Скрыть
22:2
22:4
22:5
22:8
22:9
22:12
22:14
22:17
22:21
22:22
22:24
22:25
22:26
22:28
Церковнославянский (рус)
Отвѣща́въ же Елифа́зъ Ѳемани́тинъ, рече́:
не Госпо́дь ли е́сть науча́яй ра́зуму и хи́трости?
И́бо ко́е попече́нiе Го́споду, а́ще ты́ бы́лъ еси́ дѣ́лы непоро́ченъ? или́ [ка́я] по́льза, я́ко про́стъ твори́ти бу́деши пу́ть тво́й?
или́ опасе́нiе имѣ́я от­ тебе́ обличи́тъ тя́ и вни́детъ съ тобо́ю въ су́дъ?
Еда́ зло́ба твоя́ е́сть не мно́га? безчи́слен­нiи же тво­и́ су́ть грѣси́?
Въ зало́гъ бо има́лъ еси́ от­ бра́тiи тво­ея́ вотще́, оде́жду же наги́хъ от­нима́лъ еси́,
ниже́ водо́ю жа́ждущихъ напо­и́лъ еси́, но а́лчущихъ лиши́лъ еси́ хлѣ́ба:
удивля́л­ся же еси́ нѣ́кихъ лицу́ и поверга́лъ еси́ убо́гихъ на земли́:
вдови́цы же от­пусти́лъ еси́ тщы́ и сироты́ озло́билъ еси́.
Сего́ ра́ди обыдо́ша тя́ сѣ́ти, и поспѣши́ на тя́ ра́ть вели́ка:
свѣ́тъ тебѣ́ тма́ бы́сть, усну́в­шаго же вода́ тя покры́.
Еда́ на высо́кихъ живы́й не при­­зира́етъ? укори́зною же воз­нося́щихся смири́.
И ре́клъ еси́: что́ разумѣ́ крѣ́пкiй? или́ во мра́цѣ разсу́дитъ?
О́блакъ покро́въ его́, и неуви́димь бу́детъ, и кру́гъ небесе́ обхо́дитъ.
Еда́ стезю́ дре́внюю сохрани́ши, въ ню́же ходи́ша му́жiе непра́ведни,
и́же я́ти бы́ша пре́жде вре́мене? рѣка́ теку́щая основа́нiя и́хъ,
глаго́лющiи: что́ сотвори́тъ на́мъ Госпо́дь? или́ что́ нанесе́тъ на ны́ Вседержи́тель?
И́же испо́лнилъ е́сть до́мы и́хъ благи́ми: совѣ́тъ же нечести́выхъ дале́че от­ него́.
Ви́дѣв­ше пра́ведницы воз­смѣя́шася, непоро́ченъ же глумля́шеся и́мъ:
не поги́бе ли имѣ́нiе и́хъ, и оста́нки и́хъ поя́стъ о́гнь?
Бу́ди у́бо тве́рдъ, а́ще претерпи́ши, пото́мъ пло́дъ тво́й бу́детъ во благи́хъ.
Прiими́ же изъ у́стъ его́ изрѣче́нiе и воспрiими́ словеса́ его́ въ се́рдце твое́.
А́ще же обрати́шися и смири́ши себе́ предъ Го́сподемъ, и дале́че сотвори́ши от­ жили́ща тво­его́ непра́вду,
и положе́нъ бу́деши на пе́рсти въ ка́мени, и я́коже ка́мень пото́ка офи́рска.
Бу́детъ у́бо тебѣ́ Вседержи́тель помо́щникъ от­ вра́гъ, чи́ста же сотвори́тъ тя́ я́коже сребро́ разжже́но,
пото́мъ дерзнове́нiе воз­ъимѣ́еши предъ Бо́гомъ, воз­зрѣ́въ ве́село на не́бо.
Помо́льшуся же тебѣ́ къ нему́, услы́шитъ тя́, да́стъ же ти́ обѣ́ты твоя́ воз­да́ти,
устро́итъ же ти́ жили́ще пра́вды, на путе́хъ же тво­и́хъ бу́детъ свѣ́тъ:
я́ко смири́лъ еси́ себе́, тогда́ рече́ши: воз­несе́ся, и пони́кша очи́ма спасе́тъ,
изба́витъ непови́н­наго, и спасе́шися чи́стыма рука́ма тво­и́ма.
Синодальный
1 Третья речь Елифаза: он обвиняет Иова в великих беззакониях; 12 «Ты говоришь: что знает Бог»? 21 Он взывает к Иову, чтобы он «вернулся к Вседержителю», который услышит его и спасет.
И отвечал Елифаз Феманитянин и сказал:
разве может человек доставлять пользу Богу? Разумный доставляет пользу себе самому.
Что за удовольствие Вседержителю, что ты праведен? И будет ли Ему выгода от того, что ты содержишь пути твои в непорочности?
Неужели Он, боясь тебя, вступит с тобою в состязание, пойдет судиться с тобою?
Верно, злоба твоя велика, и беззакониям твоим нет конца.
Верно, ты брал залоги от братьев твоих ни за что и с полунагих снимал одежду.
Утомленному жаждою не подавал воды напиться и голодному отказывал в хлебе;
а человеку сильному ты давал землю, и сановитый селился на ней.
