Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Книга пророка Иеремии

 
  • Кто́ да́стъ главѣ́ мо­е́й во́ду и очесе́мъ мо­и́мъ исто́чникъ сле́зъ? и пла́чуся де́нь и но́щь о побiе́н­ныхъ дще́ре люді́й мо­и́хъ.
  • Кто́ да́стъ мнѣ́ въ пусты́ни вита́лище послѣ́днее? и оста́влю лю́ди моя́ и от­иду́ от­ ни́хъ: поне́же вси́ любо­дѣ́й­ст­вуютъ, собо́рище престу́пниковъ.
  • И наляко́ша язы́къ сво́й я́ко лу́къ: лжа́ и невѣ́р­ст­во укрѣпи́шася на земли́, и́бо от­ злы́хъ во зла́я про­изыдо́ша и мене́ не позна́ша, рече́ Госпо́дь.
  • Кі́йждо от­ и́скрен­няго сво­его́ да стреже́т­ся, и на бра́тiю свою́ не упова́йте, и́бо вся́къ бра́тъ запина́нiемъ запне́тъ, и вся́къ дру́гъ льсти́вно наско́читъ.
  • Кі́йждо дру́гу сво­ему́ посмѣе́т­ся, и́стины не воз­глаго́лютъ: научи́ша язы́къ сво́й глаго́лати лжу́, непра́вдоваша и не восхотѣ́ша обрати́тися.
  • Ли́хва на ли́хву и ле́сть на ле́сть: не восхотѣ́ша увѣ́дѣти мене́, рече́ Госпо́дь.
  • Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь си́лъ: се́, а́зъ разжегу́ и́хъ и искушу́ и́хъ: что́ бо и́но сотворю́ от­ лица́ лука́в­ст­ва дще́ри люді́й мо­и́хъ?
  • Стрѣла́ уязвля́ющая язы́къ и́хъ, льсти́вiи глаго́лы у́стъ и́хъ: прiя́телю сво­ему́ глаго́летъ ми́рная, вну́трь же себе́ имѣ́етъ вражду́.
  • Еда́ на си́хъ не посѣщу́? рече́ Госпо́дь: или́ лю́демъ таковы́мъ не от­мсти́тъ душа́ моя́?
  • На гора́хъ воспрiими́те пла́чь и туже́нiе и на стезя́хъ пусты́ни рыда́нiе, я́ко оскудѣ́ша, за е́же не бы́ти человѣ́комъ преходя́щымъ: не слы́шаша гла́са обита́нiя от­ пти́цъ небе́сныхъ и да́же до ското́въ, ужасо́шася, от­идо́ша.
  • И да́мъ Иерусали́мъ въ преселе́нiе и въ жили́ще змие́мъ и гра́ды Иу́дины положу́ въ разоре́нiе, я́ко не бу́детъ обита́ющаго.
  • Кто́ му́жъ прему́дръ, и уразумѣ́етъ сiе́? и къ нему́же сло́во у́стъ Госпо́днихъ, да воз­вѣсти́тъ ва́мъ, чесо́ ра́ди поги́бе земля́, сожже́на е́сть я́ко пусты́ня, ея́же никто́же прохо́дитъ?
  • И рече́ Госпо́дь ко мнѣ́: поне́же оста́виша зако́нъ мо́й, его́же да́хъ предъ лице́мъ и́хъ, и не послу́шаша гла́са мо­его́ и не ходи́ша по нему́,
  • но по­идо́ша по изволе́нiю се́рдца сво­его́ лука́ваго и вслѣ́дъ и́доловъ, и́мже научи́ша и́хъ отцы́ и́хъ:
  • сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Госпо́дь си́лъ, Бо́гъ Изра́илевъ: се́, а́зъ напита́ю лю́ди сiя́ тѣснота́ми и въ питiе́ да́мъ и́мъ во́ду же́лчную,
  • и расточу́ и́хъ во язы́ки, и́хже не зна́ша ті́и и отцы́ и́хъ, и послю́ на ни́хъ ме́чь, до́ндеже истля́т­ся.
