Ве́тхий Заве́т: Быт. Исх. Лев. Чис. Втор. Нав. Суд. Руф. 1Цар. 2Цар. 3Цар. 4Цар. 1Пар. 2Пар. 1Езд. Неем. 2Езд. Тов. Иудиф. Есф. Иов. Прит. Еккл. Песн. Прем. Сир. Ис. Иер. Плч. ПослИер. Вар. Иез. Дан. Ос. Иоил. Ам. Авд. Ион. Мих. Наум. Авв. Соф. Аг. Зах. Мал. 1Мак. 2Мак. 3Мак. 3Езд.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
 Скрыть
Азбука веры » Би́блия » И́ова » гл.21

И́ова, Глава 21

Толкования
Толкования главы
21:1
21:2
21:3
21:4
21:5
см.:Мих.7:16;
21:6
21:7
см.:Иер.12:1;Авв.1:13;
21:8
21:9
см.:Пс.72:4;Пс.143:12;
21:10
21:11
21:12
см.:Ис.5:12;Ам.6:5-6;
21:13
21:14
см.:Иов.22:17;Иер.2:20;
21:15
см.:Мал.3:14;
21:16
см.:Иов.22:18;
21:17
см.:Иов.18:5-6;Иов.29:3;Иов.38:15;
21:18
см.:Пс.1:4;Ис.29:5;Ос.13:3;
21:19
21:20
21:21
см.:Пс.54:24;Пс.57:10;
21:22
21:23
21:24
21:25
21:26
см.:Иов.17:14;
21:27
21:28
21:29
21:30
см.:Пс.72:18-19;Притч.16:4;
21:31
21:32
21:33
21:34
см.:Иов.16:2;
Церковнославянский (рус)
Отвѣща́въ же и́овъ, рече́:
послу́шайте, послу́шайте слове́съ мо­и́хъ, да не бу́детъ ми́ от­ ва́съ сiе́ утѣше́нiе:
потерпи́те ми́, а́зъ же воз­глаго́лю, та́же не посмѣе́темися.
Что́ бо? еда́ человѣ́ческо ми́ обличе́нiе? или́ почто́ не воз­ъярю́ся?
Воззрѣ́в­шiи на мя́ удиви́теся, ру́ку поло́жше на лани́тѣ.
А́ще бо воспомяну́, ужасну́ся: обдержа́тъ бо пло́ть мою́ болѣ́зни.
Почто́ нечести́вiи живу́тъ, обетша́ша же въ бога́т­ст­вѣ?
Сѣ́мя и́хъ по души́, ча́да же и́хъ предъ очи́ма.
До́мове и́хъ оби́лнiи су́ть, стра́хъ же нигдѣ́, ра́ны же от­ Го́спода нѣ́сть на ни́хъ.
Говя́до и́хъ не изве́рже: спасе́на же бы́сть и́хъ иму́щая во чре́вѣ и не лиши́ся.
Пребыва́ютъ же я́ко о́вцы вѣ́чныя, дѣ́ти же и́хъ предъигра́ютъ,
взе́мше псалти́рь и гу́сли, и веселя́т­ся гла́сомъ пѣ́сни.
Сконча́ша во благи́хъ житiе́ свое́, въ поко́и же а́довѣ успо́ша.
Глаго́лютъ же Го́сподеви: от­ступи́ от­ на́съ, путі́й тво­и́хъ вѣ́дѣти не хо́щемъ:
что́ досто́инъ, я́ко да порабо́таемъ ему́? и ка́я по́льза, я́ко да взы́щемъ его́?
Въ рука́хъ бо и́хъ бя́ху блага́я, дѣ́лъ же нечести́выхъ не надзира́етъ.
Оба́че же и нечести́выхъ свѣти́лникъ уга́снетъ, на́йдетъ же и́мъ развраще́нiе, болѣ́зни же и́хъ объи́мутъ от­ гнѣ́ва:
бу́дутъ же а́ки пле́вы предъ вѣ́тромъ, или́ я́коже пра́хъ, его́же взя́ ви́хръ.
Да оскудѣ́ютъ сыно́мъ имѣ́нiя его́: воз­да́стъ проти́ву ему́, и уразумѣ́етъ.
Да у́зрятъ о́чи его́ свое́ убiе́нiе, от­ Го́спода же да не спасе́т­ся.
Я́ко во́ля его́ съ ни́мъ въ дому́ его́, и чи́сла ме́сяцей его́ раздѣли́шася.
Не Госпо́дь ли е́сть науча́яй ра́зуму и хи́трости? то́йже му́дрыхъ разсужда́етъ.
То́й у́мретъ въ си́лѣ простоты́ сво­ея́, всецѣ́лъ же благоду́ше­ст­вуяй и благо­успѣва́яй,
утро́ба же его́ испо́лнена ту́ка, мо́згъ же его́ разлива́ет­ся.
О́въ же умира́етъ въ го́рести души́, не яды́й ничто́же бла́га.
Вку́пѣ же на земли́ спя́тъ, гни́лость же и́хъ покры́.
Тѣ́мже вѣ́мъ ва́съ, я́ко де́рзостiю належите́ ми,
я́ко рече́те: гдѣ́ есть до́мъ кня́жь? и гдѣ́ есть покро́въ селе́нiй нечести́выхъ?
Вопроси́те мимоходя́щихъ путе́мъ, и зна́менiя и́хъ не чу́жда сотвори́те.
Я́ко на де́нь па́губы соблюда́ет­ся нечести́вый, и въ де́нь гнѣ́ва его́ от­веде́нъ бу́детъ.
Кто́ воз­вѣсти́тъ предъ лице́мъ его́ пу́ть его́, и е́же то́й сотвори́, кто́ воз­да́стъ ему́?
И то́й во гро́бъ от­несе́нъ бы́сть, и на гроби́щихъ побдѣ́.
Услади́ся ему́ дро́бное ка́менiе пото́ка, и вслѣ́дъ его́ вся́къ человѣ́къ отъи́детъ, и предъ ни́мъ безчи́слен­нiи.
Ка́ко же мя́ утѣша́ете су́етными? а е́же бы мнѣ́ почи́ти от­ ва́съ, ничто́же.
Украинский (Огієнко)
А Йов відповів та й сказав:
Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!
Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.
Хіба до людини моє нарікання?
Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?
Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть…
І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє…
Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?
Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах…
Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.
Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.
Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.
Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.
А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!
Що таке Всемогутній, що будем служити Йому?
І що скористаєм, як будем благати Його?
Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних…
Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя?
Він приділює в гніві Своїм на них пастки!
Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!
Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!
Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!
Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?
Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,
діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.
А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,
та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє…
Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.
Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?
Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:
що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!
Хто йому розповість у лице про дорогу його?
А коли наробив, хто йому надолужить?
І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають…
Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа…
І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?…
Синодальный
1 Иов уверяет, что беззаконные проводят дни свои в роскоши и умирают; 25 «А другой умирает с душею огорченною»; 27 «В ваших ответах остается одна ложь».
И отвечал Иов и сказал:
выслушайте внимательно речь мою, и это будет мне утешением от вас.
Потерпите меня, и я буду говорить; а после того, как поговорю, насмехайся.
Разве к человеку речь моя? как же мне и не малодушествовать?
Посмотрите на меня и ужаснитесь, и положите перст на уста.
Лишь только я вспомню, – содрогаюсь, и трепет объемлет тело мое.
Почему беззаконные живут, достигают старости, да и силами крепки?
Дети их с ними перед лицем их, и внуки их перед глазами их.
Домы их безопасны от страха, и нет жезла Божия на них.
Вол их оплодотворяет и не извергает, корова их зачинает и не выкидывает.
Как стадо, выпускают они малюток своих, и дети их прыгают.
Восклицают под голос тимпана и цитры и веселятся при звуках свирели;
проводят дни свои в счастье и мгновенно нисходят в преисподнюю.
А между тем они говорят Богу: отойди от нас, не хотим мы знать путей Твоих!
Что Вседержитель, чтобы нам служить Ему? и что пользы прибегать к Нему?
Видишь, счастье их не от их рук. – Совет нечестивых будь далек от меня!
Часто ли угасает светильник у беззаконных, и находит на них беда, и Он дает им в удел страдания во гневе Своем?
Они должны быть, как соломинка пред ветром и как плева, уносимая вихрем.
Скажешь: Бог бережет для детей его несчастье его. – Пусть воздаст Он ему самому, чтобы он это знал.
Пусть его глаза увидят несчастье его, и пусть он сам пьет от гнева Вседержителева.
Ибо какая ему забота до дома своего после него, когда число месяцев его кончится?
Но Бога ли учить мудрости, когда Он судит и горних?
Один умирает в самой полноте сил своих, совершенно спокойный и мирный;
внутренности его полны жира, и кости его напоены мозгом.
А другой умирает с душею огорченною, не вкусив добра.
И они вместе будут лежать во прахе, и червь покроет их.
Знаю я ваши мысли и ухищрения, какие вы против меня сплетаете.
Вы скажете: где дом князя, и где шатер, в котором жили беззаконные?
Разве вы не спрашивали у путешественников и незнакомы с их наблюдениями,
что в день погибели пощажен бывает злодей, в день гнева отводится в сторону?
Кто представит ему пред лице путь его, и кто воздаст ему за то, что он делал?
Его провожают ко гробам и на его могиле ставят стражу.
Сладки для него глыбы долины, и за ним идет толпа людей, а идущим перед ним нет числа.
Как же вы хотите утешать меня пустым? В ваших ответах остается одна ложь.
Entonces respondió Job y dijo:
«Oíd atentamente mi palabra
y, al menos, dadme consuelo.
Toleradme, y yo hablaré;
y burlaos después que haya hablado.
¿Acaso me quejo yo de algún hombre?
¿Por qué mi espíritu no habrá de angustiarse?
Miradme, espantaos
y tapaos la boca con la mano.
Aun yo mismo me horrorizo al acordarme
y el temblor estremece mi cuerpo.
»¿Por qué viven los impíos
y envejecen, y aun crecen sus riquezas?
Su linaje se robustece ante su vista
y sus descendientes están delante de sus ojos.
Sus casas están libres de temor,
ningún azote de Dios viene sobre ellos.
Sus toros engendran sin fallar
y sus vacas paren sin que su cría se malogre.
Salen sus pequeñuelos como en manada,
sus hijos andan saltando.
Saltan al son del tamboril y de la cítara,
se regocijan al son de la flauta.
Pasan sus días en prosperidad
y en paz descienden al seol,
pese a que dicen a Dios: “Apártate
porque no queremos conocer tus caminos.
¿Quién es el Todopoderoso para que lo sirvamos?
¿De qué nos aprovechará que oremos a él?”
Pero el bien de ellos no está en sus propias manos.
¡Lejos esté de mí el consejo de los malvados!
»¡Cuántas veces apagada es la lámpara de los impíos
y sobre ellos viene su quebranto,
y Dios en su ira les reparte dolores!
Son como la paja delante del viento,
como el tamo que arrebata el torbellino.
¡Dios guarda su violencia para los hijos de ellos!
¡Él le dará su merecido, para que aprenda!
Verá con sus propios ojos su quebranto
y beberá de la ira del Todopoderoso.
¿Qué deleite tendrá él de su casa después de sí,
cuando se haya cortado la cuenta de sus meses?
¿Enseñará alguien a Dios sabiduría,
cuando es él quien juzga a los que están elevados?
Uno muere en la plenitud de su vigor,
del todo próspero y en paz;
sus vasijas están llenas de leche
y sus huesos rellenos de tuétano.
Otro, en cambio, muere con el ánimo amargado,
sin haber comido jamás con gusto.
Pero ambos por igual yacerán en el polvo,
cubiertos de gusanos.
»Yo conozco vuestros pensamientos
y lo que en vuestra imaginación forjáis contra mí.
Porque decís: “¿Qué hay de la casa del príncipe
y de la morada donde viven los malvados?”
¿No habéis preguntado a los que pasan por el camino?
¿No habéis conocido su respuesta,
que el malo es preservado en el día de la destrucción
y que estará a salvo en el día de la ira?
¿Quién le denunciará en su cara su camino?
Por lo que él hizo, ¿quién le dará su merecido?
¡Lo llevarán al cementerio
y velarán sobre su túmulo!
Los terrones del valle le serán dulces;
en pos de él desfila todo el mundo,
y antes de él, una muchedumbre incontable.
¡Cuán vano es el consuelo que me dais!
Vuestras respuestas son pura falacia.»
Глава:
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония

Настройки

Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible