Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Ездр. Неем. 2Ездр. Тов. Иудиф. Эсф. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Ездр. Иов. Пс. Притч. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. Посл.Иер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Агг. Зах. Мал. Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.

Евангелие по Иоанну

 
  • [Зач. 14.] По си́хъ [же] бѣ́ пра́здникъ Иуде́йскiй, и взы́де Иису́съ во Иерусали́мъ.
  • Е́сть же во Иерусали́мѣхъ о́вчая купѣ́ль, я́же глаго́лет­ся Евре́йски Виѳесда́, пя́ть при­­тво́ръ иму́щи:
  • въ тѣ́хъ слежа́­ше мно́же­с­т­во боля́щихъ, слѣпы́хъ, хромы́хъ, сухи́хъ, ча́ющихъ движе́нiя воды́:
  • а́нгелъ бо Госпо́день на [вся́ко] лѣ́то схожда́­ше въ купѣ́ль и воз­муща́­ше во́ду: [и] и́же пе́рвѣе вла́зяше по воз­муще́нiи воды́, здра́въ быва́­ше, яцѣ́мъ же неду́гомъ одержи́мь быва́­ше.
  • Бѣ́ же ту́ нѣ́кiй человѣ́къ, три́десять и о́смь лѣ́тъ имы́й въ неду́зѣ [сво­е́мъ].
  • Сего́ ви́дѣвъ Иису́съ лежа́ща, и разумѣ́въ, я́ко мно́га лѣ́та уже́ имя́ше [въ неду́зѣ], глаго́ла ему́: хо́щеши ли цѣ́лъ бы́ти?
  • Отвѣща́ ему́ неду́жный: е́й, Го́споди, человѣ́ка не и́мамъ, да, егда́ воз­мути́т­ся вода́, вве́ржетъ мя́ въ купѣ́ль: егда́ же при­­хожду́ а́зъ, и́нъ пре́жде мене́ сла́зитъ.
  • Глаго́ла ему́ Иису́съ: воста́ни, воз­ми́ о́дръ тво́й, и ходи́.
  • И а́бiе здра́въ бы́сть человѣ́къ: и взе́мъ о́дръ сво́й, и хожда́­ше. Бѣ́ же суббо́та въ то́й де́нь.
  • Глаго́лаху же жи́дове исцѣлѣ́в­шему: суббо́та е́сть, и не досто́итъ ти́ взя́ти одра́ [тво­его́].
  • О́нъ [же] от­вѣща́ и́мъ: и́же мя́ сотвори́ цѣ́ла, то́й мнѣ́ рече́: воз­ми́ о́дръ тво́й и ходи́.
  • Вопроси́ша же его́: кто́ е́сть человѣ́къ рекі́и ти́: воз­ми́ о́дръ тво́й и ходи́?
  • Исцѣлѣ́вый же не вѣ́дяше, кто́ е́сть: Иису́съ бо уклони́ся, наро́ду су́щу на мѣ́стѣ.
  • Пото́мъ [же] обрѣ́те его́ Иису́съ въ це́ркви, и рече́ ему́: се́ здра́въ е́си: ктому́ не согрѣша́й, да не го́рше ти́ что́ бу́детъ.
  • И́де [же] человѣ́къ, и повѣ́да Иуде́омъ, я́ко Иису́съ е́сть, и́же мя́ сотвори́ цѣ́ла.
  • И сего́ ра́ди гоня́ху Иису́са Иуде́е, и иска́ху его́ уби́ти, зане́ сiя́ творя́ше въ суббо́ту.
  • Иису́съ же от­вѣща́ваше и́мъ: [Зач. 15.] Оте́цъ мо́й досе́лѣ дѣ́лаетъ, и а́зъ дѣ́лаю.
  • И сего́ ра́ди па́че иска́ху его́ Иуде́е уби́ти, я́ко не то́кмо разоря́ше суббо́ту, но и Отца́ сво­его́ глаго́лаше Бо́га, ра́венъ ся́ творя́ Бо́гу.