  • Сiя́ рече́ Госпо́дь си́лъ: при­­зови́те плаче́вницъ, и да прiи́дутъ, и ко жена́мъ прему́дрымъ посли́те, и да вѣща́ютъ
  • и да прiи́мутъ надъ ва́ми пла́чь, и да изведу́тъ о́чи ва́ши сле́зы, и вѣ́жди ва́ши да излiю́тъ во́ду:
  • зане́ гла́съ пла́ча слы́шанъ бы́сть во Сiо́нѣ: ка́ко бѣ́дни бы́хомъ, постыжде́ни зѣло́, я́ко оста́вихомъ зе́млю и от­ри́нухомъ жили́ща на́ша?
  • Тѣ́мже слы́шите, жены́, сло́во Госпо́дне, и прiими́те уши́ма ва́шима словеса́ у́стъ его́, и научи́те дще́ри ва́шя рыда́нiю, и ка́яждо и́скрен­нюю свою́ пла́чу:
  • поне́же взы́де сме́рть сквоз­ѣ́ о́кна ва́ша и вни́де въ зе́млю ва́шу погуби́ти отроча́та от­внѣ́ и ю́ношы от­ сто́гнъ.
  • [Глаго́ли:] сiя́ рече́ Госпо́дь: и бу́дутъ ме́ртвiи человѣ́цы въ при­­мѣ́ръ на лицы́ по́ля земли́ ва́­шея, я́ко сѣ́но созади́ жну́шаго, и не бу́детъ собира́ющаго.
  • Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: да не хва́лит­ся му́дрый му́дростiю сво­е́ю, и да не хва́лит­ся крѣ́пкiй крѣ́постiю сво­е́ю, и да не хва́лит­ся бога́тый бога́т­ст­вомъ сво­и́мъ:
  • но о се́мъ да хва́лит­ся хваля́йся, е́же разумѣ́ти и зна́ти, я́ко а́зъ е́смь Госпо́дь творя́й ми́лость и су́дъ и пра́вду на земли́, я́ко въ си́хъ во́ля моя́, глаго́летъ Госпо́дь.
  • Се́, дні́е гряду́тъ, глаго́летъ Госпо́дь, и посѣщу́ на всѣ́хъ, и́же обрѣ́заную и́мутъ пло́ть свою́:
  • на Еги́петъ и на Идуме́ю, и на Едо́мъ и на сы́ны Аммо́ни, и на сы́ны Моа́вли и на вся́каго остриза́ющаго власы́ по лицу́ сво­ему́, обита́ющыя въ пусты́ни, я́ко вси́ язы́цы необрѣ́зани пло́тiю, ве́сь же до́мъ Изра́илевъ необрѣ́зани су́ть сердцы́ сво­и́ми.
  • О, кто даст голове моей воду и глазам моим – источник слез! я плакал бы день и ночь о пораженных дщери народа моего.
  • О, кто дал бы мне в пустыне пристанище путников! оставил бы я народ мой и ушел бы от них: ибо все они прелюбодеи, скопище вероломных.
  • Как лук, напрягают язык свой для лжи, усиливаются на земле неправдою; ибо переходят от одного зла к другому, и Меня не знают, говорит Господь.
  • Берегитесь каждый своего друга, и не доверяйте ни одному из своих братьев; ибо всякий брат ставит преткновение другому, и всякий друг разносит клеветы.
  • Каждый обманывает своего друга, и правды не говорят: приучили язык свой говорить ложь, лукавствуют до усталости.
  • Ты живешь среди коварства; по коварству они отрекаются знать Меня, говорит Господь.
  • Посему так говорит Господь Саваоф: вот, Я расплавлю и испытаю их; ибо как иначе Мне поступать со дщерью народа Моего?
  • Язык их – убийственная стрела, говорит коварно; устами своими говорят с ближним своим дружелюбно, а в сердце своем строят ему ковы.
  • Неужели Я не накажу их за это? говорит Господь; не отмстит ли душа Моя такому народу, как этот?
  • О горах подниму плач и вопль, и о степных пастбищах – рыдание, потому что они выжжены, так что никто там не проходит, и не слышно блеяния стад: от птиц небесных до скота –все рассеялись, ушли.
  • И сделаю Иерусалим грудою камней, жилищем шакалов, и города Иудеи сделаю пустынею, без жителей.
  • Есть ли такой мудрец, который понял бы это? И к кому говорят уста Господни – объяснил бы, за что погибла страна и выжжена, как пустыня, так что никто не проходит по ней?
  • И сказал Господь: за то, что они оставили закон Мой, который Я постановил для них, и не слушали гласа Моего и не поступали по нему;
  • а ходили по упорству сердца своего и во след Ваалов, как научили их отцы их.
  • Посему так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: вот, Я накормлю их, этот народ, полынью, и напою их водою с желчью;
  • и рассею их между народами, которых не знали ни они, ни отцы их, и пошлю вслед их меч, доколе не истреблю их.
  • Так говорит Господь Саваоф: подумайте, и позовите плакальщиц, чтобы они пришли; пошлите за искусницами в этом деле, чтобы они пришли.
  • Пусть они поспешат и поднимут плач о нас, чтобы из глаз наших лились слезы, и с ресниц наших текла вода.
  • Ибо голос плача слышен с Сиона: «как мы ограблены! мы жестоко посрамлены, ибо оставляем землю, потому что разрушили жилища наши».
  • Итак слушайте, женщины, слово Господа, и да внимает ухо ваше слову уст Его; и учите дочерей ваших плачу, и одна другую – плачевным песням.
  • Ибо смерть входит в наши окна, вторгается в чертоги наши, чтобы истребить детей с улицы, юношей с площадей.
  • Скажи: так говорит Господь: и будут повержены трупы людей, как навоз на поле и как снопы позади жнеца, и некому будет собрать их.
  • Так говорит Господь: да не хвалится мудрый мудростью своею, да не хвалится сильный силою своею, да не хвалится богатый богатством своим.
  • Но хвалящийся хвались тем, что разумеет и знает Меня, что Я – Господь, творящий милость, суд и правду на земле; ибо только это благоугодно Мне, говорит Господь.
  • Вот, приходят дни, говорит Господь, когда Я посещу всех обрезанных и необрезанных:
  • Египет и Иудею, и Едома и сыновей Аммоновых, и Моава и всех стригущих волосы на висках, обитающих в пустыне; ибо все эти народы необрезаны, а весь дом Израилев с необрезанным сердцем.
  • 但 愿 我 的 头 为 水 , 我 的 眼 为 泪 的 泉 源 , 我 好 为 我 百 姓 ( 原 文 作 民 女 。 七 节 同 ) 中 被 杀 的 人 昼 夜 哭 泣 。
