Скрыть
52:2
52:5
52:7
52:14
52:15
52:22
52:23
52:25
52:26
52:28
52:29
52:32
52:33
52:34
Церковнославянский (рус)
Су́щу два́десяти и еди́ному лѣту́ седекі́и, внегда́ нача́ ца́р­ст­вовати, и ца́р­ст­вова во Иерусали́мѣ едино­на́­де­сять лѣ́тъ: и и́мя ма́тери его́ Амита́ль, дщи́ иеремі́ина, о ловны́.
И сотвори́ лука́вое предъ очи́ма Госпо́днима по всему́, ели́ко творя́ше Иоаки́мъ:
я́ко я́рость Госпо́дня бы́сть на Иерусали́мъ и на Иу́ду, до́ндеже от­ве́рже и́хъ от­ лица́ сво­его́: и от­ступи́ седекі́а от­ царя́ Вавило́нска.
И бы́сть въ девя́тое лѣ́то ца́р­ст­ва его́, въ деся́тый ме́сяцъ, въ деся́тый де́нь ме́сяца, прiи́де Навуходоно́соръ ца́рь Вавило́нскiй и вся́ си́ла его́ на Иерусали́мъ, и облего́ша его́ и сотвори́ша о́крестъ его́ остро́гъ от­ четверо­уго́лныхъ ка́менiй.
И бы́сть во облеже́нiи гра́дъ да́же до перваго­на́­де­ся­те лѣ́та ца́р­ст­ва седекі́ина.
Ме́сяца же четве́ртаго въ девя́тый де́нь, утверди́ся гла́дъ во гра́дѣ, и не бя́ше хлѣ́ба лю́демъ земли́.
И просѣко́ша гра́дъ, и вси́ му́жiе во́инстiи изыдо́ша но́щiю путе́мъ вра́тъ, и́же е́сть между́ двѣма́ стѣна́ма, и́же бя́ше пря́мо вертогра́ду царе́ву, халде́е же добыва́ху гра́дъ о́крестъ лежа́ще, и от­идо́ша путе́мъ въ пусты́ню.
И погна́ си́ла Халде́йска вслѣ́дъ царя́ и пости́же его́ объ ону́ страну́ иерихо́на, и вси́ о́троцы его́ разсы́пашася от­ него́.
И я́ша царя́ и при­­ведо́ша и́ ко царю́ Вавило́нскому въ Девла́ѳъ, и́же е́сть въ земли́ Ема́ѳъ, и глаго́ла ему́ съ судо́мъ.
И изсѣче́ ца́рь Вавило́нскiй сы́ны седекі́ины предъ очи́ма его́, и вся́ кня́зи Иу́дины изсѣче́ въ Девла́ѳѣ.
О́чи же седекі́и изъя́тъ, и связа́ его́ око́вами, и при­­веде́ его́ ца́рь Вавило́нскiй въ Вавило́нъ и вдаде́ его́ въ до́мъ жерно́вный до дне́, въ о́ньже у́мре.
Въ деся́тый же де́нь пя́таго ме́сяца [лѣ́то сiе́ девято­е­на́­де­сять Навуходоно́сору царю́ Вавило́нску] прiи́де навузарда́нъ архимаги́ръ, стоя́щь предъ лице́мъ царя́ Вавило́нска, во Иерусали́мъ,
и сожже́ хра́мъ Госпо́день и до́мъ царе́въ, и вся́ до́мы гра́дскiя и вся́къ до́мъ вели́къ сожже́ огне́мъ,
и вся́ку стѣ́ну Иерусали́млю о́крестъ разори́ си́ла Халде́йска, я́же бя́ше сiя́ архимаги́ромъ.
И от­ убо́гихъ люді́й, и оста́нокъ люді́й, и оста́в­шихся во гра́дѣ и избѣ́гшихъ, и́же убѣжа́ша ко царю́ Вавило́нску, и про́чiй наро́дъ пресели́ навузарда́нъ во­ево́да:
про́чiихъ же оста́ви люді́й убо́гихъ въ дѣ́латели виногра́да и земледѣ́лцевъ.
Столпы́ же мѣ́дяныя, и́же во хра́мѣ Госпо́дни, и подста́вы, и мо́ре мѣ́дяное, е́же во хра́мѣ Госпо́дни, сокруши́ша халде́е, и взя́ша мѣ́дь и́хъ, и от­несо́ша въ Вавило́нъ:
и вѣне́цъ и ча́шы, и ви́лицы и вся́ сосу́ды мѣ́дяныя, въ ни́хже служа́ху,
и ѳимiа́мники и ча́шы, и умыва́лницы и свѣ́щники, и кади́лницы и ча́шицы, я́же бя́ху злата́я и я́же бя́ху сре́бряная, взя́ архимаги́ръ.
И столпа́ два́ и мо́ре еди́но, и телце́въ два­на́­де­сять мѣ́дяныхъ подъ мо́ремъ, я́же сотвори́ ца́рь Соломо́нъ во хра́мѣ Госпо́дни, не бѣ́ вѣ́са мѣ́ди сосу́дъ тѣ́хъ.
Сто́лпъ же кі́йждо осми­на́­де­ся­ти лакте́й бѣ́ въ высоту́, ве́рвь же два­на́­де­ся­ти лакте́й о́крестъ его́ обдержа́­ше, и толстота́ его́ четы́рехъ пе́рстъ о́крестъ,
и глава́ на ни́хъ мѣ́дяна, пя́ть лако́тъ высота́ главы́ еди́ныя, и мре́жа, и ши́пки на вѣнцѣ́ о́крестъ, все́ бя́ше мѣ́дяно: та́кожде бы́сть и вторы́й сто́лпъ.
И бя́ше ши́пковъ де́вятьдесятъ и ше́сть еди́на страна́, и бя́ше всѣ́хъ ши́пковъ надъ мре́жею о́крестъ сто́.
И взя́ архимаги́ръ саре́а жерца́ старѣ́йшаго и жерца́ софо́нiю втора́го и трiе́хъ стрегу́щихъ пу́ть.
И от­ гра́да взя́ ка́женика еди́наго, и́же бѣ́ при­­ста́вникъ люді́й во́инскихъ, и се́дмь муже́й наро́читыхъ, и́же предъ лице́мъ царе́вымъ обрѣто́шася во гра́дѣ, и книго́чiя си́лъ уча́щаго люді́й земли́, и шестьдеся́тъ муже́й от­ люді́й земли́, и́же обрѣто́шася средѣ́ гра́да:
и взя́ и́хъ навузарда́нъ архимаги́ръ и при­­веде́ я́ ко царю́ Вавило́нску въ Девла́ѳъ.
И изби́ я́ ца́рь Вавило́нскiй въ Девла́ѳѣ въ земли́ Ема́ѳъ: и преселе́нъ бы́сть Иу́да от­ земли́ сво­ея́.
Сі́и су́ть лю́дiе, и́хже пресели́ Навуходоно́соръ въ седмо́е лѣ́то, Иуде́евъ три́ ты́сящы и два́десять и три́:
во осмо­е­на́­де­сять лѣ́то Навуходоно́соръ изъ Иерусали́ма ду́шъ о́смь со́тъ три́десять и двѣ́ пресели́.
Въ два́десять тре́тiе лѣ́то Навуходоно́сора пресели́ навузарда́нъ архимаги́ръ Иуде́евъ ду́шъ се́дмь со́тъ и четы́редесять пя́ть, всѣ́хъ же ду́шъ четы́ре ты́сящы и ше́сть со́тъ.
И бы́сть въ три́десять седмо́е лѣ́то преселе́нiя Иоаки́ма царя́ Иу́дина, въ два́десять пя́тый де́нь ме́сяца втораго­на́­де­сять, воз­несе́ евилмерода́хъ ца́рь Вавило́нскiй въ пе́рвое лѣ́то ца́р­ст­ва сво­его́ главу́ Иоаки́ма царя́ Иу́дина, и изведе́ его́ изъ хра́ма, въ не́мже стрежа́­шеся, и глаго́ла ему́ блага́я:
и даде́ престо́лъ его́ вы́ше царе́й, и́же съ ни́мъ, въ Вавило́нѣ,
и измѣни́ ри́зы его́ темни́чныя, и ядя́ше хлѣ́бъ всегда́ предъ лице́мъ его́ во вся́ дни́ живота́ сво­его́:
и уро́къ ему́ дая́шеся всегда́ от­ царя́ Вавило́нска, да́же до дне́, въ о́ньже у́мре, во вся́ дни́ живота́ его́.

Коне́цъ кни́зѣ проро́ка иеремі́и: и́мать въ себѣ́ гла́въ 52.
Украинский (Огієнко)
Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював.
А царював він в Єрусалимі одинадцять років;
ім́я ж його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.
І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя.
А Седекія відпав від вавилонського царя.
І сталося за дев́ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборилися проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
І ввійшло місто в облогу аж до одинадцятого року царя Седекії.
Четвертого місяця, дев́ятого дня місяця настав великий голод у місті, і не було хліба для народу краю.
І пробитий був пролім у стіні міста, і всі вояки повтікали, і повиходили з міста вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо.
І пішли вони дорогою в степ.
А халдейське військо погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього…
І схопили царя, і відвели його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.
І цар вавилонський порізав Седекіїних синів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі…
А очі Седекії він вибрав, і зв́язав його ланцюгами.
І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в́язниці аж до дня його смерти…
А п́ятого місяця, десятого дня місяця, це дев́ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, прийшов до Єрусалиму Невузар́адан, начальник царської сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.
І він спалив Господнього дома та дома царевого, і всі доми в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.
І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
А з бідноти народу та решту народу, що позостався в місті, і перебіжників, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар́адан, начальник царської сторожі.
А з бідноти краю начальник царської сторожі позоставив декого за винарів та за рільників.
А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і понесли всю їхню мідь до Вавилону.
І горнята, і лопатки, і ножиці, і кропильниці, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що ним служать, позабирали.
І миски, і кадильниці, і кропильниці, і горнята, і свічники, і ложки, і жертовні миски, і що було золоте забрав золото, а що срібне срібло взяв начальник царської сторожі.
Два стовпи, одне море, дванадцять мідяних волів, що під підставами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, не було й ваги для міді всіх цих речей!
А стовпи вісімнадцять ліктів високість одного стовпа, і шнурок на дванадцять ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, всередині порожнявий.
І маковиця на ньому мідяна, а високість однієї маковиці п́ять ліктів та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь.
І для другого стовпа так само, і гранатові яблука.
І було гранатових яблук дев́ятдесят і шість на кожну сторону, усіх гранатових яблук на мережці навколо сто.
начальник царської сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та семеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військового відділу, що записував народ краю до військового відділу, і шістдесят чоловіка з народу краю, що знаходилися в місті.
І позабирав їх Невузар́адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
І вдарив їх вавилонський цар, і позабивав їх у Рівлі, у хаматовому краї.
І пішов Юда на вигнання з своєї землі!
Оце той народ, що вигнав Навуходоносор: у сьомому році три тисячі й двадцять і три юдеї.
У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.
У році двадцятому й третьому вигнав Невузар́адан, начальник царської сторожі, сім сотень сорок і п́ять душ юдеїв.
Усіх душ чотири тисячі й шість сотень.
І сталося за тридцятого й сьомого року вигнання Єгоякима, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п́ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгоякимом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув́язнення.
І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
І змінив в́язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.
Арабский (Arabic Van Dyke)
كان صدقيا ابن احدى وعشرين سنة حين ملك وملك احدى عشرة سنة في اورشليم واسم امه حميطل بنت ارميا من لبنة.
وعمل الشر في عيني الرب حسب كل ما عمل يهوياقيم.
لانه لاجل غضب الرب على اورشليم ويهوذا حتى طرحهم من امام وجهه كان ان صدقيا تمرد على ملك بابل
وفي السنة التاسعة لملكه في الشهر العاشر في عاشر الشهر جاء نبوخذراصر ملك بابل هو وكل جيشه على اورشليم ونزلوا عليها وبنوا عليها ابراجا حواليها.
فدخلت المدينة في الحصار الى السنة الحادية عشرة للملك صدقيا.
في الشهر الرابع في تاسع الشهر اشتد الجوع في المدينة ولم يكن خبز لشعب الارض.
فثغرت المدينة وهرب كل رجال القتال وخرجوا من المدينة ليلا في طريق الباب بين السورين اللذين عند جنة الملك والكلدانيون عند المدينة حواليها فذهبوا في طريق البرية
فتبعت جيوش الكلدانيين الملك فادركوا صدقيا في برية اريحا وتفرق كل جيشه عنه.
فأخذوا الملك واصعدوه الى ملك بابل الى ربلة في ارض حماة فكلمه بالقضاء عليه.
فقتل ملك بابل بني صدقيا امام عينيه وقتل ايضا كل رؤساء يهوذا في ربلة.
واعمى عيني صدقيا وقيده بسلسلتين من نحاس وجاء به ملك بابل الى بابل وجعله في السجن الى يوم وفاته
وفي الشهر الخامس في عاشر الشهر وهي السنة التاسعة عشرة للملك نبوخذراصر ملك بابل جاء نبوزرادان رئيس الشرط الذي كان يقف امام ملك بابل الى اورشليم.
