Азбука веры » Би́блия » И́ова » гл.18

И́ова, Глава 18

Толкования

Толкования главы

18:1

см.:Иов.8:1;Иов.25:1;

18:2

18:3

18:4

18:5

см.:Иов.21:17;

18:6

см.:Иов.29:3;Притч.13:9;

18:7

см.:Есф.7:9;

18:8

18:9

см.:Иов.5:5;

18:10

18:11

см.:Иов.27:20;

18:12

18:13

см.:Иов.11:20;

см.:Быт.19:24;

см.:Ам.2:9;

см.:Притч.2:22;

18:18

18:19

см.:Пс.36:28;Прем.3:16;

18:20

см.:Пс.36:13;

18:21

см.:Иов.20:29;

Церковнославянский (рус)

Отвѣща́въ же Валда́дъ Савхе́йскiй, рече́:

доко́лѣ не преста́неши? пожди́, да и мы́ возглаго́лемъ.

И почто́ а́ки четвероно́жная умолча́хомъ предъ тобо́ю?

Пребы́сть ти́ гнѣ́въ. что́ бо? а́ще ты́ у́мреши, не населе́нна ли бу́детъ поднебе́сная? или́ превратя́тся го́ры изъ основа́нiй?

И свѣ́тъ нечести́выхъ уга́снетъ, и не произы́детъ и́хъ пла́мень:

свѣ́тъ его́ тма́ въ жили́щи, свѣти́лникъ же въ не́мъ уга́снетъ:

да уловя́тъ ме́ншiи имѣ́нiя его́, погрѣши́тъ же его́ совѣ́тъ:

вве́ржена же бы́сть нога́ его́ въ пру́гло, мре́жею да повiе́тся:

да прiи́дутъ же на́нь пру́гла, укрѣпи́тъ на́нь жа́ждущихъ:

скры́ся въ земли́ у́же его́, и я́тiе его́ на стези́.

О́крестъ да погубя́тъ его́ болѣ́зни: мно́зи же о́крестъ но́гъ его́ объи́дутъ во гла́дѣ тѣ́снѣмъ:

паде́нiе же ему́ угото́вано вели́ко.

Пояде́ны же да бу́дутъ плесны́ но́гъ его́, кра́сная же его́ да поя́стъ сме́рть.

Отто́ржено же бу́ди от житiя́ его́ изцѣле́нiе, да и́метъ же его́ бѣда́ вино́ю ца́рскою.

Да всели́тся въ хра́минѣ его́ въ нощи́ его́, посы́пана да бу́дутъ лѣ́потная его́ жу́пеломъ:

подъ ни́мъ коре́нiя его́ да изсо́хнутъ, свы́ше же нападе́тъ пожа́тiе его́.

Па́мять его́ да поги́бнетъ от земли́, и [не] бу́детъ и́мя его́ на лицы́ внѣ́шнемъ:

да отри́нетъ его́ от свѣ́та во тму́:

не бу́детъ зна́емь въ лю́дехъ его́, ниже́ спасе́нъ въ поднебе́снѣй до́мъ его́:

но въ свои́хъ ему́ поживу́тъ ині́и, надъ ни́мъ воздохну́ша послѣ́днiи, пе́рвыхъ же объя́ чу́до.

Сі́и су́ть до́мове непра́ведныхъ, сiе́ же мѣ́сто невѣ́дущихъ Бо́га.

Греческий [Greek (Koine)]

ὑπολαβὼν δὲ Βαλδαδ ὁ Σαυχίτης λέγει

μέχρι τίνος οὐ παύσῃ ἐπίσχες ἵνα καὶ αὐτοὶ λαλήσωμεν

διὰ τί ὥσπερ τετράποδα σεσιωπήκαμεν ἐναντίον σου

κέχρηταί σοι ὀργή τί γάρ ἐὰν σὺ ἀποθάνῃς ἀοίκητος ἡ ὑπ᾿ οὐρανόν ἢ καταστραφήσεται ὄρη ἐκ θεμελίων

καὶ φῶς ἀσεβῶν σβεσθήσεται καὶ οὐκ ἀποβήσεται αὐτῶν ἡ φλόξ

τὸ φῶς αὐτοῦ σκότος ἐν διαίτῃ ὁ δὲ λύχνος ἐπ᾿ αὐτῷ σβεσθήσεται

θηρεύσαισαν ἐλάχιστοι τὰ ὑπάρχοντα αὐτοῦ σφάλαι δὲ αὐτοῦ ἡ βουλή

ἐμβέβληται δὲ ὁ ποὺς αὐτοῦ ἐν παγίδι ἐν δικτύῳ ἑλιχθείη

ἔλθοισαν δὲ ἐπ᾿ αὐτὸν παγίδες κατισχύσει ἐπ᾿ αὐτὸν διψῶντας

κέκρυπται ἐν τῇ γῇ σχοινίον αὐτοῦ καὶ ἡ σύλλημψις αὐτοῦ ἐπὶ τρίβων

κύκλῳ ὀλέσαισαν αὐτὸν ὀδύναι πολλοὶ δὲ περὶ πόδας αὐτοῦ ἔλθοισαν ἐν λιμῷ στενῷ

πτῶμα δὲ αὐτῷ ἡτοίμασται ἐξαίσιον

βρωθείησαν αὐτοῦ κλῶνες ποδῶν κατέδεται δὲ τὰ ὡραῖα αὐτοῦ θάνατος

ἐκραγείη δὲ ἐκ διαίτης αὐτοῦ ἴασις σχοίη δὲ αὐτὸν ἀνάγκη αἰτίᾳ βασιλικῇ

κατασκηνώσει ἐν τῇ σκηνῇ αὐτοῦ ἐν νυκτὶ αὐτοῦ κατασπαρήσονται τὰ εὐπρεπῆ αὐτοῦ θείῳ

