Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Ездр.
Неем.
2Ездр.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Макк.
2Макк.
3Макк.
3Ездр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
12:1
12:2
12:3
12:5
12:7
12:8
12:10
см.:Деян.17:28;
12:16
12:18
12:19
12:22
12:23
1 Иов: «Подлинно … с вами умрет мудрость»; 7 «рука Господа сотворила сие»; «Его совет и разум».
И отвечал Иов и сказал:
подлинно, только вы люди, и с вами умрет мудрость!
И у меня есть сердце, как у вас; не ниже я вас; и кто не знает того же?
Посмешищем стал я для друга своего, я, который взывал к Богу, и которому Он отвечал, посмешищем – человек праведный, непорочный.
Так презрен по мыслям сидящего в покое факел, приготовленный для спотыкающихся ногами.
Покойны шатры у грабителей и безопасны у раздражающих Бога, которые как бы Бога носят в руках своих.
И подлинно: спроси у скота, и научит тебя, у птицы небесной, и возвестит тебе;
или побеседуй с землею, и наставит тебя, и скажут тебе рыбы морские.
Кто во всем этом не узнает, что рука Господа сотворила сие?
В Его руке душа всего живущего и дух всякой человеческой плоти.
Не ухо ли разбирает слова, и не язык ли распознает вкус пищи?
В старцах – мудрость, и в долголетних – разум.
У Него премудрость и сила; Его совет и разум.
Что Он разрушит, то не построится; кого Он заключит, тот не высвободится.
Остановит воды, и все высохнет; пустит их, и превратят землю.
У Него могущество и премудрость, пред Ним заблуждающийся и вводящий в заблуждение.
Он приводит советников в необдуманность и судей делает глупыми.
Он лишает перевязей царей и поясом обвязывает чресла их;
князей лишает достоинства и низвергает храбрых;
отнимает язык у велеречивых и старцев лишает смысла;
покрывает стыдом знаменитых и силу могучих ослабляет;
открывает глубокое из среды тьмы и выводит на свет тень смертную;
умножает народы и истребляет их; рассевает народы и собирает их;
отнимает ум у глав народа земли и оставляет их блуждать в пустыне, где нет пути:
ощупью ходят они во тьме без света и шатаются, как пьяные.
Отвѣща́въ же и́овъ, рече́:
у́бо вы́ ли еди́ни есте́ человѣ́цы, или́ съ ва́ми сконча́ется прему́дрость?
И у мене́ се́рдце е́сть я́коже и у ва́съ.
Пра́веденъ бо му́жъ и непоро́ченъ бы́сть въ поруга́нiе:
во вре́мя бо опредѣле́ное угото́ванъ бы́сть па́сти от ины́хъ, до́мы же его́ опустоше́ны бы́ти беззако́нными. оба́че никто́же да упова́етъ, лука́въ сы́й, непови́ненъ бы́ти,
ели́цы разгнѣвля́ютъ Го́спода, а́ки и истяза́нiя и́мъ не бу́детъ.
Но вопроси́ четвероно́гихъ, а́ще ти́ реку́тъ, и пти́цъ небе́сныхъ, а́ще ти́ возвѣстя́тъ:
повѣ́ждь земли́, а́ще ти́ ска́жетъ, и исповѣ́дятъ ти́ ры́бы морскі́я.
Кто́ у́бо не разумѣ́ во всѣ́хъ си́хъ, я́ко рука́ Госпо́дня сотвори́ сiя́?
Не въ руцѣ́ ли его́ душа́ всѣ́хъ живу́щихъ и ду́хъ вся́каго человѣ́ка?
У́хо бо словеса́ разсужда́етъ, горта́нь же бра́шна вкуша́етъ.
Во мно́зѣмъ вре́мени прему́дрость, во мно́зѣ же житiи́ вѣ́дѣнiе.
У него́ прему́дрость и си́ла, у того́ совѣ́тъ и ра́зумъ.
А́ще низложи́тъ, кто́ сози́ждетъ? а́ще затвори́тъ от человѣ́ковъ, кто́ отве́рзетъ?
А́ще возбрани́тъ во́ду, изсуши́тъ зе́млю: а́ще же пу́ститъ, погуби́тъ ю́ преврати́въ.
У него́ держа́ва и крѣ́пость, у того́ вѣ́дѣнiе и ра́зумъ.
Проводя́й совѣ́тники плѣне́ны, судiи́ же земли́ ужаси́:
посажда́яй цари́ на престо́лѣхъ и обвязу́яй по́ясомъ чре́сла и́хъ:
отпуща́яй жерцы́ плѣ́нники, си́льныхъ же земли́ низврати́:
измѣня́яй устнѣ́ вѣ́рныхъ, ра́зумъ же ста́рцевъ уразумѣ́:
излива́яй безче́стiе на кня́зи, смире́нныя же изцѣли́:
открыва́яй глубо́кая от тмы́, изведе́ же на свѣ́тъ сѣ́нь сме́ртную:
прельща́яй язы́ки и погубля́яй и́хъ, низлага́яй язы́ки и наставля́яй и́хъ:
измѣня́яй сердца́ князе́й земны́хъ, прельсти́ же и́хъ на пути́, его́же не вѣ́дяху,
да ося́жутъ тму́, а не свѣ́тъ, да заблу́дятъ же я́ко пiя́ный.
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Аверинцев)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (Koine)
- Greek (TGV)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
- Ukrainian (Ogienko)
А Йов відповів та й сказав:
Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!…
Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас!
І в кого немає такого, як це?
І в кого немає такого, як це?
Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний…
Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги!
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю.
Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість.
Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські.
Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила?
Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла?
Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу?
Мудрість у старших, бо довгість днів розум.
Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум.
Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.
Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть.
В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду.
Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів,
Він розв́язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна.
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло.
Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.
Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі,
вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п́яного!