  • Отвѣща́ же Иису́съ и рече́ и́мъ: ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ, не мо́жетъ Сы́нъ твори́ти о себѣ́ ничесо́же, а́ще не е́же ви́дитъ Отца́ творя́ща: я́же бо о́нъ твори́тъ, сiя́ и Сы́нъ та́кожде тво́ритъ.
  • Оте́цъ бо лю́битъ Сы́на, и вся́ показу́етъ ему́, я́же са́мъ твори́тъ: и бо́лша си́хъ пока́жетъ ему́ дѣла́, да вы́ чудите́ся.
  • Я́коже бо Оте́цъ воскреша́етъ ме́ртвыя и живи́тъ, та́ко и Сы́нъ, и́хже хо́щетъ, живи́тъ.
  • Оте́цъ бо не су́дитъ ни кому́же, но су́дъ ве́сь даде́ сы́нови,
  • да вси́ чту́тъ Сы́на, я́коже чту́тъ Отца́. [А] и́же не чти́тъ Сы́на, не чти́тъ Отца́ посла́в­шаго его́.
  • [Зач. 16.] Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко слу́шаяй словесе́ мо­его́ и вѣ́руяй посла́в­шему мя́ и́мать живо́тъ вѣ́чный, и на су́дъ не прiи́детъ, но преи́детъ от­ сме́рти въ живо́тъ.
  • Ами́нь, ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко гряде́тъ ча́съ, и ны́нѣ е́сть, егда́ ме́ртвiи услы́шатъ гла́съ Сы́на Бо́жiя, и услы́шав­ше оживу́тъ.
  • Я́коже бо Оте́цъ и́мать живо́тъ въ себѣ́, та́ко даде́ и сы́нови живо́тъ имѣ́ти въ себѣ́
  • и о́бласть даде́ ему́ и су́дъ твори́ти, я́ко Сы́нъ человѣ́чь е́сть.
  • Не диви́теся сему́: я́ко гряде́тъ ча́съ, въ о́ньже вси́ су́щiи во гробѣ́хъ услы́шатъ гла́съ Сы́на Бо́жiя,
  • и изы́дутъ сотво́ршiи блага́я въ воскреше́нiе живота́, а сотво́ршiи зла́я въ воскреше́нiе суда́.
  • Не могу́ а́зъ о себѣ́ твори́ти ничесо́же. [Зач. 17] Я́коже слы́шу, сужду́, и су́дъ мо́й пра́веденъ е́сть, я́ко не ищу́ во́ли мо­ея́, но во́ли посла́в­шаго мя́ Отца́.
  • А́ще а́зъ свидѣ́тел­ст­вую о мнѣ́, свидѣ́тел­ст­во мое́ нѣ́сть и́стин­но:
  • и́нъ е́сть свидѣ́тел­ст­вуяй о мнѣ́, и вѣ́мъ, я́ко и́стин­но е́сть свидѣ́тел­ст­во, е́же свидѣ́тел­ст­вуетъ о мнѣ́:
  • вы́ посла́сте ко Иоа́н­ну, и свидѣ́тел­ст­вова о и́стинѣ.
  • А́зъ же не от­ человѣ́ка свидѣ́тел­ст­ва прiе́млю, но сiя́ глаго́лю, да вы́ спасе́ни бу́дете.
  • О́нъ бѣ́ свѣти́лникъ горя́ и свѣтя́: вы́ же восхотѣ́сте воз­ра́доватися въ ча́съ свѣтѣ́нiя его́ {до вре́мене въ свѣтѣ́нiи его́}.
  • А́зъ же и́мамъ свидѣ́тел­ст­во бо́лѣе Иоа́н­нова: дѣла́ бо, я́же даде́ мнѣ́ Оте́цъ, да совершу́ я́, та́ дѣла́, я́же а́зъ творю́, свидѣ́тел­ст­вуютъ о мнѣ́, я́ко Оте́цъ мя́ посла́.