ὑποκάτωθεν αἱ ῥίζαι αὐτοῦ ξηρανθήσονται καὶ ἐπάνωθεν ἐπιπεσεῖται θερισμὸς αὐτοῦ

τὸ μνημόσυνον αὐτοῦ ἀπόλοιτο ἐκ γῆς καὶ ὑπάρχει ὄνομα αὐτῷ ἐπὶ πρόσωπον ἐξωτέρω

ἀπώσειεν αὐτὸν ἐκ φωτὸς εἰς σκότος

οὐκ ἔσται ἐπίγνωστος ἐν λαῷ αὐτοῦ οὐδὲ σεσῳσμένος ἐν τῇ ὑπ᾿ οὐρανὸν ὁ οἶκος αὐτοῦ ἀλλ᾿ ἐν τοῖς αὐτοῦ ζήσονται ἕτεροι

ἐπ᾿ αὐτῷ ἐστέναξαν ἔσχατοι πρώτους δὲ ἔσχεν θαῦμα

οὗτοί εἰσιν οἶκοι ἀδίκων οὗτος δὲ ὁ τόπος τῶν μὴ εἰδότων τὸν κύριον

Еврейский

וַיַּעַן בִּלְדַּד הַשֻּׁחִי, וַיֹּאמַר׃

עַד־אָנָה תְּשִׂימוּן קִנְצֵי לְמִלִּין; תָּבִינוּ, וְאַחַר נְדַבֵּר׃

מַדּוּעַ נֶחְשַׁבְנוּ כַבְּהֵמָה; נִטְמִינוּ, בְּעֵינֵיכֶם׃

טֹרֵף נַפְשׁוֹ, בְּאַפּוֹ הַלְמַעַנְךָ תֵּעָזַב אָרֶץ; וְיֶעְתַּק־צוּר, מִמְּקֹמוֹ׃

גַּם אוֹר רְשָׁעִים יִדְעָךְ; וְלֹא־יִגַּהּ, שְׁבִיב אִשּׁוֹ׃

אוֹר חָשַׁךְ בְּאָהֳלוֹ; וְנֵרוֹ, עָלָיו יִדְעָךְ׃

יֵצְרוּ צַעֲדֵי אוֹנוֹ; וְתַשְׁלִיכֵהוּ עֲצָתוֹ׃

כִּי־שֻׁלַּח בְּרֶשֶׁת בְּרַגְלָיו; וְעַל־שְׂבָכָה, יִתְהַלָּךְ׃

יֹאחֵז בְּעָקֵב פָּח; יַחֲזֵק עָלָיו צַמִּים׃

טָמוּן בָּאָרֶץ חַבְלוֹ; וּמַלְכֻּדְתּוֹ, עֲלֵי נָתִיב׃

סָבִיב בִּעֲתֻהוּ בַלָּהוֹת; וֶהֱפִיצֻהוּ לְרַגְלָיו׃

יְהִי־רָעֵב אֹנוֹ; וְאֵיד, נָכוֹן לְצַלְעוֹ׃

יֹאכַל בַּדֵּי עוֹרוֹ; יֹאכַל בַּדָּיו, בְּכוֹר מָוֶת׃

יִנָּתֵק מֵאָהֳלוֹ מִבְטַחוֹ; וְתַצְעִדֵהוּ, לְמֶלֶךְ בַּלָּהוֹת׃

תִּשְׁכּוֹן בְּאָהֳלוֹ מִבְּלִי־לוֹ; יְזֹרֶה עַל־נָוֵהוּ גָפְרִית׃

מִתַּחַת שָׁרָשָׁיו יִבָשׁוּ; וּמִמַּעַל, יִמַּל קְצִירוֹ׃

זִכְרוֹ־אָבַד מִנִּי־אָרֶץ; וְלֹא־שֵׁם לוֹ, עַל־פְּנֵי־חוּץ׃

יֶהְדְּפֻהוּ מֵאוֹר אֶל־חֹשֶׁךְ; וּמִתֵּבֵל יְנִדֻּהוּ׃

לֹא נִין לוֹ וְלֹא־נֶכֶד בְּעַמּוֹ; וְאֵין שָׂרִיד, בִּמְגוּרָיו׃

עַל־יוֹמוֹ נָשַׁמּוּ אַחֲרֹנִים; וְקַדְמֹנִים, אָחֲזוּ שָׂעַר׃

אַךְ־אֵלֶּה מִשְׁכְּנוֹת עַוָּל; וְזֶה, מְקוֹם לֹא־יָדַע־אֵל׃ ס

Украинский (Огієнко)

Языки

І заговорив шух́янин Білдад та й сказав:

Як довго ви будете пастками класти слова?
Розміркуйте, а потім собі поговоримо!

Чому пораховані ми, як худоба?
Чому в ваших очах ми безумні?

О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?

Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:

його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!…

Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:

пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,

на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці…

Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.

Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.

Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.

Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш…

Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.

Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів́яне.

Його пам́ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.

Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.

У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.

На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші…

Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!