Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Евангелие по Иоанну

 
  • [Зач. 41.] Иису́съ же пре́жде шести́ дні́й па́схи прiи́де въ Виѳа́нiю, идѣ́же бѣ́ ла́зарь уме́рый, его́же воскреси́ от­ ме́ртвыхъ.
  • Сотвори́ша же ему́ ве́черю ту́, и ма́рѳа служа́­ше: ла́зарь же еди́нъ бѣ́ от­ воз­лежа́щихъ съ ни́мъ.
  • Марі́а же прiе́мши ли́тру ми́ра на́рда писти́ка многоцѣ́н­на, пома́за но́зѣ Иису́совѣ, и отре́ власы́ сво­и́ми но́зѣ его́: хра́мина же испо́лнися от­ вони́ ма́сти [благово́н­ныя].
  • Глаго́ла же еди́нъ от­ учени́къ его́, Иу́да Си́моновъ Искарiо́тскiй, и́же хотя́ше его́ преда́ти:
  • чесо́ ра́ди ми́ро сiе́ не про́дано бы́сть на трiе́хъ стѣ́хъ пѣ́нязь и дано́ ни́щымъ?
  • Сiе́ же рече́, не я́ко о ни́щихъ печа́­шеся, но я́ко та́ть бѣ́, и ковче́жецъ имѣ́яше, и вмета́емая ноша́­ше.
  • Рече́ же Иису́съ: не дѣ́йте ея́, да въ де́нь погребе́нiя мо­его́ соблюде́тъ е́:
  • ни́щыя бо всегда́ и́мате съ собо́ю, мене́ же не всегда́ и́мате.
  • Разумѣ́ же наро́дъ мно́гъ от­ иуде́й, я́ко ту́ е́сть: и прiидо́ша не Иису́са ра́ди то́кмо, но да и ла́заря ви́дятъ, его́же воскреси́ от­ ме́ртвыхъ.
  • Совѣща́ша же архiере́е, да и ла́заря убiю́тъ,
  • я́ко мно́зи его́ ра́ди идя́ху от­ иуде́й и вѣ́роваху во Иису́са.
  • Во у́трiй [же] де́нь наро́дъ мно́гъ при­­ше́дый въ пра́здникъ, слы́шав­ше, я́ко Иису́съ гряде́тъ во Иерусали́мъ,
  • прiя́ша ва́iа от­ Фи́никъ, и изыдо́ша въ срѣ́тенiе ему́, и зва́ху [глаго́люще]: оса́н­на, благослове́нъ гряды́й во и́мя Госпо́дне, Ца́рь Изра́илевъ.
  • Обрѣ́тъ же Иису́съ осля́, всѣ́де на не́, я́коже е́сть пи́сано:
  • не бо́йся, дщи́ Сiо́ня: се́ Ца́рь тво́й гряде́тъ, сѣдя́ на жребя́ти о́сли.
  • Си́хъ же не разумѣ́ша ученицы́ его́ пре́жде: но егда́ просла́вися Иису́съ, тогда́ помяну́ша, я́ко сiя́ бы́ша о не́мъ пи́сана, и сiя́ сотвори́ша ему́.
  • Свидѣ́тел­ст­воваше у́бо наро́дъ, и́же бѣ́ [пре́жде] съ ни́мъ, егда́ ла́заря воз­гласи́ от­ гро́ба и воскреси́ его́ от­ ме́ртвыхъ:
  • сего́ ра́ди и срѣ́те его́ наро́дъ, я́ко слы́шаша его́ сiе́ сотво́рша зна́менiе.
  • [Зач. 42.] Фарисе́е у́бо рѣ́ша къ себѣ́: ви́дите, я́ко ника́яже по́льза е́сть? се́ мíръ по не́мъ и́детъ.
  • Бя́ху же нѣ́цыи е́ллини от­ при­­ше́дшихъ, да покло́нят­ся въ пра́здникъ:
  • сі́и у́бо при­­ступи́ша къ Фили́ппу, и́же бѣ́ от­ Виѳсаи́ды Галиле́йскiя, и моля́ху его́, глаго́люще: го́споди, хо́щемъ Иису́са ви́дѣти.
  • Прiи́де Фили́ппъ и глаго́ла Андре́ови: и па́ки Андре́й и Фили́ппъ глаго́ласта Иису́сови.
  • Иису́съ же от­вѣща́ и́ма, глаго́ля: прiи́де ча́съ, да просла́вит­ся Сы́нъ человѣ́ческiй:
  • ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ: а́ще зе́рно пшени́чно па́дъ на земли́ не у́мретъ, то́ еди́но пребыва́етъ: а́ще же у́мретъ, мно́гъ пло́дъ сотвори́тъ:
  • любя́й ду́шу свою́, погуби́тъ ю́: и ненави́дяй души́ сво­ея́ въ мíрѣ се́мъ, въ живо́тъ вѣ́чный сохрани́тъ ю́:
  • а́ще кто́ мнѣ́ слу́житъ, мнѣ́ да послѣ́д­ст­вуетъ: и идѣ́же е́смь а́зъ, ту́ и слуга́ мо́й бу́детъ: и а́ще кто́ мнѣ́ слу́житъ, почти́тъ его́ Оте́цъ мо́й:
  • ны́нѣ душа́ моя́ воз­мути́ся и что́ реку́? О́тче, спаси́ мя от­ часа́ сего́: но сего́ ра́ди прiидо́хъ на ча́съ се́й:
  • [Зач..] о́тче, просла́ви и́мя твое́. Прiи́де же гла́съ съ небесе́: и просла́вихъ, и па́ки просла́влю.
  • Наро́дъ же стоя́й и слы́шавъ, глаго́лаху: гро́мъ бы́сть. Ині́и глаго́лаху: а́нгелъ глаго́ла ему́.
  • Отвѣща́ Иису́съ и рече́: не мене́ ра́ди гла́съ се́й бы́сть, но наро́да ра́ди:
  • ны́нѣ су́дъ е́сть мíру сему́: ны́нѣ кня́зь мíра сего́ изгна́нъ бу́детъ во́нъ:
  • и а́ще а́зъ воз­несе́нъ бу́ду от­ земли́, вся́ при­­влеку́ къ себѣ́.
  • Сiе́ же глаго́лаше, назна́менуя, ко́­ею сме́ртiю хотя́ше умре́ти.
  • Отвѣща́ ему́ наро́дъ: мы́ слы́шахомъ от­ зако́на, я́ко Христо́съ пребыва́етъ во вѣ́ки: ка́ко ты́ глаго́леши: воз­нести́ся подоба́етъ Сы́ну человѣ́ческому? кто́ е́сть се́й Сы́нъ человѣ́ческiй?
  • Рече́ же и́мъ Иису́съ: еще́ ма́ло вре́мя свѣ́тъ въ ва́съ е́сть: ходи́те, до́ндеже свѣ́тъ и́мате, да тма́ ва́съ не и́метъ: и ходя́й во тмѣ́ не вѣ́сть, ка́мо и́детъ:
  • [Зач. 43.] до́ндеже свѣ́тъ и́мате, вѣ́руйте во свѣ́тъ, да сы́нове свѣ́та бу́дете. Сiя́ глаго́ла Иису́съ, и от­ше́дъ скры́ся от­ ни́хъ.
  • Толи́ка [же] зна́менiя сотво́ршу ему́ предъ ни́ми, не вѣ́роваху въ него́,
  • да сбу́дет­ся сло́во Иса́iи проро́ка, е́же рече́: Го́споди, кто́ вѣ́рова слу́ху на́­шему? и мы́шца Госпо́дня кому́ от­кры́ся?
  • Сего́ ра́ди не можа́ху вѣ́ровати, я́ко па́ки рече́ Иса́iа:
  • ослѣпи́ о́чи и́хъ, и ока́менилъ е́сть сердца́ и́хъ, да не ви́дятъ очи́ма, ни разумѣ́ютъ се́рдцемъ, и обратя́т­ся, и исцѣлю́ и́хъ.
  • Сiя́ рече́ Иса́iа, егда́ ви́дѣ сла́ву его́ и глаго́ла о не́мъ.
  • Оба́че у́бо и от­ кня́зь мно́зи вѣ́роваша въ него́: но фарисе́й ра́ди не исповѣ́доваху, да не изъ со́нмищъ изгна́ни бу́дутъ:
  • воз­люби́ша бо па́че сла́ву человѣ́ческую, не́же сла́ву Бо́жiю.
  • Иису́съ же воз­зва́ и рече́: вѣ́руяй въ мя́ не вѣ́руетъ въ мя́, но въ посла́в­шаго мя́:
  • и ви́дяй мя́ ви́дитъ посла́в­шаго мя́:
  • а́зъ свѣ́тъ въ мíръ прiидо́хъ, да вся́къ вѣ́руяй въ мя́ во тмѣ́ не пребу́детъ:
  • и а́ще кто́ услы́шитъ глаго́лы моя́ и не вѣ́руетъ, а́зъ не сужду́ ему́: не прiидо́хъ бо, да сужду́ мíрови, но да спасу́ мíръ:
  • от­мета́яйся мене́ и не прiе́мляй глаго́лъ мо­и́хъ и́мать судя́щаго ему́: сло́во, е́же глаго́лахъ, то́ су́дитъ ему́ въ послѣ́днiй де́нь:
  • я́ко а́зъ от­ себе́ не глаго́лахъ: но посла́вый мя́ Оте́цъ, то́й мнѣ́ за́повѣдь даде́, что́ реку́ и что́ воз­глаго́лю:
  • и вѣ́мъ, я́ко за́повѣдь его́ живо́тъ вѣ́чный е́сть: я́же у́бо а́зъ глаго́лю, я́коже рече́ мнѣ́ Оте́цъ, та́ко глаго́лю.
  • [Зач. 41.] За шесть дней до Пасхи пришел Иисус в Вифанию, где был Лазарь умерший, которого Он воскресил из мертвых.
  • Там приготовили Ему вечерю, и Марфа служила, и Лазарь был одним из возлежавших с Ним.
  • Мария же, взяв фунт нардового чистого драгоценного мира, помазала ноги Иисуса и отерла волосами своими ноги Его; и дом наполнился благоуханием от мира.
  • Тогда один из учеников Его, Иуда Симонов Искариот, который хотел предать Его, сказал:
  • Для чего бы не продать это миро за триста динариев и не раздать нищим?
  • Сказал же он это не потому, чтобы заботился о нищих, но потому что был вор. Он имел при себе денежный ящик и носил, что туда опускали.
  • Иисус же сказал: оставьте ее; она сберегла это на день погребения Моего.
  • Ибо нищих всегда имеете с собою, а Меня не всегда.
  • Многие из Иудеев узнали, что Он там, и пришли не только для Иисуса, но чтобы видеть и Лазаря, которого Он воскресил из мертвых.
  • Первосвященники же положили убить и Лазаря,
  • потому что ради него многие из Иудеев приходили и веровали в Иисуса.
  • На другой день множество народа, пришедшего на праздник, услышав, что Иисус идет в Иерусалим,
  • взяли пальмовые ветви, вышли навстречу Ему и восклицали: осанна! благословен грядущий во имя Господне, Царь Израилев!
  • Иисус же, найдя молодого осла, сел на него, как написано:
  • Не бойся, дщерь Сионова! се, Царь твой грядет, сидя на молодом осле.
  • Ученики Его сперва не поняли этого; но когда прославился Иисус, тогда вспомнили, что та́к было о Нем написано, и это сделали Ему.
  • Народ, бывший с Ним прежде, свидетельствовал, что Он вызвал из гроба Лазаря и воскресил его из мертвых.
  • Потому и встретил Его народ, ибо слышал, что Он сотворил это чудо.
  • [Зач. 42.] Фарисеи же говорили между собою: видите ли, что не успеваете ничего? весь мир идет за Ним.
  • Из пришедших на поклонение в праздник были некоторые Еллины.
  • Они подошли к Филиппу, который был из Вифсаиды Галилейской, и просили его, говоря: господин! нам хочется видеть Иисуса.
  • Филипп идет и говорит о том Андрею; и потом Андрей и Филипп сказывают о том Иисусу.
  • Иисус же сказал им в ответ: пришел час прославиться Сыну Человеческому.
  • Истинно, истинно говорю вам: если пшеничное зерно, пав в землю, не умрет, то останется одно; а если умрет, то принесет много плода.
  • Любящий душу свою погубит ее; а ненавидящий душу свою в мире сем сохранит ее в жизнь вечную.
  • Кто Мне служит, Мне да последует; и где Я, там и слуга Мой будет. И кто Мне служит, того почтит Отец Мой.
  • Душа Моя теперь возмутилась; и что Мне сказать? Отче! избавь Меня от часа сего! Но на сей час Я и пришел.
  • Отче! прославь имя Твое. Тогда пришел с неба глас: и прославил и еще прославлю.
  • Народ, стоявший и слышавший то, говорил: это гром; а другие говорили: Ангел говорил Ему.
  • Иисус на это сказал: не для Меня был глас сей, но для народа.
  • Ныне суд миру сему; ныне князь мира сего изгнан будет вон.
  • И когда Я вознесен буду от земли, всех привлеку к Себе.
  • Сие говорил Он, давая разуметь, какою смертью Он умрет.
  • Народ отвечал Ему: мы слышали из закона, что Христос пребывает вовек; как же Ты говоришь, что должно вознесену быть Сыну Человеческому? кто Этот Сын Человеческий?
  • Тогда Иисус сказал им: еще на малое время свет есть с вами; ходите, пока есть свет, чтобы не объяла вас тьма: а ходящий во тьме не знает, куда идет.
  • [Зач. 43.] Доколе свет с вами, веруйте в свет, да будете сынами света. Сказав это, Иисус отошел и скрылся от них.
  • Столько чудес сотворил Он пред ними, и они не веровали в Него,
  • да сбудется слово Исаии пророка: Господи! кто поверил слышанному от нас? и кому открылась мышца Господня?
  • Потому не могли они веровать, что, как еще сказал Исаия,
  • народ сей ослепил глаза свои и окаменил сердце свое, да не видят глазами, и не уразумеют сердцем, и не обратятся, чтобы Я исцелил их.
  • Сие сказал Исаия, когда видел славу Его и говорил о Нем.
  • Впрочем и из начальников многие уверовали в Него; но ради фарисеев не исповедовали, чтобы не быть отлученными от синагоги,
  • ибо возлюбили больше славу человеческую, нежели славу Божию.
  • Иисус же возгласил и сказал: верующий в Меня не в Меня верует, но в Пославшего Меня.
  • И видящий Меня видит Пославшего Меня.
  • Я свет пришел в мир, чтобы всякий верующий в Меня не оставался во тьме.
  • И если кто услышит Мои слова и не поверит, Я не сужу его, ибо Я пришел не судить мир, но спасти мир.
  • Отвергающий Меня и не принимающий слов Моих имеет судью себе: слово, которое Я говорил, оно будет судить его в последний день.
  • Ибо Я говорил не от Себя; но пославший Меня Отец, Он дал Мне заповедь, что сказать и что говорить.
  • И Я знаю, что заповедь Его есть жизнь вечная. Итак, что Я говорю, говорю, как сказал Мне Отец.
  • 逾 越 节 前 六 日 , 耶 稣 来 到 伯 大 尼 , 就 是 他 叫 拉 撒 路 从 死 里 复 活 之 处 。
  • 有 人 在 那 里 给 耶 稣 豫 备 筵 席 。 马 大 伺 候 , 拉 撒 路 也 在 那 同 耶 稣 坐 席 的 人 中 。
  • 马 利 亚 就 拿 着 一 斤 极 贵 的 真 哪 哒 香 膏 , 抹 耶 稣 的 脚 , 又 用 自 己 的 头 发 去 擦 。 屋 里 就 满 了 膏 的 香 气 。
  • 有 一 个 门 徒 , 就 是 那 将 要 卖 耶 稣 的 加 略 人 犹 大 ,
  • 说 , 这 香 膏 为 什 么 不 卖 三 十 两 银 子 周 济 穷 人 呢 。
  • 他 说 这 话 , 并 不 是 挂 念 穷 人 , 乃 因 他 是 个 贼 , 又 带 着 钱 曩 , 常 取 其 中 所 存 的 。
  • 耶 稣 说 , 由 他 吧 , 他 是 为 我 安 葬 之 日 存 留 的 。
  • 因 为 常 有 穷 人 和 你 们 同 在 。 只 是 你 们 不 常 有 我 。
  • 有 许 多 犹 太 人 知 道 耶 稣 在 那 里 , 就 来 了 , 不 但 是 为 耶 稣 的 缘 故 , 也 是 要 看 他 从 死 里 所 复 活 的 拉 撒 路 。
  • 但 祭 司 长 商 议 连 拉 撒 路 也 要 杀 了 。
  • 因 有 好 些 犹 太 人 , 为 拉 撒 路 的 缘 故 , 回 去 信 了 耶 稣 。
  • 第 二 天 , 有 许 多 上 来 过 节 的 人 , 听 见 耶 稣 将 到 耶 路 撒 冷 ,
  • 就 拿 着 棕 树 枝 , 出 去 迎 接 他 , 喊 着 说 , 和 撒 那 , 奉 主 名 来 的 以 色 列 王 , 是 应 当 称 颂 的 。
  • 耶 稣 得 了 一 个 驴 驹 , 就 骑 上 。 如 经 上 所 记 的 说 ,
  • 锡 安 的 民 哪 , ( 民 原 文 作 女 子 ) 不 要 惧 怕 , 你 的 王 骑 着 驴 驹 来 了 。
  • 这 些 事 门 徒 起 先 不 明 白 。 等 到 耶 稣 得 了 荣 耀 以 后 , 才 想 起 这 话 是 指 着 他 写 的 , 并 且 众 人 果 然 向 他 这 样 行 了 。
  • 当 耶 稣 呼 唤 拉 撒 路 叫 他 从 死 复 活 出 坟 墓 的 时 候 , 同 耶 稣 在 那 里 的 众 人 , 就 作 见 证 。
  • 众 人 因 听 见 耶 稣 行 了 这 神 迹 , 就 去 迎 接 他 。
  • 法 利 赛 人 彼 此 说 , 看 哪 , 你 们 是 徒 劳 无 益 , 世 人 都 随 从 他 去 了 。
  • 那 时 , 上 来 过 节 礼 拜 的 人 中 , 有 几 个 希 利 尼 人 。
  • 他 们 来 见 加 利 利 伯 赛 大 的 腓 力 , 求 他 说 , 先 生 , 我 们 愿 意 见 耶 稣 。
  • 腓 力 去 告 诉 安 得 烈 , 安 得 烈 同 腓 力 去 告 诉 耶 稣 。
  • 耶 稣 说 , 人 子 得 荣 耀 的 时 候 到 了 。
  • 我 实 实 在 在 的 告 诉 你 们 , 一 粒 麦 子 不 落 在 地 里 死 了 , 仍 旧 是 一 粒 。 若 死 了 , 就 结 出 许 多 子 粒 来 。
  • 爱 惜 自 己 生 命 的 , 就 失 丧 生 命 。 在 这 世 上 恨 恶 自 己 生 命 的 , 就 要 保 守 生 命 到 永 生 。
  • 若 有 人 服 事 我 , 就 当 跟 从 我 。 我 在 那 里 , 服 事 我 的 人 , 也 要 在 那 里 。 若 有 人 服 事 我 , 我 父 必 尊 重 他 。
  • 我 现 在 心 里 忧 愁 , 我 说 什 么 才 好 呢 。 父 阿 , 救 我 脱 离 这 时 候 。 但 我 原 是 为 这 时 候 来 的 。
  • 父 阿 , 愿 你 荣 耀 你 的 名 。 当 时 就 有 声 音 从 天 上 来 说 , 我 已 经 荣 耀 了 我 的 名 , 还 要 再 荣 耀 。
  • 站 在 旁 边 的 众 人 听 见 , 就 说 , 打 雷 了 。 还 有 人 说 , 有 天 使 对 他 说 话 。
  • 耶 稣 说 , 这 声 音 不 是 为 我 , 是 为 你 们 来 的 。
  • 现 在 这 世 界 受 审 判 。 这 世 界 的 王 要 被 赶 出 去 。
  • 我 若 从 地 上 被 举 起 来 , 就 要 吸 引 万 人 来 归 我 。
  • 耶 稣 这 话 原 是 指 着 自 己 将 要 怎 样 死 说 的 。
  • 众 人 回 答 说 , 我 们 听 见 律 法 上 有 话 说 , 基 督 是 永 存 的 。 你 怎 麽 说 , 人 子 必 须 被 举 起 来 呢 。 这 人 子 是 谁 呢 。
  • 耶 稣 对 他 们 说 , 光 在 你 们 中 间 , 还 有 不 多 的 时 候 , 应 当 趁 着 有 光 行 走 , 免 得 黑 暗 临 到 你 们 。 那 在 黑 暗 里 行 走 的 , 不 知 道 往 何 处 去 。
  • 你 们 应 当 趁 着 有 光 , 信 从 这 光 , 使 你 们 成 为 光 明 之 子 。
  • 耶 稣 说 了 这 话 , 就 离 开 他 们 , 隐 藏 了 。
  • 他 虽 然 在 他 们 面 前 行 了 许 多 神 迹 , 他 们 还 是 不 信 他 。
  • 这 是 要 应 验 先 知 以 赛 亚 的 话 说 , 主 阿 , 我 们 所 传 的 , 有 谁 信 呢 。
  • 他 们 所 以 不 能 信 , 因 为 以 赛 亚 又 说 , 主 叫 他 们 瞎 了 眼 , 硬 了 心 , 免 得 他 们 眼 睛 看 见 , 心 里 明 白 , 回 转 过 来 , 我 就 医 治 他 们 。
  • 以 赛 亚 因 为 看 见 他 的 荣 耀 , 就 指 着 他 说 这 话 。
  • 虽 然 如 此 , 官 长 中 却 有 好 些 信 他 的 。 只 因 法 利 赛 人 的 缘 故 , 就 不 承 认 , 恐 怕 被 赶 出 会 堂 。
  • 这 是 因 他 们 爱 人 的 荣 耀 , 过 于 爱 神 的 荣 耀 。
  • 耶 稣 大 声 说 , 信 我 的 , 不 是 信 我 , 乃 是 信 那 差 我 来 的 。
  • 人 看 见 我 , 就 是 看 见 那 差 我 来 的 。
  • 我 到 世 上 来 , 乃 是 光 , 叫 凡 信 我 的 , 不 住 在 黑 暗 里 。
  • 若 有 人 听 见 我 的 话 不 遵 守 , 我 不 审 判 他 。 我 来 本 不 是 要 审 判 世 界 , 乃 是 要 拯 救 世 界 。
  • 弃 绝 我 不 领 受 我 话 的 人 , 有 审 判 他 的 。 就 是 我 所 讲 的 道 , 在 末 日 要 审 判 他 。
  • 因 为 我 没 有 凭 着 自 己 讲 。 惟 有 差 我 来 的 父 , 已 经 给 我 命 令 , 叫 我 说 什 么 , 讲 什 么 。
  • 我 也 知 道 他 的 命 令 就 是 永 生 。 故 此 我 所 讲 的 话 , 正 是 照 着 父 对 我 所 说 的 。