угото́вани я́коже о́гнь на бра́нь проти́ву тебе́, дщи́ Вавило́ня.
  • Услы́ша ца́рь Вавило́нскiй слу́хъ и́хъ, и ослабѣ́ша ру́цѣ его́, ско́рбь объя́тъ его́ и болѣ́зни, я́ко ражда́ющую.
  • Се́, я́ко ле́въ изы́детъ от­ рыка́нiя Иорда́нова на мѣ́сто еѳа́на, я́ко ско́ро от­мщу́ и́хъ от­ него́, и вся́каго ю́ношу надъ ни́мъ поста́влю. Кто́ бо подо́бенъ мнѣ́? и кто́ мо́жетъ стоя́ти проти́ву мене́? и кто́ е́сть па́стырь се́й, и́же воспроти́вит­ся лицу́ мо­ему́?
  • Тѣ́мже слы́шите совѣ́тъ Госпо́день, его́же совѣща́ на Вавило́нъ, и умышле́нiя его́, я́же умы́сли на зе́млю Халде́йску: а́ще не исто́ргнут­ся а́гнцы ове́цъ и́хъ, а́ще не бу́детъ разме́тана [вку́пѣ съ ними́] па́жить и́хъ.
  • От гла́са бо плѣне́нiя Вавило́нскаго потрясе́т­ся земля́, и во́пль во язы́цѣхъ слы́шанъ бу́детъ.
  • Слово, которое изрек Господь о Вавилоне и о земле Халдеев чрез Иеремию пророка:
  • возвестите и разгласите между народами, и поднимите знамя, объявите, не скрывайте, говорите: «Вавилон взят, Вил посрамлен, Меродах сокрушен, истуканы его посрамлены, идолы его сокрушены».
  • Ибо от севера поднялся против него народ, который сделает землю его пустынею, и никто не будет жить там, от человека до скота, все двинутся и уйдут.
  • В те дни и в то время, говорит Господь, придут сыновья Израилевы, они и сыновья Иудины вместе, будут ходить и плакать, и взыщут Господа Бога своего.
  • Будут спрашивать о пути к Сиону, и, обращая к нему лица, будут говорить: «идите и присоединитесь к Господу союзом вечным, который не забудется».
  • Народ Мой был как погибшие овцы; пастыри их совратили их с пути, разогнали их по горам; скитались они с горы на холм, забыли ложе свое.
  • Все, которые находили их, пожирали их, и притеснители их говорили: «мы не виноваты, потому что они согрешили пред Господом, пред жилищем правды и пред Господом, надеждою отцов их».
  • Бегите из среды Вавилона, и уходите из Халдейской земли, и будьте как козлы впереди стада овец.
  • Ибо вот, Я подниму и приведу на Вавилон сборище великих народов от земли северной, и расположатся против него, и он будет взят; стрелы у них, как у искусного воина, не возвращаются даром.
  • И Халдея сделается добычею их; и опустошители ее насытятся, говорит Господь.
  • Ибо вы веселились, вы торжествовали, расхитители наследия Моего; прыгали от радости, как телица на траве, и ржали, как боевые кони.
  • В большом стыде будет мать ваша, покраснеет родившая вас; вот будущность тех народов – пустыня, сухая земля и степь.
  • От гнева Господа она сделается необитаемою, и вся она будет пуста; всякий проходящий чрез Вавилон изумится и посвищет, смотря на все язвы его.
  • Выстройтесь в боевой порядок вокруг Вавилона; все, натягивающие лук, стреляйте в него, не жалейте стрел, ибо он согрешил против Господа.
  • Поднимите крик против него со всех сторон; он подал руку свою; пали твердыни его, рушились стены его, ибо это – возмездие Господа; отмщайте ему; как он поступал, так и вы поступайте с ним.
  • Истребите в Вавилоне и сеющего и действующего серпом во время жатвы; от страха губительного меча пусть каждый возвратится к народу своему, и каждый пусть бежит в землю свою.
  • Израиль – рассеянное стадо; львы разогнали его; прежде объедал его царь Ассирийский, а сей последний, Навуходоносор, царь Вавилонский, и кости его сокрушил.
  • Посему так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: вот, Я посещу царя Вавилонского и землю его, как посетил царя Ассирийского.
  • И возвращу Израиля на пажить его, и будет он пастись на Кармиле и Васане, и душа его насытится на горе Ефремовой и в Галааде.
  • В те дни и в то время, говорит Господь, будут искать неправды Израилевой, и не будет ее, и грехов Иуды, и не найдется их; ибо прощу тех, которых оставлю в живых.
  • Иди на нее, на землю возмутительную, и накажи жителей ее; опустошай и истребляй всё за ними, говорит Господь, и сделай всё, что Я повелел тебе.
  • Шум брани на земле и великое разрушение!
  • Как разбит и сокрушен молот всей земли! Как Вавилон сделался ужасом между народами!
  • Я расставил сети для тебя, и ты пойман, Вавилон, не предвидя того; ты найден и схвачен, потому что восстал против Господа.
  • Господь открыл хранилище Свое и взял из него сосуды гнева Своего, потому что у Господа Бога Саваофа есть дело в земле Халдейской.
  • Идите на нее со всех краев, растворяйте житницы ее, топчите ее как снопы, совсем истребите ее, чтобы ничего от нее не осталось.
  • Убивайте всех волов ее, пусть идут на заклание; горе им! ибо пришел день их, время посещения их.
  • Слышен голос бегущих и спасающихся из земли Вавилонской, чтобы возвестить на Сионе о мщении Господа Бога нашего, о мщении за храм Его.
  • Созовите против Вавилона стрельцов; все, напрягающие лук, расположитесь станом вокруг него, чтобы никто не спасся из него; воздайте ему по делам его; как он поступал, так поступите и с ним, ибо он вознесся против Господа, против Святаго Израилева.
  • За то падут юноши его на улицах его, и все воины его истреблены будут в тот день, говорит Господь.
  • Вот, Я – на тебя, гордыня, говорит Господь Бог Саваоф; ибо пришел день твой, время посещения твоего.
  • И споткнется гордыня, и упадет, и никто не поднимет его; и зажгу огонь в городах его, и пожрет все вокруг него.
  • Так говорит Господь Саваоф: угнетены сыновья Израиля, как и сыновья Иуды, и все, пленившие их, крепко держат их и не хотят отпустить их.
  • Но Искупитель их силен, Господь Саваоф имя Его; Он разберет дело их, чтобы успокоить землю и привести в трепет жителей Вавилона.
  • Меч на Халдеев, говорит Господь, и на жителей Вавилона, и на князей его, и на мудрых его;
  • меч на обаятелей, и они обезумеют; меч на воинов его, и они оробеют;
  • меч на коней его и на колесницы его и на все разноплеменные народы среди него, и они будут как женщины; меч на сокровища его, и они будут расхищены;
  • засуха на воды его, и они иссякнут; ибо это земля истуканов, и они обезумеют от идольских страшилищ.
  • И поселятся там степные звери с шакалами, и будут жить на ней страусы, и не будет обитаема во веки и населяема в роды родов.
  • Как ниспровержены Богом Содом и Гоморра и соседние города их, говорит Господь, так и тут ни один человек не будет жить, и сын человеческий не будет останавливаться.
  • Вот, идет народ от севера, и народ великий, и многие цари поднимаются от краев земли;
  • держат в руках лук и копье; они жестоки и немилосерды; голос их шумен, как море; несутся на конях, выстроились как один человек, чтобы сразиться с тобою, дочь Вавилона.
  • Услышал царь Вавилонский весть о них, и руки у него опустились; скорбь объяла его, муки, как женщину в родах.
  • Вот, восходит он, как лев, от возвышения Иордана на укрепленные жилища; но Я заставлю их поспешно уйти из него, и, кто избран, тому вверю его. Ибо кто подобен Мне? и кто потребует от Меня ответа? И какой пастырь противостанет Мне?
  • Итак выслушайте определение Господа, какое Он постановил о Вавилоне, и намерения Его, какие Он имеет о земле Халдейской: истинно, самые малые из стад повлекут их; истинно, он опустошит жилища их с ними.
  • От шума взятия Вавилона потрясется земля, и вопль будет слышен между народами.
  • Palabra que habló Jehová contra Babilonia, contra la tierra de los caldeos, por medio del profeta Jeremías:

