Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Иеремии

 
  • Сло́во, е́же бы́сть ко иеремі́и от­ Го́спода, глаго́лющее:
  • ста́ни во вратѣ́хъ до́му Госпо́дня и проповѣ́ждь та́мо сло́во то́ и глаго́ли: *слы́шите сло́во Госпо́дне, вся́ Иуде́а,* ходя́щiи сквоз­ѣ́ врата́ сiя́, да покло́нитеся Го́споду:
  • сiя́ глаго́летъ Госпо́дь си́лъ, Бо́гъ Изра́илевъ: испра́вите пути́ ва́шя и начина́нiя ва́ша, и вселю́ вы на мѣ́стѣ се́мъ.
  • Не надѣ́йтеся на себе́ во словесѣ́хъ лжи́выхъ, поне́же весьма́ не упо́льзуютъ ва́съ, глаго́люще: хра́мъ Госпо́день, хра́мъ Госпо́день, хра́мъ Госпо́день е́сть.
  • Я́ко а́ще исправля́юще испра́вите пути́ ва́шя и умышле́нiя ва́ша, и творя́ще сотворите́ су́дъ посредѣ́ му́жа и посредѣ́ и́скрен­няго его́,
  • и при­­ше́лцу и си́ру и вдови́цѣ не сотвори́те наси́лiя, и кро́ве непови́н­ныя не излiе́те на мѣ́стѣ се́мъ, и вслѣ́дъ бого́въ чужди́хъ не по́йдете на зло́ ва́мъ,
  • вселю́ ва́съ на мѣ́стѣ се́мъ, въ земли́, ю́же да́хъ отце́мъ ва́шымъ от­ вѣ́ка да́же и до вѣ́ка.
  • А́ще же вы́ надѣ́етеся на словеса́ лжи́вая, от­ону́дуже не бу́детъ ва́мъ по́льзы,
  • и кра́дете и убива́ете, и блу́д­ст­вуете и клене́теся лжи́во, и жрете́ Ваа́лу и хо́дите вслѣ́дъ бого́въ чужди́хъ, и́хже не вѣ́сте, я́ко во зло́ ва́мъ су́ть,
  • и прiидо́сте и ста́сте предо мно́ю въ дому́ се́мъ, въ не́мже при́звано е́сть и́мя мое́, и рекли́ есте́: удали́хомся, е́же не твори́ти вся́ ме́рзости сiя́:
  • еда́ верте́пъ разбо́йникомъ е́сть до́мъ мо́й, въ не́мже при­­зва́ся и́мя мое́ та́мо во о́чiю ва́шею? И се́, а́зъ ви́дѣхъ, глаго́летъ Госпо́дь.
  • Сего́ ра́ди иди́те къ мѣ́сту мо­ему́, е́же въ Сило́мѣ, идѣ́же всели́хъ и́мя мое́ от­ нача́ла, и ви́дите, что́ сотвори́хъ ему́ лука́в­ст­въ ра́ди люді́й мо­и́хъ Изра́иля.
  • И ны́нѣ, поне́же сотвори́сте вся́ дѣла́ сiя́, рече́ Госпо́дь, и глаго́лахъ къ ва́мъ ра́но востаю́щь и глаго́лющь, и не услы́шасте мене́, и зва́хъ ва́съ, и не от­вѣща́сте:
  • у́бо и а́зъ сотворю́ до́му сему́, въ не́мже при́звано е́сть и́мя мое́, на него́же вы́ упова́сте, и мѣ́сту, е́же да́хъ ва́мъ и отце́мъ ва́шымъ, я́коже сотвори́хъ Сило́му.
  • И от­ве́ргу ва́съ от­ лица́ мо­его́, я́коже от­верго́хъ всю́ бра́тiю ва́шу, все́ сѣ́мя Ефре́мово.
  • Ты́ же не моли́ся о лю́дехъ си́хъ и не проси́ е́же поми́лованымъ бы́ти и́мъ, и не моли́, ниже́ при­­ступа́й ко мнѣ́ о ни́хъ, я́ко не услы́шу тя́.
  • Еда́ не ви́диши, что́ сі́и творя́тъ во градѣ́хъ Иу́диныхъ и на путе́хъ Иерусали́мскихъ?
  • Сы́нове и́хъ собира́ютъ дрова́, и отцы́ и́хъ зажига́ютъ о́гнь, и жены́ и́хъ мѣ́сятъ муку́, да сотворя́тъ опрѣсно́ки во́ин­ству небе́сному {Евр.: цари́цѣ небе́снѣй.}, и воз­лiя́ша воз­лiя́нiя бого́мъ чужди́мъ, да прогнѣ́ваютъ мя́.
  • Мене́ ли ті́и прогнѣвля́ютъ? глаго́летъ Госпо́дь: еда́ не себе́ сами́хъ? да постыдя́т­ся ли́ца и́хъ.
  • Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь: се́, гнѣ́въ и я́рость моя́ Лiе́т­ся на мѣ́сто сiе́ и на лю́ди, и на скоты́ и на вся́ко дре́во страны́ и́хъ и на плоды́ земны́я, и воз­жже́т­ся и не уга́снетъ.
  • Сiя́ глаго́летъ Госпо́дь си́лъ, Бо́гъ Изра́илевъ: всесожже́нiя ва́ша собери́те со же́ртвами ва́шими и изъяди́те мяса́:
  • я́ко не глаго́лахъ ко отце́мъ ва́шымъ и не заповѣ́дахъ и́мъ въ де́нь, въ о́ньже изведо́хъ и́хъ от­ земли́ Еги́петскiя, о всесожже́нiихъ и же́ртвахъ,
  • но [то́кмо] сло́во сiе́ заповѣ́дахъ и́мъ, рекі́й: услы́шите гла́съ мо́й, и бу́ду ва́мъ въ Бо́га, и вы́ бу́дете мнѣ́ въ лю́ди, и ходи́те во всѣ́хъ путе́хъ мо­и́хъ, въ ни́хже повелѣ́хъ ва́мъ, да бла́го бу́детъ ва́мъ.
  • И не услы́шаша мене́, и не вня́тъ у́хо и́хъ: но по­идо́ша въ по́хотехъ и стро́пот­ст­вѣ се́рдца сво­его́ лука́ваго, и сотвори́шася на за́дняя, а не на пре́дняя,
  • от­ дне́, въ о́ньже изыдо́ша отцы́ и́хъ от­ земли́ Еги́петскiя, и да́же до дне́ сего́: и посла́хъ къ ва́мъ вся́ рабы́ моя́ проро́ки, въ де́нь и ра́но востая́ и посыла́я:
  • и не услы́шаша мя́, ни при­­клони́ша у́хо свое́, но ожесточи́ша вы́ю свою́ па́че оте́цъ сво­и́хъ.
  • И рече́ши къ ни́мъ вся́ словеса́ сiя́,* и не услы́шатъ тя́, и воз­зове́ши и́хъ, и не от­вѣща́ютъ тебѣ́.
  • И рече́ши къ ни́мъ: се́й язы́къ, и́же не послу́ша гла́са Го́спода Бо́га сво­его́, ни воспрiя́тъ наказа́нiя: поги́бе вѣ́ра и отъ­я́та е́сть от­ у́стъ и́хъ.
  • Остризи́ главу́ твою́ и от­ме́тни, и воспрiими́ во устнѣ́ рыда́нiе, я́ко от­ве́рже Госпо́дь и от­ри́ну ро́дъ творя́й сiя́.
  • Поне́же сотвори́ша сы́нове Иу́дины лука́вое во о́чiю мое́ю, рече́ Госпо́дь: поста́виша ме́рзости своя́ въ дому́, въ не́мже при́звано е́сть и́мя мое́, да оскверня́тъ его́,
  • и созда́ша тре́бище тафе́ѳу, е́же е́сть во юдо́ли сы́на ен­но́мля, да сожига́ютъ сы́ны своя́ и дще́ри своя́ огне́мъ, его́же не повелѣ́хъ и́мъ, ниже́ помы́слихъ въ се́рдцы мо­е́мъ:
  • сего́ ра́ди се́, дні́е гряду́тъ, глаго́летъ Госпо́дь, и не реку́тъ ктому́: тре́бище тафе́ѳово и юдо́ль сы́на ен­но́мля, но юдо́ль закла́ныхъ: и погребу́т­ся во тафе́ѳѣ, зане́же нѣ́сть мѣ́ста.
  • И бу́дутъ тру́пiе люді́й си́хъ во снѣ́дь пти́цамъ небе́снымъ и звѣре́мъ земны́мъ, и не бу́детъ от­гоня́ющаго.
  • И упраздню́ от­ градо́въ Иу́диныхъ и от­ путі́й Иерусали́млихъ гла́съ ра́ду­ю­щихся и гла́съ веселя́щихся, гла́съ жениха́ и гла́съ невѣ́сты, во опустѣ́нiи бо бу́детъ вся́ земля́.
  • Слово, которое было к Иеремии от Господа:
  • стань во вратах дома Господня и провозгласи там слово сие и скажи: *слушайте слово Господне, все Иудеи,* входящие сими вратами на поклонение Господу.
  • Так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: исправьте пути ваши и деяния ваши, и Я оставлю вас жить на сем месте.
  • Не надейтесь на обманчивые слова: «здесь храм Господень, храм Господень, храм Господень».
  • Но если совсем исправите пути ваши и деяния ваши, если будете верно производить суд между человеком и соперником его,
  • не будете притеснять иноземца, сироты и вдовы, и проливать невинной крови на месте сем, и не пойдете во след иных богов на беду себе, –
  • то Я оставлю вас жить на месте сем, на этой земле, которую дал отцам вашим в роды родов.
  • Вот, вы надеетесь на обманчивые слова, которые не принесут вам пользы.
  • Как! вы крадете, убиваете и прелюбодействуете, и клянетесь во лжи и кадите Ваалу, и ходите во след иных богов, которых вы не знаете,
  • и потом приходите и становитесь пред лицем Моим в доме сем, над которым наречено имя Мое, и говорите: «мы спасены», чтобы впредь делать все эти мерзости.
  • Не соделался ли вертепом разбойников в глазах ваших дом сей, над которым наречено имя Мое? Вот, Я видел это, говорит Господь.
  • Пойдите же на место Мое в Силом, где Я прежде назначил пребывать имени Моему, и посмотрите, что сделал Я с ним за нечестие народа Моего Израиля.
  • И ныне, так как вы делаете все эти дела, говорит Господь, и Я говорил вам с раннего утра, а вы не слушали, и звал вас, а вы не отвечали, –
  • то Я так же поступлю с домом сим, над которым наречено имя Мое, на который вы надеетесь, и с местом, которое Я дал вам и отцам вашим, как поступил с Силомом.
  • И отвергну вас от лица Моего, как отверг всех братьев ваших, все семя Ефремово.
  • Ты же не проси за этот народ и не возноси за них молитвы и прошения, и не ходатайствуй предо Мною, ибо Я не услышу тебя.
  • Не видишь ли, что они делают в городах Иудеи и на улицах Иерусалима?
  • Дети собирают дрова, а отцы разводят огонь, и женщины месят тесто, чтобы делать пирожки для богини неба и совершать возлияния иным богам, чтобы огорчать Меня.
  • Но Меня ли огорчают они? говорит Господь; не себя ли самих к стыду своему?
  • Посему так говорит Господь Бог: вот, изливается гнев Мой и ярость Моя на место сие, на людей и на скот, и на дерева полевые и на плоды земли, и возгорится и не погаснет.
  • Так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: всесожжения ваши прилагайте к жертвам вашим и ешьте мясо;
  • ибо отцам вашим Я не говорил и не давал им заповеди в тот день, в который Я вывел их из земли Египетской, о всесожжении и жертве;
  • но такую заповедь дал им: «слушайтесь гласа Моего, и Я буду вашим Богом, а вы будете Моим народом, и ходите по всякому пути, который Я заповедаю вам, чтобы вам было хорошо».
  • Но они не послушали и не приклонили уха своего, и жили по внушению и упорству злого сердца своего, и стали ко Мне спиною, а не лицом.
  • С того дня, как отцы ваши вышли из земли Египетской, до сего дня Я посылал к вам всех рабов Моих – пророков, посылал всякий день с раннего утра;
  • но они не слушались Меня и не приклонили уха своего, а ожесточили выю свою, поступали хуже отцов своих.
  • И когда ты будешь говорить им все эти слова,* они тебя не послушают; и когда будешь звать их, они тебе не ответят.
  • Тогда скажи им: *вот народ, который не слушает гласа Господа Бога своего и не принимает наставления! Не стало у них истины, она отнята от уст их.
  • Остриги волоса твои и брось, и подними плач на горах, ибо отверг Господь и оставил род, навлекший гнев Его.
  • Ибо сыновья Иуды делают злое пред очами Моими, говорит Господь; поставили мерзости свои в доме, над которым наречено имя Мое, чтобы осквернить его;
  • и устроили высоты Тофета в долине сыновей Енномовых, чтобы сожигать сыновей своих и дочерей своих в огне, чего Я не повелевал и что Мне на сердце не приходило.
  • За то вот, приходят дни, говорит Господь, когда не будут более называть место сие Тофетом и долиною сыновей Енномовых, но долиною убийства, и в Тофете будут хоронить по недостатку места.
  • И будут трупы народа сего пищею птицам небесным и зверям земным, и некому будет отгонять их.
  • И прекращу в городах Иудеи и на улицах Иерусалима голос торжества и голос веселия, голос жениха и голос невесты; потому что земля эта будет пустынею.
  • الكلمة التي صارت الى ارميا من قبل الرب قائلا.

  • قف في باب بيت الرب وناد هناك بهذه الكلمة وقل. اسمعوا كلمة الرب يا جميع يهوذا الداخلين في هذه الابواب لتسجدوا للرب.

  • هكذا قال رب الجنود اله اسرائيل. اصلحوا طرقكم واعمالكم فاسكنكم في هذا الموضع.

  • لا تتكلوا على كلام الكذب قائلين هيكل الرب هيكل الرب هيكل الرب هو.

  • لانكم ان اصلحتم اصلاحا طرقكم واعمالكم ان اجريتم عدلا بين الانسان وصاحبه

  • ان لم تظلموا الغريب واليتيم والارملة ولم تسفكوا دما زكيا في هذا الموضع ولم تسيروا وراء آلهة اخرى لاذائكم

  • فاني اسكنكم في هذا الموضع في الارض التي اعطيت لآبائكم من الازل والى الابد

  • ها انكم متكلون على كلام الكذب الذي لا ينفع.

  • أتسرقون وتقتلون وتزنون وتحلفون كذبا وتبخرون للبعل وتسيرون وراء آلهة اخرى لم تعرفوها

  • ثم تأتون وتقفون امامي في هذا البيت الذي دعي باسمي عليه وتقولون قد انقذنا. حتى تعملوا كل هذه الرجاسات.

  • هل صار هذا البيت الذي دعي باسمي عليه مغارة لصوص في اعينكم. هانذا ايضا قد رأيت يقول الرب.

  • لكن اذهبوا الى موضعي الذي في شيلو الذي أسكنت فيه اسمي اولا وانظروا ما صنعت به من اجل شر شعبي اسرائيل.

  • والآن من اجل عملكم هذه الاعمال يقول الرب وقد كلمتكم مبكرا ومكلما فلم تسمعوا ودعوتكم فلم تجيبوا

  • اصنع بالبيت الذي دعي باسمي عليه الذي انتم متكلون عليه وبالموضع الذي اعطيتكم وآبائكم اياه كما صنعت بشيلو.

  • واطرحكم من امامي كما طرحت كل اخوتكم كل نسل افرايم.

  • وانت فلا تصل لاجل هذا الشعب ولا ترفع لاجلهم دعاء ولا صلاة ولا تلحّ عليّ لاني لا اسمعك

  • أما ترى ماذا يعملون في مدن يهوذا وفي شوارع اورشليم.

  • أفاياي يغيظون يقول الرب. أليس انفسهم لاجل خزي وجوههم.

  • لذلك هكذا قال السيد الرب. ها غضبي وغيظي ينسكبان على هذا الموضع على الناس وعلى البهائم وعلى شجر الحقل وعلى ثمر الارض فيتقدان ولا ينطفئان

  • هكذا قال رب الجنود اله اسرائيل. ضموا محرقاتكم الى ذبائحكم وكلوا لحما.

  • لاني لم اكلم آباءكم ولا اوصيتهم يوم اخرجتهم من ارض مصر من جهة محرقة وذبيحة.

  • بل انما اوصيتهم بهذا الامر قائلا اسمعوا صوتي فاكون لكم الها وانتم تكونون لي شعبا وسيروا في كل الطريق الذي اوصيكم به ليحسن اليكم.

  • فلم يسمعوا ولم يميلوا اذنهم بل ساروا في مشورات وعناد قلبهم الشرير واعطوا القفا لا الوجه.

  • فمن اليوم الذي خرج فيه آباؤكم من ارض مصر الى هذا اليوم ارسلت اليكم كل عبيدي الانبياء مبكرا كل يوم ومرسلا

  • فلم يسمعوا لي ولم يميلوا اذنهم بل صلّبوا رقابهم. اساءوا اكثر من آبائهم.

  • فتكلمهم بكل هذه الكلمات ولا يسمعون لك وتدعوهم ولا يجيبونك.

  • فتقول لهم هذه هي الامة التي لم تسمع لصوت الرب الهها ولم تقبل تأديبا. باد الحق وقطع عن افواههم

  • جزي شعرك واطرحيه وارفعي على الهضاب مرثاة لان الرب قد رفض ورذل جيل رجزه.

  • لان بني يهوذا قد عملوا الشر في عيني يقول الرب. وضعوا مكرهاتهم في البيت الذي دعي باسمي لينجسوه.

  • وبنو مرتفعات توفة التي في وادي ابن هنوم ليحرقوا بنيهم وبناتهم بالنار الذي لم آمر به ولا صعد على قلبي

  • لذلك ها هي ايام تأتي يقول الرب ولا يسمى بعد توفة ولا وادي ابن هنوم بل وادي القتل ويدفنون في توفة حتى لا يكون موضع.

  • وتصير جثث هذا الشعب أكلا لطيور السماء ولوحوش الارض ولا مزعج.

  • وابطّل من مدن يهوذا ومن شوارع اورشليم صوت الطرب وصوت الفرح صوت العريس وصوت العروس لان الارض تصير خرابا

  • Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
  • Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промовиш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що ходите брамами цими вклонятися Господу.
  • Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Поправте дороги свої й свої вчинки, й Я зроблю, що ви житимете на цім місці!
  • Не надійтесь собі на слова неправдиві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній отут!
  • Бо якщо ви насправді поправите ваші дороги та ваші діла, якщо один одному будете справді чинити справедливо,
  • не будете тиснути чужинця, сироту та вдову, не будете лити невинної крови на місці цьому, і за іншими богами вслід не підете собі на біду,
  • то зроблю, що ви пробуватимете на цім місці, у Краю, що його дав Я вашим батькам відвіку навіки!
  • Ось собі ви надієтеся на слова неправдиві, які не допоможуть:
  • Чи ви будете красти, вбивати й перелюб чинити, і присягати фальшиво, й кадити Ваалові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте,
  • а потім ви прийдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім́ям Моїм, і скажете: Урятовані ми, щоб чинити гидоти всі ці?
  • Чи вертепом розбійників став оцей дім, що Ім́я Моє кличеться в ньому, на ваших очах?
    І Я оце бачу, говорить Господь…
  • Бо підіть но до місця Мого, що в Шіло, де Я спочатку вчинив був перебування для Ймення Свого, і побачите, що вчинив Я йому через лукавство Мого народу Ізраїлевого…
  • Тепер же за те, що ви робите всі оці вчинки, говорить Господь, і що Я говорив був до вас, промовляючи пильно, але ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказали,
  • то зроблю цьому домові, що кликалось в ньому Ім́я Моє, що на нього надієтесь ви, і місцю цьому, що Я дав його вам та вашим батькам, так само, як Я був зробив для Шіло,
  • і відкину Я вас від обличчя Свого, як відкинув усіх ваших братів, усе насіння Єфремове!…
  • А ти не молись за народ цей, і благання й молитви за них не здіймай, і Мене не проси, бо не вислухаю Я тебе!
  • Хіба ти не бачиш, що роблять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:
  • Діти дрова збирають, а батьки розкладають огонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних небесній цариці, і ллють литі жертви для інших богів, на досаду Мені…
  • Та хіба ображають Мене, говорить Господь?
    Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?
  • Тому Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на людину й худобу, і на польові дерева та на земні плоди, і палатиме він, і не згасне!
  • Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопалення до жертов ваших, і їжте м́ясо,
  • бо Я не говорив батькам вашим, і не наказував їм того дня, як виводив їх із краю єгипетського, про справи цілопалення й жертви.
  • Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви будете народом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу вам, щоб вам було добре.
  • Та не слухали й не нахилили вони свого вуха, а ходили за радами та за упертістю серця лихого свого, і стали до Мене плечима, а не обличчям.
  • Від того дня, коли ваші батьки вийшли з краю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пильно.
  • Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиляли, і показали себе твердошийними, зло чинили ще більш від батьків своїх…
  • І ти будеш казати їм ці всі слова, та не будуть вони тебе слухати, і будеш ти кликати до них, та вони тобі відповіді не дадуть…
  • І скажеш до них: Оце той народ, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поуки не брав, загинула правда, і зникла з їхніх уст…
  • Обстрижи ти волосся своє та й відкинь, на лисих горах здійми жалісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем́я Свого гніву!
  • Бо Юдині сини чинять зло в Моїх очах, говорить Господь, поклали гидоти свої в тому домі, що в нім кликалося Моє Ймення, щоб збезчестити його…
  • І побудували ті жертовні пагірки Тофета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та дочок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не приходило…
  • Тому то приходять ось дні, говорить Господь, що не буде вже кликатись Тофет місце це чи Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина вбивства, і будуть ховати у Тофеті через брак місця на погреб.
  • І стане труп цього народу за стерво небесному птаству та земній звірині, і не буде, хто б їх відстрашив!…
  • І спиню в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, бо руїною стане цей Край!