  • И посла́вый мя́ Оте́цъ са́мъ свидѣ́тел­ст­вова о мнѣ́. Ни гла́са его́ нигдѣ́же слы́шасте, ни видѣ́нiя его́ ви́дѣсте,
  • и словесе́ его́ не и́мате пребыва́юща въ ва́съ, зане́, его́же то́й посла́, сему́ вы́ вѣ́ры не е́млете.
  • Испыта́йте писа́нiй, я́ко вы́ мните́ въ ни́хъ имѣ́ти живо́тъ вѣ́чный: и та́ су́ть свидѣ́тел­ст­ву­ю­щая о мнѣ́.
  • И не хо́щете прiити́ ко мнѣ́, да живо́тъ и́мате.
  • Сла́вы от­ человѣ́къ не прiе́млю,
  • но разумѣ́хъ вы́, я́ко любве́ Бо́жiя не и́мате въ себѣ́.
  • А́зъ прiидо́хъ во и́мя Отца́ мо­его́, и не прiе́млете мене́: а́ще и́нъ прiи́детъ во и́мя свое́, того́ прiе́млете.
  • Ка́ко вы́ мо́жете вѣ́ровати, сла́ву дру́гъ от­ дру́га прiе́млюще, и сла́вы, я́же от­ еди́наго Бо́га, не и́щете?
  • Не мни́те, я́ко а́зъ на вы́ реку́ ко Отцу́: е́сть, и́же на вы́ глаго́летъ, Моисе́й, на́ньже вы́ упова́ете.
  • А́ще бо бы́сте вѣ́ровали Моисе́ови, вѣ́ровали бы́сте [у́бо и] мнѣ́: о мнѣ́ бо то́й писа́.
  • А́ще ли того́ писа́ниемъ не вѣ́руете, ка́ко мо­и́мъ глаго́ломъ вѣ́ру и́мете?
  • [Зач. 14.] После сего был праздник Иудейский, и пришел Иисус в Иерусалим.
  • Есть же в Иерусалиме у Овечьих ворот купальня, называемая по-еврейски Вифезда*, при которой было пять крытых ходов. //*Дом милосердия.
  • В них лежало великое множество больных, слепых, хромых, иссохших, ожидающих движения воды,
  • ибо Ангел Господень по временам сходил в купальню и возмущал воду, и кто первый входил в нее по возмущении воды, тот выздоравливал, какою бы ни был одержим болезнью.
  • Тут был человек, находившийся в болезни тридцать восемь лет.
  • Иисус, увидев его лежащего и узнав, что он лежит уже долгое время, говорит ему: хочешь ли быть здоров?
  • Больной отвечал Ему: так, Господи; но не имею человека, который опустил бы меня в купальню, когда возмутится вода; когда же я прихожу, другой уже сходит прежде меня.
  • Иисус говорит ему: встань, возьми постель твою и ходи.
  • И он тотчас выздоровел, и взял постель свою и пошел. Было же это в день субботний.
  • Посему Иудеи говорили исцеленному: сегодня суббота; не должно тебе брать постели.
  • Он отвечал им: Кто меня исцелил, Тот мне сказал: возьми постель твою и ходи.
  • Его спросили: кто Тот Человек, Который сказал тебе: возьми постель твою и ходи?
  • Исцеленный же не знал, кто Он, ибо Иисус скрылся в народе, бывшем на том месте.
  • Потом Иисус встретил его в храме и сказал ему: вот, ты выздоровел; не греши больше, чтобы не случилось с тобою чего хуже.
  • Человек сей пошел и объявил Иудеям, что исцеливший его есть Иисус.
  • И стали Иудеи гнать Иисуса и искали убить Его за то, что Он делал такие дела в субботу.
  • Иисус же говорил им: [Зач. 15.] Отец Мой доныне делает, и Я делаю.
  • И еще более искали убить Его Иудеи за то, что Он не только нарушал субботу, но и Отцем Своим называл Бога, делая Себя равным Богу.
  • На это Иисус сказал: истинно, истинно говорю вам: Сын ничего не может творить Сам от Себя, если не увидит Отца творящего: ибо, что творит Он, то и Сын творит также.
  • Ибо Отец любит Сына и показывает Ему все, что творит Сам; и покажет Ему дела больше сих, так что вы удивитесь.
  • Ибо, как Отец воскрешает мертвых и оживляет, так и Сын оживляет, кого хочет.
  • Ибо Отец и не судит никого, но весь суд отдал Сыну,
  • дабы все чтили Сына, как чтут Отца. Кто не чтит Сына, тот не чтит и Отца, пославшего Его.
  • [Зач. 16.] Истинно, истинно говорю вам: слушающий слово Мое и верующий в Пославшего Меня имеет жизнь вечную, и на суд не приходит, но перешел от смерти в жизнь.
  • Истинно, истинно говорю вам: наступает время, и настало уже, когда мертвые услышат глас Сына Божия и, услышав, оживут.
  • Ибо, как Отец имеет жизнь в Самом Себе, так и Сыну дал иметь жизнь в Самом Себе.
  • И дал Ему власть производить и суд, потому что Он есть Сын Человеческий.
  • Не дивитесь сему; ибо наступает время, в которое все, находящиеся в гробах, услышат глас Сына Божия;
  • и изыдут творившие добро в воскресение жизни, а делавшие зло – в воскресение осуждения.
  • Я ничего не могу творить Сам от Себя. ||Как слышу, так и сужу, и суд Мой праведен; ибо не ищу Моей воли, но воли пославшего Меня Отца.
  • Если Я свидетельствую Сам о Себе, то свидетельство Мое не есть истинно.
  • Есть другой, свидетельствующий о Мне; и Я знаю, что истинно то свидетельство, которым он свидетельствует о Мне.
  • Вы посылали к Иоанну, и он засвидетельствовал об истине.
  • Впрочем Я не от человека принимаю свидетельство, но говорю это для того, чтобы вы спаслись.
  • Он был светильник, горящий и светящий; а вы хотели малое время порадоваться при свете его.
  • Я же имею свидетельство больше Иоаннова: ибо дела, которые Отец дал Мне совершить, самые дела сии, Мною творимые, свидетельствуют о Мне, что Отец послал Меня.
  • И пославший Меня Отец Сам засвидетельствовал о Мне. А вы ни гласа Его никогда не слышали, ни лица Его не видели;
  • и не имеете слова Его пребывающего в вас, потому что вы не веруете Тому, Которого Он послал.
  • Исследуйте Писания, ибо вы думаете чрез них иметь жизнь вечную; а они свидетельствуют о Мне.
  • Но вы не хотите прийти ко Мне, чтобы иметь жизнь.
  • Не принимаю славы от человеков,
  • но знаю вас: вы не имеете в себе любви к Богу.
  • Я пришел во имя Отца Моего, и не принимаете Меня; а если иной придет во имя свое, его примете.
  • Как вы можете веровать, когда друг от друга принимаете славу, а славы, которая от Единого Бога, не ищете?
  • Не думайте, что Я буду обвинять вас пред Отцем: есть на вас обвинитель Моисей, на которого вы уповаете.
  • Ибо если бы вы верили Моисею, то поверили бы и Мне, потому что он писал о Мне.
  • Если же его писаниям не верите, как поверите Моим словам?
  • 这 事 以 后 , 到 了 犹 太 的 一 个 节 期 。 耶 稣 就 上 耶 路 撒 冷 去 。
  • 在 耶 路 撒 冷 , 靠 近 羊 门 , 有 一 个 池 子 , 希 伯 来 话 叫 作 毕 士 大 , 旁 边 有 五 个 廊 子 。
  • 里 面 躺 着 瞎 眼 的 , 瘸 腿 的 , 血 气 枯 乾 的 , 许 多 病 人 。 ( 有 古 卷 在 此 有 等 候 水 动
  • 因 为 有 天 使 按 时 下 池 搅 动 那 水 , 水 动 之 后 , 谁 先 下 去 , 无 论 什 么 病 , 就 痊 愈 了 ) 。
  • 在 那 里 有 一 个 人 , 病 了 三 十 八 年 。
  • 耶 稣 看 见 他 躺 着 , 知 道 他 病 了 许 久 , 就 问 他 说 , 你 要 痊 愈 麽 。
  • 病 人 回 答 说 , 先 生 , 水 动 的 时 候 , 没 有 人 把 我 放 在 池 子 里 。 我 正 去 的 时 候 , 就 有 别 人 比 我 先 下 去 。
  • 耶 稣 对 他 说 , 起 来 , 拿 你 的 褥 子 走 吧 。
  • 那 人 立 刻 痊 愈 , 就 拿 起 褥 子 走 了 。
  • 那 天 是 安 息 日 , 所 以 犹 太 人 对 那 医 好 的 人 说 , 今 天 是 安 息 日 , 你 拿 褥 子 是 不 可 以 的 。
  • 他 却 回 答 说 , 那 使 我 痊 愈 的 , 对 我 说 , 拿 你 的 褥 子 走 吧 。
  • 他 们 问 他 说 , 对 你 说 拿 褥 子 走 的 , 是 什 么 人 。
  • 那 医 好 的 人 不 知 道 是 谁 。 因 为 那 里 的 人 多 , 耶 稣 已 经 躲 开 了 。
  • 后 来 耶 稣 在 殿 里 遇 见 他 , 对 他 说 , 你 已 经 痊 愈 了 。 不 要 再 犯 罪 。 恐 怕 你 遭 遇 的 更 加 利 害 。
  • 那 人 就 去 告 诉 犹 太 人 , 使 他 痊 愈 的 是 耶 稣 。
  • 所 以 犹 太 人 逼 迫 耶 稣 , 因 为 他 在 安 息 日 作 了 这 事 。
  • 耶 稣 就 对 他 们 说 , 我 父 作 事 到 如 今 , 我 也 作 事 。
  • 所 以 犹 太 人 越 发 想 要 杀 他 。 因 他 不 但 犯 了 安 息 日 , 并 且 称 神 为 他 的 父 , 将 自 己 和 神 当 作 平 等 。
  • 耶 稣 对 他 们 说 , 我 实 实 在 在 的 告 诉 你 们 , 子 凭 着 自 己 不 能 作 什 么 , 惟 有 看 见 父 所 作 的 , 子 才 能 作 。 父 所 作 的 事 , 子 也 照 样 作 。
  • 爱 子 , 将 自 己 所 作 的 一 切 事 指 给 他 看 。 还 要 将 比 这 更 大 的 事 指 给 他 看 , 叫 你 们 希 奇 。
  • 父 怎 样 叫 死 人 起 来 , 使 他 们 活 着 , 子 也 照 样 随 自 己 的 意 思 使 人 活 着 。
  • 父 不 审 判 什 么 人 , 乃 将 审 判 的 事 全 交 与 子 。
  • 叫 人 都 尊 敬 子 , 如 同 尊 敬 父 一 样 。 不 尊 敬 子 的 , 就 是 不 尊 敬 差 子 来 的 父 。
  • 我 实 实 在 在 的 告 诉 你 们 , 那 听 我 话 , 又 信 差 我 来 者 的 , 就 有 永 生 , 不 至 于 定 罪 , 是 已 经 出 死 入 生 了 。
  • 我 实 实 在 在 的 告 诉 你 们 , 时 候 将 到 , 现 在 就 是 了 , 死 人 要 听 见 神 儿 子 的 声 音 。 听 见 的 人 就 要 活 了 。
  • 因 为 父 怎 样 在 自 己 有 生 命 , 就 赐 给 他 儿 子 也 照 样 在 自 己 有 生 命 。
  • 并 且 因 为 他 是 人 子 , 就 赐 给 他 行 审 判 的 权 柄 。
  • 你 们 不 要 把 这 事 看 作 希 奇 。 时 候 要 到 , 凡 在 坟 墓 里 的 , 都 要 听 见 他 的 声 音 , 就 出 来 。
  • 行 善 的 复 活 得 生 , 作 恶 的 复 活 定 罪 。
  • 我 凭 着 自 己 不 能 作 什 么 。 我 怎 麽 听 见 , 就 怎 麽 审 判 。 我 的 审 判 也 是 公 平 的 。 因 为 我 不 求 自 己 的 意 思 , 只 求 那 差 我 来 者 的 意 思 。
  • 我 若 为 自 己 作 见 证 , 我 的 见 证 就 不 真 。
  • 另 有 一 位 给 我 作 见 证 。 我 也 知 道 他 给 我 作 的 见 证 是 真 的 。
  • 你 们 曾 差 人 到 约 翰 那 里 , 他 为 真 理 作 过 见 证 。
  • 其 实 我 所 受 的 见 证 , 不 是 从 人 来 的 。 然 而 我 说 这 些 话 , 为 要 叫 你 们 得 救 。
  • 约 翰 是 点 着 的 明 灯 。 你 们 情 愿 暂 时 喜 欢 他 的 光 。
  • 但 我 有 比 约 翰 更 大 的 见 证 。 因 为 父 交 给 我 要 我 成 就 的 事 , 就 是 我 所 作 的 事 , 这 便 见 证 我 是 父 所 差 来 的 。
  • 差 我 来 的 父 , 也 为 我 作 过 见 证 。 你 们 从 来 没 有 听 见 他 的 声 音 , 也 没 有 看 见 他 的 形 像 。
  • 你 们 并 没 有 他 的 道 存 在 心 里 。 因 为 他 所 差 来 的 , 你 们 不 信 。
  • 你 们 查 考 圣 经 。 ( 或 作 应 当 查 考 圣 经 ) 因 你 们 以 为 内 中 有 永 生 。 给 我 作 见 证 的 就 是 这 经 。
  • 然 而 你 们 不 肯 到 我 这 里 来 得 生 命 。
  • 我 不 受 从 人 来 的 荣 耀 。
  • 但 我 知 道 你 们 心 里 , 没 有 神 的 爱 。
  • 我 奉 我 父 的 名 来 , 你 们 并 不 接 待 我 。 若 有 别 人 奉 自 己 的 名 来 , 你 们 倒 要 接 待 他 。
  • 你 们 要 互 相 受 荣 耀 , 却 不 求 从 独 一 之 神 来 的 荣 耀 , 怎 能 信 我 呢 。
  • 不 要 想 我 在 父 面 前 要 告 你 们 。 有 一 位 告 你 们 的 , 就 是 你 们 所 仰 赖 的 摩 西 。
  • 你 们 如 果 信 摩 西 , 也 必 信 我 。 因 为 他 书 上 有 指 着 我 写 的 话 。
  • 你 们 若 不 信 他 的 书 , 怎 能 信 我 的 话 呢 。

  • Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
  • А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п́ять ґанків.
  • У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.
  • Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.
  • А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.
  • Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?
  • Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене.
    А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.
  • Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!
  • І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив.
    Того ж дня субота була,
  • тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.
  • А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.
  • А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?
  • Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.
  • Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти.
    Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!
  • Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.
  • І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
  • А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.
  • І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.
  • Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець;
    бо що робить Він, те так само й Син робить.
  • Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому.
    І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.
  • Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
  • Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,
  • щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця.
    Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.
  • Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.
  • Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.
  • Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
  • І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.
  • Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,
  • і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.
  • Я нічого не можу робити Сам від Себе.
    Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
  • Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.
  • Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.
  • Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.
  • Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.
  • Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.
  • Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!
  • Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене;
    але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.
  • Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.
  • Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!
  • Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
  • Від людей не приймаю Я слави,
  • але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
  • Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви.
    Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.
  • Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?
  • Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!
  • Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
  • Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?