  • «Anunciadlo en las naciones, hacedlo saber;
    levantad también bandera, publicadlo y no lo encubráis;
    decid: “¡Conquistada ha sido Babilonia!
    ¡Bel está avergonzado!
    ¡Merodac está deshecho,
    destruidas sus esculturas, destrozados sus ídolos!”
  • ¡Porque ha subido contra ella una nación del norte!,
    que hará de su tierra un objeto de espanto.
    No habrá hombre ni animal que en ella more;
    todos han huido, se han marchado.

  • »En aquellos días y en aquel tiempo, dice Jehová,
    vendrán los hijos de Israel,
    ellos y los hijos de Judá juntamente.
    Irán andando y llorando,
    y buscarán a Jehová, su Dios.
  • Preguntarán por el camino de Sión,
    hacia donde volverán sus rostros, diciendo:
    “¡Venid y unámonos a Jehová
    con un pacto eterno que jamás se eche en el olvido!”

  • »Como ovejas perdidas era mi pueblo:
    sus pastores las extraviaron,
    por los montes las descarriaron;
    anduvieron de monte en collado
    y se olvidaron de sus rediles.
  • Todos los hallaban, los devoraban;
    decían sus enemigos: “No pecaremos,
    porque ellos pecaron contra Jehová, morada de justicia,
    contra Jehová, esperanza de sus padres.”

  • »¡Huid de en medio de Babilonia,
    salid de la tierra de los caldeos,
    sed como los machos cabríos que van delante del rebaño!
  • Porque yo levanto y hago subir contra Babilonia
    una reunión de grandes pueblos de la tierra del norte;
    desde allí se prepararán contra ella,
    y será conquistada.
    Sus flechas son como las de un valiente experto,
    que no volverá vacío.
  • Y Caldea será para botín;
    todos los que la saqueen se saciarán,
    dice Jehová.

  • »Cómo os alegrasteis,
    cómo os gozasteis destruyendo mi heredad,
    cómo os llenasteis cual novilla sobre la hierba
    y relinchasteis cual los caballos.
  • Vuestra madre se avergonzó mucho;
    confundida quedó la que os dio a luz;
    será la última de las naciones,
    convertida en desierto, sequedal y páramo.
  • Por la ira de Jehová no será habitada,
    sino que será asolada por completo.
    Todo aquel que pase por Babilonia se asombrará
    y se burlará de sus calamidades.
  • ¡Poneos en orden contra Babilonia,
    rodeadla todos los que tensáis arco!
    ¡Tirad contra ella y no escatiméis las flechas,
    porque pecó contra Jehová!
  • ¡Gritad contra ella, a su alrededor!
    ¡Se rindió,
    han caído sus cimientos,
    derribados son sus muros!
    ¡Ésta es la venganza de Jehová!
    ¡Tomad venganza de ella;
    haced con ella como ella os hizo!
  • Destruid en Babilonia al que siembra
    y al que mete la hoz en el tiempo de la siega.
    Ante la espada destructora,
    cada cual volverá el rostro hacia su pueblo,
    cada cual huirá hacia su tierra.

  • »Rebaño descarriado es Israel;
    leones lo dispersaron.

    »Primero lo devoró el rey de Asiria; Nabucodonosor, rey de Babilonia lo deshuesó después.
  • Por tanto, así dice Jehová de los ejércitos, Dios de Israel: Yo castigo al rey de Babilonia y a su tierra, como castigué al rey de Asiria.

  • »Volveré a traer a Israel a su pastizal;
    pacerá en el Carmelo y en Basán,
    y en los montes de Efraín y en Galaad se saciará su alma.
  • En aquellos días y en aquel tiempo,
    dice Jehová,
    la maldad de Israel será buscada, y no aparecerá;
    y los pecados de Judá, y no se hallarán;
    porque perdonaré a los que yo haya dejado.

  • »¡Sube contra la tierra de Merataim,
    contra ella y contra los moradores de Pecod!
    ¡Destruye y mata en pos de ellos,
    dice Jehová,
    y haz conforme a todo lo que yo te he mandado!»
  • ¡Estruendo de guerra se oye en la tierra,
    y de gran quebrantamiento!
  • ¡Cómo fue cortado y quebrado
    el martillo de toda la tierra!
    ¡Cómo se convirtió Babilonia
    en objeto de espanto entre las naciones!
  • «Te puse lazos, y sin darte cuenta caíste en ellos, Babilonia;
    fuiste hallada, y aun apresada,
    porque provocaste a Jehová.»
  • Abrió Jehová su tesoro
    y sacó los instrumentos de su furor;
    porque ésta es obra de Jehová, Dios de los ejércitos,
    en la tierra de los caldeos.
  • Venid contra ella desde el extremo de la tierra,
    abrid sus almacenes,
    convertidla en un montón de ruinas y destruidla.
    ¡Que no le quede nada!
  • Matad a todos sus novillos;
    que vayan al matadero.
    ¡Ay de ellos, pues ha venido su día,
    el tiempo de su castigo!

  • Se oye la voz de los que huyen
    y escapan de la tierra de Babilonia,
    para dar en Sión las noticias de la retribución de Jehová, nuestro Dios,
    de la venganza de su Templo.

  • «Juntad flecheros contra Babilonia,
    a todos los que tensan arco;
    acampad alrededor de ella,
    y que de ella no escape nadie.
    Pagadle según su obra;
    conforme a todo lo que ella hizo, haced con ella,
    porque contra Jehová se ensoberbeció,
    contra el Santo de Israel.
  • Por eso, sus jóvenes caerán en sus plazas,
    y todos sus hombres de guerra serán destruidos en aquel día,
    dice Jehová.

  • »Nación soberbia, yo estoy contra ti,
    dice el Señor, Jehová de los ejércitos;
    porque tu día ha venido, el tiempo en que te castigaré.
  • La nación soberbia tropezará y caerá,
    y no tendrá quien la levante.
    Prenderé fuego en sus ciudades
    y quemaré todos sus alrededores.

  • »Así ha dicho Jehová de los ejércitos:
    Oprimidos fueron los hijos de Israel
    y los hijos de Judá juntamente;
    todos los que los tomaron cautivos los retuvieron
    y no los quisieron soltar.
  • El redentor de ellos es el Fuerte
    (Jehová de los ejércitos es su nombre).
    De cierto defenderá la causa de ellos,
    para hacer que repose la tierra
    y que se turben los moradores de Babilonia.

  • »Espada contra los caldeos,
    dice Jehová,
    y contra los moradores de Babilonia,
    contra sus príncipes y contra sus sabios.
  • Espada contra los adivinos, y se entontecerán;
    espada contra sus valientes, y serán quebrantados.
  • Espada contra sus caballos, contra sus carros
    y contra todo el pueblo que está en medio de ella,
    y serán como mujeres;
    espada contra sus tesoros, y serán saqueados.
  • Sequedad sobre sus aguas, y se secarán;
    porque es tierra de ídolos,
    y se entontecen con sus ídolos grotescos.

  • »Por tanto, allí morarán fieras del desierto y chacales;
    morarán también en ella polluelos de avestruz;
    nunca más será poblada
    ni se habitará por generaciones y generaciones.
  • Como en la destrucción que Dios hizo de Sodoma y de Gomorra y de sus ciudades vecinas,
    dice Jehová,
    así nadie morará allí,
    ningún ser humano habitará en ella.

  • »Viene un pueblo del norte,
    una gran nación, y muchos reyes
    se levantarán de los extremos de la tierra.
  • Arco y lanza manejarán;
    serán crueles y no tendrán compasión.
    Su voz rugirá como el mar, y montarán a caballo.
    ¡Se prepararán contra ti
    como hombres a la pelea, hija de Babilonia!
  • Oyó la noticia el rey de Babilonia
    y sus manos se debilitaron;
    angustia lo tomó,
    dolor como el de una mujer de parto.

  • »Ciertamente yo,
    como león que sube de la espesura del Jordán al verde prado,
    muy pronto los haré huir de ella,
    y pondré en ella al que yo escoja,
    porque ¿quién es semejante a mí?
    ¿Quién me emplazará? ¿Quién será el pastor que pueda resistirme?
  • Por tanto, oíd el plan que Jehová ha acordado contra Babilonia,
    y las decisiones que ha tomado contra la tierra de los caldeos:
    Ciertamente, arrastrarán a los más pequeños de su rebaño
    y los destruirán junto con sus pastizales.
  • Al grito de la conquista de Babilonia la tierra tembló,
    y el clamor se oyó entre las naciones.»


  • Слово, що Господь говорив на Вавилон, на землю халдеїв через пророка Єремію:
  • Звістіть між народами й розголосіть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавилон, засоромлений Бел, зламаний Меродах, боввани його посоромлені, порозбивані всі його божища!
  • Бо на нього із півночі вийшов народ, що оберне в спустошення землю його, і не буде мешканця у нім: від людини та аж до скотини, усі помандрують та підуть!…
  • За тих днів і того часу, говорить Господь, поприходять сини Ізраїлеві, разом вони й сини Юди, усе плачучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати…
  • Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя повернені, щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забудеться!
  • Мій народ це отара загинула: пастирі їхні вчинили блудячими їх, їх загнали на гори, й ходили вони від гори до підгір́я, забули про ложе своє…
  • Усі, що знаходили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: Не завинимо за те, бо вони прогрішилися Господу, Пасовиську правди й надії батьків їхніх, Господеві.
  • Біжіть з Вавилону, і виходьте із краю халдеїв, і будьте, як козлята ті перед отарою!
  • Бо ось Я позбуджую, і на Вавилон наведу збір великих народів з північного краю, і вони проти нього шикуються, звідти здобутий він буде!
    Його стріли, мов лицар, якому щастить, не вертаються дармо,
  • і здобиччю стане Халдея, наситяться всі, хто пустошить її, промовляє Господь…
  • Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спадщину Мою розграбовуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та іржете, немов румаки…
  • Збентежилася ваша мати занадто, застидалась родителька ваша…
    Оце для народів кінець: пустиня, сухоземля й степ!
  • Від Господнього гніву вона незамешкана буде та стане спустошенням уся…
    Кожен, хто буде проходити повз Вавилон, остовпіє й засвище, як побачить усі ці порази його!
  • Ушикуйтеся на Вавилон навкруги, всі, хто лука натягує!
    Стріляйте на нього, стріли не шкодуйте, бо він Господеві згрішив!
  • Здійміть крик проти нього навколо!
    Він дав руку піддатись, стовпи його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня…
    Помстіться над ним: як зробив він зробіть так йому!
  • Повигублюйте і сівача з Вавилону, і того, хто хапає серпа в часі жнив!
    Через меч переслідника вернуться всі до народу свого, і кожен до краю свого втече.
  • Ізраїль вівця розпорошена, що леви погнали її: перший жер його цар асирійський, а останній цей Навуходоносор, цар вавилонський, розтрощив йому кості…
  • Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.
  • І верну Я Ізраїля на пасовисько його, і він пастися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його ситою буде.
  • За тих днів й того часу говорить Господь будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і прогріхи Юди, одначе не знайдені будуть вони, бо пробачу тому, кого Я позоставлю!
  • На край Чварів подвійних, на нього піди й на мешканців Покарання!
    Поруйнуй і прокляттям вчини все за ними, говорить Господь, і зроби так усе, як тобі наказав!
  • Гуркіт бою в краю та велике спустошення!
  • Як побитий й поламаний молот всієї землі!
    Яким жахом зробивсь Вавилон для народів!
  • Я пастку поставив на тебе, і схоплений ти, Вавилоне, хоча ти й не знав!
    Ти знайдений й схоплений був, бо ставав ти на прю проти Господа!
  • Господь відчинив Своє сховище, і вийняв ізвідти знаряддя гніву Свого, це бо зайняття для Господа, Бога Саваота в халдейському краї.
  • Ідіть ви на нього із краю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи, і вчиніте закляттям його, хай не буде йому позосталого!
  • Його всіх волів повбивайте, хай підуть вони на заріз!
    Горе їм, бо настав їхній день, час навіщення їх!
  • Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського краю, щоб звістити на Сіоні про помсту Господа, нашого Бога, про помсту за храма Його.
  • Скличте на Вавилона стрільців, усіх, хто лука натягує, табором станьте при ньому навколо, нехай йому втечі не буде!
    Відплатіте йому згідно з чином його, як зробив він зробіть так йому, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!
  • Тому то його юнаки всі поляжуть на площах його, а військові його того дня всі погинуть, говорить Господь.
  • Ось Я проти тебе, о пихо, говорить Господь, Бог Саваот, бо день твій прийшов, час тебе покарати!
  • І спіткнеться пиха й упаде, і не буде того, хто б підніс її.
    І огонь по містах його Я запалю, і він пожере всі довкілля його…
  • Так говорить Господь Саваот: Сини Ізраїлеві й сини Юдині разом утискувані, і всі, що в полон їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх випустити.
  • Але Викупитель їх сильний, Господь Саваот Йому Ймення!
    Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспокоїти, а вавилонських мешканців стривожити.
  • Меч на халдеїв, говорить Господь, і на мешканців Вавилону, і на князів його, і на його мудреців!
  • Меч на ворожбитів і безглуздими стануть, меч на лицарство його і вони полякаються!
  • Меч на коні його й на його колесниці, та на всю мішанину народів, яка серед нього, і стануть вони як жінки!
    Меч на скарби його й пограбовані будуть!
  • Посуха на води його, й вони повисихають, бо це край божків, і шаліють вони від бовванів…
  • Тому звірі пустинні там будуть сидіти з шакалами, і струсі будуть у ньому сидіти, і не буде заселений він вже навіки, і не буде замешканий він з роду в рід…
  • Як Содом та Гоморру й сусідів її Бог був поруйнував, говорить Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський!
  • Ось із півночі прийде народ, і люд великий, і численні царі, вони збуджені будуть із кінців землі:
  • Лук та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, вони їдуть на конях, на тебе вони вшикувались, як муж на війну, вавилонськая дочко!
  • Почув цар вавилонський відомість про них, й опустилися руки йому, обхопив його страх і тремтіння, немов породіллю!…
  • Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними!
    Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм він устоїть?
  • Тому то послухайте задум Господній, що на Вавилон Він задумав, і думки Його ті, що на землю халдейську замислив: Поправді кажу вам, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!
  • Від розголосу про взяття Вавилону земля задрижить, і почується крик між народами!…