واحرق بيت الرب وبيت الملك وكل بيوت اورشليم وكل بيوت العظماء احرقها بالنار
وكل اسوار اورشليم مستديرا هدمها كل جيش الكلدانيين الذي مع رئيس الشرط.
وسبى نبوزرادان رئيس الشرط بعضا من فقراء الشعب وبقية الشعب الذين بقوا في المدينة والهاربين الذين سقطوا الى ملك بابل وبقية الجمهور.
ولكن نبوزرادان رئيس الشرط ابقى من مساكين الارض كرّامين وفلاحين
وكسر الكلدانيون اعمدة النحاس التي لبيت الرب والقواعد وبحر النحاس الذي في بيت الرب وحملوا كل نحاسها الى بابل.
وأخذوا القدور والرفوش والمقاص والمناضح والصحون وكل آنية النحاس التي كانوا يخدمون بها.
واخذ رئيس الشرط الطسوس والمجامر والمناضح والقدور والمناير والصحون والاقداح ما كان من ذهب فالذهب وما كان من فضة فالفضة.
والعمودين والبحر الواحد والاثني عشر ثورا من نحاس التي تحت القواعد التي عملها الملك سليمان لبيت الرب. لم يكن وزن لنحاس كل هذه الادوات.
اما العمودان فكان طول العمود الواحد ثماني عشرة ذراعا وخيط اثنتا عشرة ذراعا يحيط به وغلظه اربع اصابع وهو اجوف.
وعليه تاج من نحاس ارتفاع التاج الواحد خمس اذرع وعلى التاج حواليه شبكة ورمانات الكل من نحاس. ومثل ذلك للعمود الثاني والرمانات
وكانت الرمانات ستا وتسعين للجانب. كل الرمانات مئة على الشبكة حواليها
واخذ رئيس الشرط سرايا الكاهن الاول وصفنيا الكاهن الثاني وحارسي الباب الثلاثة
واخذ من المدينة خصيا واحدا كان وكيلا على رجال الحرب وسبعة رجال من الذين ينظرون وجه الملك الذين وجدوا في المدينة وكاتب رئيس الجند الذي كان يجمع شعب الارض للتجند وستين رجلا من شعب الارض الذين وجدوا في وسط المدينة
اخذهم نبوزرادان رئيس الشرط وسار بهم الى ملك بابل الى ربلة.
فضربهم ملك بابل وقتلهم في ربلة في ارض حماة فسبي يهوذا من ارضه.
هذا هو الشعب الذي سباه نبوخذراصر في السنة السابعة. من اليهود ثلاثة آلاف وثلاثة وعشرون.
وفي السنة الثامنة عشرة لنبوخذراصر سبى من اورشليم ثمان مئة واثنتان وثلاثون نفسا.
في السنة الثالثة والعشرين لنبوخذراصر سبى نبوزرادان رئيس الشرط من اليهود سبع مئة وخمسا واربعين نفسا. جملة النفوس اربعة آلاف وست مئة
وفي السنة السابعة والثلاثين لسبي يهوياكين في الشهر الثاني عشر في الخامس والعشرين من الشهر رفع اويل مرودخ ملك بابل في سنة تملكه راس يهوياكين ملك يهوذا وأخرجه من السجن
وكلمه بخير وجعل كرسيه فوق كراسي الملوك الذين معه في بابل.
وغيّر ثياب سجنه وكان يأكل دائما الخبز امامه كل ايام حياته.
ووظيفته وظيفة دائمة تعطى له من عند ملك بابل امر كل يوم بيومه الى يوم وفاته كل ايام حياته
1 Седекия отложился от Вавилона. 4 Осада Иерусалима, Седекия взят в плен и отведен в Вавилон. 12 Дом Господень, дом царя и большие дома ограблены и сожжены. 24 Другие пленные взяты и умерщвлены. 31 Евильмеродах оказал милость Иоакиму.
Седекия был двадцати одного года, когда начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме одиннадцать лет; имя матери его – Хамуталь, дочь Иеремии из Ливны.
И он делал злое в очах Господа, все то, что делал Иоаким;
посему гнев Господа был над Иерусалимом и Иудою до того, что Он отверг их от лица Своего; и Седекия отложился от царя Вавилонского.
И было, в девятый год его царствования, в десятый месяц, в десятый день месяца, пришел Навуходоносор, царь Вавилонский, сам и все войско его, к Иерусалиму, и обложили его, и устроили вокруг него насыпи.
И находился город в осаде до одиннадцатого года царя Седекии.
В четвертом месяце, в девятый день месяца, голод в городе усилился, и не было хлеба у народа земли.
Сделан был пролом в город, и побежали все военные, и вышли из города ночью воротами, находящимися между двумя стенами, подле царского сада, и пошли дорогою степи; Халдеи же были вокруг города.
Войско Халдейское погналось за царем, и настигли Седекию на равнинах Иерихонских, и все войско его разбежалось от него.
И взяли царя, и привели его к царю Вавилонскому, в Ривлу, в землю Емаф, где он произнес над ним суд.
И заколол царь Вавилонский сыновей Седекии пред глазами его, и всех князей Иудейских заколол в Ривле.
А Седекии выколол глаза и велел оковать его медными оковами; и отвел его царь Вавилонский в Вавилон и посадил его в дом стражи до дня смерти его.
В пятый месяц, в десятый день месяца, – это был девятнадцатый год царя Навуходоносора, царя Вавилонского, – пришел Навузардан, начальник телохранителей, предстоявший пред царем Вавилонским, в Иерусалим
и сожег дом Господень, и дом царя, и все домы в Иерусалиме, и все домы большие сожег огнем.
И все войско Халдейское, бывшее с начальником телохранителей, разрушило все стены вокруг Иерусалима.
Бедных из народа и прочий народ, остававшийся в городе, и переметчиков, которые передались царю Вавилонскому, и вообще остаток простого народа Навузардан, начальник телохранителей, выселил.
Только несколько из бедного народа земли Навузардан, начальник телохранителей, оставил для виноградников и земледелия.
И столбы медные, которые были в доме Господнем, и подставы, и медное море, которое в доме Господнем, изломали Халдеи и отнесли всю медь их в Вавилон.
И тазы, и лопатки, и ножи, и чаши, и ложки, и все медные сосуды, которые употребляемы были при Богослужении, взяли;
и блюда, и щипцы, и чаши, и котлы, и лампады, и фимиамники, и кру́жки, что было золотое – золотое, и что было серебряное – серебряное, взял начальник телохранителей;
также два столба, одно море и двенадцать медных волов, которые служили подставами, которые царь Соломон сделал в доме Господнем, – меди во всех этих вещах невозможно было взвесить.
Столбы сии были каждый столб в восемнадцать локтей вышины, и шнурок в двенадцать локтей обнимал его, а толщина стенок его внутри пустого, в четыре перста.
И венец на нем медный, а высота венца пять локтей; и сетка и гранатовые яблоки вокруг были все медные; то же и на другом столбе с гранатовыми яблоками.
Гранатовых яблоков было по всем сторонам девяносто шесть; всех яблоков вокруг сетки сто.
Начальник телохранителей взял также Сераию первосвященника и Цефанию, второго священника, и трех сторожей порога.
И из города взял одного евнуха, который был начальником над военными людьми, и семь человек предстоявших лицу царя, которые находились в городе, и главного писца в войске, записывавшего в войско народ земли, и шестьдесят человек из народа страны, найденных в городе.
И взял их Навузардан, начальник телохранителей, и отвел их к царю Вавилонскому в Ривлу.
И поразил их царь Вавилонский и умертвил их в Ривле, в земле Емаф; и выселен был Иуда из земли своей.
Вот народ, который выселил Навуходоносор: в седьмой год три тысячи двадцать три Иудея;
в восемнадцатый год Навуходоносора из Иерусалима выселено восемьсот тридцать две души;
в двадцать третий год Навуходоносора Навузардан, начальник телохранителей, выселил Иудеев семьсот сорок пять душ: всего четыре тысячи шестьсот душ.
В тридцать седьмой год после переселения Иоакима*, царя Иудейского, в двенадцатый месяц, в двадцать пятый день месяца, Евильмеродах, царь Вавилонский, в первый год царствования своего, возвысил Иоакима, царя Иудейского, и вывел его из темничного дома. //*Иехонии.
И беседовал с ним дружелюбно, и поставил престол его выше престола царей, которые были у него в Вавилоне;
и переменил темничные одежды его, и он всегда у него обедал во все дни жизни своей.
И содержание его, содержание постоянное, выдаваемо было ему от царя изо дня в день до дня смерти его, во все дни жизни его.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible