Но А́зъ и́стину ва́мъ глаго́лю: у́не е́сть ва́мъ, да А́зъ иду́: а́ще бо не иду́ А́зъ, Утѣ́шитель не прiи́детъ къ ва́мъ: а́ще [ли] же иду́, послю́ Его́ къ ва́мъ,

и прише́дъ О́нъ обличи́тъ мíръ о грѣсѣ́ и о пра́вдѣ и о судѣ́:

о грѣсѣ́ у́бо, я́ко не вѣ́руютъ въ Мя́:

о пра́вдѣ же, я́ко ко Отцу́ Моему́ иду́, и ктому́ не ви́дите Мене́:

о судѣ́ же, я́ко кня́зь мíра сего́ осужде́нъ бы́сть.

Еще́ мно́го и́мамъ глаго́лати ва́мъ, но не мо́жете носи́ти ны́нѣ:

егда́ же прiи́детъ О́нъ, Ду́хъ и́стины, наста́витъ вы́ на вся́ку и́стину: не от Себе́ бо глаго́лати и́мать, но ели́ка а́ще услы́шитъ, глаго́лати и́мать, и гряду́щая возвѣсти́тъ ва́мъ:

О́нъ Мя́ просла́витъ, я́ко от Моего́ прiи́метъ и возвѣсти́тъ ва́мъ.

[Зач. 54.] Вся́, ели́ка и́мать Оте́цъ, Моя́ су́ть: сего́ ра́ди рѣ́хъ, я́ко от Моего́ прiи́метъ и возвѣсти́тъ ва́мъ.

Вма́лѣ, и [ктому́] не ви́дите Мене́: и па́ки вма́лѣ, и у́зрите Мя́, я́ко иду́ ко Отцу́.

Рѣ́ша же от учени́къ Его́ къ себѣ́: что́ е́сть сiе́, е́же глаго́летъ на́мъ: вма́лѣ, и не ви́дите Мене́: и па́ки вма́лѣ, и у́зрите Мя́: и: я́ко А́зъ иду́ ко Отцу́?

Глаго́лаху у́бо: что́ сiе́ е́сть, е́же глаго́летъ: вма́лѣ, не вѣ́мы, что́ глаго́летъ.

Разумѣ́ же Иису́съ, я́ко хотя́ху Его́ вопроша́ти, и рече́ и́мъ: о се́мъ ли стяза́етеся между́ собо́ю, я́ко рѣ́хъ: вма́лѣ, и не ви́дите Мене́: и па́ки вма́лѣ, и у́зрите Мя́?

Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко воспла́четеся и возрыда́ете вы́, а мíръ возра́дуется: вы́ же печа́льни бу́дете, но печа́ль ва́ша въ ра́дость бу́детъ:

жена́ егда́ ражда́етъ, ско́рбь и́мать, я́ко прiи́де го́дъ ея́: егда́ же роди́тъ отроча́, ктому́ не по́мнитъ ско́рби за ра́дость, я́ко роди́ся человѣ́къ въ мíръ:

и вы́ же печа́ль и́мате у́бо ны́нѣ: па́ки же узрю́ вы, и возра́дуется се́рдце ва́ше, и ра́дости ва́шея никто́же во́зметъ от ва́съ:

и въ то́й де́нь Мене́ не воспро́сите ничесо́же. [Зач. 55.] Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко ели́ка а́ще [чесо́] про́сите от Отца́ во и́мя Мое́, да́стъ ва́мъ:

досе́лѣ не проси́сте ничесо́же во и́мя Мое́: проси́те, и прiи́мете, да ра́дость ва́ша испо́лнена бу́детъ.

Сiя́ въ при́тчахъ глаго́лахъ ва́мъ: но прiи́детъ ча́съ, егда́ ктому́ въ при́тчахъ не глаго́лю ва́мъ, но я́вѣ о Отцѣ́ возвѣщу́ ва́мъ.

Въ то́й де́нь во и́мя Мое́ воспро́сите, и не глаго́лю ва́мъ, я́ко А́зъ умолю́ Отца́ о ва́съ:

Са́мъ бо Оте́цъ лю́битъ вы́, я́ко вы́ Мене́ возлюби́сте и вѣ́ровасте, я́ко А́зъ от Бо́га изыдо́хъ.

Изыдо́хъ от Отца́, и прiидо́хъ въ мíръ: [и] па́ки оставля́ю мíръ, и иду́ ко Отцу́.

Глаго́лаша Ему́ ученицы́ Его́: се́, ны́нѣ не обину́яся глаго́леши, а при́тчи ни коея́же не глаго́леши:

ны́нѣ вѣ́мы, я́ко вѣ́си вся́ и не тре́буеши, да кто́ Тя́ вопроша́етъ: о се́мъ вѣ́руемъ, я́ко от Бо́га изше́лъ еси́.

Отвѣща́ и́мъ Иису́съ: ны́нѣ ли вѣ́руете?

Се́, гряде́тъ ча́съ, и ны́нѣ прiи́де, да разы́детеся кі́йждо во своя́ и Мене́ еди́наго оста́вите: и нѣ́смь еди́нъ, я́ко Оте́цъ со Мно́ю е́сть:

сiя́ глаго́лахъ ва́мъ, да во Мнѣ́ ми́ръ и́мате: въ мíрѣ ско́рбни бу́дете: но дерза́йте, [я́ко] А́зъ побѣди́хъ мíръ.

Французский (LSG)

Je vous ai dit ces choses, afin qu'elles ne soient pas pour vous une occasion de chute.

Ils vous excluront des synagogues; et même l'heure vient où quiconque vous fera mourir croira rendre un culte à Dieu.

Et ils agiront ainsi, parce qu'ils n'ont connu ni le Père ni moi.

Je vous ai dit ces choses, afin que, lorsque l'heure sera venue, vous vous souveniez que je vous les ai dites. Je ne vous en ai pas parlé dès le commencement, parce que j'étais avec vous.

Maintenant je m'en vais vers celui qui m'a envoyé, et aucun de vous ne me demande: Où vas-tu?

Mais, parce que je vous ai dit ces choses, la tristesse a rempli votre coeur.

Cependant je vous dis la vérité: il vous est avantageux que je m'en aille, car si je ne m'en vais pas, le consolateur ne viendra pas vers vous; mais, si je m'en vais, je vous l'enverrai.

Et quand il sera venu, il convaincra le monde en ce qui concerne le péché, la justice, et le jugement:

en ce qui concerne le péché, parce qu'ils ne croient pas en moi;

la justice, parce que je vais au Père, et que vous ne me verrez plus;

le jugement, parce que le prince de ce monde est jugé.

J'ai encore beaucoup de choses à vous dire, mais vous ne pouvez pas les porter maintenant.

Quand le consolateur sera venu, l'Esprit de vérité, il vous conduira dans toute la vérité; car il ne parlera pas de lui-même, mais il dira tout ce qu'il aura entendu, et il vous annoncera les choses à venir.

Il me glorifiera, parce qu'il prendra de ce qui est à moi, et vous l'annoncera.

Tout ce que le Père a est à moi; c'est pourquoi j'ai dit qu'il prend de ce qui est à moi, et qu'il vous l'annoncera.

Encore un peu de temps, et vous ne me verrez plus; et puis encore un peu de temps, et vous me verrez, parce que je vais au Père.

Là-dessus, quelques-uns de ses disciples dirent entre eux: Que signifie ce qu'il nous dit: Encore un peu de temps, et vous ne me verrez plus; et puis encore un peu de temps, et vous me verrez? et: Parce que je vais au Père?

Ils disaient donc: Que signifie ce qu'il dit: Encore un peu de temps? Nous ne savons de quoi il parle.

Jésus, connut qu'ils voulaient l'interroger, leur dit: Vous vous questionnez les uns les autres sur ce que j'ai dit: Encore un peu de temps, et vous ne me verrez plus; et puis encore un peu de temps, et vous me verrez.

En vérité, en vérité, je vous le dis, vous pleurerez et vous vous lamenterez, et le monde se réjouira: vous serez dans la tristesse, mais votre tristesse se changera en joie.

La femme, lorsqu'elle enfante, éprouve de la tristesse, parce que son heure est venue; mais, lorsqu'elle a donné le jour à l'enfant, elle ne se souvient plus de la souffrance, à cause de la joie qu'elle a de ce qu'un homme est né dans le monde.

Vous donc aussi, vous êtes maintenant dans la tristesse; mais je vous reverrai, et votre coeur se réjouira, et nul ne vous ravira votre joie.

En ce jour-là, vous ne m'interrogerez plus sur rien. En vérité, en vérité, je vous le dis, ce que vous demanderez au Père, il vous le donnera en mon nom.

Jusqu'à présent vous n'avez rien demandé en mon nom. Demandez, et vous recevrez, afin que votre joie soit parfaite.

Je vous ai dit ces choses en paraboles. L'heure vient où je ne vous parlerai plus en paraboles, mais où je vous parlerai ouvertement du Père.

En ce jour, vous demanderez en mon nom, et je ne vous dis pas que je prierai le Père pour vous;

car le Père lui-même vous aime, parce que vous m'avez aimé, et que vous avez cru que je suis sorti de Dieu.

Je suis sorti du Père, et je suis venu dans le monde; maintenant je quitte le monde, et je vais au Père.

Ses disciples lui dirent: Voici, maintenant tu parles ouvertement, et tu n'emploies aucune parabole.

Maintenant nous savons que tu sais toutes choses, et que tu n'as pas besoin que personne t'interroge; c'est pourquoi nous croyons que tu es sorti de Dieu.

Jésus leur répondit: Vous croyez maintenant.

Voici, l'heure vient, et elle est déjà venue, où vous serez dispersés chacun de son côté, et où vous me laisserez seul; mais je ne suis pas seul, car le Père est avec moi.

Je vous ai dit ces choses, afin que vous ayez la paix en moi. Vous aurez des tribulations dans le monde; mais prenez courage, j'ai vaincu le monde.

Украинский (Огієнко)

Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились.

Вас виженуть із синагог.
Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові!

А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.

Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що говорив був Я вам, як настане година.
Цього вам не казав Я спочатку, бо з вами Я був.

Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?

Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком.

Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас.
А коли Я піду, то пошлю вам Його.

А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:

тож про гріх, що не вірують у Мене;

а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;

а про суд, що засуджений князь цього світу.

Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.

А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.

Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.

Усе, що має Отець, то Моє;
через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.

Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця.

А деякі з учнів Його говорили один до одного: Що таке, що сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?…

Гомоніли також: Що таке, що говорить: Незабаром?
Про що каже, не знаємо…

Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: Незабаром, і вже Мене бачити не будете ви, і знов незабаром і Мене ви побачите?

Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти.
Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!

Журиться жінка, що родить, бо настала година її.
Як дитинку ж породить вона, то вже не пам́ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ…

Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме!

Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте.
Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам.

Не просили ви досі нічого в Ім́я Моє.
Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.

Оце все Я в притчах до вас говорив.
Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас промовляти, але явно звіщу про Отця вам.

Того дня ви проситимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу, що вблагаю Отця Я за вас,

бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.

Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов.
І знов покидаю Я світ та й іду до Отця.

Його учні відказують: Ось тепер Ти говориш відкрито, і жадної притчі не кажеш.

Тепер відаємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав.
Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!

Ісус їм відповів: Тепер віруєте?

Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитесь кожен у власне своє, а Мене ви Самого покинете…
Та не Сам Я, бо зо Мною Отець!

Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені.
Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!

Таджикский

Языки

„Инро ба шумо гуфтам, то ки шумо ба васваса наафтед.

Шуморо аз куништҳо хоҳанд ронд; ва ҳатто соате мерасад, ки ҳар кӣ шуморо бикушад, гумон кунад, ки хизмате ба Худо мекунад.

Ва ин корҳоро бо шумо хоҳанд кард, чунки на Падарро шинохтанд ва на Маро.

Лекин инро ба шумо барои он гуфтам, ки ҳангоми расидани он соат ба ёд оваред, ки Ман ба шумо гуфтаам ва инро аз аввал ба шумо нагуфтам, зеро ки бо шумо будам.

Аммо акнун Ман назди Фиристодаи Худ меравам, ва касе аз байни шумо аз Ман намепурсад: “Куҷо меравӣ?“

Вале чун инро ба шумо гуфтам, дили шумо пур аз ғам шуд“.

„Лекин ба шумо рост мегўям: рафтани Ман барои шумо беҳтар аст; зеро ки агар Ман наравам, Пуштибон назди шумо нахоҳад омад; ва агар биравам, Ўро назди шумо мефиристам,

Ва чун Ў ояд, ҷаҳонро ба гуноҳ ва бар адолат ва бар доварӣ мулзам хоҳад кард.

Бар гуноҳ, зеро ки ба Ман имон намеоваранд;

Бар адолат, зеро ки назди Падари Худ меравам, ва дигар Маро нахоҳед дид;

Бар доварӣ, зеро ки мири ин ҷаҳон маҳкум шудааст.

Боз бисьёр чизҳои дигар дорам, ки ба шумо бигўям, лекин шумо алҳол онҳоро наметавонед бардоред.

Лекин чун Ў, яъне Рўҳи ростӣ ояд, шуморо ба тамоми ростӣ роҳнамоӣ хоҳад кард; зеро ки аз худ нахоҳад гуфт, балки ҳар чи мешунавад, онро хоҳад гуфт, ва аз воқеоти оянда ба шумо хабар хоҳад дод.

Ў Маро ҷалол хоҳад дод, чунки аз он чи аз они Ман аст, гирифта, ба шумо хабар хоҳад дод.

Ҳар он чи Падар дорад, аз они Ман аст; бинобар ин гуфтам: аз он чи аз они Ман аст, гирифта, ба шум хабар хоҳад дод.

„Даре нагузашта Маро нахоҳед дид, ва боз дере нагузашта Маро хоҳед дид; зеро ки Ман назди Падар меравам“.

Баъзе аз шогирдонаш ба якдигар гуфтанд: “Чист, ки Ў ба мо мегўяд: ́Дере нагузашта Маро нахоҳед дид, ва дере нагузашта Маро хоҳед дид́ ва: ́Ман назди Падар меравам́?“.

Ва онҳо гуфтанд: “Ин чист, ки Ў мегўяд: ́Дере нагузашта́? Намедонем, чӣ мегўяд“.

Исо чун донист, ки мехоҳанд аз Ў бапурсанд, ба онҳо гуфт: “Оё ба якдигар дар ин хусус савол медиҳед, ки Ман гуфтам: ́Дере нагузашта Маро нахоҳед дид, ва боз дере нагузашта маро хоҳед дид́?

Баростӣ, ба ростӣ ба шумо мегўям: шумо гирья ва нола хоҳед кард, лекин ҷаҳон шод хоҳад шуд; шумо ғамгин хоҳед шуд, лекин ғами шумо ба шодӣ мубаддал хоҳад шуд.

Зан ҳангоми зоидан ғамгин аст, чунки соати вай расидааст; лекин чун кўдакеро зоид, ғамашро фаромўш мекунад ба сабаби шодии он ки одаме дар ҷаҳон таваллуд ёфт.

Шумо низ алҳол ғамгин ҳастед; лекин шуморо боз хоҳам дид, ва ҳеҷ кас наметавонад он шодиро аз шумо бигирад.

„Ва дар он рўз аз Ман чизе нахоҳед пурсид. Ба ростӣ, ба ростӣ ба шумо мегўям: ҳар он чи аз Падар ба исми Ман талаб кунед, ба шумо ато хоҳад кард.

То кунун ба исми ман чизе талаб накардаед; талаб кунед то бигиред, ва шодии шумо комил гардад.

Ин чизҳоро бо масалҳо бо шумо гуфтам; лекин соате мерасад, ки дигар ба шумо бо масалҳо ҳарф намезанам, балки аз Падар ба шумо кушоду равшан хабар хоҳам дод.

Дар он рўз ба исми Ман талаб хоҳед кард, ва Ман ба шумо намегўям, ки аз Падар барои шумо илтимос хоҳам кард:

Зеро ки Худи Падар шуморо дўст медорад, чунки шумо Маро дўст доштаед, ва шумо имон овардед, ки Ман аз ҷониби Худо омадаам.

Ман аз ҷониби Падар омадам ва ба ҷаҳон ворид шудам; боз ҷаҳонро тарк мекунам ва назди Падар меравам“.

Шогирдонаш ба Ў гуфтанд: “Инак акнун кушоду равшан сухан мегўӣ, на бо масалҳо;

Акнун донистем, ки Ту ҳама чизро медонӣ, ва ҳоҷат нест, ки касе аз Ту чизе бипурсад; аз ин рў имон меоварем, ки Ту аз ҷониби Худо омадаӣ“.

Исо ба онҳо ҷавоб дод: “Алҳол имон меоваред?“

„Инак, соате мерасад, ва аллакай расидааст, ки шумо пароканда шуда, ҳар яке сўи хонаи худ меравед ва Маро танҳо мегузоред; лекин Ман танҳо нестам, зеро ки Падар бо Ман аст.

Ин чизҳоро ба шумо гуфтам, то ки дар Ман осоиштагӣ дошта бошед. Дар ҷаҳон ғаму кулфат хоҳед дид, лекин далер бошед: Ман бар ҷаҳон ғолиб шудаам“.