  • 惟 愿 我 在 旷 野 有 行 路 人 住 宿 之 处 , 使 我 可 以 离 开 我 的 民 出 去 。 因 他 们 都 是 行 奸 淫 的 , 是 行 诡 诈 的 一 党 。
  • 他 们 弯 起 舌 头 像 弓 一 样 , 为 要 说 谎 话 。 他 们 在 国 中 增 长 势 力 , 不 是 为 行 诚 实 , 乃 是 恶 上 加 恶 , 并 不 认 识 我 。 这 是 耶 和 华 说 的 。
  • 你 们 各 人 当 谨 防 邻 舍 , 不 可 信 靠 弟 兄 。 因 为 弟 兄 尽 行 欺 骗 , 邻 舍 都 往 来 谗 谤 人 。
  • 他 们 各 人 欺 哄 邻 舍 , 不 说 真 话 。 他 们 教 舌 头 学 习 说 谎 , 劳 劳 碌 碌 地 作 孽 。
  • 你 的 住 处 在 诡 诈 的 人 中 。 他 们 因 行 诡 诈 , 不 肯 认 识 我 。 这 是 耶 和 华 说 的 。
  • 所 以 万 军 之 耶 和 华 如 此 说 , 看 哪 , 我 要 将 他 们 融 化 熬 炼 。 不 然 , 我 因 我 百 姓 的 罪 该 怎 样 行 呢 。
  • 他 们 的 舌 头 是 毒 箭 , 说 话 诡 诈 。 人 与 邻 舍 口 说 和 平 话 , 心 却 谋 害 他 。
  • 耶 和 华 说 , 我 岂 不 因 这 些 事 讨 他 们 的 罪 呢 。 岂 不 报 复 这 样 的 国 民 呢 。
  • 我 要 为 山 岭 哭 泣 悲 哀 , 为 旷 野 的 草 场 扬 声 哀 号 。 因 为 都 已 乾 焦 , 甚 至 无 人 经 过 。 人 也 听 不 见 牲 畜 呜 叫 , 空 中 的 飞 鸟 和 地 上 的 野 兽 都 已 逃 去 。
  • 我 必 使 耶 路 撒 冷 变 为 乱 堆 , 为 野 狗 的 住 处 , 也 必 使 犹 大 的 城 邑 变 为 荒 场 , 无 人 居 住 。
  • 谁 是 智 慧 人 , 可 以 明 白 这 事 。 耶 和 华 的 口 向 谁 说 过 , 使 他 可 以 传 说 。 遍 地 为 何 灭 亡 , 乾 焦 好 像 旷 野 , 甚 至 无 人 经 过 呢 。
  • 耶 和 华 说 , 因 为 这 百 姓 离 弃 我 , 在 他 们 面 前 所 设 立 的 律 法 没 有 遵 行 , 也 没 有 听 从 我 的 话 。
  • 只 随 从 自 己 顽 梗 的 心 行 事 , 照 他 们 列 祖 所 教 训 的 随 从 众 巴 力 。
  • 所 以 万 军 之 耶 和 华 以 色 列 的 神 如 此 说 , 看 哪 , 我 必 将 茵 ? ? 给 这 百 姓 吃 , 又 将 苦 胆 水 给 他 们 喝 。
  • 我 要 把 他 们 散 在 列 邦 中 , 就 是 他 们 和 他 们 列 祖 素 不 认 识 的 列 邦 。 我 也 要 使 刀 剑 追 杀 他 们 , 直 到 将 他 们 灭 尽 。
  • 万 军 之 耶 和 华 如 此 说 , 你 们 应 当 思 想 , 将 善 唱 哀 歌 的 妇 女 召 来 , 又 打 发 人 召 善 哭 的 妇 女 来 ,
  • 叫 她 们 速 速 为 我 们 举 哀 , 使 我 们 眼 泪 汪 汪 , 使 我 们 的 眼 皮 涌 出 水 来 。
  • 因 为 听 见 哀 声 出 于 锡 安 , 说 , 我 们 怎 样 败 落 了 。 我 们 大 大 地 惭 愧 。 我 们 撇 下 地 土 。 人 也 拆 毁 了 我 们 的 房 屋 。
  • 妇 女 们 哪 , 你 们 当 听 耶 和 华 的 话 , 领 受 他 口 中 的 言 语 。 又 当 教 导 你 们 的 儿 女 举 哀 , 各 人 教 导 邻 舍 唱 哀 歌 。
  • 因 为 死 亡 上 来 , 进 了 我 们 的 窗 户 , 入 了 我 们 的 宫 殿 。 要 从 外 边 剪 除 孩 童 , 从 街 上 剪 除 少 年 人 。
  • 你 当 说 , 耶 和 华 如 此 说 , 人 的 尸 首 必 倒 在 田 野 像 粪 土 , 又 像 收 割 的 人 遗 落 的 一 把 禾 稼 , 无 人 收 取 。
  • 耶 和 华 如 此 说 , 智 慧 人 不 要 因 他 的 智 慧 夸 口 , 勇 士 不 要 因 他 的 勇 力 夸 口 , 财 主 部 要 因 他 的 财 物 夸 口 。
  • 夸 口 的 却 因 他 有 聪 明 , 认 识 我 是 耶 和 华 , 又 知 道 我 喜 悦 在 世 上 施 行 慈 爱 , 公 平 , 和 公 义 , 以 此 夸 口 。 这 是 耶 和 华 说 的 。
  • 耶 和 华 说 , 看 哪 , 日 子 将 到 , 我 要 刑 罚 一 切 受 过 割 礼 , 心 却 未 受 割 礼 的 ,
  • 就 是 埃 及 , 犹 大 , 以 东 , 亚 扪 人 , 摩 押 人 , 和 一 切 住 在 旷 野 剃 周 围 头 发 的 。 因 为 列 国 人 都 没 有 受 割 礼 , 以 色 列 人 心 中 也 没 有 受 割 礼 。