Вдов ты отсылал ни с чем и сирот оставлял с пустыми руками.
За то вокруг тебя петли, и возмутил тебя неожиданный ужас,
или тьма, в которой ты ничего не видишь, и множество вод покрыло тебя.
Не превыше ли небес Бог? посмотри вверх на звезды, как они высоко!
И ты говоришь: что знает Бог? может ли Он судить сквозь мрак?
Облака – завеса Его, так что Он не видит, а ходит только по небесному кругу.
Неужели ты держишься пути древних, по которому шли люди беззаконные,
которые преждевременно были истреблены, когда вода разлилась под основание их?
Они говорили Богу: отойди от нас! и что сделает им Вседержитель?
А Он наполнял домы их добром. Но совет нечестивых будь далек от меня!
Видели праведники и радовались, и непорочный смеялся им:
враг наш истреблен, а оставшееся после них пожрал огонь.
Сблизься же с Ним – и будешь спокоен; чрез это придет к тебе добро.
Прими из уст Его закон и положи слова Его в сердце твое.
Если ты обратишься к Вседержителю, то вновь устроишься, удалишь беззаконие от шатра твоего
и будешь вменять в прах блестящий металл, и в камни потоков – золото Офирское.
И будет Вседержитель твоим золотом и блестящим серебром у тебя,
ибо тогда будешь радоваться о Вседержителе и поднимешь к Богу лице твое.
Помолишься Ему, и Он услышит тебя, и ты исполнишь обеты твои.
Положишь намерение, и оно состоится у тебя, и над путями твоими будет сиять свет.
Когда кто уничижен будет, ты скажешь: возвышение! и Он спасет поникшего лицем,
избавит и небезвинного, и он спасется чистотою рук твоих.
Французский (LSG)
Éliphaz de Théman prit la parole et dit:
Un homme peut-il être utile à Dieu? Non; le sage n'est utile qu'à lui-même.
Si tu es juste, est-ce à l'avantage du Tout Puissant? Si tu es intègre dans tes voies, qu'y gagne-t-il?
Est-ce par crainte de toi qu'il te châtie, Qu'il entre en jugement avec toi?
Ta méchanceté n'est-elle pas grande? Tes iniquités ne sont-elles pas infinies?
Tu enlevais sans motif des gages à tes frères, Tu privais de leurs vêtements ceux qui étaient nus;
Tu ne donnais point d'eau à l'homme altéré, Tu refusais du pain à l'homme affamé.
Le pays était au plus fort, Et le puissant s'y établissait.
Tu renvoyais les veuves à vide; Les bras des orphelins étaient brisés.
C'est pour cela que tu es entouré de pièges, Et que la terreur t'a saisi tout à coup.
Ne vois-tu donc pas ces ténèbres, Ces eaux débordées qui t'envahissent?
Dieu n'est-il pas en haut dans les cieux? Regarde le sommet des étoiles, comme il est élevé!
Et tu dis: Qu'est-ce que Dieu sait? Peut-il juger à travers l'obscurité?
Les nuées l'enveloppent, et il ne voit rien; Il ne parcourt que la voûte des cieux.
Eh quoi! tu voudrais prendre l'ancienne route Qu'ont suivie les hommes d'iniquité?
Ils ont été emportés avant le temps, Ils ont eu la durée d'un torrent qui s'écoule.
Ils disaient à Dieu: Retire-toi de nous; Que peut faire pour nous le Tout Puissant?
Dieu cependant avait rempli de biens leurs maisons. -Loin de moi le conseil des méchants!
Les justes, témoins de leur chute, se réjouiront, Et l'innocent se moquera d'eux:
Voilà nos adversaires anéantis! Voilà leurs richesses dévorées par le feu!
Attache-toi donc à Dieu, et tu auras la paix; Tu jouiras ainsi du bonheur.
Reçois de sa bouche l'instruction, Et mets dans ton coeur ses paroles.
Tu seras rétabli, si tu reviens au Tout Puissant, Si tu éloignes l'iniquité de ta tente.
Jette l'or dans la poussière, L'or d'Ophir parmi les cailloux des torrents;
Et le Tout Puissant sera ton or, Ton argent, ta richesse.
Alors tu feras du Tout Puissant tes délices, Tu élèveras vers Dieu ta face;
Tu le prieras, et il t'exaucera, Et tu accompliras tes voeux.
A tes résolutions répondra le succès; Sur tes sentiers brillera la lumière.
Vienne l'humiliation, tu prieras pour ton relèvement: Dieu secourt celui dont le regard est abattu.
Il délivrera même le coupable, Qui devra son salut à la pureté de tes mains.
І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:
Чи для Бога людина корисна?
Бо мудрий корисний самому собі!
Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був?
І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?
Хіба твоє зло не велике?
Таж твоїм беззаконням немає кінця!
Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!
Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб…
А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.
Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,
тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,
твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе…
Чи ж Бог не високий, як небо?
Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!
А ти кажеш: Що відає Бог?
Чи судитиме Він через млу?
Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,
що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,
що до Бога казали вони: Відступися від нас!
та: Що зробить для нас Всемогутній?
А Він доми їхні наповнив добром!…
Але віддалилась від мене порада безбожних!
Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:
Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!
Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.
Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.
І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,
і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,
будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.
А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.
Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.
Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible